Розробка системи сенсорного терміналу для видачі розкладу студентам

Основні мови програмування для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам. Аналіз баз даних для системи відображення інформації. Рекомендації по використанню програмного забезпечення адміністратору та користувачеві.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.09.2014
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут інформаційних технологій та комп'ютерної інженерії

Кафедра обчислювальної техніки

РОЗРОБКА ПРОГРАМНО-АПАРАТНОЇ СИСТЕМИ СЕНСОРНОГО ТЕРМІНАЛУ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РОЗКЛАД СТУДЕНТАМ

Пояснювальна записка

до комплексної бакалаврської дипломної роботи

бакалавр 6.05010201 -- Комп'ютерна інженерія

08-03.БДР.009.00.000ПЗ

Вінниця ВНТУ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕРМІНАЛІВ

1.1 Мови програмування для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам

1.2 Аналіз баз даних для системи відображення інформації

1.3 Аналіз продукції фірм-виготовлювачів сенсорних терміналів

2. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СИСТЕМИ СЕНСОРНОГО ТЕРМІНАЛУ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РОЗКЛАД СТУДЕНТАМ

2.1 Проектування структури програмного забезпечення системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам

2.2 Розробка інтерфейсу

2.3 Розробка ER-моделі

2.4 Рекомендації по використанню програмного забезпечення адміністратору

2.5 Рекомендації по використанню програмного забезпечення користувачеві

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Аналіз умов праці у приміщенні оператора ПК

3.2 Організаційно-технічні заходи

3.3 Заходи з виробничої санітарії

3.3.1 Параметри мікроклімату

3.3.2 Вентиляція

3.3.3 Освітлення

3.3.4 Шум і вібрація

3.4 Виробнича безпека

3.5 Протипожежні заходи

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із найбільш перспективних напрямків інформатизації сучасного суспільства є створення систем інформаційних терміналів для надання конкретної спеціалізованої інформації по шуканому питанню. Важливим елементом проектування таких терміналів є створення відповідного програмного забезпечення. Написання таких програм виконується з використанням різних мов програмування та баз даних.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є організація взаємодії користувача з сенсорним терміналом для відображення інформації про розклад студентам, яке у своїй суті містить програму, написану однією з мов програмування та бази даних, до якої буде звертатись програма для отримання чи запису інформації з та в базу даних із подальшим виведенням отриманої інформації на друк.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання :

1) проаналізувати програмне забезпечення для інформаційних терміналів;

2) розробити програмне забезпечення для системи сенсорного терміналу;

3) розробити рекомендації користувачеві по роботі із сенсорним терміналом;

Об'єктом дослідження є процес створення програмного забезпечення для системи сенсорного терміналу та організація його взаємодії з апаратною. частиною.

Предметом дослідження є методи створення програмного забезпечення та його робота з базою даних.

Інформаційні термінали є корисними в сучасному інформаційному суспільстві. Інформація на даному етапі розвитку суспільства має вагу золота. Якщо людина вміло орудує певною інформацією то вона може надалі розвиватись не спиняючись на загальновідомих речах.

1. АНАЛІЗ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕРМІНАЛІВ

Системи інформаційних кіосків розвиваються і весь час потребують покращення. Розробка сенсорного терміналу для відображення інформації студентам є новою концепцією у розробці інформаційних терміналів, так як на даний момент лише невелика кількість навчальних закладів різних рівнів акредитації має у себе на оснащенні інформаційні термінали з усім необхідним програмним забезпеченням. Інформаційні термінали дозволяють спростити створення навчального плану так як з'являється можливість його корегувати дистанційно, що економить значну частку часу, яка була б витрачена для ручного написання розкладу чи навчального плану. Тому розробка системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам є актуальною у наш час інформаційного оснащення суспільства.

1.1 Мови програмування для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам

Мова програмування - формальна знакова система, призначена для запису комп'ютерних програм. Мова програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконає виконавець (комп'ютер) під її управлінням.[1]

Функція: мова програмування призначена для написання комп'ютерних програм, які застосовуються для передачі комп'ютеру інструкцій щодо виконання того чи іншого обчислювального процесу та організації управління окремими пристроями.

Завдання: мова програмування відрізняється від природних мов тим, що вона призначена для передачі команд і даних від людини комп'ютеру, в той час, як природні мови використовуються для спілкування людей між собою. В принципі, можна узагальнити визначення «мов програмування» - це спосіб передачі команд, наказів, чіткого керівництва до дії; тоді як людські мови служать також для обміну інформацією.

Виконання: мова програмування може використовувати спеціальні конструкції для визначення й маніпулювання структурами даних і управління процесом обчислень[2].

Високорівнева мова програмування -- мова програмування, яка розроблена для швидкості та зручності використання програмістом. Відмінна риса високорівневих мов -- це абстракція, тобто введення осмислених конструкцій, які коротко описують такі структури даних та операції над ними, опис яких на машинному коді (або іншій низькорівневій мові програмування) дуже довгий та важкий для розуміння[3].

Відірваність високорівневих мов від апаратної реалізації комп'ютера не дивлячись на багато плюсів має і мінуси. Власне, вона не дозволяє створювати прості та точні інструкції до використовуваної апаратури. Програми, написані на мовах високого рівня, легші для розуміння програмістом, але менш ефективні, ніж їх аналоги, які створені за допомогою низькорівневих мов. Одним із наслідків цього стало додавання підтримки тієї чи іншої мови низького рівня (мова асемблера) в ряд сучасних професійних високорівневих мов програмування[4].

Усі популярні мови можна поділити на універсальні й спеціалізовані. Універсальні мови використовуються для вирішення різних завдань. Спеціалізовані мови призначені для вирішення завдань одного, максимум кількох, видів завдань.

Найпоширенішими мовами програмування високого рівня на Україні є C#, Java, PHP, C/C++ та Python. У більшості своїй це пов'язано зі зручностями написання програмного забезпечення, оскільки програми-компілятори на аналог Visual Studio надають безліч потужних ресурсів для написання програмного коду. Також в цій програмі присутня допомога при написанні коду. Вона працює у якості «розумного компілятора», тобто при компілюванні знаходить помилки і надає приклади для того щоб їх виправити, але цей напрямок лише розвивається і не гарантує 100% точності своїх порад[5].

