Філософія нового часу. Філософське вчення про пізнання
Тотожність та відмінність поглядів на субстанцію в роботах Р. Декарта, Б. Спінози та Г. Лейбніца. Сенсуалізм Дж. Берклі, скептицизм Д. Юма. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Висвітлення духовно-теоретичної і предметно-практичної форми освоєння світу людиною.
Рубрика | Философия |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.09.2011 |
Размер файла | 48,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таким чином, мислити діалектично означає мислити об'єктивну і суб'єктивну реальність у єдності протилежностей, як таку, що розвивається через розгортання внутрішніх суперечностей, їх кількісно-якісних взаємотрансформацій через перше і друге заперечення (тобто через розгортання законів діалектики як єдиного закону єдиного процесу). Але закони всезагального розвитку завжди наповнюються конкретно-історичним змістом. Отже, їх конкретність визначається через тотожність суперечностей фундаментального (всезагального) і особливого. Тому їх не можна зрозуміти поза реальним розгортанням змісту категорій філософії. Це означає, що розум є категоріальним мисленням, коли сутність пізнається через явище, яке, в свою чергу, повинно розумітися через сутність (тобто знаходити свою суттєвість); коли реальність визначається через дійсність (яка є тотожністю сутності та існування - істинною реальністю), а дійсність укорінюється в реальність; коли зміст стає наявним буттям у формі, але й форма повинна знаходити свою змістовність, а не бути "порожньою" (подібно відомого модерністського "чорного квадрата"); коли процеси та явища розуміються через їх суттєві причинно-наслідкові зв'язки, а не інтерпретуються за принципом суб'єктивізму; коли спрямованість процесів і суб'єктивного розвитку адекватно розуміється через таке існування сутності, яке є рухом необхідності розвитку від необхідності до свободи через подолання панування випадковостей (в силу "сліпого" руху через незнання закономірностей розвитку суспільства, частіше у вигляді "нещасного" аніж "щасливого" випадку). Таким чином, закони і категорії діалектики (розвитку) повинні стати на рівні розуму стрижнем здійснення людської сутності у явищах буття як тотожності всезагального і одиничного розвитку. Лише за таких умов людина може стати особливою - особистістю. Саме тому особистістю людина стає лише тоді, коли вона мислить і діє за законами розвитку.
Пізнали ми світ чи його певні закономірності вірно можна зрозуміти лише тоді, коли ми можемо відтворити цей предмет пізнання в своїй діяльності. Тому проблема практики як критерію істинності пізнання обертається на проблему критерію істинності пізнання самої практики. Таким критерієм виступає спрямованість практики на гуманістично-культурне втілення досягнень пізнання, на використання їх з метою розвитку історії, суспільства, людини, а не навпаки.
Використана література
1. Сонтаг С. Против интерпретации // Иностранная литература. -- 1992. -- №.1.-- С.213.
2. Вригт Г.Х. фон. Логика и философия в XX веке // Вопросы философии. -- 1992. -- № 8-9. -- С. 49.
3. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. - М.: Наука, 1973.-с.160-193.
4. Батищев Г.С. Деятельностная сущность человека как философский принцип // Проблема человека в современной философии. - М.: Наука, 1969. - С.73-114
5. Босенко А.В. Становление, история, культура //Проблемы философии. - К.: Вища школа, 1987. - Вып.72. - С.: -103
6. Волков Г.Н. Истоки и горизонты прогресса. - М.: Политиздат, 1976. - 336с.
7. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. - Соч. В 14 т. - М.: Соцэкгиз, 1959. - Т.IV. - 440 с.
8. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. - Соч. В 14 т. - М.-Л.: Партиздат, 1932-1935. - Т.IX-XI.
9. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: В 2т. -- К.: Либідь, 1993.
10. Вандишев В.М. Філософія. Ч.1. Історико-філософський вступ: Конспект лекцій. Ч. 2. Антропологія. Гносеологія. Соціологія. -- Суми: Вид-во СумДУ, 2000.
11. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин (керівники авт.колективу), І. В. Бичко та ін. -- К.: Либідь, 1993.
12. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В.Н. Лавриненко, В.П. Лавриненко. В.П. Ратников и др. / Под ред. проф. В.Н. Лавриненко. -- М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995.
13. Філософія: Підруч. / Г.А.Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І.Кальний та ін.; За ред. Г.А.Заїченка та ін. -- К.: Вища шк., 1995.
14. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник для студентів вузів / За ред. І.В. Бичка та ін. -- К.: Либідь, 1993.
15. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Надольного. -- К.: Либідь, 1996.
16. Философский энциклопедический словарь. -- М.: ИНФА, 1997.
17. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов. -- М.: Высш. шк., 1991.
18. Читанка з історії філософії: 46 / За ред. Г. І. Волинки. -- К.: Довіра, 1993. -- Кн.6. Зарубіжна філософія XX ст.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Філософія Нового часу, представники раціоналізму. Пантеїзм, детермінізм, матерія та дух, паралелізм - характерні риси вчення Б. Спінози. Коротка біографічна довідка з життя Вільгельма Лейбніца. Тіла як прояв субстанції, їх цілеспрямованість дії.
реферат [21,9 K], добавлен 03.09.2012Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Субстанція світу як філософська категорія. Еволюційний розвиток уявлення про субстанцію світу. Антична філософія та філософія епохи середньовіччя. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Філософське уявлення про субстанцію світу періоду Нового часу.
реферат [22,4 K], добавлен 09.08.2010Філософія Нового часу. Початок формування філософського мислення Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт). Раціоналізм європейської філософії XVII ст. (Б. Спіноза, Г. Лейбніц, Х. Вольф). Сенсуалізм в буржуазній філософії (Дж. Локк, Д. Юм, Дж. Берклі).
контрольная работа [40,8 K], добавлен 14.03.2008Основні ідеї теорії пізнання і моралі Джона Локка та їх вплив на формування філософської думки Нового часу. Філософське вчення про виховання, що послужило розвитку філософсько-педагогічної думки епохи Просвіти. Головна праця "Досвід про людський розум".
реферат [27,8 K], добавлен 14.06.2009Передумови формування та основні етапи розвитку філософії Нового часу, її головні ідеї та видатні представники. Характеристика двох протилежних напрямків філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Вчення Спінози, Декарта, Гоббса, Бекона, Гассенді.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 01.08.2010Проблема методу пізнання та оцінка її актуальності в період Нового часу. Аналіз субстанції, природи і Бога. Агностицизм і соліпсизм. Французьке Просвітництво, його джерела та головні ідеї. Механістичний матеріалізм. Спроби вивчення сутності людини.
презентация [6,1 M], добавлен 30.04.2014Історія виникнення гносеологічного світогляду в епоху Нового часу. Зміст принципу сумніву, його вплив на формування методу Декарта. Методологічні особливості "нової науки". Наслідки дії раціоналістичного методу філософа на метафізику пізнання і онтологію.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 10.11.2010Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод. Поняття "знання" і "пізнання", багатоманітність їх форм. Предмет і метод гносеології; раціоналізм та емпіризм; герменевтика. Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання, поняття істини.
курсовая работа [94,0 K], добавлен 15.10.2013Дослідження буддійської традиції в буддології. Показ її подібності з традицією європейського скептицизму щодо відображення змісту основних категорій пізнання. Окремий розгляд вчення Нагарджуни і його тлумачення відомим сходознавцем Є. Торчиновим.
реферат [23,3 K], добавлен 20.09.2010