Розрахунок енергозберігаючих заходів

Норму витрат теплоти і палива для опалення і вентиляції розраховують індивідуально для кожної будівлі окремо. При цьому їх необхідно розподілити на такі групи:

- з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні;

- з центральним опаленням при індивідуальній котельні;

Крім того, при нормуванні будівлі розподіляють:

-виробничі (у тому числі з регулярним вводом і виводом рухомого складу);

-невиробничі (житлові, суспільно-комунальні й адміністративні). Для будівель з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні від центральної котельні або від ТЕЦ нормують витрату теплоти, яка вимірюється на вводах в опалювальні системи із зовнішньої теплової мережі. У цьому випадку для встановлення норми витрати палива, що спалюється в котельні для опалення і вентиляції будівель, до витрати теплоти на вводах додаються втрати теплоти в мережі і таким шляхом визначають величину відпущеної і виробленої теплоти і нормальної пари, а потім нормативну витрату палива для даної котельні.

Для будівель з центральним опаленням і індивідуальною опалювальною котельною, а також будівель із пічним опаленням норму витрати підраховують у кілограмах палива в умовному обчисленні (кг.у.п.).

Норму витрати теплоти на опалення будівель невиробничого і виробничого призначення, при експлуатації яких не передбачається регулярне введення і виведення із приміщень рухомого складу, визначають як витрату теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження з урахуванням інфільтрації.

Для виробничої будівлі, при експлуатації якої регулярно здійснюється введення і виведення рухомого складу витрата теплоти на опалення складається з витрат теплоти на ліквідацію теплових втрат через зовнішні огородження (стіни) і витрат теплоти на зігрівання рухомого складу і відновлення в приміщенні температурного режиму, який порушується при відкриванні воріт для впускання і випускання рухомого складу.

Норму витрати теплоти і палива для опалення і вентиляції кожної окремої будівлі визначають за характеристиками її опалювально-вентиляційного паспорту. Дані в опалювально-вентиляційному паспорті виробничої будівлі, пов'язані з режимом обслуговування та експлуатацією рухомого складу, повинні бути завірені керівником підприємства.

Будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні.

Норму витрат теплоти, ГДж, або Гкал, на ліквідацію теплових втрат у будівлі (на вводі в опалювальну систему) визначають за формулою:

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6(4.1)

де V_буд - розрахунковий зовнішній об'єм будівлі, обумовлений її паспортом,м³;

ф - тривалість періоду, для якого розраховується норма, год;

t_ВП - розрахункова внутрішня температура, °С;

t_СП^СЕР - середня зовнішня температура за період, для якого розраховується норма, °С;

q_від - теоретична питома опалювальна характеристика будівлі, кДж/год*м³*°С, або ккал/год*м³*°С;

k_екс - експлуатаційний коефіцієнт;

k_до6 - коефіцієнт, що враховує змінність дії опалення.

Значення t_ВП приймають за [2]. Якщо будівля включає до себе кілька приміщень з неоднаковими внутрішніми температурами, значення t_ВП приймають усереднене або об'єм будівлі розбивають на декілька об'ємів, які включають до себе приміщення з визначеними значеннями t_ВП.

Розмір Q_від підраховують для кожної частини самостійно, а потім підсумовують.

При розрахунку норми на майбутній період (місяць, квартал, опалювальний сезон) розмір t_СП^СЕР приймається за [2]. При розрахунку норми за визначений період величину t_СП^СЕР приймають по довідкам місцевої метеорологічної служби.

Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі q_від являє собою величину годинної теплової втрати через зовнішні огородження, піднесена до 1м³ розрахункового об'єму будівлі і до 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур. Величина q_від приймається теоретично. До неї не включаються втрати теплоти від інфільтрації. Теоретична питома опалювальна характеристика будівлі q_від визначається за [2] у залежності від:

- типу будівлі (виробниче чи невиробниче);

- середньої зовнішньої температури t_СП^СЕР;

- висоти або етажності і наявності верхнього освітлення;

- матеріалу і товщини зовнішніх стін;

-питомого зовнішнього периметра Р будівлі (тобто довжини периметру в метрах, віднесеного до площі забудови в квадратних метрах);

- засклонованості будівлі w (тобто відношення сумарної площі усіх віконних і дверних прорізів до повної площі зовнішніх стін).

Для виробничих будівель вище 10 м і всіх невиробничих будинків ступінь засклонованості визначають на підставі безпосередніх вимірів і заносять у паспорт будівлі.

Експлуатаційний коефіцієнт k_екс враховує вплив:

- інфільтрації в залежності від середньої швидкості вітру;

- системи опалення (парове, водяне, повітряне, змішане).

Величина k_екс залежить від типу будівлі, швидкості вітру і системи опалення. У [2] наведені значення k_екс для виробничих і невиробничих будівель з центральним опаленням.

Коефіцієнт k_до6 , що враховує змінність дії опалення визначається з [2].

Норма витрати теплоти на ліквідацію теплових втрат через огородження, визначена по формулі (4.1) для будівлі, не захищеної від дії найбільш сильних і тривалих вітрів, збільшується на 10%. Для нової збудованої будівлі на перший сезон експлуатації норма витрати теплоти (палива) збільшується додатково на 10%.

При наявності проекту опалення будівлі (типового чи індивідуального) величина q_від може бути прийнята на підставі даних, приведених проектною організацією. Це повинно бути обумовлено і затверджено цією організацією для розрахунку норм витрати теплоти (чи палива) на опалення.

Будівлі з центральним опаленням при індивідуальній опалювальній котельні. Норма витрати палива, т.у.п, для опалення будівель з центральним опаленням при індивідуальній котельній розраховується за наступними формулами. Для твердого палива

В_від=0,23_*V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6(4.2)

Для мазуту і газу

В_від=0,20_*V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6(4.3)

де В_від - норма відпуску палива, т.у.п.

Будівлі з опаленням на твердому паливі.

