Інвертор напруги для апаратури зв'язку
Види систем електричного живлення, планування та основні вимоги до них. Джерела безперебійного й гарантованого електроживлення. Електромеханічні перетворювачі напруги. Вибір схеми інвертора, опис принципу дії. Собівартість виготовлення блоку живлення.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.02.2011 |
| Размер файла | 3,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
3,17
Основна заробітна плата
58,80
Амортизаційні відрахування
3, 20
Інші витрати
1,76
Разом 162,38 грн.
Отже кошторисна собівартість виготовлення блоку живлення становить 162 гривні 38 копійок.
8. Охорона праці
У проекті розглядуються принципи роботи і побудови потужного джерела живлення. При розробці цього пристрою питання охорони праці розглядуються стосовно забезпечення оптимальних (здорових і безпечних) умов праці для розробника.
Організація заходів з безпеки праці при виготовленні та випробуванні блоків живлення.
Як відомо будь-яка виробнича діяльність супроводжується наявністю небезпечних і шкідливих факторів, які поділяються на слідуючі групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.
До фізичних факторів відносять такі, як рухомі машини і механізми підвищена забрудненість і загазованість повітря та ін.
Хімічні фактори поділяють: по характеру дії на організм людини - на загально токсичні; подразнюючі, канцерогенні, мутагенні і ті, які впливають на репродуктивну функцію.
Група біологічних факторів включає в себе біологічні об'єкти, які діляться на мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки) і макроорганізми (рослини, тварини).
Група психофізичних факторів по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.
Всі перераховані фактори являються небезпечними або шкідливими в таких умовах: швидкість, температура, маса, концентрація, напруга електричного поля та ін.
Розрізняють 4 види відповідальності за порушення законодавства про працю і правил по охороні праці: дисциплінарну, кримінальну, адміністративну і матеріальну.
Дисциплінарну відповідальність несуть особи, які порушили трудову дисципліну, в тому числі і трудове законодавство і правила по охороні праці.
Кримінальну відповідальність несуть особи, які порушили правило по охороні праці, а в проектних організаціях-норми і правила, які являються обов'язковими при проектуванні будівель, технологічних ліній обладнання.
Адміністративна відповідальність полягає в попередженні або накладенні штрафу представниками органів державного нагляду в тому числі технічними інспекторами праці.
Матеріальна відповідальність виражається в вирахуванні сум, виплачених потерпілим від нещасних випадків і професійних захворювань.
У відповідності з ГОСТ 12.0.004 - 89ССБТ “Вивчення безпеки праці. Загальні положення" всі особи, які приймаються на роботу, а також працівники, які переводять з однієї роботи на іншу проходять інструктаж: ввідний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і текучий.
Ввідний інструктаж носить обширний характер і проводиться інженером по охороні праці, іноді в присутності працівників медичної установи або пожарної служби.
Перш за все при поступленні до роботи в цеху робітник проходить первинний інструктаж на робочому місці у майстра виробничої дільниці.
Один раз в півроку, а для професій пов'язаних з підвищеною небезпекою, щоквартально організовується повторний інструктаж. Майстер переважно проводить його з групою робітників, а в деяких випадках індивідуально.
Позаплановий інструктаж проводиться в випадках: зміни правил, стандартів, інструкцій по охороні праці, зміни технологічного процесу, заміни або модернізації обладнання, сировини, матеріалів і інших змін в умовах праці; порушенні працівниками інструкції, норми, а також використання неправильних прийомів і методів праці, які можуть призвести до травми або професійного захворювання.
Текучий інструктаж проводять з працівниками перед виконанням робіт, на який оформляється допуск-наряд.
В залежності від небезпеки поражених людей електричним струмом всі приміщення поділяють слідуючим чином:
- приміщення без підвищеної небезпеки;
- з підвищеною небезпекою;
- дуже небезпечні приміщення.
До приміщень з підвищеною небезпекою відносять такі в якких є сирість або струмопровідний пил, струмопровідна підлога, температура повітря більша 35єС.
Особливо небезпечні приміщення це такі, в яких вологість близька до 100%, стеля стіни і перегородки покриті вологою, хімічно реактивне або органічне середовище.
8.1 Безпечне ведення робіт
Живлення електроустаткування здійснюється від мережі змінного струму з напругою 220 В і частоти 50 Гц з глухозаземленою нейтраллю. Потужність, споживана від мережі змінного струму, не перевищує 50 Вт. Застосовується перший клас захисту від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу згідно ГОСТ 12.2.008.0-75* [23]. В даному випадку, згідно ГОСТ 12.1.030-81* [28] ефективною схемно-конструктивною мірою захисту є занулення. Клас приміщення по небезпеці ураження електричним струмом - приміщення з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Можливість одночасного дотику до тих, що мають з'єднання із землею металоконструкції і металевим корпусам електричного устаткування. Регламентуючий документ - ПУЕ-87 [25], ГОСТ 12.1.013-78 [24].
Клас об'єкту розробки за способом захисту від ураження електричним струмом - 1. Прилад має робочу ізоляцію і елемент для заземлення (занулення). ГОСТ 12.2.008.0-75* [23].
Комплекс необхідних заходів по техніці безпеки при розробці пристрою виміру визначається виходячи з конструктивних і схемно-конструктивних способів захисту.
Конструктивні заходи електробезпеки запобігають можливості дотику людини до струмоведучим частин. Всі вимірювальні прилади виконані в захисних корпусах. Застосовуються прилади закритого типа, згідно ПУЕ-87 [25] і ГОСТ 14254 - 80 [27] ступінь захисту Ip44, де перший знак “4”-защита від твердих тіл розміром більше 1 мм, другий знак “4” - захист від бризок.
Схемно-конструктивне міри знижують небезпеку дотику людини до неструмоведучим струмопровідним частинам електричних пристроїв при випадковому пробої ізоляції і виникненні електричного потенціалу на них.
8.2 Пожежна безпека
Пожежна безпека - достаток об'єкту при якому зі встановленою вірогідністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей і людей.
Причинами, які можуть викликати пожежу в приміщенні лабораторії, є:
несправність електричної проводки і приладів;
коротке замикання електричного ланцюга;
перегрівши апаратури і електричної проводки;
розряд статичної електрики;
блискавка.
Категорія будівлі по пожежній і вибухонебезпечній небезпеці - пожежонебезпечній, Ст В приміщенні знаходяться тверді матеріали, що згорають, і речовини. Регламентуючий документ - ОНТП 10-90 [29]. Клас приміщення (зона) по пожежобезпеці - П-iiа, П-ii. Тверді матеріали, що згорають, і волокнисті горючі речовини. Відповідно до ПУЕ-87 [25].
Мінімальний допустимий ступінь захисту електричної апаратури і електричних світильників - Ip44-електрична апаратура, Ip2х-електричні світильники. Клас приміщення по пожежонебезпеці П-iiа, П-ii. Що відповідає ПУЕ-87 [25], ГОСТ 14254-80 [27].
Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [31] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно - технічними заходами.
Система запобігання пожежі направлена на запобігання виникненню пожежі і в даній лабораторії включає:
контроль і профілактику ізоляції;
максимальний струмовий захист від коротких замикань;
вибір перетину дротів по максимально допустимому нагріву;
охолоджування елементів, що нагріваються, і блоків апаратури за допомогою вбудованих вентиляторів;
для відведення зарядів статичної електрики діелектричні корпуси апаратури заземлені (Rз=100 Ом).
виконання, вживання і режиму експлуатації електроапаратури відповідає класу приміщення по пожежній небезпеці П-iiа, П-ii. Відповідно по положенню електроапаратура має ступінь захисту Ip44, електросвітильники - Ip2х.
для даного класу будівель, приміщення яких відносяться по ПУЕ-87 [25] до класу П-iiа, П-ii і місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше годин в рік (умови м. Харкова) встановлено III категорію захисту від блискавки. На будівлі встановлений громовідвід, призначений для захисту від прямого удару блискавки.
Система пожежного захисту призначена для локалізації і гасіння пожежі і включає:
аварійне відключення апаратури і комунікацій;
сповіщення про пожежу повинне здійснюватися по телефону, крім того, в приміщенні встановлені теплові пожежники ізвещателі;
лабораторія оснащена углекислотним вогнегасником ОУ-2, який можна використовувати для гасіння електроустановок напругою до 380 В;
ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій - III вибрана з врахуванням категорії приміщення по пожежній небезпеці В і поверховості будівлі 3;
для успішної евакуації людей на випадок пожежі відстань до найближчого евакуаційного виходу не перевищує 40 м, розміри дверей і ширину коридорів відповідає протипожежним нормам проектування виробничих будівель.
8.3 Вимоги техніки безпеки до радіоелектронного обладнання
Безпека робіт з радіоелектронним обладнанням та підтримка його у належному стані регламентуються правилами техніки безпеки та промислової санітарії в електронній промисловості (ПТБ та ПСЕБ), ПТЕ та ПТБ при експлуатації електропристроїв споживачем.
При монтажі радіоелектронного обладнання треба притримуватися вимог електробезпеки та працювати тільки робочім електропристроєм (електродриль, електропаяльник).
