Правові питання вищої школи: реалії та перспективи

Управління вищим закладом освіти здійснюється на засадах поєднання єдиноначальності та колегіальності.

Керівництво вищим закладом освіти здійснює ректор, який призначається наказом міністра внутрішніх справ України. Повноваження ректора широкі й обумовлені необхідністю оптимального керівництва роботою щодо розв'язання широкого спектру завдань, котрі постають перед ВНЗ МВС України.

Посада ректора вимагає особливих якостей: обізнаності не лише в питаннях організації та здійснення навчального процесу, а й усіх основних напрямах оперативно-службової діяльності, боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями, захисту громадського порядку, наявності власного досвіду практичної правоохоронної діяльності, широкого наукового кругозору і високого рівня наукової кваліфікації. Та особливого значення набувають організаційні якості, управлінські навички, вміння працювати з людиною. Адже управління в суспільстві - це управління людьми за допомогою людей. Тому врахування потреб, інтересів, ідеалів - найважливіший критерій управління. З іншого боку, невід'ємною складовою змісту управління є свідомий вплив на групу людей, котрі складають персонал ВНЗ для координації, узгодження, організації їх діяльності, оптимізації розв'язання управлінських завдань. Як наслідок цілком закономірного визнання ролі ВНЗ в системі МВС України, складності й важливості виконуваних ректором управлінських функцій є віднесення цієї посади до вищого начальницького складу.

Ректор діє у відповідності із чинним законодавством та розробленим і затвердженим міністром внутрішніх справ України Статутом вищого навчального закладу, погодженим з Міністерством освіти України.

До його компетенції віднесено самостійне (в межах чинної нормативно-правової бази) вирішення усіх питань діяльності ВНЗ МВС України. Ректор розпоряджається усім майном закладу освіти та коштами, укладає договори, видає доручення, відкриває банківські рахунки ВНЗ та здійснює від його імені будь-які інші дії без особливого на це доручення.

Важливою функцією ректора є представництво: він репрезентує вищий заклад освіти у всіх органах, установах, підприємствах, організаціях, відповідає за результати діяльності підпорядкованого йому ВНЗ перед Міністерством внутрішніх справ України.

Ректор за погодженням з МВС приймає рішення щодо кооперації вищого закладу освіти в області освітянської, наукової та іншої діяльності з іншими закладами та установами.

Великими є повноваження ректора в кадрових питаннях, а саме:

представлення до Міністерства внутрішніх справ України подання про призначення і звільнення від посади проректорів ВНЗ;

призначення і звільнення з посад усього особового складу закладу освіти, окрім тих осіб, що заміщують посади з номенклатури МВС України;

вживання заходів морального та матеріального заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з КЗпП України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ;

формування на основі штатного розкладу контингенту курсантів, слухачів, студентів, вихованців, ад'юнктів, докторантів, магістрантів вищого закладу освіти, відраховування їх з ВНЗ та поновлення на навчання;

представлення працівників, курсантів та слухачів для зарахування їх в кадри Міністерства внутрішніх справ, присвоєння спеціальних звань відповідно до „Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС".

Важливим напрямом діяльності ректора є визначення функціональних обов'язків працівників ВЗО, затвердження положень про структурні підрозділи.

Ректор вищого закладу освіти МВС України постійно тримає під своїм контролем виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт та планів впровадження їх результатів у практичну діяльність та навчальний процес.

До його завдань належить контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я курсантів, слухачів, студентів, вихованців, працівників.

Ректор здійснює організаційно-управлінські заходи щодо побутового обслуговування курсантів, слухачів, студентів, працівників, їх оздоровлення. Розробляє і спільно з профспілковим комітетом (для урахування інтересів вільнонайманого персоналу) подає на затвердження конференції трудового колективу вищого закладу освіти Правила внутрішнього розпорядку.

Окремим завданням, покладеним на ректора ВНЗ, пов'язаним зі специфікою підготовки кадрів до майбутньої оперативно-службової діяльності в лавах органів внутрішніх справ МВС України, є забезпечення захисту відомостей, що складають державну та службову таємницю.

