Розрахунок продуктивності котельної

Попереднє визначення продуктивності котельної установки. Визначення параметрів теплоносіїв в тепловій схемі. Аеродинамічний розрахунок газового тракту. Розрахунок і підбір продувного вентилятора, димососа, живильного насоса та теплообмінних апаратів.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2014
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вихідні дані

Вcтуп

1.Попереднє визначення продуктивності котельної установки

1.1 Визначення параметрів теплоносіїв в тепловій схемі

2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту

3. Розрахунок газового тракту

3.1 Аеродинамічний розрахунок димової труби

3.2 Розрахунок повітряного тракту

3.3 Вибір обладнання

3.4 Розрахунок і підбір димососа

3.5 Розрахунок і підбір продувного вентилятора

3.6 Розрахунок і вибір живильного насоса

4. Розрахунок і підбір теплообмінних апаратів

Висновок

Список використаної літератури

котельна теплоносій вентилятор димосос

Вихідні дані

= 6,3 МВт

Тиск технологічної пари = 0,5 МПа

Частка повернення конденсату з виробництва б = 65%

= 7,3 МВт

= 2,4 МВт

= 52

Вступ

Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам. Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.

Продуктивністю димососа (вентилятора) називають об'єм переміщених машиною продуктів згорання (повітря) в одиницю часу. Потрібна розрахункова продуктивність димососа (вентилятора) визначається з урахуванням умов всмоктування, тобто надлишкового тиску або розрідження і температури перед машиною, і являє собою дійсні об'єми продуктів згорання або повітря, які повинен переміщати димосос (вентилятор).

1. Попереднє визначення продуктивності котельної установки

Розрахунок теплової схеми слід починати з попереднього визначення продуктивності котельної установки «брутто».

Продуктивність котельної «брутто» складається з продуктивності «нетто» витрати пара на технологічні потреби промислового споживача витрати пара на підігрів води й дучу в теплову мережу для опалення і гарячого водопостачання, на підігрів вихідної води, витрати пара на термічну деаерацію живильної води і витрат пара в котельній установці.

Витрата пара на виробництво кг/с, залежить від технологічного навантаження, МВт, і ентальпій виробничого пара з парового колектора , кДж/кг, і конденсата з виробництва , кДж/кг:

=

= 2748,1 кДж/кг

= · = 4,187 · 52 = 217,6

= = 2,48 кг/с

Витрати конденсатора

= ·

= 65 · = 1,612 кг/с

Підігрів мережної води, яка подається на опалення і гаряче водопостачання, здійснюються паром після редукційно охолоджувальної установки РОУ в мережному підігрівачі і охолоджувачі конденмата пари мережного підігрівача.

За рівнянням теплового баланса для мережного підігрівача і охолоджувача конденсата мережного підігрівача можна знайти витрати пара на покриття загального навантаження на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання:

=

= · = 4,187 · 80 = 335,2 кДж/кг

Де + - сума навантажень на опалення, вентиляцію ГВП, МВт;

- ентальпія пара, який подається з парового колектора на мережний підігрівач,кДЖ/кг;

- ентальпія конденсата після охолоджувача конденсата мережного підігрівача Т6, кДж/кг.

= = 3,95 кг/с

Загальні витрати пара на покриття промислової і житлово-комунальної навантажень зовнішніх споживачів:

= +

= 2,48 + 3,95 = 6,43 кг/с

Витрата пара на власні потреби котельної приймають рівним 15-30 % від величини а витрата пара в тепловій схемі котельної складає 3-5% загальної витрати пара на зовнішнього споживача.

= ( 0,15 … 0,3 ) ·

= 0,15 · 6,43 = 0,96 кг/с

= ( 0,03 … 0,05 ) ·

= 0,03 · 6,43 = 0,19 кг/с

Кількість пара, який подається через паровий колектор після редукційно-охолоджувальної установки, складає,кг/с:

= + +

= 6,43 + 0,19 + 0,96 = 7,58 кг/с

При паропостачанні від редукційно-охолоджувальної установки (РОУ) в РОУ разом с паром подають живильну воду , відібрану перед економайзером, для отримання вологого насиченого пара.

