Психологічний вплив на педагогічну кваліметнію

Порівняльний аналіз організації навчально-виховного процесу у ВНЗ МВС України та зарубіжних вищих поліцейських школах. впровадження інноваційних технологій навчання в Україні. Роль і місце лекції. Модульно-рейтингова, дистанційна система навчання.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.07.2009
Размер файла 95,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таку організаційну форму навчання можна скоріше назвати заочною, ніж самостійною, бо студентові надсилають необхідний пакет програм з докладними методичними вказівками або через мережу, або поштою. Подальші консультації, контролювання знань для видання сертифіката після проходження курсів ведуться електронною поштою. Вік тих, хто навчається, а також їх здібності при дистанційному навчанні можуть підбиратися індивідуально.

Безсумнівною перевагою такої організаційної форми навчання є можливість використання комп'ютерних мереж, що дозволить залучити до навчання значно більшу кількість людей. Крім того, поновлення матеріалу курсу виконується гнучко і швидко.

До недоліків дистанційної системи можна віднести відірваність студента від викладача, його повну залежність від стану мережі й апаратних засобів, а головне - слабкий прояв виховної ролі навчання.

Як свідчить досвід використання комп'ютерних засобів супроводу навчального процесу, без відповідної методичної системи навчання важко сподіватися на ефективне використання інформаційної технології в навчальному процесі.

Використання комп'ютера при навчанні дозволяє:

а) підвищити інтерес студента до навчального матеріалу та оцінок, що виставляються;

б) навчити студента засобів дій під час навчання;

в) переконатися в тому, що матеріал засвоєний. Автоматизоване навчальне середовище дозволяє доповнити класичну систему новим засобом діагностики рівня одержаних знань. Використовуючи програму, педагог може здійснити аналіз НВП, що неможливо при використанні традиційних засобів навчання. Можна з певністю сказати, що часткова автоматизація контролювання знань дозволяє:

підвищити рефлексію студента при навчанні;

індивідуалізувати процес навчання на занятті;

полегшити аналіз результатів контролю для викладача;

знизити суб'єктивність при оцінюванні знань.

Погляди на дистанційну освіту в Україні ще досить помітно відрізняються від майже повного несприйняття до ейфоричних пропозицій глобального її впровадження. На наш погляд, при багатьох перевагах великих можливостях, які має дистанційна форма освіти, її не ідеалізувати. Тому, розробляючи проекти дистанційного навчання необхідно органічно вбудовувати їх у чинну в Україні систему освіти, допомагаючи цій формі зайняти відповідну нішу згідно з вимогами сьогоднішніх і майбутніх реалій.

На нашу думку, використання інтерактивних методів навчання, а зокрема кейс-методу, є доцільним і обґрунтованим при вивченні економічних дисциплін. Цей метод дозволяє отримати низку переваг, оскільки він включає в себе інші інтерактивні методики (рольові ігри, тренінги, мозкову атаку, дискусії); передбачає одночасне застосування кількох навчальних каналів (слуховий, візуальний, дискусійний та дійовий), що зумовлює найвищий відсоток запам'ятовування і засвоєння матеріалу; поєднує педагогічні і непедагогічні форми навчання (тобто передавання знань відбувається завдяки вирішенню конкретної ситуації без домінування і постаті викладача, що створює максимально сприятливий і позитивний емоційний ефект, а головне - формує творчу особистість прийдешнього фахівця, який так потрібен сьогодні в Україні... У всьому світі.

2.6 Інноваційні технології реалізації навчально-виховного процесу

Конструювання навчального процесу в сучасній педагогічній літературі розглядається з двох сторін: навчання через інформацію і навчання через діяльність.

Особливу роль у контекстному навчанні грають активні форми і методи навчання чи технології активного навчання, що спираються не тільки на процеси сприйняття, пам'яті, уваги, а перш за все на творче, продуктивне мислення, поводження, спілкування.

Технології називають активними, тому що в них істотно міняються і роль навчальних (замість ролі інформатора роль менеджера), і роль тих, яких навчають, (інформація не ціль, а засіб для освоєння дій і операцій професійної діяльності).

В основу класифікації нами було покладено дві ознаки: наявність моделі (предмета чи процесу діяльності) і наявність ролей (характер спілкування тих, кого навчають).

По ознаці відтворення (імітації) контексту професійної діяльності, її модельного представлення в навчанні всі технології активного навчання поділяються на не імітаційні та імітаційні.

