Розробка засобів із ремонту і обслуговування димососу

Конструкція вводу передбачає також можливість під'єднання термометру опору до приладу з допомогою гнучкого шлангу. Нерухомий штуцер із різьбою дозволяє регулювати його глибину занурення. Термометр опору із пересувним штуцером вимірює температуру середовища з умовним тиском 0,25 Па. При вимірюванні середовища з високим тиском на чохол термометру опору встановлюється спеціальна монтажна гільза.

Чутливий елемент термометру опору виконаний із металевого тонкого дроту з без індукційним каркасним та без каркасним намотуванням. В якості каркасу для платинових термометрів застосовується плавлений кварц і кераміка на основі окису алюмінію.

Диференційні манометри застосовуються для виміру різниці (перепаду) тиску рідини й газу.

За принципом дії та конструктивним ознакам дифманометри поділяються на такі типи: кільцеві, колокольні, мембранні.

Колокольні дифманометри є без шкальними первинними вимірювальними приладами, призначеними для виміру тяги, напору і різниці тиску неагресивних газів за низькому статичному тиску. Чутливим елементом є колокол частково занурений у трансформаторну олію. Колокол підвішений до важелю, розташованому у бачку. Перепад тиску, що сприймається коло колом, врівноважується пружиною. Під дією цього зусилля колокол переміщується вгору або вниз. При переміщенні коло колу повертається сектор, жорстко пов'язаний із важелем. Сектор зчеплений із шестернею, яка сидить на вісі рамки феродинамічного перетворювача. Кут повороту рамки,а таким чином її е.д.с. пропорційні різниці тисків, яку діють на колокол. Гвинт, що діє на вимірювальну пружину, послуговує для встановлення рамки перетворювача в нульове положення. Для усунення втрат на тертя бачок із механічними деталями заповнений олією.

Мембранні дифманометри є без шкальними первинними вимірювальними приладами, призначеними для виміру тиску і перепаду тиску неагресивного середовища, перетворюючі вимірювальну величину в уніфікований аналоговий сигнал постійного струму, змінного струму, взаємної індукції або пневматичний сигнал тиском.

Дифманометри ДКО перетворюють вимірює мий перепад тиску в електричний сигнал, який передається на вторинний прилад діференційно-трансформаторною схемою. Діфманометри ДКО працюють із вторинними приладами типу КПД1, КВД2, КСД2 і КСД3.



2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ПРИСТРІЙ І ПРИНЦИП РОБОТИ ДИМОСОСУ

Вентилятори, призначені для видалення продуктів згоряння та подолання опорів газового тракту котельні установки, називаються димососами.

В якості димососів для промислових і водогрійних котлів застосовуються відцентрові машини, які бувають одностороннього і двостороннього всмоктування

Рисунок 2.1- Димосос: 1 - електродвигун; 2 - робочі лопатки; 3 - робоче колесо; 4 - фланець вихлопного патрубка; 5 - спрямовуючий апарат; 6 - лопатки направляючого апарату; 7 - приводна рукоятка повороту лопаток спрямовуючого апарату; 8 - фланець всмоктуючого патрубка; 9 - кожух

Димосос складається з наступних вузлів: ходова частина, робоче колесо, равлик - спрямовуючий апарат. Ходова частина складається з листового корпусу, валу, що обертається на два кулькових (опорних) і роликових (опорно-завзятих) підшипниках і втулково-кільцевої муфти. Порожнина в корпусі ходової частини заповнюється маслом індустріальним.

Робоче колесо складається з основного диска, конічного пересувного диска, литий маточини і робочих лопаток.

2.2 ЗАСОБИ З РЕМОНТУ ДИМОСОСУ

Рекомендується виконувати ремонт робочих коліс при місцевому стоншенні лопаток (основного металу на 3 мм).

Відновлення зношених проточних поверхонь димососів рекомендується виконувати наплавленням електродами типу Е-46 ГОСТ 9467-75. Поверхні, що зношуються, після відновлення наплавленням електродами Е-46 допускається наплавляти твердими сплавами Т-590; Т-620 ГОСТ 10051-75, пруток для наплавлення Пр-С1 ГОСТ 21449-75.

