Електропостачання групи цехів механічного заводу

На ГЗП встановлені два трансформатори ТМН-4000/110/10. Вибираємо наступні види захисту:

- поздовжній диференційний захист від багатофазних КЗ в обмотках трансформатора та на його вводах;

- МТЗ з витримкою часу для захисту від однофазних перевантажень;

- МТЗ з витримкою часу для захисту від струмів зовнішніх КЗ;

- газовий захист.

14.1 Диференційний захист трансформатора

Максимальний струм трифазного короткого замикання, приведений до сторони високої напруги силового трансформатора:

(14.1)

де - струм короткого замикання в точці К3 на шинах 10 кВ ГЗП;

U_СР.1, U_СР.2, - середня напруга високої і низької сторін силового трансформатора.

Мінімальний струм двофазного короткого замикання на шинах 10 кВ ГЗП, приведений до сторони високої напруги силового трансформатора:

(14.2)



Первинний і вторинний номінальні струми силового трансформатора:

(14.3)

(14.4)

Для вибору трансформаторів струму знайдемо максимальні робочі струми:

– на стороні високої напруги:

(14.5)

– на стороні низької напруги:

(14.6)

На стороні ВН приймаємо до установки трансформатор струму типу ТВТ-110-І-300/5.

Коефіцієнт трансформації трансформатора струму

(14.7)

де І_1НОМ, І_2НОМ - первинний та вторинний струми ТС.

На стороні НН приймаємо до установки трансформатор струму типу ТОЛ-10-400У2.

Коефіцієнт трансформації трансформатора струму:

(14.8)

Силовий трансформатор має схему з'єднання обмоток Y/Д, отже, для компенсації зсуву фаз трансформатори струму на стороні високої напруги включаються за схемою повного трикутника (), а трансформатори струму на стороні низької напруги - за схемою зірки ().

Захист виконується за допомогою диференціального реле РСТ-15.

Вторинні струми трансформаторів струму в номінальному режимі роботи:

(14.9)

(14.10)

За основну сторону приймаємо сторонувисокої напруги, так як:.

Визначаємо струми небалансу, викликані похибками трансформаторів струму і регулюванням напруги під навантаженням (РПН) . При цьому всі струми приводимо до ступеня напруги основної сторони.

Визначимо струм небалансу :

(14.11)

де - коефіцієнт однотипності трансформаторів струму;

- коефіцієнт аперіодичної складової для диференціального реле;

- допустима похибка трансформаторів струму;

Визначимо струм небалансу :

(14.12)

де - межі регулювання напруги на стороні ВН;

- межі регулювання напруги на стороні СН.

Попереднє значення струму спрацьовування захисту за умови нечутливості до струмів небалансу:

(14.13)

де - коефіцієнт відстройки від струму небалансу;

Струм спрацьовування захисту за умовою відстройки від кидка струму намагнічування:

(14.14)

де - коефіцієнт відстройки від кидка струму намагнічування.

З двох струмів спрацьовування вибираємо найбільший, тобто .

Знайдемо попереднє значення коефіцієнта чутливості:

(14.15)

Коефіцієнт чутливості задовольняє необхідним умовам.

14.2 Максимальний струмовий захист

Резервним захистом від багатофазних коротких замикань в обмотках трансформатора і на його вводах і захистом від надструмів, викликаних зовнішніми короткими замиканнями, є МТЗ з незалежною від струму витримкою часу. Захист виконується на реле РСТ-13-24 з коефіцієнтом повернення k_П=0,9.

Струм спрацювання захисту за умовою відстройки від максимального робочого струму при можливому перевантаженні трансформаторів:

(14.16)

де - коефіцієнт відстройки;

- коефіцієнт самозапуску загальмованого навантаження.

Визначимо коефіцієнт чутливості в основній зоні:

(14.17)

.

Струм спрацювання реле:

(14.18)

Використаємо захист на струмових реле РСТ-13-24, уставки 5-20 А.

Для захисту використаємо трансформатори струму ТФЗМ110-50У1, з'єднані за схемою повного трикутника. Тоді коефіцієнт схеми .

Визначимо суму уставок:

(14.19)

Приймаємо суму уставок:

Знайдемо струм уставки реле:

(14.20)

14.3 Максимальний струмовий захист від перевантаження

В якості захисту від перевантаження застосовуємо максимальний струмовий захист з одним реле струму РСТ-13-24, включеним на трансформатор струму фази А з боку нижчої напруги силового трансформатора.

