Характеристика правових інформаційних систем

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Основні типові функціональні підсистеми ІС державної судової адміністрації

Характеристика ІС Верховної Ради України

Завдання, що їх автоматизують системи керування електронними документами

Характеристика підходів до управління та адміністрування, прийняті в Інтернет

Список використаних джерел

1. Основні типові функціональні підсистеми ІС державної судової

адміністрації

ІС державної судової адміністрації призначена для забезпечення реалізації функцій Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації - організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону України «Про судоустрій України». Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

ІС державної судової адміністрації відповідно до організаційної структури і повноважень відповідних органів має містити такі типові функціональні підсистеми:

«Керування» - підсистема підтримки прийняття рішень і контролю їхнього виконання в системі державної судової адміністрації;

«Адміністрування» - підсистема організаційного забезпечення діяльності судів і територіально-об'єктного контролю. У підсистемі організується узагальнення даних територіально-об'єктного контролю з усіх видів забезпечення діяльності судів;

«Фінанси» - підсистема фінансового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації. Підсистема включає засоби програмного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку і звітності, обробки оборотних балансів і формування зведеної звітності судів загальної юрисдикції та органів державної судової адміністрації; комплекс програм і баз даних для задач економічного аналізу і прогнозування різних ситуацій; комплекс засобів, які забезпечують вирішення задач фінансування судів і органів державної судової адміністрації, обліку виділених фінансових коштів, розрахунку заробітної плати, формування бюджету і контролю його виконання;

«Ресурси» - підсистема автоматизованого вирішення задач матеріально-технічного (ресурсного) забезпечення діяльності судів. У підсистемі організується автоматизований облік інформації про норми забезпечення, потреби, наявність і рух різних ресурсів у судах і органах державної судової адміністрації;

«Право» - підсистема інформаційно-правового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації з організацією доступу до систем правової інформації а також веденням баз даних із судової практики;

«Статистика» - підсистема судової статистики;

«Діловодство» - підсистема автоматизованого діловодства і документообігу судів і органів державної судової адміністрації;

«Кадри» - підсистема автоматизованого вирішення задач керування кадрами. У підсистемі реалізуються задачі кадрового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації, задачі соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, членів їхніх родин і державних службовців. Створюються та оновлюються бази даних «Штатний розклад», «Кадри», «Соціальне страхування»;

«Будівництво» - підсистема автоматизованого вирішення задач капітального будівництва, експлуатації будинків і споруджень судів та органів державної судової адміністрації;

«Навчання» - підсистема дистанційного навчання працівників судів і органів державної судової адміністрації;

«Контроль» - підсистема автоматизованого вирішення контрольно-ревізійних задач;

«Звернення» - підсистема обліку звернень громадян, обробки повідомлень і контролю виконання доручень;

«Взаємодія» - підсистема взаємодії з органами державної влади і доступу до єдиної інформаційної бази;

«Співробітництво» - підсистема інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва;

«Техдопомога» - підсистема технологічного і методичного забезпечення роботи судів і органів державної судової адміністрації.

ІС державної судової адміністрації має бути реалізована відповідно до принципів відкритих систем на базі інтранет-технологій.

Перелічені функціональні підсистеми мають передбачати поєднання за вертикаллю інформаційної взаємодії - від первинного джерела інформації до центрального апарату.

2. Характеристика ІС Верховної Ради України

Інформаційно-технічний комплекс (система) «РАДА» призначений для комп'ютерного забезпечення реєстрації та голосування народних депутатів, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів, а також стенографування - комп'ютеризовану підготовку стенограм засідань Верховної Ради України в режимі реального часу. Система використовується як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту та фракцій народних депутатів. Інформацією, що її видає система «РАДА», мають змогу користуватись не тільки народні депутати, а й працівники аналітичних підрозділів секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, груп і фракцій народних депутатів, відповідних служб адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України.