Зварювальні роботи з крильчатки можна виконати без виїмки ротора з корпусу за умовою надійного заземлення крильчатки, щоб уникнути електроерозійного пошкодження підшипників.

При установці на крильчатку нових лопаток необхідно встановити по дві лопатки однакової маси на діаметрально протилежних сторонах крильчатки.

Робочі колеса після наплавлення або заміни лопаток необхідно від балансувати. Допустимий дисбаланс 38000г мм для димососів ДН-19М, ДН-19МГМ, та 42000г мм для димососів ДН-21М, ДН-21МГМ, що відповідає контрольному вантажу масою 40г на зовнішньому діаметрі колеса.

Товщина листа корегуючи мас рекомендується 8мм.

Найбільша корегуючи маса не повинна перевищувати 1/400 маси крильчатки, тому до балансування рекомендується видалити корегуючи маси, що перевірені раніше.

Приварку балансуючих вантажів на крильчатці можна виконувати без виїмки ротору із корпусу за умовою надійного заземлення крильчатки, щоб уникнути електроерозійного пошкодження підшипників.

У випадку незадовільної роботи підшипників ходової частини (гріються вище допустимої температури) необхідно розкрити ходову частину.

При появленні тріщин, вифарбовуванні бігових доріжок, утворенні лунок на доріжках, ураженні корозією з утворенням матової поверхні, руйнуванні сепаратору виконати заміну підшипників.

При плановому ремонті необхідно перевірити стан напівмуфт. При виявленні тріщин на напівмуфті остання підлягає заміні. Погнуті пальці, а також пальці з пошкодженою різьбою необхідно замінити. Допустимий знос еластичних кілець не більше 2мм по діаметру. При однобічному зминанні кільця необхідно повернути на 1800, в інших випадках зношені кільця заміняються.

Таблиця 2.1 - Змащування димососу

Найменування заходу	Місце змащування	Найменування змащувальних матеріалів	Спосіб виконання	Періодичність виконання
Зміна мастила у корпусах підшипників	Підшипники ходової частини	Мастило турбінне Тп-30 ГОСТ 9972-74 Тп-22С ТУ 38.101821-83	Злийте відпрацьоване мастил, промийте внутрішню порожнину гасом, залийте свіже мастило	За результатами лабораторного аналізу мастила, а також після обкатки при монтажі та ремонті.
Зміна змащування у роликах та осях НА	Ролики направляючого апарату	Литол-24 ГОСТ 21150-75 При температурі повітря не нижче 253К (-200С) Солідол С ГОСТ 4366-76	Зніміть вісі та ролики з кільця поворотного НА, промийте їх гасом, встановіть на місце, заповніть змащуванням. Набір слюсарного інструменту, прес-масельничка	При плановому ремонті



Примітки. 1. Відпрацьоване мастило підлягає здачі у встановленому порядку.

2. Ємність мастильної ванної корпусу підшипника - 40л.

2.3 ЗАСОБИ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ДИМОСОСА

Заливання мастила виконувати тільки через фільтрувальну стінку.

Приєднайте до змійовика охолодження ходової частини трубопроводи водяного охолодження підшипників.

Змонтуйте газоходи, що примикають, встановіть у безпосередній близькості до димососу компенсатори, щоб уникнути передачу навантажень з газоходів на димосос.

Встановіть та закріпіть огородження муфти електродвигуна та огородження крильчатки охолодження.

Підлийте опорні елементи димососної установки до рівня, вказаного у кресленні фундаменту.

Видаліть із проточної частини димососа та газоходів всі сторонні предмети.

Покрийте спіральний корпус та газоходи шаром теплозвукоізоляції.

Рекомендується зовнішня тепло звукова ізоляція, що складається із одного з наступних варіантів:

Мати базальтового волокна (полотно із супертонкого штапельного волокна гірських порід РСТУ ССР 5013-81) товщиною 200мм, металева сітка, азбестоцементна штукатурка товщиною 10-15мм.