Струм спрацювання захисту за формулою:

(14.21)

Струм спрацювання реле:



(14.22)

Приймаємо до установки реле РСТ-13-24.

Визначимо суму уставок:

(14.23)

Приймаємо суму уставок:

.

Знайдемо струм уставки реле:

(14.24)

Захист діє на сигнал з витримкою часу , встановлюємо реле часу типу РВ-01 (t_ЧВ=1-100 с).

14.4 Газовий захист

Газовий захист є основним захистом трансформаторів від виткових замикань і інших внутрішніх пошкоджень, супроводжуваних розкладанням масла і виділенням газу. Газовий захист має два реагуючих елемента з роздільним входом. При слабкому газоутворенні і зниженому рівні масла спрацьовує верхній елемент, діючий на сигнал. При бурхливому газоутворення масла в баку відбувається рух масла в сторону розширювача. У результаті переміщення масла з певною швидкістю спрацьовує нижній елемент, діючий на відключення без витримки часу. Цей же елемент спрацьовує і при подальшому зниженні рівня масла. В якості реагуючого органу вибираємо реле типу РГТ-80. Уставка швидкісного елемента (нижнього) вибирається залежно від потужності і системи охолодження силового трансформатора. Так як трансформатор має потужність 4МВА приймаємо уставку 0,6мс.



15. ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРАЦІВНИКІВ ЗАВОДУ

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці.

Дієвість оплати праці забезпечується:

- встановленням норм оплати праці на рівні, який забезпечує відтворення робочої сили відповідної кваліфікації, спонукає кожного найманого працівника до ефективної роботи, що гарантує власнику отримання необхідного результату господарської діяльності;

- диференціацією рівня заробітної плати за кваліфікацією, важливістю та складністю трудових завдань;

- однаковою оплатою за однакову роботу.

Практична організація оплати праці ґрунтується на поєднанні державного й договірного регулювання оплати праці.

Державна політика оплати праці реалізується через:

- механізм установлення мінімальної заробітної плати; інших державних норм і гарантій щодо оплати за роботу у святкові та вихідні дні та за час виконання державних обов'язків тощо:

- умови визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці;

- міжгалузеві співвідношення в оплаті праці;

- рівень оподаткування підприємств і доходів працівників.

Конкретна реалізація політики оплати праці здійснюється на підставі укладання генеральної, галузевої та виробничої тарифних угод. Предметом тарифної угоди на виробничому рівні є:

- форми й системи оплати праці, що застосовуються для різних категорій і груп працівників;

- мінімальні тарифні ставки, диференційовані за видами (типами) виробництв;

- розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів відповідних працівників;

- види й розміри доплат і надбавок, премій та інших виплат.

Для оцінювання розміру заробітної плати найманих працівників застосовують показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці належать нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формах (оцінені в грошовому виразі) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерел фінансування цих витрат.

Фонд оплати праці складається з фонду основної та фонду додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати охоплює нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

Фонд додаткової заробітної плати містить доплати, надбавки, гарантії та компенсаційні виплати, передбачені законом, премії за виконання виробничих завдань і функцій, а саме: надбавки й доплати до тарифних ставок і окладів у розмірах, передбачених законом (за роботу у важких і шкідливих умовах, у нічний час, за керівництво бригадою, високу майстерність і т. ін.). У цей фонд включають премії та винагороди, у тому числі за вислугу років; оплату праці у святкові та вихідні дні; оплату за невідпрацьований час у розмірах, передбачених законом.

У фонд оплати праці входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме: премії, які мають одноразовий характер; компенсаційні виплати, які не передбачено законом або понад норми призначено законами (щорічні виплати за вислугу років, премії спеціальними системами преміювання, за виконання особливо важливих виробничих завдань і т. ін.)



Рисунок 15.1 - Структура фонду оплати праці.

Планування оплати праці охоплює розрахунки фондів оплати й середньої заробітної плати всіх працівників і за категоріями персоналу.

