Електроживлення пристроїв залізничної автоматики, телемеханіки та зв'язку

- встановлення в ЕЖУ запобіжників та автоматичних вимикачів, для захисту від короткого замикання та можливості зняття напруги з електроустановки.

Сучасні ЕЖУ є майже не обслуговуваними і потребують лише періодичного очищення від пилу, перевірки різьбових з'єднань та зняття значення контрольних параметрів.

Для захисту від дії ЕСП використовують: екранування джерел поля робочого місця, нейтралізатори статичного струсу, обмеження часу роботи і ін.

При виборі засобів захисту від статичного струму мають бути враховані особливості технологічних процесів, фізико-хімічні властивості матеріалів, що обробляються, мікроклімат виробничих приміщень і ін. Наведені чинники визначають диференційний підхід при розробці захисних засобів.

Зменшення генерації електростатичних зарядів або відвід їх з наелектризованих матеріалів досягають шляхом:

- заземлення металевих і електропровідних елементів технологічного обладнання;

- збільшення поверхонь і об'ємної провідності діелектриків;

- встановлення нейтралізаторів статичного струму.

Захисне заземлення проводиться незалежно від використання інших методів захисту. Заземленню підлягають не тільки елементи технологічного обладнання, але й ізольовані електропровідні ділянки технологічного устаткування.

Досить ефективним засобом захисту є збільшення вологості повітря до 65-75 %, якщо це можливо за умов технологічного процесу.

Серед засобів індивідуального захисту використовують антистатичне взуття, антистатичні халати, комбінезони, заземлені браслети для захисту рук і інші засоби, що можуть забезпечувати електростатичне заземлення тіла людини.

2.3 Пожежна безпека в приміщенні

Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті розроблені відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" та Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 № 400. Правила визначають основні вимоги пожежної безпеки на об'єктах (спорудах) і в рухомому складі залізничного транспорту і є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями і об'єднаннями Укрзалізниці, в тому числі дистанціями сигналізації, централізації та зв'язку.

Безпосередньо причиною пожеж є поява того чи іншого компоненту, який бере участь у процесі горіння у тих випадках, коли це недопустимо з точки зору вимог пожежної безпеки.

До найбільш розповсюджених і характерних причин пожеж можна віднести:

- недоліки монтажу електрообладнання;

- недоліки в облаштуванні та обслуговуванні опалювальних систем;

- недопустиме підвищення температури речовин, що обробляються до температури самозаймання;

- розряди блискавки, занесення високих потенціалів у виробничі приміщення;

- недбале ставлення до вимог нормативних документів, необережне поводження з вогнем, незнання правил пожежної безпеки, низький рівень кваліфікації.

Приміщення акумуляторних батарей, у яких проводиться заряд акумуляторів при напрузі понад 2,3 В на елемент, повинно відповідати наступним вимогам:

- проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні бути завширшки не менше 1 м при двосторонньому розміщенні акумуляторів і 0,8 м - при односторонньому;

- відстань від акумуляторів до нагрівальних пристроїв повинна бути не менше за 0,75 м;

- акумуляторні батареї рекомендується розміщувати у приміщеннях з природним освітленням;

- вхід в приміщення акумуляторної повинен здійснюватися через тамбур, влаштовувати вхід з побутових приміщень в акумуляторну не допускається. Двері тамбура повинні відкриватися назовні і закриватися на замок, який відкривається без ключа зсередини. На дверях повинні бути написи: «Акумуляторна», «Вогненебезпечно», «З вогнем не входити», «Куріння забороняється» та категорія пожежобезпеки;

- опалення приміщення акумуляторної батареї рекомендується здійснювати за допомогою калориферного приладу, що розміщується за його межами.

- для акумуляторної батареї також передбачається блокування, що не допускає проведення заряду батарей напругою понад 2,3 В на елемент при відключеній вентиляції.

Для виключення вказаних причин і зменшення імовірності виникнення пожеж в дистанції сигналізації та зв'язку проводять наступні загальні заходи щодо попередження пожеж і вибухів:

- забороняють застосування відкритого вогню, запалювальних засобів і куріння у невстановлених місцях;

- суворо контролюють стан електричних мереж, світильників, енергоустаткування і нагрівальних приладів;

- стежать за тим, щоб після закінчення роботи всі вогнедіючі прилади і освітлення, крім чергового, були вимкнені;

- вивішують таблички в кожному приміщенні з вказівкою працівника, відповідального за пожежну безпеку.

