Використання інтерактивних технологій для навчання діалогу – розпитування учнів 5 класу

Роль і місце інтерактивного навчання у процесі формування мовленнєвої компетенції з діалогічного мовлення. Психологічні та методичні засади використання інтерактивних технологій для навчання діалогу учнів 5 класу. Класифікація інтерактивних прийомів.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2012
Размер файла 53,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський Державний Педагогічний Університет ім. А.С. Макаренка

Інститут філології

Курсова робота на тему:

«Використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу»

Студентки 343.2 групи

Інституту філології

Авдєєнко А.С.

Науковий керівник: Балаценко Л.М.

Суми 2011

Зміст

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу.

1.1 Роль і місце інтерактивного навчання у процесі формування мовленнєвої компетенції з діалогічного мовлення.

1.2 Психолінгвістичні особливості навчання англійського діалогічного мовлення у 5 класі.

1.3 Психологічні та методичні засади використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу.

Розділ 2. Організація використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування у 5 класі з англійської мови на матеріалі теми “ Music”

2.1 Класифікація інтерактивних прийомів для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу.

2.2 Комплекс вправ для навчання діалогу - розпитування у 5 класі з використанням інтерактивних технологій.

ВСТУП

Практична мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх школах полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою у межах тематики, визначеною програмою. Навчання говоріння передбачає оволодіння учнями двома його формами: діалогічною та монологічною. Навчання діалогічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки в природному темпі мобілізувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації .

Для розвитку вміння діалогічного мовлення, розкриття творчих можливостей учнів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів, викладачу необхідно володіти методиками, які стимулюють конструктивно-критичне мислення, розвивають творчі здібності. Цим вимогам відповідають інтерактивні методи навчання. Вони захоплюють студентів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчають самостійному захопленню і діям.

Особливістю інтерактивного навчання є те, що воно вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду.

Методами навчання, від яких залежить немалий успіх роботи вчителя і школи в цілому, теж присвячений не один десяток фундаментальних досліджень як в теорії педагогіки, так і в приватних методиках викладання окремих навчальних предметів. Проблемами удосконалення педагогічних технологій займалися Я.А.Коменський, Гербардт, Песталоцці, Г.С.Сковорода, О.Ващенко,а також велика кількість сучасних методистів і вчителів. В останні роки питання вдосконалення організаційних форм і методів навчання розглядалися в роботах В.Д. Шарко, О. Пометун, В.О.Онищука, О.Я.Савченко, І.Ф.Варламова. Дослідженням методики навчання діалогічного мовлення займалися Пассов Є.І., Скалкін В. Л., Шерстюк О.М., Шатілов С. Ф. та інші.

Таким чином, актуальність цього дослідження полягає в тому, що інтерактивні технології навчання є найефективнішим методом навчання діалогу - розпитування. Саме це та недостатня наукова розробка проблеми в методиці викладання англійської мови в середніх навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземної мови стало причиною вибору теми курсової роботи.

Об'єкт дослідження - процес навчання англійського діалогічного мовлення з використанням інтерактивних технологій на середньому ступені в середніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - використання інтерактивних технологій в навчанні діалогу - розпитуваня у 5- му класі (на матеріалі англійської мови).

Мета дослідження полягає в розробці комплексу вправ для навчання діалогу - розпитування з використанням інтерактивних технологій на уроці англійської мови у 5 класах середніх навчальних закладів та проведення уроку з використанням технологій інтерактивного навчання.

Завдання дослідження:

1. Визначити роль та місце інтерактивних технологій .

2. Розглянути психолінгвістичні особливості навчання англійського діалогічного мовлення у 5 класі .

3. Визначити психологічні та методичні засади діалогу - розпитування.

4. Розглянути прийоми інтерактивного навчання англійського діалогічного мовлення у 5 класі.

5. Розробити комплекс вправ з інтерактивного навчання діалогу-розпитування для учнів 5 класу.

Методи дослідження:

- аналіз літератури за темою дослідження;

- проведення пробного експерименту з метою дослідження використання інтерактивних технологій у навчанні діалогічного мовлення у 5 класі.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці комплексу вправ для навчання діалогу - розпитування з використанням інтерактивних у 5 класі.

Матеріали дослідження можуть бути використані в розробці навчальних програм і планів проведення занять, а також при написанні підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури.

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу

1.1 Роль і місце інтерактивного навчання у процесі формування мовленнєвої компетенції з діалогічного мовлення у 5 класі

мовленнєвий компетенція інтерактивний навчання

Оскільки результатом навчання учнів іноземної мови є формування у них навичок і умінь користування мовою як засобом спілкування, ключовим тут є принцип комунікативної спрямованості, головна функція якого полягає у створенні умов комунікації, сприятливого психологічного клімату. Необхідно забезпечити дуже високу позитивну мотивацію учнів, їх інтерес та активність у вивченні іноземної мови.

Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково-технічного прогресу, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов'язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров'я школярів.

Сталося чимало позитивних змін в системі освіти України. Однак класична дидактика вищої школи з її закономірностями, принципами, формами та методами навчання, що вже склалися, не завжди відповідає вимогам часу [18,с.48].

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання. Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційний урок в інтерактивний .

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «іnteract», де «іntег» - взаємний і «асt» - діяти, отже «іnteract» - взаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність і який є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює, тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють[22,с.6]. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Інтерактивне навчання - це навчання, «занурене» у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності, які не можуть здійснюватись без різнобічного спілкування.