Совелітові плити, ГОСТ 5788-74, товщиною 200мм, металева сітка, азбестоцементна штукатурка товщиною 10-15мм.



3. ОБКАТКА ТА ЗДАЧА ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

Зробіть пробний пуск та обкатку димососа у всьому діапазоні регулювання продуктивності, але не перевищуючи потужність електродвигуна.

При обкатці перевірте:

1) вібрацію підшипникових вузлів у трьох напрямках на всіх режимах роботи.

Розмах вібропереміщення корпусу підшипників не повинен перевищувати 0,1мм при частоті обертання 1000 об/мин; 0,12мм - при 750 об/мин; 0,14мм - при 600 об/мин. За необхідністю від балансуйте ротор.

зміна температури підшипників. При цьому обкатка може бути закінчена, якщо протягом однієї години при роботі на максимальному навантаженні температура підшипників утримується постійною і не перевищує 343К (700С).

відсутність підтікання мастила по валу та у роз?єми корпусу підшипників.

Після закінчення обкатки замініть мастило у підшипниках.

Оформіть здачу димососа до експлуатації актом, у якому повинні бути відбиті:

1) відповідність якості монтажу вимогам технічної документації;

2) результати обкатки димососа;

3) передача паспорту та комплекту документації, що перерахована у паспорті.



4. ПІДГОТОВЛЕННЯ ДО ПУСКУ ТА ПУСК

Переконайтеся у відсутності у проточній частині сторонніх предметів.

Перевірте:

1) зовнішнім оглядом стан кріпильних з'єднань димососа;

2) спів падіння контрольних рисок на осях та втулках апаратів, що направляють;

3) шплинтування деталей приводу НА;

4) рівень мастила у корпусі підшипників;

5) циркуляцію води через змійовик по зливній воронці;

6) установку огороджень муфти та крильчатки охолодження.

Встановіть апарат, що направляє, у положення «закрито», відкрийте заслінки у газовому тракті та ввімкніть водяне охолодження підшипників.

Запустіть електродвигун у відповідності з інструкцією підприємства -виробника.

Переконайтесь у нормальній роботі машини у режимі холостого ходу та переведіть її у режим робочого завантаження.

Забороняється:

1) пуск димососу при температурі у проточній частині нижче 243К (-300С)

2) пуск димососу при відкритому направляючому апараті

3) пуск і робота димососу при рівні мастила у підшипниках нижче нижньої відмітки на мастиловказівнику.



5. ЗУПИНКА ДИМОСОСУ

Встановіть направляючий апарат машини у положення «закрито».

Вимкніть електродвигун димососу.

Відімкніть водяне охолодження підшипників димососу.

Закрийте за необхідністю заслінки у газовому тракті.



6. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЕКОЛОГІЇ

6.1 ЗАХОДИ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Основна увага при експлуатації котлів на газоподібному паливі повинна приділятися запобіганню та своєчасному виявленню витоків газу. Для цього необхідно систематично стежити за щільністю газопроводів, їх з'єднань і арматури; а також швидко приймати заходи по ліквідації виявлених нещільностей.

Організація безпечної роботи передбачає комплекс заходів, який включає:

- Розробку і впровадження нової високопродуктивної і безпечної техніки і технології;

- Підвищення безпеки обладнання, технологічних і трудових процесів;

- Підвищення оснащеності підприємств і організацій сучасними технічними засобами безпеки і виробничої санітарії, здійснення комплексу соціальних і санітарно - оздоровчих заходів;

- Впровадження стандартів безпеки та іншої нормативної документації;

Дотримання вимог безпеки, виробничої санітарії, ергономіки і промислової естетики при організації виробництва і праці.

Підвищення кваліфікації робітників, інженерно - технічних працівників і службовців в галузі охорони праці.

Зміцнення технологічної та трудової дисципліни, дотримання стандартів безпеки праці, правил і норм з техніки безпеки і виробничої санітарії.

Регламентацію роботи з охорони праці посадових осіб підприємств і організацій.

Підприємства та організації здійснюють розробку і впровадження нової високопродуктивної і безпечної техніки і технології, а також модернізацію діючого устаткування й виробничих процесів згідно з річними, п'ятирічними і довгостроковими планами, забезпечують дотримання при цьому діючих стандартів безпеки праці, правил і норм з техніки безпеки, виробничої санітарії, ергономіки та естетики виробництва.

Науково-дослідницькі інститути, проектні організації і підприємства забезпечують дотримання державних і галузевих стандартів безпеки праці, правил і норм із техніки безпеки, виробничої санітарії, ергономіки, естетики в розроблених ними технологічних процесів та операціях; досліджують і впроваджують більш досконалі засоби захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, передбачають у необхідних випадках запобіжні пристрої, блокування, сигнальну апаратуру автоматичної дії та інші технічні засоби безпеки і виробничої санітарії.

Підприємства та організації з залученням наукових установ або силами санітарно-технічних лабораторій і лабораторій охорони праці проводять науково-дослідницькі роботи з найбільш актуальних проблем безпеки устаткування, виробничих і трудових процесів, усунення впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Тематичні плани науково-дослідних робіт і типові рішення з питань охорони праці узгоджуються з технічним інспектором праці. Введення в дію нових технологічних процесів і устаткування, а також зміни діючих технологічних процесів і модернізація устаткування узгоджуються з органами держтехнагляду, охорони здоров'я і представниками профспілкових організації в установленому порядку.

Підприємства та організації постійно проводять роботу по підвищенню рівня безпеки експлуатованого устаткування і застосовуваних технологічних і трудових процесів. З цією метою систематично проводиться вивчення рівня безпеки обладнання, технологічних і трудових процесів. Розробляються і впроваджуються технологічні, технічні та організаційні заходи, що забезпечують підвищення безпеки обладнання, технологічних і трудових процесів проводяться з урахуванням вимог безпеки.

На підприємствах і організаціях планомірна робота з підвищення безпеки обладнання, технологічних і трудових процесів. Діючі технологічні інструкції, правила експлуатації устаткування повинні містити спеціальні розділи, які висвітлюють безпеку технологічного процесу й устаткування. Розроблені і впроваджені заходи з наукової організації праці повинні виключати небезпечні трудові операції або окремі небезпечні елементи цих операцій.

Суворе дотримання правил необхідно при пуску і зупинці котлоагрегатів, так як при цих операціях найбільш ймовірні порушення режиму роботи газопальникових пристроїв і можливість загазовування топкової камери, що при порушенні правил безпеки може призвести до аварії. При правильній експлуатації можна уникнути аварій та промислового травматизму, забезпечити безперебійну й економічну їх роботу, заощадити велику кількість палива, витрати на ремонт.

Під час розпалювання котла може утворитися небезпечна суміш, внаслідок пропуску газової арматури. Іншим джерелом горючих газів може бути накопичення в щілинах обмурування і вільному просторі під котлом мазут. Таке скупчення нерідко спостерігається на початку розпалювання через недбалість персоналу. Щоб уникнути травматизму всі проходи, входи і виходи, розташованих усередині котельні та проїзди, що примикають до території котельні мають бути добре освітлені.

Сходи, майданчики переходи й поруччя необхідно утримувати у неушкодженому стані.

У приміщеннях, де розташовано устаткування, що обслуговується персоналом, слід вивішувати правила надання першої медичної допомоги і плакати, що ілюструють необхідні заходи безпеки.

6.2 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

У кожному ГРП (ГРУ) на видному місці повинні бути вивішені схеми пристрою, попереджувальні надписи та інструкції з експлуатації, пожежної безпеки та охорони праці. Зовні на огорожу ГРП (ГРУ) на видному місці необхідно встановлювати попереджувальні написи "ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНО. ГАЗ".