Не імітаційні технології не припускають побудови моделей досліджуваного явища чи процесу діяльності. Активізація досягається тут за рахунок добору проблемного змісту навчання, використання особливим образом організаційної процедури проведення заняття, застосування технічних засобів організаційної процедури ведення заняття, а також технічних засобів і забезпечення діалогічних взаємодій викладача і слухачів. До не імітаційних форм і методів можна віднести проблемну лекцію, семінар-дискусію з ”мозковою атакою” чи без її, виїзне практичне заняття, програмоване навчання, курсову, дипломну роботу, стажування без виконання посадової ролі. Очевидно, що перераховані технології навчання створюють можливості не тільки передавати визначену інформацію тим, кого навчають, але і створювати передумови для розвитку деяких загальних і професійних навичок і умінь.

В основі імітаційних технологій лежить імітаційне чи імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення в умовах навчання з тією чи іншою мірою адекватності процесів, що відбуваються в реальній системі. Побудова моделей і організація роботи слухачів з ними дають можливість відбити в навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід в умовах професіональної діяльності.

У відповідності з другою ознакою класифікації - наявність ролей - передбачається ігрова процедура в роботі з моделлю, тобто спілкування тих, кого навчають між собою і з викладачами в процесі імітації. За цією ознакою всі імітаційні технології поділяються на ігрові і неігрові. Розглянемо спочатку неігрові форми і методи, що представлені великою групою конкретних ситуацій.

2.5 Використання ситуаційних вправ в інноваційних навчальних технологіях

Одним з ефективних методів викладання економічних дисциплін є ситуаційні вправи. Цей метод набув великої популярності в навчальних закладах країн Західної Європи та США. Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ грунтується на описі проблеми або ситуації. Мета цього методу - поставити учасників у таку ситуацію, за якої вони будуть змушені брати активну участь у розробленні і прийнятті рішення в умовах неповної інформації. При цьому необхідно систематизувати фактори, визначити основні і другорядні стратегії та рекомендації щодо подальших дій. Завдяки цьому методові студенти набувають навичок аналогічного, творчого і логічного мислення, усного спілкування, обгрунтування вибору і прийняття рішень. Більшість ситуаційних вправ відтворюють реальні ситуації, іноді дані та факти ніби сховані поміж інших, менш істотних. Часом ситуаційна модель може будуватись взагалі на вигаданому матеріалі. Ситуації, що використовуються в ситуаційних вправах, ніколи не мисляться як усебічні або вичерпні. Цей метод не дає готових рішень, але дозволяє розвинути вміння студента ставити слушні запитання та приймати рішення на підставі відповідей на них.

Поняття ”ситуація" досить багатопланове і визначається по-різному в залежності від сфери його використання. У психології ситуація - система зовнішніх стосовно суб'єктивних умов, що спонукають і опосередковують його активність. З погляду професійної діяльності ситуація - це сукупність взаємозалежних фактів, явищ і проблем, що характеризують конкретний період чи подію в діяльності організації потребуючих від її керівників відповідних рішень, розпоряджень і інших активних дій.

Метод аналізу конкретних ситуацій полягає у вивченні, аналізі і прийнятті рішень по ситуації, що виникла в результаті різних подій може виникати при визначених обставинах у конкретній організації в той чи інший момент. Аналіз конкретної ситуації - це глибоке і детальне дослідження реальної чи штучної обстановки, яке виконуються для того, щоб виявити її характерні властивості. Цей метод розвиває і аналітичне мислення слухачів, системний підхід до вирішення проблеми, дозволяє виділяти варіанти правильних і помилкових рішень, вибирати критерії перебування оптимального рішення.

По навчальній функції розрізняють чотири види ситуацій: ситуація - проблема, у якій ті, кого навчають, знаходять причину виникнення описаної ситуації, ставлять і розв'язують проблему; ситуація-оцінка, у якій ті, яких навчають, дають оцінку прийнятим рішенням; ситуація-ілюстрація, у якій ті, яких навчають, одержують приклади по основних темах курсу на підставі вирішених проблем; ситуація-вправа, у якій ті, кого навчають, вирішують не важкі задачі, використовуючи метод аналогії.