Тому мета введення на сучасному етапі інтерактивних методів навчання полягає в тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивна модель своєю метою ставить організацію комфортних умов навчання, за яких учні активно взаємодіють між собою [22,с.2]. Супутніми цілями виступають освітні та розвивальні. Їх досягнення пов'язують з активізацією навчальних можливостей учнів шляхом залучення до діалогу, у ході якого пропонується висловлення та обґрунтування власних думок замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду. Інтерактивні технології навчання (дискусії, метод мозкового штурму, рольові ігри тощо) сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

Для того щоб підкреслити ефективність інтерактивних технологій та зрозуміти краще суть інтерактивного навчання необхідно розглянути класифікацію педагогічних технологій та порівняти інтерактивне навчання із загальновідомими, так званими «традиційними» підходами до навчання. Найбільш доцільною є класифікація за ступенем прояву учнями суб'єктивності, активності, самостійності у створенні умов для свого розвитку. Відповідно до цього можна виділити дві основні групи педагогічних технологій: репродуктивні (особистісно відчужені) та продуктивні (особистісно орієнтовані) (див.табл. 1.1) [13, с.112].

Таблиця 1.1

Дві основні групи педагогічних технологій

Характеристика технології

Репродуктивні

Продуктивні

Мета

Повідомлення учням готової системи знань, формування на їх основі вмінь, навичок

Створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня

Характер відносин учителя і учнів

Суб`єкт-об'єктні ( учитель завжди суб'єкт діяльності, учні - об'єкт впливу вчителя)

Міжсуб'єктні рівноправні відносини

Провідна функція учнів

Сприйняття і запам'ятовування інформації викладача, діяльність за зразком

Самостійне надбання знань, створення умов для свого розвитку у взаємодії з учителем

Провідна функція вчителя

Організація впливу на учнів , трансляція у свідомість учнів інформації у вигляді сформульованих положень, доказів, відібраних фактів, де зафіксовані погляди вчителя, авторів підручника

Організація взаємодії з учнями, створення умов для розвитку їхньої суб'єктивності, самостійності в діяльності учнів

Головні пріоритети

Виконання обов'язкової навчальної програми

Діяльність, спілкування, діалог, можливості самовираження, самореалізації учнів і вчителя, процесуальність, розвиток, рефлексія учнями власного досвіду творчої діяльності

Домінуючі методи

Пояснювально-ілюстративні

Проблемно-пошукові, інтерактивні

Об'єкт головної уваги педагога

Організація власної діяльності

Організація діяльності учнів, педагогічної взаємодії

Аналіз характеристики педагогічних технологій наведений у таблиці 1.1. дає підставу вважати, що інтерактивні технології належать до продуктивних педагогічних технологій. Але слід зауважити, що використання інтерактивних технологій доповнює, а не виключає використання традиційних.

Слід також відрізняти поняття «інтерактивне навчання» та «комунікативний підхід», хоча вони тісно пов'язані та переплітаються одне х одним. Комунікативний метод слід визначати як систему взаємозумовлених методичних методичних принципів, об'єднаних однією стратегічною ідеєю, направлених на навчання якого-небудь виду мовленнєвої діяльності [11,с.233]. Ці принципи такі:

- мовленнєвої направленості, що передбачає досягнення практичної мовленнєвої цілі та практичне використання мови;

- індивідуалізація навчання мовленнєвої діяльності, що передбачає врахування здібностей учнів та їх індивідуальних можливостей.

- функціональності, який передбачає відбір лексики з тих сфер комунікації до участі в яких ми готуємо учнів, відбір лексики на основі її глобальної частоти для даного мовленнєвого завдання та в даній ситуації.

Одним з основних прийомів комунікативного методу в навчанні є імітація ситуацій з реального життя, покликаних стимулювати учнів до активного говоріння. При цьому дуже важливо, щоб теми були пов'язаними з повсякденним життям, проблемами, що займають учнів. На відміну від класичних методів, основу яких становить повторення і запам'ятовування, на заняттях, що проводяться по комунікативній методиці, хід уроку залежить від самих учнів - їх відповідей, реакції і т.п. Оскільки спілкування відбувається осмислено, на доцільні теми. [3, 48c.]

Звичайно ж, більшу частину занять займає розмовна мова, хоча читання і письмо вивчаються теж. Викладачі, в основному, не говорять, а слухають і спрямовують хід заняття.

Вище прелічені ознаки можна вважати спільними і для комунікативного методу і для інтерактивних технологій навчання. Але різниця полягає в тому, що інтерактивне навчання передбачає постійну, активну взаємодію усіх учнів, в той час як комунікативний метод навчання може застосовуватись не лише в груповій та парній формі роботи, але й в фронтальній та індивідуальній.

Ефективність інтерактивних методів навчання можуть також підтвердити дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр.,які показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання» (див. табл.1.2).

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція -- 5%, читання -- 10%), а найбільших -- інтерактивного (дискусійні групи -- 50%, активне навчання -- 75% , навчання інших чи застосування знань відразу -- 90%).

Таблиця 1.2

Піраміда навчання

Лекція -- 5% засвоєння інформації

Читання -- 10% засвоєння інформації

Аудіовізуальні матеріали -- 20% засвоєння інформації

Демонстрація -- 30% засвоєння інформації

Дискусійні групи -- 50% засвоєння інформації

Активне навчання(рольові, ситуативні ігри)-- 75% засвоєння інформації

Застосування отриманих знань відразу ( Навчання інших )-- 90% засвоєння інформації

Отже, судячи з усього вище сказаного можна стверджувати, що інтерактивні технології навчання можуть успішно та ефективно використовуватися в навчанні діалогічного мовлення англійською мовою учнів 5-го класу , адже коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. У результаті такого навчання засвоєння матеріалу є вдвічі ефективнішим. В умовах інтерактивного навчання можна також викласти інформацію своїми словами; навести свої приклади; показати певні подібні прояви, подібні ознаки в інших явищах і процесах; знайти зв'язок з іншими процесами або явищами, вже відомими раніше; передбачити деякі наслідки; знайти протилежності. Це є ефективні прийоми мовлення, а їх результатом може стати зразковий діалог.