Приміщення, де знаходиться ГРП (ГРУ), необхідно провітрювати і добре висвітлювати, оснащення й прилади повинні бути захищені від механічних пошкоджень, дії струсу і вібрації. Основний прохід між обладнання ГРП (ГРУ) і стіною котельні - не менше 0,8м.

У приміщенні ГРП (ГРУ) забороняється:

- Допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання протипожежного інструктажу, які не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без нагляду незакрите приміщення ГРП (ГРУ).

- Працювати при несправних або відключених прилади контролю і регулювання, а також при їх відсутності.

- Режим роботи ГРП (ГРУ) повинен встановлюватися за затвердженим режимних карт.

- Заборонено застосовувати в ГРП (ГРУ) відкритий вогонь і допускати сторонніх осіб.

При виявленні режиму газопостачання або наявності аварійних ситуацій необхідно повідомити адміністрації і вжити заходів відповідно до планів локалізації і ліквідації аварій.

Ремонт електрообладнання ГРП (ГРУ) і заміна перегорілих електроламп повинні проводитися при вимкнутій напрузі, персоналом, які пройшли перевірку знань у відповідності з вимогами ПУЕ і ПТБ електроустановок.

При недостатньому природному освітленні допускається застосування переносних вибухозахисних світильників.

У приміщенні ГРП (ГРУ) зварювальні та інші вогневі роботи повинні виконуватися за нарядами-допусками на виробництво вогневих та газонебезпечних робіт.

Приміщення ГРП (ГРУ) повинні бути укомплектовані первинними засобами пожежогасіння:

- вогнегасник порошковий - 2шт.;

- ящик з піском - 0,5м3

- лопата - 1шт.;

- азбестове полотно або повсть - 2м х 2м (розміщувати вогнегасник слід біля дверного отвору всередині приміщення ГРП (ГРУ).

Зберігати обтиральні горючі матеріали та інші матеріали в основному приміщенні ГРП (ГРУ) не дозволяється.

Аварійні роботи виконуються силами і засобами газової служби за планом локалізації і ліквідації аварій.

При ремонтних роботах у загазованому середовищі повинні застосовуватися інструменти з кольорового металу, що виключає можливість іскроутворення. Інструменти й пристосування з чорного металу мають бути покриті міддю або рясно змащені солідолом.

Виходячи з приміщення ГРП (ГРУ), потрібно вимикати рідинні манометри та закривати приміщення на замок.

При виявленні пожежі (ознак горіння) необхідно:

- Негайно повідомити про це за телефоном пожежну охорону за номером 01, при цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівель, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.

- При вибуху або пожежі в котельні обслуговуючий персонал повинен негайно перекрити подачу газу вимикаючим пристроєм, встановленим на введенні газопроводу в приміщення газовикористовуючих установок, котли необхідно відключити в аварійному порядку.

- Повідомити про пожежу адміністрацію.

- Вжити заходів щодо експлуатації людей, гасіння (локалізації) пожежі і збереження матеріальних цінностей.

- При необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т.д.).



Посадова особа, прибувши до місця пожежі, зобов'язана:

- Перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома керівника підприємства.

- У разі загрози життю людей негайно організувати їх порятунок (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби.

- Видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі.

- Припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним персоналом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі.

- Провести, при необхідності, відключення електроенергії, перекриття газових, парових і водяних комунікацій, зупинку систем вентиляції в аварійному і суміжних з ним приміщеннях і виконувати інші заходи; сприяють запобіганню розвитку пожежі і задимленості приміщення.

- Перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимного захисту.

- Забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів має бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація і технічний персонал котельні зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель і прибудов, організувати залучення для вживання необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі і запобіганням його розвитку, сил і засобів об'єкта.

Порошковий вогнегасник ОП-10 для приведення в дію вогнегасника ОП-10 необхідно направити шланг із розпилювачем в осередок пожежі, висмикнувши чеку, поштовхом натиснути на пробійник, через 385 секунд натиснути на важіль. Струмінь, що виходить із розпилювача, рекомендується направляти від країв до центру палаючого предмета. При використанні порошкових вогнегасників необхідно дотримуватися обережності від попадання суміші в очі і дихальні шляхи.