Норму витрати палива, т.у.п., для будівель з пічним опаленням за визначаємий період розраховують за формулою

В_від=5,5_*V_{буд *} ф_{доб *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} 10^-6 (4.4)

де V_буд - зовнішній об'єм будівлі, м³ ;

ф_доб - тривалість періоду, для якого розраховується норма витрати палива, діб.

Додаткові витрати теплоти на опалення для виробничих будівель пов'язаних з регулярним введенням і виведенням рухомого складу.

Витрата теплоти, ГДж, або Гкал. на зігрівання рухомого складу визначають відповідно до планової кількості постановок у приміщення цеху(депо) кожного локомотива (вагона) за період нормування і його повної теплоємності, яка залежить від тривалості перебування в приміщенні

Q_p.c.=?(n*m*q_p.c.)*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6(4.5)

де n - число постановок секцій локомотивів (одиниць вагонів) у депо (цех), яке враховує тип і тривалість перебування їх в депо;

q_p.c - кількість теплоти, яка необхідна для зігрівання секції локомотива чи вагона за час перебування в приміщенні і віднесена до однієї секції (вагона) та до одного градуса різниці внутрішньої і зовнішньої температур;

m - число секцій в обліковій одиниці рухомого складу.

Значення q_p.c, виражене в ккал/секц*°С (кДж/секц*°С), або ккал/ваг.*°С (кДж/ваг.*°С) приймають за [2], в залежності від роду і типу локомотива (вагона) і тривалості його перебування в приміщенні.

Для локомотивів (вагонів) серій і типів, не зазначених у цих додатках значення q_p.c приймають виходячи з паспортних даних конкретної одиниці з перерахуванням пропорційно їх ваги.

Витрата теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму в приміщенні, що порушується відкриванням воріт для введення і виведення рухомого складу, розраховують на одну постановку локомотива (вагона) в депо, а потім множать на кількість постановок за період.

Витрати теплоти, Гкал (ГДж), на відновлення температурного режиму, віднесені до однієї постановки локомотива або вагона (вхід і вихід), тобто для дворазового відкривання воріт визначаються за формулою

Q_від.?600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) * 10^-6(4.6)

де ?n - число постановок у приміщення секцій локомотивів або вагонів різних видів і типів.

Кількість теплоти, що витрачається на теплові завіси, встановлені на вхідних і вихідних воротах, чисельно дорівнює кількості теплоти, яке витрачається на відновлення температурного режиму.

Розрахунок норм витрати теплоти на вентиляцію будівель.

Норму витрати теплоти, Гкал (ГДж), для визначеного періоду на вентиляцію будівлі з центральним опаленням при централізованому теплопостачанні підраховують за формулою:

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6(4.7)

де q_вент - питома вентиляційна характеристика будівлі, ккал/год*м *°С (кДж/год*м³*⁰С). Значення q_вент приймають за [2].

ф_вент - щодобова кількість годин дії вентиляції, яка враховує добовий режим її експлуатації. Величина ф_вент не може бути більше офіційно встановленої кількості годин роботи. Для житлових будівель ф_вент =24 год/доб.

Для будівлі з центральним опаленням при індивідуальній котельні, а також для будівлі з пічним опаленням норму витрати палива в умовному обчисленні, т.у.п., на вентиляцію на період визначають за наступними формулами:

Для твердого палива

В_вент=5,5_*V_{буд *} ф_{доб *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} (ф_вент/24) _* 10^-6(4.8)

Для мазуту і газу

В_вент=4,8_*V_{буд *} ф_{доб *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} (ф_вент/24) _* 10^-6(4.9)

Таким чином згідно формул які наведені вище ми розраховуємо необхідну кількість тепла на опалення ремонтно-виробничих цехів депо.

4.3.1 Цех періодичного ремонту

Дані для розрахунку:

Кількість поверхів-1;

Матеріал - Цегла; Товщ. стін - 2цегли;

Внутрішня температура будівлі - 16 ^оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру - 1618 м²;

Об'єм будівлі по зовнішньому обміру - 13800м³;

Середня висота - 8,5м;

Зовнішній периметр будівлі - 189м; Відносний периметр будівлі - 0,12

Число годин роботі вентустановки - 6,4год;

Число заходів локомотивів за опалювальний період і час їхнього перебування в будівлі:

Електровози ЧС2 - 6 заходів по 48 час;

ЧС7 - 3 -//-//-//- 96час;

118 -//-//- 24час;

118 -//-//- 12час;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

ф=189діб; t_СП^СЕР=-5,2^оС; t_Н=-23^оС;х^ср_ветра=3,0 м/сек.; q_від=0,447; k_екс=1,34;k_сут=0,7[2].

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення:

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=13800*189*(16-(-5,2))*0,447*1,34*0,7*10^-6=23,2 Гкал

Таблиця 4.2 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех

ТР-2	ЧС2 - 6од - m - 1	qп.с.=12350ккал/секц*град
	ЧС7 - 3од - m - 2	qп.с.=22230 -//-//-
ТР-1	ЧС2 - 57од - m - 1	qп.с.=12350 -//-//-
	ЧС7 - 61од - m - 2	qп.с.=22230 -//-//-
ТО-3	ЧС2 - 59од - m - 1	qп.с.=10520 -//-//-
	ЧС7 - 59од - m - 2	qп.с.=18936 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)

Q_p.c.=?(n*m*q_p.c.)*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6 = (6*1*12350 + 3*2*22230 + 57*1*12350 + 61*2*22230+59*1*10520+59*2*18936) =(16-(-5,2))*10^-6=137,35 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.6)

Q_вос.=600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=600*490*21,2*10^-6=6,23 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

13800*0,1(21,2)*189*6,4*10^-6=35,4 Гкал

Загальна кількість тепла:

Q_заг= Q_від+ Q_р.с.+ Q_вос+ Q_вент=

23,2+137,35+6,23+35,4=202,18 Гкал

4.3.2 Підйомний цех

Дані для розрахунку:

Кількість поверх.-1; Матеріал - Цегла; Товщ. стін - 2цегли;

Внутрішня температура будівлі - 18 ^оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру - 1508 м²;