1.2 Психолінгвістичні особливості навчання англійського діалогічного мовлення у 5 класі

Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників виступає як слухач і як мовець.

Розглянемо психолінгвістичні особливості цього виду мовленнєвої діяльності.

Діалогічне мовлення з психологічної точки зору як і будь-який інший вид мовленнєвої діяльності завжди вмотивоване. Проте в умовах навчання мотив сам по собі виникає далеко не завжди. Отже необхідно створити умови, в яких у школярів з'явилося б бажання та потреба щось сказати, передати почуття, тобто, за висловом К.Станіславського, поставити їх у "запропоновані обставини". Крім того, сприятливий психологічний клімат на уроці, доброзичливі стосунки, зацікавленість в роботі також сприятимуть вмотивованості діалогічного мовлення.

Діалогічне мовлення (як і монологічне) характеризується зверненістю. Спілкування, як правило, проходить у безпосередньому контакті учасників, які добре обізнані з умовами, в яких відбувається комунікація. Діалог передбачає зорове сприйняття співрозмовника і певну незавершеність висловлювань, яка доповнюється позамовними засобами спілкування (мімікою, жестами, контактом очей, позами співрозмовників). З їх допомогою мовець виражає свої бажання, сумніви, жаль, припущення. І, отже, їх не можна ігнорувати в навчанні іншомовного спілкування.

Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. Ситуативним діалогічне мовлення є тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, в якій воно здійснюється. Іншими словами, існує чітка співвіднесеність діалогічного мовлення з ситуацією, що, однак, не можна розуміти буквально. Справа в тому, як зазначає Ю.І. Пассов, що самі зовнішні обставини ситуації можуть у момент мовлення не бути наявними, проте вони є у свідомості комунікантів і обов'язково включені в неї.[11,c.70-74] Що ж це за обставини? Це можуть бути якісь минулі події, відомі лише співрозмовникам, їхні переживання, життєвий досвід, спільні відомості тощо. Класичним прикладом ситуативності є репліка "Іде!", яка у школі може означати, що йде вчитель і учням слід негайно заходити до класу й сідати на свої місця, а на трамвайній зупинці - появу довгоочікуваного транспорту і т.п.

Слід зазначити, що у процесі навчання нас цікавлять не будь-які ситуації дійсності, а лише такі, що спонукають до мовлення. Такі ситуації і називають мовленнєвими або комунікативними. Вони завжди містять у собі стимул до мовлення. Уявімо, що у вас спрага. Якщо ви прийшли додому, то звичайно підете на кухню й вип'єте води (соку, чаю тощо). Але коли ви прийшли в гості, то потреба випити води стане стимулом до мовлення, в даному разі - прохання до господині/господаря дому: "Чи не дасте мені склянку води? У мене страшна спрага." Реакція співрозмовника буде як вербальною ("Будь ласка", "З задоволенням" тощо), так і невербальною: він / вона наллє вам склянку води або пригостить чашкою чаю. З вашого боку буде висловлена вдячність.

У реальному процесі спілкування комунікативні ситуації виникають, як правило, самі собою. Це так звані природні ситуації. Чи можна їх використовувати у процесі навчання іноземної мови? Безсумнівно, можна, але їх кількість, на жаль, надзвичайно обмежена. Наприклад, у школі напередодні уроку іноземної мови відбулися спортивні змагання - їх результати не лише можна, але й слід обговорити на уроці, якщо учні вже володіють відповідним мовним і мовленнєвим матеріалом; учень спізнився на урок - в цій ситуації має відбутися коротка розмова між учителем та учнем, до того ж виучуваною мовою. Перелік можна продовжити, але це не збільшить кількість природних ситуацій на уроці. Тому автори підручників і вчителі спеціально створюють комунікативні ситуації, моделюючи природні комунікативні ситуації. Спеціально створені (або штучні) комунікативні ситуації потребують певної деталізації зовнішніх обставин та умов, в яких має місце діалогічне спілкування, наявності вербального стимулу, визначення ролей, в яких комуніканти виступатимуть, стосунків між ними тощо.

Характерною особливістю діалогічного мовлення є його емоційна забарвленість. Мовлення, як правило, емоційно забарвлене, оскільки мовець передає свої думки, почуття, ставлення до того, про що йдеться. Це знаходить відображення у відборі лексико-граматичних засобів, у структурі реплік, в інтонаційному оформленні тощо. Справжній діалог містить репліки подиву, захоплення, оцінки, розчарування, незадоволення та ін.

Іншою визначальною рисою діалогічного мовлення є його спонтанність.

Відомо, що мовленнєва поведінка кожного учасника діалогу значною мірою зумовлюється мовленнєвою поведінкою партнера. Саме тому діалогічне мовлення, на відміну від монологічного, неможливо спланувати заздалегідь. Обмін репліками відбувається досить швидко, і реакція вимагає нормального темпу мовлення. Це й зумовлює спонтанність, непідготовленість мовленнєвих дій, потребує досить високого ступеня автоматизованості й готовності до використання мовного матеріалу.

Діалогічне мовлення має двосторонній характер. Спілкуючись, співрозмовник виступає то в ролі мовця, то слухача, який повинен реагувати на репліку партнера. Іншими словами, обмін репліками не може здійснюватися без взаємного розуміння, яке відбувається через аудіювання. Отже володіння діалогічним мовленням передбачає володіння говорінням та аудіюванням, що вимагає від учасників спілкування двосторонньої мовленнєвої активності та ініціативності. Виходячи з цього, в учнів необхідно розвивати вміння ініціативно розпочинати діалог, реагувати на репліки співрозмовника і спонукати його до продовження розмови.

