Час - рік Час, відносне. У режимі Runtime замість стандартного фільтру відображається фільтр для вибраного проміжку часу. Час, абсолютне. У режимі Runtime замість стандартного фільтру надається можливість вибрати два пункти часу. Пакети. У режимі Runtime замість стандартного фільтру надається можливість вибору пакетів.

Вкладка Text. Ця вкладка дозволяє здійснити установку опцій фільтра Text. Переконайтеся, що опція All активізована.

Вкладка Entry in the list. Ця вкладка дозволяє визначити, які стовпці повинні бути відображені в списку. Активуйте стовпець User text. У поле на задньому тлі Ви можете визначити довжину кожного стовпця. Змініть довжину на 50 символів.

Вкладка Project. Ця вкладка дозволяє здійснити установку опцій фільтра проекту. Тут Ви можете вибрати одночасно кілька проектів. Конфігурація журналу подій. Конфігурування CEL проводиться в проектних властивості в розділі CEL configuration.

Стиль вікна CEL. Доступні такі опції:

No header. У режимі Runtime відображення CEL без заголовка.

Fixed header. відображення CEL з фіксованим заголовком.

Operable header. У режимі Runtime відображення CEL здійснюється за чинним заголовком. У режимі Runtime Ви можете пересувати стовпці, змінювати їх ширину і сортувати за певним порядком.

CEL в режимі Runtime. Відкрийте режим Runtime. Перейдіть в CEL.

Рисунок 5.16 - Вид вікна проекту при запуску емулятора Runtime

Рисунок 5.17 - Вікно робочого проекту системи

5.3 Розробка програми керування фізичною моделлю ліфта

Для розробки програми керування в SCADA-системі zenon було обрано драйвер OPC2CLI32_OPC_C. Далі підключаємо в нашому випадку до ноутбуку через автоматичний перетворювач інтерфейсів USB/RS-485 ОВЕН АС4 обраний раніше модуль дискретного виводу ОВЕН МУ110-16Р та підвантажуємо в обраний драйвер його змінні. Для цього в SCADA-системі zenon обираємо Переменные - Драйвер, та правою кнопкою миші по обраному драйверу і вибираємо Конфигурация драйвера далі Browserі з графи Server Addressspace в графу ClientAddressspace натискаючи Add переносимо необхідні змінні. Тепер прив'язуємо наші змінні до фізичної моделі ліфта в довільному порядку. Ті ж самі дії проводимо для модуля дискретного вводу ОВЕН МУ110-16Д. Обрані зміні наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Зміні OPC2CLI32_OPC_C драйвера

№	Змінна	Елементи прив'язки
1	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input1/r. Cn	КП1
2	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input2/r. Cn	КП2
3	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input3/r. Cn	КП3
4	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input4/r. Cn	КП4
5	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input5/r. Cn	КК1
6	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input6/r. Cn	КК2
7	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input7/r. Cn	КК3
8	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input8/r. Cn	КК4
9	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input9/r. Cn	ДП1
10	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input10/r. Cn	ДП2
11	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input15/r. Cn	ДП3
12	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input16/r. Cn	ДП4
13	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input11/r. Cn	ДТЗ
14	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input12/r. Cn	ДДПз
15	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input13/r. Cn	ДДПот
16	Com4/MV110_16D (8bit adr=0) /Input14/r. Cn	ДДК
17	Com4/MU110-16RK (8bit adr=16) /Channels1/r. OE	КМ1
18	Com4/MU110-16RK (8bit adr=16) /Channels2/r. OE	КМ2
19	Com4/MU110-16RK (8bit adr=16) /Channels3/r. OE	КМ3

При розробці програми керування фізичною моделлю ліфта використовувався редактор графічних екранних форм і редактор програм на віртуальній мові Techno LD. Програму керування було розподілено на підпрограми "Відчинення дверей", "Зачинення дверей", "Рух кабіни вгору", "Рух кабіни вниз", "Зупинка з уповільненням" розроблені в SCADA-системі zenon 6.51 на віртуальній мові Techno LD. наведені в додатках А, Б, В.

Висновки до розділу:

В даному розділі було обґрунтоване програмне забезпечення для комп'ютеризації фізичної моделі ліфта та проведена розробка інтерфейсу системи візуалізації та керування для лабораторної установки ліфту.

6. Комп'ютерізація фізичної моделі ліфта

6.1 Розробка інтерфейсу програми АСК керуванням ліфта в SCADA-системі zenon 6.51 (Розробка системи візуалізації дистанційного керування)

При розробці програми керування фізичною моделлю ліфта використовувався редактор графічних екранних форм і редактор програм на віртуальній мові Techno LD. підпрограми розроблені в SCADA-системі zenon 6.51 на віртуальній мові Techno LD. Наведені в додатках….

Рисунок 6. - Підпрограма відчинення дверей на візуальній мові Techno LD

6.2 Розробка програми керування фізичною моделлю ліфта

Рисунок 6. - Підпрограма зачинення дверей на візуальній мові Techno LD

7. Техніко-економічне обгрунтування впровадження комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта у навчальний процес

7.1 Розрахунок витрат на матеріали та покупні вироби

Ліфтами - називаються підйомні пристрої циклічної дії, призначені для вертикального транспортування людей і вантажів у будівлях різного призначення. Ліфти використовуються для вертикального переміщення пасажирів і вантажів, а підйомники - для переміщення вантажів із забоїв шахт або для скіпів в металургійній промисловості і в деяких випадках для переміщення пасажирів по похилому шляху

Основними технічними параметрами ліфта є вантажопідйомність, швидкість руху і висота підйому кабіни.

Вантажопідйомність ліфта визначається масою найбільшого розрахункового вантажу без урахування маси кабіни і постійно розташованих в ній пристроїв.

