Реконструкція котельні та теплової мережі по вулиці Шевченко 233

Розрахунок теплових навантажень і витрат теплоносія. Оцінка ефективності теплоізоляційних конструкцій. Вибір опор трубопроводів і компенсаторів. Спосіб прокладання теплових мереж, їх автоматизація і контроль. Диспетчеризація систем теплопостачання.

Рубрика Физика и энергетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2016
Размер файла 816,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

· інформують працівників про основні вимоги законів, інші нормативно-правових акти та акти з охорони праці, що діють у межах підприємства.

5.4 Інструктажі з техніки безпеки

За характером і часом проведення інструктаж з питань охорони праці підрозділяється на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

1. Вступний інструктаж проводиться:

-з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

-з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

-з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

Вступний інструктаж проводився спеціалістом служби охорони праці відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводився в кабінеті охорони з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва.

2. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

3. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

-на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

-для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

4. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

5. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварії або стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства, оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

5.5 Травматизм і аварії, їх облік

Розслідування та облік нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві належить проводити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Нещасний випадок - це ушкодження організму людини або порушення стану її здоров'я, що призводить до тимчасової або постійної втрати працездатності. Нещасні випадки залежно від обставин і місця, де вони трапляються, бувають виробничі і невиробничі.

Виробничою травмою називається нещасний випадок, який пов'язаний з виконанням трудових обов'язків внаслідок якого раптово ушкоджується тіло або порушується стан здоров'я працівника (удар, поранення, опік, перелом, струс, ураження електричним струмом тощо).

Невиробничі травми - не пов'язані з виконанням трудових обов'язків і підлягають розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» .

На відміну від нещасних випадків, що виникають раптово, професійні захворювання є наслідком тривалої чи постійної дії на організм шкідливих речовин і умов праці (виробничий шум, газ, пил, пара, отрута, недостатня освітленість робочого місця, вібрація, висока чи низька температура тощо). Професійні захворювання здебільшого виникають і розвиваються поступово й непомітно.

За ступенем тяжкості розрізняють такі нещасні випадки:

-мікротравми - незначні садна, удари, опіки, подряпини тощо, що не спричиняють втрати працездатності;

-травми, внаслідок яких працівник втрачає працездатність на незначний строк і виходить на роботу, не втративши здоров'я;

-тяжкі травми, що призводять до інвалідності чи втрати працездатності;

- травми із смертельним кінцем.

Нещасний випадок, внаслідок якого потерпіло дві особи й більше, вважається груповим.

Основними причинами нещасних випадків на будівельному майданчику є:

-технічні - недосконалість технологічних процесів; відсутність захисних засобів, кріплень і запобіжних пристроїв; незадовільний стан або недосконалість устаткування, інструментів, пристроїв;

-організаційні - неправильна організація праці (нераціональний режим роботи, надмірна тривалість чи підвищена інтенсивність робіт, тривале ненормальне положення тіла або окремих органів тощо); неправильне розміщення обладнання; незадовільні організація та утримання робочих місць, проходів, проїздів;

-психофізичні - психічні розлади, фізіологічні захворювання.

Про кожний виробничий нещасний випадок потерпілий (якщо він у змозі) або очевидець (член бригади чи інший робітник) має негайно повідомити майстра, виконроба або відповідального керівника. Майстер має негайно організувати першу допомогу потерпілому, направити його в медичний пункт, повідомити про подію вищестоящого керуючого роботами (виконроба, начальника цеху), зберігати до розслідування обстановку на робочому місці та стан обладнання такими, якими вони були в момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших робітників, не спричинить аварій і не порушить виробничого процесу, який за умовами праці повинен тривати безперервно).

5.5.1 Розслідування та облік нещасних випадків

Розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, які сталися на виробництві. За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися:

- Під час виконання трудових обов'язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення власника;

- На робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

- Протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також для особистої гігієни;

- Під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно договору, а також на власному транспорті, який використовується в інтересах виробництва;

- Під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш, ніж на один день, складається акт за формою Н-1.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:

1. керівник (спеціаліст) служби (голова комісії);

2. керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст;

3. представник профспілкової організації;

4. спеціаліст санепіднагляду (гострі отруєння);

5. уповноважений трудового колективу з питань (не профспілка).

На розслідування нещасного випадку відводиться три доби.