Характерними мовними особливостями діалогічного мовлення є його еліптичність, наявність "готових "мовленнєвих одиниць, слів - заповнювачів (пауз), а також так званих "стягнених форм".

Розумінню неповних реплік партнерів у діалозі сприяють контактність комунікантів, наявність спільної ситуації, зверненість реплік, вживання позамовних засобів (жестів, міміки), знання обома співрозмовниками обставин дійсності, а в більшості випадків - й одне одного. Крім того, випущені члени речення можна відновити, виходячи зі змісту попередньої репліки [10,223c].

Приклад 1

Реtеr. Jеаn! Wоuld уои lіkе а mеаt sаndwісh оr сhееsе sаndwісh?

Jеаn. А сhееs sandwich, plеаsе.

У діалозі широко вживаються "готові" мовленнєві одиниці. Їх називають "формулами", "шаблонами", "кліше", "стереотипами". Вони використовуються для висловлення подяки, обміну привітаннями, поздоровленнями, для привертання уваги співрозмовника на початку розмови, для підтвердження або коментування почутого тощо. "Готові" мовленнєві одиниці (словосполучення, цілі фрази) надають діалогу емоційності.

Приклад 2

А. Ехсusе mе! Іs thеrе а сhеmіst's nеаr hеrе?

В. Yеs. It's over thеrе.

А. Тhаnкs а lоt.

У діалогічному мовленні часто зустрічаються слова, які називають "заповнювачами мовчаня". Вони служать для підтримання розмови, для заповнення пауз у ній, коли мовець підшукує відповідну репліку. Наприклад: wеll, wеll now, yоu know, Lеt mе sее, Lооk hеrе, І sау.

Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У першому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному партнеру, у другому - кожному з них. Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох партнерів, характерну для природного спілкування.

1.3 Психологічні та методичні засади використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу

У підлітковий вік охоплює розвиток дитини від 11 - 12 років. Учні на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком. В цей період зазнає значних змін психічна діяльність підлітка. Народжуються нові ідеї та інтереси , яскраво виявляється прагнення до самостійності . Цей період у житті дитини часто стає досить важким періодом у вихованні дитини. Взагалі, підлітки прагнуть до самостійного процесу мислення, довільно й свідомо керувати ним.

У цей період у 5 - ти класнивів формуються такі якості мислення як послідовність, гнучкість, точність, самостійність критичність. Вони виявляються в тому, наскільки доказово, системно викладають учні свої думки, зберігають їхню логічну зв'язність і як швидко переходять від одного виду мислительної діяльності до іншого. Самостійність мислення учнів проявляється у творчому підході до виконання навчальних завдань, зокрема завдань літературного, технічного характеру.

Проте слід мати на увазі, що прагнення підлітка до самостійності з його не досить багатим життєвим досвідом, з обмеженими знаннями іноді може призводити до схематизму, вузькості мислення, застосування засвоєних правил до нових ситуацій без урахування конкретних обставин.

Ці досягнення в розвитку мислення 5 - ти класників треба цінувати, але не переоцінювати. Треба зважати на те, що згадані вище нові якості мислення перебувають у стадії становлення, що учні ще тільки вчаться логічно, систематично й продуктивно думати, контролювати власне мислення.

Психічний розвиток 5 - ти класника нерозривно пов'язаний подальшим розвитком процесу мовлення, що відбувається завдяки оволодінню ним багатствами іноземної мови, її лексичними, граматичними і фонетичними засобами. Воно розвивається, як засіб спілкування підлітка з іншими, як засіб набування знань, як предмет вивчення, як знаряддя утворення і як засіб вираження емоційних станів та вольової поведінки.

Основним у мовному розвитку 5 - ти класника є вдосконалення його вміння користуватись мовленням, як засобом спілкування. Залежно від змісту й форм такого спілкування змінюються і форми мовлення, які використовує підліток. В здатності користуватися словом, зовнішнім мовленням учнів вбачають свою інтелектуальну силу, навіть ознаку свого авторитету у колективі (саме в цьому віці окремі підлітки гостро переживають недоліки у процесі мовлення). У зв'язку з цим у них посилюється інтерес оволодіння засобами виразності мови, до алегорій, крилатих слів і метафор. Вони розуміють гумор, мовні засоби його вираження. Користуючись внутрішнім мовленням, вони активно шукають найбільш адекватні способи передачі своїх думок .

Учні дедалі більше усвідомлюють красу слів, що узагальнюють дійсність, вони пізнають емоційні відтінки слів, вкладають в них образи, які залишилися в їх пам'яті, стають чутливішими до краси художнього словесного опису, вираження духовного життя людини. Переживаючи естетичну насолоду від красивого вірша чи прозового твору, вони намагаються нерідко і самі їх складати. У них вперше виникає потяг до писання віршів, які відбивають переживання людини. Вони відчувають потребу поділитися своїми переживаннями й думками, висловити свої погляди на ті чи інші явища дійсності. П'ятикласник прагне точно висловлювати думку, правильно вживати синтаксичні й граматичні конструкції, засоби виразності мови.

Удосконалення процесу мовлення у дітей виявляється у кількісному збагаченні їх словника, нагромадженні досвіду активно користуватися мовними категоріями, у піднесенні виразності й зв'язності мовлення складності його синтаксичної структури. Для них є характерним оволодіння складними конструкціями супідрядних і підрядних речень.