Зупиночна швидкість - швидкість, за якої включається механізм забезпечення необхідної точності зупинки. Комп'ютеризація фізичної моделі ліфта полягає у створенні системи дистанційного керування ліфтом за допомогою використання перетворювача частоти фірми ОВЕН - ПЧВ102-1К5-В, як пристрою для управління електродвигуном і SCADA-система zenon. Застосування комп'ютеризованої системи управління в навчальному процесі спрощує спосіб завдання режиму роботи, тобто зменшує час перевлаштування системи на інший режим і веде до більш якісної підготовки студентів та проведення досліджень. Розрахунок витрат на придбання матеріалів необхідних для комп'ютеризації фізичної моделі ліфта із застосуванням базової системи управління розрахуємо за формулою:

, (7.1)

де - витрати основних матеріалів;

- витрати комплектуючих матеріалів, необхідних для виготовлення лабораторного стенду з застосуванням базової системи управління.

Витрати на матеріали можна розрахувати за формулою:

, (7.2)

де - норма витрат матеріалів;

- ціна одиниці матеріалу, грн.

Розрахунок витрат на матеріали згідно з формулою (6.1-6.2) зводиться в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1 - Витрати на матеріали

№	Найменування	Витрати	Одиниця виміру	Ціна за одиницю (грн)	Сума, (грн)
1	Короб пластиковий 200x250x200 мм	1	Шт.	50	50
2	Дошка 300x150x10 мм	2	Шт.	30	60
3	DIN-рейка e. din. stand. rail.101, 1м	1	Шт.	37	37
Всього:	147

Витрати на покупні вироби.

Розрахунок витрат на покупні вироби, необхідні для комп'ютеризації фізичної моделі, здійснюється за формулою:

, (7.3)

де - кількість виробів і-го виду, шт;

- ціна одного виробу і-го виду, грн.

Розрахунок витрат на покупні вироби згідно з формулою (6.3) зводиться до таблиці 7.2.

Оскільки ціна на покупні вироби вказується в національній валюті - гривні, а ціна на вироби вказується продавцем в євро, то ціна в гривнях вказана з урахуванням курсу валют на момент придбання виробів.

Таблиця 7.2 - Затрати на покупні вироби

№	Найменування	Витрати	Одиниця виміру	Ціна за одиницю (грн)	Сума, (грн)
1	Перетворювач частоти ОВЕН ПЧВ102-1К5-В	1	шт.	3143,00	3143,00
2	3-х позиційний тумблер	1	шт.	14	14
3	шайба М6	20	шт.	0,30	6,00
4	гвинт М6	10	шт.	0,50	5,00
5	гайка М6	10	шт.	0,50	5,00
6	1-но жильний провід	6	м	4,00	24,00
7	Магнітний пускач	5	шт.	140	700
Всього:	3897

Звідси

грн.

7.2 Розрахунок витрат на електроенергію

Розрахунок витрат електроенергії на виготовлення панелі для управління ліфтом здійснюється за формулою:

, (7.4)

де - час роботи обладнання; - номінальна потужність обладнання; - тариф на електроенергію.

Під час виготовлення панелі з автоматизованими засобами управління лабораторним стендом "Ліфт" і модернізації самого стенда "Ліфт" електроенергія була витрачена в процесі наступних робіт: свердління та пайки. Для свердління використовувалася електрична дриль потужністю 1 кВт. Загальний час свердлильних робіт становить 3 години. Пайка проводилася паяльником потужністю 75Вт. Загальний час підключення паяльника до мережі складає 3 години. Отже, загальний час роботи обладнання становить:

годин.

Номінальна потужність обладнання, що використовується на модернізацію лабораторного стенду складає:

кВт.

Тариф на електроенергію складає грн/ кВт год.

Таким чином, витрати на електроенергію складають:

грн.

7.3 Розрахунок монтажних витрат

Витрата на монтажні витрати приймемо рівним 3% від сумарних витрат на матеріали і покупні вироби, які використовувались для модернізації системи управління ліфтом і лабораторним стендом в цілому.

Таким чином, витрати на монтажні роботи складають:

грн. (7.5)

7.4 Розрахунок витрат на заробітну плату

Для виготовлення лабораторного стенду знадобилося 100 годин робочого часу. Витрати на заробітну плату виконавця включають в себе витрати на тариф робочого часу, коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальну страховку. Витрати на зарплату визначаються за формулою:

, (7.6)

де - час роботи на виготовлення складових частин та модернізацію робочого стенда; - годинна тарифна ставка працівника, з розрахунку беремо тарифну ставку 7 грн/год; - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, беремо приблизно = 1,2; - коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальну страховку, беремо = 0,392;

Таким чином, витрати на заробітну плату становлять:

грн.

7.5 Розрахунок капіталовкладень

Розрахунок капіталовкладень, з урахуванням витрат на покупні матеріали, витрат на комплектуючі матеріали, витрат на електроенергію, монтажних витрат і витрат на заробітну плату, для модернізації фізичної моделі ліфта та створення системи візуалізації зробимо за формулою:

, (7.7)

де - капіталовкладення на створення комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта;

- базові витрати на покупні вироби та комплектуючі матеріали;

- витрати на електроенергію при створенні стенда;

- витрати на монтаж;

- витрати на заробітну плату.

грн.

Протягом проведення розрахунків, були прораховані витрати на комп'ютеризацію фізичної моделі ліфта

Таким чином, впровадження системи дистанційного керування електроприводом для лабораторного стенду хоча і вимагає вкладення додаткових коштів, але дає змогу дистанційно керувати електроприводом ліфта.

Завдяки чому в навчальному процесі та наукових дослідженнях спрощується спосіб завдання режиму роботи, і веде до більш якісної практичної підготовки студентів під час проведення лабораторних робіт та проведення досліджень.

Висновки за розділом:

В ході розрахунків було визначено базові витрати на покупні вироби та комплектуючі матеріали, витрати на електроенергію при створенні лабораторного комплексу, та потрібні капіталовкладення для створення лабораторного комплексу частотно-регульованого електроприводу ліфта з системою дистанційного керування. Визначені затрати встановлено на момент покупки необхідного обладнання та його монтажу.

8. Енергоресурсозбереження

8.1 Аналіз проблеми, загальна характеристика технологічного процесу

Електроенергія є одним з найважливіших продуктів у індустріальному суспільстві. Дослідження показали, що середній прибуток, тривалість життя та інші важливі фактори рівня життя пов'язані зі споживанням електроенергії на душу населення в окремому регіоні чи в країні в цілому. Як і всі природні ресурси, енергетичні ресурси можуть виснажитися, тому важливо заощаджувати якомога більшу кількість енергії.

Збереження електричної енергії є важливою частиною загальної тенденції щодо захисту навколишнього середовища.

Виявлення причин нераціонального використання електроенергії на підприємствах та аналіз основних напрямків роботи в питаннях енергозбереження важливе завданням.

Можна виділити наступні напрямки економії електричної енергії на виробництві:ьекономія електроенергії зменшенням її втрат; енергозбереження засобами електроприводу; економія електроенергії методами компенсації реактивної потужності;

- економія електроенергії при експлуатації електрообладнання.

Рисунок 8.1 Напрямки енергозбереження на виробництві

Основний спосіб зниження споживання електроенергії - її економія за рахунок зменшення втрат електроенергії в системах електропостачання (трансформаторах, лініях), а також за рахунок раціоналізації та вдосконалення технологічного процесу споживання електроенергії електродвигунами.

Зменшення втрат електроенергії в трансформаторах можна досягти шляхом правильного вибору числа потужності трансформаторів; раціонального режиму їх роботи; виключення холостого ходу при малих навантаженнях.

Для зменшення втрат в лініях живлення необхідно зменшити протікаючий через них струм. Це можливо при використанні резервних та паралельно працюючих ліній, а також при підвищенні напруги в мережі.

Особливе значення для економії електроенергії мають питання зниження електричного навантаження цеху в години максимуму енергосистеми.

Енергозбереження в електроприводі є частиною загального процесу ефективного використання електроенергії і визначається трьома процесами:

– енергоспоживанням;

– енерговикористанням споживаної енергії;

– енергоуправління процесу енергоспоживання.

На рисунку 8.2 ми бачимо основні шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електроприводу.

Рисунку 8.2 Основні шляхи реалізації енергозбереження засобами промислового електроприводу

На сучасних підприємствах значну долю складають теплоенергетичні установки, насосні агрегати, а також технологічне та допоміжне устаткування, де в електричному приводі машин та механізмів застосовують асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором потужністю від декількох до сотен і тисяч кіловат.

Суттєвою альтернативою при керуванні технологічними процесами в агрегатах з асинхронними приводами може бути регулювання швидкості їх двигунів. З позиції теорії електричних машин та електропривода основним і найбільш економічним способом регулювання швидкості асинхронного двигуна є частотне керування ним. Для реалізації частотного способу регулювання швидкості застосовують перетворювачі частоти.

1 - фільтр вхідний; 2 - випрямляч; 3 - інвертор (АІН); 4 - фільтр вихідний; 5 - джерело живлення; 6 - мікропроцесорний контролер (МК); 7 - пульт керування

Рисунок 8.3 Структурна схема частотного перетворювача

Основу перетворювачів складає трифазний інвертор напруги (АІН) з широтно-імпульсною модуляцією (ШІМ). Система керування перетворювача виконана на базі програмованого мікропроцесорного контролера (МК).

Зазначені частотні перетворювачі мають значну кількість вільно програмованих автоматично виконуваних функцій, з яких для енергетичних і технологічних агрегатів представляють інтерес і можуть використовуватися:

- частотні пуск та зупинка двигуна з оптимальними за часом розгоном та гальмуванням;

- регенеративне гальмування двигуна;

- реверс двигуна;

- забезпечення заданої діаграми швидкості з кількістю ступенів регулювання;

- автоматична ідентифікація параметрів двигуна;

- повне керування моментом у всьому діапазоні частот;

- дистанційне оперативне керування перетворювачем і двигуном;

- самодіагностика та діагностика стану двигуна;

- електричний захист перетворювача та двигуна.

Основний ефект від застосування частотних перетворювачів в системах регулювання - економія електроенергії.

Економія електроенергії при змінних графіках навантажень з використанням регульованого електропривода для насосів в середньому складає 50 - 75% від потужності, яку споживають насоси при дросельному регулюванні. Аналогічна картина має місце при регулюванні вентиляторів.

Застосування частотного пуску конвеєрів дасть можливість знизити на 20 - 30% потужність двигуна конвеєра.

Застосування частотних перетворювачів, окрім економії електроенергії, дає ряд додаткових переваг, наприклад:

- плавний пуск і зупинка двигуна виключає шкідливу дію перехідних процесів;

- пуск двигуна здійснюється при струмах, обмежених на рівні номінального значення, що підвищує довговічність двигуна, знижує вимоги до потужності мережі живлення та потужності комутуючої апаратури;

- реалізація систем регулювання параметрів регульованого технологічного обладнання;

- можлива модернізація діючих технологічних агрегатів без заміни основного обладнання і практично без перерв в його роботі.

Вантажопідйомні машини є основним обладнанням для механізації внутрішньовиробничого транспорту. За допомогою цих машин здійснюється внутрішньоцехове переміщення вантажів за просторовою трасою, встановлюється арматура і опалубка при виробництві бетонних конструкцій і проведенні будівельних робіт, здійснюються вантажно-розвантажувальні операції на складах матеріалів, забезпечуються виробничі процеси в ремонтних і інших цехах.

До вантажопідйомним механізмів відносяться домкрати, талі, лебідки, ліфти та підйомні крани. Ліфтами-називаються підйомні пристрої циклічної дії, призначені для вертикального транспортування людей і вантажів у будівлях різного призначення. Ліфти бувають пасажирськими, вантажопасажирськими і вантажними. За швидкістю підйому вони поділяються натихохідні - зі швидкістю підйому 1 м/с, швидкохідні-1,5 м/с, і швидкісні - понад 1,5 м/с. Ліфти розрізняються також за вантажопідйомністю.

Рух кабіни ліфта здійснюється в спеціальній шахті.

Управління пасажирськими ліфтами, як правило, кнопкове, а вантажними - як кнопкове (з провідником або без нього), так і за допомогою пульта.

Сучасні ліфти мають два основних механізми: механізму підйому і спуску кабіни і механізму відкривання і закривання дверей кабіни. Найбільш потужним і відповідальним є механізм підйому кабіни. Більшість сучасних ліфтів мають два електроприводу: електропривод підйому і електропривод дверей кабіни.