Власник підприємства протягом доби затверджує п'ять примірників акта за формою Н-1.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них профілактичних заходів, але не менш, ніж два роки.

5.6 Безпечні методи провадження робіт

Установка, реєстрація, огляд, прийом до експлуатацію і робота вантажопідйомних машин і механізмів повинні здійснюватися відповідно до вимог «Правила влаштування і безпечної роботи вантажопідйомних кранів».

При роботі кранів не дозволяється людям знаходиться в механізмі на крані, а також у механізмі на поворотній частині крана.

Адміністрація яка виділила крани, зобов'язана:

· забезпечити крани справними пристосуваннями;

· на видному місці крана помістити підпис про його граничну вантажопідйомність при max і min вильоту стріли крана, а також указати дату наступного іспиту, забезпечувати своєчасний періодичний іспит і перевірку правильності роботи обмежника вантажопідйомності.

Адміністрація будівельно-монтажної організації зобов'язана:

· розробити способи правильною стропування вантажів зображення яких вивішується в місцях провадження робіт,

· визначити місце для укладання вантажів і проінструктувати крановиків, стропальників і такелажників про правила, порядок, габарит і складування.

Відповідальним за стан вантажопідйомних машин призначається інженерно-технічний працівник організації, що виділила вантажопідйомні машини.

Підйом вантажу вагою близькою до максимальної вантажопідйомності при даному вильоті стріли виробляється в два прийоми, спочатку вантаж піднімають на висоту 20-30 см. (у такому положенні перевіряють підвіску, стійкість крана і надійність дії гальм), потім піднімають на усю висоту.

Вантажопідйомність стропів повинна відповідати зусиллю від ваги вантажу, що піднімається, з обліком коефіцієнта запасу міцності, кВт нахилу між галузями не повинний перевищувати 90є. Не допускається перетинання і зіткнення канатів з електропроводками. Перед монтажем повітропроводів роблять зборку й укрупнення їхній у блоки.

5.7 Визначення категорії виробництва по вибуху - пожежній небезпеці

Оцінка вибуху - пожежної небезпеки різних об'єктів полягає у визначенніможливих руйнівних наслідків пожеж і вибухів на цих об'єктах, а також небезпечних факторів цих явищ для людей. Існує два методи оцінки вибухової небезпеки об'єктів - детермінований і імовірний. Прикладами діючих у нашій країні нормативних документів, що носять детермінований характер, є «Правила пристрою електроустановок» (ПУЭ).

Імовірний метод заснований на концепції припустимого ризику. Він передбачає недопущення впливу на людей небезпечних фізичних факторів з імовірністю, що перевищує нормативну. Нормативним документом заснованим на вірогідному підході, є ДСТУ 12.1.004-85 «Пожежна безпека. Загальні вимоги».

5.7.1 Заходи протипожежної безпеки

Особливу увагу потрібно приділити пожежній безпеці, бо це один з найпоширеніших випадків небезпечних ситуацій. Пожари на підприємствах та інших закладах виникають через:

· Вибух;

· Порушенні правил безпеки при поводженні з вогнем;

· Не якісні електрокабелі.

Протипожежний захист передбачає комплекс інженерно-технічних заходів, направлених на створення пожежної безпеки об'єктів та споруд.

Відповідно до вимог та норм пожежної безпеки всі виробничі, адміністративні, складські та інші помешкання оборудуються першими заходами автоматичної системи сигналізації, першими засобами пожежотушіння, вогнегасниками, ящиками з піском.

Для попередження виникнення пожежі необхідно:

· Виявлення в горючому середовищі джерел займання;

· Застосовувати заходи пожежної сигналізації;

· Організувати пожежну охорони об'єкту.

5.8 Техніка безпеки при виробництві робіт та експлуатації теплових мереж

При виконанні електрозварювальних робіт найбільш характерними травмами є захворювання очей, ураження струмом, опіки, отруєння оксидами азоту і захворювання пневмоконіоз.

Захворювання очей викликається шкідливим впливом випромінювань електричної дуги. Невидимі ультрафіолетові промені, що випускаються дугою, шкідливо діють на сітчасту і рогову оболонку очей. Якщо дивитися незахищеними очима на світло дуги протягом 5-10 хвилин, то через 1-2 години після цього з'являються біль в очах, спазми, сльозотеча і запалення повік.

