Розрахунок продуктивності котельної

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вихідні дані

Вcтуп

1.Попереднє визначення продуктивності котельної установки

1.1 Визначення параметрів теплоносіїв в тепловій схемі

2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту

3. Розрахунок газового тракту

3.1 Аеродинамічний розрахунок димової труби

3.2 Розрахунок повітряного тракту

3.3 Вибір обладнання

3.4 Розрахунок і підбір димососа

3.5 Розрахунок і підбір продувного вентилятора

3.6 Розрахунок і вибір живильного насоса

4. Розрахунок і підбір теплообмінних апаратів

Висновок

Список використаної літератури

котельна теплоносій вентилятор димосос



Вихідні дані

= 6,3 МВт

Тиск технологічної пари = 0,5 МПа

Частка повернення конденсату з виробництва б = 65%

= 7,3 МВт

= 2,4 МВт

= 52



Вступ

Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам. Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.

Продуктивністю димососа (вентилятора) називають об'єм переміщених машиною продуктів згорання (повітря) в одиницю часу. Потрібна розрахункова продуктивність димососа (вентилятора) визначається з урахуванням умов всмоктування, тобто надлишкового тиску або розрідження і температури перед машиною, і являє собою дійсні об'єми продуктів згорання або повітря, які повинен переміщати димосос (вентилятор).



1. Попереднє визначення продуктивності котельної установки

Розрахунок теплової схеми слід починати з попереднього визначення продуктивності котельної установки «брутто».

Продуктивність котельної «брутто» складається з продуктивності «нетто» витрати пара на технологічні потреби промислового споживача витрати пара на підігрів води й дучу в теплову мережу для опалення і гарячого водопостачання, на підігрів вихідної води, витрати пара на термічну деаерацію живильної води і витрат пара в котельній установці.

Витрата пара на виробництво кг/с, залежить від технологічного навантаження, МВт, і ентальпій виробничого пара з парового колектора , кДж/кг, і конденсата з виробництва , кДж/кг:

=

= 2748,1 кДж/кг

= · = 4,187 · 52 = 217,6

= = 2,48 кг/с

Витрати конденсатора

= ·

= 65 · = 1,612 кг/с

Підігрів мережної води, яка подається на опалення і гаряче водопостачання, здійснюються паром після редукційно охолоджувальної установки РОУ в мережному підігрівачі і охолоджувачі конденмата пари мережного підігрівача.

За рівнянням теплового баланса для мережного підігрівача і охолоджувача конденсата мережного підігрівача можна знайти витрати пара на покриття загального навантаження на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання:

=

= · = 4,187 · 80 = 335,2 кДж/кг

Де + - сума навантажень на опалення, вентиляцію ГВП, МВт;

- ентальпія пара, який подається з парового колектора на мережний підігрівач,кДЖ/кг;

- ентальпія конденсата після охолоджувача конденсата мережного підігрівача Т6, кДж/кг.

= = 3,95 кг/с

Загальні витрати пара на покриття промислової і житлово-комунальної навантажень зовнішніх споживачів:

= +

= 2,48 + 3,95 = 6,43 кг/с

Витрата пара на власні потреби котельної приймають рівним 15-30 % від величини а витрата пара в тепловій схемі котельної складає 3-5% загальної витрати пара на зовнішнього споживача.

= ( 0,15 … 0,3 ) ·

= 0,15 · 6,43 = 0,96 кг/с

= ( 0,03 … 0,05 ) ·

= 0,03 · 6,43 = 0,19 кг/с

Кількість пара, який подається через паровий колектор після редукційно-охолоджувальної установки, складає,кг/с:

= + +

= 6,43 + 0,19 + 0,96 = 7,58 кг/с

При паропостачанні від редукційно-охолоджувальної установки (РОУ) в РОУ разом с паром подають живильну воду , відібрану перед економайзером, для отримання вологого насиченого пара.

+ =

· + · = ·

=

= 2892,355 кДж/кг ( при р = 1,4 МПа, = 245 )

= · t = 4,187 · 104 = 435,99 кДж/кг

Де - ентальпія пара який подається з парового колектора після РОУ, кДж/кг;

- ентальпія пара після парогенератора перед РОУ кДж/кг

- ентальпія живильної води,добавленої в РОУ кДж/кг.

= 7,58 · = 0,44 кг/с

Попередньо визначити повну продуктивність котельної можна за формулою;

= -

= 7,58 - 0,44 = 7,14 кг/с = 7,14 · = 25,704 т/час

1.1 Визначення параметрів теплоносіїв в тепловій схемі

Витрата добавочної живильної води яка призначена для поповнення втрат пара и конденсата з теплової схеми котельної, складається з втрат пара и неповернення конденсата з виробництва

= +

= - , кг/с

= 2,48 - 1,612 = 0,868 кг/с

= 0,19 + 1,612 = 1,802 кг/с

Для зменшення солевмісту котлової води і отримання чистого пара виконується неперервна продувка котельних агрегатів. Величина продувки залежить від солевмісту хімічно очищеної води і частки втрат пара и конденсата =

Р = · 100%

Де - солевміст котлової води приймається 3000 - 10000 мг/кг (6500)

- солевміст хімічно очищеної води,приймається 250-350 мг/кг (300)

= = = 0,23

Р = · 100 = 1,1 %

Витрата продувочної води складає кг/с

= · = · 7,14 = 0,079 кг/с

Для зменшення втрат тепла з продув очною водою приміняють сепаратори неперервної продувки СНП. Пар з сепаратора направляють в колонку атмосферного деаератора.

Теплоту продувочної води як правило використовують для підігріва вихідної води в охолоджувачі неперервної продувки, а потім скидують в каналізацію.

Кількість пара , який виділяється з продувочної води, можна визначити з теплового баланса сепаратора неперервної продувки:

= +

· = · + ·

Де - ентальпія котлової води при тиску в барабані котла, кДж/кг

- ентальпія пара, який виділяється з продувочної води в сепараторі, кДж/кг

- ентальпія воді при тиску в сепараторі ,кДж/кг

= - - витрата продувочної води, яка зливається в каналізацію після сепаратора, кг/с.

З рівняння теплового балансу сепаратора слідує:

=

= 859,610 кДж/кг

= 439,29 кДж/кг

= 2683,058 кДж/кг

= 0,079 · = 0,0147 кг/с

Для постійного підживлення котлоагрегата, в тому числі для відновлення втрат теплоносія з продувочною водою, використовується живильна вода. Витрата живильної води після деаератора складає:

= + = 7,58 + 0,079 = 7,659 кг/с

Деаератор призначений для видалення з випаром корозійноагресивних газів, розчинених у воді. Нормативна витрата випара для атмосферних і вакуумних деаераторів дорівнює відповідно 2 і 5 кг на тонну деаерованої води, тобто , наприклад, витрата випара деаератора живильної води атмосферного тиску складає:

= 0,002 = 0,002 · 7,659 = 0,015 кг/с

Витрата мережної води на опалення і вентиляцію кг/с, можна визначити за формулою:

=

= = = 21,77 кг/с

Де - ізобарна теплоємкість води, кДж/(кг · );

- температура води в подаючий і зворотній магістралі відповідно,

В закритій системі витрата води на ГВП можна визначити за формулою:

= = = 7,15 кг/с

Для поповнення витікання води з тепломережі використовують підживлювальну воду, оброблену в першій ступені хімводоочищення і в деаераторі підживлювальної води. Витрата підживлювальної води кг/с, складається з витрат в тепломережі, які складають 2 - 5 від загальної витрати мережної води, і витрати води на ГВП:

= 0,02 () = 0,02 ( 21,77 + 7,15 ) = 0,57 кг/с

В котельних, які мають мазутне господарство, необхідно постійно подавати деяку кількість пара кг/с на підігрів мазута і його розпилення в форсунках:

= 0,01 = 0,01 · 6,43 = 0,0643 кг/с

Кількість конденсата кг/с, поверненого з мазутного господарства в теплову схему котельної, складає 60 % подаючої витрати пара кг/с, через витрати пара при розпиленні мазута в форсунках , кг/с:

= 0,6 = 0,6 · 0,0643 = 0,0385 кг/с

Витрата пари при розпалюванні мазута у форсунках

= - = 0,0643 - 0,0385 = 0,0258 кг/с

Уточнені сумарні витрати пара і конденсата в тепловій схемі котельної і тепломережі, які необхідно поповнити хімічно очищеною водою, складають:

= + + + + + = 2,48 + 0,19 + 0,57 + 0,0643 + 0,0258 + 0,015 = 3,3451 кг/с

Де - витрата випара деаератора підживлювальної води, кг/с.

З урахуванням витрат в водо підготовчій установці на пом'якшення води витрата вихідної сирої води кг/с, перед ХВО можна розрахувати за формулою:

= 1,5 = 1,15 · 3,3451 = 3,846 кг/с

Вихідна вода послідовно нагрівається в охолоджувачі неперервної продувки Т1, пароводяних підігрівачах Т2 і Т3 і водо водяному теплообміннику Т4.

Ентальпію вихідної води після Т1 можна визначити з рівняння теплового балансу:

= + · ( - )

= · t = 4,187 · 5 = 20,95 кДж/кг

= · t = 4,187 · 40 = 267,697 кДж/кг

Де - ентальпія конденсата підігрівача Т1, кДж/кг.

= 20,95 + ( 439,299 - 267,697 ) = 36,1 кДж/кг

Витрата пара на підігрівач вихідної води Т2, кг/с, дорівнює:

=

= 4,187 · 50 = 503,785 кДж/кг

- ентальпія води на виході з підігрівача Т2 перед ХВО, кДж/кг



= = 217,697

= 2748,108кДж/кг

= = 0,710 кг/с

Між підігрівачем Т2 і Т3 вода проходить хімічну очистку , в результаті якої з неї видаляється солі жорсткості, а температура падає приблизно на 3

Ентальпія вихідної води після Т3 (перед Т4) можна визначити з рівняння теплового балансу:

= - · ( - )

= · t = 4,187 · 104 = 435,448 кДж/кг

= 4,187 · 70 = 293,09 кДж/кг

= 4,187 · 94 = 393,806 кДж/кг

= 393,806 - ( 435,448 - 293,09) = 393,53 кДж/кг

- ентальпія води після підігрівача Т4, кДж/кг

- ентальпія деаерованої води після деаератора живильної води, кДж/кг

Витрата пара на підігрівач Т3, кг/с:

=

- ентальпія хімічно очищеної води після ХВО, кДж/кг

= 4,187 · 27 = 117,384 кДж/кг

- ентальпія конденсата підігрівача Т3, кДж/кг.

= = 0,3650 кг/с

Витрата гріючого агрегата пара , на підігрів води у деаераторі живильної води:

= / =

(7,695 + 0,57) · 435,988 + 0,015 · 2683,058 - 0,003 · 2683,058 - 3,3451 · 398,806, - 0,86 · 217,6 - 0,385 · 125,745 - 3,95 · 335,2 - 0,86 · 217,6 - 0,385 · 125,745· 4,187 / 2757,561 = 0,59

Розрахункова витрата пари на власні потреби котельної складають:

= + +

= 0,59 + 0,710 + 0,365 + 0,0643 = 1,729 (кг/с)

Розрахункова паропродуктивність котельної складає:

= + + +

= 1,729 + 2,48 + 0,19 + 3,95 = 8,349 (кг/с)

Підбір кількості котлів. Кількість котлів для продуктивно-опалювальної котельної обирається в залежності від співвідношення:

n = = = 2,57

де - одинична продуктивність котла.

Підбираємо 3 котла з паропродуктивністю 10 т / час.



2. Аеродинамічний розрахунок газового тракту

Під час руху продуктів згорання, в яких присутня в'язкість, виникє опір, який заважає руху. На подолання цього опору витрачається частина енергії, якою володіє движучий потік.

Аеродинамічний опір якої-небудь ділянки тракту складається з опорів тертя і місцевих опорів. Для парогенераторів і водогрійних котлів до вказаних опорів додається особливий вид опору - опір поперечно омиваючих пучків труб.

Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам.



3. Розрахунок газового тракту

3.1 Аеродинамічний розрахунок димової труби

Площа перерізу гирла труби, :

=

Де - розрахункова витрата палива, /с;

- об'єм вихідних газів, /

- температура вихідних газів, ;

- кількість котлоагрегатів, які обслуговує димова труба;

- швидкість руху димових газів на виході з димової труби, ( 15 - 20 м/с).

Розрахункова витрата палива:

=

==0,25 /с

= =0,40 /с

Де - ККД котла;

- нижча теплота згорання палива ( ? = 0,8 - 0,85, = 33915)

= + (- 1)

= 11,19 + (1,2 - 1) · 9,98 = 13,9 /

= 150

= 18 м/с

= = 0,78

Діаметр гирла димової труби

= = = 1 м

Діаметр основи димової труби;

= + 0,02 · = 1,2 + 0,02 · 30 = 1,8 м

- висота димової труби, м.

Середній діаметр димової труби:

= ( + ) / 2 = ( 1,2 + 1,8 ) / 2 =1,5 м

Самотяга димової труби при штучній тязі:

= Н · g ( 1,21 - р )

= 1,29 кг/

Р = 1

= 30 · 9,81 ( 1,21 - 1 · 1,29 ) = 291,35 Па

Н - відстань по вертикалі між серединами кінцевого і початкового перерізу даної ділянки тракту ( для димової труби - її висота, м )

Р - абсолютний середній тиск продуктів згорання на ділянці ( при надлишковому тиску менше 5000 Па приймаємо рівним 1),

- густина продуктів згорання при нормальних умовах, кг/

- середня температура продуктів згорання на даній ділянці,

1,21 - густина зовнішнього повітря при тиску 101080 Па и температурі 20

Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.

Перепад повних тисків при урівноваженій тязі (Па)

= + Н -

Де - розрідження в верхній частині топочної камери, приймається рівним 20 Па;

- сумарна самотяга газового тракту, включаючи димову трубу, Па.

Н = + +

= +

= · = = 34,4

= ·

= 1,29 · = 0,83 кг/

= = 1 · = 134,46 Па

=34,4+134,46=168,86 Па

= 220 + 1550 + 168,86 = 1938,86 Па

= 216 + 1680 +168,86 = 2764,86 Па

= 20 + 1938,86 = 1958,86

= 20 + 2764,86 = 2784,86

3.2 Розрахунок повітряного тракту

Розрідження в топці на рівні вводу повітря (Па)

= + 0,95 Н

= 20 + 0,95 · 2,5 = 22,4 Па

Де Н - відстань по вертикалі між вищою точкою перетину виходу газів і серединою перетину вводу повітря в топку, м.

Перепад повних тисків по повітряному тракту ( Па)

= Н - Нс =

Де Н - сумарній опір повітряного тракту, Па

Нс - самотяга повітряного тракту, розраховується тільки для двох ділянок: повітропідігрівача і всього повітропровода гарячого повітря,Па

- розрідження в топці на рівні вводу повітря, Па.

= 1240 - 22,4 = 1217,62 Па.

= 1730 - 22,4 = 1707,60 Па.

3.3 Вибір деаераторів

Підбір деаераторів здійснюється по витраті деаерованої води з урахуванням витрат на власні потреби.

Деаератор атмосферного тиску:



- необхідна продуктивність

Вибираємо атмосферний деаератор марки ДА-50

3.4 Розрахунок і підбір димососа

Розрахункова продуктивність димососа.

Продуктивністю димососа ( вентилятора) називають об'єм переміщених машиною продуктів згорання (повітря) в одиницю часу. Потрібна розрахункова продуктивність димососа (вентилятора) визначається з урахуванням умов всмоктування, тобто надлишкового тиску або розрідження і температури перед машиною, і являє собою дійсні об'єми продуктів згорання або повітря, які повинен переміщати димосос (вентилятор). Розрахункова продуктивність димососа, /ч, визначається за формулою:

= · 3600

= 1,05 * 5,3 · 3600 = 20455 м3/г

= 1,05 * 8,4 · 3600 = 32419 м3/г

Де - коефіцієнт запасу за продуктивністю;

- витрата продуктів згорання, /с

- барометричний тиск повітря, Па.

Витрата продуктів згорання визначають за формулою

= ( + ( - 1 ) ) ·

= 0,25 *13,9 · = 5,3 /с.

= 0,40 *13,9 · = 8,4 /с.

Де - розрахункова витрата палива, /с

- об'єм продуктів згорання /кг

- кількість теоретично необхідного повітря, /кг

- температура продуктів згорання у димососа, приймається рівною температурі вихідних газів, .

Теплова потужність:

ДЕ - 10 - 14 ГМ - 6977,6 кВт

ДЕ - 16 - 14 ГМ - 6977,6 кВт

= 1,05

Підбираємо димососи центробіжні:

ДН-11,2

ДН-12,5

Повний розрахунковий тиск ( мм. вод. ст. ), який повинен створювати димосос, визначається за формулою:

=

Де - коефіцієнт запасу за напором.

- перепад повних тисків в газовому тракті, (Па).

= = 136,53 мм. вод. ст.

= = 191,47 мм. вод. ст.

Приведений тиск димососа ( мм. вод. ст. )

У зв'язку з тим, що напорні характеристики машин, приведені в каталогах, складені для роботи на повітрі при абсолютному тиску 101080 Па.

Приведений тиск димососа:

=

= 136,53 = 121,93 мм. вод. ст.

= 191,47 = 171,93 мм. вод. ст.

Де - густина переміщуючих газів при 0і 101080 Па;

- температура продуктів згорання перед димососом, ;

- температура для якої складена напорна характеристика, .

Потужність, яка споживається димососом:

N = · ·

= = 9,026 кВт

= = 20,06 кВт

Де - ККД димососа.

Розрахункова потужність електродвигуна димососа (кВт), визначається за формулою:

= N

= 9,026 · 1,05 = 9,477 кВт

= 20,06 · 1,05 = 9,477 кВт

Де - коефіцієнт запасу (1,05).

Електродвигун вибираємо за потужністю з переліку двигунів, рекомендованих заводом-виробником.

Вибираємо електродвигун для ДН - 11,2 - 4А - 160 S6 ( 11 кВт )

3.5 Розрахунок і підбір продувного вентилятора

Розрахункова продуктивність продувного вентилятора (/ч) :

= · · · 3600;

Де - коефіцієнт запасу;

- витрата повітря, /с

- барометричний тиск.

Витрата повітря на горіння палива визнач. за формулою:

= · ( - - + ) ·

=

Де - розрахункова витрата палива. /с

- кількість теоретично необхідного повітря

, - присоси повітря в топці і системі прилеприготування

- присос повітря в повітропідігрівачі при розрахунку гарячого повітря

= 30

= 0,25 · 9,98 (1,07 - 0,02 - 0 + 0) · = 2,91 /с

= 0,40 · 9,98 (1,07 - 0,02 - 0 + 0) · = 4,65 /с

= 1,05 · 2,91 · · 3600 = 11219,3 /ч

= 1,05 · 4,65 · · 3600 = 17928,5 /ч

Повний розрахунковий тиск (мм. вод. ст..), який повинен створюватись продувним насосом, визнач. за ф-ю:

=

= = 136,5 мм. вод. ст.

= = 191,5 мм. вод. Ст.

Де - коефіцієнт запасу за напором

- перепад повних тисків в повітряному тракті

Приведений тиск продувного вентилятора (мм. вод. ст..) знаходиться за формулою:

= · ·

Де - густина повітря при 0 і 101080 Па

- температура повітря перед продувним вентилятором

- температура, для якої складена напорна характеристика.

= · 136,5 · · = 149 мм. вод. ст.

= · 191,5 · · = 209,4 мм. вод. ст..

Підбираємо продувний вентилятор ВДН - 8 продуктивністю 10,2 · /ч

Напор - 2,19 кПа

КПД = 83%

Потужність, яка споживається продувним вентилятором:

N = · · ·

= · · · = 5,1 кВт

= · · · = 11,35 кВт

Розрахункова потужність електродвигуна продувного вентилятора

= N ·

= 5,1 · 1,05 = 5,4 кВт

= 11,35 · 1,05 = 11,9 кВт

Тип двигуна: 4А - 160 S6 ( 12 кВт)

3.6 Розрахунок і вибір живильного насоса

Розрахунок продуктивності насоса:

= 1,2 ·

= 1,2 · 25,704 = 30,844 /ч

Розрахунковий напір живильного насоса:

= 1,1 ( ( 1 + ) + + + + - )

= 1,1 ( 1500000 · ( 1 + ) + 200000 + 200000 + 10000 + 0 - 20000 = 2161500 Па.

Підбираємо паровий поршневий насос марки ПДГ 40/30 з подачею 25 /ч, напором 3 МПа



4.Розрахунок і підбір теплообмінних апаратів

Теплообмінник Т5

Рівняння теплового балансу:

=81°С



Найменший і найбільший температурний напір:

=160 -150=10°С;

=160 -81 =79°С.

Середньо логарифмічний температурний напір:

Площа поверхні теплообмінника, мІ:

Підбираємо пластинчастий теплообмінник M15FFM8 фірми Альфа-Лаваль.

Розрахунок водоводяного теплообмінника Т6

Рівняння теплового балансу:

(кВт)

Найменший і найбільший температурний напір:

=80-70=10 °С;

=160-81=79 °С.

Середньо-логарифмічний температурний напір:

Площа поверхні теплообмінника, мІ:

Підбираємо пластинчастий теплообмінник M10MFM фірми Альфа-Лаваль.



Висновок

Для котельні з продуктивністю = 25,704 т/год обираємо 2 котла з паропродуктивністю 14 т/год та 16 т/год. За результатами аеродинамічного розрахунку маємо:

- сумарний опір газового тракту

= 220 + 1550 + 168,86 = 1938,86 Па

= 216 + 1680 +168,86 = 2764,86 Па

- середній діаметр димової труби м;

- висота димової труби = 30 м.

Для подолання аеродинамічних опорів повітряного та газового тракту обираємо:

- дуттьовий вентилятор ВДН-8 ( продуктивність 10,20* /год; напір 2,19 (219) кПа (кгс/) при t = 30 ; ККД 83%),

- електродвигун 4А-160 S6 (11 кВт).

- димососи ДН-11,2 та ДН-12,5. Для живлення парових котлів встановлюємо поршньовий насос НДГ 40/30.

Підбираємо пластинчасті теплообмінники M6MFG фірми Альфа-Лаваль з максимальною площею 60 мІ та робочим тиском 1 МПа (Т5 і Т6)



Висновок

Під час руху продуктів згорання, в яких присутня в'язкість, виникє опір, який заважає руху. На подолання цього опору витрачається частина енергії, якою володіє движучий потік. Аеродинамічний опір якої-небудь ділянки тракту складається з опорів тертя і місцевих опорів. Для парогенераторів і водогрійних котлів до вказаних опорів додається особливий вид опору - опір поперечно омиваючих пучків труб. Опір окремих елементів газового або повітряного тракту серійних котлів не розраховується, а приймається за літературними даними або маючим розрахункам.

Самотяга може бути як позитивною, так і негативною. Якщо продукти згорання рухаються знизу вверх, самотяга позитивна, тобто буде створюватись додатковий напор , який можна використовувати для подолання опорів. При русі продуктів згорання зверху вниз ( як це має місце в опускних газоходах) самотяга буде негативною, тобто для її подолання потребується додатковий напор. Тяга, яка створюється димовою трубою, завжди позитивна.



Список використаної літератури

1. СНиП II-35-76 «Котельные установки».

2. Ю. Л. Гусев «Основы проектирования котельных установок». - Москва, 2009.

3. Р. И. Эстеркин «Котельные установки. Курсовое и дипломное проектирование». - Ленинград, 2009.

4. К. Ф. Раддатис , А. Н. Полтарецкий. «Справочник по котельным установкам малой производительности» 2007.

5. Ф. М. Костерев, В. И. Кушнырев «Теоретические основы теплотехники». -Москва, Энергия 2010.

Размещено на Allbest.ru