У тихохідних і швидкохідних ліфтах застосовують звичайно електропривод змінного струму, у швидкісних і високошвидкісних ліфтах - електропривод постійного струму.

Вантажопідйомні механізми набули широкого застосування в промисловості, але майже всі ці механізми застосовують з нерегульованим електроприводом.

Зважаючи на всі фактори є необхідність використання перетворювача частоти та покращення експлуатаційних характеристик цих механізмів, зменшення матеріальних затрат на експлуатацію, поточні та капітальні ремонти, зменшення часу простоїв виведеного з експлуатації обладнання, та покращення техніко-економічних характеристик.

Розробка лабораторного стенду з дистанційним керуванням шляхом використання частотно-регульованого електропривода ліфта дасть можливість оператору віддалено керувати переміщенням ліфта, а за рахунок використання частотного керування зменшити використання електроенергії.

8.2 Використання дрібномасштабних фізичних моделей електромеханічного обладнання в задачах підготовки спеціалістів по електромеханіці

Практична реалізація лабораторного практикуму традиційними методами з використанням експериментальних лабораторних стендів і установок навчального закладу завжди була пов'язана зі значними матеріальними витратами, які, за деякими оцінками, становлять до 80% всіх витрат на підготовку фахівця в галузі техніки і технологій. Це пов'язано не тільки зі створенням окремих зразків сучасного лабораторного обладнання, але і з необхідністю його обслуговування, постійної модернізації, тиражування для забезпечення можливості фронтального виконання робіт. В умовах різкого скорочення фінансування навчальних закладів, в першу чергу страждають саме навчальні лабораторії, обладнання яких швидко старіє морально і приходить в неробочий стан фізично.

Крім того, звичайні навчальні лабораторії мають обмежені можливості в сенсі проведення інженерних експериментальних досліджень, наприклад, дослідження динамічних режимів роботи електромеханічного обладнання при різних видах навантаження, а також аналізу передаварійних та аварійних режимів, неприпустимих в реальних умовах.

Навчальний план підготовки інженерів-електромеханіків включає ряд навчальних дисциплін, безпосередньо пов'язаних з вивченням систем електроприводу: моделювання електромеханічних систем, теорія електроприводу, системи управління електроприводами, системи оптимального управління, цифрові системи керування електроприводом, комплектні електроприводи, автоматизований електропривод типових промислових механізмів, автоматизація типових технологічних процесів. Аналіз навчальних програм цих дисциплін свідчить про безумовну спільності і взаємозв'язку лабораторних робіт, практичних занять, розрахункових завдань, що виконуються студентами в рамках окремих курсів.

Конкретні лабораторні установки, як правило, призначені для виконання обмеженого числа лабораторних робіт з окремих навчальних дисциплін. Тому досить актуальним є завдання створення універсального лабораторного устаткування, що дозволяє досліджувати не тільки різні види електроприводу, але й виконувати лабораторні роботи по декількох навчальних дисциплін.

Досить проблематичним є питання забезпечення спеціальних технічних дисциплін необхідною літературою та методичними вказівками. Це пов'язано не тільки з недостатнім фінансуванням, але, найчастіше, і з відсутністю виданих сучасних підручників і посібників, як таких.

Ще одним дуже важливим моментом є те, що відповідно до нових Державними освітніми стандартами значна частина роботи з освоєння навчального матеріалу переноситься на позааудиторну, самостійну роботу студента. При цьому зміст і обсяг програм з технічних дисциплін практично не зазнають істотних змін. Невідповідність між обсягом знань, які повинен засвоїти студент, і відведеного на цю роботу часом змушує викладачів шукати нові методи роботи, які дозволили б уникнути зниження якості підготовки фахівців.

Одним з можливих рішень даної проблеми є розробка та використання в навчальному процесі комп'ютеризованих інформаційно-методичних комплексів професійно-орієнтованих і спеціальних навчальних дисциплін. Центральним і найважливішим елементом такого комплексу є віртуальний лабораторний комплекс, що дозволяє здійснити нові підходи до організації лабораторного практикуму з використанням технології віртуальних приладів, реалізованих в середовищах пакету таких як LabVIEW або SCADA-системи.

В рамках дипломного проектування пропонується виконувати наступні роботи:

Розробка комп'ютеризованих інформаційно-навчальних комплексів з різних навчальних дисциплін спеціальностей таких як: "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод" і "Системи управління і автоматики": надійність і діагностика електрообладнання; "Цифрові системи управління"; "Теорія електроприводу"; "Системи керування електроприводом"; "Автоматизований електропривод типових промислових механізмів"; "Мікропроцесорні пристрої"; "Теорія автоматичного керування"; "Моделювання електромеханічних систем"; "Системи живлення комп'ютеризованих систем управління"; "Проектування електромеханічних систем"; "Основи збору, передачі та обробки інформації";

Розробка віртуальних лабораторних комплексів для дослідження систем управління різними технологічними об'єктами в умовах лабораторій;

Розробка віртуальних лабораторних комплексів для дослідження характеристик, режимів роботи і енергетичних процесів електроприводів постійного і змінного струму.

Враховуючи, що розробка зазначених комплексів вимагає знань не тільки в області електромеханіки, але й уміння розробляти алгоритми, програмувати, працювати з базами даних, значна частина дипломних проектів з даної тематики є міжгалузевими комплексними проектами, в яких студенти спеціальності "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод"розробляють математичні моделі відповідних систем і об'єктів, виконують необхідні експериментальні дослідження, а студенти спеціальності "Системи управління і автоматики "вирішують питання алгоритмічного та програмного забезпечення, розробки інтерфейсів користувача, формування електронних методичних посібників і вказівок.

Технологія віртуальних лабораторних комплексів дозволяє кожному студенту не тільки набути навичок роботи з обладнанням, навчитися приймати якісні та швидкі рішення в різних ситуаціях, але й розширити, закріпити і пов'язати з практикою знання, отримані при теоретичному вивченні дисциплін, активізувати пізнавальну діяльність за рахунок отримання нових знань при виконанні віртуального експерименту, засвоїти фундаментальні закономірності, покладені в основу роботи реального обладнання.