Інші невидимі промені (інфрачервоні), також випускаються дугою, при тривалій дії можуть викликати загальне захворювання очей.

Для захисту зору від шкідливих впливів дуги застосовують щитки і маски із захисним склом, які ультрафіолетові промені абсолютно не пропускають, а інфрачервоні промені пропускають лише в кількості 0,1-3%. Для захисту від бризок розплавленого металу світлофільтр покривають зовні прозорим і захисним небитким склом.

Для оберігання людей, що працюють по сусідству, від шкідливої ??дії променів зварювальної дуги місця зварювання повинні огороджуватися світлонепроникними щитами, ширмами або кабінами з фанери або брезенту висотою не менше 1,8 м. Для поліпшення вентиляції всередині кабіни стінки не доводять до підлоги на 25-30 см. Для зменшення різниці і яскравості світла стінки кабін рекомендується фарбувати в матові світлі тони (сірий, блакитний, зелений, жовтий) і збільшувати штучну освітленість робочого місця.

Для захисту зору робітників, присутніх при зварюванні, застосовуються світлофільтри марок В-1, В-2 і В-3.

При появі болю в очах особи, зайняті електрозварюванням, зобов'язані негайно звернутися до лікаря, а якщо медичний пункт далеко, промити очі 5% розчином питної соди.

Мал.6 Захисна форма зварювальника

Ураження електричним струмом відбувається в результаті недотримання "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів". Отруєння, а також захворювання пневмоконіоз викликається забрудненням робочої зони зварювальника шкідливими парами, газами і пилом. При виконанні електрозварювальних робіт виділяються такі шкідливі речовини, як окис азоту, пари металу і пил. Оксиди азоту утворюються з азоту атмосферного повітря під дією високої температури електричної дуги. Оксиди азоту діють на слизову оболонку дихальних шляхів і можуть викликати отруєння. Симптоми отруєння - головний біль, нудота, втрата свідомості. Пил утворюється від окислення парів металу. Близько факела зварювальної дуги кількість пилу значно перевищує гранично допустиму концентрацію. Тривала дія цього пилу на організм людини призводить до захворювання пневмоконіоз. Розміри робочого майданчика зварювальника і місце розташування зварювальних агрегатів повинні відповідати вимогам безпеки і зручності роботи. Площа робочого майданчика електрозварника повинна бути не менше 4 м2, і ширина проходів не менше 1 м. До початку робіт електрозварник зобов'язаний перевірити ізоляцію електропроводи та електродотримача; наявність і правильність заземлення корпусу зварювального апарату, зварюваної деталі і кожуха рубильника; щільність з'єднання електропроводів з апаратом. Відстань від місця виробництва електрозварювальних робіт до місця знаходження легкозаймистих матеріалів повинна бути не менше 10м.

5.8.1 Техніка безпеки при монтажі трубопроводів

При монтажі трубопроводів найбільшу небезпеку представляють роботи, пов'язані з навантаженням і розвантаженням труб, транспортуванням їх і укладанням в траншеї, зваркою стиків і заробкою розтрубів, очищенням і ізоляцією. З метою забезпечення високої якості та рівня індустріалізації монтажу систем водопостачання і каналізації та дотримання норм охорони праці і техніки безпеки основний обсяг робіт з підготовку трубопроводів до укладання повинен виконуватися на виробничих базах будівельно-монтажних організацій: центрування; автоматичне зварювання в секції; очищення і ізоляція сталевих трубопроводів на механізованих лініях; контрольна і укрупнительная складання устаткування насосних, градирень, різних споруд водоочищення; виготовлення фасонних деталей та вузлів.

Не допускається скочування труб в траншею за допомогою ломів і ваг. При опусканні в траншеї або котловани різної трубопровідної арматури вантажопідйомними механізмами забороняється закріплювати стропи за маховики, штоки і важелі. Застропувати арматуру дозволяється тільки за корпус. При цьому під строп повинні бути підкладені м'які підкладки в місцях ребер або гострих виступів.

При переміщенні важких вантажів але ковзанок потрібно стежити, щоб вони виступали за межі вантажу не більше ніж на 40 см. При переміщенні важких вантажів на санях, сталевих листах - волокушах або просто волоком з застосуванням трактора робітники, які супроводжують вантаж, повинні знаходитися ззаду нього на безпечній відстані. Перебувати на переміщуються вантажі, санях або волокуше забороняється.