По характері викладу і цілям розрізняють наступні види конкретних ситуацій: класичну, ”живу", ”інцидент", розбір ділової кореспонденції, дії по інструкції. Вибір виду конкретної ситуації залежить від багатьох факторів, таких як характер цілей вивчення теми, рівень підготовки слухачів, наявність ілюстрованого матеріалу і технічних засобів навчання, індивідуальний стиль викладача й інше.

До ігрових імітаційних технологій прийнято відносити: стажування з виконанням посадової ролі, імітаційний тренінг, розігрування ролей, ігрове проектування, дидактичну гру.

Стажування з виконанням посадової ролі - форма і метод активного навчання контекстного типу, при якому "моделлю" виступають сама дійсність, а імітація торкається в основному виконання ролі (посади). Головна умова стажування - виконання під контролем її організатора визначених дій у реальних виробничих умовах. По способі організації роботи того, кого навчають, стажування з виконанням посадової ролі відносяться до індивідуальних методів навчання. Вона забезпечує найбільш повне наближення процесу навчання до виробництва.

Імітаційний тренінг припускає відпрацьовування визначених спеціалізованих навичок і умінь по роботі з різними технічними засобами і пристроями. У цьому випадку імітується ситуація, обстановка професійної діяльності, а в якості ”моделі" виступає сам технічний засіб (тренажери, робота з приладами і т.д.). Професійний контекст тут відтворюється як за допомогою предмета діяльності (реального технічного засобу), так і шляхом імітації умов його застосування.

Розігрування ролей (інсценування) являє собою ігровий спосіб аналізу конкретних ситуацій, в основі яких лежать проблеми взаємин у колективі, проблеми удосконалювання стилю і методів посібника. Цей метод активного навчання контекстного типу спрямований на розвиток поведінкових умінь як професійного, так і соціального характеру і припускає уведення визначених елементів театралізації, оскільки представлення ситуації, її аналіз і прийняття рішень здійснюються в обличчях. Як матеріал для розігрування ролей беруть, як правило, типові професійні ситуації, навички чи уміння, тобто відбувається відпрацьовування дій гравців у заданих предметно-соціальних умовах.

Розігрування ролей - більш простій, чим дидактична гра, Метод навчання за характером імітаційної ситуації, кількості діючих осіб, однозначності прийнятих рішень, контролю ситуації і поводження діючих осіб з боку викладача, тривалості заняття.

Ігрове проектування є практичним заняттям, суть якого полягає в розробці інженерного, конструкторського, технологічного й іншого видів проектів в ігрових умовах, що максимально відтворюють реальність. Цей метод відрізняється Високим ступенем сполучення індивідуальної і спільної роботи тих, яких навчають,. Створення загального для групи проекту вимагає, з одного боку, знання кожним технології процесу проектування, а з другого - умінь вступати в спілкування і підтримувати міжособистісні відносини з метою рішення професійних питань.

Ігрове проектування може перейти в реальне проектування, якщо его результатом буде рішення конкретної практичний досвід.

Діяльнісні технології модульного навчання, що дозволяють по-новому подивитися на процес навчання і відкривають нові можливості для більш ефективної реалізації дидактичних принципів у педагогічному процесі.

Отже, узагальнення матеріалу по проблемі інноваційних педагогічних технологій, дозволило зробити наступні висновки:

1. Основою проектування технологій модульного навчання є стандарт якості освіти, модуль якого повинний бути представлений професіограмою чи кваліфікаційною характеристикою фахівця визначеного профілю, тобто навчальні модулі потрібно проектувати під кутом зору різних видів професійного контексту.

2. В даний час найбільш перспективними є особистісно-діяльністних педагогічні технології, специфіка яких розкривається поруч дидактичних принципів (особистісно-діяльністних, діяльністна активність, індивідуалізація, партнерська взаємодія, рефлексивність, воля вибору і відповідальності за нього), взаємозалежних зі специфічними принципами теорії модульного навчання.

3. Взаємозв'язок принципів педагогічних технологій і модельного навчання, а також технологічність модульного навчання забезпечують оптимальні умови для створення цілісної педагогічної технології модульного навчання.

4. Технологія модульного навчання базується на диференціалізації й індивідуалізації дидактичного процесу, на основі особистісно-орієнтуючій моделей навчання.

Підсумовуючи вище викладене щодо загально-методичних принципів рейтингової системи оцінки якості навчання можна віднести: розподіл програм навчальних дисциплін визначеного циклу чи підготовки окремого навчального предмета на блоки і модулі.

