Дослідження семантики латинських назв рослин, як важлива умова підготовки майбутнього вчителя біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Дослідження семантики латинських назв рослин, як важлива умова підготовки майбутнього вчителя біології

Шаповал Л.В.

Анотація

На основі критичного інвентаризаційного анотованого конспекту флори та рослинності Переславщини проаналізовано семантику латиномовних найменувань 34 видів рослин. Виявлені головні мотиваційні ознаки, що були визначальними при називанні латинського фітоніма. Встановлено, що типовими ознаками, які виступають основою для найменувань рослин є їх колір, властивості поверхні, місце зростання, період цвітіння, колір, смак, запах, практичне застосування, зв'язок з власними іменами та ін. Матеріал дослідження може бути корисним викладачам вищих навчальних закладів у процесі викладання теоретичного курсу та проведення навчальних практик з ботаніки. Результати семантичного аналізу можуть стати основою варіативного курсу «Латинська мова для біологів».

Ключові слова: підготовка майбутнього вчителя біології, латинські назви, фітоніми, рослинність Переяславщини, семантика, семантико-етимологічний аналіз.

У контексті навчання майбутніх біологів актуальним завданням є оволодіння ними фаховою термінологією і набуття вмінь використовувати вузькоспеціалізовану лексику для виконання навчальних професійно-орієнтованих завдань, спрямованих на подальше використання у виробничих ситуаціях.

Актуальність дослідження, окрім того, зумовлена відсутністю курсу латинської мови як предмету нормативного циклу спеціальності «Біологія». Це є однією з причин того, що засвоєння студентами латинських назв рослин відбувається, переважно, на рівні механічного зазубрювання, без усвідомлення значення цих назв, їх етимології чи семантики. У них часто відсутні елементарні навички аналізу термінів ботанічної номенклатури та раціонального засвоєння назв рослин. Відомо, що у процесі навчання чи професійної діяльності біологи зустрічаються з величезною кількістю латиномовних термінів, передусім найменувань видів рослинного світу.

У той же час, для ефективного користування латиномовною термінологією необхідно не лише засвоїти фонетичні правила, спрямовані на формування вмінь та навичок правильного читання і написання термінів, їх аудіювання. Надзвичайно важливим є також і вміння орієнтуватись в етимології та семантиці латинських назв.

Питання семантики назв рослин відображені у працях таких вітчизняних та зарубіжних дослідників, як І. Сабодаш, О. Пащенко, О. Балалаєва, В. Колосова, В. Салагаєв, Б. Хапаєв, А. Хапаєва, Л. Гошева, О. Кузнєцова, О. Мясников, В. Меркулова та багатьох інших, що становить теоретичне підґрунтя для вирішення поставленого завдання.

Проте увага дослідників спрямована, переважним чином, на семантику народних фітонімов в українській та російській мові. Є нечисленні публікації, що присвячені латинським назвам рослин. Вони, переважно, відображають семантику родової складової фітоніма. В той же час є потреба в систематизованому викладі матеріалу, що відображав би результати семантико-етимологічного аналізу різних систематичних груп рослин конкретної місцевості. Встановлення залежності між назвою рослини і її анатомо-морфологічними, фізіологічними, екологічними і т. ін. особливостями дозволить майбутнім біологам не лише усвідомлено розуміти, але й міцно запам'ятовувати латинські назви рослин.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є семантичний аналіз латинських фітонімів Переяславщини і з'ясування мотивем, що лежать в їх основі.

Виклад основного матеріалу дослідження. На основі критичного інвентаризаційного анотованого конспекту флори та рослинності Переславщини [11] було встановлено семантику ряду рослин родин Cyperaceae, Hemerocallidaceae, Juncaceae, Iridaceae, Lemnaceae, Liliaceae, Melanthiaceae, Najadaceae та Orchidaceae.

Нижче наводиться результат такого семантичного аналізу.

FAMILIA CYPERACEAE - РОДИНА ОСОКОВІ

Carex hirta L. -- осока шершава. Hirtus -- щетинистий. Листкові пластинки рослини опушені з обох сторін. Приквітки, що утворюють мішечки і оточують зав'язь та плід, густо опушені.

Carex acuta L. -- осока гостра. Acutus -- гострий, різкий. Вісь репродуктивного пагону 2-2.5 мм в діаметрі, гостра від численних шипиків.