Місця виробництва електрозварювальних робіт на трубопроводах захищають від атмосферних опадів, вітру, сонячної радіації тимчасовими навісами, парасольками і т. п. При початку грози всі роботи на трасі припиняють, а робочих видаляють від труб і механізмів у безпечне місце.

5.8.2 Охорона праці при монтажі системи теплопостачання

До самостійної роботи з прокладання технологічних трубопроводів (теплотрас, водопроводів, газопроводів, зливових колекторів) допускаються особи, навчені безпечним методам роботи, атестовані і проінструктовані відповідно до вимог Правил і норм з техніки безпеки і виробничої санітарії.

До робіт зі стропування деталей трубопроводів допускаються трубоукладачі мають посвідчення стропальника.

До монтажу трубопроводів і арматури, що були в експлуатації. дозволяється приступати тільки за наявності акту, що підтверджує відсутність у них залишків технологічних продуктів і дозволяє проведення робіт.

При уривку траншей і котлованів на дорогах, проїздах і у дворах населених пунктів необхідно встановлювати суцільне огородження з інвентарних щитів. На огорожах слід встановлювати попереджувальні написи і знаки, а в нічний час - сигнальне освітлення. Необхідно передбачати заходи щодо відведення атмосферних вод.

У разі виконання робіт у глибоких виїмках (колодязях, колекторах і шурфах), де можуть виявитися горючі і отруйні гази, до початку робіт треба досліджувати повітря на наявність небезпечних газів. Обстеження проводиться спеціальними приладами з дотриманням заходів безпеки.

Не дозволяється проводити первинну і вторинну перевірку наявності газу за запахом або опусканням у виїмку палаючих предметів.

Виявлені гази видаляють, а потім вдруге перевіряють, чи повністю видалений газ.

Для виконання зазначених робіт необхідно призначити не менше трьох осіб (з них двоє страхують) і видавати наряд-допуск із зазначенням заходів з техніки безпеки.

Виробництво земляних робіт в зоні розташування підземних комунікацій можна починати тільки після отримання письмового дозволу організації, відповідальної за їх експлуатацію і установку знаків, що вказують місця розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних комунікацій роботи слід проводити тільки при спостереженні майстра або виконроба.

Якщо газопровід, водопровід, електрокабель проходить через відкриту траншею при довжині понад 2 м над нею, то його необхідно підвісити і захистити від можливих пошкоджень. Засипати комунікації необхідно м'яким ґрунтом з пошаровим трамбуванням.

Механізована розробка ґрунту на відстані ближче 1 м від розкритого газопроводу не дозволяється. Якщо газопровід не розкритий, механізована розробка дозволяється на відстані не ближче 5м від газопроводу.

Уздовж підземних кабельних ліній електропередачі встановлюється охоронна зона на відстані 2м від крайніх кабелів. Механізована розробка ґрунту не допускається на відстані більше 1м від відшурфованих кабелів.

При роботі в зоні кабельних ліній розкопки можна проводити тільки лопатами. Застосування ломів, пневматичних інструментів і клинів допускається тільки для зняття верхнього покриву на глибину не більше 0,4 м. Оголені кабелі і з'єднувальні пристрої (муфти) необхідно укладати в короби і підвішувати. Підвішувати кабелі мотузками або дротом без пристрою коробів забороняється.

При виявленні не зазначених у робочих кресленнях підземних споруд, вибухонебезпечних матеріалів роботи слід негайно припинити до виявлення характеру виявлених споруд або предметів та отримання дозволу на подальше виробництво робіт.

Трубоукладачі, що брали участь у випробуванні трубопроводів, повинні бути попередньо проінструктовані і добре знати розміщення арматури (кранів, фланцевих вентилів, засувок, запобіжних клапанів та ін.), місця з'єднання труб, порядок підвищення і зниження тиску.

Для спостереження за небезпечною зоною при випробуванні трубопроводів встановлюються пости охорони: з розрахунку один пост на 200м трубопроводу, межі охоронюваної зони відзначаються прапорцями, а в нічний час електричними ліхтарями або лампами.

5.8.3 Вимоги з охорони праці перед початком роботи

До виконання робіт допускаються працівники віком не молодше 18 років, що мають відповідне посвідчення і пройшли всі види інструктажів та медичний огляд.