Пісок необхідно зберігати в дерев'яних або металевих ящиках об'ємом до 0,5м із щільно закритими кришками. Пісок має бути сухим, без забруднень і грудок, його використовують для гасіння невеликих пожеж, а також невеликих локальних спалахів кабелю, електропроводки. Ящик забезпечується совком.

Покривала з вовни або азбесту застосовують для гасіння пожежі на поверхні технологічного обладнання та елементах конструкції будинків. Їх накидають на палаючу поверхню і тим самим перекривають доступ кисню в зону горіння. Покривала застосовують для захисту від вогню цінного обладнання, а також для закриття нориць у трубах із горючими матеріалами. Покривала рекомендується зберігати в металевих закритих футлярах, періодично їх просушувати й очищати від пилу.

Внутрішні пожежні крани протипожежного водопроводу повинні бути обладнані пожежними рукавами і стовбурами. Сполучні головки кранів і пожежних рукавів повинні мати гумові прокладки. Прогумовані рукави і стовбури пожежні повинні зберігатися в опломбованих шафках, розміщених поблизу кранів.

Ящики і щити, де зберігається протипожежний інвентар, ручки лопат і пожежних сокир повинні бути пофарбовані в червоний колір, а металеві частини періодично очищують і змащують для запобігання корозії.

6.3 ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

Закріплена за котельною територія повинна утримуватися в чистоті і порядку. Всі відходи і сміття повинні систематично забиратися. Обтиральний матеріал зберігати тільки в металевих ящиках із щільно закритими кришками. Використаний обтиральний матеріал після закінчення роботи видаляти з приміщення у відокремлене для цього місце.

Приміщення котельні має бути забезпечене первинними засобами пожежогасіння - обладнано дошками з протипожежним інструментом (відра, лопати, сокири, ломи та інше) і встановлені ящики з просіяним річковим піском. Всі кошти пожежегасіння повинні бути яскраво пофарбовані в червоний колір. Два рази на місяць пропускати воду через пожежні гідранти.

Виробництво робіт із відкритим вогнем (зварювання, різання) на газопроводах, мазутопроводах у топці і газоході котлоагрегатів повинні проводитися тільки після аналізу повітря на цих ділянках і з дозволом майстра або завідуючого котельні.

Забороняється:

- Використання господарського інвентарю, для виробничих і господарських потреб;

- Проводити роботи на газопроводах у промисловому спецодязі і необледенілому інструменті;

- Залишати після закінчення роботи на робочих місцях балони зі стисненими і зрідженими газами, бачки бензорізаків, а також ацетилові апарати;

Зберігання в котельнях масел, кислот у великих кількостях.

У котельні передбачається проведення повсякденної профілактичної роботи та наявності організації, яка могла б злагоджено працювати при гасінні пожежі.

Такою первинною організацією є добровільна пожежна команда, члени якої мають конкретні обов'язки при гасінні пожежі.

Адміністрацією підприємства призначаються відповідальні особи з числа ІТР за протипожежний стан котельні, в обов'язки яких входить виявлення недоліків технологічних режимів, які можуть призвести до виникнення пожеж, розробка заходів по усуненню й організації цілодобової роботи серед персоналу.

У телефонних апаратів на видному місці має бути вивішений плакат "При пожежі телефонувати 01"

Заходи щодо забезпечення безпеки праці при контакті з шкідливими речовинами повинні передбачати: заміну шкідливих речовин у виробництві з менш шкідливими, сухими викидами переробки пекучих матеріалів - мокрими; випуск кінцевих продуктів у непилких формах; заміну полум'яного нагріву електричним, твердого та рідкого палива - газоподібним; обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідних і кінцевих продуктах.

Застосування прогресивних технологій виробництва (замкнутий цикл, автоматизація, комплексна механізація, дистанційне керування, безперервність процесів виробництва, автоматичний контроль процесів і операцій), що виключає контакт людини з шкідливими речовинами.