Змінний електромеханік зобов'язаний провести планові профілактичні огляди енергоустаткування, перевіряти наявність і справність апаратів захисту і вживати термінові заходи до усунення несправностей, які можуть призвести до пожежі.

Результати оглядів електроустановок, виявлені несправності і прийняті заходи повинні бути зафіксовані в оперативному журналі.

Всі електроустановки повинні бути оснащені пристроями захисту від короткого замикання і інших аварійних режимів роботи.

Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані з позначенням на клеймі номінального струму вставки.

На всіх об'єктах повинен бути встановлений порядок зняття напруги з обладнання, силових і контрольних кабелів у разі виникнення пожежі. При цьому електропостачання систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання і аварійного освітлення не повинне відключатися.

На вхідних дверях у зазначених приміщеннях слід розміщати таблички із зазначенням категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки та класу зони.

Будинок зв'язку відноситься до класу В П-ІІа.

В - пожежо- небезпечні приміщення горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б.

П-ІІа - робочі зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини або матеріали, що нездатні переходити у стан суспензії.

Для гасіння пожеж застосовують первинні засоби гасіння (внутрішні пожежні крани, вогнегасники, пісок); пересувні засоби пожежогасіння (пожежні автомобілі) і стаціонарні установки для гасіння пожеж.

Внутрішній пожежний водопровід призначається для подачі води в початковій стадії розвитку пожежі.

Пожежні крани розташовують на висоті 1,35 м від підлоги в найбільш доступних і безпечних місцях будинку. Пожежний кран обладнується одним рукавом діаметром 50 мм і довжиною 10-20 м. Вогнегасники призначені для гасіння загорянь і пожеж у початковій стадії їхнього виникнення, до прибуття пожежних підрозділів.

В автозалі слід застосовувати вуглекислотні вогнегасники типу ОУ-5, які призначені для гасіння невеликих вогнищ пожежі й використовуються для електроустановок, що перебувають під напругою, через низьку електропровідність вуглекислоти.

На випадок виникнення пожежі необхідно передбачити можливість евакуації людей. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати евакуацію всіх людей, що перебувають у приміщеннях. У системі пожежного захисту широке застосування знаходить пожежна сигналізація. Найбільш широко застосовуються датчики типу ИП.

Пінний вогнегасник ВХП-10 можна застосовувати для гасіння твердих речовин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею. Піна електропровідна, тому цим вогнегасником не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники ВВ-2 застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.



2.4 Розрахунок освітлення

Розрахунок штучного освітлення виконується одним з таких методів: коефіцієнта використання, питомої потужності або точковим. У своєму дипломному проекті я буду розраховувати освітленість методом використання коефіцієнта.

При розрахунку будь-яким методом допускається відхилення розрахункової освітленості від нормальної не більше ніж на 10-20 %.

Розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання виконується за формулою:

, (4)

де Ф - необхідний світловий потік лампи у кожному світильнику;

Е - нормована мінімальна освітленість, Е= 200лк;

К - коефіцієнт запасу;

S- освітлювана площа, м²;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, величина яка знаходиться в межах 1,1-1,5; у нашому випадку для люмінесцентних ламп z= 1,1;

N - кількість світильників у приміщенні;

- коефіцієнт використання світлового потоку.

При виборі системи освітлення варто врахувати, що комбінована система освітлення більш економічна, однак система загального освітлення створює більш рівномірну освітленість робочих поверхонь. В обраному приміщенні застосована загальна система освітлення.

При виборі джерела світла варто враховувати, що для освітлення виробничих приміщень перевагу варто віддавати газорозрядним лампам. Лампи розжарювання варто встановлювати, якщо можливе зниження напруги більш ніж на 10 % від номінального. Можливе зниження температури навколишнього повітря менше +10°С виключає застосування люмінесцентних ламп зі звичайними схемами запалювання.