Засоби зміни граматичних, синтаксичних і фонетичних конструкцій учні не лише розуміють, а й використовують у своєму усному і особистому писемному мовленні. Їм властиве самостійне словотворення, що ґрунтується на поєднанні практично засвоєних слів і засобів словотворення, якими вони оволодівають у процесі вивчення курсу граматики. В учнів відбувається перехід від уживання простих розповідних речень до складнопідрядних і складносурядних.

Підсумовуючі все вище згадане про розвиток мислення, мовлення і загальний психічний стан п'ятикласників, необхідно додати, що дітям цього періоду життя властива і кооперація зі своїми однолітками, вони наслідують поведінку певного героя з художнього твору, а не тільки поведінку дорослого. Чому вони дуже радіють, а також до чого вони завжди готові - надання їм завдання для виконання якоїсь суспільної роботи, використання свого творчого підходу та прав креативності у роботі над цим завданням. Батьки і педагоги повинні також залучати дітей і якомога заохочувати їх до роботи у позакласних гуртках та групах.

Враховуючі перелічені особливості пятикласників, слід зазначити, що процес навчання діалогічного мовлення в даному віці, по-перше, відкриває багато можливостей як для вчителя, так і для учнів, а по-друге може викликати багато комунікативних проблем, тому необхідно бути особливо уважними та спостережливими у підборі тренувальних вправ та завдань [12, 576c].

Отже, щодо психологічних та методичних засад : інтерактивна навчальна діяльність з оволодіння лексикою іноземної мови повинна проходити в умовах сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату, існування якого посилює дух співпраці та взаємодопомоги при вирішенні навчальних завдань, активізує розумову діяльність всіх учнів, розкриває потенційні можливості кожного учасника комунікації; набуття досвіду оволодіння іншомовною лексикою в інтерактивному спілкуванні має відбуватися на основі ситуативно-ігрової навчальної діяльності учнів, оскільки цим забезпечується мовленнєва активність та стимулюються діалогічні форми спілкування, а властиві іграм елементи змагальності і здорової конкуренції надають процесу формування лексичної компетенції динамізму й експресивності; істотним стимулом до інтерактивної мовленнєвої взаємодії є новизна лексичного матеріалу та внутрішня потреба в його опрацюванні для майбутнього професійного самоутвердження, а також розмаїття проблемних і креативних завдань, що спонукає учнів до концентрації уваги, мобілізації розумових можливостей з метою їх виконання і засвоєння змісту навчання; міжособистісні відносини комунікації у процесі спільної роботи з лексикою повинні бути підпорядковані актуалізації особистісного досвіду кожного з них, що зумовлюється внутрішньою потребою у самореалізації та розкритті свого інтелектуального потенціалу з найбільшою віддачею для досягнення продуктивного результату колективної діяльності; інтерактивне навчання можливе за умови дотримання ділових норм культури спілкування, що визначає вибір адекватної ситуації не лише слова або терміна, а й тону розмови і темпу мовлення, впливає на вміння вираження думки відповідними лексичними засобами, дає змогу прогнозувати реакцію кожного учня і знаходити шляхи зниження емоційної напруги всередині вже сформованого учнівського колективу; навчальний процес повинен ґрунтуватися на взаємній довірі та підтримці всіх суб'єктів інтерактивної діяльності з опрацювання фахової лексики, спільності інтересів викладача і учнів, учня і колективу, що дозволяє зменшити негативну роль конфліктів і встановити атмосферу ділового партнерства, залучити до мовленнєвої взаємодії всіх учасників цього процесу.

Розділ 2. Організація використання інтерактивних технологій для навчання діалогу - розпитування у 5 класі з англійської мови на матеріалі теми “ Music”

2.1 Класифікація інтерактивних прийомів для навчання діалогу - розпитування учнів 5 класу

Прийоми навчання - це складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію вимог тих і інших методів. Поняття методу й прийому розрізняються за цільовим призначенням. Метод - для забезпечення широких дій (розкриття змісту матеріалу, з'ясування суті питання), а прийом - лише разова дія.

Технології ж навчання визначаються як сукупність психолого-педагогічних установок, які характеризують форми, методи, засоби, прийоми навчання; змістова техніка реалізації навчального процесу; модель сучасної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведенню навчального процесу.

Отже, далі розглянемо класифікацію інтерактивних прийомів навчання за Галіциною Л. (див. табл. 2.1.) [1,с.33]. Авторка вживає поняття «методи» в цій класифікації, але беручи до уваги визначення понять «метод», «прийом» та «технологія» доцільно буде вживати в цьому значенні поняття «прийоми».

Інформаційні інтерактивні прийоми навчання - способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою обміну матеріальним чи духовними цінностями. Прикладом є прийом «Моє ім'я». Учасники називають своє ім'я, пригадуючи цікаву кумедну історію,що пов'язана з ним. Така інформація дає змогу запам'ятати кожного з учасників, а також розпитати один одного про цікаві моменти їхнього життя.

Таблиця 2.1

Класифікація інтерактивних методів навчання

Пізнавальні інтерактивні прийоми навчання - це способи пізнавальної взаємодії учасників з метою отримання нових знань, їх систематизації, творчого вдосконалення професійних вмінь і навичок. Прикладами можуть бути рольова гра, прийом евристичний методу «мозкова атака».

Мотиваційні інтерактивні прийоми навчання - способи діалогічної взаємодії учасників навчального процесу, за допомогою яких кожен визначає власну позицію до способів діяльності групи, окремих учасників, викладача, самого себе [1, с.42]. Серед цих прийомів можна назвати такий прийом як «Самооцінка», де учасники класифікують позитивне-негативне в своїх відповідях, в своїй участі в роботі груп тощо. Наприклад, цю вправу на самооцінку можна використовувати після будь-якої іншої інтерактивної вправи.

