Електроустаткування верстата

Призначення та характеристика електроустаткування верстата. Призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування апаратури захисту верстата, силового електроустаткування. Вибір дротів верстата по довготривалому струму навантаження та падіння напруги.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.10.2014
Размер файла 2,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Межремонтное обслуговування включає в себе наступні основні операції: систематичні огляди устаткування, контроль за режимом роботи, перевірку ступеня забрудненості і нагріву, правильності роботи комутаційної апаратури, рівня і наявності масла, збереження заземлення,

при необхідності - підтяжку болтових з'єднань, мастило, усунення дрібних несправностей. Межремонтное обслуговування здійснюється оперативним і черговим персоналом, а також персоналом, за яким закріплені те чи інше обладнання, машина, верстат, зварювальний агрегат і т.п.

Межремонтное обслуговування має профілактичний, тобто попереджувальне значення, його мета - виявлення обладнання, на якому необхідно негайне проведення поточного ремонту. Як правило, такий висновок дається персоналом ремонтних служб, безпосередньо виконують ці роботи.

Поточний ремонт являє собою мінімальний за обсягом ремонт з розбиранням електрообладнання.

При поточному ремонті очищають обладнання від пилу і бруду, замінюють або відновлюють окремі деталі і частини механізмів, усувають дрібні несправності та пошкодження обладнання, відновлюють надійність електричних з'єднань, усувають дефекти ізоляції, замінюють обгорілі контакти силових трансформаторів, вимикачів навантаження, масляних вимикачів, автоматичних вимикачів, замінюють масло або доливають його, ремонтують щіткотримачі із заміною щіток, пружин і гнучких зв'язків, перевіряють одночасність опускання всіх щіток на контактні кільця двигунів з фазним ротором, очищають контакти реле або дугогасильні контакти пускової апаратури від кіптяви і залишків оплавлення або замінюють обгорілі контакти і т. п.

Поточний ремонт проводиться за наступною документації:

а) технічний опис та інструкція з технічного обслуговування та монтажу;

б) формуляр на машини, для яких необхідно вести облік їх технічного стану і даних з експлуатації;

в) паспорт для електрообладнання, технічні дані якого гарантуються заводом-виробником;

г) відомість запасних частин, інструментів, приладдя, матеріалів.

Капітальний ремонт є обов'язковим після того як дане обладнання відпрацювало термін, зазначений заводом-виробником. При капітальному ремонті виробляють повне розбирання електрообладнання, замінюють всі зношені частини, модернізують окремі елементи.

Відремонтоване електрообладнання перевіряють і випробовують у відповідності з ПТЕ. Капітальний ремонт електрообладнання проводять за спеціально складеною технічної документації, яка складається з таких документів:

· Загальне керівництво з ремонту;

· Керівництво з капітального ремонту;

· Технічні умови (ТУ) на капітальний ремонт;

· Норми витрат матеріалів і запасних частин.

Виконані роботи з капітального ремонту оформляються спеціальним актом приймання-здачі ремонтних робіт, до якого докладають протоколи та акти про результати вимірювання опору електричної ізоляції устаткування, опору заземлюючих пристроїв, хімічного аналізу масла, перевірки регулювання релейного захисту, приладів і ланцюгів вторинної комутації.

Період роботи електрообладнання між двома плановими ремонтами (черговими) називається міжремонтним періодом. Міжремонтний період між двома плановими капітальними ремонтами називають ремонтним циклом.

Для ефективності планово-попереджувальних ремонтів обладнання важлива організація картотеки експлуатованого електрообладнання. В картотеках реєструють всі випадки виходу з ладу електрообладнання, недоліки, виявлені при його оглядах, а також відомості про профілактичні випробуваннях і проведені ремонти. Аналіз такої картотеки дозволяє встановити найбільш доцільний режим роботи для експлуатованого електрообладнання.