Вибір відповідного виробничого устаткування і комунікацій, що не допускають виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони у кількості, яка перетворює гранично допустимі концентрації при нормальному веденні технологічного процесу, а також правильну експлуатацію санітарно-технічного обладнання та приладів опалення.

Раціональне планування промислових майданчиків, будівель і приміщень, застосування спеціальних систем з уловлювання та утилізації газів, рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них технологічних викидів, нейтралізацію відходів виробництва, промивних і стічних вод, застосування засобів дегазації, активних і пасивних засобів вибухозахисту і вибухоподавлення, контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони, включення в стандарти і технічні умови на сировину, товари та матеріали токсикологічних характеристик шкідливих речовин у технологічні регламенти застосування засобів індивідуального захисту працюючих.

Технічні засоби виробничої санітарії - це такі технічні засоби, у складі основних виробничих фондів підприємства, які попереджають вплив шкідливих виробничих факторів на людину, захищають від них або зменшують, локалізують небезпечну зону їх впливу або ступінь впливу на організм людини.

Інтенсивний розвиток технічних засобів виробничої санітарії супроводжується не тільки подальшим вдосконаленням традиційних засобів, але і появою нових, що забезпечують оптимізацію навколишнього виробничого середовища людини. Тому для нормалізації навколишнього середовища, запобігання впливу шкідливих виробничих факторів стали застосовувати такі кошти виробничої санітарії, як перетворювачі для усунення пилу в місцях її утворення, зволожувачі та іонізатори повітря для нормалізації вологості й іонного складу повітря робочої середовища.

6.4 ЗАХОДИ З ЕКОЛОГІЇ. РОЗРАХУНОК МІНІМАЛЬНОЇ ВИСОТИ ДИМОВОЇ ТРУБИ НА РОЗСІЮВАННЯ ВИКИДІВ У АТМОСФЕРУ

Екологія

В сучасному суспільстві підвищується значення промислової екології, яка покликана на основі ступеня коди, яку приносить природі індустріалізація, розробляти і вдосконалювати інженерно-технічні засоби захисту навколишнього середовища, розвивати основи створення замкнених, безвідходних і маловідходних технологічних циклів і виробництв.

Питаннями розвитку навколишнього середовища займається екологія - наука про взаємні відношення живих організмів і середовища їх проживання. Раціональне вирішення екологічних проблем можливе лише при оптимальній взаємодії природи і суспільства, яке забезпечує, з одного боку, подальший розвиток суспільства, з іншого - збереження і підтримання відновлювальних сил у природі, що досягаємо лише при проведенні широкого комплексу практичних заходів і наукових досліджень з охорони навколишнього середовища.

Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту до атмосфери, у водоймища і надра досягли таких розмірів, що в деяких районах земної кулі забруднення значно перевищують допустимі санітарні норми.

Охорона навколишнього середовища є загальнодержавним завданням.

Заходи із захисту навколишнього середовища такі:

Зменшення обсягів води на власні потреби ВПУ і енергооб'єкту, зменшення продування котлів;

Зменшення об'ємів реагентів на обробку води;

Видалення із стічних вод найбільш забрудненої частини та окрема обробка її;

Видалення з обробляємої води забруднень за можливістю у твердому вигляді (CaCO3, Mg(OH)2) придатному для повторного використання або вивозу й складування;

Збирання, очищення й повторне використання очищених і неочищених усіх стічних вод ВПУ і енергооб'єкту.

Вода після прямоточного охолодження має той самий хімічний склад, що й вихідна, збільшується лише її температура. Використовується всюди, де не має значення підвищена температура чи бажана.

Скидні миючі розчини й відмивочні води хімічних промивань котлів і збірні консерваційні розчини після нейтралізації вапном, руйнування хлором окислюючих речовин (NaNO2, комплексони, інгібітори тощо) направляються до земляних котлованів, де здійснюється освітлення води та її аерація, після чого стоки поступово скидаються до громадських водоймищ, не допускаючи погіршення якості понад норму.