"Блок" визначається як дидактично обґрунтована і методично організована частина навчальної дисципліни чи сукупності навчальних дисциплін, що забезпечує досягнення однорідних узагальнених цілей конкретного предметного навчання.

"Модуль" - це частина блоку, засвоєння якої є предметом обов'язкової оцінки відповідно цілям навчальних тим, що складають цей модуль. Оптимальна кількість модулів блоку за семестр - від 6 до і0 (реалізація, методичне забезпечення).

Таке представлення навчальної інформації дозволяє практично реалізувати наступність і міжпредметну координацію на всіх етапах і рівнях системи безперервної освіти, перейшовши, таким чином, від навчання навчальної дисципліні до навчання професії.

Суверенізація навчального закладу базується на пріоритетах спеціалізації та кваліфікації, спрямованості на прикладну компетентність фахівця, його професіоналізм. Впровадження інноваційних технологій у НВП ВНЗ України і застосування їх на практиці зробить значний внесок у розвиток системи освіти України в цілому. При цьому зміст освіти у ВНЗ має забезпечувати виконання єдиних державних вимог щодо оволодіння знаннями спеціалістами відповідних кваліфікаційних рівнів, сприяти вихованню високорозвиненої особистості, яка була б здатною гідно представляти інтелектуальний потенціал України, бути гідним представником ОВС, захисником прав, свобод і гідності громадян України.

Загальні висновки

Для организации системы недостаточно только соеденить ее части и установить их взаимодействие, - необходимо еще предвидеть все многооб-разие ее функционирования.

У. Черчмен

Є два способи керування кораблем: перший - за допомогою досвіду, по зорям, на основі практики; інший - науково-розрахунковий, обгрунтований доказовими фактами в практичній діяльності. В першому випадку корабель пливе добре і вірно, коли навкруги світло, ясно і керує ним досвідчений капітан, але в тумані, в непогоду і якщо веде корабель капітан без досвіду, то корабель відхиляється від курсу. В другому випадку - точність. Обгрунтованість і визначена перевірка місцезнаходження забезпечують вірний шлях кораблю, при різних умовах, в будь-якій ситуації.

“Корабель навчання” у вищій школі в значній мірі ще використовує перший спосіб. Але в сучасних умовах розвитку суспільства виникає потреба наукового обгрунтовування, підтвердженого напрямку в розвитку НВП. Одним із найбільш дієвих видів вираження такого напрямку в сучасних умовах являється обгрунтована наукова організація НВП.

Організація будь-якої справи, як відомо, забезпечує половину її успіху.

Для НВП ВНЗ логічна і дидактична визначеність, тому для правильного його функціонування потрібно чітко і обгрунтовано вибрати завдання, форм і засобів їх вірного вирішення. Особливістю системи НВП являється її суспільний зміст - організаційна діяльність колективу людей, які вирішують цілеспрямовані навчальні, наукові та практичні завдання.

Організація НВП потребує дидактико-психологічного підходу до вирішення суті навчання та виховання, встановлення суворої дисципліни в навчальній діяльності студентів і в це й же час - широкої ініціативи в самостійній діяльності.

Досліджуючи організацію НВП в зарубіжних державах можна дійти висновку, що стан, цілі, завдання та розвиток світових освітніх систем визначаються, насамперед, рівнем економічного та соціального розвитку даної країни, сукупністю її потреб і можливостей. Це дає змогу робити загальні висновки та передбачення можливих змін у системах освіти в одних країнах.

Для освіти розвинених країн характерними є: постійне підвищення видатків на освіту в цілому і вищу освіту зокрема; поступове і неперервне розширення й урізноманітнення вищої освіти, поліпшення й розширення системи професійного навчання, підвищення уваги до наукових досліджень.

З аналізу сучасного стану організації НВП випливають також висновки про аспекти різних варіантів освітніх систем. Вкажемо на найзагальніші: головна мета організації всіх рівнів освіти полягала в розвитку особистості; розширення освіти контролює держава, яка визначає, які спеціальності потрібні тепер, а які будуть потрібні в майбутньому; створення умов полегшеного вступу до вузів молоді; задоволення передусім потреб практики, тобто застосування досягнень науки в практичній діяльності; підтримка з боку держави прагнень молоді до саморозвитку і духовного вдосконалення; збільшення обсягу зв'язків університетів та інших вузів зі світовою системою вищої освіти.