C# - об'єктно-орієнтована мова програмування з безпечною системою типізації для платформи .NET.

Microsoft .NET -- програмна технологія, запропонована фірмою Microsoft як платформа для створення як звичайних програм, так і веб-програм[6].

Одною з ідей .NET є сумісність служб, написаних різними мовами.

Windows Presentation Foundation (WPF, кодова назва -- Avalon) -- потужна графічна (презентаційна) підсистема в складі .NET Framework 3.0

Синтаксис C# близький до С++ і Java. Мова має строгу статичну типізацію, підтримує поліморфізм, перевантаження операторів, вказівники на функції-члени класів, атрибути, події, властивості, винятки, коментарі у форматі XML[7].

Поліморфімзм -- концепція в програмуванні, відповідно до якої використовується спільний інтерфейс для обробки даних різних спеціалізованих типів.

Тип даних -- характеристика, яку явно чи неявно надано об'єкту (змінній, функції, полю запису, константі, масиву тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними[8].

Система типізації в програмуванні визначає множину припустимих значень даних та множину операцій над даними.

Для створення програми для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам була обрана така мова програмування як C#. Ця мова дозволяє працювати у графічному середовищі Windows WPF, за допомогою якого можна створювати зручні користувацькі інтерфейси та зображення та звертатись до бази даних за допомогою технології ADO.NET[9].

1.2 Аналіз баз даних для системи відображення інформації

програмування сенсорний термінал інформація

База даних (БД) - упорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовується спільно, та призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система управління БД.

Система управління базами даних (СУБД) - це комплекс програмних і мовних засобів, необхідних для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації пошуку в них необхідної інформації.

Централізований характер управління даними в базі даних передбачає необхідність існування деякої особи (групи осіб), на яку покладаються функції адміністрування даними, що зберігаються в базі.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином БД складається з двох частин: збереженої інформації та системи управління нею. З метою забезпечення ефективності доступу записи даних організовують як множину фактів (елемент даних).

Існує величезна кількість різновидів баз даних, що відрізняються за критеріями (наприклад, в Енциклопедії технологій баз даних визначаються понад 50 видів БД)[10].

Відзначимо тільки основні класифікації.

1) Класифікація БД за моделлю даних:

- ієрархічні,

- мережеві,

- реляційні,

- об'єктні,

- об'єктно-орієнтовані,

- об'єктно-реляційні.

2) Класифікація БД за технологією фізичного зберігання:

- БД у вторинній пам'яті (традиційні);

- БД в оперативній пам'яті (in-memory databases);

- БД у третинній пам'яті (tertiary databases).

3) Класифікація БД за вмістом:

- географічні.

- історичні.

- наукові.

- мультимедійні.

4) Класифікація БД за ступенем розподіленості:

- централізовані (зосереджені);

- розподілені.

Ієрархічні бази даних можуть бути представлені як дерево, що складається з об'єктів різних рівнів. Верхній рівень займає один об'єкт, другий - об'єкти другого рівня і т.д.

Мережеві бази даних подібні до ієрархічних, за винятком того, що в них є покажчики в обох напрямках, які з'єднують споріднену інформацію.

Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний масив і має наступні властивості:

- кожен елемент таблиці - один елемент даних;

- всі осередки в стовпчику таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпчику мають однаковий тип (числовий, символьний тощо);

- кожен стовпчик має унікальне ім'я;

- однакові рядки в таблиці відсутні;

- порядок проходження рядків і стовпчиків може бути довільним[11].

Об'єктно-орієнтована база даних (ООБД) - база даних, в якій дані оформлені у вигляді моделей об'єктів, що включають прикладні програми, які управляються зовнішніми подіями. Результатом поєднання можливостей (особливостей) баз даних і можливостей об'єктно-орієнтованих мов програмування є об'єктно-орієнтовані системи управління базами даних (ООСУБД). ООСУБД дозволяють працювати з об'єктами баз даних також, як з об'єктами у програмуванні в об'єктно-орієнтованих мовах програмування. ООСУБД розширює мови програмування, прозоро вводячи довготривалі дані, управління паралелізмом, відновлення даних, асоційовані запити й інші можливості.

Об'єктно-орієнтовані бази даних звичайно рекомендовані для тих випадків, коли потрібна високопродуктивна обробка даних, які мають складну структуру.

Система, яка забезпечує об'єктну інфраструктуру і набір реляційних розширювачів, називається "об'єктно-реляційною".

Об'єктно-реляційні системи поєднують переваги сучасних об'єктно-орієнтованих мов програмування з такими властивостями реляційних систем як множинні представлення даних і високорівневі непроцедурні мови запитів.

За технологією обробки даних бази даних поділяються на централізовані й розподілені.

Централізована база даних зберігається у пам'яті однієї обчислювальної системи. Якщо ця обчислювальна система є компонентом мережі ЕОМ, можливий розподілений доступ до такої бази. Такий спосіб використання баз даних часто застосовують у локальних мережах ПК.

Розподілена база даних складається з декількох, можливо пересічних або навіть дублюючих одна одну частин, які зберігаються в різних ЕОМ обчислювальної мережі. Робота з такою базою здійснюється за допомогою системи управління розподіленою базою даних (СУРБД)[12].

За способом доступу до даних бази даних поділяються на бази даних з локальним доступом і бази даних з віддаленим (мережевим) доступом.

Системи централізованих баз даних з мережевим доступом припускають різні архітектури подібних систем:

- файл-сервер;

- клієнт-сервер.

Файл-сервер. Архітектура систем БД з мережевим доступом передбачає виділення однієї з машин мережі в якості центральної (сервер). На такій машині зберігається спільно використовувана централізована БД. Усі інші машини мережі виконують функції робочих станцій, за допомогою яких підтримується доступ користувальницької системи до централізованої бази даних. Файли бази даних відповідно до призначених для користувача запитів передаються на робочі станції, де в основному і проводиться обробка. Користувачі можуть створювати на робочих станціях локальні БД, які використовуються ними монопольно.

Клієнт-сервер. У цій концепції мається на увазі, що крім зберігання централізованої бази даних центральна машина (сервер бази даних) повинна забезпечувати виконання основного обсягу обробки даних. Запит на дані, який видається клієнтом (робочою станцією), породжує пошук і вилучення даних на сервері. Витягнуті дані (але не файли) транспортуються по мережі від сервера до клієнта. Специфікою архітектури клієнт-сервер є використання мови запитів SOL[13].

Перші бази даних з'явились дуже давно, як тільки з'явилась потреба в обробці великих масивів інформації та вибірки груп записів по певним ознакам. Для цього була створена структурована мова запитів SQL (Structured Query Language). Вона заснована на потужній математичній теорії та дозволяє виконати ефективну обробку баз даних, маніпулюючи не окремими записами, а групами записів.

Microsoft SQL Server - система управління реляційними базами даних, розроблена корпорацією Microsoft. Основна використовувана мова запитів - Transact-SQL, створена спільно Microsoft та Sybase. Transact-SQL є реалізацією стандарту ANSI / ISO щодо структурованої мови запитів (SQL) із розширеннями. Використовується для роботи з базами даних розміром від персональних до великих баз даних масштабу підприємства, конкурує з іншими СУБД у цьому сегменті ринку[14].

Для забезпечення доступу до даних Microsoft SQL Server підтримує Open Database Connectivity (ODBC) - інтерфейс взаємодії додатків з СУБД. SQL Server надає можливість підключення користувачів через веб-сервіси, що використовують протокол SOAP (Simple Object Access Protocol -- простий протокол доступу до об'єктів.). Це дозволяє клієнтським програмам, не призначеним для Windows, кросплатформно з'єднуватися з SQL Server.

Група мов програмування баз даних відрізняється від алгоритмічних мов перш за все вирішуваними задачами. База даних - це файл (або група файлів), які являють собою впорядкований набір записів, які мають однорідну структуру та організовані по єдиному шаблону (як правило, в табличному вигляді). База даних може складатись з декількох таблиць. Зручно зберігати в базах даних різну інформацію із довідників, картотек, журналів бухгалтерського обліку та ін.[15]

При роботі з базами даних частіше всього потрібно виконувати нступні операції:

- створення, модифікація, видалення таблиць в базі даних;

- пошук, відбір, сортування інформації по запитам користувачів;

- додавання нових записів;

- модифікація існуючих записів;

- видалення існуючих записів.

Для створення програмного продукту для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам була обрана база даних яка одночасно є структурованою програмною мовою запитів SQL. Ця мова запитів дозволяє швидко та зручно створити необхідні зв'язки між базами даних і програмним забезпеченням що є зручним для використання в таких мовах програмування високого рівня як C# та Java . У обох цих мов програмування є вбудовані бібліотеки для роботи з базою даних SQL що дозволяє швидко та зручно здійснити запит до тієї чи іншої таблиці.

1.3 Аналіз продукції фірм-виготовлювачів сенсорних терміналів

В загальному, інформаційний кіоск призначений для надання різного роду довідкової інформації.

На сьогоднішній день є багато фірм-виготовлювачів сенсорних терміналів і всі вони надають широкий асортимент послуг по розробці та створенню сенсорних терміналів і програмного забезпечення для них. Так як світ переходить в еру інформаційних технологій, вартість тієї чи іншої інформації зростає, а отже і зростає попит на якісні сенсорні термінали які можуть надавати будь-якого роду інформаційні або платіжні послуги при цьому будучи стійкими до зовнішніх негативних як природних так і людських факторів.

Інформаційні термінали мають місце у різних місцях таких як банки, навчальні заклади, медичні заклади, музеї, туристичні фірми та ін.

Широко відомими компаніями по виготовленню сенсорних терміналів є такі як :

- «АльфаПрофТехніка»;

- «СМ-Т»;

- «Unipay»;

- «Восток»;

- «Сенсорні системи України» та ін.

Кожен з них пропонує великий асортимент своєї продукції, починаючи від сканерів штрих-кодів, чековими принтерами і закінчуючи повністю автономними системами терміналів які містять різні додаткові оснащення як купюроприймач та ін.

Наприклад компанія «СМ-Т» є майже безспірним лідером на ринку виготовлення як платіжних терміналів так і інформаційних кіосків у Росії та країнах закордоння. Вже з 2011 року ця компанія представила свій власний банковий термінал який по функціоналу не відрізняється від зарубіжних аналогів але має значно меншу ціну, що дозволяє зекономити значні кошти на придбанні зарубіжних терміналів та використати їх для чогось кориснішого.

Фірма «СМ-Т» спеціалізується на виготовленні терміналів по прийому платежів, видачі білетів, інформаційних кіосків для різних виробничих і невиробничих галузей та ін., а також пропонує своїм користувачам якісні вирішення проблем. Компанія «СМ-Т» має такі переваги :

1) компанія має власну базу по виготовленню терміналів;

2) власне конструкторське бюро;

3) унікальні розробки в галузі програмного забезпечення;

4) розвинутий сервісний напрямок;

5) всі їхні продукти виготовлені на базі вітчизняних ПК та кращих світових розробок;

6) надає гарантію на всю продукцію, яку вони виготовляють.

Завдяки комплексному підходу до вирішенню поставлених задач в організації бізнесу «СМ-Т» забезпечує ;

1) низькі ціни на високоякісні платіжні термінали, інформаційні кіоски та ін.;

2) високий рівень сервісу;

3) гнучку систему роботи із клієнтами;

4) своєчасні поставки оригінальних комплектуючих та витратних матеріалів для інформаційних кіосків та банкоматів світових виготовлювачів.

У терміналах фірми «СМ-Т» можливе встановлення різноманітного ПЗ різних платіжних систем : ОСМП, E-Port та ін.

Українська компанія Unipay пише програмне забезпечення для платіжних та інших терміналів при цьому забезпечуючи високу якість написаного ПЗ.

Технічні ресурси й спеціалісти компанії Unipay дозволяють виконувати й впроваджувати проекти з розробки програмно-апаратного забезпечення. У цієї компанії є досвід реалізації таких проектів для різних потреб відповідно до технічних завдань замовника. В процесі роботи вони використовують найновіші розробки у сфері проектних технологій. Компанія Unipay завжди може проаналізувати проект разом із замовником і запропонувати свої рішення, і саме ці елементи є надзвичайно вирішальними для іміджу фірми, так як написання програмного забезпечення і створення баз даних є надзвичайно важливою справою і найменша похибка при написанні програмного коду може спричинити негативні наслідки, а в результаті чого впаде імідж компанії.

Серед багатьох рішень української компанії Unipay можна виділити :

- розробка програмно-технічних рішень для платіжних терміналів;

- розробка програмно-технічних рішень для вендингових систем;

- розробка рішень для торгівлі;

- розробка клієнт-серверних рішень та ін.

Компанія «Сенсорні системи України» також надає послуги по розробці сенсорних терміналів різних напрямків. Якщо замовник працює з великими потоками клієнтів або відвідувачів і бажає оптимізувати робочий процес компанія «ССУ» пропонує оптимальний варіант вирішення даного питання - програмно-технічний модуль «Інформаційний термінал». Даний пристрій використовується для відображення інформації, передачі даних, оформлення електронних покупок, виконання операцій з електронними рахунками, надання доступу в Інтернет. Інформаційний кіоск здатен оптимізувати роботу державних, фінансових та медичних установ, торгівельних та офісних центрів, туристичних компаній, музеїв, банків. Термінал дозволяє значно розвантажити телефонну підтримку та допомогти консультантам у роботі з клієнтами.

Компанія «Сенсорні Системи України» пропонує широкий вибір інформаційних терміналів. Дані пристрої представлені у каталозі в двох серіях: «Бриз» та «Корсар». Продукція, яку пропонує ця фірма, виготовлена згідно стандартам якості ISO 9001. Високі експлуатаційні та технічні характеристики у поєднанні з розумною ціною - головна відмінність товарів, представлених на сайті компанії «ССУ». Також ця компанія надає при замовленні програмно-технічного модуля «Інформаційного терміналу», впевненість у його бездоганній якості. У представлених інфотерміналах вигідно поєднуються оптимізована ергономічність та компактність.

Програмно-технічний модуль Інформаційний термінал серії «Корсар» відрізняється високоякісним виконанням, надійністю, оригінальнім дизайном та вандалостійкістю. Такий інфотермінал належить до моделей економ-класу завдяки порівняно низькій вартості. Головні відмінності модуля «Корсар»:

- вбудована акустична система;

- антивандальне виконання корпусу;

- електронний замок (опціонально);

- сучасна система фільтрації повітря;

- можливість встановлення UPS у корпус терміналу;

- ергономічний кут нахилу монітора.

Програмно-технічний модуль Інформаційний термінал серії «Бриз» - це кіоск нового покоління. Моделі даної серії належать до VIP-класу. Термінали «Бриз» відрізняються наступними особливостями:

- сучасний дизайн корпусу, в якому органічно переплітаються елементи класичного стилю та інноваційні деталі;

- можливість доповнити та прикрасити за допомогою даного пристрою будь-який інтер'єр;

- антивандальне покриття корпуса;

- зручність обслуговування та експлуатації;

- можливість інтеграції з різноманітними видами додаткового обладнання;

- доступніша у порівнянні із закордонними аналогами ціна.

Як видно з різних компаній по виготовленню та програмуванню інформаційних терміналів ця галузь техніки займає важливе місце у сучасному світі, оскільки без необхідної інформації неможлива якісна торгівля як продукцією так і інформацією. Також інформаційні кіоски надають користувачеві надзвичайно велику кількість функціональних додатків клієнт-серверних систем, до яких може звертатись користувач з будь-якого інформаційного кіоску, під'єднаного до даного терміналу.

Програмне забезпечення інформаційного кіоску є дуже важливим так як воно допоможе у наданні різного роду інформації суспільству, яке постійно розвивається та створити зручний користувацький інтерфейс, в якому людина навіть не маючи значних знань з комп'ютерної техніки зможе зорієнтуватись та знайти необхідну їй інформацію.

2. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ СИСТЕМИ СЕНСОРНОГО ТЕРМІНАЛУ ДЛЯ ВІДОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РОЗКЛАД СТУДЕНТАМ

2.1 Проектування структури програмного забезпечення системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам

Структурна схема програмного забезпечення системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам наведена на рисунку 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Структурна схема програмного забезпечення системи сенсорного терміналу

Блоком входу в систему слугує пакет Microsoft Visual Studio 2012. При першій побудові проекту буде створено виконуваний файл як додаток Windows. При його запуску відбудеться перехід на основне вікно програми, тобто на блок керування.

Блоком керування слугує основне вікно програми. На основному вікні програми присутні всього 2 керуючих кнопки :

1) перехід на блок адміністрування;

2) перехід на користувацький блок.

Блок адміністрування це є основний блок створення нових записів для відображення інформації про розклад студентам. Він має багато виконуваних кнопок за допомогою яких можна буде здійснювати створення, редагування, видалення розкладів, зміна паролю на вхід до блока адміністрування та повний вихід з програми. Повний вихід з програми необхідний тому, що, оскільки програма має постійно працювати в фоновому режимі, при виникненні неполадок з апаратною частиною чи з будь-якою програмою, встановленою на комп'ютері, має бути наявна можливість виходу з програми для виправлення помилок, оновлення програмного забезпечення, встановлення додаткових програм та зміну апаратної конфігурації комп'ютера.

Адміністратор за допомогою блоку адміністрування може здійснювати звертання до бази даних, де будуть зберігатися розклади занять в окремих взаємозв'язаних таблицях. Там він може виправляти розклади, змінювати викладачів до того чи іншого предмету, змінювати назву групи. номера аудиторій та інші дії. Це робить дану програму надзвичайно гнучкою для використання в навчальних закладах, оскільки одна або декілька осіб з адміністрації закладу може знати пароль адміністратора і на початку нового семестру може вводити зміни в розклад при цьому не займаючись рутинною ручною роботою по вписуванню та стиранню змін з розкладу.

Для студентів та учнів існує користувацький блок. В нього не має високих прав на керування записами в таблицях з бази даних але все-ж таки наявний певний функціонал. Користувачу достатньо ввести номер своєї групи і він зможе отримати відповідний розклад. Для того щоб не змушувати користувачів вручну переписувати розклад є наявною кнопка друку розкладу. Це надає можливість значно спростити отримання розкладу на наступний семестр, оскільки ввід групи і одне натискання кнопки дозволяє зекономити значну кількість часу, яка була б витрачена для переписування повністю всього розкладу.

Рисунок 2.2 - Блок-схема алгоритму роботи програми для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам

Як видно з рисунку 2.2 основними в програмі є декілька елементів :

- Програма для роботи головного вікна програми, де обирається адміністратор або користувач.

- Програма для роботи адміністратора.

- База даних, з якою працює адміністратор.

- Програма для роботи користувача.

Вся програма являє собою сукупність взаємопов'язаних частинок коду, які при компіляції створюють абсолютно працездатну програму для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам.

В основному вікні присутні 4 елементи :

- Кнопка переходу для студента.

- Кнопка переходу до адміністрування.

- Поле паролю для входу в адміністрування.

- Поточний час та дата.

Повний лістинг програмного коду основного вікна наведено у додатку Б, вікна адміністрування у додатку В, вікна користувача додатку Г.

2.2 Розробка інтерфейсу

Для гарного сприйняття програмного продукту програма повинна бути не лише функціональною але і мати гарний інтерфейс користувача. В даному програмному продукті це досягається шляхом використання спеціальної графічної підсистеми .NET Windows WPF.

Ця складова дозволяє зробити інтерфейс гарним і привабливим на вигляд, що значною мірою впливає на візуальне сприйняття людьми середовища.

У головному вікні є можливість вибору подальших дій. Якщо особа, яка використовує термінал це студент, йому потрібно буде натиснути на кнопку Користувач. Якщо ж ця особа - адміністратор або уповноважений член викладацького складу, то він повинен натиснути на кнопку Адміністратор і ввести при цьому пароль для продовження подальшої роботи з розкладом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3 - Структура головного вікна

У головному вікні є можливість вибору подальших дій. Якщо особа, яка використовує термінал це студент, йому потрібно буде натиснути на кнопку Користувач. Якщо ж ця особа - адміністратор або уповноважений член викладацького складу, то він повинен натиснути на кнопку Адміністратор і ввести при цьому пароль для продовження подальшої роботи з розкладом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.4 - Структура вікна адміністрування

У вікні адміністрування адміністратор має можливість змінити будь-що, що стосується розкладу. Тут є велика кількість додаткових вікон для створення/видалення різних аспектів розкладу. Тобто, наприклад, якщо при вводі назви інституту чи групи адміністратор помилився, він може видалити неправильну назву і створити нову. Завдяки маніпулюванню різними додатковими вікнами є можливість створення розкладу для будь-якої групи будь-якого інституту.

В області попереднього перегляду створеного розкладу буде відображено розклад поточної обраної групи. За допомогою використання області створення занять адміністратор може додавати нові уроки або ж видаляти старі. Також у області створення занять адміністратор може обирати заняття, аудиторію, день з випадаючого списку уже попередньо створених занять, аудиторій, днів. Тобто, область створення занять - це останній елемент у створенні розкладу. Перед застосуванням інструментів з цієї області, спочатку необхідно за допомогою кнопок керування викладацьким складом, керування інститутами, створення групи, редагування аудиторій, редагування предметів та редагування спеціальностей адміністратор має створити набір елементів, відповідно до кожної з кнопок, і лише коли він створить необхідні уроки та інші елементи, він може за допомогою області створення занять власне створити розклад.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.5 - Структура області попереднього перегляду створеного розкладу для конкретної групи

Область попереднього перегляду обраного розкладу розташована горизонтально, оскільки це дозволить використати м максимально велику площу для відображення обраного розкладу.

Область попереднього перегляду створеного розкладу містить 6 полів :

- № - це поле показує номер предмету в тижні.

- Предмет - власне назва самого предмету.

- Аудиторія - номер аудиторії, який відповідає поточному предмету.

- Тип заняття - показує яке це заняття. Має 3 варіанти :

1) Лекційні заняття.

2) Практичні заняття.

3) Лабораторні роботи.

- Викладач - показує назву викладача, який веде поточний предмет для поточної групи.

- Тиждень - показує день тижня. Загалом тижні поділяються на чисельник та знаменник і тому на одному місці можуть бути різні предмети.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.6 - Структура області вибору інституту, спеціальності та групи

Область вибору інституту, спеціальності та групи містить 3 випадаючих списки : Інститути, Спеціальності та Групи.

Перед створенням розкладу потрібно обрати інститут, потім обрати спеціальність а потім обрати групу, для якої буде створюватись розклад. Цей розклад потім буде зберігатись у базі даних і в будь-який момент адміністратор зможе його звідти викликати і здійснити всі необхідні зміни.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.7 - Структура області створення занять

Область створення занять - це основний керуючий інструмент адміністратора. У випадаючі списки потрапляють ті елементи, які відповідають цьому списку, які адміністратор створив у вікні адміністрування за допомогою різних кнопок для обраної групи. Передусім адміністратор обирає групу, для якої буде створюватись список, потім він за допомогою різних активних кнопок створює елементи розкладу такі як номера аудиторій, імена викладачів, назви предметів тощо. Потім усі елементи, які створив адміністратор, будуть доступні у випадаючих списках, і, власне, саме з цих елементів випадаючого списку адміністратор буде створювати розклад для обраної групи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.8 - Структура вікна користувача

Область вибору інституту, спеціальності та групи абсолютно ідентична такій самій області але з вікна адміністрування. Також містить 3 випадаючих списки : Інститути, Спеціальності та Групи за допомогою маніпулювання якими можна вибрати необхідний розклад. Область вибору інституту, спеціальності та групи зображена на рисунку 2.6.

Область попереднього перегляду також абсолютно ідентична такій самій області з вікна адміністрування, але на відміну від можливостей у вікні адміністрування тут можна лише передивитись розклад. Тобто не має інструментів зміни розкладу, але вони тут і не потрібні. У вікні користувача студент повинен мати можливість лише обрати інститут, спеціальність і групу з цієї спеціальності, передивитись його і вивести на друк. Більше ніяких активів при цьому студент не має. Область попереднього перегляду створеного розкладу для конкретної групи наведена на рисунку 2.5.

Рисунок 2.9 - Головне вікно керування

Для іконок вікон були вибрані готові рисунки переважно формату .png для того, щоб при їх використанні їхній фон був прозорим. Тобто, якщо, наприклад, є прямокутна кнопка з заокругленими кутами то щоб відображався сам заокруглений прямокутник а кути, які нікуди не зникають, стали прозорими (невидимими).

Візуально програмний продукт надзвичайно добре сприймається та не змушує зір напружуватись, що відбувається при розрізненні гострокутних об'єктів.

Рисунок 2.10 - Вікно адміністрування

Рисунок 2.11 - Вікно користувача

2.3 Розробка ER-моделі

Для обробки даних необхідно зберігати та накопичувати інформацію. Для цього, необхідно створити спеціальну базу даних, яка буде це реалізовувати.

В базі даних необхідно забезпечити збереження даних про різні створені розклади.

Предметна область - частина реального світу, що підлягає вивченню з метою організації управління і, в кінцевому рахунку, автоматизації.

Сутність - будь-який конкретний чи абстрактний об'єкт до розглянутої предметної області. Сутності - це базові типи інформації, які зберігаються в БД (в реляційної БД кожної сутності призначається таблиця)

Атрибут - це властивість сутності в предметній області. Його найменування повинне бути унікальним для конкретного типу сутності.

Зв'язок - взаємозв'язок між сутностями в предметній області. Зв'язки представляють собою з'єднання між частинами БД (в реляційної БД - це з'єднання між записами таблиць). Сутності - це дані, які класифікуються за типом, а зв'язки показують, як ці типи даних співвідносяться один з іншим. Якщо описати деяку предметну область в термінах суті - зв'язок, то отримаємо модель сутність - зв'язок для цієї БД.

При створенні бази даних виділено такі сутності : ІНСТИТУТ, СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, ГРУПА, ПРЕДМЕТ, ВИКЛАДАЧ, РОЗКЛАД, АУДИТОРІЯ, ДЕНЬ.

Сутність ІНСТИТУТ містить інформацію про інститути, де проводиться навчання за напрямком.

Сутність СПЕЦІАЛЬНІСТЬ містить інформацію про напрямки спеціальностей у певному інституті.

Сутність ГРУПА містить інформацію про номер групи обраної спеціальності.

Сутність ПРЕДМЕТ містить інформацію про різні предмет, характерні для певної спеціальності.

Сутність ВИКЛАДАЧ містить інформацію про всіх викладачів предметів по обраній спеціальності.

Сутність РОЗКЛАД зберігаються створені розклади для обраного інституту та спеціальності.

Сутність АУДИТОРІЯ зберігає інформацію про всі наявні аудиторії де проводитимуться навчання по обраній спеціальності.

Сутність ДЕНЬ зберігає інформацію про дні тижня.

Визначаємо зв'язки між сутностями.

ІНСТИТУТ має СПЕЦІАЛЬНОСТІ;

СПЕЦІАЛЬНОСТІ мають ГРУПИ;

СПЕЦІАЛЬНОСТІ мають ПРЕДМЕТИ;

ПРЕДМЕТИ мають ВИКЛАДАЧІВ;

РОЗКЛАД має ПРЕДМЕТИ;

РОЗКЛАД має ДНІ;

РОЗКЛАД має АУДИТОРІЇ;

Для побудови інфологічної моделі використовується модель “сутність-зв'язок”. На рисунку 2.12 побудована діаграма ER-типу для бази даних, що проектується.

Рисунок 2.12 - ER-модель

Визначаємо атрибути сутностей.

ІНСТИТУТ (Код інституту, Назва інституту);

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ (Код спеціальності, Назва спеціальності, Код інституту);

ГРУПА (Код групи, Номер групи, Код спеціальності);

ПРЕДМЕТ (Код предмету, Назва предмету, Код спеціальності);

ВИКЛАДАЧ (Код викладача, ПІБ викладача, Код предмету);

АУДИТОРІЯ (Код аудиторії, Номер аудиторії);

ДЕНЬ (Код дня, Назва дня тижня);

РОЗКЛАД (Код розкладу, Код предмету, Номер тижня, Код викладача, Код аудиторії, Номер заняття, Код групи, Код дня);

Адміністратор при створенні нового розкладу чи редагування старого звертається до бази даних до відповідних таблиць через програму. Таким чином він отримує доступ до всіх наявних уже в таблицях записів і має можливість міняти їх як того вимагається.

Загальна структура розкладу поділена на такі таблиці :

- Інститут. Ця таблиця містить перелік усіх інститутів і адміністратор може їх додавати та видаляти.

- Спеціальність. Ця таблиця містить перелік спеціальностей, характерних до вибраного інституту. Наприклад в інституті інформаційних технологій та комп'ютерної інженерії ви не зможете вибрати спеціальність інституту енергетики і навпаки. Кожен із інститутів має власний введений набір спеціальностей. Спеціальності також можуть бути добавлені чи видалені.

- Група. Ця таблиця містить перелік груп, характерних для обраної спеціальності. Як приклад можна навести назви КІ-11-мс, КІ-12-мс та ін. Групи також можуть бути добавлені або ж видалені.

- Аудиторія. Ця таблиця містить номера аудиторій для обраної спеціальності. Також може бути редагована, тобто можна добавляти чи видаляти аудиторії.

- Предмет. Ця таблиця містить назви предметів характерних для вибраної спеціальності. Також може бути редагована.

- День. Ця таблиця містить перелік днів тижня. Вона є незалежною, оскільки дні тижня є загальними для всіх спеціальностей та інститутів. Редагувати цю таблицю неможна.

- Викладач. Ця таблиця містить імена викладачів для обраної спеціальності. Також редагується.

- Розклад. Ця таблиця пов'язує між собою інші таблиці. Це власне і є готовий розклад, який складений з різних назв предметів, імен викладачів, чисельник то чи знаменник та ін. Вона використовується для компонування самого розкладу з готових таблиць усіх типів.

2.4 Рекомендації по використанню програмного продукту адміністратору

Для запуску програмного продукту необхідно :

1) запустити Shedule.sln, в результаті чого має запуститись такий програмний продукт як Visual Studio 2012;

2) правою кнопкою миші клацнути справа в меню відкритих розширень на вікні адміністратора та вибрати пункт «використати як виконуваний файл»;

3) потім потрібно спробувати скомпілювати проект. При цьому можливі 2 варіанти :

1. Програма нормально запуститься на виконання і через декілька секунд відкриється основне вікно де вже можна буде проводити певні початкові дії;

2. Програма видасть певну помилку, це, скоріше за всього, пов'язано з тим, що не всі необхідні програми встановлені як наприклад .NET 4.0 або ж SQL server;

4) після того як програма повністю запуститься на виконання, з нею можна прводити уже певні дії по її можливостям.

Для того щоб увійти у систему адміністрування необхідно на основному вікні вибрати кнопку «Адміністратор» і ввести в запропоноване поле спеціальний пароль. Після цього адміністратор програмного продукту отримає доступ до всіх можливостей по створенню/редагування/видаленню розкладу.

2.5 Рекомендації по використанню програмного забезпечення користувачеві

Для користувача програмного забезпечення у використанні немає нічого складного. Йому доступно лише декілька можливостей :

1) на основному вікні вибрати кнопку «Користувач» (студент);

2) у відкритому вікні користувач має можливість вибрати інститут, спеціалізацію та групу, в результаті чого вибраний розклад буде виведений на екран;

3) потім після того як вибраний необхідний розклад користувач може його роздрукувати.

Хоча ця програма являється не надзвичайно потужним ресурсом, але вона має можливості для подальшого його покращення. Маючи певні знання з програмування є можливість створити шаблони для різних візуальних виглядів розкладу та ін. Також цей програмний продукт є надзвичайно корисним як для користувача так і для адміністратора. Для користувача тим, що він може без яких-небудь проблем надрукувати розклад власної групи не витрачаючи час на його переписування зі стенду. Для адміністратора дане програмне забезпечення буде корисним тому, що початковий розклад може бути і створений вручну на стенді, і створений в самій програмі, але для того щоб не діставати зі стенда постійно розклад, достатньо буде повішати повідомлення про те, що розклад змінений і його зміни можна відслідкувати на сенсорному терміналі.

Це зменшує затрати часу на виправлення помилок чи додавання змін у розклад і звільняє час для чогось більш корисного.

2.6 Рекомендації по використанню програмного продукту адміністратору

Для запуску програмного продукту необхідно :

5) запустити Shedule.sln, в результаті чого має запуститись такий програмний продукт як Visual Studio 2012;

6) правою кнопкою миші клацнути справа в меню відкритих розширень на вікні адміністратора та вибрати пункт «використати як виконуваний файл»;

7) потім потрібно спробувати скомпілювати проект. При цьому можливі 2 варіанти :

1. Програма нормально запуститься на виконання і через декілька секунд відкриється основне вікно де вже можна буде проводити певні початкові дії;

2. Програма видасть певну помилку, це, скоріше за всього, пов'язано з тим, що не всі необхідні програми встановлені як наприклад .NET 4.0 або ж SQL server;

8) після того як програма повністю запуститься на виконання, з нею можна прводити уже певні дії по її можливостям.

Для того щоб увійти у систему адміністрування необхідно на основному вікні вибрати кнопку «Адміністратор» і ввести в запропоноване поле спеціальний пароль. Після цього адміністратор програмного продукту отримає доступ до всіх можливостей по створенню/редагування/видаленню розкладу.

2.7 Рекомендації по використанню програмного забезпечення користувачеві

Для користувача програмного забезпечення у використанні немає нічого складного. Йому доступно лише декілька можливостей :

4) на основному вікні вибрати кнопку «Користувач» (студент);

5) у відкритому вікні користувач має можливість вибрати інститут, спеціалізацію та групу, в результаті чого вибраний розклад буде виведений на екран;

6) потім після того як вибраний необхідний розклад користувач може його роздрукувати.

Хоча ця програма являється не надзвичайно потужним ресурсом, але вона має можливості для подальшого його покращення. Також цей програмний продукт є надзвичайно корисним як для користувача так і для адміністратора. Для користувача тим, що він може без яких-небудь проблем надрукувати розклад власної групи не витрачаючи час на його переписування зі стенду. Для адміністратора дане програмне забезпечення буде корисним тому, що початковий розклад може бути і створений вручну на стенді, і створений в самій програмі, але для того щоб не діставати зі стенда постійно розклад, достатньо буде повішати повідомлення про те, що розклад змінений і його зміни можна відслідкувати на сенсорному терміналі.

Це зменшує затрати часу на виправлення помилок чи додавання змін у розклад і звільняє час для чогось більш корисного.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

При виконанні бакалаврської дипломної роботи було розроблено та написано програмне забезпечення для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам.

Так як написання програмного забезпечення пов'язано з довгостроковим перебуванням програміста за комп'ютером у сидячому стані це є надзвичайно шкідливо для здоров'я. Тому варто розглянути основні вимоги щодо параметрів робочого місця, щоб максимально знизити вплив негативних факторів. Процес написання програмного забезечення відбувався у приміщені, план якого наведено у додатку Д.

3.1 Аналіз умов праці у приміщенні оператора ПК

Розглянемо вимоги безпеки до приміщення оператора ПК. Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74на працюючого можуть діяти такі фізично небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

Наведемо наступні групи :

- фізичні;

- психофізіологічні.

Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються на наступні:

- підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- підвищена чи знижена вологість повітря;

- підвищена чи знижена рухливість повітря;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- відсутність чи нестача природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла;

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються на наступні:

- фізичні перенавантаження;

- нервово-психічні перенавантаження;

Фізичні перенавантаження підрозділяються на:

- статичні;

- динамічні.

Нервово-психічні перенавантаження підрозділяються на:

- розумова перенапруга;

- монотонність праці;

- емоційні перенавантаження.

Той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор по природі своєї дії може відноситися одночасно до різних груп, перерахованих вище. Ці обставини вимагають від керівників підприємства великої уваги при нагляді за станом приміщення, вентиляції, електричної та газової мереж, приладів, суворого дотримання правил експлуатації устаткування[16].

3.2 Організаційно-технічні заходи

Приміщення, де відбувається постійне місцезнаходження оператора повинно в першу чергу відповідати кількості працюючих і розміщеному в них комплексу технічних засобів. У них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечення ізоляцію, від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми СН 245-71 встановлюють на одного працюючого, обсяг виробничого приміщення не менше 15 , площа приміщення обгороджених стінами або глухими перегородками не менше 4,5 .

Для експлуатації ЕОМ слід передбачати такі приміщення:

- машинний зал, приміщення для розміщення сервісної та периферійної апаратури, приміщення для зберігання запасних деталей, інструментів, приладів;

- приміщення для розміщення припливно-витяжних вентиляторів;

- приміщення для персоналу;

- приміщення для прийому-видачі інформації.

Основні приміщення розташовуються в безпосередній близькості один від одного. Їх обладнають загальною вентиляцією і штучним освітленням. До приміщення машинного залу і зберігання магнітних носіїв інформації пред'являються особливі вимоги. Площа машинного залу повинна відповідати площі необхідної за заводськими технічним умовам даного типу ЕОМ.

Висота залу над технологічним підлогою до підвісного стелі повинна бути 3 - 3,5 м. Відстань підвісним і основним стелями при цьому повинно бути 0,5 - 0,8 м. Висоту підпільного простору приймають рівною 0,2 - 0,6 м.

У приміщеннях операторів, як правило, застосовується бічне природне освітлення. Як правило, найкраще коли бокове освітлення падає зліва-направо, це допомагає при довготривалій праці. Робочі кімнати і кабінети повинні мати природне освітлення. В інших приміщеннях допускається штучне освітлення[17].

3.3 Заходи з виробничої санітарії

3.3.1 Параметри мікроклімату

Оскільки оператор персонального комп'ютера не здійснює жодних важких фізичних навантажень то його працю можна віднести до легкої 1а категорії.

В приміщенні категорія робіт Іа. До категорії робіт Іа відносяться роботи, виконувані сидячи і супроводжуються незначною фізичною напругою (ряд професій на підприємствах точного приладобудування і машинобудування, на часовому, швейному виробництвах, у сфері керування і т.п.).

Робочі місця в приміщенні постійні, так як працівники проводять на них більше 2 годин безперервно. По ГОСТ 12.1.005-88 потрібно дотримуватися у приміщені оптимальних кліматичних норм.

Норми температури є важливими для правильного теплообміну тіла оператора з навколишнім середовищем. При дотриманні оптимальних і допустимих норм значно зменшується ризик захворіти специфічними захворюваннями, спричиненими підвищеною або ж заниженою температурою.

Оптимальні й допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для категорії робіт Іа приведені в таблиц 3.1.

Таблиця 3.1 - Оптимальні й допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для категорії робіт Іа

Період року

Категорія робіт

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху, м/с

Оптимальна

Допустима

Оптимальна

допустима на робочих місцях постійних, непостійних, не більше

Оптимальна

допустима на робочих місцях постійних, непостійних

верхня межа

нижня межа

на робочих місцях

постійних

непостійних

постійних

непостійних

Холодний

Легка-Іа

22-24

25

26

21

18

40-60

75

0,1

не більше 0,1

Теплий

Легка-Іа

23-25

28

30

22

20

40-60

55 при 28°С

60 при 27°С

65 при 26°С

70 при 25°С

75 при 24°С

і нижче

0,1

0,1-0,2

Для роботи оператора персонального комп'ютера згідно ДСН 3.3.6.042-99 параметри мікроклімати нормуються так:

Холодний період року:

Оптимальна температура 22-24 оС, допустима температура 21-25 оС, оптимальна відносна вологість 40-60 %, допустима 75%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Теплий період року:

Оптимальна температура 23-25 оС, допустима температура 22-28 оС, оптимальна відносна вологість 40-60 %, допустима 55%, швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с.

Для забезпечення даних норм, у холодний період року буде необхідно отоплювати дане приміщення, стосовно всіх інших показників, то вони відповідають нормам[18].

3.3.2 Вентиляція


Подобные документы

  • Розробка компонентів програмного забезпечення системи збору даних про хід технологічного процесу. Опис програмного забезпечення: сервера, що приймає дані про хід технологічного процесу, КОМ для його імітування, робочої станції для відображення даних.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.11.2010

  • Аналіз навігаційних технологій у сучасних AVL системах. Структура системи і вимоги до апаратного забезпечення, розробка алгоритмів функціонування окремих програмних модулів. Вибір мови програмування і СУБД. Тестовий варіант програмного забезпечення.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 17.12.2015

  • Проблеми розробки компонентного програмного забезпечення автоматизованих систем управління. Сучасні компонентні технології обробки інформації. Аналіз вибраного середовища проектування програмного забезпечення: мова програмування PHP та Apache HTTP-сервер.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2012

  • Аналіз особливостей мови програмування Java та середовища Android Studio. Розробка програмного забезпечення для якісного та ефективного вивчення іноземних слів. Побудова базових алгоритмів і структури даних. Вибір мови програмування, реалізація програми.

    курсовая работа [335,3 K], добавлен 11.01.2015

  • Дослідження класифікації автоматизованих інформаційних систем. Обґрунтування вибору мови і системи програмування. Програмне забезпечення та опис компонентів середовища. Інтерфейс програмного комплексу. Розрахунок повної собівартості програмного продукту.

    дипломная работа [584,1 K], добавлен 26.06.2015

  • Розробка програми для відтворення мультимедійної інформації, що працює в середовищі MS Wіndows. Основні можливості інтегрованої системи візуального програмування RAD Studіo щодо розробки прикладного програмного забезпечення для відтворення відеофайлів.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 21.06.2014

  • Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.