Проектування парогазової установки для промислового району міста

Коеф. тепловідда-чі від газів до стінки

Коефіцієнт теплопередачі

Різниця температур:

найбільша

найменша

Температурний напір

Площа поверхні нагріву

Qг

t

Vcp

?

?г

?

?к

?1

k

?tб

?tм

?t

H2

0C

кДж/кг

0C

кДж/кг

кВт

кДж/кг

0С

кДж/кг

0С

0С

0С

м/с

м/с

кг/м3

Вт/м2 • К

Вт/м2 • К

Вт/м2 • К

0C

0C

0C

м2

По вибору

По табл.

По вибору

По табл.

Gг (

По табл.

З розрах.

З розрах.

По табл. I-V

0,5 ( + )

0,5 (

?п

?н•Сz•C5•Cф

? • ?к

? • ?1

V" - t'

0,5 (?tб - ?tм)

• 103

186

790,28

216 0С

2798,3

13653,3

674,2

390

481,9

207

201

298,5

0,394

29,6

0,67

123,5

123,5

67,9

390-216=174

207-186=21

0,5 (174+21)=97,5

• 103 = 20623

Таблиця 2.7 - Конструктивний розрахунок водяного економайзера

Величина	Позначення	Одиниці	Формула	Розрахунок
Температура води на вході Ентальпія води на вході Температура води на виході Ентальпія води на на виході Теплосприйняття по газам Ентальпія газів на вході Теипература газів на виході Ентальпія газів на виході Температура газів на виході Середня температура газів Середня температура води Швидкість води в трубах Середня швидкість газів Коефіцієнт тепло-віддачі від газів до стінки Коефіцієнт теплопередачі Різниця температур: найбільша найменша Температурний напір Площа поверхні нагріву	Qг Vcp t ? ?г ?1 k ?tб ?tм ?t H	0C кДж/кг 0С кДж/кг кВт кДж/кг 0C кДж/кг 0C 0C 0C м/с м/с Вт/м2•К Вт/м2•К 0С 0С 0С м2	Задано По табл. По вибору По табл. Gг ( - ) З розрах. По табл. IV З розрах. По табл. 0,5 (+ 0,5 (+ ? • ?к ? • ?1 V" - t' V' - t" 0,5 (?tб - ?tм) • 103	104 435,7 186 779,3 71(482,8-449,9)=2336 482,8 207 449,9 175 0,5(207+175)= 191 0,5(186+104)= 145 =0,367 19,5 1 • 120,9 =120,9 0,55•120,9=66.5 175-104=71 207-186=21 0,5(71+21)=46 7636,5

Таблиця 2.8 - Конструктивний розрахунок перегрівача

Величина	Позначення	Одиниця	Формула	Розрахунок
Діаметр труб Параметри пари на вході: - тиск - температура Питома ентальпія сухої пари Параметри пари на вході: - тиск - температура - питома ентальпія Теплосприйняття по парі Теплосприйняння по газам Ентальпія газів на вході Температура газів на вході Ентальпія газів на виході Температура газів на виході Середня температура газів Середня швидкість газів Питома вага Коеф. тепловіддачі конвекцією Середня температура пари Об'єм пари при середній темп. Середня швидкість пари Коеф. тепловіддачі від стінки до пари Коеф. тепловіддачі від газів до стінки Коеф. теплової ефективності Коефіцієнт теплопередачі Різниця температур між газами і парою: - найбільша - найменша Температурний напір при протитечії Повний перепад темп. потоку пари Параметр Параметр Коефіцієнт пере-ходу до скл. схеми Температурний перепад Площа поверхні нагріву	d/dвн Qп Qг Vср ?г ? ?к tср Vп ?п ?2 ?1 ? k ?tб ?tм ?tпр ?б R P ? ?t H	мм МПа 0С кДж/кг МПа 0С кДж/кг кВт кВт кДж/кг 0С кДж/кг 0С 0С м/с кг/м3 Вт/м2 •К 0С м3/кг м/с Вт/м2 •К Вт/м2 •К - Вт/м2 •К 0С 0С 0С 0С - - - 0С м2	По конст. Задано Задано По табл. Задано Задано По табл. D02 ( Gг ( - З розрах. По табл. З розрах. По табл. IV 0,5 ( ?п 0,5 ( По табл. VI-8 Cd • ? • По табл. ? ?б / ?м По мал. 6-15 ? • ?tпр	38/32 0,31 128 2721,8 0,26 170 2808,5 3,2 / 2 (2808,5 - 2721,8)= 143,05 71(450,4 - 448,4) = 142 450,4 175 448,4 173 174 18,15 0,856 161,7 149 0,88 45,3 190 161,7 0,55 52,3 448-128=320 175-170=5 75,9 170 - 128 = 42 42 / 2 = 21 = 0,042 0,99 0,99 • 75,9=75,1 360,3

Таблиця 2.9 - Конструктивний розрахунок випаровуючого контуру

Величина	Позначення	Одиниця	Формула	Розрахунок
Температура води на вході Ентальпія води на вході Температура води на виході Ентальпія води на виході Теплосприйняття по газам Ентальпія газів на вході Температура газів на вході Ентальпія газів на виході Температура газів на виході Середня температура газів Середня темпера-тура води Швидкість води в трубах Середня швид-кість газів Коеф. тепловідачі конвекцією Коеф. тепловідда-чі від газів до ст. Коефіцієнт теплопередачі Різниця темп-тур: - найбільша - найменша Температурний напір Площа поверхні нагріву	Qг Vcp T ? ?г ?к ?1 k ?tб ?tм ?t H	0C кДж/кг 0С кДж/кг кВт кДж/кг 0С кДж/кг 0С 0С 0С м/с м/с Вт/м2•К Вт/м2•К Вт/м2•К 0C 0C 0C м2	По вибору По табл. По вибору По табл. Gг ( З розрах. По табл. IV З розрах. По табл. IV 0,5 ( 0,5 ( ? • ? • ?1 0,5 (?tб - ?tм) 103	115 482,6 128 2719 3720,4 448,4 173 396 122 1217,5 121,5 0,87 16,06 113 113 62,7 45 7 26 22821,7

Таблиця 2.10 - Конструктивний розрахунок водяного економайзера

Величина	Позначення	Одиниця	Формула	Розрахунок
Температура води на вході Ентальпія води на вході Температура води на виході Ентальпія води на виході Теплосприйняння по газам Ентальпія газів на вході Температура газів на вході Ентальпія газів на виході Температура газів на виході Середня температура газів Середня темпера-тура води Швидкість води в трубах Середня швидкість газів Коеф. тепловідачі конвекцією Коеф. тепловідда-чі від газів до ст. Коефіцієнт теплопередачі Різниця темп-тур: - найбільша - найменша Температурний напір Площа поверхні нагріву	Qг Vcp t ? ?г ?к ?1 k ?tб ?tм ?t H	0C кДж/кг 0С кДж/кг кВт кДж/кг 0С кДж/кг 0С 0С 0С м/с м/с Вт/м2•К Вт/м2•К Вт/м2•К 0C 0C 0C м2	По вибору По табл. По вибору По табл. Gг ( З розрах. По табл. IV З розрах. По табл. IV 0,5 ( 0,5 ( ? • ? • ?1 0,5 (?tб - ?tм) • 103	104 435,7 115 481,8 71 396,1 122 395,1 121 121,5 109,5 0,86 14,15 106,5 106,5 58,5 121 - 104 =17 122 - 115 = 7 0,5(17 + 17)=12 1011,4

Перевірочний розрахунок теплового балансу котла:

- по газам:

Qг = ( • Gг = 71 (719 - 395,1) = 22996,9 кВт.

- по парі:

Qп = ( - ) + ( - = (3270 - 435,7) + (2808,5 - 435,7) = 23188,3 кВт.

Отже, дебаланс складає 0,8%.

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Застосування теорії невизначеності для визначення оптимального варіанту.

В проектній і експлуатаційній практиці техніко-економічні розрахунки забезпечують найбільш ефективне використання матеріальних ресурсів та коштів. Основ-ними показниками економічності станції є питомі капітальні затрати по спорудженню станції, собівартість електричної енергії і питомі приведені затрати. В цьому розділі необхідно вибрати з трьох варіантів (три енергетичні кот-ли) найбільш оптимальний. Для цього спочатку визначаються основні економічні показники та приведені затрати по кожному варіанту, а потім на основі теорії невизначеності за допомогою критеріїв оптимальності та розрахункової матриці вирішується поставлена задача.