+ =

· + · = ·

=

= 2892,355 кДж/кг ( при р = 1,4 МПа, = 245 )

= · t = 4,187 · 104 = 435,99 кДж/кг

Де - ентальпія пара який подається з парового колектора після РОУ, кДж/кг;

- ентальпія пара після парогенератора перед РОУ кДж/кг

- ентальпія живильної води,добавленої в РОУ кДж/кг.

= 7,58 · = 0,44 кг/с

Попередньо визначити повну продуктивність котельної можна за формулою;

= -

= 7,58 - 0,44 = 7,14 кг/с = 7,14 · = 25,704 т/час

1.1 Визначення параметрів теплоносіїв в тепловій схемі

Витрата добавочної живильної води яка призначена для поповнення втрат пара и конденсата з теплової схеми котельної, складається з втрат пара и неповернення конденсата з виробництва

= +

= - , кг/с

= 2,48 - 1,612 = 0,868 кг/с

= 0,19 + 1,612 = 1,802 кг/с

Для зменшення солевмісту котлової води і отримання чистого пара виконується неперервна продувка котельних агрегатів. Величина продувки залежить від солевмісту хімічно очищеної води і частки втрат пара и конденсата =

Р = · 100%

Де - солевміст котлової води приймається 3000 - 10000 мг/кг (6500)

- солевміст хімічно очищеної води,приймається 250-350 мг/кг (300)

= = = 0,23

Р = · 100 = 1,1 %

Витрата продувочної води складає кг/с

= · = · 7,14 = 0,079 кг/с

Для зменшення втрат тепла з продув очною водою приміняють сепаратори неперервної продувки СНП. Пар з сепаратора направляють в колонку атмосферного деаератора.

Теплоту продувочної води як правило використовують для підігріва вихідної води в охолоджувачі неперервної продувки, а потім скидують в каналізацію.

Кількість пара , який виділяється з продувочної води, можна визначити з теплового баланса сепаратора неперервної продувки:

= +

· = · + ·

Де - ентальпія котлової води при тиску в барабані котла, кДж/кг

- ентальпія пара, який виділяється з продувочної води в сепараторі, кДж/кг

- ентальпія воді при тиску в сепараторі ,кДж/кг

= - - витрата продувочної води, яка зливається в каналізацію після сепаратора, кг/с.

З рівняння теплового балансу сепаратора слідує:

=

= 859,610 кДж/кг

= 439,29 кДж/кг

= 2683,058 кДж/кг

= 0,079 · = 0,0147 кг/с

Для постійного підживлення котлоагрегата, в тому числі для відновлення втрат теплоносія з продувочною водою, використовується живильна вода. Витрата живильної води після деаератора складає:

= + = 7,58 + 0,079 = 7,659 кг/с

Деаератор призначений для видалення з випаром корозійноагресивних газів, розчинених у воді. Нормативна витрата випара для атмосферних і вакуумних деаераторів дорівнює відповідно 2 і 5 кг на тонну деаерованої води, тобто , наприклад, витрата випара деаератора живильної води атмосферного тиску складає:

= 0,002 = 0,002 · 7,659 = 0,015 кг/с

Витрата мережної води на опалення і вентиляцію кг/с, можна визначити за формулою:

=

= = = 21,77 кг/с

Де - ізобарна теплоємкість води, кДж/(кг · );

- температура води в подаючий і зворотній магістралі відповідно,

В закритій системі витрата води на ГВП можна визначити за формулою:

= = = 7,15 кг/с

Для поповнення витікання води з тепломережі використовують підживлювальну воду, оброблену в першій ступені хімводоочищення і в деаераторі підживлювальної води. Витрата підживлювальної води кг/с, складається з витрат в тепломережі, які складають 2 - 5 від загальної витрати мережної води, і витрати води на ГВП:

= 0,02 () = 0,02 ( 21,77 + 7,15 ) = 0,57 кг/с

В котельних, які мають мазутне господарство, необхідно постійно подавати деяку кількість пара кг/с на підігрів мазута і його розпилення в форсунках:

= 0,01 = 0,01 · 6,43 = 0,0643 кг/с

Кількість конденсата кг/с, поверненого з мазутного господарства в теплову схему котельної, складає 60 % подаючої витрати пара кг/с, через витрати пара при розпиленні мазута в форсунках , кг/с:

= 0,6 = 0,6 · 0,0643 = 0,0385 кг/с

Витрата пари при розпалюванні мазута у форсунках

= - = 0,0643 - 0,0385 = 0,0258 кг/с

Уточнені сумарні витрати пара і конденсата в тепловій схемі котельної і тепломережі, які необхідно поповнити хімічно очищеною водою, складають:

= + + + + + = 2,48 + 0,19 + 0,57 + 0,0643 + 0,0258 + 0,015 = 3,3451 кг/с

Де - витрата випара деаератора підживлювальної води, кг/с.

З урахуванням витрат в водо підготовчій установці на пом'якшення води витрата вихідної сирої води кг/с, перед ХВО можна розрахувати за формулою:

= 1,5 = 1,15 · 3,3451 = 3,846 кг/с

Вихідна вода послідовно нагрівається в охолоджувачі неперервної продувки Т1, пароводяних підігрівачах Т2 і Т3 і водо водяному теплообміннику Т4.

Ентальпію вихідної води після Т1 можна визначити з рівняння теплового балансу:

= + · ( - )

= · t = 4,187 · 5 = 20,95 кДж/кг

= · t = 4,187 · 40 = 267,697 кДж/кг

Де - ентальпія конденсата підігрівача Т1, кДж/кг.

= 20,95 + ( 439,299 - 267,697 ) = 36,1 кДж/кг

Витрата пара на підігрівач вихідної води Т2, кг/с, дорівнює:

=

= 4,187 · 50 = 503,785 кДж/кг

- ентальпія води на виході з підігрівача Т2 перед ХВО, кДж/кг

= = 217,697

= 2748,108кДж/кг

= = 0,710 кг/с

Між підігрівачем Т2 і Т3 вода проходить хімічну очистку , в результаті якої з неї видаляється солі жорсткості, а температура падає приблизно на 3

Ентальпія вихідної води після Т3 (перед Т4) можна визначити з рівняння теплового балансу:

= - · ( - )

= · t = 4,187 · 104 = 435,448 кДж/кг

= 4,187 · 70 = 293,09 кДж/кг

= 4,187 · 94 = 393,806 кДж/кг

= 393,806 - ( 435,448 - 293,09) = 393,53 кДж/кг

- ентальпія води після підігрівача Т4, кДж/кг

- ентальпія деаерованої води після деаератора живильної води, кДж/кг

Витрата пара на підігрівач Т3, кг/с:

=

- ентальпія хімічно очищеної води після ХВО, кДж/кг

= 4,187 · 27 = 117,384 кДж/кг

- ентальпія конденсата підігрівача Т3, кДж/кг.

= = 0,3650 кг/с

Витрата гріючого агрегата пара , на підігрів води у деаераторі живильної води:

= / =

(7,695 + 0,57) · 435,988 + 0,015 · 2683,058 - 0,003 · 2683,058 - 3,3451 · 398,806, - 0,86 · 217,6 - 0,385 · 125,745 - 3,95 · 335,2 - 0,86 · 217,6 - 0,385 · 125,745· 4,187 / 2757,561 = 0,59

Розрахункова витрата пари на власні потреби котельної складають:

= + +

= 0,59 + 0,710 + 0,365 + 0,0643 = 1,729 (кг/с)

Розрахункова паропродуктивність котельної складає:

= + + +

= 1,729 + 2,48 + 0,19 + 3,95 = 8,349 (кг/с)

Підбір кількості котлів. Кількість котлів для продуктивно-опалювальної котельної обирається в залежності від співвідношення:

n = = = 2,57

де - одинична продуктивність котла.

Підбираємо 3 котла з паропродуктивністю 10 т / час.

2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту

Під час руху продуктів згорання, в яких присутня в'язкість, виникє опір, який заважає руху. На подолання цього опору витрачається частина енергії, якою володіє движучий потік.

Аеродинамічний опір якої-небудь ділянки тракту складається з опорів тертя і місцевих опорів. Для парогенераторів і водогрійних котлів до вказаних опорів додається особливий вид опору - опір поперечно омиваючих пучків труб.

Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам.

3. Розрахунок газового тракту

3.1 Аеродинамічний розрахунок димової труби

Площа перерізу гирла труби, :

=

Де - розрахункова витрата палива, /с;

- об'єм вихідних газів, /

- температура вихідних газів, ;

- кількість котлоагрегатів, які обслуговує димова труба;

- швидкість руху димових газів на виході з димової труби, ( 15 - 20 м/с).

Розрахункова витрата палива:

=

==0,25 /с

= =0,40 /с

Де - ККД котла;

- нижча теплота згорання палива ( ? = 0,8 - 0,85, = 33915)

= + (- 1)

= 11,19 + (1,2 - 1) · 9,98 = 13,9 /

= 150

= 18 м/с

= = 0,78

Діаметр гирла димової труби

= = = 1 м

Діаметр основи димової труби;

= + 0,02 · = 1,2 + 0,02 · 30 = 1,8 м

- висота димової труби, м.

Середній діаметр димової труби:

= ( + ) / 2 = ( 1,2 + 1,8 ) / 2 =1,5 м

Самотяга димової труби при штучній тязі:

= Н · g ( 1,21 - р )

= 1,29 кг/

Р = 1

= 30 · 9,81 ( 1,21 - 1 · 1,29 ) = 291,35 Па

Н - відстань по вертикалі між серединами кінцевого і початкового перерізу даної ділянки тракту ( для димової труби - її висота, м )

Р - абсолютний середній тиск продуктів згорання на ділянці ( при надлишковому тиску менше 5000 Па приймаємо рівним 1),

- густина продуктів згорання при нормальних умовах, кг/

- середня температура продуктів згорання на даній ділянці,

1,21 - густина зовнішнього повітря при тиску 101080 Па и температурі 20

Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.

Перепад повних тисків при урівноваженій тязі (Па)

= + Н -

Де - розрідження в верхній частині топочної камери, приймається рівним 20 Па;

- сумарна самотяга газового тракту, включаючи димову трубу, Па.

Н = + +

= +

= · = = 34,4

= ·

= 1,29 · = 0,83 кг/

= = 1 · = 134,46 Па

=34,4+134,46=168,86 Па

= 220 + 1550 + 168,86 = 1938,86 Па

= 216 + 1680 +168,86 = 2764,86 Па

= 20 + 1938,86 = 1958,86

= 20 + 2764,86 = 2784,86

3.2 Розрахунок повітряного тракту

Розрідження в топці на рівні вводу повітря (Па)

= + 0,95 Н

= 20 + 0,95 · 2,5 = 22,4 Па

Де Н - відстань по вертикалі між вищою точкою перетину виходу газів і серединою перетину вводу повітря в топку, м.

Перепад повних тисків по повітряному тракту ( Па)

= Н - Нс =

Де Н - сумарній опір повітряного тракту, Па

Нс - самотяга повітряного тракту, розраховується тільки для двох ділянок: повітропідігрівача і всього повітропровода гарячого повітря,Па

- розрідження в топці на рівні вводу повітря, Па.

= 1240 - 22,4 = 1217,62 Па.

= 1730 - 22,4 = 1707,60 Па.

3.3 Вибір деаераторів

Підбір деаераторів здійснюється по витраті деаерованої води з урахуванням витрат на власні потреби.

Деаератор атмосферного тиску:

- необхідна продуктивність

Вибираємо атмосферний деаератор марки ДА-50

3.4 Розрахунок і підбір димососа

Розрахункова продуктивність димососа.

Продуктивністю димососа ( вентилятора) називають об'єм переміщених машиною продуктів згорання (повітря) в одиницю часу. Потрібна розрахункова продуктивність димососа (вентилятора) визначається з урахуванням умов всмоктування, тобто надлишкового тиску або розрідження і температури перед машиною, і являє собою дійсні об'єми продуктів згорання або повітря, які повинен переміщати димосос (вентилятор). Розрахункова продуктивність димососа, /ч, визначається за формулою:

= · 3600

= 1,05 * 5,3 · 3600 = 20455 м3/г

= 1,05 * 8,4 · 3600 = 32419 м3/г

Де - коефіцієнт запасу за продуктивністю;

- витрата продуктів згорання, /с

- барометричний тиск повітря, Па.

Витрата продуктів згорання визначають за формулою

= ( + ( - 1 ) ) ·

= 0,25 *13,9 · = 5,3 /с.

= 0,40 *13,9 · = 8,4 /с.

Де - розрахункова витрата палива, /с

- об'єм продуктів згорання /кг

- кількість теоретично необхідного повітря, /кг

- температура продуктів згорання у димососа, приймається рівною температурі вихідних газів, .

Теплова потужність:

ДЕ - 10 - 14 ГМ - 6977,6 кВт

ДЕ - 16 - 14 ГМ - 6977,6 кВт

= 1,05

Підбираємо димососи центробіжні:

ДН-11,2

ДН-12,5

Повний розрахунковий тиск ( мм. вод. ст. ), який повинен створювати димосос, визначається за формулою:

=

Де - коефіцієнт запасу за напором.

- перепад повних тисків в газовому тракті, (Па).

= = 136,53 мм. вод. ст.

= = 191,47 мм. вод. ст.

Приведений тиск димососа ( мм. вод. ст. )

У зв'язку з тим, що напорні характеристики машин, приведені в каталогах, складені для роботи на повітрі при абсолютному тиску 101080 Па.

Приведений тиск димососа:

=

= 136,53 = 121,93 мм. вод. ст.

= 191,47 = 171,93 мм. вод. ст.

Де - густина переміщуючих газів при 0і 101080 Па;

- температура продуктів згорання перед димососом, ;

- температура для якої складена напорна характеристика, .

Потужність, яка споживається димососом:

N = · ·

= = 9,026 кВт

= = 20,06 кВт

Де - ККД димососа.

Розрахункова потужність електродвигуна димососа (кВт), визначається за формулою:

= N

= 9,026 · 1,05 = 9,477 кВт

= 20,06 · 1,05 = 9,477 кВт

Де - коефіцієнт запасу (1,05).

Електродвигун вибираємо за потужністю з переліку двигунів, рекомендованих заводом-виробником.

Вибираємо електродвигун для ДН - 11,2 - 4А - 160 S6 ( 11 кВт )

3.5 Розрахунок і підбір продувного вентилятора

Розрахункова продуктивність продувного вентилятора (/ч) :

= · · · 3600;

Де - коефіцієнт запасу;

- витрата повітря, /с

- барометричний тиск.

Витрата повітря на горіння палива визнач. за формулою:

= · ( - - + ) ·

=

Де - розрахункова витрата палива. /с

- кількість теоретично необхідного повітря

, - присоси повітря в топці і системі прилеприготування

- присос повітря в повітропідігрівачі при розрахунку гарячого повітря

= 30

= 0,25 · 9,98 (1,07 - 0,02 - 0 + 0) · = 2,91 /с

= 0,40 · 9,98 (1,07 - 0,02 - 0 + 0) · = 4,65 /с

= 1,05 · 2,91 · · 3600 = 11219,3 /ч

= 1,05 · 4,65 · · 3600 = 17928,5 /ч

Повний розрахунковий тиск (мм. вод. ст..), який повинен створюватись продувним насосом, визнач. за ф-ю:

=

= = 136,5 мм. вод. ст.

= = 191,5 мм. вод. Ст.

Де - коефіцієнт запасу за напором

- перепад повних тисків в повітряному тракті

Приведений тиск продувного вентилятора (мм. вод. ст..) знаходиться за формулою:

= · ·

Де - густина повітря при 0 і 101080 Па

- температура повітря перед продувним вентилятором

- температура, для якої складена напорна характеристика.

= · 136,5 · · = 149 мм. вод. ст.

= · 191,5 · · = 209,4 мм. вод. ст..

Підбираємо продувний вентилятор ВДН - 8 продуктивністю 10,2 · /ч

Напор - 2,19 кПа

КПД = 83%

Потужність, яка споживається продувним вентилятором:

N = · · ·

= · · · = 5,1 кВт

= · · · = 11,35 кВт

Розрахункова потужність електродвигуна продувного вентилятора

= N ·

= 5,1 · 1,05 = 5,4 кВт

= 11,35 · 1,05 = 11,9 кВт

Тип двигуна: 4А - 160 S6 ( 12 кВт)

3.6 Розрахунок і вибір живильного насоса

Розрахунок продуктивності насоса:

= 1,2 ·

= 1,2 · 25,704 = 30,844 /ч

Розрахунковий напір живильного насоса:

= 1,1 ( ( 1 + ) + + + + - )

= 1,1 ( 1500000 · ( 1 + ) + 200000 + 200000 + 10000 + 0 - 20000 = 2161500 Па.

Підбираємо паровий поршневий насос марки ПДГ 40/30 з подачею 25 /ч, напором 3 МПа

4.Розрахунок і підбір теплообмінних апаратів

Теплообмінник Т5

Рівняння теплового балансу:

=81°С

Найменший і найбільший температурний напір:

=160 -150=10°С;

=160 -81 =79°С.

Середньо логарифмічний температурний напір:

Площа поверхні теплообмінника, мІ:

Підбираємо пластинчастий теплообмінник M15FFM8 фірми Альфа-Лаваль.

Розрахунок водоводяного теплообмінника Т6

Рівняння теплового балансу:

(кВт)

Найменший і найбільший температурний напір:

=80-70=10 °С;

=160-81=79 °С.

Середньо-логарифмічний температурний напір:

Площа поверхні теплообмінника, мІ:

Підбираємо пластинчастий теплообмінник M10MFM фірми Альфа-Лаваль.

Висновок

Для котельні з продуктивністю = 25,704 т/год обираємо 2 котла з паропродуктивністю 14 т/год та 16 т/год. За результатами аеродинамічного розрахунку маємо:

- сумарний опір газового тракту

= 220 + 1550 + 168,86 = 1938,86 Па

= 216 + 1680 +168,86 = 2764,86 Па

- середній діаметр димової труби м;

- висота димової труби = 30 м.

Для подолання аеродинамічних опорів повітряного та газового тракту обираємо:

- дуттьовий вентилятор ВДН-8 ( продуктивність 10,20* /год; напір 2,19 (219) кПа (кгс/) при t = 30 ; ККД 83%),

- електродвигун 4А-160 S6 (11 кВт).

- димососи ДН-11,2 та ДН-12,5. Для живлення парових котлів встановлюємо поршньовий насос НДГ 40/30.

Підбираємо пластинчасті теплообмінники M6MFG фірми Альфа-Лаваль з максимальною площею 60 мІ та робочим тиском 1 МПа (Т5 і Т6)

Висновок

Під час руху продуктів згорання, в яких присутня в'язкість, виникє опір, який заважає руху. На подолання цього опору витрачається частина енергії, якою володіє движучий потік. Аеродинамічний опір якої-небудь ділянки тракту складається з опорів тертя і місцевих опорів. Для парогенераторів і водогрійних котлів до вказаних опорів додається особливий вид опору - опір поперечно омиваючих пучків труб. Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам.

Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.

Список використаної літератури

1. СНиП II-35-76 «Котельные установки».

2. Ю. Л. Гусев «Основы проектирования котельных установок». - Москва, 2009.

3. Р. И. Эстеркин «Котельные установки. Курсовое и дипломное проектирование». - Ленинград, 2009.

4. К. Ф. Раддатис , А. Н. Полтарецкий. «Справочник по котельным установкам малой производительности» 2007.

5. Ф. М. Костерев, В. И. Кушнырев «Теоретические основы теплотехники». -Москва, Энергия 2010.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Загальний тепловий баланс котельної установки. Розрахунки палива, визначення об’ємів повітря та продуктів згорання, підрахунок ентальпій. Визначення основних характеристик пальника. Розрахунок теплообміну в топці і конструктивне оформлення будови топки.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 04.06.2019

  • Розрахунок теплового балансу котла та визначення витрати палива. Температурний напір пароперегрівника. Коефіцієнт теплопередачі водяного економайзера. Аеродинамічний розрахунок газового тракту в межах парового котла. Розрахунок товщини стінки барабану.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 19.05.2014

  • Визначення теплового навантаження району. Вибір теплоносія та визначення його параметрів. Характеристика котельного агрегату. Розрахунок теплової схеми котельної. Розробка засобів із ремонту і обслуговування димососу. Нагляд за технічним станом у роботі.

    курсовая работа [8,5 M], добавлен 18.02.2013

  • Загальний опис транспортабельної котельної установки. Розрахунок теплової схеми транспортабельної котельної установки повної заводської готовності на 4-х водогрійних котлах КВа-П-120 Гн. Технічний опис устаткування і особливості його розміщення.

    дипломная работа [506,1 K], добавлен 21.07.2011

  • Проектування теплової установки для відбору теплоти з конденсатора холодильної машини. Забезпечення потреби підприємства в опаленні та гарячому водопостачанні. Розрахунок грійного контуру. Розрахунок теплового насоса на теплове навантаження випарника.

    курсовая работа [269,9 K], добавлен 06.08.2013

  • Розрахунок коефіцієнта теплопередачі. Визначення середнього температурного напору, витрат теплоносіїв, площі поверхні нагрівання апарата, а також необхідної довжини трубного пучка для схеми руху теплоносіїв. Побудова графіку зміни температур теплоносіїв.

    контрольная работа [646,2 K], добавлен 10.09.2012

  • Гідравлічний розрахунок газопроводу високого тиску, димового тракту та димової труби. Визначення тиску газу перед пальником. Розрахунок витікання природного газу високого тиску через сопло Лаваля. Розрахунок витікання повітря через щілинне сопло.

    курсовая работа [429,8 K], добавлен 05.01.2014

  • Класифікація теплообмінних апаратів. Теплова схема промислової теплоенергоцентралі з турбінами типа Т. Розрахунок підігрівників живільної води низького тиску та багатоступеневої випарної установки. Вибір оптимального варіанту багатоступеневої системи.

    курсовая работа [868,3 K], добавлен 19.03.2014

  • Розрахунок потреби в стиснутому повітрі, продуктивності компресорної станції, гідравлічного опору ділянок труб. Оцінка ефективності варіантів підбору компресорів КС. Визначення витрат за ділянками мережі, температури і вологомісткості в її точках.

    курсовая работа [394,3 K], добавлен 03.12.2014

  • Розрахунок котельного агрегату, склад і кількість продуктів горіння. Визначення теплового балансу котла і витрат палива. Характеристики та розрахунок конвективної частини. Тепловий розрахунок економайзера і перевірка теплового балансу котельного агрегату.

    курсовая работа [677,6 K], добавлен 17.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.