Вихідними даними для визначення планового фонду оплати праці є:

- стратегічні цілі щодо підвищення матеріального добробуту працівників;

- матеріали аналізу фонду оплати праці;

- виробнича програма та її трудомісткість;

- склад і рівень кваліфікації працівників;

- тарифна система;

- штатний розклад;

- законодавчі акти щодо праці, які регулюють оплату праці.

У передплановому періоді треба проаналізувати динаміку витрат засобів на оплату праці, нераціональні виплати за всіма категоріями персоналу.

Важливо розглянути середню заробітну плату одного працівника по підприємству, за підрозділами й категоріями персоналу, а також її структуру.

Аналіз співвідношення зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати покаже, наскільки темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання зарплати.

Для розрахунків планових фондів оплати праці існують різні методи:

Рисунок 15.2 - Методи планування фонду оплати праці.

Для визначення планового фонду оплати праці в перспективних планах можна використовувати збільшені методи. Метод коригування базового фонду оплати праці (ФОП_Б) на підставі планового зростання обсягу виробництва (К_О), скорочення (збільшення) чисельності працівників у плановому періоді (Є) і досягнутого в базовому періоді рівня середньої заробітної плати (ЗП_Б):

(15.1)

де ФОП_П - плановий фонд оплати праці, грн.

Недоліком цього методу є те, що він заснований на базовому фонді оплати, в якому могли бути нераціональні виплати заробітної плати.

У перспективному й часто в поточному плануванні використовують розрахунок планового фонду оплати праці на основі планової середньої заробітної плати одного працівника (ЗП_Д) і планової чисельності працівників (Ч):

(15.2)

(15.3)

де ЗП_Б - досягнутий рівень заробітної плати працівника в базовому періоді, грн;

К_ЗП - плановий коефіцієнт зростання заробітної плати в плановому періоді.

Порівняно з попереднім методом цей метод точніший, оскільки ґрунтується на планових показниках.

Більш обґрунтованим є нормативний метод визначення планового фонду оплати. На практиці застосовують два варіанти - рівневий і прирістний. За рівневого варіанту плановий фонд оплати (ФОП) визначають на основі планового обсягу випуску товарної (валової) продукції у вартісному (трудовому) вираженні (ОВ) і планового нормативу заробітної плати на одну гривню (нормо-годину) обсягу продукції (Н_ЗП):

(15.4)

Норматив заробітної плати в плановому періоді обчислюють за формулою:

(15.5)

де ФОП_Б - базовий фонд оплати праці за вирахуванням відносних перевитрат (недоцільних виплат, пов'язаних з відхиленням від нормальних умов праці), грн;

ОВ_Б - обсяг виробництва в базовому періоді;

?ЗП - плановий приріст середньої заробітної плати, %;

?ПП - плановий приріст продуктивності праці, %.

Приріст середньої заробітної плати (?ЗП) визначають за формулою:

(15.6)

де Н - норматив приросту середньої заробітної плати на 1 % підвищення продуктивності праці, %.

Прирістний нормативний метод ґрунтується на нормативі приросту фонду оплати праці на 1 % приросту обсягу виробництва (?Н_ФОП). Плановий фонд оплати праці (ФОП_П) розраховують за формулою

(15.7)

де ?ОП - плановий приріст (зменшення) обсягу продукції стосовно базисного періоду, %.

Нормативні методи планування мають переваги в тому, що довгострокові нормативи мають стимулювальний характер. Проте вони доцільні тільки там, де нормативи достатньо стабільні впродовж планового періоду.

Розподіл річного фонду оплати праці за плановими періодами (квартал, місяць) можна здійснити пропорційно кількості робочих днів або планового фонду робочого часу в годинах.

За поточного планування фонду оплати праці використовують поелементний метод(прямого розрахунку). Він передбачає докладний розрахунок кожної статті планового фонду оплати окремо за робітниками, службовцями та іншими категоріями працівників.

На першому етапі розраховують фонд оплати праці робітників. Залежно від характеру доплат і виплат розрізняють годинний, денний і місячний (квартальний, річний) фонди оплати праці.