Отже, потрібно знизити рівень централізації освіти, надавши вузам ширші права щодо перегляду змісту програм, визначення форм навчання, згідно з акредитацією; треба ввести різнорівневу модель освіти, що посилить в недалекому майбутньому національну та міжнародну мобільність студентів, полегшить інтеграцію у світову систему освіти.

Аналіз тенденцій розвитку світової системи вищої освіти, зокрема і НВП, а також формування прогнозу змін у майбутньому дасть змогу спроектувати національну систему вищої освіти, інтегровану у світове співтовариство.

Розробка перспективних напрямків навчального процесу в системі підвищення кваліфікації - це якісно новий підхід до його організації, перспективи якого передбачають творчу розробку та вирішення загальної проблеми навчання з метою використання наслідків навчання у власній діяльності. Дальні перспективи слухачі уявляють досить розрізнено, що не дає можливостей їх узагальнення та формулювання і може свідчити про відсутність чіткого передбачення дальніх перспектив.

Проведений аналіз проблемно-модульного принципу навчання, який найбільш повно відповідає основним вимогам прогресивної організації навчального процесу дозволяє ліквідувати організаційні недоліки, пов'язані з недостатньою узгодженістю та зі значним часовим проміжком окремих видів та форм навчання. Навчальний модуль являє собою інтеграцію різних видів та форм навчання, підпорядкованих головній загальній проблемі навчання. Мета модуля - розмежування змісту кожної окремої теми на складові компоненти, визначення для всіх складових компонентів відповідних видів занять у єдиному комплексі. Модульне навчання можна постійно вдосконалювати, не змінюючи структури навчально-виховного процесу.

Формування модуля як елементу НВП процесу орієнтовано на декілька рівнів розвитку особи, специфіку виконання ними функціональних обов'язків та передбачає формування змісту навчального матеріалу за проблемним принципом. Проблемність покладено в основу формування календарного плану. Звідси, як наслідок - проблемне навчання. Реалізується проблемність через постановку і вирішення укрупнених проблем і служить вихідним положенням для конструювання логіки проблемного модуля та його елементів.

Проблемно-модульна побудова дозволяє розробляти комплекси взаємопов'язаних навчально-тематичних планів для різних категорій слухачів з однієї або близьких за змістом проблем навчання при різних формах організації навчального процесу. Додаючи або виключаючи, спрощуючи або ускладнюючи окремі модулі можна оперативно корегувати навчально-тематичні плани, тим самим формуючи зміст навчання для кожної конкретної групи фахівців.

Пропонуючи впровадження уніфікованих модулів у навчальний процес системи закладів, що підвищують знання учнів та студентів, ми можемо дати наступні рекомендації:

Адаптації уніфікованого модуля до умов і особливостей організації навчального процесу певного закладу;

Врахування у змісті викладення модулю регіональних особливостей;

Дотримання раціонального балансу пропонованої кількості годин за кожним курсом навчально-тематичного плану;

Збереження творчої ініціативи, спрямованої на подальшу розробку проблемних модулів.

Науково обґрунтований підхід до формування змісту навчання дає змогу вважати цей підхід складовою безперервної освіти, що враховує наявний тезаурус фахівців і дозволяє задовольнити їх потреби.

Етапи вивчення та засвоєння тем, запропонованих у модулі можна представити як:

аналітичний етап - це лекційні заняття, кількість годин яких визначається індивідуальними потребами слухачів, а зміст дозволяє ввести бібліотечних працівників у головне коло проблем;

проектний етап - це лекційні, лабораторні, виїзні, практичні заняття, під час яких слухачі знайомляться з новими, нетрадиційними формами роботи, сучасними підходами до вирішення проблеми.

етап конструювання - заняття проходять у вигляді вирішення виробничих завдань, де слухачі розробляють конкретні форми роботи з метою впровадження їх у власну практичну діяльність;

контрольний етап - який надає можливості підвести підсумки набутих внаслідок вивчення модуля знань, дати оцінку умінням та навичкам.

Викладач модуля на першому етапі пропонує навчальну інформацію про інноваційні підходи до організації вказаної діяльності, про можливі раціональні нововведення, що уявляють собою комплексний процес створення та використання новацій.

