Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до позанавчальної діяльності в школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до позанавчальної діяльності в школі

Батрак Т.В.

У контексті нашого дослідження було розроблено педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності. А саме: формування розуміння зарубіжної культури крізь призму інтеграції національних культур у всесвітню; занурення у сучасне мистецтво з опорою на класичне, демонстрації соціальної дієвості мистецтва; виховання прагнення до краси спілкування через пізнання культурного різноманіття; актуалізації знань; технологізації освіти. Також автором представлені форми реалізації запропонованих педагогічних умов. Особлива увага була приділена використанню у по- занавчальній діяльності матеріалів стосовно сучасного мистецтва. У статті описано такі форми реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності, як віртуальні екскурсії, фотокрос, майстер клас, творче завдання та ін.

Ключові слова: педагогічні умови, студенти, зарубіжна література, сучасне мистецтво, форми реалізації.

Постановка проблеми. Головною функцією навчального закладу є організація навчально-виховної роботи таким чином, щоб учні змогли набути інтернаціональних знань, стати новою генерацією інтелектуальної еліти суспільства. Отже, все більшої значущості у процесі формування особистості набуває зарубіжна література як концентрація суспільного досвіду різних народів на різних етапах їх розвитку, основа, без якої неможливе формування внутрішнього світу людини. Зарубіжна література не може вивчатися ізольовано від мистецтва, адже є його вагомою складовою частиною. Тому вважаємо за потрібне у поза навчальній діяльності приділити якомога більше уваги ознайомленню учнів із найкращими прикладами художньої культури світу, а також залученню молоді до самостійної творчої діяльності. Важливою передумовою реалізації цих завдань є професійна підготовка майбутніх вчителів у поза навчальній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему професійної підготовки вчителів досліджували О. Алексюк, Г. Васянович, С. Гончаренко, О. Дубасюк, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Пє- хота, О. Щербаков).

Позанавчальна діяльність як середовище професійного становлення майбутніх учителів стала предметом вивчення Н. Азизходжаєвої, Т. Деркач, Т. Жулій, Е. Мещерякової, В. Попової, К. Саломатового.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Але проблема підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі розкрита не повністю.

У контексті нашого дослідження було розроблено педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності. А саме: формування розуміння зарубіжної культури крізь призму інтеграції національних культур у всесвітню; занурення у сучасне мистецтво з опорою на класичне, демонстрації соціальної дієвості мистецтва; виховання прагнення до краси спілкування через пізнання культурного різноманіття; актуалізації знань; технологізації освіти.

Мета статті. Метою статті є обґрунтування та розкриття особливостей реалізації запропонованих педагогічних умов.

Виклад основного матеріалу. Успіх сучасної людини в світі неможливий без досягнення нею високої культури міжнаціональних відносин.

І. Бім відмічає, що в рамках сучасної парадигми освіта має забезпечити формування особистості, здатної до самореалізації, до активної взаємодії з іншими [1, с. 46]. Під час міжкультурної взаємодії відбувається зіткнення різних культурних груп, для яких характерні певні особливості, обумовлені специфікою свідомості та менталітету носіїв, які актуалізуються у поведінці, діях, судженнях, реакціях. Тому одне з найважливіших завдань вищих навчальних закладів сьогодні -- привити студентові розуміння і повагу до культур різних народів, вміння цінувати пам'ятки їх мистецтва, толерантно відноситись до їх моральних уподобань та традицій і, водночас, виступати гідним представником та носієм традицій власного народу, вміти вести бесіду у рамках діалогу культур. Це і стало передумовою реалізації педагогічної умови формування розуміння зарубіжної культури крізь призму інтеграції національних культур у всесвітню.

Реалізація цієї педагогічної умови у процесі підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі відбувається за рахунок проведення паралелі між явищами та творами мистецтва рідної та зарубіжної культур у позанавчальних заходах. Так, під час проведення заходу присвяченому темі «Зарубіжного музичного мистецтва» пропонуємо пригадати інформацію про сучасні музичні премії та конкурси, супроводжуючи викладення матеріалу питаннями «Які музичні премії існують в Україні?», «Які українські виконавці номінува-

лись в іноземних преміях?», «Які українські виконавці були переможцями міжнародних музичних конкурсів?»; під час милування живописом необхідно згадати ім'я українського художника, живописця, кераміста, графіка, скульптора, винахідника однієї з найбільш оригінальних технік живопису ХХ століття -- плентанізму, Івана Марчука, який став єдиним українцем, що потрапив в список «100 геніїв, що нині живуть в світі». У 2006 році його прийняли в «Золоту гільдію» Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі як «маестро найвищого престижу»; підготовити та провести екскурсії на тему: «Внесок іноземних архітекторів у красу рідного міста».

Знайомство із надбаннями зарубіжної художньої культури разом з рідною культурою виховує в молодій людині патріотизм, гордість за свою країну, бажання жити у гармонії та творити на благо Батьківщини і світу; сприяє вихованню та формуванню стійких життєвих принципів та переконань культурно освіченої, інтегрованої в світ сучасної людини. Крім того, в такий спосіб відбувається осмислене сприйняття й розуміння студентами взаємозв'язку національно-культурних цінностей рідної країни із загальнолюдськими, розвивається вміння орієнтуватися в культурному просторі сучасного суспільства, здатність до участі у діалозі культур.

Неодмінним фактором підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі є формування в студентів уявлення про культуру як соціальний феномен, розуміння того, що мистецтво змінюється разом із суспільством, моральними уподобаннями, естетичними ідеалами, розвитком техніки, науки тощо. На шляху до досягнення цієї мети, на нашу думку, стоїть педагогічна умова занурення у сучасне мистецтво з опорою на класичне, яка передбачає творіння нового, актуального крізь призму віддзеркалення та натхнення класичним, вічним. Для реалізації цієї умови пропонуємо викладачам допомогти студентам пригадати роботи видатних художників, наприклад, М. Пимоненко, Новаковсського, П. Верещагіна, К. Брюлова, Рєпіна, В. Сурікова, В. Васнєцова, І. Левітана, В. Сєрова та ін. Після розгляду та аналізу творів видатних авторів запропонувати учням спробувати себе у ролі митців за допомогою широко популярного сьогодні виду мистецтва -- фотографії.

Викладач має розділити студентів на групи та роздати листівки з завданнями, відповідно до яких вони за певний період часу знайдуть або створять та сфотографують сцену, яка найбільш відповідатиме наданим завданням: 1. Пейзаж у стилі Івана Шишкіна; 2. «Три богатирі сьогодні»; 3. Ілля Рєпін. «Портрет».

В умовлений час кожна з груп має надати 3 фотознімки, які будуть вивішені за тематикою на стенді для відгуків та обговорень.

У такий спосіб студенти зможуть наблизитись до мистецтва, провести паралель між живописом та фотографією, відчути себе митцями, моделями, критиками та цінителями.

Також пропонуємо проведення заходу-вірту- альної екскурсії, відповідно за темою «Мистецтво -- гімн людині».

Захід включає показ та подальше обговорення слайдів з творами видатних скульпторів Греціїта роботами Гюстава Вігеланда (парк Вігеланда в Осло, який налічує більше ніж 200 скульптур, присвячених людині та її життю).

Завдання для студентів -- визначити, що спільного і що відмінного є у цих творах, обґрунтувати свою точку зору та пояснити, чому скульптура Древньої Греції відрізняється від сучасності.

Скульптури Вігеланда показують людей у звичних їм позах у буденних ситуаціях. Одні висвітлюють відносини між чоловіком та жінкою, інші між старшим та молодшим поколіннями, між членами сім'ї. Парк пронизує тема конфлікту та комфорту у міжлюдських відносинах. У багатьох роботах присутня тема смерті, яка не є кінцем сама по собі. Автор показує, що природа циклічна і смерть дає нове життя. Парк висвітлює собою індивідуальну для кожного, і , у той же час, загальну, єдину для всього людства подорож -- життя у бронзі та камінні.

Віртуальна подорож парком допоможе молодим людям знайти відповіді на такі актуальні питання в цьому віці, як сенс життя, щастя, свобода, обов'язок, кохання.

Крім того, паралельне засвоєння стану мистецтва сьогодні на основі культурної спадщини минулого допоможе молоді сформувати ставлення до сучасного мистецтва, чуйність до нових тенденцій у його розвитку, розвинути інтерес і прагнення до естетичного освоєння світу, стати освіченою сучасною людиною. Відтворені митцями такі близькі і зрозумілі сцени, проблеми сучасного життя та суспільства мовою мистецтва, краси та образів допомагають освоєнню конкретно-чуттєвого багатства світу, розумінню його різноманіття, бачення життя у мистецтві та мистецтва в житті. педагог позанавчальний професійний література

Мистецтво -- соціальний феномен, що відтворює не тільки важливі події у сучасному житті, а й дух самої епохи, внутрішнього світу представників певної культури певного часу, взірці якого представлені не тільки в галереях та у театрах, а й у повсякденному житті (побут, одяг, архітектура, садово-паркове мистецтво, дизайн, культура спілкування та ін.). Формування майбутнього педагога як «провідника» моральних ідеалів до душі учня , на нашу думку, є неможливим без долучення молоді до світу прекрасного, розвиток їх прагнення до краси у всьому, що оточує. Тому вважаємо необхідною у процесі підготовки майбутнього вчителя зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності педагогічну умову демонстрації соціальної дієвості мистецтва.

Для її реалізації пропонуємо проведення бесіди за темою «Графіті -- це мистецтво, чи хуліганство?».

Під час заходу студенти дізнаються, що таке графіті, його стилі та правила, познайомляться із гостросоціальними роботами найвідомішого ху- дожника-бунтаря Бенксі, які є протестом проти війни, капіталізму, реклами, пригнічення тварин та подібних радикальних тем, близьких сучасній молоді.

Після обговорення представлених слайдів студенти мають визначитись, чи є графіті мистецтвом, обговорити питання, що саме відрізняє митця від хулігана та сформулювати «кодекс митця графіті».

Окрім того, вважаємо, що вдумливе споглядання прикладів сучасного стріт-арту допоможе студентам краще відчути кордон між мистецтвом та бездарним хуліганством, зміцнивши особистості позицію майбутнього педагога у протистоянні псевдохудожнім, іноді маргінальним, неформальним об'єднанням. Розроблений нами захід несе в собі дуже актуальну для молоді тематику у роботах найвідомішого, визнаного світовою громадськістю художника-бунтаря, творчість якого така близька та зрозуміла в цьому віці.

Осягнення ролі мистецтва у повсякденному житті та розвитку прагнення до прекрасного не тільки в мистецтві, а й у навколишньому середовищі, на нашу думку, сприяє проведення віртуальні екскурсії до Пімського Аерокосмічного музею в штаті Арізона, де представлена виставка п'яти літаків, розписаних тридцятьма художниками з усього світу, та відео-порталу www.bmw-artcartour.com, на якому представлені арт-кари, створені 17 художниками з 9 країн на 5 континентах як символ взаємозв'язку мистецтва, дизайну та технологій.

Обов'язковим є також формування в студентів морально-етичних настанов та якостей, які збагачують та розвивають духовну культуру людини -- культурна емпатія, сприйнятливість, неупередженість, ввічливість, спостережливість та комунікативна гнучкість. Тому наступною педагогічною умовою підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності є прагнення до краси спілкування через пізнання культурного різноманіття, для реалізації якої в позанавчальний процес пропонуємо запровадити рубрику «Які цікаві вони, іноземці», що включає завдання, пов'язані з наведенням прикладів та проблемних ситуацій із носіями інших культур, аналізу їхніх традицій та культурних особливостей, моделювання гідної поведінки та морально-естетичної реакції вихованої, освіченої людини у приведених ситуаціях.

Під час проведення позанавчальних заходів до уваги студенів була представлена інформація стосовно цікавих традицій, манер або особливостей поведінки, які вирізняють певну націю. Проілюструємо таке завдання розповіддю про особливості посмішки різних народів.

Загальновизнано, що найбільшою мірою посмішка характерна для жителів США, де вона є невід'ємним атрибутом комунікації -- знаком успішності і благополуччя. Для американців посмішка -- це не лише біологічна реакція на позитивні емоції, а й формальний знак культури, що не має нічого спільного з щирою прихильністю до того, кому людина посміхається; це знак того, що у вас немає агресивних намірів, спосіб формальної демонстрації іншим своєї приналежності до даної культури, даного суспільства.

Часто за посмішкою китайців і японців, що сприймається європейцями як прояв згоди і задоволення, криються збентеження або розгубленість, викликані труднощами в спілкуванні. Цікавим також є той факт, що китайці та японці посміхаються, навіть, розповідаючи про драматичні і також трагічні події, наприклад, про смерть своїх близьких. Подібна посмішка шокує, може здатися нелюдяною, якщо не розуміти її дійсного значення. Посміхаючись, представники цих культур хочутьпонизити негативну дію сумної події на співрозмовника, не засмучувати його цим, тобто вона теж є соціально спрямованою.

В Україні посмішка -- це найчастіше вираження природного, щирого налаштування, симпатії, гарного відношення до оточуючих.

Ми не ставимо за мету в результаті вивчення проблем культурного непорозуміння, їх аналізу та розв'язання, опрацювати всі можливі проблемні ситуації та дати універсальні поради на всі випадки, бо це не є можливим. Задачею є сформувати в студентів вміння бачити і співстав- ляти факти зарубіжної та рідної культур, вміння не «формувати враження на очевидних ознаках схожості явищ, а очікувати відмінностей, бути до них готовими і, як результат, розуміти та відчувати їх логіку та значення» [4, с. 92].

Найкращі взірці сучасного та класичного мистецтв у системі підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності можуть стати у пригоді педагогу для формуванні коректних морально-естетичних суджень молоді. Адже мистецтво є провідником усього найкращого через віки, аккумулятором життєвого досвіду, людських моральних цінностей.

Студенти активно намагаються розібратися у закономірностях навколишнього світу, формуючи систему поглядів і власний світогляд. Їм цікаві і останні події, що відбуваються у світі політики, економіки, науки та мистецтва. Отже, однією з особливостей старшого юнацького віку вважаємо інтерес до всього сучасного, модного, нового. Тому необхідним для успішної реалізації підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності вбачаємо включення у позанавчальні заходи інформації про останні досягнення у світі культури, про сучасних митців, стилі та технології, які домінують сьогодні в музиці, візуальному мистецтві, кіно та театрі. Звідси, вважаємо доцільним в нашому дослідженні виконувати педагогічну умову актуалізації знань.

У позанавчальних заходах, спрямованих на підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі необхідно згадати про такі стилі, як пін-ап, поп- арт; надбання сучасних архітекторів ( публічна бібліотека Канзас-Сіті, кубічні будинки Піта Блома, «Танцюючий будинок» у Празі), обговорення балету має бути проілюстровано такими стилями, як модерн, Контемпорарі-денс; аналіз кіномистецтва не буде повним, якщо не присвятити час знайомству з новітніми технологіями в кіно (3D, 4D, motion capture технології ) тощо.

Ще один приклад реалізації цієї умови: використання майстер-класу на основі обговорення мистецтва коміксів. Наш вибір пояснюємо тим, що комікси визначаються як синтез елементів літератури, кінематографа (перш за все -- анімації) і образотворчого мистецтва.

Мальована література в західних країнах -- розвинена індустрія, частина книжкової культури з багатим родоводом і традиціями, що склалися. До створення «веселих малюнків» причетні низка іменитих художників, що прославилися зовсім не одними коміксами: Френк Фразетта, Мебіус, Режіс Луазель, Мило Манара та інші; письменники Курт Воннегут, Рей Бредбері, Ніл Гемен, Річард Матесон.

Засновником цього жанру вважається англійський художник Томас Роулендсон (1756-1827) із його серією «Мандрівки доктора Синтаксиса у пошуках мальовничого».

У XX ст. комікс став одним з популярних жанрів масової культури. До цього часу комікси, в основному, втратили комічність, за яку отримали назву. Основним жанром коміксів стали пригоди: бойовики, детективи, жахи, фантастика, історії про супергероїв.

Комікси можуть бути всілякі і за літературним жанром, і за стилем малювання. У вигляді коміксів адаптуються навіть твори класичної літератури. За сюжетами коміксів було знято безліч фільмі, серед яких: «Капітан Америка», «Лю- дина-павук», «Неймовірний Халк», «Люди Ікс», «Залізна людина», «Тор», «Люди в чорному» та ін. Тематика коміксів не обійшла стороною навіть тему музики. В 90-х роках були видані історії в малюнках майже про всіх рок-музикантів.

Після того, як викладач допоможе пригадати студентам історію коміксів, їх види та ознайомить їх з найпопулярнішими взірцями молодого мистецтва, пропонуємо провести для студентів майстер-клас з малювання цих «історій в картинках». Для цього викладач може винести вивчення правил, засобів та способів створення класичного коміксу на самостійну роботу (дати студентам Інтернет-адресу майстер-класу, або записати на диск). Потім необхідно розділити майбутніх учителів на рівні за кількістю групи і дати завдання намалювати комікс за обраною темою : «Наша подорож стежками мистецтва», «У пошуках краси», «Мистецтво руками кожного».

У визначений термін, коли всі роботи будуть готові, пропонуємо провести виставку-презента- цію оповідань.

Завдяки таким заходам кожен студент зможе відчути себе художником, режисером, критиком, редактором, письменником, сценаристом, мультиплікатором; наблизитись до дорослого життя, відчути естетичний інтерес до світу та духовну насолоду від творчості, радість від факту причетності до мистецтва.

Для успішної реалізації вище перерахованих педагогічних умов необхідним є використання в процесі підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі технічних засобів навчання та мережі Ін- тернет, яка відкриє доступ до безлічі інформації: репродукцій, фотографій видатних місць і просто цікавих фактів, що надає студенту можливостей індивідуально освоювати мистецькі цінності відповідно до власних інтересів та уподобань, самостійно знаходити шлях до краси, милуватися тими роботами митця, які знайдуть відгук у його серці і торкнуться глибин його душі. Адже через конкретно-чуттєві образи пізнається весь світ, формується естетичне бачення світу, духовний потяг до прекрасного.

Крім того, інформаційні технології вже впевнено викорінились в життя сучасної людини і тому перед вузом стоїть завдання підготувати майбутніх вчителів до швидкого сприйняття та опрацювання великих об'ємів інформації, навчити їх сучасних методів, засобів та технологій роботи з нею як у повсякденному житті, так і в ситуаціях, які вимагають нетрадиційного, творчого вирішення. Важливо ініціювати у студентів пошук інформації за темами у мережі Інтернет, що зробить структуру заходів більш глибокою та насиченою, а обговорення емоційно багатшими, сприятиме вихованню самостійного мислення та творчості молоді, вміння самостійно опрацьовувати, засвоювати, проживати інформацію перетворюючи її у власні знання. Тому використання потенціалу зарубіжної художньої культури у процесі підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі неможливе без опори на педагогічну умову технологізації освіти, у якій провідну роль відіграє не тільки засвоєння знань, а й умінь і навичок пошуку та аналізу інформації у системі Інтернет.

Для реалізації цієї умови, під час підготовки позанавчальних заходів ми спонукаємо студентів до пошуку моральних рішень у відображених митцями епізодах, стимулюємо до висловлювання та формування власної точки зору відповідно до життєвого досвіду особистості на основі конкретних фактів та прикладів, створюємо атмосферу пошуку, мислення, аналізу. Таким проблемним запитанням стала в нашому дослідженні таємниця Джоконди. Хто ж насправді зображений на портреті? В чому загадка посмішки? Чому саме до Джоконди прикута увага дослідників та по- ціновувачів?