Для першого варіанту вибирається два котли-утилізатори двосекційні, для другого - два котли односекційні,а для третього - односекційний котел з пониженими параметрами. Розрахунок цих трьох котлів покаже, який з них є найоптимальнішим.

3.1 Розрахунок першого варіанту (котел двосекційний)

Визначаємо складові річних експлуатаційних витрат:

1) Витрата на паливо для трьох варіантів буде незмінною:

SB1 = SB2 = SB3 = C • B

С - вартість палива, 17 • 106 грн.

В - річна витрата палива

SB1 = 17 • 106 • 53,2 • 103 = 9,04 • 1011 грн/рік

2) Витрати на амортизацію і поточний ремонт:

SA1 = PA • k1

pA = 0, 075 - доля відрахувань на амортизацію;

k1 - капіталовкладення, k1 = 2,096 • 108 = 15 720 000 грн.

3) Витрати на заробітну плату персоналу:

Sn1 = З • n • W,

З - середня платня з нарахуванням на одну штатну одиницю

n = 0,9 - штатний коефіцієнт експлуатації персоналу;

W - потужність станції.

Sп1 = 20 • 106 • 0,9 • 45 = 8,1 • 108 грн.

4) Загальностанційні та інші витрати:

S01 = ? (SA1 + Sn1)

? = 0,15 - відповідна доля відрахувань

S01 = 0,15 (15 720 000 + 8,1 • 108) = 1,2150 • 108 грн.

5) Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:

Sp1 = SB1 + SA1 + Sn1 + S01 = 9, 044 • 1011 + 15 720 000 + 8,1 • 108 + 1,2150 • 108 = 9,05347 • 1011 грн/рік.

6) Собівартість річної виробітки електроенергії:

S1 = SB1 + Sn31

Sn31 - умовно-постійні затрати;

Sn31 = Сс1 •

Сс1 - кошторисна вартість промислового будівництва; h - доля умовно-постійних затрат.

Sn31 = 8,362 • 1012 • = 6,104 • 1011 грн.

Отже, S1 = 9,044 • 1011 + 6,104 • 1011 = 15,148 • 1011 грн.

7) Річний відпуск електроенергії:

Є1 = Wi • hв.с ,

hв.с - число годин використань встановленої потужності

Є = 45 • 103 • 6500 = 2,92 • 108 кВт/год

8) Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:

S1 = S1 / Є1 = 15,148 • 1011 / 2,92 • 108 = 5187,6 грн.

9) Балансовий прибуток

Пб1 = Р1 - S1

Де Р1 - об'єм виробництва.

Р1 = Тариф • Є1 = 15000 • 2,92 • 108 = 4,38 • 1012

Отже, Пб1 = 4,38 • 1012 - 15,148 • 1011 = 2,865 • 1012 грн.

10) Термін окупності капіталовкладень:

Т1 = Кс1 / Пб1 = 8,362 • 1012 / 2,865 • 1012 = 2,91 року

3.2 Розрахунок другого варіанту (котел односекційний)

Визначаємо складові річних експлуатаційних втрат:

1) Витрати на паливо

SB2 = 9,04 • 1011 грн

2) Витрати на амортизацію і поточний ремонт:

SA2 = PA • К2

PA = 0,075 - капіталовкладення, К2 = 2,087 • 108 грн/кВт

SA2 = 0,075 • 2,087 • 108 = 15 650 000 грн.

3) Витрати на заробітну плату персоналу:

Зп2 = 3 • n • W

Зп2 = 20 • 106 • 0,9 • 45 = 8,1 • 108 грн.

4) Загальностанційні та інші витрати

S02 = ? (SA2 + Sn2)

? = 0,15 - доля відрахувань

S02 = 0,15 (15 625 500 +8,1 • 108) = 1,2384 • 108 грн.

5) Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:

Sp2 = SB2 + SA2 + Sn2 + S02 = 9,044 • 1011 + 15 652 500 + 8,1 • 108 + 1,2384 • 108 = 9,05349 • 1011 грн/рік.

6) Собівартість річної виробітки електроенергії:

S2 = SB2 + Sn32 , де

Sn32 - умовно-постійні затрати

Sn32 = Кс2 •

Кс2 - кошторисна вартість промислового будівництва; h - доля умовно-постійних затрат;

Sn32 = 8,302 • 1012 • = 6,06 • 1011 грн.

Отже, S2 = SB2 + Sп32 = 9,044 • 1011 +6,06 • 1011 = 15,104 • 1011 грн.

7) Річний відпуск електроенергії:

Є2 = W2 • hв.с

hв.с - число годин використання встановленої потужності

Є2 = 42 • 103 • 6500 = 2,73 • 108 кВт/год

8) Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:

S2 = S2 / Є2 = = 5532,6 грн

9) Балансовий прибуток:

Пб2 = Р2 - S2,

Де Р2 - об'єм виробництва

Р2 = Тариф • Є2 = 15000 • 2,73 • 108 = 4,095 • 1012 грн.

Отже, Пб2 = 4,095 • 1012 - 15,148 = 2,584 • 1011 грн.

10) Термін окупності капіталовкладень:

Т2 = = = 3,21 року

3.3 Розрахунок третього варіанту (котел односекційний з пониженими параметрами)

Визначаємо складові річних експлуатаційних витрат:

1) Витрати на паливо:

SB3 = 9,044 • 1011 грн.

2) Витрати на амортизацію і поточний ремонт:

SA3 = PA • K3

PA = 0,075 - доля відрахувань на амортизацію

К3 - капіталовкладення.

SA3 = 0,075 • 2,083 • 108 = 15 622 500 грн.

3) Витрати на заробітну плату персоналу:

Зп3 = З •n • W

Зп3 = 8,1 • 108 грн

4) Загальностанційні та інші витрати

S03 = ? (SA3 + Sn3)

? = 0,15 - доля відрахувань

S03 = 0,15 ( 15 625 000 + 8,1 • 108) = 1,2384 • 108 грн.

5) Отже, річні експлуатаційні витрати будуть складати:

Sp3 = SB3 + SA3 + Sn3 + S03 = 9,044 • 1011 + 15 622 500 + 8,1 • 108 + 1,2384 • 108 = 9, 05349 • 1011 грн.

6) Собівартість річної виробітки електроенергії:

S3 = SB3 + Sn13

де Sn13 - умовні постійні затрати

Sn13 = Кс3 • ,

Кс3 - кошторисна вартість промислового будівництва;

h - доля умовного-постійних затрат

Sn3 = 8,332 • 1012 • = 6,082 • 1011 грн.

Отже, S3 = 9,044 • 1011 + 6,082 • 1011 = 15,126 • 1011 грн.

7) Річний відпуск електроенерії:

Є3 = W3 • hв.с

hв.с - число годин використаної встановленої потужності

Є3 = 39 • 103 • 6500 = 2,53 • 108 кВт•год

8) Собівартість одиниці відпущеної електроенергії:

S3 = = = 5978,6 грн.

9) Балансовий прибуток

Пб2 = Р3 - S3

де Р3 - об'єм виробництва

Р3 = Тариф • Є3 = 15000 • 2,53 • 108 = 3,795 • 1012 грн.

Отже, Пб3 = 3,795 • 1012 - 15,126 • 1011 = 2,554 • 1012 грн.

10) Термін окупності капіталовкладень:

Т3 = Кс3 / Пб3 = = 3,26 року

Отже, на основі приведених розрахунків та порівняльного аналізу проектування парогазової установки для промислового району міста можна зробити висновок, що використання двосекційного котла для нашої установки є найбільш доцільним оскільки річна витрата палива при використанні даного варіанту об'єм виробництва збільшиться, що дозволить зменшити собівартість до 5186,7 грн. Також при розрахунку терміну окупності бачимо, що незважаючи на дещо більші капіталовкладення термін окупності проекту з використання двосекційного котла є нижчим в порівнянні з іншими, що є в межах норми.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Для нормальної роботи експлуатаційного персоналу необхідно створити сприятливі умови. Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря біля тіла людини, а також температура стін і оточуючих предметів утворюють мікро-клімат на робочому місці. Принцип нормування мікроклімату заключається в утворенні оптимальних умов для теплообміну тіла людини з оточуючим середовищем. Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії.