Carex nigra L. -- осока чорна. Niger -- чорний, темний. Верхні тичинкові колоски темно-коричневі, або пурпурово-чорні з бурими лусками. Луски маточкових колосків чорно-, пурпурово- або темно-бурі.

Eriophorumangustifolium Honck (=E. Polystachion L.1753, nom. Rejic.) -- пухівка багатоколоса. Erico -- хутро, phoro -- нести. Angustus -- вузький, folium -- листки, рoly -- багато, stachys -- колос, плід. Навколоквіткові щетинки подовжуються і утворюють білосніжні пухнасті голівки. Суцвіття складається із 3-12 колосків. Листки вузькі ( 3-5 мм) та довгі .

Schoenoplectus lacustris (L.) Palla (=Scirpus lacustris L.) -- комиш озерний Schoenus -- комиш, очерет; scirpus -- комиш; lacus -- озеро, вода, джерело; plecto -- плести, в'язати (у давнину комиш використовували у домашньому господарстві -- з нього виготовляли покрівлі, плели килимки, кошики та інше домашнє начиння). Назва «озерний» вказує на місце зростання.

FAMILIA HEMEROCALLIDACEAE - РОДИНА ЛІЛІЙНИКОВІ

Hemerocallis fulva L. -- лілійник рудуватий (рос. -- красоднев). Hemera -- день; callos -- краса; fulva -- рудий . Квітки рудого забарвлення, розцвітають послідовно одна за одною і в'януть наступного дня. За рахунок поступового рівномірного розкривання квітів цвітіння триває близько 3-х тижнів [2, с. 29].

Elodea Canadensis Michx. -- елодея канадська, водяна чума. Elodes -- болотистий. Росте у повільно проточних та стоячих водоймах. Через свою здатність дуже швидко рости і розмножуватися, створюючи щільні скупчення, які заважають судноплавству, отримала назву «водяна чума». Зберігає властивості домінанта, витісняючи аборигенні гідрофільні види і формуючи збіднені фітоценози з проективним покриттям до 50100% [12].

Hydrocharis morsus-ranae L. -- жабурник звичайний (водокрас). Hydro -- вода, charis -- краса, прикраса; morsus -- врізаний, укус; rana -- жаба. Ніжні білі листки рослини і справді можуть бути окрасою водойми як природної, так і штучної. Листкові пластинки округлі, мають глибокий серцеподібний виріз біля основи, який буквально можна назвати «укус жаби». В українському народі жабурником називали місце, де жаби відкладають ікру -- «жаб'яче гніздо» [4, т. 2, с. 183]. Рослина є індикатором чистої води; розростаючись, утворює зарості, в яких жаби можуть відкладати ікру.

Stratiotes aloides L.- водяний різак алоевидний (рос. -- телорез). Stratios -- войовничий; aloides -- схожий на алое. Будучи схожою на алое, рослина має розетку численних, жорстких, колючо-зубчастих листків до 40 см завдовжки та 4-5 см завширшки, якими можна пошкодити шкіру.

FAMILIA IRIDACEAE - РОДИНА ПІВНИКОВІ

Gladiolus imbricatus L. -- косарики черепит- часті, гладіолус черепитчастий (шпажник). Gla- dius -- меч, imbricatus -- черепитчастий. Бульбоцибулина вкрита перетинчастими лусками. Листки мечоподібні. Назва «косарики», очевидно, пов'язана з «косар» -- той, хто косить (за подібністю гострих видовжених кінчиків листків до кіс чи ножів).

Iris pseudacorus L.-- півники болотні. Iris -- райдуга, веселка -- через різноманіття і багатство кольорів квітів; pseudes -- фальшивий, помилковий; acorus -- аїр, іншими словами «ірис помил- ковоаїровий». Можливо, таку назву ірис отримав через зовнішню схожість із аїром поза періодом цвітіння. Обидві рослини мають однакову ширину листків (до 2 см) та висоту від 60 см до 1-1.5 м. Ростуть в однакових середовищах -- на берегах річок, болотах тощо.

Iris hungarica Waldst. Et Kit . -- півники угорські. Наводився Пачоським Й.К. як I. nudicaulis. Nudus -- голий, caulis -- стебло. «Безлистий» півник відповідає своїй назві лише навесні, оскільки листя з'являється значно пізніше, ніж квітконоси [6].