Працюючи з віртуальним обладнанням, студент може не побоюватися вивести його з ладу своїми неправильними діями, має можливість оперативно отримувати відповіді на питання типу: "що буде, якщо.?", Тобто значно збільшується інформаційна насиченість виконуваних лабораторних робіт.

Проведення оцінки економічної та соціальної ефективності створення і використання віртуальних комп'ютеризованих комплексів дозволяє отримати наступні результати:

Зменшення витрат на створення, обслуговування, ремонт і модернізацію устаткування;

Ліквідації витрат на тиражування однотипного лабораторного обладнання;

Скорочення часу на виконання експериментальних досліджень у порівнянні з реальними фізичними установками;

Скорочення термінів адаптації фахівців до умов виробництва;

Скорочення часу технічної підготовки наукових досліджень.

Виконання поставленого завдання по створенню віртуальних лабораторних комплексів та комп'ютеризованих інформаційно-методичних комплексів навчальних дисциплін дозволить вирішити цілий ряд питань з організації підготовки фахівців-електромеханіків:

Повне методичне забезпечення всіх видів занять та самостійної роботи студентів з вивчення конкретної навчальної дисципліни;

Сучасне технічне забезпечення лабораторного практикуму дисципліни;

Організація ефективного тренінгу студентів, в сенсі набуття навичок практичної роботи з електромеханічним обладнанням та розуміння фізичної сутності процесів, що відбуваються;

Створення передумов для організації дистанційної форми навчання фахівців-електромеханіків;

Організація та проведення ефективних курсів перепідготовки та перекваліфікації спеціалістів з вищою технічною освітою.

Реалізація цілого кола завдань методичного характеру, як показує досвід, може бути ефективно здійснена шляхом використання методів і способів експертних оцінок, що дозволяють визначити склад віртуального обладнання та утримання лабораторного практикуму, ефективність засвоєння матеріалу і можливість поширення отриманих знань на практичну роботу фахівця.

8.3 Аналіз показників ефективності застосуваннядрібномасштабних фізичних моделей електромеханічного обладнання

За допомогою використання дрібномасштабних фізичних моделей електромеханічного обладнання студент може не побоюватися вивести його з ладу своїми неправильними діями, так як ремонт такого обладнання вимагає мінімальних затрат в порівнянні з реальним обладнанням ремонт і обслуговування якого вимагає в рази більше часу і ресурсів.

Один із способів енергоресурсозбереження в дрібномасштабних фізичних моделях, це використання пристроїв віддаленого вводу / виводу, що здійснює функції керуючого пристрою, які в свою чергу дають наступні переваги:

використання програмованого реле дозволить знизити до10% споживання електроенергію за рахунок відсутності громіздких шаф релейно-контактного управління ЕП ліфтів;

підвищити надійність автоматизованої системи управління ЕП ліфта;

скорочення обслуговуючого підйомну установку персоналу.

Розглянуте вище дозволяє виділити дві основні складові ефективності застосування дрібномасштабних моделей з частотно-регульованого ЕП в нашому випадку ліфта в порівнянні з реальним обладнанням:

ефект від збільшення надійності системи керування електроприводом ліфта, обумовлений зниженням в п'ять разів передчасним ремонтом електрообладнання (заміна проміжних реле, пускачів, реле часу і т.д.);

зниження грошових коштів фонду для оплати праці робітників за рахунок зменшення штату обслуговує ліфт персоналу .

Тоді загальна ефективність впровадження системи управління ЕП ліфта на базі програмованого реле визначаться виразом:

(8.1)

Виконаємо аналіз першої складової ефективності використання дрібномасштабних фізичних моделей частотно-регульованого ЕП ліфта.

До основних несправностей реального обладнання ліфтової установки можна віднести наступне:

застосовувані в шафі обладнання реального ліфта реле виходять з ладу через наявність в них механічної частини, що призводить до швидкого зносу реле особливо в години пік, що характеризуються наявністю частих включень / виключень електроустаткування, наявність електричних розрядів при комутації навантаження і т.д.;

ЕП ліфта часто виходить з ладу через збій в ланцюгах управління;

Витрати на обслуговування та поточний ремонт складаються з:

затрат на заміну реле;

перемотку електродвигунів.

де - вартість реле; - вартість перемотки електродвигуна; , - кількість ремонтів за рік, відповідно.

Тоді перша складова ефективності впровадження автоматизованої системи управління ЭП ліфта:

, (8.1)

Дані о затратах на ремонт обладнання стосовно к релейній системі управління ЭП ліфта, наведені в табл. 8.1 Аналіз даних дозволяє сказати, що функціонування реального обладнання супроводжується значними вартісними затратами на заміну и ремонт обладнання із-за частої заміни реле (до 13 раз нарік), зносу ізоляції електричних машин (перемотка двигунів до 4 раз нарік).

Таблиця 8.1 - Витрати на ремонт обладнання

Стаття розходів	Вартість, грн	Кількість ремонтів за рік
Заміна реле, грн.	250	12
Перемотка електродвигуна, грн.	5400	2

Тоді перша складова ефективності впровадження системи управління ЭП ліфта на базі програмуємого реле буде:

грн.

Базовий штат обслуговуючого реальний ліфт персоналу і новий, необхідний для обслуговування дрібномасштабної комп'ютеризованої моделі ЭП ліфта, приведено в табл. 8.2.

Таблиця 8.2 - Штатна відомість

Назва спеціальності	Базовий штат	Новий штат
Черговий електрик	4	-
Черговий механік	2	-
Навчальний майстер	-	1
Всього	6	1

Складові энергоресурсозбереження при впровадженні дрібномасштабної комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта в порівнянні з реальною установкою зведені в табл. 8.3.