Таблиця 15.1 - Склад фонду оплати праці робітників

Місячний (річний, квартальний) фонд оплати праці	Денний фонд оплати праці	Годинний фонд оплати праці	Відрядний фонд оплати праці
			Погодинний фонд оплати праці
			Доплати за роботу в нічний час
			Доплати за роботу у святкові дні
			Доплати за виконання функцій бригадира
			Оплата навчання учнів
		Доплати підліткам
		Доплати матерям, які годують немовлят
	Оплата основних і додаткових відпусток
	Оплата днів виконання державних обов'язків
	Винагорода за вислугу років
	Вихідна допомога

Основу цих фондів становить фонд прямої оплати праці. Він охоплює відрядну оплату за розцінками і погодинну оплату за тарифом.

Плановий фонд оплати за розцінками визначають так:

(15.8)

де ОВ_і - обсяг виробництва і-го виробу (послуги) у плановому періоді;

Р_і - планова відрядна розцінка і-го виробу (послуги).

Плановий фонд оплати робітників-погодинників обчислюють так:

(15.9)

де ТС_і - годинна тарифна ставка і-ї кваліфікаційної групи, грн;

Ф_і - корисний фонд робочого часу одного робітника і-ї кваліфікаційної групи, год;

Ч_і - явочна чисельність і-ї кваліфікаційної групи, осіб.

Плановий фонд оплати праці робітників, оплачуваних на підставі місячних окладів, визначають множенням їхніх окладів на кількість робітників, які мають однакові оклади, і на кількість місяців роботи в плановому періоді.

Плановий преміальний фонд оплати праці охоплює суми премій за виробничі результати, передбачені системами преміювання:

(15.10)

де ФОП - фонд оплати відрядний (або погодинний), грн;

р - розмір премії за положенням про преміювання, %.

У плановий годинний фонд оплати праці включають виплати компенсаційного характеру, пов'язані з режимом і умовами праці.

Плановий фонд доплат за роботу в нічний час (ФОП_Н) розраховують за формулою

(15.11)

де У_Н - питома вага часу нічної роботи, %;

К_Н - коефіцієнт доплати до тарифної ставки за роботу в нічний час.

Доплату за роботу у святкові та неробочі дні планують на підприємствах і дільницях з безперервним режимом роботи, а також тоді, коли за планом передбачається ремонт устаткування в ці дні. Оплату здійснюють у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними розцінками, погодинникам - у розмірі подвійної тарифної ставки.

Місячний (річний, квартальний) фонд оплати праці охоплює денний фонд оплати праці та оплату основних і додаткових відпусток, вихідної допомоги у зв'язку з призовом до Збройних Сил, щодобових невиходів на роботу, пов'язаних з виконанням державних обов'язків тощо.

Враховуючи, що під час хвороби працівники цієї категорії отримують виплати з фонду соціального страхування, а під час перебування в адміністративній відпустці не одержують заробітну плату, то плановий фонд оплати праці треба коригувати:

(15.12)

(15.13)

де Д_ХВ - дні хвороби, перебування в адміністративній відпустці (за плановим бюджетом робочого часу одного працівника).

Середню заробітну плату одного працівника обчислюють діленням фонду оплати праці працівників на середньооблікову кількість цих працівників за відповідний період (місяць, квартал, півріччя, рік).

Середню заробітну плату за категоріями персоналу визначають аналогічно. Для робітників розраховують:

- середньогодинну заробітну плату - діленням планового фонду годинної заробітної плати на заплановану кількість людино-годин роботи;

- середньоденну заробітну плату - діленням планового денного фонду заробітної плати на заплановану кількість людино-днів роботи.



16. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

В Україні, забезпеченню безпечних умов праці на виробництві приділяється підвищена увага. Питання безпеки праці при експлуатації електроустаткування набувають дуже важливого значення. Право кожного громадянина на працю та умови праці, які відповідають умовам безпеки та гігієни, закріплено основним державним документом - Конституцією України, а також підтверджено законодавчими документами, нормами та правилами.

В системах електроенергетики, де робота обслуговуючого персоналу виконується в умовах підвищеної небезпеки, заходами з охорони праці приділяється особливе значення. Електричні станції, підстанції, їх окремі одиниці та мережі у теперішній час забезпечуються сучасною технікою, при розробці та конструюванні якої закладаються принципи охорони праці. Здоров'я та працездатність обслуговуючого персоналу забезпечуються використанням найбільш безпечних конструкцій електричних апаратів.

Щоб уникнути аварійних ситуацій для електротехнічних підприємств розроблені спеціальні правила, які регламентують безпечну експлуатацію електроустаткування.