Насправді на жодне з цих питань не існує єдиної відповіді в світі. Тому їх і було обрано для самостійного дослідження студентів. У такий спосіб ми надаємо можливість юнакам та дівчатам самостійно поринути у світ інформації, незчисленних досліджень та версій, самостійно придивитись до кожної дрібниці у портреті, вдивляючись у потаємні знаки, відчути себе дослідниками, поринувши у світ науки та фактів, і, проаналізувавши все побачене та почуте, зробити власні висновки та обрати для себе саме ту теорію, яка відповідає уподобанням та моральним основам особистості майбутнього педагога.

Чи це буде романтична історія про матір Леонардо да Вінчі, якої він був позбавлений з дитинства, чи то зображення потаємного кохання, чи то загальноприйнята версія портрету Лізи Герардіні, дружини торговця шовком з Флоренції Франческо дель Джокондо, чи то автопортрет митця у жіночій подобі. Вирішувати студентам. Крім того, свою версію разом з однодумцями майбутні педагоги групами мають представити однокурмникам, довівши власний погляд, спираючись на останні відкриття.

Передбачаємо, що таке завдання стимулюватиме в студентів інтерес, здивування від нового відкриття. В такий спосіб викладач зможе використати важливий компонент проблемного стимулу -- аналіз протилежних висловлювань, який сприяє ситуації зіткнення спірних точок зору, активізує розумову діяльність студентів, що збагачує їхній моральний досвід, навчає вмінню висловлювати і доводити власну точку зору і водночас поважати переконання інших, формує готовність вислухати та зрозуміти співрозмовника, вчить доброзичливості, активним діалогічним відношенням з опонентом, надає позанавчальній діяльності азарту та емоційності, які сприяють формуванню більш глибоких знань та переконань. «Відбиття знань в емоціях -- важлива умова переходу знань у переконання, умова становлення переконаності й світогляду. Емоційний стан має величезну зворотну силу впливу на розум, на все інтелектуальне життя молоді. В роки юнацтва розум особливо чутливий до емоційного стану» [3, с. 402].

У результаті заходу студенти володіють більшим фактажем знань, адже він збагачений елементом европеїзму, майбутні педагоги поступово перетворюються з об'єкта пасивного сприймання на суб'єкта активного самовиховання [2, с. 86].

Вміння знаходити потрібну інформацію у мережі Інтернет є важливим аспектом навчально- виховного процесу і несе економію часу, доступ до безмежної кількості інформації та наочність, використання яких робить навчання більш різноманітним та доступним, допомагає викладачу формувати творчу активність студентів у процесі їх підготовки до поза навчальної діяльності в школі.

Висновки і пропозиції. Передбачаємо, що в результаті впровадження та реалізації розроблених нами педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до поза навчальної діяльності в школі, майбутні педагоги зможуть сягнути необхідної в цьому віці само- реалізації у виховній самодіяльності, навчитися об'єктивній оцінці себе та інших, відчути себе значущим, виховати самостійність у розв'язанні нестандартних задач, відповідальність, лабільність у думках та судженнях, сформувати естетичне бачення світу, розширити світогляд та мистецтвознавчий тезаурус, набути естетичної культури, стати гідними представниками полі- культурного глобалізованого суспільства та застосувати ці навички на практиці у процесі поза навчальної діяльності в школі.

Список літератури

1. Бим И.Л. Концепция обучения второму иностранному язику (неметкому на базе английского). Обнинск:Титул, 2001. - С. 44-48

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1995. - С. 86-87.

3. Сухомлинський В.О. Твори : В 5 т. - К.: Рад. шк., 1977. Т. 3. - С. 502.

4. Эстетическое сознание и процесс его формирования / Ин-т философии АН. - М.: Искусство, 2003. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru