Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Опис конструкції парового котла Е-72-4,2-440 КТ( БКЗ - 75- 39ФБ) 6

1. Тепловий розрахунок парового котла

1.1 Газовий розрахунок котла

1.1.1 Елементарний склад палива

1.2 Визначення теоретичних об'ємів повітря та димових газів

1.2.1 Присмоки повітря в котлах та пилосистемі

1.2.2 Ентальпії димових газів

1.3 Розрахунок теплового балансу котла та визначення витрати палива

1.4 Розрахунок топки (повірковий)

1.4.1 Конструктивні характеристики

1.4.2 Розрахунок теплообміну в топці

1.5 Теплосприйняття фестону

1.6 Розрахунок пароперегрівника (ПП)

1.6.1 Розрахунок 1 ступеню пароперегрівника по ходу димових газів

1.6.2 Температурний напір пароперегрівника (паралельно-змішанний потік)

1.6.3 Конструктивні характеристики 2 ступеню пароперегрівача

1.6.4 Коефіцієнт теплопередачі пароперегрівача

1.7 Розрахунок повітропідігрівника

1.7.1 Конструктивні характеристики повітропідігрівника

1.7.2 Коефіцієнт теплопередачі повітропідігрівника

1.8 Розрахунок водяного економайзера

1.8.1 Конструктивні характеристики ВЕ

1.8.2 Коефіцієнт теплопередачі водяного економайзера

1.9 Неузгодження теплового балансу парового котла

2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту в межах парового котла

2.1 Вихідні дані для аеродинамічного розрахунку

2.2 Аеродинамічний опір газоходів конвективних поверхонь нагріву.

2.3 Cамотяга котла в межах газового тракту

3. Розрахунок на міцність

3.1 Розрахунок товщини стінки барабану

3.1.2 Коефіцієнт міцності барабану.

3.1.3 Розрахункова товщина стінки без прибавки С

3.2 Розрахунок товщини стінки екранної трубки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Енергетика всієї країни - це величезне господарство, яке включає підприємства з видобутку та транспорту енергетичних ресурсів, з перетворення одних видів енергії в інші, по транспортуванню енергії, ремонтні підприємства, наукові та проектні інститути та багато іншого. Усі разом вони утворюють велику енергетичну систему, яка включає п'ять систем енергетики: електроенергетичну, ядерно-енергетичну, нафто постачальну, газопостачальну, вуглепостачальну.

На даний момент енергетична промисловість України знаходиться у скрутному становищі. На даний момент більша частина енергетичного устаткування електростанцій України технічно застаріло і потребує модернізації або заміни. Але введення нових енергетичних потужностей ведеться повільними темпами, так як великих коштів, потрібних для цього, енергетичні компанії не мають, а державні дотації невеликі.

В цих умовах актуальною являється задача підтримання у робото спроможному стані та модернізації вже існуючого енергетичного устаткування, у тому числі і тих котлів, що є на електростанціях України.

Курсовий проект включає два основні розділи: розрахунковий та графічний. Розрахунковий складається з наступних частин: визначення об'ємів та ентальпій повітря і продуктів згорання палива; зведення теплового балансу і визначення коефіцієнта корисної дії та витрати палива; теплового розрахунку топки та конвективних поверхонь нагріву (фестона, пароперегрівника, водяного економайзера, повітропідігрівника), а також визначення аеродинамічних опорів газового тракту; визначення характеристик на міцність поверхонь нагріву та елементів парового котла.

Графічний розділ включає два аркуші креслень, на яких накреслено поздовжній та поперечний розрізи котла.

ОПИС КОНСТРУКЦІЇ ПАРОВОГО КОТЛА Е-72-4,2-440 КТ (БКЗ-75-39 ФБ)

Паровий котел Барнаульського котлобудівельного заводу барабанного типу з природною циркуляцією, призначений для виробництва 72 т/год пари при тиску 4,2 МПа, температурі 440.

Компоновка парового котла - П-подібна. Горизонтальний газохід з'єднує вертикально розташовану топку та конвективну шахту.

Топка - камерна, призначена для факельного спалювання пиловидного палива. На внутрішніх сторонах стін топки розташовані екрани, виконані з труб Ш603 мм. У вихідному вікні розташований 4-х рядний фестон, утворений шляхом просторового розводу труб заднього екрану. Нижня частина топки утворює „холодну воронку”, по нахиленим стінкам якої шлак у вигляді твердих кусків скачується в шлакову шахту, потім у систему гідро-золовидалення.

На фронтовій стіні топки розташовані два двохулиточні вихрові пальники.

У конвективній шахті розташовані повітропідігрівник та водяний економайзер.

Повітропідігрівник - рекуперативного типу, одноступеневий, трьохходовий, виконаний з труб Ш401,5 мм. Верхній пакет виконаний двоходовим, нижній пакет - одноходовим. Таке розподілення спрощує демонтаж нижньої частини, яка у більш значній мірі піддається дії низькотемпературної сірчаної корозії. Секції повітропідігрівника встановлені на поперечних балках каркаса та жорстко закріплені. Розширення секцій відбувається вверх. Свобода розширення та герметичність забезпечується компенсаторами теплових розширень, які змонтовані у верхній частині секцій та на перепускних повітроводах.

Водяний економайзер - сталевий, гладкотрубний, змійовики з шаховим розташуванням труб Ш323 мм. Кінці труб водяного економайзера вварені в колектор: верхній та нижній. Змійовики водяного економайзера кріпляться до стійок, які спираються на поперечні балки каркаса. Для зниження температури балок зовнішня їх сторона вкрита теплоізоляцією, а з середини балки охолоджуються повітрям.

У горизонтальному газоході розташований 2-х ступеневий пароперегрівник, виконаний з труб Ш383 мм. Перша (по ходу газів) ступінь розташована безпосередньо за фестоном. Для запобігання шлакування перший ряд цієї ступені розведений з більшим кроком. Друга (по ходу газів) складається з 4-х пакетів, з'єднаних між собою системою колекторів та перепускних труб. Між першою та другою ступенями встановлений поверхневий пароохолоджувач, який призначений для регулювання температури перегрітої пари.

Циркуляційна система парового котла складається з барабана, колекторів, під'ємних обігрівних екранних труб, опускних не обігрівних труб та вертикального виносного циклона. Барабан спирається на поперечні балки каркаса у двох точках. Передня опора - рухлива, забезпечує розширення барабана при зміні температури, задня - нерухлива. У середині барабана встановлені сепараційні пристрої, призначені для видалення з пари краплин котлової води. Покращення якості пари досягається також застосуванням виносних циклонів, розташованих на бічних стінках топочної камери.

Нижні колектори топочних екранів закріплені рухливо, що забезпечує термічне розширення екранної системи труб зверху вниз. Для запобігання випинання екранних труб в топку при їх нагріванні передбачена система кріплення труб до каркасу.

Конструкція кріплення передбачає безперешкодне переміщення екранних труб по довжині.

Обмуровка топки - трьохшарова. Перший (зі сторони топки) шар виконаний з вогнестійкої цегли, другий - з діатоміта, третій - совелітовий шар. Поверх обмазки обмуровка закрита сталевими листами. Обмуровка горизонтального та поворотного газоходів також трьохшарова з подальшою обшивкою сталевими листами. Газохід повітропідігрівника та газоходи гарячого повітря - теплоізольовані асбозуритом.

Для обслуговування парового котла в стінах топки та газоходів встановлені віконця, люки та лази. У верхній частині топки та горизонтального газоходу встановлені вибухові клапани, що захищають обмуровку від руйнування при вибухоподібному горінні палива у топці. Паровий котел забезпечений запобіжною, контрольною, регулюючою та запірною арматурою. На барабані парового котла встановлені два запобіжні клапани: один робочий, другий - резервний. Паровий котел має контрольно-вимірювальні прилади та систему автоматичного регулювання.

В паровому котлі застосована урівноважена схема тяги та дуття. Повітряний та газовий тракт з'єднані між собою послідовно. Перехід від одного до другого здійснюється в об'ємі топочної камери. Повітря транспортують дуттєвим вентилятором, і повітряний тракт на ділянці „вентилятор-топка” знаходиться під тиском вище атмосферного. Продукти згорання транспортуються димососом, що розташований після котла, в зв'язку з чим топка та всі газоходи знаходяться під розрідженням.

Каркас парового котла виконаний з сталевих колон, балок, з'єднань. Каркас утворює просторову конструкцію, до якої кріпляться усі елементи парового котла.



Рисунок 1 - Паровий котел БКЗ-75-39 ФБ

1. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ПАРОВОГО КОТЛА

1.1 Газовий розрахунок котла

1.1.1 Елементарний склад палива

Таблиця 1.1 Розрахункові характеристики палива (табл. № 1 стор.129 [1])

Вид, родовище, марка палива	Робоча маса палива
Донецький басейн, марка А	Wp	Ap	Sp	Cp	Hp	Np	Op
	8,5	34,8	1,5	52,2	1,0	0,5	1,5	100
Температура початку плавлення золи t1,°С	1100
Нижча теплота згоряння палива	18,23
Вихід летючих речовин	4

1.2 Визначення теоретичних об'ємів повітря та димових газів (=1)

Теоретичний об'єм повітря

Теоретичний об'єм димових газів:

трьохатомних газів:

двохатомних газів:

водяної пари:

1.2.1 Присмоки повітря в котлах та пилосистемі

Таблиця 1.2 Розрахунок надлишків повітря та присмоків у газоходах котла (табл. XVII стор.171-172 [1])

Найменування газоходу	Присмок повітря в газоході	Надлишок повітря за поверхнею нагріву
Топка, фестон	т=0,1 ф=0	т=г+т =1,2; ф=г+ф =1,2;
Пароперегрівник (ПП)	пп=0,03	пп=ф+пп=1,23;
Водяний економайзер (ВЕ)	ве=0,02	ве=пп+ве=1,25
Повітропідігрівник (Пов. П)	пов.п=0,03	пов.п=ве+пов.п=1,28
Пилосистема, млин (ПС)	пс=0,04

Таблиця 1.3 Розрахунок дійсних об'ємів повітря та димових газів

Величина та розрахункова формула	Розмірність	; ; ; ;
		Газохід
		Топка	ПП	ВЕ	Пов.П.
	-	т	пп	ве	пов.п
Коефіцієнт надлишку повітря в кінці поверхні нагріву I	-	1,2	1,23	1,25	1,28
Середній коефіцієнт надлишку повітря	-	1,2	1,215	1,24	1,265
Дійсний об'єм двохатомних газів (N2)	м3/кг	4,862	4,936	5,058	5,181
Дійсний об'єм водяної пари	м3/кг	0,3158	0,317	0,318	0,321
Дійсний об'єм газів	м3/кг	6,1578	6,233	6,356	6,482
Об'ємна доля трьохатомних газів	-	0,159	0,157	0,154	0,151
Об'ємна доля водяної пари	-	0,051	0,0509	0,050	0,0495
Сумарна об'ємна доля RO2 та H2O	-	0,21	0,22079	0,204	0,2005
Маса димових газів	кг/кг	8,347	8,443	8,603	8,764
Доля уносу золи aун (табл. XVIII с. 173 [1])	-	0,950	0,950	0,950	0,950
Концентрація золи у димових газах	кг/кг	0,04	0,039	0,038	0,0377

1.2.2 Ентальпії димових газів та повiтря

Таблиця 1.4 таблиця (табл. XV, стор.154 [1])

			Iзл	, де , при
С				т, ф	пп	ве	пов.п
				Iг	Iг	Iг	Iг	Iг	Iг	Iг	Iг
100	719	651	80,8							901
											925
200	1458	1308	169,1							1824
											961
300	2229,5	1984	264					2726		2785
									940
400	3001	2660	360					3666
									992
500	3816	3366,5	458			4590		4658
							978		991
600	4631	4073	560			5568		5649
							1021
700	5483,5	4809	662			6589
							1023
800	6336	5546	767			7612
							1062
900	7223,5	6305	875	8484		8674
					1040
1000	8111	7065	984	9524
					1056
1100	9013	7835	1097	10580
					1056
1200	9915	8606	1206	11636
					1072
1300	10829	9396	1361	12708
					1072
1400	11743	10187	1583	13780
					1094
1500	12677	10988	1759	14874
					1095
1600	13611	11789	1876	15969
					1109
1700	14559	12590	2064	17078
					1108
1800	15508	13391	2186	18186
					1124
1900	16468	14212	2387	19310
					1126
2000	17429	15034	2512	20036

Приведена зольність

.

Так як приведена зольність більше шести теплоємкість золи враховуємо.

1.3 Розрахунок теплового балансу котла та визначення витрати палива

Таблиця 1.5

Найменування величини	Показ-ник	Розмір- ність	Формула, або визначення	Результат
Повна кількість тепла, що внесена у котел (розподільне тепло)				16,23
Тепло, внесене в котел повітрям, підігрітим зовнішнім джерелом тепла			;	0
Коефіцієнт надлишку повітря на вході у повітронагрівник			;	1,09
Ентальпія повітря на вході в повітропідігрівник			f(повітря,), таблиця 1.4;
Ентальпія холодного повітря			f(повітря,), таблиця 1.4;	163
Фізичне тепло палива			;	0
Тепло форсункової пари			Враховується при спалюванні мазуту;	0
Тепло, витрачене на розклад карбонатів			Враховується при спалюванні сланців;	0
ККД котла брутто		%	100-q2-q3-q4-q5-q6 ;	87,5
Витрати палива: з хімічним недопалом	q3	%	f (паливо, Dпп), табл.. XVIII, с.173[1];	0
				0
з механічним недопалом	q4	%	f(паливо, Dпп), табл.. XVIII, стор.173 [1];	5
від зовнішнього охолодження	q5	%	f(Dпп), рис. 5.1 стор. 30 [1] ;	0,8
з фізичним теплом шлаків	q6	%	, табл.XIV стор. 153 [1];	0
з газами, що відходять	q2	%		6,7
Ентальпія відходячих газів	Iвід		табл.1.4;	1499,2
Витрата палива	B	кг/с		3,43
Кількість тепла, корисно використана в котлі	Qка	кВт	Dпп(іпп-іжв)+Dнп(інп-іжв)+Dпр(ікип-іжв)	54686,2
Ентальпії: перегрітої пари	пп		f(рпп,tпп), табл. XXV стор. 184 [1];	3301,9
живильної води	іжв		f(ржв=1,2рпп;tжв), табл. XXIV стор.181 [1];	656,93
насиченої пари	інп		f(рб=1,1рпп), табл. XXIII стор.179 [1];	2795,2
киплячої води	ікип		f(рб), табл.XXIII, стор. 179 [1];	1142
Розрахункова витрата палива	Bр	кг/с		3,26
Коефіцієнт збереження тепла				0,99



1.4 Розрахунок топки (повірковий)

1.4.1 Конструктивні характеристики

Таблиця 1.6

Ширина топки по фронту	b	м	Приймаємо 5,5 - 8м (b>a);	6,65
Глибина топки	а	м	Приймаємо 4,5 - 6м;	5,6
Максимально допустима теплова напруга топкового об'єму	qдV		f(паливо, тип топки, Dпп), табл. XXVIII стор.173 [1];	175
Мінімальна висота топки	hтmin	м		9,6
Площа поверхні бічної стіни топки	Fб	м2	F1+F2+F3+F4, де	64,56 7,3 46,2 8,85 2,21
Площа поверхні фронтової стіни топки	Fфр	м2	(l1+l2+l3+l4)b	117,2
Площа поверхні задньої стіни топки	FЗ	м2	(h2+l3+l4+l5)b	82,3
Площа поверхні вікна фестону	Fвф	м2	cb=	26,6
Загальна площа поверхні котла	Fст	м2	Fфр+FЗ+Fвф+2Fб=	355,2
Діаметр труб екрану	d	мм	Сортамент труб;	60
Товщина стінки	д	мм	Сортамент труб;	3
Відстань від протилежної стінки до осі крайньої труби	m	м	Приймаємо	0,2
Відстань від осі екранних труб до стіни	e	м		0,048
Об'єм топки	Vт	м 3	Fбb=	429,3
Висота топки	hт	м		11,53
Крок труб: - фронтової стіни; - задньої стіни; - бічної стіни	Sфр Sз Sб	мм мм мм	d уфр = 1,3d; d уз = 1,25d; d уб = 1,3d;	78 75 78
Кількість труб екранованої стіни: - фронтової стіни; - задньої стіни; - бічної стіни	Zфр Zз Zб			81 84 68
Ефективна товщина випромінюючого шару	S	м		4,35
Заекранована площа поверхні : - фронтової стіни - задньої стіни - бічної стіни - вікна фестону	Fз	м2 м2 м2 м2	Fфр-2m(l1+ l2+ l3+ l4); Fз-2m (h2+ l3+ l4-l5) Fб-m(l2+ h2); Fвф	110,2 77,4 61,2 26,6
Променесприймаюча поверхня нагріву екранів Таблиця 1.7
Кутовий коефіцієнт екрану: (номограма 1а, стор.214 [1]) фронтовий заднього бічного вікна фестону Променесприймаюча поверхня екранів	чфр чз чб чвф		(пп.6.06, стор. 37 [1]); f(l/d = 0,8; уфр); f(l/d = 0,8; уз); f(l/d = 0,8; увф);	0,96 0,98 0,96 1
		м2		105,8
		м2		75,8
		м2	;	58,8
		м2	;	26,6
Загальна променесприймаюча поверхня топки		м2		325,8
Ступінь екранування топки	ч		Hп / Fст=	0,92
Коефіцієнт зниження тепловосприйняття при забрудненні труб стінок			табл. 6.3 , стор. 42[1];	0,45
Середнє значення теплової ефективності екранів	Шср		.	0,414

1.4.2 Розрахунок теплообміну в топці

Таблиця 1.8

Приймаємо температуру на виході з топки		°С	Вугілля Донецького басейну все інше	1000
Ентальпія димових газів на виході з топки			;	9849,3
Корисне тепловиділення в топці				20141
Теплота, що надходить до топки з повітрям	пов			1910,9
Ентальпія на виході з повітропідігрівника			;	1781,2
Теплота, яке надходить з повітрям, підігрітим стороннім джерелом	п.зовн		див. п.1.3;	0
Теплота рециркуляції	рец			0
Адіабатична температура	а	°К	ха +273 ; ха = f (Qт, бт), табл.№1.4;	2177
Середня сумарна теплоємкість димових газів	(VC)ср			8,7
Сумарний коефіцієнт послаблення промінів	k		kгrп + kзлмзл + kкоксмкокс	2,13
Коефіцієнт поглинання променів газовою фазою продуктів згорання	kгrп		ном. 2; стор. 215 [1]; або де ;	1,2
Коефіцієнт поглинання променів золовими частками	kзлмзл		де Aзл по табл.6-1 стор. 38 [1], де: кам'яне вугілля	1,78 0,8
Коефіцієнт поглинання променів коксовими частками	kкоксмкокс		кам'яне вугілля по табл.6-2 стор. 38 [1];	0,2
Параметр, що визначає розміщення максимального тепловиділення в топці	М	-	де М0 = 0,42 п.6.18 стор. 40 [1];	0,4
Параметр забаластованості димових газів	rv	-	, де r- коефіцієнт рециркуляції;	1,085
Критерій Бугера		-		0,93
Ефективне значення критерія Бугера		-	або ном.3, стор. 216 [1];	0,97
Дійсна температура на виході з топки		°С		1028
Перевірка. Розрахована температура на виході з топки знаходиться в проміжку 100°С			=	±100°С
Ентальпія димових газів на виході з топки			;	9872
Теплосприйняття топки			=	10166,3

1.5 Теплосприйняття фестону

Таблиця 1.9

Крок труб у фестоні: - поперечний -поздовжній		м м	приймаємо = 200 мм	0,2
Перепад температур на фестоні		°С	80 - 100°С;	80
Температура газів на виході з фестону		°С	;	948
Ентальпія газів за фестоном			;	8930
Теплосприйняття фестону	ф		.	831

1.6 Розрахунок пароперегрівника (ПП)

1 - пароохолоджувач; 2 - змішуючий колектор; 3 - вихідний колектор пароперегрівника; 4 - вхідні колектори правого та лівого пакетів; 5 - фестон; 6 - барабан

Рисунок 3 - Схема двоступеневого трубного пароперегрівника

Таблиця 1.10 - Розрахунок пароперегрівника (ПП)

Теплосприйняття пароперегрівника в цілому				2772,7
Теплосприйняття пароохолоджувача			50 - 80	50
Теплосприйняття ПП з топки крізь фестон (променева теплота)				198
Коефіцієнт нерівномірності по висоті топки	в		f(h/hт=1) h-висота розташування фестону, табл.. 8.3, стор. 81 [1];	1
Кутовий коефіцієнт фестону			ном. 1г, шаховий трубний пучок, стор. 214 [1];	0.72
Ентальпія димових газів на виході ПП				6074
Температура димових газів на виході з ПП		?С	, табл. 2.5;	660

1 - пароохолоджувач; 2 - змішуючий колектор; 3 - вихідний колектор пароперегрівника; 4 - вхідні колектори правого та лівого пакетів;

Рисунок 4 - Схема руху пари в пароперегрівнику

1.6.1 Розрахунок І ступені пароперегрівника по ходу димових газів (перевірочний, скорочений)

Таблиця 1.11 - Розрахунок I ступені пароперегрівника по ходу димових газів

Теплосприйняття 1 ступеня ПП				1386,4
Ентальпія продуктів згорання між 1 та 2 ступінню ПП	Іпр			7511
Температура проміжкова	пр	оС	f(Іпр; пп), табл. 2.5;	801
Ентальпія пари на виході з 1 ступені ПП				3069
Ентальпія пари на вході в 2 ступень ПП				3019,1
Температура пари на вході в 2 ступень ПП		оС	f(; Р=0.5(Pбар+Pnn)), табл. XXV стор.184[1].	329

1.6.2 Температурний напір пароперегрівника (паралельно - змішаний ток)

Таблиця 1.12 - Температурний напір пароперегрівника

Різниця температур у випадку протитоку:
найбільша	tб	оС		361
найменша	tм	оС		331
Температурний напір у випадку протитоку	tпрот	оС		396,8
Різниця температур у випадку прямотоку:
найбільша	tб	оС		472
найменша	tм	оС		219
Температурний напір у випадку прямотоку	tпрм	оС		330
Температурний напір у ПП	Дt	оС	0.5(Дtпрот+Дtпрям)=	338
Середні температури теплоносіїв в ПП:
димових газів		оС		730
пари	t	оС	0.5(t+)	383

Рисунок 5 - Схема до визначення середнього температурного напору теплоносіїв ІІ ступені пароперегрівника

1.6.3 Конструктивні характеристики 2 ступеню пароперегрівника

Таблиця 1.13 - Конструктивні характеристики 2 ступеню пароперегрівача

Діаметр труб ПП	d	мм		38
товщина стінки труби		мм		3
крок труб ПП :
поперечних	S1	мм		98.8
повздовжніх	S2	мм		76
Кількість труб у ряді поперек ходу продуктів згоряння	Z1		;	69
Приймаємо висоту горизонтального газоходу		м		2.05
Висота газоходу зайнятого трубами ПП		м		1.9
Площа живого зрізу для проходження продуктів згорання	Fжз	м2		10.2
Швидкість продуктів згорання в газоході				8,4
Перевірка			W2 > 6 м/с, по умовам для протoчної частини;	8,4>6
Площа живого зрізу для проходження пари		м2	де dвн=d-2=0.038-	0.055
Середній питомий об'єм пари	Vср		табл. XXV стор.184 - 195[1];	0.06577
Швидкість пари				23,9

1.6.4 Коефіцієнт теплопередачі пароперегрівника

Таблиця 1.14 - Коефіцієнт теплопередачі пароперегрівача

Коефіцієнт теплопередачі	К		;	56,8
Коефіцієнт теплової ефективності			табл. 7-4 стор.70 [1];	0.65
Коефіцієнт тепловіддачі від продуктів згорання до стінки труби			;	93,1
Коефіцієнт використання поверхні нагріву			Рахуємо випадок повного омивання п. 7-41 стор.68 [1];	1
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією			; ном.7 стор.220-221 [1];	66
Поправка на кількість рядів по ходу продуктів згорання			;	1
Задамось коефіцієнтом теплопередачі			Приймаємо	50
Тоді площа поверхні ПП буде		м2	;	367,4
Кількість труб 2 ступені по ходу продуктів згорання			;	23
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням між трубного простору			a де =120, ном. 18 стор 238[1];	19,75
Температура забруднень на стінці труби		оК	де ;	655,5
Термічний опір забруднення			, рис. 7.15, стор. 70[1];	0.001
Коефіцієнт тепловіддачі від Труби до пари			, Де по ном. 12 стор. 230[1], ;	1425
Ефективна товщина випромінювального шару між трубного об'єму газів		м		0.105
Коефіцієнт послаблення променів			;	10,5
Коефіцієнт послаблення променів трьохатомними газами			K;	9,11
Коефіцієнт послаблення променів частинками золи			Азл = 0.8 - кам'яне вугілля;	1,52
Ступінь чорноти випромінюваного середовища	a		;	0,104
Довжина прилеглого об'єму		м	Приймаємо	0.7
Довжина пучка ПП		м	;	1.037
Коефіцієнт тепловіддачі з урахуванням прилеглого газового об'єму			де А=0.5 - буре вугілля; А=0.4 -кам'яне вугілля;	27,44
Порівнюємо та і знаходимо похибку	у	%	< 15, розраховано вірно;	13,5
Реальний коефіцієнт теплопередачі			;	56,8
Реальна поверхня нагріву		м2	;	250
Реальна кількість труб	Z2		.	16

паливо пароперегрівник аеродинамічний температурний

1.7 Розрахунок повітропідігрівника

1,2- верхня та нижня трубні дошки; 3- проміжкова трубна дошка; 4- повітроперепускні короба; 5- труби повітропідігрівника ; 6- стойки повітропідігрівника.

Рисунок 6 - Повітропідігрівник

Теплосприйняття повітропідігрівника з боку робочого тіла (повітря)			врец=0,	1530
Ентальпія присмоків повітря				862
Ентальпія димових газів на вході в Пов.П.				2860
Температура продуктів згорання на вході в пов.п		оС	, табл.. 2.5;	319
Середні температури:
- продуктів згорання		оС	;	234
- чистого повітря		оС		142,5

1.7.1 Конструктивні характеристики повітропідігрівника

Таблиця 1.16 - Конструктивні характеристики повітропідігрівника

Діаметр труб та товщина стінки		мм	;
Крок труб Пов.П.:
- поперечних		мм	; ;	60
- повздовжніх		мм	; ;	44
Швидкість продуктів згорання в повітропідігрівнику			Приймаємо 9ч13	9
Швидкість повітря, що нагрівається			;	4.5
Площа живого зрізу для проходження газів		м2		5
Загальна кількість труб у повітропідігрівнику	Z		де dвн=d-2д	4652
Кількість труб в одному ряду поперек ходу повітря	Z1			112
Кількість рядів труб за ходом повітря	Z2		;	40
Глибина повітропідігрівника	aпов.п	м	S2•(Z2-1)	1,76
Тепловий напір у повітропідігрівнику	t	оС	;	74,67
- найбільша різниця	tб	оС	;	125
- найменша різниця	tм	оС	;	53
Температурний напір протитоку	tпрот	оС		83,9
Коефіцієнт переобліку			ном. 21, крива 3, стор.241 [1];	0,89
Кількість ходів повітря у повітропідігрівнику	n		Приймаємо 3.	3

1.7.2 Коефіцієнт теплопередачі повітропідігрівника

Таблиця 1.17 - Коефіцієнт теплопередачі повітропідігрівника

Коефіцієнт теплопередачі повітропідігрівника			;	18,04
Коефіцієнт використання поверхні повітропідігрівника			; ();	0.75
Коефіцієнт тепловіддачі від продуктів згорання до стінки труби				32,49
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією			; Ном. 11, стор. 229 [1], де ; ; ;	32,49
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки повітрю			ном. 8, стор. 223 [1];	93
Площа поверхні повітропідігрівника		м2	;	3920
Висота повітропідігрівника		м	, де ;	6.96
Висота одного ходу	x	м	;	2.32
Площа живого зрізу для проходу повітря		м2	;	5.2
Дійсна швидкість повітря				4.9
Похибка розрахунку		%		8,02

1.8 Розрахунок водяного економайзера

аве - глибина економайзера; bве - ширина економайзера; 1- пароохолоджувач; 2- дросельний клапан; 3- регулюючий клапан; lп - довжина пучка по ходу газів lп - довжина прилеглого об'єму

Рисунок 7 - Водяний економайзер

Таблиця 1.18 - Розрахунок водяного економайзера (конструкторський)

Теплосприйняття водяного економайзера	Qве			3184,5
Витрати води у водяному економайзері	Dве	кг/с	Dве=Dпп ;	20
Ентальпія живильної води на вході у водяний економайзер			;	542,2
Температура живильної води на вході в водяний економайзер		оС	, табл. XXIV, стор. 181 [1];	129
Ентальпія живильної води на виході з водяного економайзера			;	1061,3
Визначимо тип ВЕ			1) - економайзер не киплячого типу, розрахунок проводимо по табл. XXIII стор. 179 [1], де .	Економайзер не киплячого типу

1.8.1 Конструктивні характеристики ВЕ

Таблиця 1.19 - Конструктивні характеристики ВЕ

Діаметр труб	d	мм	Приймаємо	32
Товщина стінки	д	мм	Приймаємо	3
Крок труб водяного економайзера :
- поперечних	S1	мм	S1=у1•d=3•32, де у1 =3;	96
- поздовжніх	S2	мм	S2=у2•d=1.9•32, де у2 =1.9;	60,8
Масова швидкість середовища в водяному економайзері			600ч800;	738
Площа живого зрізу для проходження живильної води		м2	;	0.0271
Загальна кількість труб водяного економайзера, які виходять паралельно економайзеру	Zn		, де dвн=d-2д=40-2•3=26 мм;	51
Кількість труб в одному ряді поперек ходу димових газів	Z1		Zп/n=51/3, де n = 3;	17
Глибина водяного економайзера	aве		;	1.824
Різниця між аве та авн			аве - апов.п	0.064
Температурний напір у випадку протитоку	tпрот	оС		286
Різниця температур: - найбільша	tб	оС		407,9
- найменша	tм	оС	;	190,68
Середні температури теплоносіїв
- димових газів		оС	;	489
- води	tср	оС	.	190

1.8.2 Коефіцієнт теплопередачі водяного економайзера

Таблиця 1.20 - Коефіцієнт теплопередачі водяного економайзера

Коефіцієнт теплопередачі	K		, формула (7-15в), стор.50 [1];	51,4
Коефіцієнт теплової ефективності			рис. 7.16 , стор.71 [1];	0.65
Коефіцієнт тепловіддачі від продуктів згорання до стінки труби			;	79,1
Коефіцієнт використання поверхні			п. 7.08, стор.50 [1];	1
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням між трубного простору			де аз=0.8-ступінь чорноти забруднень стінок (стор. 67 [1]);	6.4
Температура забрудненої стіни труби		К		522,7
Ступінь чорноти	a		; ном. 17, стор. 237 [1];	0.117
Ефективна товщина випромінювального шару між трубного об'єму газів	S	м	;	0.1
Коефіцієнт поглинання променів	k		kг rпве + kзл зл	12
Коефіцієнт поглинання променів трьохатомними газами	kгrп		;	10,4
Коефіцієнт поглинання променів частинками золи	kзлмзл		де =0,8 для кам'яного вугілля; =0.75 для бурого вугілля;	1,7
Коефіцієнт тепловіддачі з урахуванням прилеглого об'єму по ходу газів			де - кам`яне вугілля - 0.4; - буре вугілля - 0.5 ;	8,9
Прилеглий об'єм проходу газів	lпр	м		2.5
Довжина пучка ВЕ	l'n	м	;	4.3
Задамось коефіцієнтом теплопередачі			;	48,5
Тоді площа поверхні водяного економайзера		м2	;	748
Число рядів труб за ходом продуктів згорання			,	66
Швидкість газів	Wг		;	8
Площа живого зрізу для проходження продуктів згорання		м2	авеbве-d(bве-0.1)Z1=	8.4
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією			, або ном. 7, стор.220-221 [1], де ;	70,4
Коефіцієнти теплопередачі розрахунковий та заданий (похибка розрахунку)	уве	%	;	6
Дійсна площа поверхні водяного економайзера	Hве	м2	;	685
Кількість рядів труб по ходу газів	Z2		;	60
Довжина економайзера		м	S2(Z2-1)	3,587
Довжина водяного економайзера повинна бути 1.2 -1.5м, в разі перевищення розділення економайзера на n-пакетів	Приймаю n=3

1.9 Неузгодження теплового балансу парового котла

Неузгодженість теплового балансу:

Похибка:

.

Це свідчить, що розподілення теплових навантажень поверхонь нагріву виконано вірно.

2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту в межах парового котла

Даний розрахунок виконано в системі СI.

В курсовому проекті аеродинамічний розрахунок виконується тільки в межах парогенератора по газовій стороні на ділянці розташування конвективних поверхонь нагріву від виходу з топки до кінця конвективної шахти.

В даному проекті проектуємо парогенератори мають урівноважену тягу, за якою розрядження на виході з топки

Димосос при транспортуванні димових газів в межах котла утворює тягу рівну перепаду повних тисків

де - сумарний опір газового тракту;

- сумарна самотяга газового тракту.

2.1 Вихідні дані для аеродинамічного розрахунку

Аеродинамічний розрахунок виконується на основі даних, взятих з теплового розрахунку.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для аеродинамічного розрахунку

Ділянка газового тракту	Діаметр труб, мм	Розташування труб (шахове, коридорне)	Число рядів по ходу газів, Z2	Відношення поперечного шагу до діаметра, S1/d	Відношення повздовжнього шагу до діаметра, S2/d	Ш=(S1-d)/(S2-d)	Довжина поздовжньо омиваємих труб l, м	Середня температура димових газів х, ?С	Середня швидкість димових газів WГ, м/с	Динамічний тиск hд, Па	Поправочний коефіцієнт K
Фестон	60	Ш	4	?	?	?	?	974	?	?	?
Пароперегрівник 1-а ступінь по ходу газів	38	К	8	2.6	2	1.6	?	801	8,4	11	1.2
Пароперегрівник 2-а ступінь по ходу газів	38	К	12	2.6	2	1.6	?	730	8,4	14	1.2
Економайзер	32	Ш	61	3	1.9	2.2	?	489	8	15,1	1.2
Повітропідігрівник	40	Ш	40	1.5	1.1	5	6,96	234,5	9	29	1.1

2.2 Аеродинамічний опір газоходів конвективних поверхонь нагріву

Аеродинамічний опір конвективних частин котла складається з опору в межах поверхонь нагріву та місцевих опорів конвективних газоходів при поворотах та при зміні перерізу перед і за трубчастим підігрівачем.

З метою спрощення аеродинамічний опір ділянок газового тракту розраховується по густині повітря, а потім після знаходження сумарного опору всього газового тракту, враховується поправка на різницю густини димових газів та повітря, а також на забрудненість димових газів.

2.2.1 Опір фестона

Фестон складається з розрядженого пучка труб з числом рядів - 4 та зі швидкістю не менш ніж 10 м/с. Такий пучок має незначний аеродинамічний опір, і тому він не враховується в розрахунку тяги.

2.2.2 Опір конвективного пароперегрівника

Таблиця 2.2 - Опір конвективного пароперегрівника

Найменування величини	Показ-чик	Розмір- ність	Формула, або визначення	Резуль-тат
Перша ступінь пароперегрівника за ходом газів
Коефіцієнт опору пучка			графік 4, стор.106[2] ;	0.54
Поправка на число Рейнольдса	СRe		графік 4, стор.106[2] f(ш=1.6; оГР=0.645);	1,02
Поправка на відносні кроки			графік 4, стор.106[2] ;	0.5
Коефіцієнт опору першої ступені пароперегріника за ходом газів				2,2
Опір першої ступені пароперегрівника		Па		29
Друга ступінь пароперегрівника за ходом газів
Коефіцієнт опору пучка			графік 4, стор.106[2]	0.52
Поправка на число Рейнольдса	СRe		графік 4, стор.106[2] f(ш=1.6; оГР=0.54);	1.06
Поправка на відносні кроки			графік 4, стор.106[2] ;	0.5
Коефіцієнт опору другої ступені пароперегрівника за ходом газів				3.3
Опір другої ступені пароперегрівника		Па	.	55,6

2.2.3 Опір водяного економайзера

Таблиця 2.3 - Опір водяного економайзера

Опір першого ряду труб шахового пучка		Па	графік 5, стор.108[2] ;	5,5
Поправка на відносні кроки			графік 5, стор.108[2] ;	1
Поправка на діаметр			графік 5, стор.108[2] ;	1
Опір водяного економайзера		Па		492,8

2.2.4 Опір повітропідігрівника

Вданому курсовому проекті приймають трубчаті повітропідігрівники. Розрахунок заключається в тому, щоб розрахувати аеродинамічний опір тертя в трубах, місцевий опір входу і виходу, який виникає із-за різкої зміни прохідного перерізу для продуктів згорання.

Таблиця 2.4 - Опір повітропідігрівника

Втрати тиску на тертя
Втрата тиску в трубах		Па/м	графік 3, стор. 105[2]	31
Поправочний коефіцієнт на шероховатість труб			графік 3, стор. 105[2] ;	1
Опір тертя		Па	;	215,8
Місцеві втрати тиску
Відношення меншого перерізу до більшого				0.407
Коефіцієнт опору входу				0.3
Коефіцієнт опору виходу				0.4
Опір входу-виходу		Па		40,6
Опір повітропідігрівника		Па		282

2.2.5 Опір поворотів конвективного газоходу

В межах котла знаходиться один поворот на між пароперегрівачем, розташованим в горизонтальній шахті і водяним економайзером, розміщений на вході в опускну шахту. З метою спрощення розрахунок динамічного напору на повороті газоходу умовно визначають як середнє значення динамічних напорів в конвективних поверхнях нагріву, що знаходяться на межах цього повороту , тобто в паро підігрівачі і економайзері.

Таблиця 2.5 - Опір поворотів конвективного газоходу

Коефіцієнт опору повороту			по пункту 1-30 стр.11 [2],	1
Розрахунковий динамічний тиск у повороті		Па		12,5
Опір повороту		Па		15

2.2.6 Сумарний опір газового тракту котла

Таблиця 2.6 - Сумарний опір газового тракту котла

Сумарний опір газового тракту котла		Па
Поправка на різницю густин димових газів та повітря			де	1.085
Поправка на запиленість димових газів			;
Поправка на тиск в газовому тракті			, при значенні висоти місцевості над рівнем моря , поправку приймають рівною одиниці;	1
Аеродинамічний опір газового тракту з урахуванням поправок		Па		643.4

2.3 Самотяга котла в межах газового тракту

Самотяга викликана різницею густин повітря навколишнього середовища та димових газів в межах газоходів котла висотою HШ.

Самотяга фестон-пароперегрівник: значення самотяги враховується при різниці між висотою середини вікна газоходу і серединою пароперегрівника . Значення самотяги фестон - пароперегрівник можна не враховувати.

Таблиця 2.7 - Самотяга котла в межах газового тракту

Середня температура в шахті		?С		404,5
Самотяга на 1 м висоти шахти		Па/м	графік 22 ,стр.122[2]	6.6
Самотяга опускної конвективної шахти		Па	.	-19.25

Перепад повного тиску в газовому тракті

Па.

3. Розрахунок на міцність

3.1 Розрахунок товщини стінки барабану

Товщина стінки барабана визначається за формулами

, або

в залежності від того, який діаметр приймають в розрахунку.

Розрахунок в мм зводиться до визначення коефіцієнта міцності , допустимої напруги і прибавки в мм. Інші величини - тиск і діаметр барабану або відомі із теплового розрахунку і конструктивних характеристик котла.

Для визначення значення необхідно будувати розгортку циліндричної частини барабану.

3.1.1 Розгортка циліндричної частини барабану

Розгортку для барабана з отворами для основних труб можна побудувати, користуючись розмірами і кресленням повздовжнього і поперечного розрізів.

На рис. 8 показана частина розгортки барабана парогенератора БКЗ-75-39ФБ , на якому розміщені групи отворів 1-5 відповідно для труб пароперегрівника 1, фестона 2, фронтового екрану 3, бокового екрану 3 і для опускних труб 5.

Розгортка виконана випрямленням на площині циліндричної стінки барабану, розрізаної по перерізу А-А.

 А

t d1 1

О О О О О

b О О О О 1

d b

2

повздовжня вісь барабану A-A

600 t d 4*a 4б t Dн b

d1 b

О О О О О О 3

О t1 О О О О О 2 5

О b О О О О

О 6*b О О О О

О b О О О О

О О О О О О 3 4a

О d1 О О О О О d1

О t d 3*a

4a

б

t М 1:50

d1

О О О О

t1 О t1 5

О О О О

О t1

О О О О d1

О 4б S

О

О

О d1

550

Виконання отворів

а А в стінці барабана .

М 1:25

а - розгортка циліндричної частини барабану;

б - поперечний розріз барабана .

Рисунок 8 - Розгортка барабану котла БКЗ

3.1.2 Коефіцієнт міцності барабану

Визначаючий коефіцієнт міцності відноситься до циліндричної частини барабану.

В розрахунку стінки барабану на міцність приймається найменше значення коефіцієнта міцності із всіх розрахованих для кожної групи отворів, які представляють собою окрему групу послаблень барабана.

Для цього необхідно розглянути кожну групу послаблень і визначити в ній розрахунковий коефіцієнт міцності.

3.1.2.1 Перша група послаблень - отвори для труб пароперегрівника

Розміщення отворів

Рисунок 9 - Для розрахунку першої групи послаблень

Таблиця 3.1 - Перша група послаблень

Найменування величини	Показчик	Розмірність	Формула або визначення	Результат
Зовнішній діаметр отворів		мм		38
Діаметр отворів		мм	;	38.5
Коефіцієнт міцності в повздовжньому напрямку			;	0.805
Крок між осями труб вздовж повздовжньої осі барабану		мм	;	197.6
Коефіцієнт міцності в поперечному напрямку			;	0.115
Параметр			;	2.024
Коефіцієнт міцності першої групи послаблення			=;)= =(0.805; 1.15).	0.805

3.1.2.2 Друга група послаблень - отвори для труб фестону

Розміщення отворів

Рисунок 10 - Для розрахунку другої групи послаблень

Таблиця 3.2 - Друга група послаблень

Зовнішній діаметр отворів		мм		60
Діаметр отворів		мм	;	60.5
Коефіцієнт міцності в повздовжньому напрямку				0.798
Крок між осями труб вздовж повздовжньої осі барабану		мм	;	300
Коефіцієнт міцності в косому напрямку				0.6
Параметр			;	1.65
Коефіцієнт міцності другої групи послаблень			=;)= =min(0.98; 0.751).	0.751

3.1.2.3 Третя група послаблень - отвори для труб фронтового екрана

Розміщення отворів



Рисунок 11 - Для розрахунку третьої групи послаблень

Таблиця 3.3 - Третя група послаблень

Зовнішній діаметр отворів		мм		60
Діаметротворів		мм	;	60.5
Коефіцієнт міцності в повздовжньому напрямку			;	0.741
Крок між осями труб вздовж повздовжньої осі барабану		мм	=4	234
Коефіцієнт міцності в косому напрямку				0.749
Параметр			;	1.59
Коефіцієнт міцності третьої групи послаблень			=;)= =min(0.741; 0.749).	0.741

3.1.2.4 Четверта група отворів - отвори для труб бокового екрану

Розміщення труб

Рисунок 12 - Для розрахунку четвертої групи послаблень

Таблиця 3.4 - Четверта група послаблень

Зовнішній діаметр отворів		мм		60
Діаметр отворів		мм	/	60.5
Коефіцієнт міцності в поперечному напрямку			;	1,024
Крок поперечного ряду отворів по колу в площині, перпендикулярній, повздовжній осі барабану		мм	;	124
Коефіцієнт міцності четвертої групи послаблень			=	1.024

3.1.2.5 П'ята група послаблень - отвори для опускних труб і труб бокового екрану

Розміщення труб



Рисунок 13 - Для розрахунку п'ятої групи послаблень

Таблиця 3.5 - П'ята група послаблень

Зовнішній діаметр отворів		мм		90
Діаметр отворів		мм	;	90.5
Коефіцієнт міцності в повздовжньому напрямку			;	0.819
Крок поперечного ряду отворів по колу в площині, перпендикулярній, повздовжній осі барабану		мм		500
Коефіцієнт міцності в поперечному напрямку			;	1,027
Крок між осями труб в поперечному перерізі		мм		186
Коефіцієнт п'ятої групи послаблень			=;)= =min(0.819; 0.513).	0,819

3.1.3 Розрахункова товщина стінки без прибавки С

Таблиця 3.6 - Розрахункова товщина стінки без прибавки С

Розрахунковий тиск в барабані		МПа		4.62
Розрахункова температура стінки барабану			=(=4.84)	259
Матеріал стінки			Вибирають по	Сталь 20К
Значення допустимої напруги		МПа	;	129.84
Коефіцієнт, що враховує умови роботи матеріалу			Для барабанів, що не обігріваються	1
Номінальна допустима напруга		МПа	= табл.1.5.1. ст..19(3)	129.84
Розрахункова товщина стінки барабану без прибавки		м	;	0.052
Внутрішній діаметр барабана		м		1.4
Товщина стінки барабана		м	()+	0.052
Прибавка на товщину стінки барабана		м	Так як товщина листа більше 20мм, то =0	0
Дійсна товщина стінки барабана		м	Значення беремо з прототипу	0.055
Перевірка умови міцності			, барабан задовольняє умовам міцності	0.052<0.055

3.2 Розрахунок товщини стінки екранної труби

Таблиця 3.7 - Розрахунок товщини стінки екранної труби

Зовнішній діаметр труби		мм		60
Максимальний тиск в трубі у першому наближенні		МПа		4.978
Розрахунковий тиск в барабані		МПа	=1.1=1.1•4.4;	4.84
Прибавка тиску за рахунок гідростатичного тиску стовпа рідини в першому наближенні		МПа		0.138
Висота труби		м	Значення беремо з креслення	17
Уточнене значення		МПа		0.135
Середня густина робочого тіла в трубі				779.5
Питомий опір робочого тіла в трубі			= табл.23 ст.179
Середній тиск		МПа	0.5+)= =0.5•(4.84+4.978);	4.909
Уточнене значення		МПа		4.975
Коефіцієнт міцності			Для безшовних труб =1	1
Значення допустимої напруги		МПа	;	113.5
Коефіцієнт запасу міцності			Для екранної труби =1	1
Номінальна допустима напруга		МПа		113.5
Температура металу стінки			+60=262+60;	322
Матеріал стінки			Для виготовлення екранних труб	Сталь 20к
Товщина стінки труби без врахування прибавки		м		0.00104
Товщина стінки труби		м		0.0013
Прибавка		м	=0.2	0.00026
Розрахункова товщина стінки труби		м		0.00156
Дійсна товщина стінки		м	Значення беремо з прототипу	0.003
Перевірка умови міцності			, труби задовольняють умові міцності

Висновок

В курсовому проекті продемонстрована здатність створення котлоагрегату на базі серійного котла Е-72-4.2-440 КТ Барнаульського котельного заводу. По заданим вихідним даним були проведені тепловий, аеродинамічний розрахунок та розрахунок на міцність.

В тепловому розрахунку визначенні:

- робоча витрата палива 3,26 кг/с;

- економічність котла 87,5%;

При розрахунку топки були дотримані основні вимоги:

- допустиме теплове навантаження топки по умовам горіння 175 кВт /м;

- температура продуктів згорання на виході із топки задовольняють умовам 1100 та її значення в межах 100 розходиться з попередньо заданою величиною.

В даній конструкції використана трьохступенева схема випару з двома виносними циклонами. Продувка виконується з виносних циклонів.

Для заданої температури перегрітої пари 440 виконаний розрахунок пароперегрівника. Пароперегрівник встановлений в горизонтальному газоході за фестоном і призначений для підвищення температури пари. Пароперегрівник виконаний із паралельно включених по парі вигнутих в одній площині труб (змійовиків). Розташування труб - коридорне. Пароперегрівник розділений на дві ступені. Для першої ступені число рядів труб по газам 8, для другого 16. Між ступенями в „розсічку” встановлений паро охолоджувач поверхневого типу, призначений для регулювання температури перегрітої пари. Для першої ступені здійснений перевірочний, а для другого - повний конструкторський розрахунок.

Повітропідігрівник та водяний економайзер встановлені у вертикальній конвективній шахті і призначені для зниження температури газів, що відходять, тобто для підвищення ефективності використання виділеної в топці теплоти. Гаряче повітря, яке подається в топку, покращує процес займання та горіння палива, підвищує температуру продуктів згорання, що сприяє зниженню втрат від хімічного та механічного недопалу. На відміну від типової схеми - економайзер та повітропідігрівник розташовані послідовно, а не в „ розсічку ”.

Економайзер складається із трьох пакетів , розташованих на відстані один від одного. За економайзером розташований триходовий повітропідігрівник з розривом між першим і другим по ходу повітря хода. Необхідність розриву викликана тим, що у хвостовій частині повітропідігрівник через конденсацію парів вологи відбувається інтенсивна корозія. Виконаний розрив дає можливість заміни його хвостової частини на нову.

Була визначена розрахункова нев'язка теплового балансу, яка складає

82 кДж/кг.

При цьому нев'язка у відносних величинах склала 0.45 %. Це говорить про те, що розподіл теплових навантажень по поверхням нагріву виконано вірно.

В аеродинамічному розрахунку був визначений перепад повних тисків конвективного газоходу, необхідний для підбора допоміжного обладнання, Па.

В розрахунку на міцність перевірені барабан і екранні труби з заданими внутрішніми діаметрами, визначена товщина стінок, обґрунтовано використання матеріалів для виготовлення труб і барабану.

Розрахована товщина стінок барабану склала 52 мм, а розрахована товщина стінки труби середнього контуру бокового екрана 1.56 мм.

Список використаної літератури

1. Тепловой расчет котлов (нормативный метод).Издание 3-е, переработанное и дополненное. Издательство НПО ЦКТИ, СПб,1998 -256с.с ил.

2. Аэродинамический расчет котельных установок (нормативный метод). Под ред. Мочана С.И. -М.: Энергия , 1964 -144 с., ил.

3. Подобед О. П. Методические указания к курсовому проекту парогенератора для студентов специальностей 0520, 0308, 0305 (Расчет конвективных поверхностей). Киев: КПИ, 1981 -60 с.

4. Роддатис К. Ф. Котельные установки. Учеб. Пособие для студентов неэнергетических специальностей вузов. -М.: Энергия, 1977 -432 с., ил.

5. Стырикович М. А., Катковская К. Я., Серов Е.П. Парогенераторы электростанций. -М.-Л.: Энергия , 1966 -384 с., черт.

6. Сидельковский Л. Н., Юренев В.Н. Парогенераторы промышленных предприятий. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности. “Промышленная теплоэнергетика”. 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Энергия, 1978 -336 с., ил.

7. Резников М. И., Липов Ю. М. Паровые котлы тепловых электростанций. Учебник для вузов. -М.: Энергоиздат, 1981 -240 с.,ил.

8. Антикайн П.А., Зыков А.К. Изготовление объектов котлонадзора. Справочник. -М: Металлургия, 1980 345 с.

Размещено на Allbest.ru