Опрацьовуючи наступні запропоновані теми, слухачі мають змогу детально ознайомитись з новими, нетрадиційними формами роботи та оволодіти навичками впровадження новацій у практику різних сфер народного господарства.

Результативність проблемно-модульного навчання може бути визначена як здатність приймати участь у процесі інтегрування, перетворення власної діяльності. Слід відмітити, що у науково-теоретичному плані питання про ефективність не може замикатися лише на кінцевих результатах та змінах, що відбулися щодо рівня освіченості слухача. Поряд з цим не менш важливим є осмислення і розуміння того, яким чином досягається той чи інший результат. Основними показниками результативності проблемно-модульного навчання можна вважати наступні твердження:

слухачі, внаслідок набутих теоретичних знань, професійно розв'язувати виникаючі проблеми у межах запропонованих проблемних модулів;

рівень розвитку та набутих знань слухача підвищується, про що свідчить вихідний контроль знань;

планування і прогнозування проблемно-модульного методу базується на науковому підґрунті;

культурологічний, юридичний, економічний, управлінський аналіз набутих у процесі засвоєння модуля знань, умінь, навичок здійснюється слухачами виходячи із загальної проблеми підвищення кваліфікації;

аналіз результативності вибраних форм навчання у межах проблемного модуля здійснюється викладачем за наслідками навчання.

Проблемно-модульне навчання може викликати активність і зацікавленість у бібліотечних працівників-слухачів системи підвищення кваліфікації.

Досить важливим критерієм ефективності проблемно-модульного навчання є його перспективність. Чітке уявлення слухачем перспективності застосування набутих знань викликає в нього моральне задоволення, породжує позитивні емоції, посилює волю, надихає до практичних дій.

Великі перспективи в Україні покладаються на дистанційне навчання. Система дистанційних телекомунікацій у системі освіти має досить бідний освітній зміст та репродуктивну методику навчання. Оскільки підходи до організації дистанційного навчання учнів та студентів в Україні лише формуються, ми можемо лише уявляти, яким шляхом піде її розвиток. Тут можливі варіанти, серед яких, зокрема:

Дистанційна освіта креативного типу, основою якого будуть прогнозовані освітні продукти, створені учасниками навчання.

Індивідуальна освітня діяльність у загальноосвітньому просторі завдяки зростанню обсягу Інтернет-ресурсів різного змісту.

Застосування у якості навчальних тематично підібраних гіпертекстових матеріалів із посиланнями на локальні чи глобальні ресурси, дозволяє максимально індивідуалізувати освітню траєкторію навчання.

Інтерактивність занять, здійснюваних за допомогою електронних телекомунікацій, використання Chat-форми проведення дистанційних занять дозволяє учаснику навчання і викладачеві знаходитися одночасно у деяких віртуальних класах та вести навчання більш інтенсивно, ніж це можливо у очному навчанні.

Дистанційне навчання може бути ефективно реалізоване за допомогою E-mail, відеоконференції, створення та захисту особистих та домашніх Web-сторінок слухачів, виконання дослідницьких праць.

Відкрите спілкування за наслідками створюваної слухачами навчання освітньої продукції, можливість її демонстрації, умови для обговорення.

Дистанційні технології дозволяють розширити можливості очної освіти, збільшивши взаємну доступність віддалених учасників навчання, а також масивів навчальної інформації.

Досвід сучасного дистанційного навчання показує його величезні переваги, які обов'язково мають бути використані працівниками освіти задля власного розвитку і зростання, а також для впровадження перспективних методів навчання.

Підсумовуючи вище викладене можна підійти до висновку. Що дана проблема дослідження є актуальною на сучасному етапі, коли наша держава знаходиться на шляху розвитку, впровадження новацій для розвитку суспільства взагалі. Відповідальність за вирішення цієї та інших проблем має лягти на наші плечі, на плечі молодого покоління. Метою нашої майбутньої діяльності повинна бути спрямована на розроблення та впровадження інноваційних технологій навчання та виховання особистості, забезпечення на високому рівні соціального, економічного, наукового, культурного та духовного розвитку українського народу, нашої держави, а також підвищення та зміцнення іміджу та сприяння розвитку нашої держави - України на світових аренах.

Список використаних джерел

1. Авдиечева И.А. Современные тенденции в развитии высшего образования в США. // Вестник Моск. Ун-та. Серия 26, 1979. - №2.