Додержуючись цих правил, а також нормативних документів, досягається високий рівень техніки безпеки, що забезпечує умови безпечного виконання робіт на РП-10кВ підстанції механічного заводу.

16.1 Заходи з охорони праці

За електронебезпекою приміщення розподільчого пункту віднесені в основному до категорії особливо небезпечних.

З точки зору забезпечення охорони праці можливі потенційно-небезпечні фактори, які виникають під час експлуатації об'єкту, що проектується:

1. Перехід вищої напруги на бік низької. В результаті замикання між обмотками силового трансформатора мережа нижчої напруги може виявитися під напругою вище 1000 В, на яку ізоляція самої мережі і підключеного електрообладнання не розрахована. Для захисту від цієї небезпеки передбачено заземлення нейтралі на стороні низької напруги.

2. Використання малих напруг. У виробничих переносних електроприймачах з метою підвищення безпеки при дотику до струмоведучих частин застосовується напруга 12 В з живленням від трансформатора 220/12 В.

3. Контроль та профілактика пошкодження ізоляції. При пошкодженні ізоляції виникають замикання на землю і короткі замикання. Контроль ізоляції - це вимір її активного (або омічного) опору з метою виявлення дефектів. В РП контроль ізоляції здійснюється вольтметрами включеними в розімкнений трикутник.

4. Можливість випадкового дотику до частин обладнання, які знаходяться під напругою. Це може призвести до електричних травм, таких як електричні опіки, електричні удари та інше. Щоб виключити можливість дотику чи небезпечного наближення до струмоведучих частин забезпечено недоступність за допомогою огорожі, блокувань та розташування струмоведучих частин на недоступній висоті.

5. Захисне розділення мереж: В цілях зниження небезпеки поразки від однофазного дотику, дуже розгалужену мережу з великою ємкістю і малим опором ізоляції передбачено розділяти через розділові трансформатори на ряд невеликих мереж такої ж напруги, які мають незначну ємкість і високий опір ізоляції. Використано трансформатори з Кт=1.

В будівлі РП передбачена наявність наступних електрозахисних засобів:

- покажчик напруги - 1 шт.;

- діелектричні рукавички - 2 пари;

- діелектричні калоші - 2 пари;

- діелектричні килимки - 2 шт.;

- захисні окуляри - 2 пари;

- ізолюючі штанги - 1 шт.

Ці засоби передбачено періодично перевіряти.

Заземлення. Для забезпечення безпечних умов роботи обслуговуючого персоналу від ураження напругою дотику передбачено всі частини електроустаткування, що нормально не знаходяться під напругою, але що можуть виявитися під таким впливом при пошкодженні ізоляції, надійно заземлювати.

Розрахуємо заземлюючий пристрій для окремо розташованого РП 10 кВ.

Заземлюючий пристрій РП прийнятий загальним для напруги 10 кВ. Опір заземлюючого пристрою має бути R_З< 0,5 Ом у будь-яку пору року.

Заземлюючий пристрій виконаний заглибленими заземлювачами із сталевих стрижнів, що заглиблюється в траншею завглибшки 0.7м по периметру РП, та з'єднуються горизонтальними електродами зі сталі мм.

Розрахунок пристрою заземлення РП 10 кВ з двома трансформаторами. Встановлюємо нормований за опір R_З< 0,5 Ом.

Визначимо розрахунковий питомий опір ґрунту з урахуванням підвищеного коефіцієнту, який враховує висихання ґрунту влітку та промерзання взимку. Питомий опір ґрунту 100 Ом/м.

(16.1)

де - питомий опір ґрунту, Ом/м.

k - підвищуючий коефіцієнт для вертикального та горизонтального заземлювачів. k_В=1,4; k_Г=2; згідно [7].

Визначимо опір розтікання одного вертикального електрода. Візьмемо стрижень діаметром 14мм, довжина 4м.

(16.2)

де L_В.Е - довжина прутка, м

d - діаметр прутка, м

t - відстань від поверхні землі до середини електрода, м.

Рисунок 16.1 - Відстань від поверхні землі до середини електрода.

Визначимо приблизне число вертикальних заземлювачів при прийнятому коефіцієнті використання k_В=0,7 [11]:



Приймаємо

Вертикальні електроди розміщуємо по контуру РП.