Стічні розчини після натрій - катіонічних фільтрів ВПУ повинні бути використані наступним чином: перші 30% обсягу відпрацьованого розчину, що містить основну масу СаС12, МаС12 і частина NaCl і набагато менше хлоридів кальцію і магнію, збираються і використовуються для попередньої регенерації наступного фільтра.

Відмивні води після регенерації натрій - катіонічних фільтрів використовуються для розпушування і попереднього відмивання відрегенерованого натрій - катіоніту.

Наступні порції відмивних вод натрій - катіонічних фільтрів, які мають жорсткість нижче жорсткості вихідної води і невеликий надлишок іонів, можуть бути повторно направлені для пом'якшення на натрій - катіонітні фільтри.

Продувні води котлів повинні використовуватися:

Для живлення менш вимогливих парогенеруючих установок меншого тиску, що допускають більш високий солевміст випареної води; у теплообмінниках із метою економії тепла та води; для підживлення закритих тепломереж тощо.

Раціональне використання скидних вод, своєчасне перемикання подачі їх за заданим режимом може бути досягнуто тільки при оснащенні ВПУ автоматичними регуляторами та надійною арматурою.

Розрахунок мінімальної висоти димової труби розсіювання викидів в атмосфері. Розрахунок розсіювання шкідливих домішок в атмосферу проводитися відповідно до санітарних норм СН-3 69-74 при несприятливих метеорологічних умовах, а саме при основній швидкості вітру.

У сучасних виробничих і опалювальних котелень димова труба служить не для створення тяги, а для відводу продуктів згоряння на певну висоту, при якій забезпечується розсіювання шкідників до допустимої санітарними нормами концентрацією в зоні знаходження людей.

За стандарт якості повітря прийняті граничні допустимі концентрації атмосферних забруднень (ПДК).

ПДК атмосферних забруднень встановлюються за двома показниками:

Максимально - разовим;

Середньодобовому.

Розрахунки ведуться по кожній шкідливій речовині окремо.



Визначається викид азоту

де в1 - безрозмірний поправочний коефіцієнт враховується вплив якості спаленого палива в1 = 0,85

в3 - коефіцієнт, що враховує конструкцію пальників, приймається для прямоточних пальників в2 = 0,85;

r - ступінь рециркуляцією продуктів згоряння або сушильного агента в процентах витрати напірного повітря, при відсутності рециркуляції = 0;

BP - розрахункова погодинна витрата палива усіма котлами, що працюють на димову трубу, м/год

К - коефіцієнт, який характеризує вихід оксидів азоту на 1 т.

де Q і Qн - номінальна і дійсна теплопродуктивність котла,гДж/год

Визначається діаметр гирла димарів (м)

Де Vтр - об'ємні витрати продуктів спалювання через трубу; в котельні встановлено 2 котли ТВГ-8М (м3/с)



щвих - швидкість продуктів спалювання на виході з димаря (приймається 20-30 м/с), приймаємо 20 м/с

Визначається попередня мінімальна висота димарів (м)

де A - коефіцієнт, який залежить від метеорологічних умов місцевості.

, - гранично допустимі концентрації;

Z - кількість димарів однакової висоти, які встановлюються в котельні;

Дt - різниця температури газів, що викидаються, і середньої температури повітря, під якою мається на увазі середня температура найжаркішого місяця о півдні, 0С.

Визначаються коефіцієнти f і нм



Визначаємо параметр m:

Визначаємо параметр n в залежності від параметра V, при V>2 n=1.

Визначаємо мінімальну висоту димаря (м) в другому наближенні:

Другий розрахунок, що уточнює

Визначаємо максимальну приземну концентрацію :



Перевіряємо умову, за якої безрозмірна сумарна концентрація не повинна перевищувати 1 т/год

Відповідно до СНиП 11-35-78 обираємо димар із цегли з діаметром вихідного отвору 1,2м, висота димаря 30 м.

Размещено на Allbest.ru