2. Алексюк А.М., Аюрзанайн А.А., Підкасистий П.І., Козаков В.А. та ін. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: Навч. Посібник - К.: ІСДО, 1993. - 336 с.

3. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К.: Радянська школа, 1980. - 47 с.

4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модальне навчання: Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 220 с.

5. Альферов Ю.С. Роль общественности в управлении образованием в зарубежных странах. // Педагогика. - 1994. - №3.

6. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе: Его закономерные основы и методы. - М.: Высшая школа, 1980. - 368 с.

7. Бабанский Ю.К. Оптимизация процеса обучения: общедидактический аспект. - М.: Просвещение, 1977. - 254 с.

8. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процеса: - М.: Педагогика, 1982. - 172 с.

9. Басков Л.П. Педагогика. - М.: Знание, 1992. - 64 с.

10. Батракова С.Н. Новые педагогические технологии и культура. // Педагогическое образование для ХХІ века: Материалы науч.-практ. конф. М., 1994.

11. Белозерцев Е.П. Высшая педагогическая школа в системе непрерывного образования: Дисс. докт. пед. наук в форме науч. доклада. - Л.: лен. гос. пед. инст., 1990. - 49с.

12. Белозерцев Е.П. Педагогическое образование: реалии и перспективы // Педагогика. - 1992. - № 1-2.

13. Боголюбов В.И. О концепции развития педагогических технологий // Психолого-педагогические проблемы разработки и реализации новых образовательных технологий в подготовке учителя: Тез. респ. науч. - практич. конф. Тула, 1994. Ч.2.

14. Балдин Л.А., Грачев Б.Ф. Лекция в современном вузе: Как оценить качество лекций // Вестн. высш. шк. 1986. № 10.

15. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К., 1996. - 129 с.

16. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія аналізу навчально-виховного процесу на уроці (дидактичний аспект). - К.: КДПІ, 1993. - 29 с.

17. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: вопросы терминологии // Педагогика. 1993. № 5.

18. Булавин В.А. Управление качеством подготовки специалистов в педагогической системе высшего образования США (критический анализ): Автореферат дисс. на соиск. учен. степени канд. пед. наук. - М.: НИИ труд. об. и проф. ориент. АПН СССР, 1982. - 15 с.

19. Владимирова М.М. Система высшего и среднего специального образования во Франции. - М., 1987. - 60 с.

20. Владислаев П.А. Система образования в европейских странах СЭВ. - М., 1989.

21. Волков К.Н. Современные методические разработки в педагогике США. - М.: "Знание", 1997. с. - 64.

22. Воробьев Н.Е. В русле актуальных проблем высшего образования в ГДР (по страницам журнала "Дас Хохшульвезн") // Вестн. высш. шк. - 1978. № 4 с. - 86.

23. Воронова Т.А. Педагогический процесс в высшей школе. - Иваново., 2001.

24. Высшее образование во Франции. - М.: Фр. орг. техн. сотрудничества, 1993. - 102 с.

25. Высшая и средняя школа за рубежом: Науч. реферативный сборник. Вып. № 1. - М., 1982. - 16 с.

26. Высшая и средняя школа за рубежом: обзорная информация. Вып. №7.: Дидактические особенности педагогической системы высшего образования США // Науч.-ислед. инст. проблем высш. шк. - М., 1980. - 36 с.

27. Галаган А.В. Подготовка управленческих кадров в системе высшего образования в США. 1978. с. - 69.

28. Георгиева Т.С. Высшая школа США на современном этапе. - М., 1989. - 144 с.

29. Говорухин В.М. Новые средства обучения и управления // Вест. высш. шк. 1978., № 5. с. - 89.

30. Гондюл В.П. Вища школа України на порозі ХХІ століття // Рідна школа, 1993. - № 5.

31. Денек К., Гитецки Я. Оптимизация принятия ришений в управлении учебным процесом вуза // Современная высшая школа. 1979. № 3.

32. Державні стандарти загальної середньої освіти України // Освіта України, 1995. - 441 с.

33. Дмитриев В.В. Критический анализ дидактической мысли в США. - М.: Педагогика, 1987. - 104 с.

34. Экономическая оценка организации учебного процеса // Алешин И.В., Бреслав Л.Б., Гинзбург А.И. - М.: НИИВШ, 1988. - 48 с. (Управление, экономика и прогнозирование развития высшей школы: Обзор. информ. / НИИВШ; вып.3).