При монтажі радіосхем забороняється: перевіряти руками наявність струму та нагрів струмоведучих частин схеми; використовувати для з'єднання блоків та приборів проводу з ушкодженою ізоляцією;
виконувати пайку та встановлення деталей у обладнання, котре знаходиться під струмом;
вимірювати напругу та струм переносними приладами, з неізольованими дротами та щупами;
підключати блоки до обладнання, котре знаходиться під напругою; працювати на високовольтних установках без захисних засобів; змінювати запобіжники при ввімкненому обладнані.
8.4 Вимоги безпеки при роботі ручними інструментами при збірних та монтажних роботах
Основну небезпеку при експлуатації ручного механізованого інструменту, представляють його робочі органи, гострі кромки та грані обробляємих виробів, а також шкідливі фактори:
- надвисокий рівень шуму, вібрації (у пневматичних машин);
- надвисока наруга електричного струму (електроінструмент);
- запиленість повітря при операціях свердлення.
Необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту:
- при роботі з ручним інструментом ударної дії (клепальні молотки, зубила та ін.): захисні окуляри з безосколковим склом, також рукавиці;
Забороняється експлуатація ручних електричних машин при виникненні поломок.
При виготовленні багатошарових друкованих плат виконується механічна обробка слоїстих пластиків (різка, пробивка отворів). Робочі на обробці слоїстих пластиків повинні виконувати ПТБ при холодній обробці матеріалів. Важливим фактором, погіршуючим умови праці у відділах, є шум.
Промивка плат виконується у ізопропиловому сприті та ацетоні, тому необхідно ураховувати, що ці речовини є пожежонебезпечними та шкідливими для здоров'я. Хімічна очистка плат виконується розчинами фосфатів, натрієвої соди тощо. При постійній роботі з розчинниками нерідко бувають різні хронічні ураження шкіри. Також небезпечно потрапляння навіть самих малих часток NaOH у очі.
У процесі хімічного міднення використовуються шкідливі речовини: сірчана, соляна, азотна кислоти, хлорна мідь та інші речовини, але для травлення міді з пробільних ділянок плат використовується ряд травників: хлорне залізо, персульфат амонію, хромовий ангідрид із сірчаною кислотою та ряд інших токсичних речовин.
У випадку потрапляння травників на шкіру або слизову оболонку очей необхідно невідкладно промити їх проточною водою або 0,5-1% - ним розчином квасців та замазати вазеліном або оливковою олією, а потім звернутися до медпункту. Роботу з травниками необхідно поводити у спецодягу та захисних окулярах. Робочі місця повинні бути обладнані ефективною витяжною вентиляцією.
Висновок
У ході виконання дипломного проекту було розроблено інвертор, що для захисту різного роду електронної апаратури від проблем, які можуть виникнути в мережі живлення.
Провівши аналіз існуючих на сьогоднішній день схем побудови подібних систем була визначена й обґрунтована структурна схема, а саме пристрій має структуру побудови, що дозволяє повністю визначити вимоги до розв'язуваних пристроєм проблем, а також визначені технічні вимоги.
Електричний розрахунок дозволяє визначити вимоги до силових елементів схеми електричної принципової, зокрема до силових ключів. Також в процесі виконання дипломної роботи були досягнуті відповідні технічні показники, які задовольняють вимоги технічного завдання. А також забезпечено належний рівень якості виробу, що відповідає загальноприйнятим стандартам.
Дана дипломна робота також містить у собі інформацію про умови, які повинні бути забезпечені на підприємстві для нормальної праці робітників та забезпечення належного стану їх здоров'я.
Список використаної літератури
1. Бандак М.І., Шабатура Ю.В., Ігнатенко О.Г. Електроніка в вимірюваннях. Навчальний посібник. - Вінниця: ВДТУ, 2001. - 167с.
2. Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники: в 2-х томах: Т.1. Пер. с англ. - 4-е изд. перераб. и доп. - М.: Мир, 1993.
3. Скаржепа В.А., Луценко А.Н. Электроника и микросхемотехника. Электронные устройства информационной автоматики. Под общ. ред. А.А. Краснопришиной. - К.: ВШ, 1989. - 432 с.
4. Источники электропитания радиоэлектронной аппаратуры. Под ред. Найвельта - М. Радио и связь, 1985 г.
5. Карпенко П.Ф. Источники питания. Схемотехника компенсационных стабилизаторов напряжения. Методические указания. - Краснодар: изд. КПИ, 1992.
6. Електронні промислові пристрої. / Ю.М. Гусин, В.И. Васильєв, і ін. - М.: Высш. шк., 1988. - 303с.
7. Гершунский Б.С. Основы электроники и микроэлектроники. - К.: ВШ, 1989. - 423 с.
