Використання пам’яті в сучасних комп’ютерах

Поняття пам’яті в комп’ютері. Класифікація сучасних персональних комп’ютерів за їх ознаками. Основні принципи будови та функціонування комп'ютерних систем. Функціональність смартфонів і комунікаторів в порівнянні із звичайними мобільними телефонами.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2014
Размер файла 70,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему «Використання пам'яті в сучасних комп'ютерах»

Зміст

Вступ

1. Визначення і види комп'ютерів

1.1 Визначення компютерів

1.2 Види комп'ютері

2. Персональний комп'ютер

2.1 Класифікація сучасних персональних комп'ютерів за ознакою - призначення

3. Поняття пам'яті в персональному комп'ютері

3.1 Види пам'яті

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Навряд чи серед нашого суспільства знайдеться людина, яка б жодного разу не бачила комп'ютера. Тому основні параметри вже майже всім відомі.

Комп'ютерна пам'ять одна із найбільш головних питань устрою комп'ютера, оскільки є важливим частиною державоустрою, саме, комп'ютерна пам'ять забезпечує підтримку одній з найважливішою функцій сучасного комп'ютера, - здатність тривалого зберігання інформації. Разом з центральним процесором запам'ятовуючий пристрій є ключовими ланками. Усі персональні комп'ютери використовують три види пам'яті: оперативну, постійну і зовнішню (різні нагромаджувачі).

Тема курсової роботи - використання пам'яті в сучасних персональних комп'ютерах.

Актуальність даної теми виражена її популярністю. Сьогодні світ довкола нас комп'ютеризований -- комп'ютери використовують майже в усіх сферах життя, і сучасна людина має досконало володіти цим інструментом. Щоб досягти такого рівня, передусім потрібно добре знати основні принципи будови та функціонування комп'ютерних систем.

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб закріпити теоретичні та практичні знання з даної дисципліни, дослідити поставлене питання.

Завдання курсової роботи:

- дати визначення комп'ютера, класифікувати комп'ютери;

- дослідити різновидити персональних компютерів;

- визначити сутність пам'яті в сучасному персональному комп'ютері;

- класифікувати персональні комп'ютери за видами пам'яті;

- зробити висновки.

Об'єкт курсової роботи є робота на персональному комп'ютері, а предеметом - пам'ять комп'ютера як його складова.

1. Визначення і види комп'ютерів

Продукція - основа економічного життя суспільства. Усі товари, з якими зустрічаються покупці в побутовій і господарській діяльності, можуть бути об'єднані в однорідні групи по різних принципах. Визначальною класифікаційною ознакою є мета застосування товару.

1.1 Визначення компютерів

Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator -- обчислювач, лат. computatrum -- рахувати -- обчислювач, МФА: [k?mpju?.T?(?)]) -- багатозначний термін, найчастіше вживається для означення програмно керованого електронного пристрою обробки інформації. Разом з тим, це може бути будь-який механічний, немеханічний (електронний) пристрій (або навіть людина), призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні -- електронний цифровий програмований пристрій (електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп'ютери є електронно-обчислювальними машинами.

Термін «комп'ютер» і абревіатура «ЕОМ», прийнята в українській науковій та технічній літературі, є синонімами.

Комп'ютер як електронна обчислювальна машина (скор.ЕОМ) - є обчислювальною машиною, яка побудована з використанням в якості функціональних елементів електронних пристроїв, термін використовується щоб показати відмінність від історичного попередника - механічної обчислювальної машини. На даний час словосполучення «електронна обчислювальна машина» майже витіснене з побутового вжитку.

Абревіатуру «ЕОМ» використовується як правовий термін в юридичних документах, інженерами цифрової електроніки, також в історичному сенсі - для позначення комп'ютерної техніки 1940-1980-х років, і для позначення великих обчислювальних пристроїв, на відміну від персональних.

Також зустрічається застарілий термін «ЦОМ» - «цифрова обчислювальна машина» на противагу «АОМ» - «аналогова обчислювальна машина».

За допомогою обчислень комп'ютер здатний обробляти інформацію за певним алгоритмом. Розв'язання будь-якої задачі для комп'ютера є послідовністю обчислень.

Фізично комп'ютер може функціонувати за рахунок переміщення будь-яких механічних частин, руху електронів, фотонів, або за рахунок використання ефектів будь-яких інших фізичних явищ.

Архітектура комп'ютерів може змінюватися в залежності від типу розв'язуваних задач. Оптимізація архітектури комп'ютера проводиться з метою максимально реалістично математично моделювати досліджувані фізичні (або інші) явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків води при комп'ютерному моделюванні (симуляції - computing simulation) дамб, гребель або кровотоку в людському мозку. Подібним чином сконструйовані аналогові комп'ютери були звичними у 1960-х роках, однак сьогодні стали досить рідкісним явищем.

Для більшості сучасних комп'ютерів проблему спочатку слід описати у зрозумілому їм вигляді - при цьому вся необхідна інформація, як правило, розміщується у пам'яті комп'ютера у двійковій формі, після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої алгебри логіки. Оскільки практично вся математика може бути зведена до виконання булевих операцій, досить швидкий електронний комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних задач, а також і більшості завдань з обробки інформації, які можуть бути зведені до математичних.

Було виявлено, що комп'ютери можуть вирішити не будь-яку математичну задачу. Вперше завдання, які не можуть бути вирішені за допомогою комп'ютерів, були описані англійським математиком Аланом Тюрінгом.

Результат виконаної роботи може бути представлено користувачеві за допомогою різних пристроїв введення-виведення інформації - у вигляді візуального зображення на екрані монітора, роздруковано на папері за допомогою принтера або будь-яким іншим доступним способом.

1.2 Види комп'ютерів

Комп'ютери класифікують за трьома головними ознаками.

За першою ознакою - за системою числення комп'ютери поділяють на:

· двійкові

· трійкові

· четвіркові

· десяткові

За внутрішнбою будовою, а точніше за елементною основою комп'ютери бувають:

· релейні

· лампові

· ферритдіодні

· транзисторні дискретні

· транзисторні інтегральні.

І найбільш відома класифікація комп'ютерів - за призначенням:

· Калькулятор

· Консольний комп'ютер

· Мінікомп'ютер

· Мейнфрейм

· Персональний комп'ютер

o Настільний комп'ютер

o Ноутбук (Лептоп)

§ Субноутбук

§ Нетбук

§ Смартбук

o Планшетний комп'ютер

§ Планшетний персональний комп'ютер

§ Тонкий персональний комп'ютер (Slate PC)

§ Ультрамобільний ПК

§ Інтернет-планшет

§ Електронна книга (пристрій)

o Ігрова приставка (Ігрова консоль)

o Кишеньковий комп'ютер (КПК)

o Комунікатор

o Смартфон

o Носимий комп'ютер

· Робоча станція

· Сервер

· Суперкомп'ютер

смартфон пам'ять комп'ютер комунікатор

2. Персональний комп'ютер

Персональний комп'ютер (ПК) -- це пристрій, що виконує операції введення інформації, оброблення її за певною програмою, виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людиною.

Якість комп'ютера характеризується багатьма показниками. Це - набір інструкцій (команд), які комп'ютер здатен розуміти і виконувати; швидкість роботи (швидкодія) ЦП; кількість пристроїв введення-виведення, які можна приєднати до нього одночасно; споживання електроенергії та ін. Головним показником є швидкодія - кількість операцій, яку ЦП здатний виконати за одиницю часу.

2.1 Класифікація сучасних персональних комп'ютерів за ознакою - призначення

Настільний комп'ютер (англ. desktop computer) - стаціонарний персональний комп'ютер, призначений в першу чергу для роботи в офісі або в домашніх умовах. Термін зазвичай використовується для того, щоб позначити вид комп'ютера і відрізнити його від комп'ютерів інших типів, наприклад, портативного комп'ютера, кишенькового комп'ютера, вбудованого комп'ютера або сервера.

Ноутбук (англ. notebook -- блокнот, блокнотний ПК) -- портативний персональний комп'ютер, в корпусі якого об'єднані типові компоненти ПК, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій (звичайно сенсорна панель або тачпад), а також акумуляторні батареї. Ноутбуки відрізняються невеликими розмірами і вагою, час автономної роботи ноутбуків змінюється в межах від 1 до 15 годин.

Лептоп (англ. laptop -- lap = коліна, top -- на верху) -- це ноутбук нового покоління. Призначений для бізнесменів, його вага мінімальна, а функції є максимальними.

В залежності від розмірів, ваги, можливостей та призначення розрізняють кілька типів Лептопів:

· Лептоп;

· Субноутбук (ультра портативні);

· Тонкий та легкий (англ. Thin-and-lights);

· Середнячки (англ. Medium-sized);

· Замінники настільного комп'ютера (Desknote від англ. «Desktop» + «Notebook»);

· Для користування в складних навколишніх умовах.

Субноутбумк (англ. Subnotebook) або ультрапортативний комп'ютер (англ. ultraportable computer) -- легкий мобільний ПК малого розміру з більшістю функцій стандартних ноутбуків.

Субноутбуки мають менші розміри, ніж ноутбуки, але більші, ніж нетбуки. Субноутбуки мають трохи більшу потужність, ніж нетбуки, можуть довше працювати без джерела живлення. Але при цьому вони і коштують дорожче, ніж нетбуки. А також за даними параметрами вони поступаються ноутбукам. Тобто субноутбуки займають проміжне становище між ноутбуками (з класу яких вони «вийшли») та нетбуками (який є відокремленим класом субноутбуків).

Діагональ екрана становить 11--13,5 дюймів.

Субноутбуки поділяють на нетбуки та смартбуки.

Нетбук (англ. netbook) -- невеликий мобільний комп'ютер (ноутбук), основне призначення котрого полягає в доступі до Інтернету та роботі з офісними програмами. Нетбуки відрізняються компактними розмірами (діагональ екрану 7--10 дюймів чи 17,7--25,8 см), невеликою вагою, низьким рівнем споживання електроенергії та відносно невисокою вартістю. Щоб уможливити щонайменші габарити та вагу, нетбуки зазвичай не обладнані дисководами для читання/запису оптичних дисків.

Дані пристрої займають проміжне положення між мобільними інтернет-пристроями (MID) та Handheld PC «знизу» та субноутбуками «зверху». Від UMPC нетбуки відрізняються застосуванням звичайних екранів, нечутливих до дотику.

Компанія Psion Teklogix, має певні претензії щодо використання терміну, адже саме так netBook, називався міні-ноутбук Psion випущений у 1999 році. Тоді пристрій не здобув популярності.

У 2009 році біля третини нетбуків постачалися в роздрібні мережі з передвстановленою системою Linux

Смартбук (англ. Smartbook) -- тип мініатюрного комп'ютера, що є чимось середнім між традиційним смартфоном і нетбуком.

Ці пристрої типово комплектуються дисплеєм з діагоналлю до 12 дюймів, модулем для роботи в мережах стільникового зв'язку, контролерами Bluetooth і Wi-Fi, а також приймачем GPS, невеликою вагою, низьким енергоспоживанням і невисокою вартістю. Термін введений в обіг компанією Qualcomm, що випускає потужні процесори архітектури ARM. Це приблизно теж саме, що і нетбук, але на відміну від терміну "нетбук", який був запропонований компанією Intel для невеликих ноутбуків, заснованих на процесорах своєї архітектури Intel x86, в смартбуках використовуються як правило процесори архітектури ARM або інші процесори, не сумісні з Intel-архітектурою, звичайно на архітектурі ARM від Qualcomm або Freescale з інтегрованим модулем 3G, 10-годинним часом автономної роботи і низькою вартістю. Іншими словами, це могутній смартфон з великим дисплеєм в корпусі ноутбука.

По габаритах і по функціональності дані пристрої займають проміжне положення між мобільними інтернет-пристроями (MID) і Handheld РС «знизу» і субноутбуками «зверху». Від UMPC смартбуки відрізняються компоновкою і, як правило, використанням звичайних екранів, нечутливих до торкання. Цей момент є спірним, деякі виробники і експерти відносять смартбуки і субноутбуки до класу UMPC. Так само існують моделі смартбуків з сенсорним екраном.

У смартбуках використовуються економічні процесори і набори системної логіки, а замість жорсткого диска часто застосовується твердотільний накопичувач. Майже всі смартбуки забезпечені модулями бездротових мереж Wi-Fi, деякі - WIMAX, часто є інтерфейс Bluetooth. Зазвичай є мультиформатный (MS Pro, SD/MMC, XD-Picture Card) зчитувач карт. Як правило оптичні приводи DVD-дисків відсутні.

Для цієї категорії пристроїв використовуються процесори, що спеціально проектувалися для смартфонів і мобільних інтернет-пристроїв (MID), які так само застосовуються в деяких смартфонах. Процесори для смартфонів випускають компанії: Qualcomm, Broadcom, Freescale, Samsung, TI, Marvell, Nvidia(Nvidia Tegra).

У смартбуках використовуються різні ОС на базі GNU/Linux, а також може бути використана Microsoft Windows CE для мобільних пристроїв.

Розробляються спеціальні варіанти ОС для смартбуків -- наприклад, Google Chrome OS. Є приклади використання ОС Google Android. Але найчастіше використовується Linux Ubuntu скомпільована для ARM-процесорів.

До таких порівнянь у колишньому СРСР почали вдаватися в порядку експерименту з 1985 р., а на постійній основі -- з 1990 р., що привело до більшої довіри до статистичної інформації, яка публікується країнами СНД, з боку інших країн світу.

Планшемтний комп'юмтер (планшетний персональний комп'ютер, англ. tablet РС) -- клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном. Планшетний комп'ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури і миші.

Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму розпізнавання рукописного введення, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).

Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з'явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього пристрої цього типу використовувалися у вужчих ринках -- на виробництві, в медицині і держустановах. Існують і планшетники під керуванням різних варіантів GNU/Linux.

Планшетний комп'ютер включає в себе Планшетний персональний комп'ютер (Тонкий персональний комп'ютер (Slate PC), Ультрамобільний ПК), Інтернет-планшет та Електронна книга (пристрій).

Планшемтний комп'юмтер (планшетний персональний комп'ютер, англ. tablet РС) -- клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об'єднаним з екраном. Планшетний комп'ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури і миші.

Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму розпізнавання рукописного введення, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).

Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з'явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього пристрої цього типу використовувалися у вужчих ринках -- на виробництві, в медицині і держустановах. Існують і планшетники під керуванням різних варіантів GNU/Linux.

Інтернет-планшет (англ. Internet tablet або Web tablet -- Веб-планшет, або Pad tablet -- Pad-планшет (Блокнотний планшет), або Web-pad -- Веб-блокнот, або Surfpad -- Веб-серфінг-блокнот) -- мобільний комп'ютер відноситься до типу планшетних комп'ютерів із діагонал'ю екрана від 7 до 12 дюймів, збудований на аппаратній платформі того ж классу, яка використовується для смартфонів. Для управління інтернет-планшетом використовується сенсорний екран, взаємодія з яким здійснюється за допомогою пальців, без використання фізичної клавіатури і миші. Введення тексту на сенсорному екрані в цілому не постумається клавіатурному по швидкості. Багато сучасних інтернет-планшетів дозволяють використовувати для користування програмами мультитач-жести.

Інтернет-планшети, як правило, мають можливість бути постійно підключенним до мережі інтернет -- через Wi-Fi або 3G/4G-з'єднання. Тому інтернет-планшети зручно використовувати для веб-серфінгу (перегляду веб-сайтів та веб-сторінок), запуску веб-додатків, і взаємодії з будь-якими веб-службами.

Необхідно враховувати, що Інтернет-планшет в данний момент не являється повною заміною ПК або ноутбуку[1], так як його функціональність обмежена високими вимогами до його мобільності (поєднанню низького енергоспоживання і габаритів).

Електронна книга (цифрова книга, англ. Digital book; E-book reader) - загальна назва групи вузькоспеціалізованих компактних планшетних комп'ютерних пристроїв, призначених для відображення текстової інформації, представленої в електронному вигляді, наприклад, електронних книг.

Основною відмінністю даної групи комп'ютерних пристроїв від КПК, планшетних ПК або субноутбуків є обмежена функціональність, а також істотно більший час автономної роботи. Останнє досягається за рахунок використання технології E-ink, так званого «електронного паперу». Дисплей, виконаний за цією технологією, відображає лише декілька відтінків сірого кольору, але при цьому відбиває світло (сам не світиться) і споживає енергію тільки для формування зображення (перегортання сторінки).

Електронні книги відносять до різновиду планшетних комп'ютерів. Їх поява обумовлена розвитком і спеціалізацією планшетних комп'ютерів взагалі. Деякі сучасні пристрої обладнані сенсорним екраном і мають розширений набір функцій, і дозволяють не тільки читати, але й редагувати текст.

Ігрова консомль (або Ігрова пристамвка) -- це спеціалізований електронний пристрій, розроблений і створений для того, щоб грати у відеоігри. Найчастіше пристроєм виводу є телевізор або, рідше, комп'ютерний монітор.

Спочатку ігрові приставки відрізнялися від персональних комп'ютерів за низкою важливих ознак: ігрові приставки припускали використання телевізора як основого пристрою, що відображав, і не підтримували більшість із стандартних периферійних пристроїв, створених для персональних комп'ютерів, -- таких як клавіатура або модем. Проте, у світі розвитку ігрових приставок, різниця між ними і персональними комп'ютерами стала поступово розмиватися -- деякі приставки можуть дозволити підключення клавіатури, жорсткого диска і запуск на них операційної системи Лінукс.

Кишеньковий комп'ютер (Кишеньковий Персональний Комп'ютер, КПК, а також: ручний комп'ютер, надолонний комп'ютер, надолонник, палмтоп) -- збірна назва класу портативних електронних обчислювальних пристроїв, спочатку запропонованих до використання як електронні органайзери.

У англійській мові словосполучення «кишеньковий ПК» (англ. Pocket РС) не є позначенням всього класу пристроїв, а є торговою маркою фірми Майкрософт, тобто, відноситься лише до одного з різновидів КПК. Англійське словосполучення Palm РС («надолонний комп'ютер») також асоціюється з абсолютно конкретною торговою маркою. Для позначення всього класу пристроїв в англійській мові використовується словосполучення Personal Digital Assistant або (PDA), що українською вільно перекладається як «особистий цифровий секретар».

Оригінальний термін був вперше застосований 7 січня 1992 року Джоном Скаллі (англ. John Sculley) на виставці Consumer Electronics Show в Лас-Вегасі, стосовно Apple Newton.

КПК складається з процесора, пам'яті, звукової і відеосистеми, екрану, слотів розширення, за допомогою яких йому можна додати пам'яті або можливостей, та клавіатури.

Смартфомни (з англ. smart -- розумний, і англ. phone -- телефон) -- окрема категорія телефонів, які -- на відміну від простих стільникових телефонів -- мають більше оперативної пам'яті і власний потужний, як для кишенькових пристроїв процесор, працюють під операційною системою Symbian 6.1 і вище, операційними системами платформи Windows Mobile 5 і вище або Palm OS, операційною системою iOS, Android, Bada. Завдяки таким даним підтримують багато програм написаних на C++ та java зокрема 3D-ігри. До смартфонів можливе підімкнення бездротової GPS-приставки.

Комунікатор (англ. Communicator, PDA Phone) -- кишеньковий персональний комп'ютер доповнений функціональністю мобільного телефону.

Смартфони і комунікатори відрізняються від звичайних мобільних телефонів наявністю досить розвиненої операційної системи, відкритої для розробки програмного забезпечення сторонніми розробниками (операційна система звичайних мобільних телефонів закрита для сторонніх розробників). Встановлення додаткових програм дозволяє значно поліпшити функціональність смартфонів і комунікаторів в порівнянні із звичайними мобільними телефонами.

3. Поняття пам'яті в персональному комп'ютері

Комп'ютерна пам'ять (пристрій зберігання інформації, запам'ятовуючий пристрій) - частина обчислювальної машини, фізичне пристрій чи середовище для зберігання даних протягом визначеного часу. У основі роботизапомнюючого устрою може лежати будь-який фізичний ефект, який би приведення системи до двох чи більше стійким станам. У сучасному комп'ютерної техніці часто використовуються фізичні властивості напівпровідників, коли проходження струму через напівпровідник або його відсутність трактуються як наявність логічних сигналів 0 чи 1.Устойчивие стану, зумовлені напрямомнамагниченности, використовувати для зберігання даних різноманітні магнітні матеріали. Наявність або відсутність заряду в конденсаторі також може бути належить основою системи зберігання.

Комп'ютерна пам'ять забезпечує підтримку однією з найважливіших функцій сучасного комп'ютера, - здатність тривалого зберігання інформації. Разом з центральним процесором запам'ятовуючий пристрій є ключовими ланками.

Система зберігання інформацією сучасному цифровому комп'ютері полягає вдвоичной системі числення. Числа, текстова інформація, зображення, звук, відео та інших форм даних видаються як послідовностей бітових рядків чи бінарних чисел, кожна з яких тільки з значень 0 і одну. Це дозволяє комп'ютера легко маніпулювати ними за умови достатньої ємності системи зберігання. Наприклад, для зберігання невеликого оповідання достатньо лиш мати пристрій пам'яті загальним обсягом лише близько 8 мільйонів біт (приблизноМегабайт).

На цей час створено безліч різноманітних пристроїв, виділені на зберігання даних, чимало з яких засновані на використанні найрізноманітніших фізичних ефектів. Універсального рішення немає, кожне містить ті чи інші дефекти. Тому комп'ютерні системи зазвичай оснащуються кількома видами систем зберігання, основні властивості яких зумовлюють їх користування та призначення.

Найбільш знайомі кошти машинного зберігання даних, використовувані в персональні комп'ютери: - це модулі оперативної пам'яті, жорстких дисків (вінчестери), дискети (гнучкі магнітні диски), CD чи DVD диски, і навіть устрою флеш-пам'яті.

3.1 Види пам'яті

Комп'ютерна пам'ять буває два види: внутрішня й зовнішня. Внутрішня пам'ять складається з мікроскопічних осередків, кожна з яких має власний унікальний адресу, чи номер. Елемент інформації зберігається у пам'яті з призначенням йому деякого адреси. Щоб відшукати цю інформацію, комп'ютер «заглядає» в осередок і копіює її вміст на свій «командний» пункт. Ємність окремої осередки пам'яті називається словом. Зазвичай довжина слова для самого персонального комп'ютера становить 16 двійкових цифр, чибитов. Довжина у вісім біт називається байтом. Типові великі комп'ютери оперують словами довжиною від 32 до 128 біт (від 4 до 16 байт), тоді якминикомпьютери мають справу зі словом в 16-64 біт (2-8 байт). Мікрокомп'ютери використовують, зазвичай, слова довжиною 8, 16 чи 32 біт (1, 2 чи 4 байт відповідно).

Існують дві основні класу внутрішньої пам'яті: оперативне запам'ятовуючий пристрій із довільною вибіркою (>ОЗУ) і сталий запам'ятовуючий пристрій (ПЗУ).

>ОЗУ працюють швидко: мікропроцесор може отримувати доступу до них за 10-20 нс. Звичайні комерційні модуліОЗУ зберігають до 256 МБ (1 МБ дорівнює 1 048 576 байт).ОЗУ надійніші працюють роками, виконуючи мільярди операцій.ОЗУ пам'ятають тільки те, що ви повідомили їм у востаннє; решта стирається. При відключенні енергіїОЗУ свою пам'ять втрачає. У оперативної пам'яті під час роботи зберігаються програми розвитку й дані. Оперативна пам'ять часто сприймається як тимчасове сховище, оскільки дані і програми у ній зберігаються лише за ввімкнений комп'ютер чи до натискання кнопки скидання (>reset). Перед вимиканням чи натисканням кнопки скидання всі дані, піддані змін під час роботи, необхідно зберегти назапоминающем устрої, що може зберігати інформацію постійно (зазвичай жорсткий диск). При новому включенні харчування збережена інформація цього знову може бути завантажена на згадку про.

Термін оперативна пам'ять часто позначає як мікросхеми, що є устрою пам'яті у системі, але включає й такі поняття, як логічне відображення і розміщення. Логічне відображення - це спосіб подачі адрес пам'яті на фактично встановлених мікросхемах. Розміщення - це розташування інформації (даних, і команд) певного типу у конкретних адресами пам'яті системи.

Центральний процесор комп'ютера пов'язані з оперативної пам'яттю. Основна оперативна пам'ять компонента корисна для зберігання даних, і програм, які запускаються у центральному процесорі. У середовищі сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять, як твердотільна пам'ять, прилучена до центральному процесору, і її використовує шину пам'яті.Шину пам'яті також називають адресної шиною. На додачу до оперативної пам'яті є також кеш-пам'ять, що містить маленькі частини пам'яті їхнього використання центральним процесором. Мета у тому, аби знизити час вибірки, отже, прискорити роботу центрального процесора.Кеш-память збільшує продуктивність центрального процесора, впливаючи цим працювати комп'ютера. Взагалі, оперативна пам'ять - це найважливіша частина комп'ютерної пам'яті. Оперативна пам'ять зроблена з інтегрованих напівпровідникових мікросхем.

Зрозуміло, чим більшою оперативної пам'яттю має персонального комп'ютера, тим більше коштів його змогу розміщення й використання їх у свою роботу програм, тож даних. Для збільшення обсягів оперативної пам'яті використовуються додаткова пам'ять (>ExpandedMemory) на додаткових платах, і навіть розширена пам'ять (>ExtendedMemory), що зазвичай розміщається безпосередньо в материнської платі. Працюючи з додатковою пам'яттю процесор звертається до даних так, наче вони перебувають у звичайній оперативної пам'яті обсягом до 1Мбайта, та заодно відбувається переадресація в додаткову пам'ять на додаткової платі, яка може мати ємність кілька мегабайт. Робота із розширеною пам'яттю процесор повинен переходити з реального режиму на захищений (>protectedmode).

ПЗУ ж запам'ятовує практично назавжди. ПЗУ особливо зручні для завдань, які потребують кількаразовому повторенні однієї й тієї ж набору команд. ПЗУ працюють зазвичай повільніше, ніжОЗУ, зате їхній пам'ять постійна іпомехоустойчива. Не все ПЗУ мають абсолютно постійну пам'ять. Деякі ПЗУ мають, як кажуть,полупостоянной пам'яттю, тобто вони пам'ятають (навіть за від'єднаному харчуванні), що він повідомлялося, до того часу, доки піддадуться стирання і перезапису. Стирання здійснюється шляхом експозиції чіпа в ультрафіолетових променях високої інтенсивності чи іншими засобами, коли у деяких сучасних чіпах пам'яті зі стиранням і записом.

Зовнішня пам'ять зазвичай розташовується поза центральній частині комп'ютера. Оскільки зовнішня пам'ять працює повільніше внутрішньої, вона використовується, переважно, для зберігання інформації, яка потрібно комп'ютера терміново. Щоб використовувати зовнішню пам'ять, «командний пункт» комп'ютера зазвичай передає потрібне вміст частини зовнішньої пам'яті у внутрішнє. Внутрішня пам'ять обмежена за обсягом, тому конструктори комп'ютерів прагнуть зберігати у зовнішній пам'яті якнайбільше інформації.

До зовнішньої пам'яті ставляться різні магнітні носії (стрічки, диски), оптичні диски. Зовнішня пам'ять дешевше внутрішньої, та її брак тому, що вона повільніше пристроїв внутрішньої пам'яті.

Магнітні стрічки як пристроїв зовнішньої пам'яті багатьом знайомі по аудіо- івидеомагнитофонним касетам. І всі та інші зберігають аналогові дані, тобто. сигнали, які змінюються безупинно. Це порівняно найдешевший та досить повільний носій.

Гнучкий магнітний диск - це невелике, тонкий і гнучкий пластиковий диск, в одній чи обох боках якого завдано магнітне покриття. Диск з покриттям залежить від захисний конверт чи оболонку, має отвори для доступу голівкичтения/записи та двигуна дисководу. Подібно магнітної стрічці, гнучкий диск може формувати постійну запис програми чи даних, оскільки вона допускає стирання, його вміст то, можливо змінено.

Жорсткий диск подібний до гнучкому, але зроблено з міцних та жорстких матеріалів. Він може обертатися швидше, і вміщує більше інформації. Типовий дисковод жорсткого диска для самого персонального комп'ютера майже не розмірами від дисководу гнучкого диска, але ємність сучасного жорсткого диска сягає 25-50Гб, тобто у тисячі разів вища, ніж в гнучкого. З іншого боку, жорстких дисків набагато швидше зв'язуються зі своїми комп'ютером, ніж дискети. Пошук, який триває за кілька секунд на дискеті, займає на жорсткому диску лише соті частки секунд. Жорсткий диск переважно комп'ютерів служить зовнішнім пристроєм зберігання поточних записів й ужиткового програмного забезпечення.

>Оптический диск має подібність і з магнітним диском, і з грамофонної платівкою. Існують диски CD-ROM - диски з однократної записом, стерти чи перезаписати їх.

Згодом були винайденоперезаписиваемие лазерні диски - CD-RW. Там, як і магнітних носіях, збережену інформацію можна прати й записувати наново.

Найбільшою інформаційної ємністю з змінних носіїв мають лазерні диски типу DVD-ROM іDVD-RW - відеодиски. Обсяг інформації, що зберігається ними, може становити десятківгигабайтов. На відеодисках записуються повноформатні відеофільми, які можна переглядати з допомогою комп'ютера, як у телевізору.

Найвідоміша й дорогими зручними є флеш-пам'ять, яка лише цілкоменергонезависима, а може вміщати у собі операційну систему і пояснюються деякі прикладні програми.

Комп'ютерна пам'ять класифікується й на інших параметрами.

По доступним операціям з цими:

Пам'ять лише читання (>ROM);

Пам'ять длячтения/записи.

По енергозалежності:

Энергонезависимая пам'ять;

Энергозависимая пам'ять:

- статистична пам'ять (енергозалежна пам'ять, якої для зберігання інформації досить збереження яке живить напруги);

- динамічна пам'ять (енергозалежна пам'ять, у якій інформація згодом руйнується, та, крім подачі електроживлення необхідно здійснювати її періодичне відновлення).

По порядку вибірки:

з послідовним доступом (>SAM) - коли осередки пам'яті вибираються (зчитуються) послідовно, одна одною, в черговості їхнього розташування;

з довільним доступом (>RAM) - коли обчислювальне пристрій може звернутися до довільній осередку пам'яті з кожного адресою.

По призначенню:

Буферная пам'ять - пам'ять, призначена для тимчасового зберігання даних під час обміну ними між різними пристроями чи програмами;

Тимчасова (проміжна) пам'ять - пам'ять для зберігання проміжних результатів обробки;

Кеш-память - частина архітектури устрою чи програмного забезпечення, що здійснює зберігання часто використовуваних даних надання в швидший доступ, ніжкешируемая пам'ять;

Корректирующая пам'ять - частина пам'яті ЕОМ, призначена для зберігання адрес несправних осередків основний пам'яті та інших.

По організації програмно доступного адресного простору:

Реальна чи фізична пам'ять - пам'ять, спосіб адресації який відповідає фізичному розташуванню її даних;

Віртуальне пам'ять - пам'ять, спосіб адресації якої відбиває фізичного розташування її даних;

Оверлейная пам'ять - пам'ять, у якій присутній кілька областей з адресами, з яких кожен момент доступна лише одне.

По віддаленості і доступності для центрального процесора:

Первинна пам'ять доступна центральному процесору без будь-якого звернення до зовнішніх пристроям. Це регістри процесора (процесорна чи реєстрова пам'ять) і кеш процесора (є);

Вторичная пам'ять доступна центральному процесору шляхом прямий адресацією через шину адреси (>адресуемая пам'ять) чи через інші висновки.

Отже доступна основна пам'ять (пам'ять, призначена для зберігання поточних даних, і виконуваних програм) й порти вводу-виводу (спеціальні адреси, через звернення яких реалізовано взаємодію Космосу з іншої апаратурою);

Третичная пам'ять доступна лише шляхом нетривіальних послідовностей дій. Сюди входять всі види зовнішньої пам'яті, доступною через устрою виводу-введення-висновку.

Комп'ютерна пам'ять одна із найбільш головних питань устрою комп'ютера, оскільки він забезпечує підтримку одній з найважливішою функцій сучасного комп'ютера, - здатність тривалого зберігання інформації.

Висновки

За результатами проведених досліджень з теми «Використання пам'яті в сучасних персональних комп'ютерах» можна сказати, що сучасні персональні комп'ютери пройшовши етап НТП та НТР зробили значний прорив в науковій сфері. Зі збільшення своїх можливостей та якостей, комп'ютери стали невід'ємною частиною людського життя майже в усіх сферах.

Одним з важливих параметрів сьгодення для комп'ютера - це пам'ять. Комп'ютерна пам'ять забезпечує підтримку однією з найважливіших функцій сучасного комп'ютера, - здатність тривалого зберігання інформації. Тому чим більша кількість пам'яті - тим більше можна зберігати інформації на комп'ютері.

Поставленні завдання були виконані. Під час проведення дослідницьої роботи було засвоєно поняття комп'ютера, персонального комп'ютера, їхні види, поняття пам'яті та її класифікація. Найбильш відомі та популярні сучасні персональні комп'ютери - це настільний комп'ютер, ноутбук (лептоп), планшетний комп'ютер, ігрова приставка (ігрова консоль), кишеньковий комп'ютер, комунікатор, смартфон.

Список використної літератури

1. Інформатика і комп'ютерна техніка: Навч.-метод. / за ред. Рзаєв Д.О., Шарапов О.Д., Ігнатенко В.М., Дибкова Л.М. Посібник для самост. вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2002. - 486 с.

2. Інформатика та комп'ютерна техніка: Навч.-метод. посібник / За заг.ред. О.Д. Шарапова. - К.: КНЕУ, 2012. - 534 с.

3. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: підручник / За ред. О.І. Пушкаря. -- К. : Академія, 2002. -- 704 с.

4. Інформатика, математика, механіка (ІММ-2009) : матеріали та програма IV міжвузівської науково-технічної конференції викладачів, співробітників, аспірантів і студентів, 21-24 квітня 2009 р. / Відпов. за вип. С.І. Проценко. -- Суми : СумДУ, 2009. -- 168 с.

5. Прикладна інформатика / Бусигин Б. С., Коротенко Г. М., Коротенко Л. М. 2004 год, 565 стр.

6. Основи інформатики, комп'ютерної техніки і комп'ютерних технологій: підручник для студентів вузів/ Г.Г.Злобін. - К.:Каравела, 2009. - 240 с.

7. Інформатика для інженерів / О.Ю. Соколов , І.Т. Зарецька , Г.М. Жолткевич , О.В. Ярова; За ред.: О.Ю. Соколова, І.Т. Зарецької.- Х. : Факт, 2005.- 424 с.

8. Інформатика. Комп`ютерна техніка. Комп`ютерні технології : Підручник для ВНЗ / В.А. Баженов, П.С. Венгерський, В.М. Горлач та ін.- К. : Каравела, 2010.- 464 с.

9. Схемотехніка електронних систем : підручник для студ. техн. спец. ВНЗ В.І. Бойко , А.М. Гуржій , В.Я. Жуйков та ін.- 2-ге вид., доп. і перероб.- К. : Вища шк., 2004.

10. Схемотехніка цифрових пристроїв : навч. посібник / В.П. Малахов , В.Г. Бровков , О.О. Богатова; М-во освіти і науки України, Одес. нац. політехн. ун-т.- О. : Наука і техніка, 2009.- 248 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір оптимальної конфігурації та характеристика сучасних персональних комп’ютерів і їх комплектуючих. Технічна характеристика кожного пристрою комп’ютера. Зовнішні запам'ятовуючі і пристрої введення інформації. Переваги пристроїв різних фірм.

    дипломная работа [65,5 K], добавлен 06.07.2011

  • Особливості архітектури комп'ютерних мереж. Апаратні та програмні засоби комп'ютерних мереж, їх класифікація та характеристика. Структура та основні складові комунікаційних технологій мереж. Концепції побудови та типи функціонування комп'ютерних мереж.

    отчет по практике [1,2 M], добавлен 12.06.2015

  • Визначення поняття і дослідження структури топології комп'ютерних мереж як способу організації фізичних зв'язків персональних комп'ютерів в мережі. Опис схеми топології типів шина, зірка і кільце. Багатозначність структур топології комп'ютерних мереж.

    реферат [158,1 K], добавлен 27.09.2012

  • Описання видів загроз безпеки інформації. Комп’ютерні віруси як особливий клас руйнуючих програмних дій, їх життєвий цикл та стадії виконання. Засоби і методи захисту інформації у комп’ютерних системах, механізм їх дії. Класифікація антивірусних програм.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.09.2011

  • Історія створення комп’ютерних комунікацій та принципи їх побудови. Характеристика устаткування для створення комп’ютерних мереж. Поняття адресації, види протоколів, їх розвиток, комбінування та особливості використання. Стандарти бездротових мереж.

    курс лекций [1,3 M], добавлен 04.06.2011

  • Поняття комп'ютерної мережі як системи зв'язку між двома чи більше комп'ютерами через кабельне чи повітряне середовище. Середовище передачі у комп'ютерних мережах. Передумови інтенсивного розвитку мережних технологій. Мережні сервіси, класифікація мереж.

    реферат [20,8 K], добавлен 13.11.2013

  • Способи виявлення й видалення невідомого вірусу. Спроби протидії комп’ютерним вірусам. Способи захисту комп’ютера від зараження вірусами та зберігання інформації на дисках. Класифікація комп'ютерних вірусів та основні типи антивірусних програм.

    реферат [17,1 K], добавлен 16.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.