Об'єм будівлі по зовнішньому обміру - 17643м³;

Середня висота - 11,7м;

Зовнішній периметр будівлі - 164м; Відносний периметр будівлі - 0,10

Площа віконних прорізів - 240м²; Ступінь засклонованості w=0.15

Число годин роботи вентустановки - 12,8год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

ф=189діб; t_СП^СЕР=-5,2^оС (табл.Д.23); t_Н=-23^оС; х^ср_ветра=3,0 м/сек.; q_від=0,269; k_екс=1,37; k_сут=0,85 [2];

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення:

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=17643*189*(18-(-5.2))*0.269*1.37*0.85*10^-6=24,2 Гкал

Таблиця 4.3 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех:

ТР-3	ЧС2 - 6од - m - 1	qп.с.=12350ккал/секц*град
	ЧС7 - 7од - m - 2	qп.с.=22230 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)

Q_p.c.=?(n*m*q_p.c.)*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

6*1*12350+7*2*22230(18-(-5,2))*10^-6=8,9 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.6)

Q_від.=600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

600*26*(18-(-5,2))*10^-6=0,36 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

17643*0,1*(18-(-5,2))*189*12,8*10^-6=99 Гкал

Загальна кількість тепла:

Q_заг= Q_від+ Q_р.с.+ Q_вос+ Q_вент=

24,2+8,9+0,36+99=132,46 Гкал

4.3.3 Електромашинний відділ

Дані для розрахунку:

Кількість поверх.-1; Матеріал - Цегла; Товщ. стін - 2цегли;

Внутрішня температура будівлі - 18 ^оС;

Площа будівлі по зовнішньому обміру - 1706,25 м²;

Об'єм будівлі по зовнішньому обміру - 17062,5м³;

Середня висота - 10м;

Зовнішній периметр будівлі - 165,5м; Відносний периметр будівлі - 0,097

Площа віконних прорізів - 240м²;Ступінь засклонованості w=0.1

Число годин роботи вентустановки - 6,4год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

ф=189діб;t_СП^СЕР=-5,2^оС;t_Н=-23^оС;х^ср_ветра=3,0м/сек.;q_від=0,391;k_екс=1,34;

k_сут=0,8;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=17062,5*189*(18-(-5,2))*0,39*1,34*0,8*10^-6=31,3 Гкал

Кількість заходів електровозів ЧС2, ЧС7 в зимовий період на ремонт в цех:

n=70 електровозів m=1 q_п.с=7560ккал/секц*град.

Розраховуємо згідно формули (4.5)

Q_p.c.=?(n*m*q_p.c.)*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

70*1*7560*(18-(-5.2))*10^-6=12.3 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.6)

Q_від.=600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

600*70*(18-(-5,2))*10^-6=1.0 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

17062.5*0,15*(18-(-5,2))*189*6.4*10^-6=71.8 Гкал

Загальна кількість тепла:

Q_заг= Q_від+ Q_р.с.+ Q_вос+ Q_вент=

=31.3+12.3+1.0+71.8=116.4 Гкал

4.3.4 Колісний цех

Дані для розрахунку:

Кількість поверх. - 1; Матеріал - Цегла; Товщ. стін - 2цегли;

Внутрішня температура будівлі - 16 ^оС;

Число годин роботи за добу - 8год;

Число відкривання воріт - 70;

Площа будівлі по зовнішньому обміру - 1074 м²;

Об'єм будівлі по зовнішньому обміру - 11277м³;

Середня висота - 10,5м;

Зовнішній периметр будівлі - 147,7м; Відносний периметр будівлі - 0,14

Площа віконних прорізів - 170м² ;Ступінь засклонованості w=0.15

Число годин роботи вентустановки - 6,4год;

Кліматичні данні по Харківському вузлу:

ф=189діб; t_СП^СЕР=-5,2^оС; t_Н=-23^оС; х^ср_ветра=3,0 м/сек.; q_від=0,342; k_екс=1,37; k_сут=0,7;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=11274*189*(16-(-5,2))*0,342*1,37*0,7*10^-6=14,8 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.6)

Q_від.=600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

600*80*(16-(-5,2))*10^-6=1.0 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

11277*0,25*(16-(-5,2))*189*6,4*10^-6=72,3 Гкал

Загальна кількість тепла:

Q_заг= Q_від+ Q_р.с.+ Q_вос+ Q_вент=

=14,8+1.0+72,3=88,1 Гкал

4.3.5 Цех ПТО локомотивів

Дані для розрахунку:

Кількість поверх. - 1; Матеріал - Цегла, стінові панелі; Товщ. стін - 2цегли;

Внутрішня температура будівлі - 5 ^оС;

Число годин роботи за добу - 8год;

Число відкривання воріт - 70;

Площа будівлі по зовнішньому обміру - 1152 м²;

Об'єм будівлі по зовнішньому обміру - 13248м³;

Середня висота - 11,5м;

Зовнішній периметр будівлі - 144м; Відносний периметр будівлі - 0,125

Площа віконних прорізів - 320м²; Ступінь засклонованості w=0.2

Число годин роботи вентустановки - 19,2год;

Згідно формули (4.1) розраховуємо кількість тепла на опалення

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=13248*189*(5-(-5,2))*0,256*1,37*1*10^-6=8,9 Гкал

Таблиця 4.4 Кількість заходів електровозів в зимовий період на ремонт в цех

ЧС2 - 1770од - m - 1	qп.с.=2000ккал/секц*град
ЧС7 - 1950од - m - 2	qп.с.=8658 -//-//-

Розраховуємо згідно формули (4.5)

Q_p.c.=?(n*m*q_p.c.)*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

(1770*1*2000+1950*1*8658)*(5-(-5,2))*10^-6=208,3 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.6)

Q_від.=600*?n*(t_ВП-t_СП^СЕР) _* 10^-6=

600*3296*(5-(-5,2))*10^-6=20,2 Гкал

Розраховуємо згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

13248*0,25*(5-(-5,2))*189*19,2*10^-6=122,6 Гкал

Загальна кількість тепла:

Q_заг= Q_від+ Q_р.с.+ Q_вос+ Q_вент=

8,9+208,3+20,2+122,6=360 Гкал

Розрахувавши всі наведені вище ремонтно-виробничі цеха ми можемо знайти загальну суму необхідного тепла для зігрівання всіх цих цехів.