Таблиця 8.3 - Складові энергоресурсозбереження

	За рахунок меншої частоти ввімкнень дрібномасштабної моделі ліфта в 1,9 раз знизились витрати на обслуговування і ремонт обладнання
	Необхідна кількість нового штату обслуговуючого модель персоналу склала 16,6% в порівнянні з базовим

Висновки за розділом:

Для того що б стати кваліфікованим фахівцем-електромеханіком, здатним приймати якісні інженерні рішення, швидко адаптуватися до умов виробництва, необхідно пройти серйозну практичну підготовку, яка неможлива без сучасного експериментально-дослідницького обладнання. Виходячи з цього необхідне створення комп'ютеризованих віртуальних лабораторних комплексів з відповідним методичним забезпеченням, що дозволить вирішити дану задачу в досить короткі терміни з найменшими фінансовими витратами. Крім того, студенти-розробники комплексів отримують навички реального проектування сучасних дослідницьких установок з використанням передових інформаційних технологій.

Ефективність впровадження дрібномасштабних фізичних моделей в нашому випадку ліфта з комп'ютеризованою системою управління електроприводом ліфта включає ефект від зниження відмов обладнання в 1,9 раз, скорочення штату обслуговуючого реальний ліфт персоналу на 16,6%.

9. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

9.1 Техніка безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням8

Застосування різних типів пасажирських ліфтів, вантажопідйомних машин і механізмів вимагає вмілої роботи з ними, знання і дотримання заходів безпеки.

Пристрій і безпечна експлуатація пасажирських ліфтів та вантажопідіймальних механізмів регламентується Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затвердженими Держгіртехнаглядом. Згідно з правилами відповідальність за справний стан і безпечну експлуатацію пасажирських ліфтів та вантажопідіймальних механізмів покладається на спеціально виділеного наказом інженерно-технічного працівника ліфтової служби, підприємства, цеху або ділянки, де експлуатується даний механізм. Пасажирські ліфти і вантажопідйомні механізми всіх видів забезпечуються паспортами, в яких зазначають їх характеристики (тип, вантажопідйомність, швидкість руху і т.п.). Реєстрування в органах технічного нагляду підлягають всі ліфти, крім тих, у яких вантажопідйомність до 160 кг.

Підйомні механізми підлягають технічному огляду: частковому - не рідше одного разу на рік і повному - не рідше одного разу на три роки. Технічний огляд включає в себе огляд, статичні і динамічні випробування механізмів. При огляді перевіряється робота механізмів електрообладнання, освітлення, приладів управління і безпеки. Дозвіл на допуск ліфта в експлуатацію видає інспектор технічного нагляду після огляду. Експлуатація ліфтів забороняється, якщо виявлені технічні неполадки або відхилення від норм і прострочений термін опосвідчення.

Безпека експлуатації пасажирських ліфтів та вантажопідйомних механізмів забезпечується надійністю і міцністю конструктивних елементів, канатів, ланцюгів. Пасажирські ліфти і вантажопідйомні механізми повинні мати надійні гальмівні пристрої, обмежувачі ходу (висоти підйому вантажу), обмежувачі вантажопідйомності і швидкості руху. Електричне обладнання пасажирських ліфтів та захисне заземлення повинні відповідати "Правилам пристроїв електричних установок", затвердженим Держгіртехнаглядом.

Ліфти не рідше 1 разу на рік проходять технічний огляд, при якому відбувається їх огляд, статичні і динамічні випробування. При огляді перевіряється робота механізмів електрообладнання, освітлення, пристроїв управління і безпеки.

Дозвіл на допуск до роботи з ліфтом і введення в експлуатацію видає інспектор технічного контролю після огляду.

Всі пасажирські та вантажні ліфти обов'язково обладнуються уловлювачами, які утримують кабіну від падіння при обриві троса, гальмом підйомної лебідки, противагою, дверними контактами, які не дозволяють пуск кабіни при відкритих дверях; обмежувачами вантажопідйомності і швидкості, кінцевими вимикачами. При обриві троса уловлювач зобов'язаний зупинити кабіну на відстані не більше 0,1 м від точки обриву.

Відповідальність за стан і експлуатацію ліфтів покладається на працівника підприємства. Обслуговування ліфтів може бути доручено за договором спеціалізованій організації.

Особистість, відповідальна за справність і безпечну експлуатацію ліфтів, обов'язково дотримується своєчасного проведення технічного опосвідчення, огляду, і не допускає до роботи ліфти з простроченим терміном огляду, профілактичних оглядів і ремонтів.

Перед початком проведення технічного обслуговування ліфта електромеханік зобов'язаний: а) попередити ліфтера, ліфтера-обхідника, диспетчера диспетчерського пульта, диспетчера ОДС про зупинку ліфта,

зробити запис в журналі і, отримавши ключі від машинного приміщення, розписатися в журналі видачі ключів; б) на всіх дверях шахти ліфта з дверцятами, через які проводиться посадка пасажирів або завантаження вантажів, вивісити плакати "Ліфт зупинений на технічний огляд". У ліфтів з автоматичним приводом дверей плакати на дверях шахті не вивішують, але відключають електропривод дверей; в) переконатися, що при відсутності кабіни на поверхах двері шахти ліфта не відкриваються;

г) перевірити справність огорожі шахти і, при необхідності, усунути несправність.

Перед початком проведення робіт з технічного обслуговування ліфта в машинному, блочному приміщеннях ліфта, в шахті і в приямку електромеханік зобов'язаний: а) відключити вступної рубильник; б) перевірити відсутність напруги на всіх запобіжних ланцюгах ліфта; в) переконатися у відсутності людей в кабіні і в закритому положенні дверей шахти, перевести ліфт на режим управління з машинного приміщення і відключити викличні апарати. Далі, включити вступної рубильник і, за наявності магнітної відводки, переконатися, що двері поверху, на якому знаходиться кабіна, закрита; г) перемістити за допомогою апаратів ланцюга управління кабіну в положення між поверхами, щоб запобігти вхід в кабіну пасажирів.

Кожен ліфт, крім диспетчерезованого, повинен підлягати огляду ліфтером відповідно до вимог його виробничої інструкції. Диспетчерезовані ліфти підлягають огляду з періодичністю, визначеною організаціями, які його проводять.

Управління пасажирськими, вантажними і лікарняними ліфтами з внутрішнім керуванням повинно бути доручено ліфтерам.