Визначимо опір розтікання горизонтальних електродів із сталі 40Ч4мм, приварених до кінців вертикальних електродів:

(16.3)

де k_ив - коефіцієнт використання з'єднувальної смуги в контурі. k_ив=0,6;

L_Г.Е = 40 м - довжина смуги;

l - ширина смуги, м;

b - товщина смуги, м.

(16.4)

Сумарний опір вертикальних електродів:

(16.5)

Перевірка опору заземлення

(16.6)



0,48 Ом < 0,5 Ом

Умова виконується, отже заземлення розраховано вірно.

Для захисту від прямих ударів блискавки у будівлю РП з неметалевою крівлею (рубемаст покладений на бітумно-полімерну мастику) передбачено блискавкозахист.

Будівлю РП обслуговує оперативно-ремонтний персонал. На них покладено обов'язки оперативного і ремонтно-експлуатаційного обслуговування закріплених за ними електроустановок, що не мають чергового персоналу.

До обслуговування РП допускається оперативно-ремонтний персонал, з категорією допуску за електричною безпекою не нижче IV.

В процесі експлуатації електроустановок проводяться планово-попереджувальні ремонти, випробування ізоляції, наладка дротів та інші роботи. До початку ремонтних і налагоджувальних робіт проводиться низка технічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку робіт з електроустановками.

Технічні заходи:

а) відключення електроенергії на ділянці, виділеній для проведення робіт;

б) установка тимчасових огороджень і вивішування попереджувальних плакатів типу «Не вмикати - працюють люди»;

в) приєднання до землі переносних заземлювачів, перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах, які мають бути заземлені;

г) накладення заземлення (після перевірки відсутності напруги);

д) огороджування робочого місця і вивішування плакатів типу «Працювати тут».

Організаційні заходи:

а) призначення осіб відповідальних за безпечне ведення робіт;

б) оформлення роботи нарядом або розпорядженням;

в) оформлення допуску до роботи;

г) нагляд за працівниками під час виконання роботи;

д) оформлення перерв в роботі, переводів на інше робоче місце;

е) оформлення закінчення роботи.

ж) протипожежні заходи та засоби.

Заходи з пожежної безпеки.

Пожежна безпека електроустановок обумовлена наявністю в РП горючих ізоляційних матеріалів. Горючою є ізоляція обмоток трансформаторів, проводів, кабелів та ін..

Найбільшу пожежну небезпеку представляють маслонаповнені апарати - трансформатори, вимикачі високої напруги, а також кабелі з паперовою ізоляцією просоченою маслоканіфольним складом.

При проектуванні та будівництві РП необхідно враховувати категорію пожежної безпеки виробництва. Згідно протипожежним нормам проектування (СНиП 2.01.02-85*), в залежності від речовин, які використовуються у виробництві, і їх кількості, будівля РП за категорією пожежної безпеки відноситься до категорії В.

При виникненні аварійних ситуацій відбувається різке виділення теплової енергії, яка може стати причиною виникнення пожежі. На долю пожеж, які виникають в електроустановках припадає 20% [17].

З метою усунення пожеж в проекті передбачаються наступні заходи:

- запобігання утворення зайвого горючого середовища;

- запобігання утворення в горючому середовищі або внесення в нього джерела запалення.

Класифікація вибухо і пожежонебезпечних зон за ПУЕ.

Для забезпечення конструктивної відповідності електричних виробів в ПУЕ виділяють вибухо і пожежонебезпечні зони.

Будівля РП відноситься до категорії П-II - приміщення в яких використовуються горючі речовини з нижньою межею згорання > 65⁰C.

Будівля РП передбачена II ступеню вогнестійкості. Як міра проти поширення пожежі, що почалася, передбачається застосовувати загальні та місцеві протипожежні перешкоди, виконані з негорючих матеріалів.

Приміщення РП укомплектовані протипожежним устаткуванням і пристосуваннями:

а) вуглекислотні вогнегасники ВВК-5 - 4 шт.;

б) ящики з піском - 2 шт.;

в) щит, укомплектований устаткуванням для гасіння пожежі, - 1 шт.

Вимоги до санітарії щодо чистоти повітря приміщення для обслуговуючого персоналу РП відповідають вимогам ДСН 3.3.6. 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», а також ДСП 173-96 «Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий». Повітря робочої зони (мікроклімат) виробничих приміщень визначають параметри:

- температура повітря в приміщені, ^оС;

- відносна вологість повітря, %;

- швидкість повітря, м/с;

- інтенсивність теплового випромінювання.