Нормована мінімальна освітленість залежить від розряду та характеристик зорової роботи. У нашому випадку зорова робота відноситься до категорії малої точності - 4 розряд зорової напруги, найменший розмір розпізнавання об'єкту від 0,5 до 1 мм. Підрозряд б. Контраст об'єкта з фоном малий, фон темний. Оскільки використовується система загального освітлення, то нормована мінімальна освітленість становить Е= 200лк.

Тип світильників, установлених у виробничих приміщеннях, вибирається за технологічними умовами з урахуванням вимог до розподілу яскравості, за умовами середовища, за економічними показниками, а також з урахуванням естетичних вимог. Я обрав тип світильника ЛСО02.

Коефіцієнт запасу вибирається залежно від ступеня забруднення атмосфери виробничих приміщень пилом, димом, кіптявою і застосованим джерелом світла. У моєму дипломному проекті використовується коефіцієнт запасу в 1,4. Виробничі приміщення з особливим режимом за чистотою повітря при обслуговуванні світильників знизу з приміщення.

Обране виробниче приміщення має площу 46,92 м² ( 9,2 м у ширину і 5,1 м у довжину, висота стелі становить 3,2 м).

Розрахункова висота підвісу світильників задається, як правило, розмірами приміщення. Найбільш вигідне співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу:

(5)



де - співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу;

L - відстань між світильниками;

h - розрахункова висота підвісу;

Типова крива світла приймається залежно від типу світильника відповідно до ДСТ 13828-74 чи ДСТ 13828-68. Світильники, що випускаються за ДСТ 13828-68, в умовній позначці мають зашифровану характеристику світло розподілення.

Відстань між крайніми світильниками і стіною вибирається за формулою 6, якщо робочі місця відділені від стіни проходами.

l= (0,4-0,5)ЧL (6)

Визначаємо розрахункову висоту підвісу, м

h=H-h_cв-h_рп, (7)

де Н- висота приміщення, H=3,2 м;

h_cв - висота підвісу підвісу світильника

Обираємо - h_cв=0 м;

h_{рп -} висота робочої поверхні над підлогою

Обираємо - h_рп=0,8 м;

h= 3,2-0-0,8=2,4 м

Для світильників з люмінесцентними лампами визначення їхньої кількості виконується в такій послідовності:

- відстань між рядами світильників

L_p=, (8)

де - співвідношення відстані між світильниками до розрахункової висоти підвісу,= 0,98

L_p =0,98Ч2,4=2,156м

Відстань між крайніми світильниками і стіною становить 0,8м.

Відстань між крайніми світильниками та стіною визначаємо за формулою 6:

l= 0,5Ч2,156=1,08м

- кількість рядів світильників, виходячи з розмірів приміщення, приймаємо:

N_p=, (9)

де А(В) - довжина(ширина) приміщення, А=9,2м, В=5,1м;

- кількість світильників у ряді

N_cp= , (10)

де l_c- довжина світильника, l_c=1,265 м;



- загальна кількість світильників

N= N_pЧN_{cp ,} (11)

N=3Ч3=9

Для визначення коефіцієнта використання знаходять індекс приміщення

i= , (12)

де h - розрахункова висота підвісу, м.

Значення і округляється до найближчих табличних значень, і>5 приймається і=5. Потім оцінюються коефіцієнти відбиття поверхонь приміщення: стелі - р_п, стін - р_о, робочої поверхні або підлоги - р_р.

За даними таблиці 6 р_п=70%, р_о= 50%, р_р= 30%.

За отриманим значенням і та р визначають величину коефіцієнта використання світлового потоку для обраного світильника. Величина коефіцієнта використання становить 34%.

Виконавши розрахунки обираємо лампу ЛБ40-4, що має Ф=3000 лк, що менше розрахункового значення на



Виконавши розрахунки, виявили, що для організації штучного освітлення необхідно використовувати лампи типу ЛД30-4, що забезпечують світловий потік 3019,61 лк. Загальна кількість світильників 9 ш



Висновок

Заробітна плата повинна безпосередньо залежати від кількості та якості праці. Визначальними факторами оплати праці є кваліфікація працівників, тобто його здатність виконувати роботу визначеної складності.

Рівень кваліфікації визначається трьома факторами:

- загальна освіта;

- спеціальна підготовка;

- досвід роботи.