Q_{заг.цехів}= Q_{заг.період. рем.}+ Q_{заг.підйом.цех}+ Q_{заг єлектр.цех}+ Q_{загколісний цех}+ Q_{заг.ПТО}=

=302,18+232,46+116.4+88,1+360=1099,14Гкал

4.4 Розрахунок споживання палива для будівлі відпочинку локомотивних бригад

Розрахунок потреби палива зроблений відповідно до "Інструкції з нормування витрати тепла й палива для стаціонарних установок залізничного транспорту", затвердженої наказом Укрзалізниці № 117-Ц від 25.04.03р.

Будівля - будинок відпочинку локомотивних бригад.

Опалювальний період - 189 діб., гаряче водопостачання - 176 діб у літній період.

t_н=-23⁰С, t_н^ср=-5,2⁰С, V^ср_ветра=3,0м;

Працює один котел НИИСТУ-5 ККД=67%.

Питома норма витрати 213,0 кг.у.п. Паливо - вугілля.

Характеристика будівлі:

Число поверхів-2, матеріал стін-цегла, товщина стін-2 цегли, система опалення-водяна.

t_в=18⁰С; ф_раб=24години; t_воды=90⁰С; F_зд=805м²; Н_зд=8,2м; V_зд=6601м³; П=80,5; Р=0,1.

Розрахунок витрати теплової енергії на обігрів будинку згідно формули (4.1)

Q_від=V_{буд *} ф _* (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{від *} k_{екс *} k_{доб *} 10^-6=

=6601*189(18-(-5,2)*0,469*1,25*1*10^-6=16,96Гкал

де q_від=0,469 ккал/год м³.

k_экс=1,25; k_сут=1

Розрахунок витрати тепла на вентиляцію згідно формули (4.7)

Q_вент=V_{буд *} ф_{доб *} ф_{вент *} (t_ВП-t_СП^СЕР)_* q_{вент *} 10^-6=

=6601*189*24(18-(-5,2)*0,25* 10^-6=173,66Гкал

де q_вент=0,25 ккал/час м³ град.

Розрахунок витрати теплоти, Гкал/період (ГДж/період), за нормований період на гаряче водопостачання душових, умивальників і кранів для миття посуду визначають за формулою:

Q_г.в.=n* q_год*ф=

=(4*16200*189+4*13500*176)* 10^-6=21,75Гкал(4.10)

де q_год -- питома норма витрати тепла на 1 годину роботи душової у ккал/година.

q_год^зимова =16200 ккал/година.

q_год^літня =13500 ккал/година.

n - кількість душових сіток.

ф - тривалість роботи споживачів за період.

Знаходимо загальну витрату тепла:

Q_заг=Q_від+Q_вент+Q_г.в.=16,96+173,66+21,75=212,37Гкал

4.5 Доцільність переводу парового котла в водогрійний режим

У зв'язку з пошуком внутрішніх резервів економії паливно-енергетичних ресурсів і підвищення ефективності роботи установок котельних є доцільним реконструювати опалювальні котельні, обладнанні паровими котлами.

Одним із шляхів реконструкції діючих котельних є перевід парових котлів на водогрійний режим роботи. В цьому випадку котлоагрегат видає замість пари гарячу воду потрібних параметрів і може бути включений в теплову мережу як напряму, так і через систему водяних теплообмінних апаратів для підігріву мережної води.

Розширення паливно-енергетичної бази та одержання електричної і теплової енергії тісно пов'язані з загально-технічним прогресом. При цьому поряд з будівництвом нових потужних теплогенеруючих установок для покриття потреб в тепловій енергії підприємств і зростаючого житлового фонду широко використовується розширення, модернізація і реконструкція існуючих котельних установок, що дозволяє підвищити видобуток теплової енергії в необхідних межах і порівняно при невеликих витратах.

Зараз більшість промислово-опалювальних котелень малої і середньої продуктивності з тиском робочого середовища від 1,3 МПа до 2,5 МПа обладнанні двохбарабанними паровими котлами типу МЕ. За своїми техніко-економічним показникам котли МЕ відповідають сучасним вимогам.

Котлоагрегати МЕ мають наступні позитивні особливості:

1) в них проведена уніфікація окремих елементів і вузлів, що відповідає простоті всієї конструкції, це дозволяє організувати поточне виробництво в заводських умовах серіями по продуктивності і тиску;

2) вдало виконана компоновка парогенератора з універсальними топочними пристроями, що забезпечує можливість роботи на різних видах палива з високою економічністю при мінімальних затратах тяжкої ручної праці обслуговуючого персоналу;

3)розроблена і здійснена блочність виготовлення і транспортабельність котлів, що дозволяє постачати заказчику агрегат у зібраному вигляді або блоками в обмуровці, це дозволяє прискорити монтаж і здешевіти виробництво.

Ці особливості забезпечили умовами при яких парові котли типу МЕ отримали широке розповсюдження. Масове використання котлів МЕ в опалювальних котельнях пов'язано з тим, що в 50-60 роках не був налагоджений масовий випуск водогрійних котлів малої та середньої продуктивності. Методика реконструкції парових котлів в водогрійні в ту пору не була розроблена, внаслідок чого будували тисячі опалювальних котелень з паровими котлами. В наш час в більшості випадків теплоносієм в теплових мережах є вода з температурою 150 °С в подаючих і 70 °С в зворотних трубопроводах.

В цих умовах пара, генеруючи в котлоагрегатах, служить тільки проміжним теплоносієм, тепло яке використовується для нагріву води в спеціальних пароводяних теплообмінних апаратах. Зараз розповсюджені теплові схеми з окремими бойлерними установками. Спорудження і експлуатація бойлерних установок потребує капітальних витрат, наявності дефіцитних труб та інших матеріалів збільшує металомісткість і експлуатаційні витрати.

