Модернізація тепловодопостачання ТОВ "Основа" м. Бровари

Sn1 = P / (дв cos ) = 27 / (0,87 0,88) = 35,2 кВА (3.3.2)

де cos - коефіцієнт потужності двигуна.

Насосна станція другого підняття. На насосній станції встановлено 4 електродвигуни потужністю P = 7,5 кВт і один двигун потужністю P = 18,5 кВт,який працює у випадку виникнення пожежі. Загальна потужність електродвигунів насосної станції другого підняття визначається за формулою.

P = n Pел.дв + Pпож.нас = 4 7,5 + 18,5 = 48,5 кВт , (3.3.3)

Тоді загальна потужність буде

Sn2 = Pел.дв / [(дв cos ) + Pпож / (пож.дв cos)] = 39,2 + 23 = 62,кВА

Повну потужність трансформатора знайдемо за формулою :

Sтр = Sn1 + Sn2 + 10%(Sn1 + Sn2) , кВА (3.3.4)

Sтр = 35,2 + 62,2+9,74 = 107,14 кВА

Загальна потужність котельні :

Отоплення - 165 кВт;

Теплоснабжение - 112 кВт;

107,14+165+112=384,14 кВт.

Для пониження напруги з 10кВ до 0,4 для насосної станції, котельні та общин потреб встановлюєм одну вбудовану трансформаторну підстанцію типу ТМ-630 Трансформатори ТМ-630 призначені для перетворення електричної енергії в трифазних мережах змінного струму частотою 50Гц, для живлення різних промислових і цивільних споживачів.

1-ролик трансортный; 2-пробка сливная; 3-зажим заземления; 4-бак; 5-табличка;6-гильза для стекляного термометра и термобаллона манометрического термометра; 7-маслоуказатель; ввод ВН; 9-ввод НН; 10-патрубок для заливки масла; 11-переключатель; 12-серьга для подъёма трансформатора; 13-пробивной предохранитель (устанавливаеться по заказу потребителя)

Потужність трансформатора - 630 кВА

Постачання електроенергією відбувається від державної ЛЕП напругою 10 кВ , яка проходить на відстані 100 м від насосної станції.

Для насосної станції I-го підняття, використовується універсальна станція управління і захисту АКН-2 Станція забезпечує захист електродвигуна від будь-яких перевантажень з витримкою часу, від неповнофазних режимів роботи, від “ сухого ходу ”, а також сигналізує про пониження опору ізоляції обмоток електродвигуна.

Для автоматичного управління і захисту електродвигунів заглибних насосів використовую пристрий управлиння АКН-2

АКН-2 пристрій керування та захисту двома трифазними насосами системи підвищення тиску з максимальним набором функцій. Пристрій з розширеними функціональними можливостями для автоматизації систем підвищення тиску в житлових, виробничих і адміністративних будівлях. Пристрій автоматично підтримує заданий тиск в системі і забезпечує комплексний захист насосів від аварійних режимів. Пристрій працює з трифазними насосами фірм ЕЦВ8-40-160 з потужністю 13,8 кВт.

Пристрій може працювати з трифазними насосами потужністю 0.55 - 110 кВт будь-яких фірм виробників.

Станція містить такі основні длоки і елементи :

фазочутливий пристрій захисту (блок А1), універсальний двопозиційний регулятор УДР-2 ( блок А2 ), що складається із блока живлення, логічного елементу “или” і вузла керування, елементи контролю опору ізоляції блок А3

Контроль опору ізоляції обмоток заглибного електродвигуна здійснюється в періоди, коли двигун відключений від мережі.

Для керування і захисту електродвигунів насосної станції II-го підняття використовується.

Перетворювач частоти Hydrovar виробництва Lowara. Керований мікропроцесорний частотний перетворювач Hydrovar перетворює насоси в високоінтелектуальние пристрою.

З його допомогою достігаеться:

* автоматичне регулювання вихідної напору

* мінімізація зносу і настирливого шуму

* економія до 70% електроенергії

Компактні електронні блоки керування роботою насоса складаються з частотного перетворювача з мікропроцесорним керуванням, який контролює роботу відцентрового насоса і узгодить її з вимогами системи методом зміни швидкості обертання трифазного двигуна.

Узгодження з вимогою системи відбувається на базі інформації від датчика з аналоговим вихідним струмовим сигналом 4-20 мА. Можлива підтримка постійного тиску, постійної продуктивності, постійного рівня води, температури або моделювання стежить системи, що реагує на змінні вимоги і характеристику системи.

З його допомогою достягається:

* Частотні перетворювачі через спеціальний датчик вимірюють тиску в системі або потоці. Потім обчислюється число обертів двигуна при підтримці необхідного потоку або тиску.

* Подача сигналів від блоку на насос для запуску двигуна, збільшення і зменшення швидкості або зупинки.

* У випадку декількох насосів з вбудованими блоками Hydrovar автоматично забезпечується циклічне перемикання пуску насосів.

Енергозберігаючий транзисторний електропривод серії РЕН призначений для регулювання швидкості двигуна змінного струму шляхом зміни частоти і рівня вихідної напруги. Електропривід РЕН виконаний по схемі автономного інвертора напруги з широтно-імпульсною модуляцією на транзисторах.

РЕН забезпечує захист від :

- збільшення струму в електроприводі;

- обриву фази ;

- струмів короткого замикання;

- недопустимого зниження чи підвищення напруги в мережі.

Також забезпечується :

- компенсація реактивної потужності асинхронного двигуна;

- економія електроенергії;

- надійна робота електродвигуна при перекосах фаз ;

-синусоїдальна форма струму двигуна;

- значне збільшення строку служби електродвигуна;

- постійний напір води;

- безступінчасте регулювання;

- плавний пуск і самозапуск після відновлення напруги в мережі.

- автоматичне управління з підтримкою заданого технологічного параметра ( тиску, швидкості обертання і ін.);

- ручне управління ;

- управління від АСУ і обмін інформацією

6.1 Вибір апаратури керування і захисту

Вибір електродвигунів для приводу насосів.

Дані насоса ЕЦВ8-40-160 :

Qн = 200 м³ / год ;

Нн = 80 м ;

Pн = 13,8 кВт ;

н = 71%

Потужність електродвигуна з врахуванням коефіцієнту запасу К = 1,15 буде становити :

Pел.дв. = К Pн = 1,15 13,8 = 15,87 кВт

Вибираємо двигун ПЭДВ P = 18,5 кВт

n = 2900 об/хв ; Iн = 34,5 А ; = 90 % ; cos = 0,89

Мпуск / Мн = 2 ; Мmin / Мн = 1,8 ; Mmax / Мн = 2,7 ; Іпуск / Ін = 7

Рисунок 9. Схема заглибного електронасосного агрегату.

Для захисту електродвигунів від коротких замикань і перевантажень використовуємо автоматичні вимикачі.

Автоматичний вимикач вибираєм за умовою :

1) Ua.н Uел.дв.н

2) Iа.н Iдв.н.

3) Iел.маг.розч Iдв.ном

4) Квідс. Iн.р к Iпуск

5) За конструктивними ознаками

Для захисту електродвигуна вибираємо автоматичний вимикач серії ВА 51-29-14

-номінальна сила струму вимикача Iн =63 А.

-номінальна сила струму максимальних розчіплювачів струму I =40 A

-кратність відсічки Квідс =10

Ua.н Uел.дв.н 380 В = 380 В

Iа.н Iдв.н. 63А 34,5А

Iел.маг.розч Iдв.ном 40А 34,5А

Перевірка : 10 40 = 400 1,5 34,5 7,5 = 388 , умова виконується.

Вибір запобіжників

Запобіжник вибирають за умовою : Iпл.вст Iр ,

Для захисту силових напівпровідникових приладів в електроприводі РЕН вибираємо запобіжник ПНБ5-380/100

Uном = 380В

Іном.пат = 100А

Іпл.вст = 40 А

40А 14,8А , умова виконується.

Вибір проводів.

Провід вибираємо за умовою : Ідоп Ім.р

де Ідоп - допустима сила струму, А

Ім.р - максимальний тривалий робочий струм, А

Для двигуна АИР160М2 приймаем провід типу ВПВ - провід установочний, з поліетиленовою ізоляцією, в полівінілхлоридній оболонці.

Ідоп = 38 А , Площа перерізу S =4 мм²

38 34,5А , умова виконується.

6.2 Вибір електромагнітних пускачів

Для електродвигуна Pн =34,5 кВт вибираємо електромагнітний пускач за умовою:

Uном.п U дв. 380 = 380

Iн.роб Iдв.ном 63А > 34,5 А

6Iн.роб Iдв.пуск 6 63 > 7 34,5

378 > 241

Вибираємо пускач типу ПМЛ - 425402В на номінальний робочий струм Iн.роб = 15 А

6.3 Автоматизація і контроль параметрів теплоносія систем опалення та ГВП

Схема автоматизації функціональна технологічного процесу приготування теплоносія для систем опалення та гарячого водопостачання в тепловому пункті показана на аркуші 8 графічної частини проекту.

Функціональна схема виконана комбінованим розімкнено-замкнутим способом (відповідно до ДСТУ Б А.2.4-3-95). На схемі показані:

- технологічна схема індивідуального теплового пункту (трубопроводи теплоносія та обладнання систем опалення та гарячого водопостачання);

- контрольно-вимірювальні та регулюючі прилади;

- контури щита керування (щита теплолічильника).

Умовні позначення приладів системи автоматизації, нумерація контурів виконано згідно ГОСТ 21.404 - 85.

6.3.1 Технологічний контроль параметрів теплоносія

Основними параметрами теплоносія, які потрібно контролювати в тепловому пункті при його підключенні до зовнішніх теплових мереж, є тиск та температура. Крім того, згідно [10, 14, 17], необхідним є контроль витрат мережного теплоносія на вводі в ІТП та витрат теплоносія на підживлення води в незалежній системі опалення.

Граничні параметри теплоносія на вводі в індивідуальний тепловий пункт:

- температура:

подавальний трубопровід -ф₁, = 115 °С;

зворотний трубопровід - ф₂ - 70 °С;

- тиск:

подавальний трубопровід - Р₁, = 6,0 кг/см ;

зворотний трубопровід - Р₂ = 3,0 кг/см ;

- об'ємні витрати теплоносія:

максимальні (опалювальний період) - V_max- 67,48 м³/год;; мінімальні (неопалювальний період) - V_min= 1,23 м /год;

Місця встановлення контрольно-вимірювальних приладів тиску та температури теплоносія в тепловому пункті, який підключений до зовнішніх теплових мереж, регламентуються відповідними нормативними документами [17].

В тепловому пункті з тепловим навантаженням більше 2,3 МВт необхідним є контроль та вимірювання тиску теплоносія в таких точках трубопроводів:

- до запірної арматури на вводі в тепловий пункт подавального та зворотного трубопроводів (по ходу теплоносія): позиції 9-а, 9-6 на схемі автоматизації;

- після запірної арматури на вводі в тепловий пункт подавального та зворотного трубопроводів (по ходу теплоносія): позиції 9в, 9г на схемі автоматизації;

- на трубопроводі теплової мережі до і після регулятора перепаду тиску: контур 7 схеми автоматизації;

- на подавальному трубопроводі після запірної арматури на кожному відгалуженні до систем споживання теплоти (опалення, гарячого водопостачання) і на зворотному трубопроводі до запірної арматури - із систем споживання теплоти: поз. 4в, 4г; 6в, 6г;

- на всмоктувальному та нагнітальному патрубках кожного насосу;

- відбірні пристрої (штуцера) для манометрів: до і після грязьовиків, фільтрів, витратомірів теплоносія.

В якості вимірювального приладу тиску теплоносія в схемі автоматизації використовуються такі манометри:

- на подавальному трубопроводі - манометр технічний типу МТП-100-1,6; закладний пристрій для встановлення манометра

- типу 1,6 - 225 У, ЗК4-275.00. -90;

- на зворотному трубопроводі - манометр технічний типу МТП-100-0,6; закладний пристрій для встановлення манометра

- типу 1,6-70 У, ЗК4-275.00. -90.

Температура теплоносія в тепловому пункті вимірюється в таких точках:

- до та після запірної арматури на подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі на вводі в тепловий пункт;

- на подавальному та зворотному трубопроводах кожної системи споживання теплоти по ходу теплоносія перед засувкою.

В якості вимірювального приладу температури теплоносія в схемі автоматизації використовуються такі термометри:

- на подавальному трубопроводі - термометр технічний типу ТТЖ П4.180-103; оправа для термометрів - 2П.215.100.30-0;

- на зворотному трубопроводі - термометр технічний типу ТТЖ ПЗ.180-103; оправа для термометрів - 2П.215.100.30-0.

Контроль тиску теплоносія на всмоктувальному та нагнітальному патрубках кожного насосу здійснюється електроконтактним манометром типу КРМ МІ60-11-1,6 ЕМЗ-2Р (ДержРеєстр України № У505-03).

Контроль та вимірювання рівня теплоспоживання об'єктом проектування здійснюється вузлом обліку споживання теплової енергії (контур 1 схеми автоматизації).

Функціонально до складу комерційного вузла обліку входять:

- тепловодолічильник СВТУ-1 ОМ, ДержРеєстр України № У947-01, варіант виконання - 04 (виробник - НВФ "СЕМПАЛ", Україна, м. Київ);

- лічильник гарячої води турбінний типу 130-40-NК, ДержРеєстр України № У476-03, DN 40 (виробник - фірма РоWоGаz, Польща); позиція FQІ - 1е;

- пристрій знімання накопичених даних з теплолічильника типу УСД-01 (поз. UQR)

Склад тепловодолічильника СВТУ-1ОМ, варіант виконання - 04:

- теплообчислювач (поз. UQF1-1д), варіант виконання - 02;

- ультразвукові витратоміри:

(поз. FЕ-1а) - подавальний трубопровід;

(поз. FЕ-Ів) - зворотний трубопровід;

- термоперетворювачі платинові:

(поз. ТЕ-1б) - подавальний трубопровід;

(поз.ТЕ-1г) - зворотний трубопровід.

Технічні характеристики та особливості вузла обліку споживання теплової енергії наведені в розділі 3 проекту.

6.3.2 Автоматичне регулювання параметрів теплоносія

В котельній встановлено два котли «Ziehbart 1000». Для керування котлом проектом передбачено погодожалежний терморегулятор «ТК-7».



Для підтримання стабільної температури води перед котлом в проекті передбачено регулятор температури ЕСL-100.

При відкритті дверцят завантаження котла, або дверцят камери згорання котла автоматично відключається вентилятор котла та включаються витяжні вентилятори.

При зниження тиску води перед котлом, або підвищенні температури за котлом більше 100 гр. подається сигнал до чергового про аварію котла.

Для візуального контролю параметрів проектом передбачені показуючи прилади.

Для контролю за якістю згорання газу проектом передбачено комплект обладнання для газових аналізів.

Для мережевих насосів передбачено щит керування АКН-2Т-7.5, для підживлювальних насосів щит АКН-21-2.2П. Передбаченні щити забезпечують почергову роботу насосів, відключення насосів при «сухому ході», автоматичне включення резервного насосу, сигналізацію аварійного відключення працюючого насосу.

Для контролю загазованості котельної проектом передбачено установку сигналізаторів газу на чадний газ. При досягненні вмісту газу в повітрі 0,005% СО сигналізатор спрацьовує, подається світло-звуковий сигнал в місце постійного чергового і автоматично включаються витяжні вентилятори.

В зв'язку з тим, що котельня працює в автоматичному режимі в місце постійного чергового передаються аварійні сигнали при:

низькому тиску зворотної води;

несанкціонованому доступу до котельної;

загазованість котельної;

температурі в котельній менше 5 градусів;

аварії насосів;

аварії котла №1;

аварії котла №2;

низькому рівні в баку запасу води;

відключенні електроживлення

Автоматизація індивідуального теплового пункту (теплове навантаження більше 2,3 МВт) з незалежною схемою приєднання системи опалення до теплової мережі передбачає такі контури замкнених систем автоматичного регулювання:

- регулювання подачі теплоти (теплового потоку в системи опалення споживачів в залежності від зміни температури зовнішнього повітря з метою підтримання заданої температури повітря всередині опалювальних приміщень (контур 3 схеми автоматизації);

- регулювання заданої температури води, яка надходить до системи гарячого водоспоживання (контур 5 схеми автоматизації);

- підтримання потрібного перепаду тиску в подавальному та зворотному трубопроводаї на вводі в тепловий пункт при перевищенні фактичного перепаду тиску над заданим більше ніж 200 кПа (контур 7 схеми автоматизації);

- регулювання статичного тиску (включення та виключення насосів підживленняО в незалежній системі опалення (контур 3 схеми автоматизації, поз. поз. РS-Зд);

- системи управління циркуляційними насосними групами опалення, ГВП та підживлення систем опалення (контури РDS кожної насосної групи схеми автоматизації); основні функції систем управління насосами (на базі електроконтактних манометрів):

о підтримання заданої величини тиску на патрубку нагнітання

(включення - вимкнення);

о блокування запуску одночасно двох насосів;

о захист насосу від «сухого» ходу при падінні тиску на всмоктувальному боці нижче заданого рівня.

Необхідний рівень теплового навантаження систем опалення здійснюється за допомоги замкненої системи автоматичного регулювання температури теплоносія в подавальному трубопроводі опалювальної системи згідно заданого температурного графіку з корекцією за температурою зовнішнього повітря. Основна регулююча дія системи регулювання - відповідна зміна витрат теплоносія в подавальному трубопроводі мережної води теплового пункту. В якості основного регулюючого блоку системи запроектований регулятор МДМ/РЕГ (поз. КQС-За), заводське позначення: ШИМН.408841.003 (виробник - НВФ "СЕМПАЛ", Україна, м. Київ).Структурна схема регулятора МДМ/РЕГ приведена на рис. 5.2. Особливістю регулятора (блоку) МДМ/РЕГ є те, що він конструктивно, за схемою та програмно вбудований в обчислювач тепловодолічильника СВТУ- 10М (поз. ІІС>РІ-1д). Завдяки такому рішенню вся вимірювальна інформація з теплолічильника (температура та витрати теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах, миттєві значення спожитої теплової енергії, поточний час тощо) надходить до блоку МДМ/РЕГ. Інтервал надходження до регулюючого блоку інформації від тепло лічильника - 2,4 с.

Регулюючий блок МДМ/РЕГ формує командний сигнал керування - аналогові сигнали напруги (0...10 В) та струму (0...5 мА) для управління регулюючим органом (клапаномО.

о

ю

Блок МДМ/РЕГ формує у вигляді лінійних або порогових вихідних сигналів такі параметри, які вимірюються теплолічильником:

- t₁ t₂, t_з t₄ t₅ ~ значення температур, які виміряються датчиками температури ДТ1... ДТ4 теплолічильника, відповідно;

- Q₁ Q₂ ~ значення витрат по першому та другому каналам теплолічильника, відповідно;

Регулятор МДМ/РЕГ має три канали (виходи). Два канали мають аналоговий пропорційний вихідний сигнал (аналогоів виходи), третій канал використовується в якості ключового сигналу.

В режимі регулювання блок реалізує пропорційно-інтегральний ПІ- закон регулювання з параметрами постіної часу та коефіцієнта передачі, які вводяться користувачем.

При програмуванні блоку МДМ/РЕГ значення параметру регулювання вводяться в пам'ять блоку за допомоги клавіатури теплолічильника.

В регуляторі передбачена можливість дістанційного (ручного) управління регулюючим клапаном. При вході в цей режим на індикаторі теплолічильника відображується поточне значення положення клапана у відсотках від повністю відкритого стану та поточне значення параметру регулювання.

При дистанційному керуванні клапаном використовуються такі комбінації кнопок теплолічильника:

- однократне натискання кнопки «В» - зміна виходного сигналу в бік закривання клапана;

- однократне натискання кнопки «Р» - зміна виходного сигналу в бік відкривання клапана.

Кожне натискання кнопок змінює значення вихідного сигналу на 5% від значення цього сигналу при повністю відкритому клапані.

Регулюючий орган системи регулювання - клапан сідельний фланцевий типу Н679 з рівно-відсотковою регулюючою характеристикою, DN 80, К_vs = 90 м/год, виробник - фірма "ВЕІЛМО" (Швейцарія). Особливістю клапана типу Н664 є те, що завдяки використанню безщіткового електродвигуна схеми керування не потребують зовнішнього переривання (кінцевих вимикачів), що забезпечує захист двигуна від перевантажень.

Сідельний клапан приводиться в дію лінійним електропроводом типу Іч[УР-24 МРТ (поз. N8-36), живлення - 24 В, плавне регулювання здійснюється стандартним управляючим сигналом ОС 0... 10 Б, виробник - фірма "ВЕІЛМО" (Швейцарія).

Базовий регулятор замкненої системи регулювання температури гарячої води - електронний процесорний регулятор температури типу РТ-02 (поз. ТІС- 56), виробник - НВФ "СЕМПАЛ", Україна, м. Київ. Датчик температури системи регулювання - термоперетворювач платиновий типу ТСП-С ШИМН.405212.001-03, поз. ТЕ-5а), (виробник - НВФ "СЕМПАЛ"); виконавчий механізм - типу NVF-24 MFT (поз. NS-5в), виробник - фірма "ВЕLІМО" (Швейцарія). Регулюючий орган системи регулювання - клапан сідельний фланцевий типу Н650 з рівно-відсотковою регулюючою характеристикою, DN 50, К_VS = 40 м³/год, виробник - фірма "ВЕІЛМО" (Швейцарія).

Гідравлічна стійкість системи теплоспоживання будівлі (заданий рівень наявного тиску на вводі теплоносія в тепловий пункт) підтримується гідравлічним регулятором перепаду тисків типу УРРД-М (поз. РОС-7а), БК 80, Кvs =^: 60 м³/год.

7. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНІСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ В СИСТЕМАХ ТЕПЛОСПОЖИВАННЯ

Україна є енергодефіцитною державою, в якій на теплопостачання витрачається біля 45% загального річного об'єму енергоресурсів. Впровадження енергозберігаючих заходів в системи теплоспоживання комунального господарства дає можливість вирішити значні питання в справах подолання енергетичної кризи в нашій країні.

7.1 Енергозберігаючі технології в системах теплоспоживання будівель

При всім різноманітті шляхів економії енергії в будівлях їх можна звести до таких основних груп [26]:

1. Оптимізація будівельних конструкцій;

2. Використання нетрадиційних видів енергії;

3. Удосконалення інженерних систем.

Зупинимося коротко на кожній з цих груп.

1. Під оптимізацією будівельних конструкцій розуміється створення такого роду огороджень, які б відповідали найменшим витратам енергії при експлуатації будинку при одночасному виконанні функціональних вимог (несуча здатність, теплозахист, звукоізоляція та інше) при мінімально можливій вартості. Можливості оптимізації будівельних огороджувальних конструкцій з погляду зменшення тепловтрат полягають у тому, що огородження повинні мати максимальний теплозахист при мінімальній вартості. Домогтися цього можна такими способами:

- збільшенням товщини теплоізоляції в стінках, що приведе до збільшення опору теплопередачі і до зменшення тепловтрат;

- застосуванням багатошарових огороджень з ефективним утеплювачем і високим коефіцієнтом приведення (тобто таких, що не мають або майже не мають теплопровідних включень);

- поліпшенням вологісного режиму огороджень;

- улаштуванням у зовнішніх огородженнях замкнених і вентильованих повітряних прошарків;

- поліпшенням конструкції і якості горизонтальних і вертикальних стиків, що мають зазвичай теплопровідні включення і низькій опір повітропроникності;

- збільшенням кількості шарів скління;

- оптимізацією розмірів світлопройомів (при цьому необхідно враховувати, що зменшення площі світлопройомів веде до зменшення тепловтрат у зимовий час та теплонадходжень влітку, однак одночасно збільшується навантаження на фундамент (за рахунок збільшення площі зовнішніх стін), а також енергетичне навантаження на системи штучного освітлення);

- застосуванням нових видів скла (тепловідбивальних і теплопоглинальних), що мають низький коефіцієнт пропущення в інфрачервоної області спектра;

- поліпшенням герметизації заповнень світлових прорізів;

- застосуванням ефективних сонцезахисних пристроїв, що знижують теплонадходження через світлопройоми в жаркий час і дозволяють знизити тепловтрати приміщення в холодний період.

Слід зазначити, що останні 5 способів дозволяють не тільки знизити навантаження на системи опалення і вентиляції, але й зменшити дискомфортну привіконну зону, що дозволяє раціонально використовувати всю площу приміщення.

Велика увага приділяється останнім часом у всьому світі проблемі використання нових, нетрадиційних видів енергії. Підвищена увага до цієї проблеми пов'язана з виснаженням запасів природного палива; і постійно поглиблюється з розвитком енергетичної кризи. Однак, незважаючи на те, що сама по собі ця енергія безкоштовна, пристрої необхідні для її реалізації і перетворення, коштують ще досить дорого. Головна перевага нетрадиційних видів енергії (насамперед, сонячної енергії) полягає у її невичерпаності. Тому використання такої енергії представляється перспективним, але на сучасному етапі до її застосування для енергопостачання будинків варто підходити обережно з урахуванням економічної доцільності в кожному конкретному випадку.

Найпростішим і найбільш дешевим способом використання сонячної енергії є нагрів води в плоских сонячних колекторах.

Геліосистема - це сучасна система для перетворення сонячної енергії в інші види енергії. Як правило, геліосистеми застосовуються для отримання теплової чи електричної енергії, і є так зване «сонячне опалення». Серцем геліосистеми є сонячний колектор.

Сонячний колектор - пристрій, що забезпечує збір сонячної теплової енергії. Важливо не плутати сонячні колектори, що виробляють нагрівання теплоносія, з сонячними батареями, безпосередньо виробляють

Принцип дії такого пристрою досить простий: видимі промені сонця, проникаючи крізь скло (проходить зазвичай 80-85%), зустрічаються з чорним дном колектора і в значній мірі поглинаються ним. Дно починає випромінювати теплові інфрачервоні промені, які не можуть проникнути крізь скло назад назовні, а в нижньому напрямку шлях їм перегороджує шар теплоізоляції. Затримана таким чином тепло передається теплоносію, що протікає, як правило, по прокладеному на дні колектора змійовику, або полімерним трубкам.

Рис. 7.1 Пристрій плоского сонячного колектора

Так само на ринку присутні сонячні колектори іншого виду: вони являють собою батарею скляних труб. Усередині кожної з них у вакуумі розташовується подвійна концентрична трубка (мал. 7.2). За її центральному каналу в конструкцію надходить з розподільчого колектора (він також подвійний і об'єднує функції прямого і зворотного) холодний теплоносій. Повертаючись по центральному каналу, теплоносій отримує «захоплене» (механізм - приблизно такий же, що і в плоскому колекторі) у вакуумній трубці сонячне тепло і забирає його в систему опалення або гарячого водопостачання об'єкта. Крім представлених, є сонячні колектори на основі вакуумних трубок, де для уловлювання сонячної радіації застосовані контактують з тепловою трубкою пластини, покриті по всій довжині спеціальним шаром напівпровідника. Це дозволяє перетворити в тепло сонячну радіацію максимально широкого діапазону.



Рис.7.2 Принцип роботи колектора з вакуумною трубкою

Найпростіша система на основі теплового сонячного колектора - його поєднання з розташованим вище нього баком-акумулятором гарячої води. Завдяки різниці густин гарячої та холодної води в контурі виникає циркуляція. Для забезпечення її сталості використовується спеціальний насос. Такі конструкції досить широко представлені на європейському ринку теплотехнічного обладнання і застосовуються для гарячого водопостачання.

Більш складний варіант передбачає включення колектора в окремий контур. Циркулюючий в ньому теплоносій передає збережену сонячну енергію через теплообмінник в теплоізольований бак-акумулятор, який дозволяє «запасати» тепло в сонячний час доби і витрачати його, коли це потрібно. Така система використовується не тільки для ГВС, але і для опалення. Конструкція бака може передбачати електричний або газовий нагрівач, який автоматично вмикається, коли енергії Сонця недостатньо.

Досить поширений і, мабуть, найбільш перспективний варіант використання сонячної енергії для теплопостачання індивідуальних будинків та інших невеликих об'єктів - система, що представляє собою комбінацію сонячних колекторів, бака-акумулятора, одного або декількох опалювальних котлів (рис. 7.2) (Технологічно більш «просунута» схема передбачає ще й тепловий насос). Таке поєднання забезпечує комфортні умови з найменшими витратами традиційних енергоносіїв. В даному випадку бак-акумулятор з системою вбудованих (звичайно) теплообмінників грає роль об'єднуючого елементу всієї установки теплопостачання.

Рис. 7.3. Комбінована система теплопостачання: 1 - сонячний колектор, 2 - розширювальний бак, 3 - бак-акумулятор, 4 - опалювальний котел

3. Удосконалення інженерних систем, тобто систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання і освітлення, представляє широкі можливості для економії енергії в будинках, оскільки саме на експлуатацію цих систем і витрачається теплова й електрична енергія. Якщо оптимізація будівельних конструкцій і об'ємно-планувальних рішень приводить до зменшення тепловтрат чи теплонадходжень, поліпшення природної освітленості, тобто до зниження навантажень на інженерні системи, а застосування нетрадиційних видів енергії - до заміни цілком чи частково традиційного палива, то удосконалення інженерних систем покликано вирішити дві задачі - раціонального використання енергії, тобто такого, щоб вся енергія використовувалась за своїм функціональним призначенням, і максимальної утилізації енергії (мається на увазі насамперед рекуперація теплоти). Виходячи з цього можна сформулювати кілька основних способів вирішення цих задач:

рекуперація теплоти зворотного теплоносія від систем опалення для використання її з метою попереднього підігріву води для потреб гарячого водоспоживання; - автоматичне (програмне) зниження температури всередині опалювальних приміщень адміністративних будівель у вихідні та святкові дні та неробочі години доби з наступним форсованим нагрівом будівлі перед початком роботи;

пофасадне регулювання рівня теплоспоживання будівель зі складною (різнонаправленою орієнтацією по сторонах світу) окремих будівельних конструкцій об'єкта теплоспоживання; використання в системах сучасних відцентрових циркуляційних насосів з електронним частотним регулюванням числа обертів двигуна насосу;

впровадження в системах ГВП мікропроцесорних електронних регуляторів температури (замість гідравлічних) з функцією автоматичного програмного зниження температури гарячої води в нічні години з нормованої величини (55...60 °С) до температури ~ 40 °С;

Переоснащення незалежних систем опалення з традиційно інерційним теплообмінним обладнанням - "кожухотрубний підігрівник-чавунний радіатор" на сучасні динамічні комплекти - "пластинчастий теплообмінник-сталевий панельний радіатор", рекуперація теплоти вентиляційного повітря (особливо це важливо для виробничих будівель, де до 90% втрат теплоти відноситься до відпрацьованого повітря вентиляційних систем; рекуперації теплоти відпрацьованої гарячої води; використання систем періодичного опалення, що дозволяє знижувати температуру внутрішнього повітря в приміщеннях в неробочі години та використовувати для опалення позапікову електроенергію;

улаштування місцевих систем опалення, вентиляції, кондиціонування, освітлення, що дозволяє ощадливо витрачати енергію для створення комфортних умов лише у робочій зоні виробничого приміщення;

раціональне проектування інженерних систем, що забезпечує точне дотримання заданих параметрів мікроклімату в кожному приміщенні і навіть на кожному робочому місці.

7.2 Розрахунок терміну окупності програмного регулювання споживання теплоти незалежною системою опалення

Об'єкт проектування - системи тепловодопостачання будівлі промислово-логистичного комплексу ТОВ «ОСНОВА» в м. Бровари - є досить значним споживачем теплової енергії, сумарне розрахункове теплонавантаження складає величину 2, 5 МВт, в тому числі на опалення та вентиляції з незалежною схемою приєднання до теплової мережі - 1,8 МВт

Проектом передбачається встановлення системи автоматичного регулювання рівня теплоновантаження системи опалення в залежності від температури зовнішнього повітря на базі мікропроцесорного регулюючого блоку типу МДМ/РЕГ, який апаратно входить до складу теплолічильника СВТУ- 10М (виробник - НПФ "СЕМПАЛ", Україна, м. Київ).

Крім того, регулюючий блок МДМ/РЕГ може виконувати функції програмного зниження теплової потужності в системі опалення у вихідні дні (щотижнева програма) та в нічні години (добова програма). Згідно рекомендацій [17, 24, 26], для житлових будівель доцільним є добовий алгоритм контролера: зниження температури всередині опалювальних приміщень до рівня ~ 15 °С в нічні години з відновленням комфортної температури до 6 години ранку.

Економічний ефект від впровадження автоматичного регулювання витрат теплоти на опалення визначається за формулою [2, 28]:

Ееф = V·(с_т?Q-Е)-»К, (6.1)

де К- капітальні затрати на нове обладнання, грн. Капіталовкладення у пристрої автоматизації включають:

- вартість регулятора (мікропроцесорного блоку) К_рег;

- вартість датчиків та ліній зв'язку К_дах;

- вартість регулюючого органу К_обл;

- вартість насосного обладнання з обв'язкою трубопроводів К_нас, тощо (за окремим кошторисом); ц - коефіцієнт, який залежить від строку служби системи загалом або окремих її елементів, якщо строк служби від 5 до 10 років ц = 1,82 [28 ]; У - період врахування капіталовкладень та затрат, якщо повний строк служби обладнання ц > 40 років, то У = 12,5 [ 28 ]; Е - експлуатаційні затрати, які визначаються за формулою [28]:

Е = Е_рег+Е_екс+3 + А, (6.2)

де Е_рег- затрати на електроенергію, яку споживають прилади системи

регулювання, грн/рік.

Оскільки споживана потужність електронного регулятора не перевищує 0,01 кВт, а привода регулюючого клапану - 0,1 кВт, а при роботі в імпульсному режимі коефіцієнт використання максимуму навантаження для привода клапана складає 0,05, то затрати на електроенергію Е_рег можна обчислити за формулою [2, 28]:

Е_рег=с_в ·(0,01 + 0,1-0,05). (6.3)

де с_в - плата за 1 (кВт год) електроенергії; п_от - час роботи регулятора, який вважається рівним тривалості опалювального сезону, год.

Е_екс - затрати на електроенергію, що споживають двигуни насосів, які

додатково встановлені на подавальному і зворотному трубопроводах (на відміну від схеми без автоматизації) визначається за формулою [2, 28]:

Е_екс=с_в-п_от (6.4)

де Н_нас - напір насоса, м; G_нас - витрати води через насос, т/год; 367 - перевідний коефіцієнт; г\ - к.к.д. насоса.

З - затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік.

3 = Ф_річ·к_соц·, (6.5)

де Фріч - річний фонд заробітної плати, грн.; к_соц - коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування, приймаємо к_соц= 1,047 [28], п_ТП- кількість теплових пунктів, які одночасно обслуговуються одним слюсарем-наладчиком. А - амортизаційні відрахування, приймаються:

- для приладів контролю та регулювання з коефіцієнтом а_авт = 0,125;

- для санітарно-технічного обладнання (регулюючий клапан, насоси, тощо) з коефіцієнтом а_обл = 0,08 [2];

с_Т - вартість теплової енергії, приймається с_г =60 грн/Гкал (14,33 грн/ ГДж);

?Q - економія теплової енергії, що досягається за рахунок застосування приладів регулювання,

?QзekQріч (6.6)

де річне споживання теплоти системою опалення визначається [11]:



Q - потужність системи опалення , кВт;

S - кількість градусо-діб опалювального сезону, визначається в залежності від району розташування (кліматичних умов);

t_в; t₃ - відповідно, температури повітря всередині приміщення та зовнішнього повітря, °С;

з_ек - доля економії теплової енергії за рахунок впровадження

автоматичного регулювання споживання теплоти. Термін окупності капіталовкладень у впровадження приладів автоматичного регулювання можна обчислити за залежністю [28]:

z=

Впровадження енергозберігаючих заходів вважається економічно доцільним, якщо виконується вимога [2, 28]:

z ?12,5років. (6.9)

Розрахуєм економічний ефект від впровадження системи регулювання витрат теплоти на опалення та вентиляцію споруд лабораторного корпусу Боярського коледжу. Потужність системи опалення Q= 2,3МВт, t_в = 18°С.

Для м. Немішаїв s = 3512градусо-діб; tі₃ = -22°С; п_от =187діб.(дані таблиці 2.1).

Загальні капіталовкладення включають:

- вартість регулятора К_рег = 1500 грн. ;

- вартість датчиків та ліній зв'язку К_дат = 3 х 150 = 450 грн.;

- вартість регулюючого органу з електроприводом К_обл⁼ 1800 грн.;

К = 1500 + 450 + 1800 = 3750грн.

Затрати на електроенергію, яку споживають прилади системи регулювання,

Е_рег = 0,011 · (0,01 + 0,1 · 0,05) · 187 · 24 = 0,74грн.

Затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, з урахуванням того, що один слюсар-наладчик одночасно обслуговує п_ТП = 10 теплових пунктів, а його середньомісячна заробітна плата складає 350 грн:

Ф_річ =12x350 = 4200грн,

З = 4200 · 1,047 ·-- = 439,74грн.

Амортизаційні відрахування

^А = ^аавт (^Крег + ^Кдат)+ ^аобл · Кро

А = 0,125 · (1600 + 600)+ 0,08 · 1800 = 275 +144 = 419грн.

Загалом експлуатаційні затрати складають:

Е = 0,74 + 439,74 + 419 = 859,48грн.

Річне споживання теплоти системою опалення:

Q річ=ГДж

Згідно даних [28], економія теплової енергії за рахунок впровадження нічного алгоритму зниження рівня споживання теплоти в середньому складає 8%, отже

з_ек = 0,08.

Таким чином:

?Q= 0,08 · 11745,7 = 939,66ГДж.

Тоді економічна ефективність

Е_еф = 12,5 · (14,33 · 939,66 - 859,48)-1,82 · 3750 = 150748,1грн.

Строк окупності капіталовкладень

Z==1,73року < 12,5років

Отже, вимога [2, 28] виконується, і впровадження програмного щотижневого та добового зниження рівня теплоспоживання можна вважати економічно доцільним.

8. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів щодо забезпечення безпеки та збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Проектом передбачено розміщення технологічного обладнання в приміщенні котельні. Котельна має один два виходи безпосередньо назовні.

Категорія виробництва по вибуховій, вибухопожежній та пожежній небезпеці - Г. По умовах середовища згідно з ПУЄ приміщення відноситься до нормальних.

Вид палива - деревина. Процес спалювання - піроліз.

З метою створення сприятливих умов для роботи котельні передбачені такі системи :

система вентиляції забезпечує трьохкратний повітрообмін та приплив повітря для забезпечення роботи котлів;

система природного освітлення через вікна;

система робочого, аварійного і ремонтного електричного освітлення;

автоматичне підтримання всіх заданих параметрів роботи системи передбачено за допомогою блоків управління.

Проектом передбачені нормативні проходи для обслуговування обладнання ;

теплова ізоляція обладнання та трубопроводів з температурою поверхні вище 45?С;

рухомі частини повинні бути закриті захисними кожухами;

оснащення персоналу спеціальними заходами захисту і інструментом по правилам газової та електробезпеки;

електричне заземлення обладнання.

Пуск, зупинка і експлуатація котлів повинні проводитись в суворій відповідності з затвердженою інструкцією по експлуатації котлів.

Котли обладнані запобіжними клапанами (для захисту від перевищення тиску води в котлах).

Газоходи обладнано запобіжним вибуховим клапаном, для захисту від надлишку тиску димових газів. Для відключення котла від димової труби, на випадок виведення в ремонт або зупинку котла понад один місяць, проектом передбачається встановлення на газоході котла глухого шибера.

Вентиляція котельні відповідає вимогам СНиП ІІ-35-76 (див. розділ ОВ). Пожежні заходи дивись розділ ТМ.

8.1 Вимоги безпеки при використанні та експлуатації систем водопостачання

8.1.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації систем водопостачання

До системи водопостачання звичайно входять:

1) водозабірні споруди і насосні станції першого і другого підйому, де проводиться забір води з водоймища і перекачування на очисні споруди;

2) реагентне господарство, змішувачі, камери хлопьеобразования, де здійснюється приготування, дозування реагентів та змішування з оброблюваної водою;

3) відстійники, де відбувається освітлення води;

4) фільтри, де відбувається остаточне очищення води;

5) вторинне реагентне господарство, контактні камери і РПВ, де відбувається знезараження води перед подачею в розподільну мережу населеного пункту;

Також треба подати воду до будівель, для цього потрібні:

1) трубопроводи;

2) фільтри механічної очистки;

3) внутрішні санітарно-технічних пристрої;

Обслуговуючий персонал і його підготовка.

1. Склад, чисельність і кваліфікація обслуговуючого персоналу визначається виробником залежно від потужності та ступеня складності споруд, технологічних процесів з урахуванням обсягів роботи з обслуговування і ремонту діючих мереж і споруд.

При визначенні чисельності обслуговуючого персоналу рекомендується використовувати Нормативи чисельності робітників, зайнятих на роботах по експлуатації мереж, споруд і насосних станцій водопроводу і каналізації, затверджені Головою Держжитлокомунгоспу України 19 грудня 1991 року.

2. На підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства діють такі форми навчання робітників:

виробничо-технічні курси;

курси навчання суміжним професіям;

курси цільового навчання;

школи з вивчення передового досвіду праці та інші форми навчання.

Навчання з робітничих професій може здійснюватися лише при наявності програмно-методичного та кадрового забезпечення, а також відповідної учбово-технічної бази (учбово-технічних кабінетів, лабораторій, тренувальних майданчиків, у т.ч. з охорони праці тощо).

3. Особи, що приймаються на роботу, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням, ремонтом, випробуванням і налагодженням роботи споруд, комунікацій, устаткування, обов'язково проходять медичне обстеження на відповідність стану їхнього здоров'я вимогам до даної професії, а потім періодичні огляди згідно з Інструкцією по проведенню обов'язкових попередніх і періодичних медичних оглядів, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України.

4. При призначенні фахівців на посади спеціалістів слід користуватися вимогами Кваліфікаційного довідника посад службовців.

5. До призначення на самостійну роботу чи у разі переведення на іншу роботу (посаду) робітники виробника зобов'язані пройти:

спеціальну фахову підготовку;

інструктаж на робочому місці;

перевірку знань цих Правил, виробничих і посадових інструкцій, правил з охорони праці згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 04.04.94 N 30.

Для працівників, що обслуговують електроустановки, обов'язкове знання Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

Для працівників, що обслуговують хлорне господарство та хлораторні установки, обов'язкове знання Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та використанні хлору ПБХ-93, затверджених Держнаглядохоронпраці України наказом від 29.10.93 N 105.

6. Первинній перевірці знань підлягає увесь персонал виробника до керівних та інженерно-технічних працівників включно.

Перевірку в процесі роботи здійснюють у строки, встановлені керівником підприємства.

Затвердження на посадах працівників підприємства провадиться згідно з Кодексом законів про працю України після перевірки знань цих Правил і робочих інструкцій, а також затверджених Держнаглядохоронпраці України Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства.

7. Чергову періодичну перевірку знань робітників провадять щорічно, інженерно-технічного персоналу - один раз на 3 роки.

8. Працівники, що порушують ці Правила, правила техніки безпеки чи виробничі інструкції, підлягають позачерговій перевірці знань, обсяг і строки проведення якої встановлює керівник підприємства.

9. Перевірку знань здійснює кваліфікаційна комісія, що призначається керівником підприємства, в кількості на менше трьох осіб. Кваліфікаційна комісія створюється згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим Держнаглядохоронпраці України наказом від 04.04.94 N 30.

10. Працівникам, які під час чергової перевірки знань отримали незадовільну оцінку, призначають повторну перевірку не пізніше ніж через місяць. Працівник, що вдруге отримав незадовільну оцінку, працевлаштовується згідно з чинним законодавством.

11. Кожному працівникові, що успішно витримав первинну перевірку знань, видають посвідчення. Працівники, зайняті на роботах з обслуговування електроустановок, одержують спеціальне посвідчення про присвоєння кваліфікаційної групи згідно з правилами техніки безпеки.

12. Систематичну підготовку персоналу організують і особисто контролюють керівник і головний інженер виробника.

Водозабірні споруди і насосні станції

- Відкриті вікна водоприймача, де встановлені решітки, що затримують великі зважені речовини. Необхідні щоденні чищення решіток в певну пору року при відсутності механізації вимагають застосування живої робочої сили і крана для підйому решітки. При цьому віддаляються захисні огорожі вікон водоприймача, відповідно потрібні вжити заходів для виключення можливості падіння людини у водоприймальну камеру;

- Механізовані обертаються сітки. Необхідно перевіряти збереження захисного кожуха, захищає рухомі частини;

- Мостовий кран, службовець для переміщення великих об'єктів і конструкцій. Може працювати тільки людина, спеціально пройшов навчання та допущеного для роботи на мостовому крані. Крім того, необхідно виключити доступ людей у ??небезпечну зону працюючого крана;

- Обслуговування агрегатів. Перед початком роботи необхідно знеструмити агрегат і за допомогою установки знаків заборонити включення на період обслуговування.

Відстійники

Основну небезпеку становить робота з видалення накопиченого осаду з відстійника (при відсутності гідравлічної системи видалення осаду). При цьому працюючі повинні бути забезпечені відповідною одягом, освітлювальними приладами, страхувальними поясами, що забезпечують безпечний спуск в камеру відстійника. Необхідно виключити можливість затоплення приміщення відстійника в період проведення промивних робіт.

Фільтри

Необхідно суворо дотримуватися процедури проведення промивки для уникнення можливості затоплення приміщення фільтрів. Необхідно виключити можливість заповнення фільтрів в період проведення реконструкції та обслуговування (заміна дренажу, заміна фільтруючого завантаження, прочищення каналів). Слід строго дотримувати процедуру заміни або відновлення пошкодженого дренажу для забезпечення рівномірного розподілу промивної води площею фільтруючого завантаження. При проведенні санації фільтруючого завантаження слід дотримуватися правил техніки безпеки, які регламентують застосування та поводження з використовуваними для цієї мети реагентами.

Вторинне реагентне господарство, контактні камери та РПВ

Всі умови, яких необхідно дотримуватися при роботі на спорудах первинного реагентного господарства, справедливо також і тут. На даному етапі обробки води коагулювання води.

Монтаж трубопроводів

1. Побудова, зміст і виклад у ПВР і ПВЗР вимог безпеки - за СНіП 3.01.01-85.

2. Вимоги безпеки при виконанні розвантажувальних робіт - за ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і "Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів", затвердженими Держнаглядохоронпраці.

3. Труби, арматура, складальні одиниці необхідно стропувати так, щоб при підйомі вони були урівноважені і при приєднанні їх до апаратів або до інших складальних одиниць і труб не було потрібно виконувати перестропування.

4. Труби і складальні одиниці довжиною більше 6 м необхідно стропувати у двох місцях, при цьому кут нахилу стропа до горизонталі повинен бути не менше 45 градусів.

5. При підйомі труб і складальних одиниць трубопроводів необхідно використовувати відтягнення, що прикріплюються до одного з кінців труб або складальних одиниць.

6. При підйомі труб діаметром понад 150 мм, довжиною більше 6 м допускається користуватися стропами з двома твердими захопленнями, вставленими у кінці труб.

7. Недостатньо тверді складальні одиниці трубопроводів повинні бути посилені чи розкріплені розпірками, зв'язуваннями.

8. При подачі труб і складальних одиниць трубопроводів за допомогою кранів усередині етажерки і у відкриті вертикальні пройми сигнальник повинен бути у полі зору кранівника. Відтягнення повинні застосовуватися з двох протилежних боків.

9. При виконанні монтажних робіт на висоті деталі трубопроводів, зварювальні матеріали, розчинники і т.п. повинні подаватися нагору і опускатися вниз у тарі. Вимоги безпеки при експлуатації виробничої тари - за ГОСТ 12.3.010-82.

10. На монтажних лісах, підмостях, вишках та колисках не дозволяється виконувати згинання труб, підгинання відводів і інші підгонні роботи.

11. Складальні одиниці трубопроводів слід розстроповувати після того, як вони будуть закріплені на опорах до підвісок або з'єднані дільницями трубопроводів фланцевими з'єднаннями або електрозварюванням.

12. Ходіння по скляних чи пластмасових трубопроводах, а також скочування труб у траншеї за допомогою ломів, важелів и т.д. не допускається.

Для спускання в траншеї зварених батогів слід користуватися інвентарними рушниками (із зазначеною на них вантажопідйомністю).

13. Перебування людей в траншеї під час опускання в неї дільниць трубопроводів не допускається.

14. Спускання робітників у траншею по розпірках кріплень не дозволяється. Для цієї мети повинні бути встановлені драбини з поручнями, а там, де це не дозволяє ширина траншеї, - приставні сходи.

Захісні заходи

Для захисту людей від ураження електричним струмом, при ушкодженні ізоляції, запроектоване занулення металевих частин електроустановок, які нормально не знаходяться під напругою. А також кабельні металоконструкції, стаціонарно прокладені металеві газопроводи і трубопроводи. В якості занулюючих провідників використовуються нульові жили кабелів, нульові проводи ліній живлення і групових мереж, а також спеціально прокладені проводи.

Мережі заземлення в котельній запроектовані. У даному проекті прийняті системи живлення та заземлення за схемою TN-C-S згідно вимог ГОСТ 30331.3-95.

У відповідності з ДБН В.2.5-23-2010 в даному проекті мережі 380/220В починаючи з ВРУ-0.4кВ котельні до струмоприймачів приймаються три-п'ятипровідними.

Система зрівнювання потенціалів в котельні передбачається на підставі вимог ДБН В.2.5-27-2006. «захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд». Електрообладнання, трубопроводи, металоконструкції, РЕ-провідник лінії живлення, заземлюючий провідник з'єднуються з головною заземлювальною шиною (ГЗШ).