2.9 Інструменти та прилади, які використовуються при виконанні ремонтних робіт

При виконанні ремонтних робіт користуються цілим набором інструментів та приладів до яких пред'являють особливі вимоги. Інструменти, які призначені для роботи під напругою, повинні мати діелектричні ручки, які треба вчасно перевіряти на електробезпеку. Перевіркою займається відповідна лабораторія заводу, за відсутністю такої - відповідний державний орган нагляду. Терміни перевірки вказано у “Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів”. До цих інструментів відносять: пасатижі, кусачки, щупи, викрутки, вимірювальні штанги, індикатори, гайкові ключі та електроінструменти (паяльники, електродриль та ін.).

Для деяких спецефічних операцій розроблюється перелік допоміжних пристроїв. Найчастіше - це різноманітні знімачі: ручні та гідравлічні. Гідравлічні знімачі застосовуються для великих машин.

Крім вище сказаного інструменту, також використовужться повний спектр слюсарного інструменту: молоток, ніж, тиски, різноманітні верстати.

Дуже часто протрібно виконати такелажні роботи. Наприклад, підйом та опускання електродвигуна на чи з постаменту, транпортування на місце роботи.

До приладів, які застосовуються при виконанні ремонтних робіт також відносять: вольтметри (для вимірювання напруги), амперметри (для вимірювання струму), мегомметри (для перевірки ізоляції кабельних ліній, а також іншого електрообладнання), тестери (для універсального вимірювання і перевірки електричних параметрів ланцюгів), вимірювальні кліщі (дІ вимірювання сили струму без розриву ланцюга) та ін. Прилади, як і ремонтний інструмент також проходять регулярні перевірки та повірки на клас точності. Інструменти, які використовуються електромонтером поділяють на дві групи: особистий інструмент, спеціальний інструмент та прилади, які повинні знаходитися в черговій експлуатаційній майстерні. Ці переліки затверджуються органами держнагляду.До особистого інструменту відносяться комбіновані плоскогубці з бокорізами, розвідний гаїчний ключ, набір малих та великих відкруток, складний ніж, метр, резинові рукавички, запобіжні вогні, вказувач напруги до 380-500В.До спеціального відносять комбіновані, в залежності від експлуатаційної установки: мегомметр на напругу 500-2500В, тахометр для вимірювання числа обертів, термометр для вимірювання температури 50-100 єС, комплект для визначення полярності електричних машин, вісь для перевірки вертикальності (рідкий рівень), електричний пилосмок, пластинчаті щупи для вимірювання зазорів, набір гайкових ключів під розмір 7 до 32, скоби для стягування шківів, дерев'яну драбину, монтерський пояс та кігті, ручний паяльник, електричну дриль (36В - для роботи в небезпечних зонах або приміщеннях), понижуючий трансформатор 220-127/36В (для електродриля).

Мал. 2,30 Інструмент для свердління отворів:а - пристосування для створення тиску на свердло, 6 - робочий інструмент; 1 - свердло; 2 - упор, 3 - напрямні стійки; 4 - циліндричне свердло, 5 - спіральне свердло; 6 - коронка для свердління гнізд; 7 - шлямбур для електросверлільной машини ;8 - електросверлільная машина

Основні роботи зі спорудження підстанцій, монтажу електродвигунів, обробці та заготівлі вузлів електропроводок і комплектних ліній в майстернях, а також прокладення і кріпленню їх на місці монтажу електромонтажники виконують, застосовуючи роз особисті інструменти, пристосування та засоби механізації. Для свердління гнізд в цегляних і гіпсолітових підставах під коробки прихованої проводки застосовують коронки КМБ, для свердління отворів - спіральні свердла з твердосплавними напайками, для глибоких отворів - кільцеве свердло СК зі штангою, перехідним хвостовиком і втулкою, бурики і т. п. При виготовленні отворів в будівельних підставах з бетону, цегли та інших матеріалів застосовують електросверлільние ручні машини на напругу 220 В з подвійною ізоляцією, або на 36 В в комплекті зі спеціальним перетворювачем, який не тільки знижує напругу, але й підвищує частоту до 200 Гц.

Мал. 2,31 Поршневий монтажний пістолет ПЦ52 з притисками (а) -його пристрій (б):

1 - притиск; 2 - дюбель; 3 - направітель; 4 - наконечник; 5 - поршень, 6 - розсікач; 7 - порожнину муфти; 8 - кожух муфти; 9 - стовбур; 10 - рукоятка; І - пружина упору;12 - вісь упору; 13 - упор; - амортизатор

Додатковою ізоляцією є пластмасовий корпус машини, що ізолює втулка і т. п. Електросверлільние машини з подвійною ізоляцією не заземлюють.

Електросверлільние ручні машини по конструкції розділяють на три групи: з одного рукояткою пістолетного типу - для свердел діаметром до 9 мм; з двома рукоятками - центральної (закритої) і бічний-для свердел діаметром 10-16 мм; з двома боковими рукоятками і грудним упором - для свердел діаметром більше 16 мм (Мал. 2,30, а-б).

Для пробивних робіт електромонтажники використовують також механічні та електрофугальние молотки (ударні), наприклад, ІЕ4207 з подвійною ізоляцією і ручні електричні перфоратори (ударно-обертальні), наприклад, ІЕ4709 або ІЕ4713, предназначені для пробивання отворів у бетоні і залізобетоні. За допомогою електричних молотків і перфораторів можна виконувати різні монтажні операції: свердління отворів по металу; ударно-обертальне буріння отворів в бетоні, цеглі й ін; забивання дюбелів; загортання самонарізних гвинтів.

Для кріплення конструкцій, виробів і деталей часто застосовують поршневий піротехнічний монтажний пістолет ПЦ 52 (Мал. 2,31, а, б).

Забивати дюбеля він здійснює ударом поршня переміщається в стовбурі пістолета за рахунок тиску порохових газів. Завдяки відносно великій масі поршня швидкість забивають дюбелі порівняно невелика - 60-80 м / с (з пістолета прямої дії швидкість дюбеля досягає 500 м / с). При пострілі в маломіцні підставу або помилковому застосуванні занадто сильного патрона поршень зупиняється спеціальним упором амортизатором, що виключає небезпечний виліт його з пістолета. Продуктивність пістолета не менше 50 пострілів на годину, маса 3,6 кг.

Засоби механізації робіт, пов'язані з монтажем, поділяють на три групи: механізований інструмент, засоби малої і великої механізації.

Монтажні пристосування, електрифікований і пневматичні інструменти індивідуального користування з електродвигуном потужністю до 1 кВт (електричні сверлілкі, перфоратори, гайковерти та ін) відносять до механізованого інструменту.

Монтажні пристосування понад 1 кВт, безпосередньо обслуговуються робітниками (лебідки, домкрати, опресовувальні агрегати, прес-ножиці, пересувні компресори та ін), відносять до засобів малої механізації.

Монтажні механізми і машини, що вимагають для свого обслуговування спеціально прикріпленого до них персоналу і використовуються при виконанні транспортних, такелажних, вантажно-розвантажувальних та інших робіт (трейлери, трактори, автомобільні крани, автовишки), відносять до засобів великої механізації.

3. Розрахункова частина

3.1 Розрахунок та вибір дротів верстату по довготривалому струму навантаження та падіння напруги

Правильний вибір перерізу проводів та кабелів має велике значення. Переріз проводу з однієї сторони повинен бути таким, щоб провід не нагрівався під впливом проходжуючого по ньому струму. З іншої сторони при великому перерізі збільшуються витрати на виготовлення проводів з алюмінію та міді, тобто з кольорових металів, які дорого коштують. Для цього проводиться розрахунок перерізу проводів підведених до верстата.

Вихідними данними для розрахунку є:

Двигун М1:

серія двигуна А2; номінальна потужність Pн1=0,18 кВт, тривалість процесу пуску <10 с; коефіцієнт потужності =0,86; довжина лінії в один кінець L1=5,4 м; номінальна напруга Uн=380 В; лінія трифазного струму.

Двигун М2:

серія двигуна А2; номінальна потужність Pн2=7,5 кВт, тривалість процесу пуску <10 с; коефіцієнт потужності =0,89; довжина лінії в один кінець L2=5 м; номінальна напруга Uн=380 В; лінія трифазного струму.

Двигун М3:

серія двигуна А2; номінальна потужність Pн3=2,2 кВт, тривалість процесу пуску <10 с; коефіцієнт потужності =0,89; довжина лінії в один кінець L3=5,7 м; номінальна напруга Uн=380 В; лінія трифазного струму.

Для того щоб знайти поперечний переріз дроту, треба знати номінальний струм. Так як коефіцієнти потужностей не дорівнюють один одному, то розрахунки ведемо для кожного двигуна окремо за формулою:

де Pн - номінальна потужність двигуна, кВт; Uн - номінальна напруга, В;

- коефіцієнт потужності.

Розрахуємо номінальний струм для першого двигуна:

Розрахуємо номінальний струм для другого двигуна:

Розрахуємо номінальний струм для третього двигуна:

Вибираємо переріз дротів S (мм2)

для першого двигуна при Iн1=0,31 А по таблиці 184 [6]вибираємо переріз дротів:

S = 1мм2

Коло виконане з трьох одножильних дротів марки ПВ з мідними жилами та полівініловою ізоляцією. Довготривале струмове навантаження дорівнює 15 А.

Для другого двигуна при Iн2=12,80 А по таблиці 184 [6] вибираємо переріз дротів:

S = 1мм2

Коло виконане з трьох одножильних дротів марки ПВ з мідними жилами та полівініловою ізоляцією. Довготривале струмове навантаження дорівнює 15 А.

Для третього двигуна при Iн3=3,75 А по таблиці 184 [6] вибираємо переріз дротів:

S = 1мм2

Коло виконане з трьох одножильних дротів марки ПВ з мідними жилами та полівініловою ізоляцією. Довготривале струмове навантаження дорівнює 15 А.

Перевіряємо кола двигунів на допустиме падіння напруги ДU за формулами:

в вольтах:

де г - питома провідність струмоведучої жили довжиною 1 м при перерізі 1мм2

в процентах:

Для першого двигуна:

в вольтах:

в процентах:

Для другого двигуна:

в вольтах:

в процентах:

Для третього двигуна:

в вольтах:

в процентах:

Для усіх двигунів значення ДU% - не перевищує 5%, тому дроти підібрані вірно.

3.2 Розрахунок та вибір апаратів керування та захисту (запобіжників, автоматичних вимикачів, електротеплових реле та магнітних пускачів)

Для того щоб у випадку короткого замикання або перевантаження не згорів електродвигун або елетроланцюг, потрібно використовувати апаратуру керування та захисту.

До апаратури захисту відносяться: запобіжники, автоматичні вимикачі, магнітні пускачі, теплові реле.

Плавка вставка запобіжника

Розрахунок сили струму плавкої вставки запобіжника визначаємо виходячи з номінального струму Iн ; та пускового струму - найвищого струму що проходить ділянкою кола. Так як схемою передбачено лише 3 запобіжники, що стоять на вході електричної схеми, то для розрахунку братимемо до уваги номінальну силу струму у всьому колі. Для цього вирахуємо номінальний струм усіх двигунів разом :

Розрахуємо пусковий струм Іп, що дорівнює:

Знайдемо струм плавкої вставки запобіжника за формулою:

Виходячи з результатів розрахунків по таблиці 52[7] вибираємо запобіжник по струму плавкої вставки :

Обираємо запобіжник марки ПР 2/60 з номінальним струмом плавкої вставки - 35 А

Проведемо перевірку згідно вимог:

1)

2)

1)

2)

Автоматичний вимикач

Щоб вибрати автоматичний вимикач, треба знати номінальний струм кола, а також пусковий струм кола:

Розрахуємо силу струму електромагнітного розчіплювача Іе.м.р. :

Струм теплового розчіплювача повинен бути приблизно рівним, або трішки більшим від номінального IНзаг, і бути не меншим.

По таблиці 51 [7] вибираємо силу струму теплового розчіплювача :

Обираємо по таблиці 51 [7] автоматичний вимикач типу АК50-3МГ.

Перевірка виконання умов:

Умова виконується, автоматичний вимикач підібраний вірно.

Теплове реле

Виходячи з потужності електродвигуна, який потрібно захистити від струмів перевантаження знайдемо струм нагрівального елемента теплового реле.

Знайдемо струм нагрівального елемента теплового реле за формулою:

Виходячи з розрахунків вибираємо теплове реле за допомогою таблиці 23 [7].

Для двигуна:

М1 - ТРН-8 - величина струму спрацювання - 2,5А

М2 - ТРН-20 - величина струму спрацювання - 16 А

М3 - ТРП-8 - величина струму спрацювання - 4 А

Магнітний пускач

Вибір будемо робити знаючи номінальні струми двигунів . Користуючись таблицею 23 [7]:

Двигун : , напруга - , тип пускача - ПМЕ - 022.

Двигун : , напруга - , тип пускача - ПМЕ - 222.

Двигун : , напруга - , тип пускача - ПМЕ - 122.

3.3 Розрахунок електродвигуна головного ходу

Досить часто приходиться ремонтувати електродвигуни, в яких відсутня стара обмотка та табличка з технічними даними. Щоб відновити обмотку таких двигунів, потрібен повний розрахунок машини. Нижче проводиться розрахунок для найбільш розповсюджених трифазних двигунів потужністю до 100 кВт.

Визначити діаметр дроту, число витків обмоток статора, потужність електродвигуна типу А.

При обмірі сталі статора стало відомо:

Внутрішній діаметр статора ,

довжина активної сталі з каналами ,

висота тіла (ярма), ,

площа паза

кількість пазів статора

обмотка статора розрахована на напругу .

Рішення

1. Визначаємо можливе найменше число полюсів по формулі:

Приймаємо 2р = 2

2. Знаходимо площу полюсного ділення:

3. По графіку для двигуна типу АД Р-2 (див. мал. 7 методичної роботи) визначають число послідовного зєднаних витків однієї фази = 156 (витків).

Потім отримане = 156 перевіряють на кратність його z1 / 6:

24 / 6 = 4 кратне 156.

Можна приймати = 156.

4. Знаходимо значення індукції у тілі статора:

5. Знаходимо ефективних провідників на один паз:

6. Визначаємо повний переріз міді усіх провідників пазу при одношаровій обмотці та овальноподібному з очертанням по дузіокружності пазі:

7. Переріз кожного провідника без ізоляції:

Вибираємо дріт ПЕЛ з діаметром 1,62 мм, перерізом 2,06 мм2 по таблицям 7,8,9.

8. Визначаємо потужність електродвигуна. Для цього необхідно розрахувати силу струму статора. По таблиці 2 приймаємо щільність струму д = 7,5 А/мм2:

9. По силі струму статора та напрузі визначаємо повну потужність двигуна:

10. Активна потужність двигуна

,

де та - коефіцієнт корисної дії та потужності, які приблизно можна приймати по даних, взятих з каталогів типових електродвигунів або по табл. 4.

По таблиці приймаємо:

= 0,87; = 0,86

3.4 Розрахунок трансформатора

Однофазні трансформатори низької напруги використовуються для живлення кіл управління, для освітлення, а також використовуються у випрямлячах та різноманітних електронних апаратах. Розрахунок трансформатора починають з визначення його вторичної повної потужності, яку можливо прийняти рівним множенню вторинної напруги на вторинний струм при повному навантаженні.

Розрахунок трансформатора з осердям стержневого типу

напруга живлення

напруга вторинна, (коло керування)

сила струму навантаження, (коло керування)

напруга вторинна, (коло освітлення)

сила струму навантаження, (коло освітлення)

напруга вторинна, (коло випрямлення)

сила струму навантаження, (коло випрямлення)

Рішення

1. Розраховуємо вторинну повну потужність трансформатора:

2. Первинна повна потужність трансформатора:

3. Так як трансформатор стержньового типу, то переріз осердя:

Приймаємо розміри трансформатора такими:

ширина стержня а = 4 см,

висота стержня Hc = 3,5 • а = 3,5 • 4 = 14 см,

ширина вікна с = Hc / К = 14 / 3,5 = 4см,

товщина пакета пластини b = 7,155 см.

Фактичний переріз вибраного осердя

4. Визначаємо силу струму первинної обмотки:

5. Визначаємо переріз дроту первинної та вторинної обмотки, виходячи з щільності струму, яка дорівнює 2 А/мм2:

Приймаємо по табл. 7,8,9 для первинної та вторинної обмоток дроту ПЕВ-1 з наступними даними:

діаметр дроту без ізоляції:

діаметр дроту з ізоляцією:

переріз дроту без ізоляції:

6. Визначаємо кількість витків первинної та вторинної обмоток, прийняв магнітну індукцію осердя Вс = 10000 (сталь Е 310),

7. Перевірємо чи розмістяться обмотки у вікні нашого осердя. Площа, зайнята первинною та вторинною обмотками

Площа вікна осердя:

Відношення розрахованої та фактичної площ вікна осердя

Значить, обмотки вільно розмістяться у вікні вибраного осердя трансформатора.

Враховується, що розміри обмоток відповідають розмірам вікна, якщо сума площ обмоток складає не більш 0,7 від площі вікна.

4. Висновок

Для успішної боротьби з займанням і починаються пожежами необхідно мати в достатній кількості і постійної готовності первинні засоби пожежогасіння та вміти ними користуватися. В якості первинних засобів пожежогасіння застосовують такі матеріали та засоби.

Пісок використовують для гасіння невеликих вогнищ займання кабелів, електропроводки та горючих рідин : мазута, масла, фарб. Зберігають його в ящиках разом з лопатою в усіх цехах і виробничих приміщеннях.

Мал. (4,1) Вуглекислотний вогнегасник ОУ-5

1 - маховик, 2 - за -порно вентиль, 3 - бал- лон, 4 - розтруб, 5 - сифон, 6 - кронштейн

Повсть і азбестове полотно накидають на палаючу поверхню і ізолюють її від навколишнього середовища. Їх використовують також для захисту від вогню цінного обладнання, закриття течі і отворів в трубах з горючими матеріалами. Зберігають у металевих ящиках.

Вуглекислотні вогнегасники ОУ- 5 (Мал. 4,1), ОУ- 8, УП- 2М застосовують для гасіння пожеж на обладнанні, що знаходиться під напругою (вуглекислота не проводить електричний струм), для гасіння, акумуляторних станцій, палаючого водню, електродвигунів, приладів і апаратури. Балон 3 містить рідку вуглекислоту під тиском З6.кгс/см2.

Спосіб гасіння заснований на тому, що вуглекислота, перетворюючись при атмосферному тиску у вуглекислий газ великого обсягу, охолоджує полум'я і знижує концентрацію кисню в повітрі, тому її застосовують особливо ефективно в замкнутих просторах.

Розтруб направляють на вогнище пожежі і відкривають до кінця маховика запірного вентиля 2. Основна кількість вуглекислоти викидається в перший момент включення вогнегасника. Маховик 1 головки вогнегасника тримають вгорі, розтруб - за ручку, щоб не обморозити руки.

Вуглекислотні вогнегасники оглядають 1 раз на місяць; вага балона з вуглекислотою перевіряють 1 раз в 3 місяці, оскільки можливі витоку через вентиль. Допускається застосовувати вуглекислотні вогнегасники спільно з іншими засобами пожежогасіння - водою, повітряно-механічною піною. Після роботи вогнегасника закриті приміщення необхідно провітрювати.

Основним засобом гасіння пожеж є вода. Тому електроустановки обладнуються водопроводом пожежнотехнічних потреб або резервуарами і водонапірними вежами. Пожежні насоси випробують не рідше 1 разу на тиждень, автоматику їх включення - не рідше 1 разу на місяць. Пожежні, крани, пожежний рукав і стовбур розміщуються біля виходів, у коридорах, на сходових клітках так, щоб забезпечити до: ступ води до будь-якій точці приміщення. Для гасіння пожежі за допомогою води, щоб виключити потрапляння під напругу, рекомендується використовувати розпилений струмінь. Для цього застосовують розпилювачі РС. При напорі води 4 - 6 кгс/см2 довжина розпорошеної конусоподібної струменя сягає 15 м. Чим більше розпорошена струмінь води, тим менше її електропровідність. Струм, що проходить через водяний струмінь водопровідної, або річкової води, при напрузі 35 кВ не перевищує декількох міліампер. Проте незначна величина струму не виключає заходів захисту бійців пожежної охорони від ураження електричним струмом : боєць повинен надіти ізолюючі боти і рукавички з діелектричної гуми ; стовбур заземлюється ; відстань від частин, що знаходяться під напругою, до головки стовбура встановлюється відповідно з напругою електроустановки :

Мал. (4,2)

Ефективним засобом гасіння пожеж в електроустановках є повітряно - механічна піна. Вона представляє собою механічну суміш повітря (90 %), води (близько 10 %) і піноутворювача (0,2 - 0,4 %). Піноутворювач ПО- 1 складається з гасового препарату, кісткового клею, етилового спирту і каустичної соди. Піноутворювач попередньо змішується з водою і подається в повітряно-пінний ствол, тобто в довгу (725 мм) металеву трубу у вигляді дифузора. Вода засмоктує (інжектується ) повітря і утворює струмінь піни. У високократних піногенераторах ГВП- 600 вихід піни становить 500-600 л / с при витраті розчину вихідних речовин 5 - 6 л / с ( кратність виходу піни дорівнює 100).

Повітряно-механічна піна ефективно застосовується для гасіння пожеж кабелів. У кабельних каналах і тунелях (Мал. 4,3) на відстанях 50-100 м встановлюють вогнезахисті перегородки 8, що утворюють відсіки. Перегородки виконуються із вогнестійких матеріалів з межею вогнестійкості 1,5-2 ч. Пристрій негорючих перегородок дає можливість обмежити поширення пожежі в межах одного відсіку. У відсіках монтується стаціонарна мережа гасіння пожежі повітряно-механічною піною з автоматичним включенням.

Піногенератори 2 розміщуються під стелею рівномірно по довжині кабельного тунелю. Там же встановлені автоматичні сповіщувачі про пожежу 1. Вода в піногенератори надходить по магістральному трубопроводу 8 через засувки 7 з автоматичним і дистанційним приводом, а піноутворювач - по трубопроводу 3 через зворотний клапан 4 відразу в два суміжних відсіку. У разі пожежі піна подається одночасно в палаючий і сусідній, розташований по ходу вентиляції, Непалаючий відсіки. Піна, заповнюючи обсяг палаючого відсіку, гасить полум'я горючих оболонок кабелів і зменшує задимлення, а в сусідньому відсіку - охолоджує кабелі і створює умови для видалення газів. Установка для гасіння пожежі в кожному з Відсіків діє автоматично або шляхом дистанційного включення після отримання черговим сигналу від приладів сповіщувачів про пожежу.

Мал. (4,3)

Схема розміщення пеногенераторов у відсіках кабельного тунелю:

1 - заповідачі про пожежу, 2 - піногенератори ГВП, 3 - трубопровід, живлячий відсік, 4 - зворотний клапан, 5 вогнезахисні перегородки, 6 - захисний чохол, 7 - засувка з електроприводом, 8 - магістральний тру ¬ проводу, 9 - кабелі

Порядок гасіння пожеж в електроустановках регламентується «Інструкцією з гасіння пожеж в електроустановки електростанцій і підстанцій », на підставі якої складається місцева інструкція для кожного підприємства, узгоджена з місцевою інспекцією пожежної охорони. Дія електротехнічного персоналу з гасіння пожежі, в електроустановках наступні.

Перший, який помітив загоряння або пожежу, повинен терміново повідомити про це в пожежну охорону і старшому черговому по цеху, станції, мережевого району, а після цього почати самостійно гасити пожежу підручними засобами.