Виконувати тільки ту роботу, яка доручена відповідним нарядом (крім екстремальних та аварійних ситуацій). Не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, в хворобливому або стомленому стані.

До роботи приступати у спецодязі, упевнившись, що він не має пошкоджень, елементів, які звисають або прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються. Перевірити наявність медичної аптечки, її комплектність, бачок або термос зі свіжою водою, вогнегасник, засоби індивідуального захисту.Протягом зміни слідкуйте за самовідчуттям.

Перевірити справність отриманого інструменту. Інструменти, використовувані для виробництва робіт, повинні відповідати таким вимогам:

- Напилки, викрутки повинні бути насаджені на дерев'яні рукоятки з металевими кільцями;

- Ручки молотків і кувалд повинні бути виготовлені з деревини твердих порід (дуб, бук, кизил і ін.) і мати овальний перетин;

- Кінець рукоятки повинен бути дещо потовщений, що не дає можливості випадкового вислизання інструменту з рук;

- Молоток і кувалда міцно насаджуються на рукоятки і закріплюються на них сталевим завершеним або дерев'яним клином на клею; кінець рукоятки, на який насаджений молоток або кувалда не повинен виступати над їх поверхнею;

- Бойки молотків і кувалд повинні мати гладку, злегка опуклу поверхню без вибоїн, косини, наклепу, відколів і тріщин;

- Зубила та інші ударні інструменти не повинні мати тріщин і задирок. Задирки по мірі їх утворення необхідно сточувати наждаком;

Гайкові ключі повинні бути підібрані за розмірами гайок і головок болтів.Перевірити справність сталевих рушників, захватів тощо застосовуваних вантажозахватних пристроїв

Переконатися в надійності встановлення механізмів (лебідок) кріплення тросів до трубопроводу, а також у відсутності перешкод для його вільного пересування при прокладанні трубопроводу через водяні перешкоди або тунелі.

Привести в порядок робоче місце і проходи до місця монтажу трубопроводу, звільнивши їх від сміття та сторонніх предметів, а взимку від снігу та льоду.

5.8.4 Вимоги з охорони праці при виконанні роботи

Секції, зварені батоги, залізобетонні труби, вивезені на трасу, слід розташовувати уздовж траншей для виконання підготовчих робіт (стикування, очищення,ізоляції) на відстані не менше 1,5 м від бокової поверхнітруби до бровки траншеї за відсутності ухилу в бік траншеї, в іншому випадку слід укладати по інший бік вийнятого ґрунту.

При установці арматури збіг болтових отворів слід перевіряти за допомогою оправок та монтажних ломиків, виробляти таку перевірку пальцями не допускається. Для заправки прокладок фланцевих з'єднань слід користуватися спеціальними дротяними гачками.

Затяжку болтів (шпильок) проводити рівномірно з почерговим загортанням гайок, розташованих хрест-навхрест, при паралельним розташуванні фланців.

Мал.7 Правильна затяжка болтів

Не дозволяється відкручувати і закручувати гайки і болти шляхом подовження рукояток гайкових ключів другим ключем або відрізком труби. Вирівнювання перекосу фланців шляхом нерівномірного натягу болтів (шпильок) та усунення зазору між фланцями за допомогою клинових прокладок або шайб не дозволяється

Перевертати труби при центрівці і зварюванні стиків необхідно спеціальними трубними ключами, які повинні відповідати розмірам оброблюваних труб.

При спільній роботі з електрозварником (при влаштуванні зварних стиків трубопроводів та ін.) дотримуватися запобіжних заходів:

- Користуватися спеціальними окулярами для запобігання захворювання очей при газовому зварюванні і шоломом або щитком із захисними стеклами при електрозварювальних роботах, а також надягати черговий брезентовий костюм і брезентові рукавиці;

- Не підходити до ацетиленового генератора з палаючої цигаркою або сірником, не курити поблизу місць зливу залишків карбідного мулу;

- Не наступати на ацетиленовіта кисневі шланги;

- Переміщувати балони з газами тільки з закритими (нагвинченими) ковпаками і тільки на спеціальних ношах чи візках;

- Переносити балони з газами на плечах, кидати їх, наносити по ним удари забороняється.

Укладання труб у траншеї слід виробляти трубоукладачами також вантажопідіймальними кранами. Вантажопідйомність механізмів повинна відповідати вазітруб, що піднімаються або опускається, або їх частин.

Трубоукладачі і крани повинні знаходитися на відстані не менше 1м від краю траншеї (за умови правильно виконаного укосу згідно ТКП), щоб забезпечити стійкість її стінок від сповзання. При виявленні будь-яких змін в укосах траншеї чи несправності її кріплень слід негайно припинити роботу і повідомити про це майстрові.

Дно траншеї перед укладанням труб необхідно розчистити від обвалів ґрунту. Кінці таких лежаків повинні заходити за брівку траншеї не менш ніж на 1м.

Перед подачею сигналу про підіймання секції або труб необхідно переконатися, що:

- Вона надійно застропована і нічим не утримується;

- Усередині секції або труби немає залишків ґрунту, каменів, льоду та інших сторонніх предметів;

- У зоні дії стріли трубоукладача або крана немає людей;

- Сигнали повинен подавати бригадир або трубоукладач-стропальник, призначений розпорядженням по управлінню.

Для підйому і переміщення секції трубопроводу в горизонтальному положенні слід застосовувати не менш ніж два стропа або спеціальні траверси.

При підйомі і опусканні в траншеї важкої запірної арматури трубопроводу, стропування слід проводити тільки за корпус арматури. Зачіпка за окремі деталі (штоки, маховики) не дозволяється.

Перед підйомом і опусканням розтрубної труби в траншею стропи необхідно закріплювати близько розтруба (ближче до центру тяжіння) і опускати трубу розтрубом догори або застосовувати спеціальні захвати.

Під час підйому та переміщення довгомірних труб великого діаметру або пакетів труб застосовувати спеціальні відтяжки для їх розвороту.

Звільняти укладені в траншею труби від захватних пристроїв можна тільки після зміцнення труб на дні траншеї, підбиттям ґрунту або після надійного укладання їх на постійні опори.

При пробиванні отворів у стінках камер і колодязів для введення труб необхідно користуватися окулярами або обгороджувати робоче місце захисними екранами.

Виїмки різних профілів (траншеї, котловани, колодязі) можна виконувати з вертикальними стінками в кріпленнях і з укосами без укріплення. У всіх випадках необхідно забезпечити повну стійкість стінок виїмки, бо обвалення може статися миттєво.

Найбільша небезпека виникає при розробці виїмок з вертикальними стінками без кріплень. Риття таких виїмок можна вести тільки в ґрунтах природної вологості, непорушеною структури, при відсутності ґрунтових вод, причому поруч не повинно бути підземних споруд

При ручній розробці особливо щільного ґрунту необхідно застосовувати ломи, кирки, клини.

У місцях переходу через траншеї, де це необхідно за умовами роботи, повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 0,6 м з поручнями висотою 1м.

Не дозволяється рух автотранспорту,установка будівельних машин, механізмів, опор повітряних ліній електропередачі поблизу виробок з не розкріпленими стінками виїмок (котлованів, траншей) в межах призми обвалення ґрунту.

У зимову пору року виїмка ґрунту (за винятком сухого піщаного) на глибину промерзання дозволяється без кріплень. При подальшому поглибленні необхідно встановлювати кріплення. Розробку сухих піщаних ґрунтів слід виробляти, незалежно від промерзання з кріпленнями або укосами.

При ритті траншей машинами відразу на велику глибину їх стінки розкріплюють готовими щитами, опускається зверху.

Коли велика ширина траншеї ускладнює установку розпірок і вони заважають роботі в траншеї, застосовують анкерні кріплення. У широких траншеях і котлованах можливе застосування кріплення з підкосами, що складається з кріпильних дощечок, стійок, підкосів і опорних якорів.

При влаштуванні кріплень в траншеях, що розробляються вручну, роботи необхідно проводити в наступному порядку:

6. Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і космічного простору в інтересах людей, на забезпечення екологічної рівноваги в природі й на поліпшення якості довкілля. Мається на увазі раціональна охорона атмосфери, надр, гідросфери, використання або знищення відходів, захист від шуму, іонізуючого опромінення, електромагнітних полів тощо.

Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

Мета охорони навколишнього середовища -- протидія негативним змінам у навколишньому середовищі, які мали місце в минулому, відбуваються зараз або можуть бути.Актуальність охорони навколишнього середовища, що перетворилася в глобальну проблему, пов'язана головним чином зі зростанням антропогенного впливу. Це зумовлено демографічним вибухом, урбанізацією, що прискорюється, і розвитком гірничих розробок і комунікацій, забрудненням навколишнього середовища відходами, надмірним навантаженням на землі. У результаті гірничотехнічної діяльності у світі порушено не менше 15 -- 20 млн га земель, з них 59% площі використано під різні гірничі виробки, 38% -- під відвали пустої породи або відходів збагачення, 3% -- місця осідання, провалів та інших порушень поверхні, пов'язаних з підземними розробками.

Об'єкти охорони навколишнього природного середовища є:

1.Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

2.Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

3.Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Принципи охорони навколишнього природного середовища -це керівні засади організації і впливу екологічних норм права на суспільні відносини в цій сфері

Основними принципами охорони навколишнього середовища є

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природнихресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життяі здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереженняпросторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктіві комплексів;

е) науково обґрунтованеузгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

є)обов'язковість надання висновківдержавної екологічної експертизи;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища,формування у населенняекологічного світогляду;

з) науковообґрунтованенормування впливу господарської та іншої діяльностіна навколишнє природне середовище;

и)безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охоронунавколишнього природного середовища;

ї)вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природнихресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

Дотримання вказаних принципів створює необхідні умови для відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, попередження та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фондуживої природи, ландшафтів та інших природних об'єктів пов'язаних з історично-культурною спадщиною України.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються законом про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

Зменшенню забруднення атмосфери сприяє використання повторних енергоресурсів промислових виробництв, компресорних станцій, магістральних газопроводів, теплових та атомних електростанцій.

Більш високий ступінь очищення досягається змочуванням фільтруючого матеріалу. Змочувані пористі фільтри бувають кількох типів: самоочисні, волокнисті рулонні та інші.

Останнім часом стали поширеними електричні повітряні фільтри. В цих фільтрах запилене повітря спочатку проходить через зону іонізації, де частки запиленого повітря внаслідок дії розряду електризуються. Потім повітря, насичене електричним пиловим розрядом, поступає в осадочну камеру, де пил осідає на заземлених решітках чи пластинах.

Висновок

Даний дипломний проект виконано на тему «Реконструкція котельні по вулиці Шевченко 233.»

Проектом передбачається реконструкція ділянок теплотраси, загальною довжиною у двотрубному обчисленні - 950м. Технологічним рішенням передбачено безканальне прокладання зовнішніх теплових мереж, з використанням з використанням попередньоізольованих трубопроводів, що дозволяє зменшити витрати теплоти та забезпечує безперебійне теплопостачання. Передбачено відновлення з застосуванням теплоізоляції ППУ теплоізоляційного покриття дільниць надземної теплотраси, які перебувають у незадовільному стані.

Сучасні конструкції безканального прокладення з перед ізольованих трубопроводів дозволяють значно зменшити тепловтрати, завдяки використанню пінополіуретановій оболонки , яка має низький коефіцієнт теплопровідності, і зменшити зовнішню корозію трубопроводів завдяки захисній оболонці з поліетилену, який перешкоджає зволоженню теплоізоляційного шару.

Наявність дротів аварійної сигналізації дозволяє виявити місце ушкодження ізоляції. Теплогідроізоляційні трубопроводи для теплових мереж не схильні до зовнішньої корозії.Трубопроводи оснащені електронною системою контролю за станом теплової ізоляції.

Всі проектні рішення прийняті згідно з правилами, сучасною нормативною літературою та настановами виробників обладнання.

В проекті розроблена технологія монтажу запроектованої системи з урахуванням вимог охорони праці та захисту навколишнього середовища.

Перелік літератури

1. П.М. Єнін, Н.А. Швачко Теплопостачання (частина 1 «Теплові мережі та споруди»). Навчальний посібник.-т К.: Кондор, 2007

2. ДБН 2.5-39:2008 «Теплові мережі»

3. ДСТУ Б А.2.4-2008 «Мережі теплові (тепломеханічна частина). Робочі креслення».

4. ДСТУ Б.А.2.4.-2009 «Умовні познаки і графічні зображення елементів генпланів та споруд транспорту».

5. Корпорація «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ», «Рекомендації по проектуванню», Львів 2000р.

6. Корпорація «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ», «Виконання монтажних робіт (монтажно-розважувальні роботи, транспортування, зберігання, земляні роботи, монтаж трубопроводів)», Львів 2008р.

7. Павлов И.И., Федоров М.Н. Котельные установки и тепловые сети,- М.: Стройиздат, 1977.

8. Немцев З.Ф., Арсеньев Г.В. Теплоэнергетические установки и теплоснабжение: Учебное пособие для втузов. - М.: Энергоиздат, 1982.

9. Бромлей М.Ф., Щеглов В.П. Проектирование отопления и вентиляции производственных зданий,- М.: Издательство литературы по строительству, 1965.

10. Богословский В.Н., Сканави А.Н. Отопление: Учебник для вузов - М.: Стройиздат, 1991.

11. Козин В.Е., Левина Г.А. и др. Теплоснабжение.-М.: Высшая школа, 1980.

12. Строй А.Ф., Скальский В.Л. Расчёт и проектирование тепловых сетей, - К.: Будівельник, 1981.

13. Павлов И.И., Федоров М.Н. Котельные установки и тепловые сети,- М.: Стройиздат, 1986.

14. «Тимчасові правила обліку відпускання і споживання теплової енергії»

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір теплоносіїв та розрахунок теплових навантажень котельні. Розробка теплової схеми котельні. Розрахунок водогрійної та парової частини. Вибір основного і допоміжного обладнання котельні. Втрати у теплових мережах. Навантаження підприємства та селища.

    курсовая работа [163,2 K], добавлен 31.01.2011

  • Розрахунок витрати теплоти. Вибір теплоносія, його параметрів. Схеми теплопостачання і приєднання. Розрахунок теплової мережі. Графік тисків у водяних теплових мережах, компенсація втрат в насосній установці. Таблиця товщин теплової ізоляції трубопроводу.

    курсовая работа [750,3 K], добавлен 02.01.2014

  • Визначення теплових потоків з усіх видів теплоспоживання. Побудова графіку зміни теплових потоків. Розрахунок водяних теплових мереж та конденсатопроводів. Побудова температурного графіка регулювання відпуску теплоти. Опис прийнятої теплової ізоляції.

    курсовая работа [91,9 K], добавлен 15.12.2011

  • Розрахунок теплових втрат приміщенням свинарника-відгодівельника поголів’ям в 1000 голів. Вибір калориферних установок для забезпечення необхідного теплового режиму в тваринницькому приміщенні. Розрахунок котельні і необхідної кількості палива на рік.

    дипломная работа [178,4 K], добавлен 08.12.2011

  • Водогрійна та парова частина котельної установки. Система підживлення і водопідготовка, система теплопостачання котельні. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні. Розрахунок теплової схеми. Техніко-економічні показники роботи котельні.

    курсовая работа [663,9 K], добавлен 08.05.2019

  • Реконструкція системи теплозабезпечення. Розрахунки потреб тепла на опалення і гаряче водопостачання, витрат теплоносія, висоти димаря. Гідравлічні розрахунки внутрішньої газової та теплової мережі мікрорайону. Зменшення втрат теплової енергії в мережах.

    дипломная работа [855,6 K], добавлен 13.05.2012

  • Характеристика теплових мереж і кадровий склад підприємства. Фізико-географічні та кліматичні особливості району. Вдосконалення технологічної схеми та проект об’єкту реконструкції з екологічної точки зору. Оцінка економічної ефективності проекту.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 07.03.2013

  • Опис технологічного процесу підприємства. Розрахунок електричних навантажень та схеми електропостачання цеху, вибір трансформаторних підстанцій. Багатоваріантний аналіз типів і конструкцій теплообмінників. Розрахунок теплової ізоляції водонагрівача.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.11.2013

  • Розробка водогрійної котельні для забезпечення потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання. Розрахунок витрат та температур мережної води на опалення, а також теплової схеми котельні. Робота насосів рециркуляції і насосів технологічної води.

    дипломная работа [761,1 K], добавлен 16.06.2011

  • Розрахунковий тепловий потік на опалення промислового будинку. Гідравлічний розрахунок паропроводів, напірного конденсатопроводу. Тепловий розрахунок при надземному і безканальному прокладанні теплових мереж. Навантаження на безканальні трубопроводи.

    курсовая работа [161,7 K], добавлен 30.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.