Доцільність такої реконструкції обумовлено тим, що переведення котлоагрегатів на водогрійний режим дає можливість без значних затрат підвищити економію палива на 20% (при роботі на газі). Знижуються витрати електроенергії на власні потреби, відпадає необхідність у живильних насосах з електричним і паровим приводом, відпадає потреба проводити безперервну продувку.

До теперішнього часу досвід експлуатації котельних установок, переобладнаних для роботи в водогрійному режимі, показує, що реконструкція котлів і переведення їх на понижені параметри роботи забезпечує високоефективну, стійку і надійну роботу, а також створює благо приємні умови для обслуговуючого персоналу.

Реконструкція парових котельних установок спрощує загальну теплову схему, приводить до зменшення собівартості одиниці відпускаємої споживачу теплоти. Досвід реконструйованих котельних агрегатів показує, що працюючи на водогрійному режимі котли типу МЕ забезпечують безперебійне одержання мережної води розрахункової температури, високу надійність в роботі, гарно тримає задані режими, при цьому в процесі експлуатації відсутні гідравлічні удари.

4.5.1 Підготовка котлів до проведення робіт по переобладнанню

При організації робіт по реконструкції парової котельні в водогрійну необхідно дотримуватися наступної послідовності виконання операцій:

1)ознайомлення з технічною документацією котельні, яка планується до переобладнання;

2) складання попереднього техніко-економічного обґрунтування;

3) вибір принципової схеми переобладнання та розробка проекту з урахуванням місцевих умов;

4) проведення зовнішнього та внутрішнього оглядів котлів, складання актів про кількість шламу та накипу, а також про виявлені механічні дефекти котлів і місцеву корозію;

5) організація очистки котлів від накипу і шламу, визначення кількості реагентів та їх доставка в котельню, проведення очистки;

6) проведення демонтажу вимірювальних приладів, арматури та трубопроводів. Демонтаж рекомендується починати з датчиків автоматичного регулювання. Потім демонтують арматуру, сепараційні щити і обв'язочні парові та дренажні трубопроводи, а також парові теплообмінники і насоси, які не будуть використовуватися при роботі в водогрійному режимі;

7) переобладнання економайзера. При цьому послідовне включення труб економайзера замінюється на паралельне включення по секціям;

8) монтаж обв'язочних (циркуляційних) трубопроводів по кожному котлу, а також мережних ділянок трубопроводів, що з'єднують допоміжне обладнання та насоси з котлами;

9) монтаж внутрішньо-барабанних перегородок;

10) монтаж спускників повітря та дренажних трубопроводів; заміна і установка на нових місцях запобіжних клапанів; монтаж вакуумного деаератора з допоміжним обладнанням, арматурою та автоматичними регуляторами; монтаж вимірювальних приладів і регуляторів, що забезпечують надійність та безпечність експлуатації котла в водогрійному режимі; промивка котла після переобладнання; гідравлічне випробовування котла на міцність та щільність; гаряче випробовування, наладка теплового режиму з перевіркою економічності роботи переобладнаного котла.

4.5.2 Підготовка котла до очистки

Котел, що підлягає очистці, підлягає ретельному огляду і складається акт його стану внутрішньої поверхні (товщина шару відкладень, корозія та інше). Особливу увагу приділяють огляду клепаних швів та вальцовочних з'єднань. При огляді із різних місць відбирають проби відкладень для хімічного дослідження складу.

Необхідно звернути увагу на забезпечення щільності комунікаційних ліній, зварних швів, фланцевих з'єднань та сальників насосів. Після огляду котла його опресовують на робочий тиск. При виявлені нещільності у швах останні підварюють. Ліквідовують також виявлені нещільності в лючках, фланцевих з'єднаннях. Із колекторів, грязевиків, барабанів та інших вузлів видаляють шлам і відпавши куски накипу.

Перед початком очистки повинна бути змонтована кислото промивочна апаратура.

Перед проведенням очистки на котлі виконують наступні роботи: відглушають частини котла, які не підлягають очистці, заглушками або дерев'яними пробками; відглушають водовказуючі колонки, знімають запобіжні клапани, а їх штуцера залишають відкритими; відглушають котел, що промивається, від інших котлів; збирають всю промивочну схему і перевіряють пробовідбірні точки, а також спускні та дренажні лінії; провіряють роботу кислото промивочного насоса на гарячій воді, після чого перекачують технічну кислоту в мірний бак.

Промивочний бак заповнюють водою, одночасно в нього вводять із мірного бака розрахункову кількість кислоти. Включають насос і перекачують в агрегат розчин, підігріваючи його до потрібної температури у виносному електричному підігрівачі. Котлоагрегат заповнюють до тих пір, поки розчин із зворотної лінії не почне поступати в промивочний бак, в якому після наповнення котла залишається 2/3 об'єму розчина.

Якщо кислота не інгібірована, замедлювач вводять разом з концентрованою кислотою в промивочний бак. Наповнення котла розчином кислоти з урахуванням приготування розчину та його нагріву не повинно перевищувати 3 години.

У випадку необхідності використання фтористих солей (для видалення силікатного накипу) останні поступово вводять в очищаємий агрегат разом з кислотним розчином. Для цього розрахункову кількість сухої фтористої солі висипають невеликими порціями вручну в промивочний бак.

При очистці хромовою кислотою, хромовим ангідридом (СrО₃), який знаходиться в твердому вигляді, останній поступово розчиняють водою в промивочному баці. Для перемішування розчину вмикають насос "на себе". Після розчинення всього хромового ангідриду перекачують розчин в котел. Потім насос зупиняють, приготовляють нову порцію кислоти і, ввімкнувши насос, знову перекачують рідину в котел. Так роблять до тих пір, поки котел не буде повністю заповнено, а розчин по зворотній лінії не почне повертатися в промивочний бак. Після заповнення котла розчином кислоти насос не вимикають і циркуляцію продовжують на протязі часу, заданого для очистки поверхні котла.