FAMILIA JUNCACEAE -- РОДИНА СИТНИКОВІ

Juncus articulatus L. -- ситник членистий. Й.К. Наводився Пачоським Й.К. як Juncus lampocar- pus. Articulus -- суглоб; lampo -- світити, сіяти; carpos -- плід. Назва «членистий» може бути пов'язана з особливостями будови листків -- вони циліндричні, з поперечними перегородками, добре помітними на сухих рослинах. Окрім того, суцвіття має дуже відхилені гілочки з вигинами у місцях розміщення пучків квітів, які начебто чітко відділяються одне від одного -- розчленовуються. Видова назва «Lampocarpus» (плоди, що світяться, блистять), може бути пов'язана з особливостями коробочки: вона у цього виду блискуча.

Juncus capitatus Weigel -- ситник головчастий. Kapitatus -- розширений на кінці, з потовщеним кінцем; kapitulum -- головка. Квітки розташовані по 3-8 штук пучками на верхівці стебла, утворюючи зірчасту головку [3].

Juncus atratus Krosk.- ситник темноцвітий. Atratus -- чорний. Має блискучі, чорні листки оцвітини.

Juncus compressus Jacq. -- ситник сплюснутий. Compressus -- стиснутий. Має прямі сплюснуті стебла.

Juncus conglomeratus L. -- ситник скупчений. Conglomeratus -- ущільнений, скупчений. Має несправжньобокове головчасте густе суцвіття, 1-2 см в діаметрі, що складається зі щільно розташованих численних дрібних квітів.

Juncus effusus L. -- ситник розлогий. Effusus -- розкиданий, розсіяний. Має розкидано-волотеві багатоквіткові суцвіття, що стирчать в сторони та мають форму зонтикоподібних пучків.

Juncus inflexus L.-- ситник пониклий. Наводився Пачоським Й.К. як Juncus glaucus Ehrh. Flexus -- вигнутий; in -- в, в середину; glaums -- голубий, сіро-зелений. Має сіро-зелені стебла з переривчастою губчастою тканиною і повітроносними порожнинами в середині, добре помітними на перерізі. Суцвіття легко здавлюються і поникають.

Juncus tenuis Willd. -- ситник тонкий. Tenuis -- тонкий, вузький. Має тонкі стебла і листки (11.5 мм у діаметрі).

Lusula campestris (L.) DC. -- ожика рівнинна. Наукова назва роду походить від італійського Lucciola -- жук-світлячок через блискучі краплі роси, що збираються на кінчиках гілочок суцвіть вранці [13]. Campestris -- рівнинний. Росте на піщаних пагорбах, на луках, в лісах, серед кущів.

Lusula multiflora Ehrh. -- ожика багатоквіткова. Multiflora -- Multus -- великий, численний; florils род. відм. від flos -- квітка. Зонтикоподібно- волотеві суцвіття складаються із 5-10 (14) колосків по 3-14 квіток в кожному [3].

FAMILIA LEMNACEAE -- РОДИНА РЯСКОВІ

Lemna gibba L. -- ряска горбата. Gibba -- горб. Видозмінене стебло (зелена асимілююча пластинка) у цього виду, на відміну від інших, знизу випукле. Родова назва Lemna, можливо, пішла від острова Лемнос вулканічного походження, розташованого в Греції в Егейському морі. Лемнось- ка земля -- глина, що містить оксид заліза, який надає їй червоно-жовтого кольору. Цікаво, що в епідермі ряски є червоні і коричневі пігментні клітини, що можуть надавати їм червонуватого забарвлення[5]. Очевидно, воно сприяє більшому поглинанню сонячного тепла, що досить важливо в умовах холодних водойм [16, с. 71].

Lemna minor L. -- ряска мала. Minor -- менший. Стебла у цього виду мають розміри 2-3 мм завширшки та 2-4 мм завдовжки (найменші з усіх видів ряски).

Lemna trisulca L. -- ряска триборозенчаста. Tri -- три; sulcus -- борозна, щілина, складка, зморшка. Стебло з трьома жилками, зубчасте по краю.

