Загальні правила оформлення креслеників. Розробка основних видів конструкторської документації на деталі, з’єднання та складанні одиниці

Вивчення стандартів єдиної системи конструкторської документації на прикладі розробки навчальної документації, складальних креслеників, специфікацій. Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера. Розрахунок зубчастих з'єднань та їх деталей.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.04.2013
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Кафедра нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки

Курсовий проект

з дисципліни "Інженерна графіка"

тема : "Загальні правила оформлення креслеників. Розробка основних видів конструкторської документації на деталі, з'єднання та складанні одиниці"

Зміст

Вступ

1. Вивчення та використання стандартів ЄСКД на прикладі розробки навчальної конструкторської документації, складальних креслеників, специфікацій та окремих деталей

1.1 Загальні вимоги до складального кресленика та особливості його виконання

1.2 Розрахунок пружини (ГОСТ 2.401-68*)

2. Особливості оформлення складального кресленика

2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера

2.2 Складання специфікації

2.3 Розробка складального кресленика об'єктива

2.4 Розробка складального кресленика лави оптичної

2.5 Розробка складального кресленика стояка

2.6 Розрахунок складального кресленика рейтера оптичного

3. Розрахунок зубчастих з'єднань та їх деталей (ГОСТ 2.402-68*, ГОСТ 2.403-68*)

Висновок

Список посилань

Вступ

конструкторський кресленик специфікація рейтер

Вивчення інженерної графіки полягає в засвоєнні правил виконання та оформлення креслеників відповідно до правил ортогонального проекціювання та діючих стандартів єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Зараз у промисловості України діють системи стандартів ЄСКД і ДСТУ.

Додержання вимог цих систем буде забезпечувати належний рівень виробництва конкурентоздатної продукції, що випускається.

Курсовий проект з дисципліни "інженерна графіка" (з латинської слово "інженер" перекладається, як той, що думає, мислить) є творчим проектом студента з метою здобути знання, вміння і навички з розробки і оформлення основних видів конструкторської документації у відповідності з вимогами стандартів (ЄСКД). Одна з цілей проекту - це вивчення технічної термінології студентами в процесі виконання графічних робіт.

У процесі проектування ставляться наступні основні завдання:

засвоїти методику виконання зображень на кресленику й конструювання окремих деталей і з'єднань пристроїв або приладів;

навчитися використовувати в процесі навчальної роботи технічну літературу, довідники й держстандарти;

- набути навичок виконання й оформлення розрахунково-пояснювальної записки, деталей, складальних креслеників, схем.

Зважаючи на те, що навчальне проектування значно відрізняється від виробничого і є процесом вивчення суттєвих аналогів, у завданні на курсову роботу обрані аналоги (типові елементи), які знайшли широке застосування в різних приладах і пристроях.

1. Вивчення та використання стандартів ЄСКД на прикладі розробки навчальної конструкторської документації, складаних креслеників, специфікацій та окремих деталей.

1.1 3агальні вимоги до складального кресленика та особливості його виконання

Складальні кресленики - це креслення, що містить зображення виробу й інші дані, необхідні для його складання, виготовлення й контролю. Складальний кресленик повинен містити:

зображення виробу, що дає відомості про розташування й взаємний зв'язок його складових частин;

розміри з певними відхиленнями й інші параметри й вимоги здійснені й контрольовані в процесі зборки;

вказівки про характер сполучення роз'ємних частин виробів;

номери позицій, складових частин, що входять у виріб;

габаритні, настановні, експлуатаційні, монтажні, приєднувальні й необхідні довідкові розміри;

основні характеристики виробу.

Складальні кресленики призначені для виробів, що складаються з деталей, виготовлених за робочими креслениками. Навчальні складальні кресленики дають уявлення про взаємозв'язок і способи з'єднання деталей між собою у виробах, про конструкцію кожної деталі окремо.

Згідно з ГОСТ 2.109-73 складальні кресленики дають:

- уявлення про розташування й взаємний зв'язок його складових частин.

Допускається поміщати на креслениках схему з'єднань або розташування складових частин виробу;

- розміри з певними відхиленнями й інші параметри і вимоги, виконувані й контрольовані в процесі зборки;

- вказівки про характер сполучення деталей і методах його виконання, якщо точність його сполучення забезпечено в процесі зборки; вказівки про спосіб з'єднання не рознімних з'єднань;

- номера позицій складових частин виробу, основні характеристики виробу;

- габаритні, настановні, приєднувальні й необхідні довідкові розміри;

Зображення навчальної складанної одиниці (СО) включають всі необхідні види, розміри, виносні елементи й написи. Лінії винесення проводять так, щоб вони не перетиналися між собою, не були паралельні лініям штрихування й не перетинали зображення інших складових частин кресленика. Номера позицій (Г0СТ 2.108-68) указуються на лініях-винесеннях, які закінчуються полицями. Номера групують у колонку або рядок на одній прямій. Цифри номерів позицій більше на один - два розміри від розмірів шрифту на кресленику. (ГОСТ 2.109-73 Умовності й спрощення на складальних креслениках). Умовності й спрощення:

- шпильки, шайби, гайки, гвинти, болти в повздовжньому розрізі, показують нерозсіченими;

- такі елементи як зубці зубчастого колеса, ребра жорсткості розсікаються, але показуються незаштрихованими;

- штрихування деталей СО виконують відповідно до ГОСТ 2.305-68;

- на видах і розрізах пружин обмежуються 2-3 витками по обидва боки пружини;

- частини виробу, що лежать за пружиною, зображуються лише за зоною, обмеженою осьовими лініями витків;

Допускається на складальних креслениках не показувати:

- фаски, округлення, проточки, виступи, поглиблення, рифлення, ухили и інші дрібні елементи;

- проміжки між нарізевим стрижнем й отвором;

- написи на табличках, шкалах і т.д., зображуючи тільки контур планки, таблички; видимі частини виробу, що розташовані за сітками або частково закриті розташованими перед ними деталями.

1.2 Розрахунок пружини. (ГОСТ 2.401-68*)

Пружина - деталь, що сприймає й віддає механічну енергію за рахунок використання пружності в період деформації. Пружини розділяють на гвинтові й негвинтові. За видом напруги розрізняють пружини стиску, розтягу й вигину. У більшості випадків застосовуються гвинтові пружини, навиті із круглого дроту, рідше - із дроту прямокутного або квадратного перерізу. Загальні правила оформлення кресленика:

Основні правила зображення встановлює ГОСТ 2.401-68. Гвинтові пружини, як правило, зображуються із правою навивкою в горизонтальному положенні. Витки гвинтової пружини зображують прямими лініями, що з'єднують відповідні ділянки контурів, а в розрізі - перерізів. Дійсний напрямок навивки вказують у технічних вимогах. На ескізах вісь пружини розташовують горизонтально, при чому витки гвинтової циліндричної або конічної пружини показують прямими лініями, що з'єднують відповідні дільниці контурів. Пружину в розрізі зображують прямими лініями, що з'єднують відповідні частини контурів. Гвинтову пружину із числом витків більше чотирьох показують спрощено. З кожного кінця показують один-два витка, не вважаючи опорних, і по всій довжині пружини через центри перетинів витків проводять осьові лінії. При перетині пружини менш 2 мм її зображують лініями товщиною 0,6...1,5 мм.

У гвинтової пружини, що працює на стиск, у вільному стані між витками є проміжок, що забезпечує її хід. Форма кінців пружини має бути такою, щоб прикладене зусилля не могло утворити момент, що викривляє пружину. Тому опорні витки пружин стиску із дроту великого діаметра підгинають і зішліфовують. Оскільки опорні витки не робочі, при розрахунку їх не враховують. На ескізі, крім зображення, розміщують діаграму випробовувань, на якій показують залежність навантаження від деформації. У технічних вимогах наводять додаткові дані, необхідні для виготовлення й контролю пружини. Гвинтові пружини на складальному кресленику показуються з врахуванням величини початкової деформації, а на робочому кресленику пружини кресляться у вільному стані. На креслениках гвинтових пружин указують зовнішній D1 , внутрішній D2 діаметр залежно від призначення пружини, а також довжину L у вільному стані; марку витків пружини приводять для довідок.

Розрахунок пружини стиску:

При розрахунку пружини задані її осідання й зовнішнє навантаження; необхідно визначити діаметр дроту d, діаметр пружини D і кількість робочих витків n виходячи з умов міцності. При складанні ж ескізу реальної пружини з натури ці дані відомі. Виходячи з умови роботи витка циліндричної гвинтової пружини стиску на крутіння визначають максимальне навантаження, на яке була розрахована пружина, використовуючи наступну залежність: Вихідними величинами для визначення розмірів пружини становлять:

- F1 - сила пружини при попередній деформації;

- F2 - сила пружини при робочій деформації;

- h - робочий хід пружини;

- Vmax - найбільша швидкість переміщення рухомого кінця пружини;

- Nf - витривалість пружини (число циклів до руйнування);

- D1 - зовнішній діаметр пружини;

Табл. 1.1

№ варіанта, пружина

Виконання

Вихідні показники

Стиску

F1,H

F2,H

h,мм

V max, м/с

D1,мм

Nf

17

I

10

42

15

4

8ч10

1*107

Згідно з ГОСТ 13766-86 підтверджуємо, що при заданій витривалості пружину слід віднести до першого класу. За формулою для визначення сили пружини при максимальній деформації, користуючись інтервалом значень д= 0,05 ч0,25, знаходимо граничні значення сили F3, а саме:

За заданими розмірами діаметра та знайденим вище силам F3 зупиняємось на пружині з наступними даними (номер позиції 292):

Табл. 1.2

Номер позиції

Сила пружини при max деформації F3, H

Діаметр дроту d, мм

Зовнішній діаметр пружини D1, мм

Жорсткість одного витка C1, H/мм

Мах деформація одного витка Њ3, мм

292

53,0

1,120

10,0

35,75

1,482

Визначаємо жорсткість пружини:

Визначаємо число робочих витків пружини:

При 1,5 неробочих витків повне число витків знаходимо за формулою:

n1 = n + n2; n1 = 18 + 1.5 = 19,5;

Визначаємо середній діаметр пружини:

D = D1 - d; D = 10 - 1.12 = 8,9 мм;

Деформації, довжини і крок пружини відповідно обчислюємо за формулами:

t = Њ + d = 2,6 мм;

Довжина пружини стиску визначається згідно з формулою:

Lнав (L) = р * D * n1 = 544 мм;

На цьому закінчується визначення розмірів пружини і габаритів вузла.

Рис. 1.1 Пружина стиску ГОСТ 13765-86

Рис.1.2 Форма опорних витків

Написи, які роблять на робочому кресленику:

1. Пружина №( номер пружини ) ГОСТ 13770-86.

2. Напрям навивання пружини - (правий / лівий ).

3. Довжина розгорнутої пружини L=(…) мм.

4. Число робочих витків n=(…).

5. *Розміри та параметри для довідок.

2. Особливості оформлення складального кресленика

Складальний кресленик рейтера розробляється на форматі А2 у 2 видах з відповідними розрізами, і оформлюється згідно стандарту ГОСТ 2.109-73.

Конструкція рейтера оптичного складається з трьох складанних одиниць і трьох оригінальних деталей:

1) до складанних одиниць відносять наступне:

- об'єктив;

- лава оптична;

- стояк;

2) до оригінальних деталей відносять наступне:

- основа;

- напрямна;

- плита.

Стояк прикріплюємо до плити за допомогою болтового з'єднання на чотирьох болтах. Плиту кріпимо до напрямної. Об'єктив прикріплюємо до лави оптичної за допомогою гвинтового з'єднання. Лаву оптичну закріплюємо в стояк за допомогою штопорного гвинта, для нього виконується спеціальна лиска. Плита фіксується за допомогою штопорного гвинта. Напрямна кріпиться до основи за допомогою шпилькового конструктивного вузла з трьома шпильками. Під гайки, на болтах і шпильках ставлять шайби-гравера ( ГОСТ 6402-70 ).

До складального кресленика рейтера виконана специфікація на двох аркушах, яка складається з чотирьох розділів:

1. Документація.

2. Складанні одиниці.

3. Деталі.

4. Стандартні вироби.

2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера

Табл. 2. 1 ( Завдання для конструювання об'єктива);

варіанту

Форма деталей

Розміри деталі

Спосіб з'єднання

1

2

3

d1

d2

d3

L1

Склеюв.

Паян.

17

1

1

1

28

34

40

5

І

І

Табл. 2.2 ( Завдання для конструювання лави оптичної);

Варіанту

Розміри деталей, мм

S

S1

S2

d

17

2.5

2,5

2,5

8

Табл. 2.3 ( Завдання для конструювання стояка та оригінальних деталей рейтера);

Розміри деталей, мм

Матеріал

деталі 3

Клас міцності

Матеріал

шайб

Вид

покриву

S1

S2

d

d1

d2

d3

d4

Болт, гвинт, шпилька

Гайка

17

12

4

8

М4

5,5(М5)

М4

М6

Лег. сплав

48

5

65Г

016

2.2 Складання специфікації

Специфікація - основний документ складанної одиниці, що виконується на особливому бланку формату А4 і має основний напис 2-ох видів: для першого аркуша висота рамки дорівнює 40 мм (форма2), для всіх наступних аркушів 15 мм (форма 2а).

Загалом специфікація містить таку послідовність розмірів:

- документація;

- складана одиниця;

- деталі;

- стандартні вироби;

- інші вироби;

- матеріали.

Розділи визначають складом виробу.

Найменування кожного розділу зазначають у графі "Найменування" і підкреслюють тонкою лінією. Під кожним заголовком залишають вільний рядок, а в кінці кожного розділу - не менше ніж один рядок для додаткових записів.

Документація - основний комплект СО (складальний кресленик, схема структурна, тощо).

Складанні одиниці - елементи, що входять у специфікований виріб.

Деталі - нестандартні деталі, що безпосередньо входять у виріб.

Складанні одиниці та деталі записують у порядку зростання цифр їхніх позначень.

Стандартні вироби - вироби, регламентовані державними, галузевими стандартами підприємства.

Графи специфікації заповнюють зверху вниз:

"Формат" - формат документу ( аркуша, на якому виконаний кресленик), позначення його записано в графі "Позначення".

"Зона" - позначення зони, в якій є номер позиції частини виробу.

"Позиція" - порядкові номера складових частин виробів - послідовності запису їх у специфікацію.

"Найменування" - для документів основного комплекту складального кресленика.

"Кількість" - кількість складових частин на один виріб.

Після кожного розділу специфікації слід лишати кілька вільних рядків та резервувати номер позиції.

Специфікацію можна суміщувати з креслеником складанної одиниці за умови розміщення їх на аркуші формату А4, а для виробів допоміжного та одиничного виробництва - на аркушах довільного формату. Такому документу надають статус основного конструкторського документа, а код складанної одиниці не записують.

2.3 Розробка складального кресленика об'єктива

Об'єктив - це нерознімне з'єднання, що складається з трьох деталей: лінза, оправа та фланець.

Лінза - прикріплена до оправи клеєм ОК-5П ГОСТ14887-69

Оправа - припаюється до фланця припоєм ПОС40 ГОСТ21930-76

Складальний кресленик виконано на форматі А4, з креслеником виконана специфікація, що складається з одного розділу "Деталі".

Горизонтальне положення об'єктива відповідає його розташуванню в рейтері оптичному, на головному виді виконаний розріз, що розкриває внутрішню форму й з'єднання деталей.

Наприкінці виносної лінії зображена окружність діаметром 3-5мм, що позначає клейові та впаяні шви по замкнутому колу.

Деталі, що входять у складальну одиницю в розрізі мають різне штрихування. При виконанні зборки враховані особливості й спрощення, у відповідності зі стандартом на кресленику проставлені позиції, нанесені приєднувальні розміри.

Номера позицій (ГОСТ 2108 - 68) зазначені на лініях винесення, які закінчуються полками. Номери групуються в колонку або ряд по одній прямій, цифри, номера позицій більше на 1 - 2 розміри від звичайних розмірних чисел.

Завдання для розробки кресленика об'єктива знаходиться в розділі "2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера" Табл. 2. 1 ( Завдання для конструювання об'єктива);

2.4 Розробка складального кресленика лави оптичної

Лава оптична - це нероз'ємне зварне з'єднання, що складається із трьох деталей:

- диска ;

- пластини ;

- стрижня .

Складальний кресленик виконаний на форматі A3 у двох зображеннях. На головному виді виконаний розріз. Головний вид відповідає положенню лави в рейтері, зварні шви на кресленику зображені контурною лінією й позначені однобічною стрілкою. До складального кресленика виконана специфікація, що складається із двох розділів:

1) Документація;

2) Деталі;

Завдання для розробки кресленика лави оптичної знаходиться в розділі "2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера" Табл. 2.2 ( Завдання для конструювання лави оптичної);

2.5 Розробка складального кресленика стояка

Стояк - це нероз'ємне зварне з'єднання, що складається з двох деталей:

- стояк;

- фланець;

Складальний кресленик стояка виконується за розробленою системою даних на форматі А4 і поєднується зі специфікацією. Специфікація стояка складається з одного розділу: "Деталі".

На зборці проставлені позиції, нанесенні габаритні й приєднувальні розміри.

На місці головного вигляду виконаний повний розріз, що розкриває внутрішню форму деталей.

Завдання для розробки кресленика стояка знаходиться в розділі "2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера" Табл. 2.3 ( Завдання для конструювання стояка та оригінальних деталей рейтера);

Рис 2.4 Стояк: 1 - Стояк; 2 - Фланець.

Зварне з'єднання - це нероз'ємне з'єднання деталей, отримане в результаті їх зварювання.

Зварним швом називається частина зварного з'єднання, яке утворюється в процесі зварювання

При наявності на кресленні швів, що виконуються за одним стандартом, його вказують тільки в технічних вимогах креслення. Якщо на кресленні всі шви однакові, то їх позначають лінією - виноскою без полиці.

Схема умовного позначення зварних швів та з'єднань:

2.6 Розробка складального кресленика рейтера оптичного

Рeйтep оптичний - навчальна конструкція, що складається з об'єктива, лави оптичної, направляючої, основи, направляючої і плити.

Завдання для розробки кресленика рейтера оптичного знаходиться в розділі "2.1 Таблиці для конструювання складанних одиниць рейтера" Табл. 2.3 (Завдання для конструювання стояка та оригінальних деталей рейтера);

Розрахунок різьбових з'єднань рейтера

Розрахунок розмірів кріпильних деталей виконуємо за таблицею 4.3 методички "Методичні вказівки до курсової роботи"

3. Розрахунок зубчастих з'єднань та їх деталей. (ГОСТ 2.402-68*, ГОСТ 2.403-68*)

Зубчасті передачі займають одне з важливих місць серед механічних передач і являються важливою частиною сучасних механізмів і приладів.

В приладах використовують дрібно модульні зубчасті передачі, розробка яких наведена в методичних вказівках. Основний елемент зубчастої передачі - зубчасте колесо (шестерня), рейка або "черв'як".

Зубчасте колесо поділяється - на тіло колеса або зубчасті елементи (вінець), який передає рух, завдяки зі взаємодією з колесом, рейкою, "черв'яком". Згідно з ГОСТ 16.531-83 встановлюються наступні параметри зубчастого вінця: Р - крок зачеплення, Z - число зубів, h - висота зуба, da - діаметр кола вершин зубів, df - діаметр кола западин, d - ділильне коло.

Рис. 3.1 Основні параметри зубчастого вінця

Ділильне коло - уявне коло, яке при виготовлені колеса ділиться на частини, що дорівнюють кроку зачеплення. На кресленику зображується штрих-пунктирною лінією.

Крок зачеплення - відстань між однойменними боковими поверхностями зуба, яка взята за довжини дуги ділильного кола.

Величина ділильного кола в р раз менша за Р (крок зачеплення) і називається модулем зубчастого колеса, позначається m.

Умовні зображення зубчастих коліс, рейок і чер'яків приймаються за табл.1 ГОСТ 2.402-68*, а умовні зображення зачеплень приймаються за табл.2 ГОСТ 2.402-68. Згідно з цією таблицею існують чотири види зубчастих зачеплень: циліндричні, конічні, рейкові та "черв'ячні".

Правило виконання циліндричних зубчастих коліс встановлено ГОСТ 2.403 -68. Згідно цього стандарту робочий кресленик ескізного виконання колеса зубчастого циліндричного має два зображення або одне зображення і таблицю параметрів. На головному виді показується розріз, де зуб розсікається, але не штрихується, на виді зліва ділильне коло розсікається і показується тоненькою лінією.

Розробка робочих креслеників та умовних зображень зубчастих коліс, рейок і черв'яків виконують за стандартом 2.402-68*.

Існують 4 види зубастих передач:

1) Циліндрична

2) Конічна

3) Рейкова

4) Черв'ячна

За курсовим проектом вивчаємо, шляхом ознайомлення два приклади зубастих передач: циліндричну і рейкову.

Стандарт 2.402 дає умовні зображення зубчастих коліс, рейок і черв'яків.

ГОСТ 402-68 дає умовні зображення зачеплень вказаних зубчастих передач.

Правила виконання креслеників зубчастих коліс, рейок, черв'яків оговорені відповідними стандартами:

Правило виконання циліндричних зубчастих коліс встановлюється ГОСТ 2.403-73*.

Правило виконання зубчастих рейок встановлюється ГОСТ 2.404-73*.

Зубчасті циліндричні та зубчасті рейкові з'єднання виконуються на форматі А3 в двох зображеннях.

Колесо зубчасте та зубчаста рейка виконуються на форматі А4:

· колесо виконується відповідно до розрахунків наведеними в табл 3.1

· рейка виконується відповідно до розрахунків наведеними в табл 3.2

Табл 3.1 Геометричний розрахунок зубчастого колеса

Вихідні дані

Модуль

m

0.5

Число зубів ведучого колеса

z1

30

Число зубів веденого колеса

z2

60

Початковий контур зубчастих мілкомодульних колес

Згідно з ГОСТ 9587-81

Розрахунок геометричних параметрів (мм)

Діаметр ділильний

d1=m*z1

d2=m*z2

d1=15

d2=30

Висота головки зуба

ha=m

ha=0,5

Висота ніжки зуба

hf=1,25*m

hf=0,625

Висота зуба

h=2,25*m

h=1,125

Діаметр кола вершин

da1=m*(z1+2)

da2=m(z2+2)

da1=16

da2=31

Діаметр кола западин

df1=m*(z1-2.5)

df2=m*(z2-2.5)

df1=13,75

df2=28,75

Передатне число

u=z2/z1

u=2

Міжосьова відстань

aw=d1+d2=m*(z1+z2)/2

aw=22,5

Розрахунок конструктивних параметрів (ГОСТ 13733-77) (мм)

Діаметр вала

dy

dy1=1,6; dy2=2,0

Діаметр маточини

dc=(2.5ч3)*dy

dc1=4; dc2=4,5

Довжина маточини

lc=(2.5ч3)*dy

lc1=4; lc2=5

Ширина зубчастого вінця

b=(3ч5)*m

b1=2,5; b2=2,0

Табл 3.2 Геометричний розрахунок рейкової прямозубої передачі

Вихідні дані

Модуль

m

0,5

Число зубів колеса

z1

60

Число зубів рейки

z2

30

Вихідний контур

Згідно з ГОСТ 9587-81

Розрахунок колеса (мм)

Діаметр ділильний

d=m*z1

d=30

Висота головки зуба

ha=m

ha=0,5

Висота ніжки зуба

hf=1.25*m

hf=0.62

Висота зуба

h=2.25*m

h=1.12

Діаметр кола вершин

da=m*(z1+2)

da=31

Діаметр кола западин

df=m*(z1-2.5)

df=28.75

Розрахунок рейки (мм)

Нормальний крок рейки

Pn=р*m

Pn=1.6

Довжина зовн. частини

L=Pn*(z2-0.5)

L=46.3

Товщина зуба по ділильній прямій

S=0.5*р*m

S=0.785

Вимірювальна висота головки зуба

ha=ha

ha=0.5

Розрахунок конструктивних параметрів (мм)

Діаметр вала

dy

dy=2,0

Діаметр маточини

dc=(2.5ч3)*dy

dc=4,5

Довжина маточини

lc=(2.5ч3)*dy

lc=5

Ширина зубчастого вінця

b=(3ч5)*m

b=2,5

Висота рейки

H=(2ч3)*h

H=3,4

Ширина рейки

B=(1ч1.2)*b

B=2,5

Відстань між віссю та основою

a=d/2+H-ha

a=17,87

Висновок

Однією з основних технічних наук є інженерна графіка. Інженер , технік і кваліфікований робітник повинні охопити весь об'єм теоретичних знань по основам нарисної геометрії і, інженерної графіки щоб уміти виражати конструкторську думку за допомогою кресленика, схеми, технічного малюнка.

Головна мета інженерної графіки - побудова зображень предметів та об'єктів конкретної галузі інженерної діяльності для їх наступного виготовлення чи ремонту.

В даному курсовому проекті наведені розробки і оформлення основних видів конструкторської документації у відповідності з вимогами стандартів ( ЕСКД).

В першому розділі виконана розробка конструктивних і технічних елементів деталей, кількість зображень яких визначається конструктором.

В другому розділі даного курсового проекту проведено розробку конструкторської документації на складанну одиницю " Рейтер оптичний".

В ході виконання курсового проекту були виконнані всі задачі поставлені у "Вступі".

Список посилань

1. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп'ютерна графіка - К.: Каравела, 3-тє вид., 2004. - 344 с.

2.Ванін В.В., Перевертун В.В., Надкернична Т.М., Власик Г.Г. Інженерна графіка - К.: Видавнича група ВЫУ, 2009. - 400 с: іл.

3. Хаскін А.М. Креслення. - Київ, 1975. - 440 с.

4. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення конструкторської документації: Навчальний посібник. - 3-є видання. - К.: Каравела, 2004. - 158с.

5. Ванін В.В., Ізволенська А.Є., Парахіна Н.А. Методичні вказівки до вивчення теми "Ескізи й робочі кресленика" з курсу "Інженерна графіка". - Київ, КПІ 1991р. -76 с.

6. Баскова Г.В., Грязнова Г.П., Допіра Г.Г., Міхлевська Н.В. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни "Інженерна графіка" для студентів всіх спеціальностй приладобудівного факультету. - Киїі НТУУ "КПІ", 2010р. - 47 с.

7. Гетьман О.Г., Білицька Н.В., Баскова Г.В., Ветохін В.І. Деталювання креслеників загального виду в машинобудува. - Київ: БМТ, 2012р. - 124 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.