Система складається з кількох спеціалізованих автоматизованих робочих місць:

* АРМ «Адміністратор» є головною складовою системи. Його основними функціями є проведення голосувань і реєстрацій; запис на виступ з місця; оброблення результатів та видача їх на табло, екран головуючого та в мережу; комутація мікрофонів під час виступів народних депутатів з робочих місць; висвітлення на табло інформації про виступаючого на сесії з відліком часу його виступу та сумарного часу, виділеного на розгляд конкретного питання;

АРМ «Секретер» призначений для формування черг на виступ з трибуни з будь-якого питання, включеного до затвердженого переліку питань порядку денного, та висвітлення оголошень на табло у сесійному залі;

АРМ «Діагностика» безперервно приймає потік інформації з пультів народних депутатів, проводить його обробку та аналізує технічний стан пультів;

АРМ «Головуючий» приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записались на виступ з трибуни і з місця, анкетні дані народних депутатів, сумарний час виступів представників фракцій і груп;

АРМ «Депутат» складається з інформаційно-довідкової системи про склад депутатського корпусу та програми оброблення та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.

До складу системи «РАДА» також входять пульти народних депутатів, призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та забезпечення виступів з місця, і демонстраційні табло. На табло висвітлюються дані про виступаючого; відлік часу для виступу; результати реєстрації, голосувань та поіменних голосувань, згрупованих за фракціями та групами; відлік часу, відведеного на розгляд конкретного питання; графіки, таблиці та оголошення.

Склад і зв'язки між елементами інформаційно-технічного комплексу «РАДА» ілюструє рис. 1.

Вхідною інформацією системи є анкетні дані народних депутатів, перелік зареєстрованих в Україні партій, перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради, перелік постійних комітетів Верховної Ради України.

Рис. 1. - Структура інформаційно-технічного комплексу «РАДА»

Вихідна інформація комплексу така:

результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

загальні результати відкритих (не поіменних) голосувань;

результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

результати поіменних голосувань, у тому числі з групуванням за фракціями та групами і за результатами голосування;

результати голосування фракцій та груп під час поіменного голосування;

результати поіменних голосувань конкретного народного депутата за певний період часу;

списки народних депутатів за їх належністю до партій, фракцій та груп, постійних Комітетів Верховної Ради України;

списки народних депутатів, записаних на виступ з трибуни, статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

аналітично-експертна інформація, оголошення і повідомлення, що висвітлюються на табло у сесійному залі та в холі;

табель присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях за день і за місяць;

стенограми засідань Верховної Ради України з результатами проведених голосувань у роздрукованому вигляді та у вигляді бази даних «Стенограми», що зберігається у складі Електронного інформаційного бюлетеня;

роздруковані тексти виступів народних депутатів України на пленарних засіданнях за конкретний період.

Інформаційні зв'язки системи «РАДА» зображено на рис. 2.

Рис. 2. - Інформаційні зв'язки системи «РАДА»

Поіменна реєстрація проводиться біля столів реєстрації за особистим підписом народного депутата з пред'явленням посвідчення. Водночас реєстратор вводить номер електронної картки народного депутата, який реєструється, до системи «РАДА». Народні депутати, які запізнилися на засідання, можуть протягом даного засідання зареєструватися в електронній системі біля столів реєстрації.

Інформація про кількість зареєстрованих депутатів постійно висвітлюється на моніторі головуючого, а також може бути висвітлена на табло у сесійному залі. Може бути висвітлений і список незареєстрованих депутатів. Якщо депутат не зареєструвався, інформація про його перебування на пленарному засіданні у системі «РАДА» буде відсутня і він не зможе користуватись пультом на робочому місці в залі. Дані реєстрації є підставою для нарахування виплат за час роботи депутата на пленарних засіданнях.

Для роботи з системою «РАДА» кожному народному депутатові видається персональна картка, за допомогою якої він може підмикатися до системи на будь-якому робочому місці у залі засідань, обладнаному пультом. Протягом усього часу роботи депутата в сесійному залі картка має залишатись у гнізді пульта.

Голосування здійснюється під час появи на табло спеціальної заставки з відліком часу і звукового супроводження натисканням на пульті кнопки «Слово з трибуни» та однієї з кнопок «За», «Проти» або «Утримався». Результати голосування висвітлюються на табло.

Записатися на виступ з місця можна за допомогою кнопки пульту «Слово з місця» після оголошення головуючим і висвітлення на електронному табло напису «Проводиться запис на виступ із місця». Черговість виступу народного депутата не залежить від часу натискання кнопки, оскільки система визначає її за допомогою генератора випадкових чисел. За рішенням Верховної Ради черга на виступ може формуватись залежно від належності депутатів до фракцій. Сформовані черги передаються на монітор головуючого і можуть висвітлюватись на табло в сесійному залі. При наданні головуючим слова з місця «РАДА» висвітлює на табло відомості про депутата, який виступає, вмикається мікрофон і на пульті депутата засвітлюється лампочка. Після закінчення виступу лампочка гасне і мікрофон вимикається.

Запис на виступ із трибуни для обговорення будь-якого питання порядку денного здійснюється на основі відповідних заяв на ім'я головуючого, що подаються до Секретаріату після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня. У порядку надходження вони заносяться до комп'ютерної бази даних, а депутатові повідомляється його номер у списку. Прийом заяв припиняється у момент оголошення головуючим початку обговорення даного питання. Слово для виступу надає головуючий на засіданні в порядку, визначеному регламентом. Перелік записаних на виступ може бути висвітлений на електронному табло перед початком обговорення.

Об'яви з питань парламентської діяльності висвітлюються на електронному табло за поданням у письмовій формі керівниками комітетів та уповноваженими представниками депутатських фракцій до Секретаріату Верховної Ради України.

3. Завдання, що їх автоматизують системи керування

електронними документами

Системи керування (електронними) документами (Electronic/Enterprise Document Management System) вважаються універсальними і мають забезпечувати:

ведення довідника користувачів на основі організаційно-штатної структури організації;

ведення журналів реєстрації і контролю виконання документів;

контроль термінів виконання документів, оповіщення виконавця і діловода про наближення термінів контролю та про документи, не виконані вчасно;

збереження документів у системі;

підтримку шаблонів документів, складених документів, версій і підверсій, перехресних посилань між документами;

відстеження документів поза системою, виписування документів із системи;

пошук документів за атрибутами, повнотекстовий та нечіткий пошук;

розробку документів, включаючи колективну розробку;

візування, узгодження та затвердження документів;

документообіг - усі види маршрутизації, автоматичне розсилання повідомлень, обмін повідомленнями і дорученнями усередині системи, формування реєстрів відправлення до зовнішніх організацій;

ведення класифікаторів документів (за типом, видом тощо), довідників зовнішніх і внутрішніх організацій та ін.;

суворе розмежування повноважень у системі, підтримку ролей, протоколювання та аудит дій користувачів;

* шифрування, цифровий підпис;

ведення справ документів, списання документів у справу, передачу справ на збереження в архів;

формування необхідних звітів, зокрема статистичних звітів з діловодства організації.

Системи керування документами ґрунтуються на промислових СКБД (Oracle, Informix, MS SQL Server, Sybase). Документи можуть зберігатись як у БД, так і у файловій системі. Обмін документами між користувачами здійснюється підсистемою обміну і маршрутизації документів, найчастіше роль цієї підсистеми виконують workflow-системи. Часто у складі систем присутні редактори довідників, реєстраційно-контрольних карт для задання атрибутів різних видів документів. Широко відомими прикладами таких систем є DOCS Open і Excalibur EFS.

4. Характеристика підходів до управління та адміністрування,

прийняті в Інтернет

інформаційний документ адміністрування інтернет

Доменна структура Інтернет є ієрархічною. Найвищий (кореневий) рівень не має назви. Далі йде обмежена кількість доменів верхнього рівня, в яких може бути практично необмежена кількість доменів 2-го рівня і т. д.

Імена доменів верхнього рівня (Top Level Domains, TLDs) стандартизовані. Їх можна поділити на два типи: описові імена родових доменів (generic Top Level Domains, gTLDs) та імена, які визначають розміщення домену. Адреса комп'ютера може мати ім'я одного з цих типів (але не обидва разом).

Найпоширенішими є родові домени, які визначають прикладний напрямок мережі: .com - комерційні організації, .edu - освітні установи, .gov - урядові установи, .int - міжнародні організації, .mil - військові установи, .net - мережні організації, .org - організації, які не належать жодній іншій категорії.

З 1997 року було впроваджено нові домени верхнього рівня, серед яких: .aero - авіатранспорт, .arts - культура і розваги, .biz - бізнес, .coop - кооперативи, .firm - бізнес (фірми), .info - інформаційні послуги, .museum - музеї, .name - приватні особи, .nom - персональні, .pro - професіонали (юристи, економісти і т. п.), .rec - відпочинок і розваги, .shop - магазини, .web - WWW-діяльність.

Імена географічних доменів завжди подаються як двобуквене скорочення назви країни, зазвичай, згідно зі стандартом ISO-3166-1 (звідси їх позначення - ccTLDs, country-code Top Level Domains, домени верхнього рівня з кодами країн). Приклади: uа - Україна, ca - Канада, eu - Європейський Союз, uk - Великобританія, us - США.

Імена доменів верхнього рівня в конкретній адресі не завжди точні. Багато з постачальників мережних послуг не вказують своїм доменом верхнього рівня «net», комп'ютери з назвами домену «edu» можуть використовуватись для комерційних або військових цілей, а адреси географічного домену «ag» - належати німецьким бізнесменам.

Домени верхнього рівня можна класифікувати за ознакою «спонсорства». Спонсор - це організація, що представляє найбільш зацікавлену в цьому домені спільноту і якій ICANN делегує повноваження з формулювання політики функціонування домену. Спонсор також відповідає за вибір оператора регістру, повноваження реєстраторів та їх взаємовідносини. Домен, який не спонсорується, функціонує згідно з правилами, установленими глобальною Інтернет-спільнотою за посередництва ICANN.

За призначенням домени поділяють на публічні (спільного користування) - такі, що адмініструються в інтересах певної спільноти, та приватні, що адмініструються певною фізичної або юридичною особою у своїх власних інтересах. Так, домен.UA адмініструється в інтересах української Інтернет-спільноти - спільноти всіх громадян і/або резидентів України, фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та управління України, органів місцевого самоврядування, які використовують мережу Інтернет та Інтернет-технології, незалежно від мети та способів такого використання.

У публічному домені можуть бути як публічні, так і приватні піддомени згідно з правилами публічного домену попереднього рівня, а у приватному домені публічні доменні імена неможливі.

За загальну координацію та управління DNS, делегування доменів верхнього рівня та встановлення параметрів протоколів Інтернет тривалий час відповідала IANA (Internet Assigned Numbers Authority, Адміністрація адресного простору Інтернет, http:// www.iana.org/), а зокрема - призначена нею Служба реєстрації (Internet Network Information Center, InterNIC). IANA не є організацією в повному розумінні цього слова, це тільки назва контракту між Університетом Південної Каліфорнії та урядом США. Безпосереднє керівництво IANA здійснював доктор Джон Постел, шанований у всьому світі висококваліфікований фахівець, який мав необмежений вплив на розвиток Мережі (за словами журналу «Економіст» - «бог Інтернет»). Зокрема, йому належить авторство RFC, створених під егідою IANA (RFC - Request for Comments, Запит коментаріїв - серія документів, які описують різні технічні аспекти Інтернет).

В основу влади і повноважень IANA було покладено не закон або зобов'язання, а згоду провайдерів Інтернет на добровільну співпрацю. Збільшення та комерціалізація Інтернет, конкурентна боротьба за її простір, поява нових зацікавлених осіб, виникнення багатьох нетехнічних проблем (зокрема, юридичних) зумовили появу в 1999 році нової організації, відповідальної за розподіл адресного простору, управління системою доменних імен і адміністрування системи кореневого сервера - ICANN (The Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, Інтернет-корпорація з присвоєння імен і номерів, http://www. icann.org).

Для розробки та реалізації програми розвитку системи родових доменів верхнього рівня спільним рішенням IANA та ISOC було утворено International Ad Hoc Committee (IAHC, Міжнародний спеціальний комітет). Сьогодні в рамках Меморандуму розуміння щодо gTLD (gTLD-MоU, The Generic Top Level Domain Memorandum of Understanding) працює Наглядовий комітет з політики (Policy Oversight Committee, POC). До складу POC входять представники IANA, ISOC, IAB, ITU, CORE (Council of Registrars, Рада Інтернет-реєстраторів, http://www.core.gtld-mou.org), INTA (International Trademark Association, Міжнародна організація з торгових марок, http://www.inta.org), WIPO (World Intellectual Property Organization, Всесвітня організація з охорони інтелектуальної власності, http://www.wipo.int, http://www.wipo.org). У своїй діяльності POC тісно взаємодіє з громадськістю, зокрема через опрацювання RFC.

Найбільші повноваження з адміністрування доменних імен у Європі належать Мережному координаційному центрові RIPE - RIPE NCC (The RIPE Network Coordination Centre, http://www.ripe.net/). RIPE NCC працює як Регіональний регістр Інтернет у Європі - реєструє локальні (національні) регістри Інтернет, які фактично фінансують його послуги; розподіляє для них блоки адресного простору IP, одержані від IANA; виконує інші обов'язки із забезпечення роботи Інтернет-провайдерів у Європі.

RIPE (Reseaux IP Europeens) - це організація вільної співпраці щодо європейських мереж, які діють за протоколом TCP/IP. Більшість робіт з адміністративної та технічної координації виконується у різноманітних робочих групах. Одним із проектів RIPE є CENTR (Council of European National Top level domain Registries, Рада європейських національних регістрів верхнього рівня, http://www.centr.org), який з 1999 р. оформлено як незалежну організацію.

Права з безпосереднього адміністрування окремого домену (верхнього рівня) - управління простором імен у ньому - делегуються спеціально призначеному адміністраторові (координаторові), який, у свою чергу, може делегувати права з адміністрування доменів нижнього рівня третім особам. При цьому делегування публічних доменів третього та нижчих рівнів не рекомендоване.

Основною вимогою до адміністратора домену є його здатність виконувати необхідні обов'язки рівноправно, чесно і компетентно. Він повинен мати доступ до Інтернет, його персонал - бути доступним за електронною поштою. Призначений адміністратор домену верхнього рівня відповідає за управління доменом перед країною, якщо йдеться про домен країни, і перед співтовариством Інтернет. Сторони, вельми зацікавлені в домені, мають погодитись, що призначений адміністратор (вибраний за їхньою участю) їх задовольняє. IANA (ICANN) виступає арбітром з питань адресного простору Інтернет у випадках, коли сторони не можуть дійти згоди. Для піддоменів не висуваються додаткові вимоги, крім тих, що існують для доменів верхнього рівня.

Згідно з Правилами домену.UA адміністратор публічного домену має бути суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим в Україні. У процесі делегування доменного імені в публічному домені крім адміністратора беруть участь реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені, та реєстратор - зареєстрований в Україні суб'єкт підприємницької діяльності, який надає реєстрантові послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування та функціонування доменного імені. Адміністраторові публічного домену забороняється виступати водночас реєстратором імен в цьому самому домені. Відносини між учасниками процесу делегування доменного імені будуються виключно на договірній основі. При цьому інтереси всіх членів української Інтернет-спільноти щодо системи доменних імен є рівними настільки, наскільки це не зачіпає законних інтересів інших членів української Інтернет-спільноти і/або будь-яких третіх осіб. Доменні спори розв'язуються компетентними судами в порядку, установленому чинним законодавством України.

Список використаних джерел

Береза А.М. Електронна комерція: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 236 с.

Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. - К.: Либідь, 1998. -256 с.

Козье Д. Электронная коммерция: Пер. с англ. - М.: Русская редакция, 1999. - 272 с.

Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

Размещено на Allbest.ru