До компетенції ректора належать також інші питання, пов'язані з життєдіяльністю вищого закладу освіти.

Варто відзначити, що таке широке коло розв'язуваних завдань тягне за собою й велику відповідальність. Керівник несе її за невиконання усіх покладених на вищий заклад освіти завдань, а також за результати фінансово-господарської діяльності.

Здійснюючи свої повноваження, ректор видає накази, розпорядження, виконання яких є обов'язковим для всіх співробітників, курсантів, слухачів, а також студентів, вихованців, робітників і службовців ВЗО.

Під безпосереднім керівництвом ректора діють проректори, котрі разом складають ректорат як орган колективного оперативного управління діяльністю вищого закладу освіти МВС.

Визначення функціональних обов'язків проректорів здійснює ректор. Проректори в межах наданої їм компетенції діють без особливого на це доручення. Один з них за відсутності ректора виконує його обов'язки за відповідним дорученням ректора. Ректор може делегувати (у разі потреби, визначеної їм самим) частину своїх прав та обов'язків проректорам та начальникам факультетів.

Проректори призначаються Міністерством внутрішніх справ України за поданням ректора і є прямими начальниками для всього особового складу. Вони видають накази та розпорядження в межах прав, наданих їм Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ і ректором вищого закладу освіти МВС.

Кількість проректорів визначається у відповідності з масштабністю ВНЗ, його багатопрофільністю та завданнями оптимізації навчально-виховного та науково-дослідницького процесів у кожному конкретному випадку і закріплюється у штатному розкладі, затвердженому Міністерством внутрішніх справ. Разом з тим, є проректорські посади, котрі існують у всіх відомчих ВНЗ. Це посади першого проректора, проректора з навчально-методичної роботи, проректора з наукової роботи, проректора по роботі з особовим складом, проректора зі стройової частини та режиму, проректора з господарської частини. У відповідності з цим ректор і розподіляє між проректорами функціональні обов'язки.

Разом з тим, у ВНЗ МВС IV рівня акредитації (Національна академія внутрішніх справ України, Національний університет внутрішніх справ), ректорат яких розв'язує особливо складні управлінські завдання, утворюються й інші посади проректорів. Так, ректор Київського інституту внутрішніх справ є одночасно проректором НАВСУ, а в Університеті внутрішніх справ існують дві посади першого проректора (з навчально-методичної та наукової роботи), а також посада проректора - начальника Інституту перепідготовки і підвищення кваліфікації слідчих та дізнавачів.

Належну організацію управління вищим закладом освіти МВС, оптимальне поєднання єдиноначальності з колегіальністю забезпечує робота конференції трудового колективу, Вченої ради ВНЗ, оперативної наради при ректорові.

Конференція трудового колективу виступає як вищий орган самоврядування ВНЗ МВС. До її відання належить:

обговорення Статуту вищого закладу освіти, внесення до нього змін, прийняття погоджених з профспілковим комітетом Правил внутрішнього розпорядку;

розгляд і запропонування до реалізації концептуальних питань розвитку навчальної та наукової діяльності ВНЗ;

обговорення і внесення пропозицій з основних питань соціально-економічного розвитку вищого закладу освіти, виконання наказів і вказівок МВС України.

Особливий вплив на діяльність вищого закладу освіти МВС України має його Вчена рада. Вчена рада формується з числа представників професорсько-викладацького складу та керівництва вищого закладу освіти на визначений термін (5 років). До її складу входять: ректор ВНЗ, перші проректори, проректори, начальник фінансово-економічного відділу, начальники факультетів та інших самостійних структурних підрозділів (інститутів чи училищ), начальники окремих кафедр, найбільш визначні та авторитетні члени. До складу Вченої ради також можуть входити і представники громадських організацій, її персональний склад затверджується відповідним наказом ректора вищого навчального закладу.

Вчена рада збирається на свої засідання не рідше, ніж раз на місяць. Головує ректор, або у його відсутності - заступники голови, призначені ним з числа проректорів. У період між засіданнями повноваження Вченої ради реалізує її голова. Обов'язки щодо організаційного забезпечення роботи Вченої ради виконує вчений секретар, призначений з числа осіб, котрі мають наукові ступені та вчені звання. Вчена рада:

розглядає і виносить рішення з усіх основних питань організації навчально-виховного процесу;

затверджує річні та перспективні плани наукових досліджень;

вирішує питання присвоєння вчених звань;

розглядає питання створення і ліквідації структурних підрозділів, а саме кафедр, факультетів, лабораторій, науково-дослідних центрів, інститутів при ВЗО із дотриманням встановленого порядку;

періодично заслуховує звіти начальників факультетів, кафедр і інших структурних підрозділів;

заслуховує наукові доповіді, приймає рішення про роботу наукових конференцій, симпозіумів тощо;

розв'язує питання про надання науковцям творчих відпусток для завершення найбільш актуальних і ґрунтовних наукових досліджень;

затверджує теми кандидатських і докторських дисертацій;

вирішує питання про зарахування до докторантури, заслуховує звіти докторантів;

розглядає і затверджує плани видавничої діяльності ВНЗ.

Рішення Вченої ради набувають чинності після затвердження їх ректором вищого закладу освіти. Роль Вченої ради в житті вищого закладу освіти традиційно велика. Окрім іншого, вона полягає також у тому, що Вчена рада має незаперечний моральний авторитет, до її складу входять, як правило, найбільш знані й шановані у педагогічному, науковому, професійному світі особистості.

Повсякденні питання життєдіяльності вищого закладу освіти МВС розглядаються на оперативній нараді при ректорові Вона збирається під головуванням ректора (а у його відсутності - особи, призначеної ним з числа проректорів), як правило, щотижнево. До складу оперативної наради входять: проректори, начальники окремих структурних підрозділів: (факультетів, кафедр, відділів тощо). На оперативних нарадах розв'язуються поточні питання, відбувається обмін думками, доводяться розпорядження ректора, а також зміст керівних документів МВС України.

Управління вищим закладом освіти системи МВС є складовою частиною управління в органах внутрішніх справ України. Саме органічне поєднання різних форм і методів управління, збалансоване і гармонізоване функціонування керуючих структур - ректорату, Вченої ради тощо дають можливість успішного виконання покладених завдань, забезпечення сталої і ефективної життєдіяльності вищого навчального закладу як системи в цілому, так і кожного її елемента.

Важливим напрямом розвитку системи відомчої освіти є налагодження міжнародного співробітництва у даній галузі, а саме:

забезпечення направлення для вдосконалення фахової підготовки слухачів і викладачів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ до зарубіжних країн;

продовження практики участі ректорів вищих навчальних закладів у Конференціях ректорів поліцейських навчальних закладів Центральної та Східної Європи;

запровадження системи обміну педагогічними та науковими кадрами вищих навчальних закладів;

створення спільних з іноземними державами центрів навчання працівників органів внутрішніх справ та підвищення їх кваліфікації;

запровадження системи обміну необхідними виданнями, створення відповідного банку даних та інформаційної мережі з іноземними державами;

вивчення міжнародного досвіду професійного відбору та підготовки кадрів для правоохоронних органів;

участь представників вищих навчальних закладів у міжнародних семінарах, конференціях, нарадах, присвячених питанням підготовки спеціалістів для правоохоронних органів;

ширше впроваджувати підготовку спеціалістів (в тому числі через ад'юнктуру та докторантуру) для іноземних держав на договірній основі;

використання можливостей спеціалізованих вчених рад, що діють при вищих навчальних закладах, для захисту кандидатських і докторських дисертацій представниками правоохоронних органів іноземних держав;

проведення на договірній основі спільних наукових досліджень, проблем розвитку педагогіки, професійної орієнтації, відбору кандидатів на навчання, удосконалення навчального процесу тощо;

використання відповідно до законодавства різноманітних форм міжнародної допомоги.

Висновки