A. Легкі фізичні роботи (категорії Іа, Іб):

Іа - легкі фізичні роботи, за яких витрати енергії не перевищують 139 Вт. До них належать роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (основні процеси точного приладобудування і машинобудування, на годинниковому, швейному виробництвах, у галузі управління та ін.);

Іб - легкі фізичні роботи, за яких енерговитрати становлять 140... 174 Вт. До них належать роботи, які виконуються сидячи або стоячи, з незначною ходьбою і які супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій у поліграфічній промисловості, на підприємствах зв'язку, контролери, майстри в різних видах виробництва та ін.).

Б. Фізичні роботи середньої важкості (категорії ІІа, ІІб) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 175...232 Вт (категорія Па) та 233. ..290 Вт (категорія ІІ6). До категорії ІІа відносять роботи, що пов'язані з постійною ходьбою, виконуються сидячи чи стоячи, але не потребують переміщення вантажів (механіко-складальні цехи машинобудівних підприємств, прядильно-ткацьке виробництво тощо).

До категорії ІІб належать роботи, пов'язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10 кг) вантажів (механізовані ливарні, ковальські, термічні, зварювальні цехи машинобудівних заводів і металургійних підприємств).

B. Категорія важких фізичних робіт (категорія III) охоплює види діяльності, за яких витрати енергії перевищують 290 Вт. До категорії ПІ належать роботи, пов'язані із систематичним фізичним напруженням, а також із постійними пересуваннями і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів (основні процеси мартенівського, ливарного - з набиванням і заливанням опок, прокатного, ковальського - з ручним куванням, термічного виробництва та ін.

Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Таблиця 4.1 - Встановлені норми оптимального мікроклімату:

Приміщення	Теплий період	Холодний період
	t, 0C	?, %	U, м/с	t, 0C	?, %	U, м/с
Машзал	22-25	60-40	до 0,2	22-24	60-40	0,1

Для того, щоб створити належний мікроклімат на робочому місці ліквідується або зменшується виділення в приміщенні надлишкового тепла від нагрітих поверхонь паропроводів, турбін. Для цього використовується теплова ізоляція із теплопровідних матеріалів: азбесту, мінеральної вати та ін. Зовнішня температура теплової ізоляції не перевищує 55 0С.

Для підтримання нормального мікроклімату передбачається вентиляція і конденціонування повітря. Вентиляція відбувається випарювальним охолодженням притоком повітря і робота цієї системи є автоматизована. Шум і вібрація несприятливо діють на організм людини, бо вони впливають на нервову систему, зір, слух, м'язи. Для ліквідування корпусного звуку агрегати встановлюють на самостійні фундаменти з акустичною ізоляцією, віброізольовуються від підлоги і конструкцій приміщення, їхні спеціальні ароматизатори мають вигляд стальних пружин або пружинних прокладок із гуми, пробки, войлоку, азбесту. Вібрація і шум обладнання усувається шляхом статичного і динамічного балансування обертових механізмів, а також віброізоляцією і вібропоглинанням.

Управління технологічним обладнанням станції відбувається з щита управління, який розташований в приміщенні електричних приладів. Для забезпечення нормальної трудової діяльності оперативного персоналу на щиті управління проведено ряд заходів: стіни викладені із звуконепроникного матеріалу, що значно знижує рівень шуму, який не перевищує 65 дБ. Для освітлення використовується люмінесцентні лампи. Пульт управління виконаний у вигляді дуги, що можливість черговому машиністу нести постійний нагляд за приладами. Притік свіжого повітря на щиті управління забезпечується за допомогою автономних конденціонерів.

4.1 Характеристика машинного відділення

Приміщення машинного відділення одноповерхове. Підлогу машинного відділен-ня становить відмітка 0,0м. Приміщення характеризується наступними розмірами: відмітка обслуговування 4,8м, відмітка покрівлі 15м, протяжністю - 12м. В машинному відділенні розміщається парова турбіна із своїм допоміжним обладнанням.