Робота ліфта не допускається якщо: відсутній паспорт або відомості про реєстрацію; не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта; Закінчився зазначений в паспорті термін роботи ліфта; не призначено наказом

працівників, відповідальних за організацію робіт з з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію та за справний стан ліфтів; відсутня атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів; відсутня атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; знос канатів перевищує встановлені норми; є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта; несправні прилади та пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, що впливають на безпечну експлуатацію ліфта.

9.2 Розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"

Природне освітлення - освітлення приміщень прямим або відбитим денним світлом (видима частина променевої енергії сонця).

Організація раціонального природного освітлення на робочих місцях - одне з умов забезпечення нормальної виробничої діяльності людини. Недостатня освітленість робочого місця може спричинити професійне захворювання або виробничий травматизм.

Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення, яке забезпечується бічним, верхнім та комбінованим світлом. Бічне природне освітлення - освітлення приміщення через світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення - освітлення приміщень через світлові ліхтарі, прорізи у покритті або у стінах місць перепаду висот будівлі.

Комбіноване освітлення - поєднання верхнього та бічного природного освітлення.

Через постійну зміну зовнішнього світла природне освітленість на робочих місцях характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці в середині приміщення до одночасно виміряної на тому ж рівні освітленості зовнішньої горизонтальної площини рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небосхилу

(9.1)

Для приміщень з одностороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці, розташованій на відстані 1 м від стінки, найменш віддаленої від світлових прорізів, на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

Для приміщень із двостороннім бічним освітленням нормується мінімальне значення КПО у точці посередині приміщення на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.

При верхньому або комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО у точках, розташованих на перерізі вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні. При цьому перша та остання точки приближаються на відстані І м від поверхні стін або перегородок.

У разі комбінованого освітлення допускається розподіл приміщення на зони з бічним (прилеглі до зовнішніх стін з вікнами) та верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освітлення у кожній зоні проводиться окремо.

Під час нормування природної освітленості визначається найменший розмір об'єкта розрізнення, відповідний йому розряд зорової роботи та нормований коефіцієнт природної освітленості.

Суть розрахунку полягає у визначенні сумарної плоті світлових прорізів, потрібної для забезпечення нормованого значення коефіцієнта природної освітленості на робочих місцях.

Розрахунок площі світлових прорізів виконується за формулами:

при бічному освітленні (через вікно):

(9.2)

де

- площа світлових прорізів відповідно при бічному, м²; - нормативне значення КПО,%; - коефіцієнт; - світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття; - площа підлоги приміщення, м²; - коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять навпроти; - загальний коефіцієнт світлопропускання; - коефіцієнт, що враховує підвищення КІІО при бічному освітленні за рахунок світла відбитого від поверхні приміщення та підстеляю чого шару прилеглого до будівлі;

Таблиця 9.1 - параметри навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами"

Довжина , м	5,9
Ширина . м	5,6
Висота , м	3,6
Площа підлоги	33
Площа стелі	33
Площа стіни	21,2

Загальний коефіцієнт світлопропускання розраховується за формулою:

(9.3)

де

- коефіцієнт світло пропускання матеріалу; - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світло прорізу; - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (для стальних ферм 0,9; залізобетонних і дерев'яних - 0,8; при бічному освітленні - 1); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (для штор і жалюзі, які прибираються і регулюються - 1; стаціонарних - 0,65-0,75; для горизонтальних козирків - 0,6-0,9); - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9).

Нормовані значення КПО для приміщень визначаються за формулою:

(9.4)

де - нормативне значення КПО; - коефіцієнт світового клімату; - коефіцієнт сонячного клімату.

Визначаємо середньовиважений коефіцієнт відбиття g_сер:

(9.5)

Підставивши розраховані вище значення у формулу 9.2 отримаємо:

Вибираємо стандартні вікна з розміром 1080х1800 мм, тоді площа одного вікна становитиме

Визначаємо необхідну кількість вікон:

шт. (9.6)

Приймаємо 2 вікна. Для забезпечення необхідного освітлення лабораторії вибираємо одностороннє бокове освітлення двома вікнами на одній стіні.

Розрахуємо проміжок між вікнами по формулі:

(9.7)

9.3 Електробезпека при роботі з крановим обладнанням

Робота з великою машинною технікою супроводжується ризиком для життя, тому важливо дотримуватися правил електробезпеки при експлуатації та ремонті кранового обладнання. Так як крани використовуються часто в будівництві, машиніст, крім знання техніки безпеки в процесі управління краном, повинен дотримуватися заходів безпеки на будівельному майданчику.

Одним з важливих умов безпечної роботи є справна техніка, запасні джерела резервного та аварійного гідро-живлення, Їх присутність в процесі роботи гарантує не тільки справну роботу, але і збільшення потужності і скорочення часу переходу агрегату з робочого стану в транспортний.

Кожен працівник повинен робити керування і огляд крана в спецодязі і засобах індивідуального захисту. Для роботи з напругою до 1000 В необхідно використовувати діелектричні рукавички, килимки заземлення, гумові боти, калоші виготовлені зі спеціальної гуми з високим ступенем міцності і еластичності.

Перед використанням кранового обладнання необхідно упевнитися в справності електрообладнання.

Щільне прилягання якоря до магнітопроводу до якоря;

Чистота магнітопроводу;

Відсутність дефектів обмотки гальмових електромагнітів змінного струму;

Відсутність дефектів захисних пристроїв в ланцюзі електроживлення.

Також важливо дотримуватися інструкцій використання певного виду крана. Забороняється піднімати вантаж, що перевищує допустимі габарити і вага, працювати в особливо небезпечних умовах (погодні). Заборонено починати роботу без перевірки якості встановленого обладнання. У разі виявлення несправності крана в процесі роботи (задимлення, іскри в електрообладнанні) необхідно зупинити роботу і оглянути стан агрегату.

Потерпілому від ураження струмом, необхідно надати долікарську допомогу: ізолювати від джерела за допомогою безпечних матеріалів, зробити штучне дихання, викликати швидку допомогу. У разі загоряння деталей необхідно використовувати спеціальне обладнання для гасіння, викликати пожежну службу.

Висновки за розділом

У сьомому розділі дипломної роботи були розглянуті питання техніки безпеки при роботі з ліфтовим обладнанням та порядок проведення технічного обслуговування ліфта, електробезпека при роботі з крановим обладнанням та порядок дії у випадку ураження струмом людини. Також був проведений розрахунок необхідного природнього освітлення для навчальної дослідної лабораторії "Керування електромеханічними системами", в результаті якого було отримана кількість і розмір вікон для забезпечення необхідного освітлення лабораторії.

10. Техніко-економічне обгрунтування впровадження комп'ютеризованої фізичної моделі ліфта у навчальний процес

10.1 Розрахунок витрат на матеріали та покупні вироби

Ліфтами - називаються підйомні пристрої циклічної дії, призначені для вертикального транспортування людей і вантажів у будівлях різного призначення. Ліфти використовуються для вертикального переміщення пасажирів і вантажів, а підйомники - для переміщення вантажів із забоїв шахт або для скіпів в металургійній промисловості і в деяких випадках для переміщення пасажирів по похилому шляху

Основними технічними параметрами ліфта є вантажопідйомність, швидкість руху і висота підйому кабіни.

Вантажопідйомність ліфта визначається масою найбільшого розрахункового вантажу без урахування маси кабіни і постійно розташованих в ній пристроїв. Зупиночна швидкість - швидкість, за якої включається механізм забезпечення необхідної точності зупинки.

Комп'ютеризація фізичної моделі ліфта полягає у створенні системи дистанційного керування ліфтом за допомогою використання перетворювача частоти фірми ОВЕН - ПЧВ102-1К5-В, як пристрою для управління електродвигуном і SCADA-система zenon. Застосування комп'ютеризованої системи управління в навчальному процесі спрощує спосіб завдання режиму роботи, тобто зменшує час перевлаштування системи на інший режим і веде до більш якісної підготовки студентів та проведення досліджень.

Розрахунок витрат на придбання матеріалів необхідних для комп'ютеризації фізичної моделі ліфта із застосуванням базової системи управління розрахуємо за формулою:

, (10.1)

де - витрати основних матеріалів, - витрати комплектуючих матеріалів, необхідних для виготовлення лабораторного стенду з застосуванням базової системи управління.

Витрати на матеріали можна розрахувати за формулою:

, (10.2)

де - норма витрат матеріалів;

- ціна одиниці матеріалу, грн.

Розрахунок витрат на матеріали згідно з формулою (10.1-10.2) зводиться в таблицю 10.1.

Таблиця 10.1 - Витрати на матеріали

№	Найменування	Витрати	Одиниця виміру	Ціна за одиницю (грн)	Сума, (грн)
1	Короб пластиковий 200x250x200 мм	1	Шт.	50	50
2	Дошка 300x150x10 мм	2	Шт.	30	60
3	DIN-рейка e. din. stand. rail.101, 1м	1	Шт.	37	37
Всього:	147

Витрати на покупні вироби.

Розрахунок витрат на покупні вироби, необхідні для комп'ютеризації фізичної моделі, здійснюється за формулою:

, (10.3)

де - кількість виробів і-го виду, шт, - ціна одного виробу і-го виду, грн.

Розрахунок витрат на покупні вироби згідно з формулою (10.3) зводиться до таблиці 10.2.

Оскільки ціна на покупні вироби вказується в національній валюті - гривні, а ціна на вироби вказується продавцем в євро, то ціна в гривнях вказана з урахуванням курсу валют на момент придбання виробів.

Таблиця 7.2 - Затрати на покупні вироби

№	Найменування	Витрати	Одиниця виміру	Ціна за одиницю (грн)	Сума, (грн)
1	Перетворювач частоти ОВЕН ПЧВ102-1К5-В	1	шт.	3143,00	3143,00
2	3-х позиційний тумблер	1	шт.	14	14
3	шайба М6	20	шт.	0,30	6,00
4	гвинт М6	10	шт.	0,50	5,00
5	гайка М6	10	шт.	0,50	5,00
6	1-но жильний провід	6	м	4,00	24,00
7	Магнітний пускач	5	шт.	140	700
Всього:	3897

Звідси

грн.

10.2 Розрахунок витрат на електроенергію

Розрахунок витрат електроенергії на виготовлення панелі для управління ліфтом здійснюється за формулою:

, (10.4)

де - час роботи обладнання, - номінальна потужність обладнання, - тариф на електроенергію.

Під час виготовлення панелі з автоматизованими засобами управління лабораторним стендом "Ліфт" і модернізації самого стенда "Ліфт" електроенергія була витрачена в процесі наступних робіт: свердління та пайки. Для свердління використовувалася електрична дриль потужністю 1 кВт. Загальний час свердлильних робіт становить 3 години.

Пайка проводилася паяльником потужністю 75Вт. Загальний час підключення паяльника до мережі складає 3 години.

Отже, загальний час роботи обладнання становить:

годин.

Номінальна потужність обладнання, що використовується на модернізацію лабораторного стенду складає:

кВт.

Тариф на електроенергію складає грн/ кВт год.

Таким чином, витрати на електроенергію складають:

грн.

10.3 Розрахунок монтажних витрат

Витрата на монтажні витрати приймемо рівним 3% від сумарних витрат на матеріали і покупні вироби, які використовувались для модернізації системи управління ліфтом і лабораторним стендом в цілому.

Таким чином, витрати на монтажні роботи складають:

грн. (10.5)

10.4 Розрахунок витрат на заробітну плату

Для виготовлення лабораторного стенду знадобилося 100 годин робочого часу. Витрати на заробітну плату виконавця включають в себе витрати на тариф робочого часу, коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальну страховку. Витрати на зарплату визначаються за формулою:

, (10.6)

де - час роботи на виготовлення складових частин та модернізацію робочого стенда, - годинна тарифна ставка працівника, з розрахунку беремо тарифну ставку 7грн/год, - коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, беремо приблизно = 1,2, - коефіцієнт, який враховує відрахування на соціальну страховку, беремо = 0,392;