Ці параметри впливають на людину. Допустима температура повітря на робочих місцях в холодний та перехідний період року - +19 - +21^оС, в теплий період - +21 - +23^оС. Вологість повітря 40-60%, швидкість повітря 0,2-0,3 м/с. Для забезпечення цих параметрів використовуються наступні заходи: застосування вентиляції і раціонального опалення, кондиціонування повітря. Нормативними документами є СНиП 2.04.05-91У «Отопление, вентиляция, кондиционирование». Освітлення у приміщенні як природне, так і штучне. Природне освітлення - проникаюче через світові отвори в зовнішніх огороджуючих конструкціях. Рівень штучного загального освітлення, 200 Лк, згідно ДБН В.2.5-28-2006. Для оперативно-виїзної бригади у кімнаті передбачено кондиціонування повітря.

Особи, обслуговуючі електроустановки, не повинні мати каліцтв або хвороб, що заважають виробничій роботі або підсилюють небезпеку дії струму на організм.

Персоналу, який несе чергування в електроустановках, що бере безпосередню участь в оперативних перемиканнях, а також чергові, що виконують ремонтні, монтажні, налагоджувальні і інші роботи в електроустановках, що діють, належить пройти медичний огляд при прийомі на роботу, а потім періодично - раз у 2 роки.

16.2 Заходи з безпеки в надзвичайних ситуаціях

Цивільний захист України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру» (Кодекс цивільного захисту України).

Громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха. Уряд України, інші органи виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, повинні забезпечувати реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює систему цивільного захисту. Мета її -- захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф, від стихійного лиха, сильнодіючих отруйних речовин, зброї. Заходи цивільного захисту поширюються на всю територію України, на всі верстви населення. Розподіл цих заходів за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Система цивільного захисту суб'єкта господарської діяльності будується на основі кодексу цивільного захисту України, та інших нормативно-правових актів з метою захисту робітників, службовців і населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді або потрапляє у зону ураження від об'єкта, від НС техногенного, природного та соціально-політичного характеру, яка включає органи управління, сили і засоби, що створюються для організації та забезпечення захисту робітників, службовців та населення, попередження і ліквідації наслідків НС, та організовується за територіально-виробничим принципом.

Керівництво цивільним захистом на території підстанції, де знаходиться РП, головний енергетик заводу. Начальником цивільної оборони Механічного заводу - директор.

Потрібна за умовами цивільного захисту стійкість роботи РП 10кВ у військовий час забезпечується:

- розміщенням поза зоною можливих силових руйнувань категорованих міст і об'єктів, згідно ДБН В.1.2-4:2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту;

- автоматичним відключенням пошкодженого устаткування;

- можливістю автоматичного переводу РП на післяаварійний режим роботи;

Також потрібно розглянути загальні положення дії персоналу під час різноманітних надзвичайних ситуацій.

Дії персоналу, що мають на меті:

– запобігання розвитку аварії;

– усунення небезпеки для обслуговуючого персоналу і устаткування, незачепленого аварією;

– відновлення в найкоротший строк, насамперед в зоні ураження, живлення найбільш відповідальних споживачів;

– створення надійної післяаварійної схеми постачання;

– з'ясування стану устаткування, що було відключено під час аварії, і можливості його включення в роботу.

Оповіщення про надзвичайні ситуації здійснюється на підставі “Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.99 р. №192. Головний спосіб оповіщення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій - це передача повідомлення по мережам проводного мовлення (через цехові і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні точки та телебачення. Для привернення уваги в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

На РП сигнал «Увага усім» подається включенням сирен, виробничих гудків і інших сигнальних засобів для залучення уваги при сповіщенні населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу у разі загрози виникнення стихійних лих, аварій і катастроф на хімічно небезпечних об'єктах міста, транспорті і в умовах війни.

Черговий диспетчер, почувши сирену і виробничі гудки - сигнал «Увага усім», зобов'язаний включити динамік радіотрансляційної мережі для прийому мовної інформації з екстреним повідомленням управління по НС, про НС на території області, а в умовах війни - про повітряну небезпеку «Повітряна тривога», про загрозу хімічного або радіоактивного зараження.

При отриманні по радіо, телебаченню повідомлення штабу ЦЗ міста (області) про подачу сигналу про повітряну небезпеку у вигляді тексту: «Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! «Повітряна тривога» черговий диспетчер зобов'язаний: у темний час доби перейти на режим повного затемнення; доповісти керівнику або особі, його замінюючій; дотримуватись вказівок керівництва ЦЗ; при необхідності скористатися евакуаційними шляхами.

Таким чином, передбачені заходи з техніки безпеки, пожежної безпеки, промислової санітарії, цивільного захисту дозволяють створити безаварійний та безпечний режим роботи системи електропостачання, що проектується.



ВИСНОВКИ

У даному дипломному проекті був проведений розрахунок електричних навантажень підприємства в цілому(методом коефіцієнту попиту), і докладний розрахунок електричних навантажень штампувального цеху. Був проведений детальний розрахунок освітлення штампувального цеху. В якості джерела живлення вибрана ГЗП 110/10 кВ з двома трансформаторами ТМН-4000/110. За активною потужністю з урахуванням пропускної здатності були вибрані трансформатори КТП. Для внутрішньозаводського електропостачання було обрано радіальну схему. Зроблено вибір електрообладнання для зовнішнього і внутрішнього електропостачання, вибір засобів компенсації реактивної потужності підприємства. Розрахунок компенсації реактивної потужності у мережі показав, що встановлення компенсуючих пристроїв доцільно та знизить втрати електроенергії на 36,26%. Проведено розрахунок релейного захисту силового трансформатора ГЗП. Наведено основні положення з безпеки життєдіяльності у відношенні діючих електроустановок, проведений розрахунок захисного заземлення ЗРП ГЗП. В результаті проведених розрахунків була розроблена система електропостачання механічного заводу, що відповідає всім необхідним вимогам по безперебійності та надійності електропостачання з мінімальними втратами електроенергії.



ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Рудницький В.Г. «Внутрішньоцехове електропостачання».- Суми.:ВТД «Університетська книга», 2007. - 280 с.

2. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Спеціальні питання електропостачання» для студентів спеціальності 8.090603 «Електричні системи електроспоживання» усіх форм навчання / Укл.:О.М.Свидерська. - Запоріжжя:ЗНТУ, 2001. - 43 с.

3. Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть станций и подстанция: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования:Учебное пособие для вузов. - М.:Энергоатомиздат, 1989. - 608 с.:ил.

4. Рудницький В.Г. «Внутрішньозаводське електропостачання».- Суми.:ВТД «Університетська книга», 2006. - 153 с.

5. Неклепаев Б.Н. Электрическая часть станций и подстанций: Учебник для вузов. - М.:Энергоатомиздат, 1986. - 640 с.:ил.

6. Справочник по проектированию электроэнергетических систем / Под ред.С.С. Рокотяна и И.М. Шапиро - М.:Энергоатомиздат, 1985-352с.

7. Правила устройства електроустановок - Х.:Из-во «ФОРТ», 2009.

8. Федоров А.А., Стракова Л.Е. Учебное пособие для курсового и дипломного проектирования по электроснабжению промышленных предприятий:Учебное пособие для вузов. - М.:Энергоатомиздат, 1987. - 368 с.:ил.

9. Кнорринг Г.М. Осветительные установки. - Л.:Энергоиздат, 1981. - 288 с., ил.

10. Петренко Л.И. Электрические сети: Сборник задач. - К.: Вища школа, 1985. - 271 с.

11. Липкин Б.Ю. Электроснабжение промышленных предприятий и установок:Учеб.для учащихся электротехн.специальностей средних спецюучебюзаведений. - М.:Высш.шк., 1990. - 366 с., ил.

12. Электрический справочник / Под общ.ред.П.Г.Грудинского, Г.Н.Петрова и др. - М.:Энергия, 1972.

13. Справочник по электроснабжению промышленных предприятий/ ред. Федоров А.А. и Сербинского Г.В. - М. Энергия, 1973.

14. Электротехнический справочник. Т3- М.: Энергоиздат, 1987.

15. Справочник по проектированию электрических сетей и электрооборудования/ ред. Барыбин Ю.Г. - 1991.

Размещено на Allbest.ru