Регулятивні інтерактивні прийоми навчання - це способи, завдяки яким встановлюються та приймаються певні правила діалогічної взаємодії учасників навчання. Наприклад, «Виробимо правило». Перед заняттям учасники формують і записують правила, якими керуються упродовж заняття (правило піднятої руки, говори першим, право на помилку тощо).

Розлянемо тепер окремо пізнавальні прийоми інтерактивного навчання.

Дискусії. Дискусію не можна перетворювати на псевдо обговорення, псевдо пошук тих завдань, які відомі викладачеві - вона повинна бути проблемною. Існує низка прийомів організації обміну думок, які є згорнутими формами дискусії [4, с.9]. До них належать:

«Круглий стіл» - бесіда, в якій на рівних приймає участь невелика група учнів (до 5 осіб), відбувається обмін думками як між учнями так і з «аудиторією» (решта класу) .

«Засідання експертної групи» («панельна дискусія») - спільне обговорення висунутої проблеми учасниками групи (4-5 учнів з визначеним заздалегідь головою) та обговоренні доповіді (досить стислої, в якій кожен відповідач висловлює свою позицію) .

«Форум» - обговорення, що нагадує «засідання експертної групи», у ході якого ця група обмінюється думками з «аудиторією».

«Дебати» - формалізоване обговорення,яке побудоване на основі виступів учасників-представників двох протилежних команд-суперників та заперечень до цих виступів.

«Засідання суду» - обговорення, що імітує слухання справи у суді , на якому чітко розподіляються ролі всіх учасників.

«Акваріум»: учасники об'єднуються в групи по 4-6 осіб та ознайомлюються із завданням. Одна з груп займає місце в центрі класу, отримує інструкцію щодо проведення групової дискусії: «Прочитайте завдання вголос; обговоріть його в групі, за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію». Після завершення відведеного часу група повертається на місце. Коротке обговорення того, що почули всім класом: чи погоджуєтеся ви з думкою групи? Чи була ця думка достатньо аргументованою? Потім інша група займає місце в центрі кола. Наступна група може обговорювати інше питання або іншу проблему.

Ток-шоу застосовується для залучення учнів до діяльності з набуття вмінь публічно виступати. Планом передбачається:

1. оголошення теми дискусії;

2. пропозиція висловити думку окремим учням, які готувалися до дискусії із запропонованої теми;

3. пропозиція глядачам поставити запитання до цих учнів (ті, які запитують і відповідають, повинні роботи це в стислій, лаконічній формі).

Метаплан - маловідомий спосіб дискусії, що містить елементи «мозкової атаки», аналізу випадків, гри. Його можна використовувати як у малих групах, так і у великих аудиторіях. Методична структура метаплану включає:

1) вступ до проблеми, пояснення учасникам суті метаплану як методу вирішення проблеми (створення плаката, в якому відображені основні аспекти проблеми);

2) постановка першого завдання, створення першого плаката, робота з картками, переміщення першого плаката;

3) поділ на групи й узгодження другого завдання (теми), створення другого плаката у группах, робота з картками, презентація плакатів;

4) узагальнення пропозицій, зафіксованих на плакатах усіх груп, підбиття підсумків.

Правила ведення дискусії:

- сперечатися по суті;

- не допускати образливих реплік, не давати виступам оцінку. Не нав'язувати свою думку; поважати погляди опонентів; перш ніж критикувати, намагатися зрозуміти точку зору оппонента;

- чітко формулювати свої думки, стримувати емоції;

- намагатися встановити істину, а не демонструвати красномовство;

- уміти усвідомити свою неправоту та дійти спільної думки.

Мозковий штурм. Метод розв'язування проблеми за обмежений час. Послідовність дій може бути такою.

1. Вступ. Формулювання проблеми. Постановка завдань, визначення терміну обдумування пропозицій.

2. Висловлення суджень, ідей. Реєстрація ідей на дошці.

3. Обґрунтування своєї ідеї тими, хто її висловив. Загальна дискусія навколо представлених ідей (правильність, доцільність, оригінальність). Вибір найкращої ідеї.

4. Обґрунтування остаточного вибору. Підбиття підсумків заняття.

Правила мозкового штурму:

- Кожен може вільно висловлювати пропозиції;

- учасники висловлюються по-черзі, точно і коротко,;

- будь-які пропозиції приймаються і схвалюються учасниками;

- ведучий записує всі пропозиції;

- не можна критикувати і коментувати пропозиції;

- можна розвивати попередні ідеї [1, с.61].

«Ланцюжок» - інтерактивний прийом, який полягає в тому, що учні будують висловлювання на рівні фрази по-черзі один за одним, логічно продовжуючи попередньо сказане висловлювання .

Мікрофон. Цей метод дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлювати свою думку чи пропозицію. Робота організовується в такий спосіб: спочатку вчитель ставить класу запитання, дає мікрофон (або уявний: ручку чи олівець) учневі, який висловлює свою думку і переда. Мікрофон іншому учневі. Має право говорити тільки той учень, у кого мікрофон. Це займає приблизно 1 хвилину. Відповіді не коментуються і не оцінюються [9, с.21].

Коло ідей. Метою прийому є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення:

- учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в групах;

- після того, як вичерпався час обговорення, кожна група представляє лише один аспект проблеми, що обговорювалася;

- групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі варіанти відповідей; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей;

- узагальнюються висловлені думки, робляться підсумк.

Метод «прес». Використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання та необхідно чітко аргументувати позицію з проблеми, переконати інших у правоті. Алгоритм виступу доповідача має бути чітким і включати:

- Позицію - «Я вважаю, що...» (висловлення думки, пояснення точки зору).

- Обґрунтування: «...тому, що...» (наводиться причина появи цієї думки, докази на підтримку пропозиції).

