Для даної теми дипломного проекту доцільно провести:

втрати напруги в трансформаторі, в режимі максимального навантаження ?U т100 = -4%, а в режимі мінімального навантаження ?U 25т25 = -1%, згідно [10] ст. 87;

постійну надбавку на трансформаторі Vп = +5%;

відхилення напруги у споживача має бути не більше -7,5%, приймаємо Uсп100 = -5%, при мінімальному навантаженні напруга не повинна відхилятись більш +7,5%, приймаємо Uсп25 = +6%;

змінну надбаву Vзм вибираємо так, щоб при режимі мінімального навантаження напруга не піднімалася вище +6%. Приймаємо Vзм = +2,5%.

Розрахунки:

Сумарна допустима втрата напруги при 100% навантаженні буже рівна (в лініях 10 і 0,4 кВ)

?U доп100 = Vш100 + Vп + Vзм +?Uт - ?Uсп = 5% + 5% + 2,5% + (-4%) - (-5%) = 13,5% (2.4.)

У відповідності з НТПС-73 допустима втрата напруги в лініях 10 кВ складає 60-65% сумарних допустимих втрат ?U доп100, тоді ?U 10100 = 60%, ?U доп100 = 0,6 х 13,5% = 7,5%.

?U 0,4100 = ?U доп100 - ?U 10100 = 13,5 - 7,5 = 6%.

При такій надбавці рахуємо чи коливання напруги у споживачів буде не більше +6%

Vсп25 = 0 - 1,8 + 5 + 2,5 - 1 = 4,7% 6%. (2.5.)

Така втрата напруги нас задовільняє. Коли змінювати змінну надбавку, то на споживачі буде ріст напруги.

2.3 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ НАПРУГОЮ - 10 кВ

Розрахунок січення проводів ПЛ напругою 10 кВ проводимо, згідно [3] ст. 267, по економічній густині струму, у відповідності з формулою:

(2.6.)

де, Fек - економічна площа січення проводів, мм2;

Імах - максимальний струм ділянки, А;

Іек - економічна густина струму, А, мм2.

Максимальний струм ділянки визначаємо по формулі:

(2.7.)

де, Sт - потужність силового трансформатора, кВА;

Uн - номінальна напруга лінії, кВ;

Визначаємо січення провода ПЛ напругою 10 кВ:

Економічну густину струму вибираємо по [3] ст. 268, Іек = 1,3 при тривалості використання максимального навантаження до 3000 год/рік.

Згідно [3] ст. 255 вибираємо провід для ПЛ напругою 10 кВ АЖ-16 з площею поперечного перерізу 15,9 мм2.

Основні параметри провода АЖ-16 приводимо в таблиці 2.13.

Основні параметри провода АЖ-16.

Таблиця 2.13.

2.4 РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ НАПРУГОЮ 0,4 кВ

Для вибору перерізу проводів лінії 0,4 кВ складаємо розрахункову схему у відповідності з вибраними трасами ліній.

На розрахунковій схемі наносимо споживачі з вказуванням їх потужності, номера лінії, номера розрахункових ділянок, довжини розрахункових ділянок.

Розрахункову схему ліній 0,4 кВ ферми ВРХ приводимо на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1.

Розрахунок потужності на ділянках ліній визначаємо шляхом додавання розрахункових активних навантажень на вводах споживачів.

Якщо навантаження, які ми сумуємо, не відрізняються одне від одного більше ніж в 4 рази, то максимальну розрахункову потужність на ділянках ліній ми визначаємо з врахуванням коефіцієнтів одночасності, згідно [3] ст. 146 у відповідності з формулою:

Р р = kо Ро (2.8.)

Де, Р р - розрахункове активне навантаження на вводі до споживача;

kо - коефіцієнт одночасності, згідно [3] ст. 145 приймаємо kо = 0,8. Якщо ж навантаження, які ми сумуємо відрізняються одне від одного, більше ніж в 4 рази, то максимальну розрахункову потужність на ділянках ліній ми визначаємо згідно [3] ст. 147 у відповідності з таблицею 15.7. Повна розрахункова потужність на ділянках ліній 0,4 кВ визначається по формулі:

(2.9.)

Еквівалентну потужність визначаємо згідно [1] ст. 169 у відповідності з формулою: (2.10.)

де, Кд - коефіцієнт динаміки зростання.

Марку і площі поперечного перерізу проводів вибираємо згідно [13] ст. 79.

Дані навантаження розрахунків та площі поперечного перерізу проводів приводимо в таблицю 2.14.

Розрахункові дані для ПЛ напругою 0,4кВ.

Таблиця 2.14.

2.5 ВИБІР КІЛЬКОСТІ ТА ПОТУЖНОСТІ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ

Потужність і вибір трансформаторів понижуючих трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ вибираємо по розрахунковій потужності Sр на типах нижчої напруги з врахуванням перевантажувальної здатності трансформаторів і вимог по забезпеченню необхідного ступеня надійності електропостачання споживачів.

Номінальну потужність Sном споживчої однотрансформаторної підстанції вибирають за розрахунковою потужністю Sр з врахуванням економічних інтервалів навантаження та допустимих систематичних перевантажень трансформатора, виходячи з умови:

Sен. Sр. Sев. (2.11.)

Де, Sен. і Sев. - відповідно верхня і нижня межі інтервалу навантаження для трансформатора;

Sр - розрахункова потужність на шинах нижчої напруги трансформатора, її беремо із таблиці 2.11., Sр = 250 кВА.

Згідно [3] вибираємо трансформатор потужністю 250 кВА з інтервалами навантажень Sен = 240 кВА; Sев. = 375 кВА.

240 250 375

На фермі ВРХ встановлена прохідна трансформаторна підстанція типу КТПП-В-250 потужністю 250 кВА з повітряними вводами.

Технічні дані силового трансформатора, який встановлений в КТПП згідно [3] ст. 159 заносимо в таблицю 2.15.

Технічні дані силового трансформатора.

Таблиця 2.15.

2.5.1 КОМПАНОВКА ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ

Промисловість випускає прохідні КТП (КТПП) і тупікові (КТПТ) трансформаторні підстанції 10/0,4 кВ потужністю 250-630 кВА. Вони виконуються, як повітряними, так і з кабельними вводами, відповідно КТПП-В-630 і КТПТ-К-630.

Підстанція одержує живлення по одній із ліній напругою 10 кВ при замиканні контактів вимикачів навантаження QW1 і QW2. Лінії напругою 10 кВ зв'язані з незалежними джерелами живлення, що дозволяє безперервно постачати споживачів електроенергією. Напруга підводиться через роз'єднувач QS1 і запобіжники FU1 до силового трансформатора Т. Зі сторони нижчої напруги встановлені роз'єднувач QS2 і два комплекти трансформаторів струму ТА1 і ТА2. В перший (повнофазний) комплект входить лічильник активної енергії РІ, в другий комплект трансформаторів струму, з'єднаних в неповну зірку-теплове реле КК, для захисту силового трансформатора від перевантаження.

З шин напругою 0,4/0,23 кВ живлення подається на лінії напругою 0,38/0,22 кВ через автоматичні вимикачі QF1… QF5. Нульовий провід виведений від шин через реле струму КА, яке служить для відключення лінії при однофазних к.з. Котушки незалежних розчіплювачів розраховані на напругу 0,38 кВ. Одна фаза подається на котушку при включенні автоматичного вимикача, а друга - при спрацюванні струмового реле в випадку однофазного короткого замикання, або проміжного реле КL в разі перегрузки силового трансформатора.

2.6 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ

Струми короткого замикання необхідно визначати для перевірки електрообладнання на термічну стійкість, а також для розрахунку релейного захисту. В мережах вище 1000 В розрахунок зручніше виконувати в відносних одиницях, де за базисну потужність приймаємо Sб = 100 МВА. Трансформаторна підстанція живиться від потужної енергосистеми, тому можна приймати Sс = , а отже Х с = 0.

Розрахунок струмів трифазного короткого замикання для КТПП.

1. Складаємо розрахункову схему і схему заміщення:

ST=250 кВА

UK=4,5%

ВРк.з.=3,7 кВт

2. Активний опір лінії 10 кВ визначаємо згідно [10] ст. 220 у відповідності з формулою:

(2.11.)

rо - питомий активний провода, Ом/км, згідно [3] ст. 255 чо = 2,07 Ом/км;

l - довжина лінії, км;

Sб - базисна потужність;

Uср1 - середня номінальна напруга ступені к.з., кВ.

3. Індивідуальний опір лінії 10 кВ визначаємо згідно [10] ст. 220 у відповідності з формулою:

(2.12)

де, Хо - питомий індуктивний опір провода, Ом/км, згідно [10] ст. 96 Хо=0,4Ом/км.

4. Результуючий опір лінії ПЛ-10кВ:

(2.13.)

5. Опір понижуючого трансформатора:

(2.14.)

б) активний опір трансформатора:

(2.15.)

в) індуктивний опір трансформатора:

(2.16)

6. Результуючий опір доточки К2:

Хрез. = Хл + Хтр = 1,31 + 17,6 = 18,9 Ом (2.17.)

rрез. = rл + rтр = 6,8 + 5,92 = 12,72 Ом (2.18.)

(2.19.)

7. Визначаємо базисні струми:

(2.20)

8. Визначаємо трифазні струми короткого замикання

(2.21.)

(2.22.)

Проводимо розрахунок двохфазного короткого замикання.

Визначаємо струм двохфазного короткого замикання:

Ік1(2) = 0,87 Ік1(3) = 0,87 х 0,8 = 0,7 кА (2.23)

Ік2(2) = 0,87 Ік2(3) = 0,87 х 6,3 = 5,5 кА

Визначаємо ударний струм короткого замикання:

(2.4.)

де, Ку - ударний коефіцієнт, згідно [3] ст. 182

приймаємо Ку1=1,2 для ПЛ-10кВ

Ку2=1 для ПЛ-0,4 кВ

2.6.1 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ ОДНОФАЗНОГО КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ

Визначаємо струм однофазного короткого замикання в лінії 0,4 кВ. Розрахунок ведемо методом іменованих одиниць.

Для трансформатора потужністю 250 кВА визначаємо третю частину повного опору 0,4 кВ, згідно [3] ст. 159.

1. Визначаємо індуктивний опір провода:

Хп = Хопl; (2.25)

де, Хоп - питомий індуктивний опір провода, згідно [8] ст. 129 Хоп = 0,6 Ом/км.

Хп = 0,6 • 0,114 = 0,07 Ом.

2. Визначаємо активний опір провода: активний опір фазного провода:

(2.26.)

де, г - активна питома провідність [10] ст. 94

г=32,106 Ом/м .

F-переріз провода , мм2 .

Активний опір нульового провода.

.

Загальний активний опір проводів.

Rn = ( Rоф + Ron ) · l

Rn = (0,625 + 0,625 ) •114 =142.5 Ом.

3 . Повний опір жили фаза-нуль .

(2.28.)

4. Визначаємо струм однофазного короткого замикання згідно [1] ст.. 182 у відповідності з формулою:

2.7 ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ КТПП

Для забазпечення надійності в роботі електричних апаратів потрібно правильно вибрати його по максимальному робочому струмі:

перевірити на електротермічну і динамічну дію струмів короткого замикання.

Електричні апарати вибирають по умовах:

Номінальній напрузі:

Uн.а.Uн.вст. (2.29.)

Номінальному струмі:

Ін.а ?Іроб.max (2.30.)

Для вимикачів по можливій потужності відключення:

Sa?Sк.з. (2.31.)

Вибрані електричні апарати перевіряють на електродинамічну дію струмів короткого замикання:

іа?іуд (2.32.)

Умови для перевірки на термічну дію струмів короткого замикання:

І?2t?Iт2t (2.33.)

Ів=(2...3)In (2.34.)

Усі умови вибору ми беремо згідно 3ст.191.

2.7.1 ВИБІР РОЗ'ЄДНУВАЧА

Роз'єднувач призначений для включення і відключення електричних кіл без навантаження і для створення видимого розриву в колі.

Роз'єднувачами називають комутаційні апарати, які використовують для вмикання і вимикання кіл без струму і для створення видимого розриву їх в повітрі.

За умовами техніки безпеки при ремонті обладнання розподільних пристроїв в струмопровідних частинах електроустановки з усіх боків, звідки може бути подана напруга, повинен бути видимй розрив. Ця вимога здійснюється роз'єднувачем.

Роз'єднувачами відокремлюють окремі ділянки електроустановок напругою понад 1000 В ( шин або апаратів) після вимикання навантаження вимикачем.

Роз'єднувачі послідовно з'єднані з високовольтними вимикачами, знімають з них напругу, що є обов'язковим при огляді, ревізії і ремонти вимикачів. У малопотужних електромережах роз'єднувачі застосовують разом із запобіжниками, які забезпечують захист установки від коротких замикань.

Вибираємо роз'єднувач для зовнішнього встановлення типу РЛНД-10/200, згідно [3] ст. 203.

Розрахункові дані і дані взяті з довідників заносимо в таблицю 2.16.

Технічні дані роз'єднувача.

Таблиця 2.16.

2.7.2 ВИБІР ВИМИКАЧА НАВАНТАЖЕННЯ

Вимикач навантаження призначений для включення і відключення електричних кіл під навантаженням.

Вимикач навантаження вибирається по напрузі і струму, а також перевіряється на електродинамічну і термічну стійкість.

Вибираємо вимикач навантаження типу ВНП-17У3 з приводом ПРА-17, згідно [3] ст. 205.

Технічні дані вимикача навантаження.

Таблиця 2.17.

2.7.3 ВИБІР РОЗРЯДНИКІВ

Розрядники призначені для захисту ізоляції електроустановок від перенапруг. Промисловість випускає вентильні і трубчасті розрядники змінного струму і вентильні розрядники постійного струму.

Для захисту трансформаторної підстанції від атмосферних перенапруг вибираємо розрядники типу РВО-10 на високій стороні і РВН-0,5 на низькій стороні, згідно [3] ст. 202.

Технічні дані розрядника.

Таблиця 2.18.

2.7.4 ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ СТРУМУ

Для включення лічильника активної енергії на стороні 0,4 кВ встановлені три трифазних трансформатори струму ТК-20У3.

Вибір трансформатора струму проводимо по таблиці 18.10 [3] ст. 123.

Розрахункові дані і дані взяті із довідникової літератури заносимо в таблицю 2.19.

Лічильник типу СА4У-U672 м має вторинне навантаження 24 ВА.

Трансформатор струму до 1 кВ по струму короткого замикання не перевіряється.

2.8 РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЕННЯ ТА БЛИСКАВКОЗАХИСТУ КТП

Допустимий опір заземляючого пристрою рівний 10 Ом. Грунт суглинок, опір грунту становить гр = 200 Ом/м. Коефіцієнт сезонної зміни провідності грунту, для вертикальних заземляючих пристроїв Кс = 1,3, для горизонтальних заземляючих пристроїв Кс = 2,5.

Приймаємо довжину стержня lст. = 5м, діаметр d = 12 мм. Заземляючий контур в виді прямокутного чотирикутника виконують шляхом закладення в грунті з'єднаних між собою стальною полоскою 40 х 4 мм. Глубинне закладання стержнів - 0,8 м, полоси - 0,9м. Струм замикання на землю на стороні 10 кВ, Із = 8А.

Визначаємо опір вертикального стержня з круглої сталі згідно [3] ст. 315 у відповідності з формулою:

Опір повторного заземлювача Rп.з. не має бути більше 30 Ом/м, при = 100 Ом м і нижче. При більше 100 Ом на м допускається приймати:

Для повторного заземлення приймаємо один стержень довжиною 5м і діаметром 12мм, опір якого 31,18 Ом, що є менше Rп.з.

Загальний опір для всіх шести повторних заземлювачів:

rп.з. = Rп.з/п = Rп.з/п = 31,18/6 = 5,2 Ом.

де, Rп.з - опір одного повторного заземлювача.

Знаходимо розрахунковий опір заземлення нейтралі трансформатора разом з повторними заземлювачами:

 (2.36.)

Згідно [3] ст. 321 опір заземлюючого пристрою при з'єднанні з ним електрообладнання напругою до і вище 1000В не має бути більше 10 Ом і 125/Із, якщо останній менше 10 Ом.

rшт = 125/8 = 15,6 Ом.

Приймаємо для розрахунку найменший з них rшт = 10 Ом.

nт = Rв/rшт = 31,18/10 3,12 (2.37.)

Приймаємо чотири стержні і розташовуємо їх в грунті на відстані 5 м один від одного. Довжина полоси зв'язку lr = 5 х 4 = 20 м.

Знаходимо опір полоси зв'язку:

При n=4; a/l=5/5=1 зВ=0,69; зn=0,45

Тоді діюче число стержнів:

Приймаємо для монтажу ng=np=4 стержні проводимо перевірочний розрахунок.

Дійсний опір штучного заземлення

Опір заземлюю чого пристрою з врахуванням повторних заземлювачів нульового проводу.

Якщо розрахунок виконувати без врахування полоси зв'язку, то число стержнів:

nд=nT/зB=4/0,69=5,8

Приймаэмо nд=6 стержнів

2.8.1 ЗАХИСТ ВІД АТМОСФЕРНИХ ПЕРЕНАПРУГ

Перенапруга в межах, спричинення розрядом блискавки при прямому ударі в лінію, а також при близькому від лінії розряду, називається атмосферною перенапругою.Якщо немає надійного захисту, то розряди блискавки можуть призвести до смертельних уражень людей, пошкодження апаратури, пожеж. Ураження людей буває при занесені високих потенціалів у приміщені повітряних лініях. Воно може статися на відстані 1…1,5м. від проводки. Ураження можливе при дотикані до споруд або обладнення, на яких з'являється високий потенціал. Тому під час грози не слід дотикатись до вимикачів, розеток, патронів тощо. Не слід стояти під час грози під деревом, оскіль при дотикані до дерева, по якому проходить електричний розряд, можна потрапити під напругу, що становить близько 10% повного потенціалу дерева в момент розряду. Під час грозових розрядів небезпечно перебувати на відкритому високому місці, поряд з електричними,телефоними лініями. Слід ховатися в невеликих лощинах, на схилах пагорбах, біля великих каменів. Якщо схованки немає то треба присісти до землі і перечикати.

Перенапруга в електроустановках може також викликати пошкодження ізоляції і призвести до пошкодження апаратів й аварій. При прамому ударі блискавки в опору електропередачі стум блискавки, що проходить по волокнах дерева, спричинняє миттєве випаровування вологи в дереві. Вибухоподібне випаровування вологи розчіплює деревину. При ударі блискавки в металеві частини, може виплавитись метал на глубину кількох міліметрів, а при попадані блискавки в кам'яні та цегляні будівлі внаслідок дії електростатичяних сил споруди можуть зруйнуватися.

У нашій країні найбільше гроз припадає на червень, липень, серпень. За грозовою інтенсивністю розрізняють сильногрозові райони (понад 30-ть грозових днів на рік), грозові райони ( менше 10…30-ть грозових днів на рік) і слабо грозові райони (менше 10-ти днів на рік). У грозових і сильногрозових районах потрібно обов'язково захищати будівлі від грози, осбливо ті, що розміщуються на підвищеннях і в місцях, де на поверхню виходять глинесті або водоносні шари, що мають високу провідність. У місцях з грунтами поганої провідності (піщаними, або скилястими) ураження блискавкою бувають рідко навіть на підвищеннях.

Для захисту будівель і електричних установок від прямих ударів блискавки використовують блискавковідводи, які являють собою добре заземленні провідники, розміщені вище від елемента, який захищається.

Грозозахист буде ефективним при умові, що всі розміми споруди вписуються в захисну зону, яка визначається за кривими, наведеними у Керівник вказівка по захисту від перенапруги електроустановок змінного струму 3…220кВ.

Лінії електропередачі напругою понад 110кВ, а також відходи до районних підстанцій захищають від прямих ударів блискавки заземленими тросами.

3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 ОБГРУНТУВАННЯ ТА ВИБІР ПРИСТРОЮ ЗАХИСТУ

Усі електроустановки потрібно захищати від коротких замикань і перевантажень по струму. Різниця між цими аварійними режимами полягає в тому, що коротке замикання - це такий режим, при якому струм навантаження перевищує номінальний струм електроустановки в декілька разів. Режим перенавантаження характеризується перевищенням струму над його номінальним значенням в 1,5…1,8 раз.

В електроустановках до 1000 В захист від короткого замикання здійснюють запобіжниками, а також електромагнітними розчіплювачами максимального струму, вбудованими в автоматичні вимикачі.

Захист від перевантажень поділяють на два типи:

а) захист прямої дії, реагуючий на перевищення струму;

б) захист побічної дії, реагуючий на перевищення температури.

До першого типу захисту можна віднести: захист шиповими реле з біметалічними елементами, тепловими розчіплювачами, вбудованими в автоматичні вимикачі, і струмовий фазочутливий захист типу ФУЗ.

До захисту побічної дії відносяться пристрої вбудованого температурного захисту типу УВТЗ, котрі реагують не на значення струму, а на температуру обмоток двигунів, незалежно від причини, яка спричинила нагрів.

В цьому їх принципова відмінність і головна перевага.

В якості датчиків температури використовують напівпровідникові елементи-позистори, які відбудовують в лобові частини статорних обмоток електродвигунів, по цій причині захист називається вбудованим.

В сільському господарстві пристрої вбудованого температурного захисту типу УВТЗ застосовуються для захисту електродвигунів, які працюють в тяжких умовах експлуатації. Це зокрема такі, як електродвигуни приводу гноєприбиральних транспортерів, машин для приготування кормів і ін.

Нині промисловість ряд модефікацій пнристроїв вмонтованого температурного захисту - УВТЗ - 1, УВТЗ - 1М, УВТЗ - 4А, АЗП.

Як показує практика, вмонтований температурний захист ефективно вимикає електродвигуни при тривалих перевантаженнях, підвищеній температурі навколишнього середовища, порушеннях в системі охолодження. Невеликі габарити дозволяє встановлювати їх практично будь-який магнітний пускач відчизняного виробництва замість застосовуваних теплових реле. Порівняно великих гарантійний строк служби і відносно мала вартість сприяє широкому використанню цих пристроїв у сьльському господарстві.

З усіх пристроїв захисту, які використовуються в сільськогосподарському виробництві я вибрала пристрій вбудованого температурного захисту УВТЗ-1. Він має високу експлуатаційну надійність, простий в експлуатації, великий діапазон регулювання опору спрацювання, високу швидкість спрацювання.

3.2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСТРОЮ ЗАХИСТУ УВТЗ-1М

Температурний захист складається з температурних датчіків і пристрою керування. Найбільше практичне використання датчиках вмонтовоного температурного захисту електродвигунів знаходять позистори з позисторним темпе6ратурним коефіцієнтом опором. Характерна властивість позистора - висока чутливість у вузькому інтервалі температур. Габаритні розміри позисторів достатньо малі, їх зручно встановлювати в статорні обмотки трифазних електродвигунів будь-якою потужності. Температура спрацювання позисторів, при якій вимикає різкий стрибок опору, звуть кваліфікаційною, томущо вона узгоджена з допустимою температурою ізоляції відповідного класу.

Частину електродвигунів випускають із вмонтованими позисторами, у цьому випадку позначення двигунів серії 4А додана літера Б, наприклад, електродвигун 4А132МАБУ3.

Пристрій вбудованого температурного захисту УВТЗ-1 призначений для запобігання перегріву і виходу з ладу, головним чином, статорних обмоток трифазних асинхронних двигунів.

Технічна характеристика пристрою УВТЗ-1М Таблиця 3.1.

Будова пристрою захисту УВТЗ-1М

Пристрій має пласмасовий корпус, вузол живлення, підсилювач і вихідне реле.

Вузол живлення складається з діодного моста VD1…VD4, обмежмежуючих резисторів R1, R2 і R5 та стабілітронів VD5 і VD8. Підсилювач виконаний на транзисторах VT1…VT4 і тиристорів VS.

Чутливим органом захисту (датчиком) є три послідовно з'єднаних позистори СТ14-1А або СТ14-1Б, які вмонтовуються лобові частини обмоток електродвигуна (один на фазу) і приєднується до клем 5 і 6 пристроїв.

3.3 ПРИНЦИП РОБОТИ ПРИСТРОЮ УВТЗ-1М

Пристрій вмонтованого температурного захисту УВТЗ-1М працює слідуючим чином.

При вмиканні двигуна в електромережу на клеми 1 і 4 вузла живлення подається напруга. Якщо при цьому температура обмоток двигуна нища від гранично допустимого значення, то опір позисторів малий і напруга на транзисторі VT4 буде більшою від напруги спрацювання підсилюючого каскаду VT3, VT4. В цьому випадку транзистор VT4 відключається, а транзистор VT1 і тиристор VS будуть закриті. Котушка вихідного реле KV не одержуватиме живлення і його розмикаючі контакт, ввімкнений послідовно з котушкою електромагнітного пускача буде замкнений. Пускач ввімкне двигун в електромережу.

Коли з будь - яких причин температура обмоток електродвигуна перевищить граничну допустиме значення, опір позисторів різко зросте і зменшиться сигнал, що подається на транзистор VT4. При цьому транзистор VT4 закривається а транзистор VT1 відкривається. На керуючий електрод тиристора VS буде подана позитивна напруга відкриється. Котушка вихідного реле KV одержить живлення, реле спрацює і своїм розмикаючим контактом розімкне котушки електромагнітного пускача. Пускач вимкне двигун з електромережі.

Аналогічно пристрій спрацьовує при появі несправності в колі датчиків - позисторів.

Схема включення електродвигуна з підключеним пристроєм захисту УВТЗ-1 приводимо на рис. 3.1.

4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ НА ФЕРМІ ВРХ

Економічну ефективність виробничих процесів визначаємо порівнянням показників ферм повністю або частково автоматизованих станом на 1.01.2000р. Визначаємо економічну ефективність виробничих процесів в корівнику на 100 голів, згідно [14]ст. Необхідні для розрахунків дані заносимо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

1. Витрачаємо затрати праці на 1ц молока, год:

до автоматизації

де, N - кількість обслуговуючого персоналу;

Д - річний фонд часу одного робітника, днів;

t - тривалість робочого дня, год;

Вм - кількість виробленої продукції до автоматизації, ц.

При автоматизації: