Место политологии в системе социальных и гуманитарных наук. Исторический, конкретно-эмпирический и теоретический аспекты политологического испытания. Методы бихевиористского, системного, политико-культурного, сравнительного и междисциплинарного анализа.

Политология и ее место среди наук об обществе. Роль политики в жизни общества. Фундаментальные знания о политической деятельности и процессах политического развития. Процесс становления и развития политической науки. Основные методы политологии.

Особенности развития политологии как науки, отношение к политике как к "теперешней истории", специфика развития политологии в России и в мире. Предмет и основные методы политической науки. Природа политических знаний и важнейшие функции политологии.

Политология, наука о сущности и системе власти и ее использовании классами, нациями, социальными группами для отстаивания своих интересов во внутренних и внешних отношениях. Политология изучает политические структуры, организации, взгляды, субъекты.

Политология как общественная наука. История развития политических учений; теории элит. Признаки и устройство государства. Политические режимы и идеологии. Общественные группы и группы интересов. Внешняя политика России. Сущность террора; человек и толпа.

Жизнь и деятельность М. Вебера. Общество и политика. Рационализация по Веберу. Основные положения труда о политике "Политика как призвание и профессия" Макса Вебера. Классовая структура общества в "динамическом ключе". Три основных типа классов.

Объект и предмет политологии, ее роль и значение как науки и как учебной дисциплины. Методы и направления исследований в политологии, ее функции. История возникновения и становления политической науки. Включение политологии в перечень учебных дисциплин.

Изучение этапов возникновения политической науки. Характеристика ее основных категорий и функций. Анализ структуры политической науки: политическая философия и социология, учение о политических институтах, международная политика, пограничные дисциплины.

Политика, ее наиболее существенные свойства и значение для человека и общества. Понятие политической элиты. Характеристика основных категорий и функций теоретической политологии, применяемые методы исследования и ее место в системе общественных наук.

Основные этапы становления политической науки. Определение понятия "политология". Система законов политологии. Политическая антропология, социология, философия, история, психология. Методы политологии. Прикладная политология и специфика ее методов.

Взаимосвязь и соотношение политики и политологии. Система категорий политической науки, ее сущность, функции, объект и предмет. Методологии и методы политологических исследований. Основные этапы развития политической мысли за рубежом и в России.

Содержание и назначение политологии, ее качественных направления, специфика предмета, взаимосвязь с другими родственными общественными науками. Основополагающие понятия политологии: политические отношения, власть, процесс, система, деятельность.

Политология как наука о политике; политологические школы. Политическая власть и механизмы ее осуществления; политическая элита и лидерство. Государство – основной политический институт общества. Политические партии и системы; история и теории демократии.

Особенности формирования и эволюции политической экономии. Понимание меркантилистами сущности политики - государственного подхода к экономике и необходимости понимания и объяснения государственной экономической политики с целью роста богатства нации.

Політичний режим як сукупність засобів, за допомогою яких правлячий клас здійснює економічну і політичну владу у суспільстві. Динамічний аспект політичної системи. Тоталітарний, авторитарний, демократичний, анархічний, охлократичний політичні режими.

Розкриття сутності геополітичного феномену Близького Сходу, його характерних ознак, геоекономічних і геостратегічних параметрів. Визначення основних напрямків національних інтересів РФ та США у даному регіоні і простеження еволюції їхніх відносин.

Презентація політики в українських мас-медіа. Влада як об'єкт уваги громадського мовлення. Вплив інформаційних технологій на політику і владу. Висвітлення політики в українських засобами масової інформації. Засоби влади в інформаційному суспільстві.

Дослідження місця і ролі моралі в контексті становлення суспільства. Філософсько-історичне підґрунтя феномену політичної етики. Проблеми взаємодії моральної та політичної свідомості. "Моральний компроміс", як "категоричний імператив" політичної етики.

Особливості політики Сполучених Штатів Америки щодо Куби за президентства Барака Обами. Вивчення якісних зрушень у американо-кубинських відносинах. Призупинення дипломатичних стосунків з Кубою, основні причини визначення її як країни-спонсора тероризму.

США у міжнародних відносинах на початку XX ст. Перші контакти і непорозуміння: США й Україна доби Центральної Ради. Криза взаємин: 1918 p. Вплив Паризької мирної конференції на американсько-українські відносини. Галицька дипломатична місія в США у 1921 р.

Конфлікт як неминуча і постійна властивість соціальних систем. Актуальність питання про природу конфлікту. Порівняльна характеристика системи постулатів Т. Парсонса, Р. Дарендорфа. Типи і функції соціального конфлікту. Політична криза, юридичний конфлікт.

Сутність, соціальна природа та принципи політики. Обґрунтування антропологічного розуміння політики. Класифікація і тенденції розвитку політики в сучасному суспільстві. Специфіка воєнної політики. Національна, валютно-фінансова та екологічна політика.

Політика як вид практичної діяльності, що виявляється через участь у державному управлінні. Реалізація пріоритетних цілей та засобів їх досягнення. Поняття і сутнісну характеристику терміна "політика", її основні складові. Психологічні аспекти політики.

Основні способи тлумачення терміну "політика". Категорія держави в центрі науки про політику. Розгляд політики як царини людської діяльності. Об'єкти і суб'єкти політики, ознаки їх класифікації. Влада - самоціль для політика. Типологія і функції політики.

Теоретичний аналіз сутності політики у суспільстві. Вивчення її структури, у якій зазвичай виокремлюють: політичну організацію, політичну свідомість, політичні відносини та політичну діяльність. Характеристика функцій, суб’єктів та об’єктів політики.

Дослідження процесу вивчення політичного лідерства як найважливішого і найскладнішого феноменів. Традиційний, харизматичний, бюрократичний, неформальний лідери. Проблема авторитету політика, методологія підходів до психологічних, соціальних процесів.

Поняття політичної відповідальності, політичної еліти та демократичної держави. Місце політичної відповідальності еліти в системі відносин суспільства і держави, її інститути як елементи системи стримувань і противаг. Співвідношення політики та закону.

Визначення політології як багатогалузевої наукової дисципліни, її суть, особливості, комплексність, функції. Сутність, основні концепції, форми, типологія політичної влади, а також її специфіка в Україні. Поняття легітимності, її особливості в Україні.

Визначення влади як соціального явища. Сучасні концепції та аспекти державної та політичної влади, її потенціал та наслідок здійснення. Економічні, соціальні, культурно-інформаційні та силові ресурси політичної влади, її легітимність та основні функції.

Влада як соціальний феномен, центральна категорія політичної науки. Поняття, еволюція, структура влади. Політична легітимність, панування, визначення її як право, здатність, можливість впливу. Центри і розподіл влади. Влада і власність. Психологія влади.