8. Гершунский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. - К: Вища школа, 1983. - 240с.
9. Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. Полупроводниковые приемно-усилительные устройства. Справочник радиолюбителя. - К: Наукова думка, 1989. - 820с.
10. Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С. А, Чаплинский А.Б., Фукс Л.Б. Малогабаритная радиоаппаратура. Справочник радиолюбителя. - К: Наукова думка, 1989. - 480с.
11. Перельман Б.Л. Полупроводниковые приборы. Справочник. - М: Солон, Микротех, 1996. - 176с.
12. Нефедов А.В., Савченко А.М., Феоктистов Ю.Ф. Зарубежные интегральные микросхемы для промышленной электронной аппаратуры. Справочник. - М.: Энергоатомиздат, 1989.
13. С. Бирюков. Микросхемные стабилизаторы напряжения широкого применения. - Радио, 1990, №2.
14. Щербина А., Благий С. Микросхемные стабилизаторы серий 142, К142, КР142. - Радио, 1990, №8, с.89, 90; № 9, с.73, 74.
15. Нефедов А., Головина В. Микросхемы КР142ЕН12. - Радио, 1993, № 8, с.41,42.
16. Нефедов А., Головина В. Микросхемы КР142ЕН18А, КР142ЕН18Б. - Радио, 1994, №3, с.41, 42.
17. Нефедов А. Микросхемные стабилизаторы серии КР1157. - Радио, 1995, №3, с.59, 60.
18. Нефедов А., Валявский А. Микросхемные стабилизаторы серии КР1162. - Радио, 1995, № 4,с.59, 60.
19. Овсянников Н. ИМС серии К403. - Радио, 1992, №12, с.61.
20. www.chipinfo.ru
21. www.compitech.ru
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Види систем електроживлення, вимоги до них. Огляд існуючих перетворювачів напруги. Опис структурної схеми інвертора. Вибір елементної бази: транзисторів, конденсаторів, резисторів та трансформаторів. Розрахунок собівартості виготовлення блоку живлення.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 08.02.2011Несправності блоків живлення, методи їх усунення. Вимір напруг всередині блоку. Перевірка резисторів, діодів. Електромеханічні вимірювальні перетворювачі. Вимірювальні трансформатори струму та напруги, їх класифікація та метрологічні характеристики.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 27.07.2015Вибір системи електроживлення будинку зв’язку за типом резервування, побудови і експлуатації. Розрахунок потужності та елементів схеми підтримання напруги на вході апаратури в заданих межах. Вибір схеми, типу резервного дизель-генераторного агрегату.
дипломная работа [129,9 K], добавлен 21.07.2015Вивчення принципів перетворення змінної напруги в постійну. Дослідження основ функціональної побудови джерел живлення. Аналіз конструктивного виконання випрямлячів, інверторів, фільтрів, стабілізаторів. Оцінка коефіцієнтів пульсації за даними вимірювань.
методичка [153,2 K], добавлен 29.11.2010Вибір та обґрунтування силової схеми тягового електропривода локомотива. Удосконалення сучасних систем асинхронного електропривода. Вибір форми напруги для живлення автономного інвертора. Розрахунок фазних струмів двофазної системи. Гармоніки напруги.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 10.11.2012Структурна схема низьковольтного джерела вторинного електроживлення. Розрахунок елементів силового ланцюга і параметрів однофазного мостового автономного тиристорного інвертора струму. Двотактна напівмостова схема перетворювача напруги з самозбудженням.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 25.05.2014Класифікація систем безперебійного електроживлення: одиночна та паралельна. Типи джерел безперебійного електроживлення, їх порівняльна характеристика: побудовані за схемою off-line (резервні), із подвійним перетворенням енергії, взаємодіючі з мережею.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 13.07.2013Джерело живлення як елемент електричного кола, в якому зосереджена електрорушійна сила, його різновиди та функціональні особливості. Регульований стабілізатор 0–10В /3А на LM123. Індикатор напруги на 572ПВ2 (ПВ6). Операційний підсилювач і його параметри.
контрольная работа [273,6 K], добавлен 17.06.2014Галузі застосування стабілізованих джерел живлення. Основне призначення блоку живлення. Огляд існуючих елементів. Розрахунок компенсаційного стабілізатора послідовного типу. Синтез структурної схеми. Розрахунок однофазного випрямляча малої потужності.
курсовая работа [612,7 K], добавлен 21.11.2010Розрахунок робочого освітлення в сільськогосподарських приміщеннях. Вибір напруги і схеми живлення, розміщення освітлювальних щитів, трас прокладки освітлювальної мережі, марок проводів і способу їх прокладки. Розрахунок пускової та захисної апаратури.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.06.2010