Якщо розчин підігрівається паром, то під час циркуляції витрату пари регулюють з таким підрахунком, щоб температура розчину під час очистки підтримувалась на заданому рівні (50-60°С).

Концентрацію кислотного розчину під час очистки котла контролюють кожні 15-20 хвилин. Проби на аналіз беруть із пробовідбірника на всмоктуючому трубопроводі та на зворотній лінії, тобто до і після промиваємого агрегату.

Якщо кислотність робочого розчину знижується за рахунок розчинення відкладень (на протязі одної години на 2-3 % від першопочаткової), то в промивочний бачок добавляють концентровану кислоту. Очистку проводять до тих пір, поки кислотність розчину перестане суттєво змінюватись.

Якщо кислотність розчину знижується в процесі промивки незначно, це вказує на погану розчинність відкладень. В цьому випадку кислотну очистку потрібно проводити на протязі максимально допустимого часу.

Як тільки на основі перевірки контрольного зразка час перебування кислоти в котлі буде признано достатнім, відкривають дренажний вентиль. Водою витісняють розчин кислоти в дренаж до тих пір, поки із пробовідбірника на зворотній лінії вода перестане давати з метилоранжем кислу реакцію. Після цього вимикають насос, закривають засувку та спускають всю воду із котла в дренаж. Після спорожнення котла закривають дренажну засувку і приступають до обробки котла лугом.

Спуск розчину кислоти в дренаж проводять з дозволу Санепідемстанції. До спуску кислоти дренажний приямок заповнюють кусками вапняного каміння. Після спускання розчину кислоти дренажний приямок промивають водою.

4.5.3 Тепловий розрахунок котлоагрегату МЕ-4-1,4ГМ

Схема переводу котла типу МЕ-4-1,4ГМ на водогрійний режим роботи показано на рис. 4.1.

По цій схемі потік води направляється спочатку в економайзер, а потім в нижні колектори бокових екранів. Після транспортування води через екранні труби і передню частину верхнього барабана котла потік води по необігріваємому трубопроводу направляється в нижній барабан, звідки піднімається по трубам конвективного пучка.

В котлах типу МЕ-4-1,4ГМ по ходу продуктів згорання знаходиться 17 рядів труб конвективного пучка, а поперек газового потоку - 20 труб. Потік води транспортується спочатку через 160 підйомних труб, потім розвертається в верхньому барабані на 180 і опускається по восьми трубам дев'ятого ряда в нижній барабан (інші труби дев'ятого ряда видаляються, а отвори в барабанах заглушаються коротишами). Після розвороту води в нижньому барабані на 180 вода транспортується в верхній барабан по 160 трубам конвективного пучка. Із середньої частини верхнього барабана вода подається в теплову мережу.



1.Трубопровід води із теплової мережі; 2.Економайзер; 3.Колектори бокових екранів; 4.Верхній барабан; 5.Вода в теплову мережу; 6.Суцільні перегородки; 7.Нижній барабан.

Рисунок 4.1 Схема переводу котла типу МЕ-4-1,4ГМ на водогрійний режим роботи

Визначаємо теплопродуктивність котла МЕ-4-1,4ГМ на паровому режимі:

(4.11)

де D - паропродуктивність котла в номінальному режимі роботи;

i_ж.п - ентальпія насиченої пари (194,13 ^oC)

і_ж.в - ентальпія живильної води (100 ^oC)

g_пр - Процент продувки котла (3%).

i_кіп - Ентальпія котлової води

Визначаемо повну витрату палива (яке подається в топку)

(4.12)

де Q^p_p - Кількість привернутої теплоти палива 37297,26(кДж/нм³)

з_к.а. - ККД котельного агрегату;

Визначаємо теплопродуктивність котла МЕ-4-1,4ГМ, переведеного на водогрійний режим роботи, по формулі, кДж/год:

Q_ка = G ( I^??- I^? ) к (4.13)

де G - паропродуктивність котла в номінальному режимі роботи, 4000 кг/год;

I^?? - ентальпія насиченої пари при тиску в барабані котла 1,4 МПа.

I^??=2567,32 кДж/кг;

I^? - ентальпія живильної води при t°=70 °С. I^?=294 кДж/кг;

к - коефіцієнт, який враховує збільшення теплопродуктивності котла при переведенні його на водогрійний режим, к=1,3.

Q_ка = 4000 (2567,32- 294) 1,3 =11821264 кДж/год

Визначаємо витрату води через котел, переведений на водогрійний режим роботи, кг/год:

G^?= Q_ка/( I_вих - I_вх)(4.14)

де I_вх - ентальпія води на вході в котел, кДж/кг;

I_вих - ентальпія води на виході з котла I_вих=632 кДж/кг.

G^?= Q_ка/(I_вих - I_вх)=11821264/(632-294)=34974=34,9(т/год)

Визначаемо повну витрату палива в водогрійному режимі:

де Q^p_p - Кількість привернутої теплоти палива 37297,26(кДж/нм³)

з_к.а. - ККД котельного агрегату;

4.6 Встановлення на котел сучасного пальника

Всі попередні роки для спалювання палива в топках ДЕ (ДЕВ), КЕ (КЕВ), ДСЕ, Е, МЕ, КВЕ котлів застосовувалися російські реєстрові пальники ГМГм, ГМ, ГМП і РГМГ. Дані пальники працюють за принципом дифузійного змішування, коли турбулізація й закручування потоку повітря досягається шляхом установки в пальники лопаткового регістра.

Практична багаторічна експлуатація пальників показала як позитивні, так і негативні особливості їхньої роботи. Приведемо деякі приклади.

- Закручування потоку повітря різко скорочує підготовчу стадію горіння (підігрів і запалення палива) і активно сприяє догоранню коксових часток. Одночасно із цим виникає значна нерівномірність розподілу теплових потоків по довжині смолоскипа. При роботі пальників ГМ максимум випромінювання розташований у головній частині топки. У міру вигоряння палива теплові потоки знижуються й наприкінці топкової камери в 2-2,5 рази нижче первісних потоків. Коефіцієнт теплової ефективності екранів на початку топки становить 0,68-0,64 при середньому значенні 0,44-0,576.