Приклад: фраза продовжується «... наприклад...» і наводяться факти, що підтверджують думку, позицію.

- Висновки: «Отже, я вважаю, що...» (висновок з того, про що йшла мова) .

Навчаючи - учусь. Передай знання іншим. Клас ділиться на групи по 3 - 5 учнів. Кожен учень одержує аркуші з відповідною інформацією. Вони знайомляться з її змістом і передають одному з учнів, при цьому одержують інформацію від іншого учня - ця робота проходить в середині кожної групи. Потім представник від кожної групи повідомляє класу те, про що дізналися під час спілкування.

Метод «американської мозаїки» реалізується за схемою: новий матеріал поділяється на 4-6 частин, які пропонуються для вивчення членам груп. Кожен учень із групи досконало опрацьовує одне питання з переліку. Потім члени різних команд, які вивчали одне й те саме питання, збираються для 5-10-хвилинного обговорення його. Після цього вони повертаються до своїх команд і пояснюють зміст своєї частини навчального матеріалу іншим членам групи. Рівень засвоєння навчального матеріалу визначається за результатами індивідуальної самостійної роботи, яку виконує кожний учень за всією темою .

«Займи позицію»: учитель читає твердження, учні повинні підійти до плакату «Yes» or «No». Потім вони аргументують своє рішення.

Рольова гра - це гра за правилами, підпорядкованими досягненню заздалегідь накресленого ігрового результату (за М. В. Кларіним) [4, с.10]. Модель навчального процесу, який ґрунтується на грі, вводить учнів у ігрове моделювання явищ, що вивчаються та надає їм нового життєвого досвіду.

Структура навчального процесу, який передбачає дидактичну гру, складається з 4 етапів:

1. Орієнтація. Вчитель характеризує тему, яка вивчається, основні правила гри та її загальний хід.

2. Підготовка до проведення. Розподіл ролей, вивчення ігрових завдань, процедурні питання.

3. Проведення гри. Вчитель стежить за грою, фіксує наслідки (підрахунки балів, прийняття рішень), роз'яснює те, що не зрозуміле.

4. Обговорення гри. Вчитель керує дискусійним обговоренням гри (що сподобалось, коли виникли труднощі, які ідеї з'явилися протягом гри.

Увага приділяється зіставленню імітації з реальним світом, установлення зхвязку гри зі змістом навчальної теми.

Отже, всі вищезгадані інтерактивні технології (прийоми) можуть бути використані в навчанні діалогічному мовленню учнів 5-го класу школи з вивченням англійської мови, адже вони сприяють розвитку мовленнєвих вмінь англійської мови, а також процесу навчання діалогічного мовлення англійською мовою взагалі.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.[9, 17-23c]

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних прийомів (технологій) у діалозі-розпитуванні та перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

По-перше, інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Починати треба з поступового включення елементів цієї моделі, якщо вчитель або учні з ними незнайомі. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

По-друге, можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології -- робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вчителя і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.

По-третє, використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання [23, с.68].

Нарешті, якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, вчителю треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання.

З іншого боку, після кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними прийомами.

2.2 Комплекс вправ для навчання діалогу - розпитування у 5 класі з використанням інтерактивних технологій

Існують певні методичні рекомендації щодо підготовки уроку за інтерактивними технологіями. Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці наступні:

1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.

2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є: різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.

3. Тих, хто навчається за інтерактивними технологіями, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.

4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи малих груп готують заздалегідь.

5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.

6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.

7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.

8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.[6, 321c]

Вправа 1.

Мета вправи: навчити учнів створювати власні мікродіалоги - розпитування на понадфразовому рівні .

Тип вправи: комунікативна з використанням опори, продуктивна.

Режим роботи: “учень-клас”,”учень-група учнів”.

Інтерактивний прийом: акваріум.

Children, join into pairs. Imagine that you are at the international conference. The first pupil is the delegate from another country of the world. You should make up a dialogue about what role does music play in the world. Make use the plan

1. Music is a very important part in our life.

2. What kinds of music do you know?

3. What kind of music do you prefer?

Вправа 2.

Мета вправи: навчити учнів висловлюватися на рівні понадфразової єдності у діалозі - розпитування.

Тип вправи: комунікативна, продуктивна.

Режим роботи: “учень-учень”.

Інтерактивний прийом: ток-шоу.

Children, today at the lesson we will have a talk show. Imagine that you are the guests of our programme :

Mary Smith - a musician, John Franklin - a student, Marta Stuart - a critic, and our special guest - a famous singer - Shakira.

So today at the the programme you will ask us about our opinions and our attitude to music.

And the audience will get to know whether they agree or disagree with it. The audience can prepare and ask our guests questions.

Вправа 3.

Мета вправи: навчити учнів самостійно вживати різні види ДЄ.

Тип вправи: умовно-комунікативна репродуктивна, з використанням опори - логіко-структурної схеми.

Режим роботи: “учень-клас”.

Інтерактивний прийом: ланцюжок.

Завдання: Children, let's speak about different kinds of music. I will start and you will continue.

T: There are some famous kinds of music all over the world.

P1: Pop music, folk music, rap, heavy metal and others.

P2: Music helps people to open their inner world.

P3: People all over the world like listen to the music.

Вправа 4.

Мета вправи: навчити учнів будувати діалог - розпитування на

понадфразовому рівні.

Тип вправи: комунікативна, продуктивна.

Режим роботи: робота в групах.

Інтерактивний прийом: форум.

Work in pairs. The first pupil is a musician critic. You should discuss such a debatable with your patner.

Some people think that music has a great influence on the pupils . Do you agree? Prove your decision.

The other pupils should listen attentively to all the arguments and after discussion you can ask the musician critic questions.