Spirodela polyrrhiza L. -- спіродела багатоко- ренева. Рoly -- багато; rhiza -- корінь; spira -- вигин, виток; delos -- явний, очевидний. Знизу знаходиться пучок нитковидних пагонів. Має явно виражені вигнуті бокові жилки. ботаніка фітонім викладач навчальний

Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. -- воль- фія безкоренева. Найменша квіткова рослина на Землі (до 1 мм), плаваючі кулеподібні видозмінені стебла якої не мають коренів. Розмножується дуже швидко. Про походження родової назви «вольфія» література замовчує. Проте, можливо, її Карл Лінней присвятив засновнику ембріології К.Ф.Вольфу та його відкриттю. Базуючись на своїх численних експериментах та спостереженнях, останній припустив, що розвиток нового організму розпочинається із просто організованої живої матерії і що органи і всі організми не задані в зародку в мініатюрному вигляді, а послідовно розвиваються із простіших форм у складно організовані.

FAMILIA LILIACEAE - РОДИНА ЛІЛІЙНІ

Fritillaria ruthenica Wikstr. -- рябчик руський. Fritillus -- склянка для гральних кубиків. Ruthen- icus -- російський. Темно-червоні, із шахматним малюнком зовні та жовті всередині дзвіночкопо- дібні квіти могли нагадувати Юхану Емануелю Вікстрьому (швецькому ботаніку, що описав цей вид) склянки для гральних кубиків. Настільні ігри з гральними костями були дуже популярними у ті часи, а в Європі ними захоплювалася навіть вища знать і духовенство [15, т. 16, с. 400-401].

FAMILIA MELANTHIACEAE - РОДИНА МЕЛАНТІЄВІ

Veratrum lobelianum Bernh. -- чемериця лобелієва. Veratrix -- чародійка. Можливо, назва пов'язана із здатністю рослини боротися із паразитами та хворобами людей, тварин, рослин (себореєю, коростою, блохами, вошами, шкідниками ягідних і плодових культур і т. ін.). В той же час, не виключено, що в латинській назві рослини відображена здатність алкалоїдів чемериці чинити на нервову систему людини збудливу дію, що швидко змінюється функціональним виснаженням. При цьому збільшується сила скорочень серцевого м'яза при уповільненні ритму. [8, с. 463].

FAMILIA NAJADACEAE - РОДИНА РІЗУХОВІ

Najas marina L. -- різуха морська (наяда). Marinus -- морський. Наяди -- дочки Зевса, німфи джерел, річок та озер. Вважалося, що вони є покровителями шлюбів, сприяють родючості, достатку, здоров'ю [15, Т. 20А, с. 778]. Najas marina -- водна рослина, стебло і середня жилка листка якого зазвичай має зубці, якими, очевидно, можна пошкодити шкіру. Це могло бути підставою для отримання рослиною назви «різуха».

FAMILIA ORCHID ACE AE - РОДИНА ОРХІДНІ

Anacamptis coroiphora (L.) R.M. Batemann, M.Pridgeon et M.W.Chase -- анакамптис блощичний. Coriza -- клоп, phoro -- нести. Квіти мають запах клопів. Наводився Пачоським Й.К. як Orchis coroiphora L. Orchis -- яєчко. Округлі парні кореневі бульби анакаптіса нагадують яєчка тварин. Одна з цих бульб (минулорічна) -- темніша, в'яла, містить поживні речовини, які використовує рослина в рік вегетації, а друга (молода) -- світліша, тверда, в ній поживні речовини накопичуються на наступний рік [14, с. 6].

Dactylorhiza fuchsia (Druce) Soo -- пальчатокорінник Фукса. Dactylos -- палець; rhiza -- корінь. Має веретеноподібні (пальчастороздільні) бульби, схожі на пальці.

Dactylorhiza incarnata (L.) Soo -- пальчатокорінник м'ясочервоний. Carnosus -- м'ясистий, кольору м'яса. Квіти пальчатокорінника лілово-рожеві, губа з темним малюнком із плям та ліній, що нагадують колір м'яса.

Gymnadenia conopsea (L.) R.Br. -- билинець комарниковий. Gymnos -- голий, aden -- залоза; conops -- комар. Ймовірно, родова назва пішла від «гола залоза». Виявляється, що більшість орхідних не мають нектару в шпорці. На відміну від них у билинця комарникового шпорка містить велику кількість епідермальних клітин (залоз), що виділяють багато нектару. Щодо видової назви, то Каден Н.Н. констатує, що вона умотивована формою квітки [7]. Можливо, ниткоподібна, загострена, спрямована косо догори шпорка квітки, яка досягає довжини 13-18 мм, могла асоціюватися у автора назви із ротовим апаратом комара.