Існує дві форми оплати праці:

- відрядна;

- погодинна.

Кожна з них має різновиди, які прийнято називати системами оплати праці. Форми і системи являють собою сукупність правил, що визначають співвідношення між розмірами винагороди працівників і мірою їх праці.

Заробітна плата буває номінальна і реальна.

Номінальна - являє собою кількість грошових одиниць, що отримує працівник за одиницю часу.

Постійна частина - встановлюється в централізованому порядку чи урядом, керівником підприємства на основі діючого законодавства.

Змінна частина - представляє собою різні види премій, надбавок, доплат.

Реальна - заробітна плата, яка показує кількість матеріальних благ і послуг, що можуть бути придбані працівником на номінальну заробітню плату (тобто вказує на купівельну спроможність номінальної).

В дистанції сигналізації та зв'язку існують такі доплати:

- за роботу в святкові і вихідні дні - у подвійному розмірі;

- за роботу в вечірні години - 18:00-22:00 - 20% тарифної ставки;

- за роботу в нічні години - 22:00-06:00 - 40% тарифної ставки;

- за роботу в понаднормовий час - за перші дві години - не менше ніж у полуторному розмірі, за наступні - не менше ніж у подвійному;

- за суміщення професій - залежить від характеру і складності роботи;

- за вислугу років - встановлюється в залежності від стажу роботи - від 3% до 30%;

- за професійну майстерність - 3 розряд - 12%, 4 розряд - 16%, 5

- розряд - 20%, 6 розряд - 24%;

Таблиця 6 - Розрахунок заробітної плати електромеханіка

Найменування професії	Конти-нгент людей	Група, розряд, клас	Середньомісячний заробіток одного працівника (грн)	Місячний фонд оплати праці (грн)	Річний фонд оплати праці
			Основні	Нічні 13,3%	Святкові 2,2%	Премія	Всього
Начальник дільниці	1		3600	478,8	79,2	1440	5598	5598	37,176
Старший електромеханік	1	2гр	3035	403,66	66,77	1214	4719,4	4719,4	56,633
Змінний електромеханік	2	2гр	2545	338,49	55,99	1018	3957,5	7915	94,979
Електромеханік	3	5 р	1935	257,36	42,57	774	3008,9	9026,8	108,32
Електромонтер	1	4 р	1898	252,43	41,76	759,2	2951,4	2951,4	35,417
Електромонтер	1	3 р	1850	246,05	40,7	740	2876,8	2876,8	34,521

- доплата по районним коефіцієнтам - становить від 1,1 до 2;

- за шкідливі умови праці;

- різного роду премії.

Розрахунок заробітної плати електромеханіка проводимо в таблиці 6.



Перелік посилань

1. Фельдман, А.Б. Электропитание устройств связи железнодорожного транспорта (учебник для техникумов 2-е узд., перераб. и доп) [Текст] /А.Б. Фельдман, Л.А. Частоедов; Киевский электромеханический техникум ж. д. транспорта. - М.: Транспорт, 1980. - 215 с.

2. Багуц, В.П. Электропитание устройств железнодорожной автоматики, телемеханики и связи [Текст]: учебник для вузов ж. д. трансп. / В.П. Багуц, Н.П. Ковалев, А.М. Костроминов; Киевский электромеханический техникум ж. д. транспорта. - М.: Транспорт, 1991. - 286 с.

3. Сизых, Г.Н. Электропитание устройств святи (учебник для техникумов) [Текст] / Г.Н. Сизых; Киевский электромеханический техникум ж. д. транспорта. - М.: Радио и связь, 1982. - 288 с.

4. Дмитриев, В.Р. Электропитающие устройства железнодорожной автоматики, телемеханики и святи (справочник) [Текст] / В.Р. Дмитриев, В.И. Смирнова; Киевский электромеханический техникум ж. д. транспорта. - М.: Транспорт, 1983. - 248 с.

5. Про охорону праці: [Електронний ресурс] : закон України [прийнятий Верхов. Радою 10 жовтня 1992 р. № 2692-ХІI із змінами, внесеними Законами від 16 жовтня 2012 р.]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12

Размещено на Allbest.ru