Вправа 5.

Мета вправи:навчити учнів самостійно вживати ДЄ.

Тип вправи: комунікативна, продуктивна.

Режим роботи: учень-учень.

Інтерактивний прийом: обмін думками.

Завдання: Share with your partner your opinion about your favourite genre of music.

Вправа 6.

Мета вправи: навчити учнів створювати власні діалоги - розпитування на основі запропонованої КС.

Тип вправи: комунікативна, рецептивно - продуктивна ( вищого рівня).

Режим роботи: одночасна робота в парах.

Інтерактивний прийом: натовп.

Завдання: You are a representative of a travel company from Great Britain in Ukraine.

You are talking to the worker of international association “Globes”. You should make up a cultural programme for tourists from your country during their state in Kyiv.

Second pupil is a worker of “Globes” find out the tastes of tourists and recommends concert halls which they can visit and also ask whether they know Ukrainian, because it will depend on the performance.

Вправа 7.

Мета вправи: навчити учнів створювати власні діалоги - розпитування на основі запропонованої КС.

Тип вправи: комунікативна, рецептивно - продуктивна ( вищого рівня).

Режим роботи: одночасна робота в парах.

Інтерактивний прийом:рольова гра.

Завдання: The first pupil is a guide of the “Globes” who works with the foreign tourists who came to Ukraine by the themselves. Your task is to make up and realize the cultural programme of tourists. Find out their tastes and recommend to visit concert halls and help to buy tickets.

The second pupil is a foreign tourist who came to Ukraine. Discuss with your guide about the cultural programme and ask about concert properly to your taste.

Вправа 8.

Мета вправи: навчити учнів створювати діалоги на понад фразовому рівні.

Тип вправи: умовно-комунікативна, продуктивна, з використанням вербальної опори.

Режим роботи: робота в парах.

Інтерактивний прийом: метаплан.

Завдання: Children, work in pairs. We have a quotation: “ After silence , that which comes nearest to expressing the inexpressible is music.”

What are your ideas of it? Each of you should create a poster writing down all your thoughts. You may also draw something or stick some cards - whatever you like. You have 10 minutes to discuss the quotation in the pairs. And then you should present the posters.

Висновки

1. Діалог - це процес двох або більше учасників спілкування , де кожен учасник діалогу виступає як і слухач , так і мовець. Діалогічне мовлення має такі психологічні особливості: вмотивованість, зверненість, емоційна забарвленість, ситуативність, спонтанність та двосторонній характер.Щодо лінгвістичних особливостей це: еліптичність, стягнені форми, широке використання кліше, заповнювачі пауз та простий синтаксис.

2. Метою навчання діалогічного мовлення 5-го класу загальноосвітньої школи з вивченням іноземної мови є досягнення такого рівня навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки в природному темпі здійснювати реальну комунікацію. Мета, в свою чергу, передбачає такі завдання: навчити учнів комбінувати мовленнєві зразки згідно з комунікативним наміром і на основі логічної схеми; передавати зміст зразка зв'язного діалогічного мовлення; зв'язно висловлюватись при варіюванні опор; висловлювати свою думку та своє ставлення до предмета мовлення; Але щоб досягти таких результаті в у навчанні необхідно враховувати вікові особливості учнів середньої школи. Це допоможе ефективно підбирати методи, прийоми та засоби навчання.


Подобные документы

  • Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес. Методи інтерактивного навчання. Структура інтерактивного уроку. Суть та організація навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 15.06.2010

  • Психолого-педагогічні основи та особливості використання інтерактивних технологій навчання математики у профільній школі. Аналіз методики використання інтерактивних технологій при вивченні теми "Похідна та її застосування" на різних профілях навчання.

    магистерская работа [2,6 M], добавлен 23.05.2012

  • Психолого–педагогічні засади використання ігрової діяльності в процесі навчання історії. Вживання дидактичних ігор на уроці. Підготовка вчителя до застосування інтерактивних технологій навчання. Формування у учнів навичок до пошуково-дослідницької роботи.

    курсовая работа [88,4 K], добавлен 09.04.2015

  • Сутність інтерактивного навчання: мотивація навчальної діяльності; готовність до самовдосконалення; критичне мислення. Групи інтерактивних технологій: кооперативне та колективно-групове навчання; ситуативне моделювання та опрацювання дискусійних питань.

    презентация [8,9 M], добавлен 19.08.2014

  • Основне освітнє завдання сучасного педагога: спрямування роботи на розумовий розвиток учнів для забезпечення формування їх творчих здібностей. Суть інтерактивних методів навчання та їх використання на уроках викладачами професійного гірничого ліцею.

    курсовая работа [102,5 K], добавлен 04.02.2014

  • Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу. Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі. Інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 21.11.2011

  • Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх поєднання з традиційними на уроках освітньої галузі "Людина і світ". Організація групової навчальної діяльності та міжособистісного діалогу. Використання інформаційних технологій на уроках музики.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.10.2014

  • Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Дослідження мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу на уроці французької мови в аудіюванні на прикладі теми "Les saisons". Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 27.12.2010

  • Сутність, ознаки та методи інтерактивного навчання. Педагогічні умови підвищення ефективності формування в молодших школярів математичних знань із застосуванням інтерактивних технологій опрацювання дискусійних питань. Труднощі у проведенні уроку.

    курсовая работа [764,1 K], добавлен 05.10.2014

  • Психологічні особливості учнів середнього шкільного віку для навчання діалогічного мовлення. Особливості діалогічного мовлення та його функції. Новітні вимоги державної програми до навчання діалогічного мовлення. Характеристика шляхів навчання мовлення.

    курсовая работа [44,7 K], добавлен 10.03.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.