Висновки

Професійну термінологічну грамотність майбутніх біологів забезпечує не лише знання визначеного лексичного мінімуму латинських назв рослин чи тварин, але і розуміння їх семантики.

Засобами семантики латинських назв рослин студенти отримують інформацію про їх ознаки, що репрезентують морфологічні, фізіологічні, екологічні, фармакологічні та ін. властивості. В них майбутні біологи пізнають історію, легенди, традиції, досвід застосування, оскільки фітоніми відображають не лише суму знань людини про конкретну рослину, але й про процес пізнання навколишнього світу природи в ході історичного розвитку.

І хоча дослідження семантики латинських назв рослин є надзвичайно важливою умовою їх ефективного засвоєння, все ж залишаються невстановленими мотивами непрозорих латинських назв рослин, виявлення яких потребує глибокої історичної ретроспективи.

Список літератури

1. Анненков Н. Ботанический словарь / Н. Анненков. - СПб., 1878. - ХХІ, 645 с.

2. Головкин Б.Н. Декоративные растения СССР / Б.Н. Головкин, Л.А. Китаева, Э.П. Немченко. - Москва: Мысль, 1986. - 206 с.

3. Губанов И.А. Иллюстрированый определитель растений Средней России. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные покрытосеменные (однодольные) // И.А. Губанов, К.В. Киселева, В.С. Новиков, В.Н. Тихомиров. - М.: Т - во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований. - 2002. - 526 с.

4. Етимологічний словник української мови. В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Редкол. О.С. Мельничук та ін. - К.: Наук. думка, 1982. Т. 2: Д - Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. - 1985. - 572 с.

5. Жизнь растений. В 6-ти т. / Гл. ред. А.А. Федоров. Т.6. Цветковые или покрытосеменные растения.

6. ЛИрисы / Под ред. Г.И. Радионенко. - Москва: Колос, 1981. - 156 с.

7. Каден Н.Н. Этимологический словарь латинських названий, встречающихся в окрестностях агробиостанции МГУ «Чашниково» / Н.Н. Каден, Н.Н. Терентьева. - М.: Изд-во Московского университета, 1975. - 205 с.

8. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / відп. ред. А.М. Гродзинський. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1990. - 554 с.

9. Морозюк С.С., Протопопова В.В. Травянисті рослини. - Київ: Вид-во. «Радянська школа», 1986. - 160 с.

10. Ольшанський І.Г. Рід Luzula DC. (Uncaceae) у флорі України / І.Г. Ольшанський, М.М. Федорончук // Український ботанічний журнал. - 2012. - Т. 69. - Т. 1. - С. 69-76.

11. Переяслав - Хмельницький. Природа: рослинний світ. Критичний інвентаризаційний анотований конспект флори та рослинності: судинні рослини, мохоподібні, лишайники, водорості / за ред. В.П. Коцура, В.М. Джу- рана, М.М. Федорончука, М.В. Шевери. - Корсунь - Шевченківський: ФОП Майдаченко І.С., 2010. - 163 с.

12. Свириденко Б.Ф. Элодея канадская Elodea Canadensis (Н^госЬагіІасеае)на западно - сибирской равнине /Б.Ф.Свириденко, Т.В. Свириденко, А.Н. Ефремов// Вестник Томского государственного университета. Биология. - 2013. - № 3 (23). - С. 46-55.

13. Скворцов В.Э. Иллюстриованное руководство для ботанических практик и экскурсий в Средней России.

14. Широков А.И. Культивироввание орхидей европейской Росси // А.И. Широков, Г.Л. Коломейцева, Буров А.В. Каменева Е.В. - Нижний Новгород: Международный социально - экологический союз, 2005. - 64 с.

15. Энциклопедическш словарь Брокгауза и Ефрона. - СПб., 1890-1907.

16. Федченко Б.А. Биология водних растений как предмет изучения в школе// Б.А. Федченко. - Москва - Ленинград: Государственное издательство, 1925. - 132 с.

Размещено на Allbest.ru