До основних шкідливостей при експлуатації турбіни відносяться: теплове випромінювання, при якому променева енергія розповсюджуються у формі інфра-червоних променів, шум, вібрація, пара масел. Джерелами шуму і вібрації являються турбогенератор, насоси. До турбіни забезпечено вільний доступ для обслуговування і ремонту. Для змазки і охолодження підшипників опір турбін в якості робочої рідини в системі регулювання використовується турбінне масло, яке є вибухонебезпечною рідиною. Система маслопроводів проходить в зоні сильно нагрітих поверхонь. Тому правила техніки безпеки вимагають особливі перестороги при обслуговуванні масляного господарства турбін. Корпуси турбіни, трубопроводи, арматуру і інші гарячі поверхні старанно ізолюються, а біля маслопроводів ізоляцію покривають металевими кожухами, для того щоб на неї не потрапило масло. Витоки масла дренажують в канал. Для того щоб маслопрововід не відрубав, бо порушиться його з'єднання і масло почне витікати, його вкладають на амортизатори.

4.2 Протипожежні заходи

Використання в технічному процесі масел, рідкого палива, можливість їх попадання на гарячі поверхні, вимагає, щоб конструкції споруд і виробничих приміщень строго відповідали категоріям і ступінь вогнестійкості. Для машинного залу категорія - “Г”, а ступінь вогнестійкості II. Пожежогасіння кабельних тунелів, підвалів забезпечується стаціонарними установками хімічного пожежогасіння. В машинному відділенні передбачені стаціонарні системи і первинні засоби гасіння пожежі. Для цього застосовуються: вода, піна, пісок. Всі маслобаки мають трубопроводи аварійного зливу масла в ємності, винесені за межі споруди. Пінне пожежогасіння високократною піною відбувається на таких об'єктах: маслосистеми турбіни, мазутопроводи.

На сучасних виробництвах використовують такі вогнегасники:

· хімічно-пінні, які призначені для гасіння твердих горючих матеріалів, горючих рідин, за винятком речовин, здатних у разі взаємодії з хімічною піною вибухати та горіти;

· повітряно-пінні, які використовують для гасіння різних речовин і матеріалів за винятком лужних металів, речовин, що горять без доступу повітря, і електроустановок під напругою;

· вуглекислотні, якими гасять різні речовини, крім тих, що горять без доступу повітря, електроустановки до 1000 В;

· хладонові, призначені для гасіння пожеж різних горючих речовин і тліючих матеріалів, а також електроустановок;

· порошкові, які застосовують для гасіння електрообладнання до 1000 В, легкозаймистих рідин, тліючих матеріалів залежно від типу порошку.

Вода для гасіння пожежі подається із пожежних кранів чи гідрантів. Насоси протипожежного водопостачання встановлені в ЦНС.

4.3 Міри безпеки при експлуатації турбіни

При експлуатації паротурбінної установки забезпечується:

- Надійність роботи основного і допоміжного обладнання;

- Готовність прийняння номінального електричного і теплового навантаження;

- Нормативні показники економічності основного і допоміжного обладнання;

Система регулювання турбіни задовольняє наступні вимоги:

- Стійко витримує задане електричне і теплове навантаження;

- Стійко стримує турбіну на холостому ходу з номінальною частотою обертання ротора при номінальних і пускових параметрах пари;

- Забезпечує можливість плавної зміни електричного і теплового навантаження при дії на механізм управління турбіною;

- Стримує частоту обертання ротора нижче рівня настройки спрацювання автомата безпеки при миттєвому скиді до нуля навантаження (в тому числі при відключенні генератора від мережі), відповідно максимальній витраті пари при номінальних параметрах;

Автомат безпеки є відрегульований на спрацювання при підвищенні частоти обертання ротора турбіни на 10-12% вище від номінальної. При спрацюванні автомата безпеки закриваються клапани свіжої пари.