Список використаної літератури

1. Електротехнічний довідник вид. Москва Енергоіздат, 1986.

2. Атабенов В.Б. Ремонт електрообладнання промислових підприємств. Москва, "Вища школа",2009.

3. Китаєв В.С. з Електротехніка з основами промислової електроніки. Москва, "Вища школа",2012.

4. Алукер Ш.М Електричні вимірювання. Москва, "Вища школа",1972.

5. Трунковський Л.Є. Обслуговування електрообладнання промислових підприємств. Москва, "Вища школа",2010.

6. Львов А.П. Довідник електромонтера. Київ, Головне видавництво видавничого об'єднання, "Вища школа",1980.

7. Круглянський М.С. Довідник молодого електромонтера. Москва, "Вища школа",2011.

8. Д'яков В.І. Типові розрахунки по електрообладнанню. Москва, "Вища школа",1985.

9. Воронін А.А. Техніка безпеки при роботі в електроустановках. Москва, "Вища школа",2009.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Енергетична галузь України та її розвиток, використання альтернативних видів енергії. Призначення настільного вертикально-свердлильного верстата 2М112 та характеристика його електроустаткування. Усунення несправностей апаратури керування та захисту.

    курсовая работа [274,4 K], добавлен 08.10.2014

  • Розвиток енергетичної галузі України. Призначення та характеристика електроустаткування верстата. Основні пошкодження апаратури керування верстату. Види ремонтів електроустаткування та їх характеристика. Розрахунок електродвигуна головного руху.

    курсовая работа [6,0 M], добавлен 07.11.2011

  • Історія розвитку електроприладобудування. Характеристика силового електроустаткування верстату, його призначення, будова, монтаж та технічне обслуговування. Схема електрична принципова та порядок її дії. Розрахунок електродвигуна та трансформатора.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 07.12.2013

  • Дослідження електрообладнання верстата ФВ та ФСШ. Аналіз електричної схеми верстата ФВ та ФСШ при 380 В. Будова і принцип дії апаратури управління. Загальні відомості про асинхронні двигуни. Обслуговування електродвигунів. Характеристика безпеки праці.

    реферат [4,1 M], добавлен 28.08.2010

  • Призначення підприємства і цеху, технічна характеристика споживачів електричної енергії. Розрахунок і вибір системи освітлення, електропривода, пускової і захисної апаратури. Монтаж і експлуатація електроустаткування; енергозбереження, техніка безпеки.

    курсовая работа [549,3 K], добавлен 26.01.2011

  • Вибір системи освітлення, джерел світла і їх розміщення для цеху витягування корду анідного виробництва. Вибір типу і схеми електроприводу машини КВ-III-250. Вид електропроводки, спосіб прокладання проводів. Монтаж вибраного електроустаткування.

    дипломная работа [317,6 K], добавлен 08.12.2010

  • Призначення, конструкція та принцип дії компресорної станції. Обґрунтування вибору роду струму, величин напруг та електроприводу. Розрахунок потужності електродвигуна приводу компресора, силового трансформатора. Вибір апаратури керування та захисту.

    курсовая работа [325,9 K], добавлен 22.05.2014

  • Визначення причин зношування електроустаткування. Призначення, будова, вимоги до роботи і принцип дії вказівного, електромагнітного, поляризованого та індуктивного різновидів реле. Особливості технічного обслуговування та ремонту комутаційних пристроїв.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.01.2011

  • Огляд напрямків технічних рішень при автоматизації, модернізації та розробці схеми електричної, принципової та електроустаткування фрезерувального станка. Вимоги до електроприводу та автоматики, вибір і монтаж проводів та кабелів для його живлення.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 25.05.2012

  • Будова, принцип роботи, технічна характеристика та вимоги до електроустаткування баштового крану. Розрахунок потужності двигуна приводу піднімання і визначення перехідних процесів. Встановлення трудомісткості слюсарно-монтажних та налагоджувальних робіт.

    дипломная работа [7,4 M], добавлен 03.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.