- Величина максимальних теплових потоків і їхнє місце розташування визначає вимоги до параметрів і умов роботи середовища в циркуляційному контурі котла.

- Температура в локальній зоні горіння перевищує граничний рівень (1550°С), після якого починається інтенсивне окислювання атомарного азоту. Зміст NOх у газах, що йдуть, перевищує 500 мг/м³.

- Недосконалість підведення повітря в реєстрову частину пальника приведе до значної швидкісної й видаткової нерівномірності на виході з пальника. Горіння затягається й порушується симетрія факела щодо осі котла. Коефіцієнти надлишку повітря набагато перевищують розрахункові величини, має місце торкання факелом задньої стінки котла й затягування факела в конвективний пучок.

- Для розпилення рідкого палива в реєстрових пальниках використовуються паро-механічні форсунки, що вимагає додаткової витрати пари на власні потреби. Основним недоліком паромеханічних форсунок є зміна зовнішньої форми й внутрішньої будови факела зі зміною тиску подачі палива. При незмінній епюрі розподілу швидкостей повітряного потоку зміна характеристик паливного факела приводить до якісного погіршення спалювання палива.

- Рівень автоматизації керування процесом спалювання палива обмежується тільки захисними функціями.

Російські виробники пальників останні десятиліття практично не проводили роботи з модернізації й автоматизації процесів спалювання на своїх пальниках. З початку 90-х років минулого сторіччя почалося активне просування на ринок сучасних пальників різних європейських і світових виробників. Дані пальники були призначені в основному для імпортних і російських жаротрубних котлів, і до кризи 1998 року увага європейських виробників пальників до російських водотрубних котлів було незначне.

Спроби застосування сучасних закордонних пальників на котлах Бійського котельного заводу зіштовхувалися з постійною проблемою невідповідності габаритів факела розмірам камери згоряння котла. У Європі в даний момент практично відсутнє виробництво водотрубних котлів і тому всі пальники розробляються й виробляються для роботи з надувними жаротрубними котлами.

По своїх технічних характеристиках стандартні європейські пальники є длинно факельними, і вони не можуть працювати на водотрубних котлах з короткими топками, що працюють під розрядженням.

На практичних прикладах підтвердилися теоретичні припущення, що жодний європейський пальник, створений для роботи на жаротрубних котлах, не зможе вивести водотрубний котел типу Е, ДЕ, ДКВР, МЕ на номінальну потужність.

Зміна економічної ситуації після кризи 1998 року й значне збільшення зацікавленості Замовників у купівлі звичних і доступних котлів Бійського котельного заводу зажадало від заводу Weishaupt і компанії РАЦИОНАЛ оперативних заходів щодо адаптації пальників до водотрубних котлів.

В 2000 році компанія РАЦИОНАЛ, ексклюзивний представник фірми Weishaupt у Росії, і інститут досліджень і розвитку при заводі Weishaupt затвердили нову програму по модернізації й адаптації пальників Weishaupt до котлів Бійського котельного заводу. Протягом декількох років необхідно було вирішити наступні завдання:

- Розробка, випробування й серійне виробництво нового змішувального пристрою для рівномірного розподілу факела пальників по обсязі камери згоряння в коротких топках водотрубних котлів.

- Досягнення оптимально низьких емісійних показників при спалюванні різних видів палива й стабільної автоматизованої роботи пальників у всьому діапазоні потужності водотрубних котлів.

- Впровадження з 2005 року в серійне виробництво нових пальників з коротким факелом для всіх типорозмірів котлів.

Від ідеї до впровадження в серійне виробництво (2003).

Відповідно до затвердженого підбора пальників на всі типорозміри котлів ДЕ й ДКВР, було потрібно в короткий термін впровадити в серійне виробництво 44 типи пальників Weishaupt для різних видів палива виконання SF (короткий факел). Необхідно було прискорити процес розробки, проектування й виготовлення нових змішувальних пристроїв пальників. Для цих цілей спільним рішенням заводу Weishaupt і компанії РАЦИОНАЛ у Росії була створена інженерно-конструкторська група, працювати в яку запросили провідних російських спеціалістів в області пальникових пристроїв.

Із цього моменту розробка прототипів і основних проектних рішень стали виконуватися в Росії. Це значно прискорило роботи: з'явилася можливість для кожного типорозміру пальників розробляти одночасно кілька варіантів досвідчених змішувальних пристроїв. Під кінець року їхнє виготовлення також було організовано в Росії. Роботу російських фахівців координував Інститут досліджень і розвитку заводу Weishaupt.

У середині року в котельню Бійського заводу був доставлений мазутний пальник RMS70 для випробувань на котлі ДЕ- 10-14. На даному котлі планувалося випробування декількох варіантів змішувальних пристроїв для важкого рідкого палива. Для спалювання мазуту потрібно великий топковий простір, тому від нового виконання пальників було потрібно максимально розширити смолоскип і використовувати ширину й висоту топки котла.

На випробуваннях пальників G11 і RGL11 на котлі ДЕ-6,5 у місті Кемерово були перевірені три досвідчених варіанти змішувального пристрою SF. Випробування проводилися в модульованому режимі на всіх експлуатаційних потужностях котла на газі й на дизельному паливі. У результаті був обраний пристрій 2SF, що надалі допрацьовувався для пальників типорозмірів G, GL,RL, L 7-11. Факел горіння палива при використанні пристрою 2SF, рівномірно розподіляючись по топці, не торкався стінок водотрубного котла. У результаті випробувань були досягнуті наступні показники: на газі ККД - 93%, викиди NOх - 85 мг/м³ і на дизельному паливі ККД - 91%, викиди 160 мг/м³.

2004 рік

Протягом усього року тривала цілеспрямована робота з остаточної доробки нових виконань змішувального пристрою 1SF і 2SF для короткого факела. Оскільки завдання по адаптації факела до топок водотрубних котлів було практично вирішене, основна увага приділялася рішенню завдань стабільного підпалу пальників і якісному спалюванню палива на всіх експлуатаційних режимах роботи котла з досягненням максимально можливого діапазону модульованого регулювання пальників.

У котельні Бійського заводу інженерна група з Інституту досліджень і розвитку заводу Weishaupt завершила випробування мазутного пальника RMS70 на котлі ДЕ-10. Отримано наступні результати при роботі на мазуті: З - 0-3 ррм/мз, залишковий кисень - 3, 5-4,5%, сажа - 1-3, ККД котла - 90%, діапазон регулювання - 1:7.

Бійський котельний завод видав фірмі Weishaupt і компанії РАЦИОНАЛ офіційне узгодження на застосування пальників Weishaupt з котлами (ДЕ, ДКВР і іншими котлами), був підписаний спільний Сертифікат якісної відповідності продукції Weishaupt і котлів Бійського заводу.

Переваги застосування пальників Weishaupt на котлах Бійського котельного заводу

До середини 2005 року закінчені випробування по адаптації пальників до водотрубних котлів Бійського котельного заводу. З 2005 року починається серійне виробництво пальників виконання SF для всіх основних типорозмірів котлів ДЕ й ДКВР. Робочій і інженерно конструкторській групі, що успішно виконала завдання, поставлені в програмі 2001 року, позначені наступні завдання по аналізу роботи адаптованих пальників Weishaupt, моніторингу процесів експлуатації котлів і, при необхідності, подальшій оптимізації роботи пальників на водотрубних котлах. Протягом чотирирічної спільної роботи фахівців заводу Weishaupt, компанії РАЦИОНАП і Бійського котельного заводу було проведено 38 штатних випробувань нових пальників на різних типах водотрубних котлів, розроблене й виготовлено 54 варіанта пробних змішувальних пристроїв. Бюджет витрат по цих роботах за чотири роки склав близько 1 млн. 200 тис. Євро. Накопичено значний обсяг практичних експлуатаційних результатів, які дозволяють реально відчути нижченаведені переваги застосування пальників Weishaupt у порівнянні з аналогами на котлах Бійського котельного заводу:

1. Економія енергоресурсів (паливо й електроенергія)

2.Зниження втрат тепла з газами, що йдуть, і неповнотою згоряння палива, як наслідок, збільшення ККД на 2,5-3%;

3. Застосування систем плавного, частотного й кисневого регулювання;

4. Збільшення діапазону регулювання (у середньому 1:7);

5. Відсутність підтікання рідкого палива за рахунок конструктивних особливостей форсунок;

6. Зменшення витрати пари на власні потреби (сажеобдувка, розпил рідкого палива та інше).

7. Застосування систем мікропроцесорного регулювання;

8. Поставка пальників із шафами керування й безпеки котла;

9. Можливість застосування кисневого регулювання;

10. Можливість застосування частотного регулювання двигунів пальника й димососа;

11. Можливість передачі даних по цифрових каналах зв'язку.

12. Максимум теплового випромінювання в топковій камері котла становить 105-110% від середнього, що істотно знижує вимоги до циркуляційного контуру котла.

13. Рівномірний розподіл факела по всій камері згоряння котла;

14. Збільшення міжремонтного строку експлуатації екранів топки, труб котельного пучка й економайзера в 2,5-3 рази.

Відповідність вимогам і нормам екології

-Зниження екологічно шкідливих викидів у димових газах в 1,5-2 рази, максимальне значення температури в ядрі горіння 1350-1480 °С.

Зручність обслуговування й експлуатації

- забезпечується блочністью виконання пальників, у блок входять всі елементи, необхідні для підготовки й подачі палива в зону горіння, прилади автоматичного регулювання процесом горіння й аварійного захисту.

Можливості регулювання пальників Weishaupt і керування котлами МЕ

При реалізації проектів з котлами МЕ, ДКВР, оснащеними пальниками Weishaupt, у даний момент можливе використання практично всіх найсучасніших принципів і систем регулювання процесів спалювання палива й режимів роботи котла. Додатково можуть бути вбудовані різні функції виміру, регулювання й керування котлоагрегатом:

Плавне модулююме регулювання потужності котла залежно від витрати пари;

Частотне регулювання двигунів пальників і димососів;

Кисневе регулювання процесів спалювання палива;

Керування роботою димососів котлів;

Керування роботою й аварійними режимами котлоагрегатів;

Індикація режимів роботи котлоагрегатів;

Рисунок 4.2 - Принципова сх. автоматики і пальника Weishaupt

5. ВСТАНОВЛЕННЯ ГІДРОДИНАМІЧНОГО НАГРІВАЧА НА МИЙНУ МАШИНУ ММД - 12

В локомотивному депо встановлена одна мийна машина ММД-12, яка призначена для обмивки рам візків, колісних пар інших великогабаритних вузлів рухомого складу. Для її роботи необхідний теплоносій з температурою не менш як 95^оС. Теплоносій з такими параметрами відпускається з котельні локомотивного депо. Для цього необхідно в часи роботи мийної машини в зимовий період підвищувати продуктивність котла, а в літній період взагалі запускати котельню коли вона взагалі не працює. Таким чином в даному дипломному проекті запропоновано встановити гідродинамічний нагрівач УГД "Термер" який дозволить працювати мийній машині автономно незалежно від котельні, і з економити кошти.

Технічний опис установки

Гідродинамічний нагрівач УГД "Термер" об'єднує в собі три важливі властивості:

некритичність до режимів електроживлення (важливе дотримання лише добового споживання електроенергії);

простота навантаження/розвантаження електродвигуна від 15% до 120% номінальної потужності в безперервному (безступінчатому) режимі;

*можливість генерувати/споживати реактивну потужність. Системи гідравлічного нагріву відповідають необхідним умовам первинного регулювання частоти енергосистеми, зокрема -- в режимі зовнішнього управління з боку диспетчера енергосистеми.