Система маслопостачання турбоустановки забезпечує:

- Надійність роботи агрегатів на всіх режимах;

- Пожежонебезпеку;

- Можливість підтримання якості масла відповідно з нормами;

- Можливість припинення течій масла і попадання його в охолоджуючу систему;

Пуск турбіни забороняється при:

- Відхиленні контрольних показників теплового і механічного стану турбіни за межі допустимих значень;

- Несправність хоча б однієї із захистів, які діють на зупинку турбіни;

- Дефектах системи регулювання і паророзподілу;

- Несправність одного із масляних насосів чи пристроїв їх автоматичного включення;

- Якості масла, яке не задовольняє нормам на експлуатаційні масла і при температурі масла нижче встановленого рівня.

Турбіна негайно відключається закриттям стопорних клапанів і генератор відключається діями захисту чи персоналу у випадках:

- Підвищення частоти обертання ротора зверх установки опрацювання зверх установки спрацювання автомата безпеки;

- Недопустимого осьового зсуву ротора турбіни;

- Недопустимої зміни відносного положення роторів;

- Недопустимість зниження тиску масла в системі змазки турбіни;

- Загорання масла на турбоагрегаті і неможливість його негайно припинити пожежу маючими засобами;

- Відключення всіх масляних насосів системи водневого охолодження генератора;

- Відключення генератора із-за внутрішнього пошкодження;

- Недопустимого зниження вакууму в конденсаторі;

- Появлення металевих звуків і незвичних шумів всередині турбіни чи генератора;

- Появлення іскри чи диму із підшипників і кінцевих ущільнень турбіни;

- Появлення гідравлічних ударів в паропроводах;

Висновок

В даному дипломному проекті розроблено проектування парогазової установки для промислового району міста. Парогазова ТЕС потужністю 45 МВт вибрана з метою покриття потреб електроенергії промислового району міста або сільськогосподарського району. ТЕС з ПГУ наближена безпосередньо до споживачів, а також може постачати електроенергію на велику віддаль (до 30км.), оскільки це зменшує втрати в електромережах, що дає можливість підвищити надійність і економічність електропостачання. ПГУ може працювати на двох видах палива - природній газ і рідке паливо. В бакалаврській кваліфікаційній роботі розглянуто варіант роботи ПГУ на рідкому паливі.

Щоб збільшити економічність станції після газової турбіни ставиться утилізаційна котельна установка. яка призначена для генерації пари і подачі цієї пари в парову турбіну, тобто виробляється додаткова кількість електроенергії.

За допомогою конструктивного розрахунку, тобто знаючи температури відхідних газів і параметри пари ми знайшли площі поверхні нагріву. Застосовуючи теорію невизначеності було розраховано і доведено, що саме два двохсекційні котли-утилізатори є найоптимальніші і найкращі для даної станції. Це підтверджує і техніко-економічні показники.

утилізатор схема деаераторний турбіна

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Цанев С.В. и др. Газотурбинные и парогазовые установки тепловых электростанций/ Цанев С.В. Буров В.Д. Ремезов А. Н. - М.: МЭИ, 2002. - 584 с., ил.

2. Мисак Й.С. та ін. Об'єкти теплових електричних станцій. Режими роботи та експлуатації: Навч. Посібник/ Й.С. Мисак, Я.Ф.Івасик, П.О.Гут, Н.М. Лашковська. - НУ «ЛП» - 256с.

3. Рижкин В.Я. “Тепловые електрические станции”. - М.: Энергоатомиздат; 1987.

4. Частухин В.И. “Тепловой расчет промышленных парогенераторов”. - К.: “Вища школа”; 1987р.

5. Эстеркин Р.И. “Котельные установки курсовое и дипломное проектирование”. - Л.: Энергоатомиздат; 1989р.

6. Апостолюк А.С. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи / С.О. Апостолюк, В.С. Джигерей, А.С. Апостолюк. - К.: Знання, 2006. - 215 с.

7. Варення Г.А. Теоретико-методологічні основи працеохоронної діяльності Г.А. Варення. - К.: Раритет, 2003. - 216 с.

8. Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. - К.: Каравела, 2003. - 408 с.

9. Гогіташвілі Г.Г. Основи охорони праці / Г.Г. Гогіташвілі, В.М. Лапін. - К.: Знання, 2008. - 302 с.

Размещено на Allbest.ur