35. Закон України “Про освіту” від 5.05.1993.

36. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.1996. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с.

37. Концепція національного виховання // Освіта. - від 26.10.1994.

38. Кучма Л.Д. Країна без науки - країна без майбутнього: Виступ Президента України Леоніда Кучми на нараді з питань реформування науки, 15.02.1996. // Уряд. Кур'єр. - 1996. - 17.02. - № 32 - 33.

39. Лігоцький А.О. Тенденції розвитку світових освітніх систем: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: УАВС, 1995. - 44 с.

40. Лігоцький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. Монографія. - К.: Міносвіти України, 1995. - 47 с.

41. Лігоцький А.О. Стратегія розвитку професійної освіти в Україні: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: НАВСУ, 1997. - 37 с.

42. Лігоцький А.О. Методи і засоби вирішення завдань проектування освітніх систем нового типу: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: НАВСУ, 1997. - 44 с.

43. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций: Учебное пособие для студ. пед. учеб. заведений и слушателей ИПК и ФПК. М.: Прометей, 1992. - 528 с.

44. Литтл Брюс А. Высшее образование в США/ Е Воронцова (пер. з англ.) - Симферополь, 1997.

45. Науковий вісник Південно-українського держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинского. Вип. № 10 -11, О., 2001.

46. Научно-технический прогресс и система образования (Великобритания, США, ФРГ, Франция, Швеция). - М.: ИНИОН АН СССР, 1985. - 144 с.

47. Обидина В.В. Юридическое образование в Баварии // Государство и право. - 1997. № 7 с.66 - 70.

48. Педагогіка в опорних структурно-логічних схемах: Навч.-метод. посіб. для студ. заоч. та вечірньої форм навч. - К., 1999. - 106 с.

49. Педагогіка: Навч. посібник. - О.: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2001. - 356 с.

50. Практична педагогіка виховання: Посіб. з теорії та методики виховання. - К.; Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 218 с.

51. Приходько М.І. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій для магістрів. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - 97 с.

52. Савченко А. Важка робота федерала. Національна академія ФБР США // Міліція України - 2000. № 11-12. с.26-29.

53. Савченко А. Національна академія ФБР, погляд очима її випускника з України // Право України. 2001. - № 3 с.122-123.

54. Собаєв О.В. Активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційного навчання: Автореферат дис. канд. пед. наук О.В. Собаєва. М. - 1997.

55. Фіцула М.М. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 527 с.

56. Ягулов.


Подобные документы

  • Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Ієрархія і взаємозв'язок понять "технологія" в педагогіці. Впровадження модульно-розвивальних видів навчання.

    реферат [163,1 K], добавлен 01.12.2010

  • Визначення та класифікація педагогічних технологій. Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу. Використання гнучких технологій модульно-рейтингового навчання слухачів та курсантів ВНЗ МВС України.

    контрольная работа [68,8 K], добавлен 05.07.2009

  • Поняття форм організації навчання. Переваги та недоліки індивідуального навчання. Зародження концепції колективного навчання в школах Білорусії та України. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі.

    курсовая работа [118,8 K], добавлен 11.08.2014

  • Системний комплексний підхід до запровадження інноваційних технологій навчання та його реструктуризації. Сучасна концепція розвитку бібліотечно-інформаційного обслуговування. Суть інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни.

    реферат [21,6 K], добавлен 28.01.2010

  • Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.

    лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012

  • Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.

    курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010

  • Постійне поєднання сучасного змісту, технологій та результату пошуків у тріаді "наука - освіта - виробництво" як головний принцип розробки та втілення інноваційних технологій навчання. Розвиток інноваційних розробок у сфері автомобільної електроніки.

    статья [58,2 K], добавлен 28.12.2013

  • Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання.

    доклад [30,3 K], добавлен 20.09.2008

  • Мультимедійні презентації як елемент впровадження інноваційних технологій у навчальному процесі. Шляхи використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі вчителем початкових класів, оцінка практичної ефективності даного процесу.

    курсовая работа [56,2 K], добавлен 26.03.2014

  • Форми навчання як категорії дидактичного процесу. Методика застосування проблемного навчання на уроках рідної мови. Шляхи впровадження проблемного навчання на уроках української мови. Особливості організації проблемного навчання в початкових класах.

    дипломная работа [128,5 K], добавлен 21.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.