Правові інформаційні системи

Поняття комп’ютерної мережі та її призначення. Організація корпоративної комп’ютерної мережі. Характеристика інформаційної системи Верховної Ради України. Основні типові функціональні підсистеми інформаційної системи державної судової адміністрації.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2011
Размер файла 97,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

  • Поняття комп'ютерної мережі. Призначення комп'ютерних мереж
  • Організація корпоративної комп'ютерної мережі
  • Характеристика ІС Верховної Ради України
  • Основні типові функціональні підсистеми ІС Державної судової адміністрації
  • Список використаних джерел

Поняття комп'ютерної мережі. Призначення комп'ютерних мереж

Однією з базових вимог сучасності є вчасне забезпечення особи, яка приймає рішення, актуальною інформацією. Не в останню чергу це стало можливим завдяки тому, що називають тепер "другою комп'ютерною революцією" - поєднанню обчислювальних і комунікаційних технологій у рамках глобальної мережі з неосяжним обсягом і необмеженим потенціалом.

Сьогодні термін "телекомунікації" (від грец. "tele" - далеко та "communico" - спілкуюся) позначає здатність передавати текст, голос, зображення і навіть нематеріальні активи (грошові кошти) через мережі разом із функціональною інформацією, призначеною для управління комп'ютерними системами.

Комп'ютерні мережі є одним з основних видів телекомунікацій.

Комп'ютерна мережа - це сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікації, які з'єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв'язку.

Основним призначенням комп'ютерних мереж є обмін даними; розподіл ресурсів - спільне використання обчислювальних потужностей (ресурсів процесора), периферійних пристроїв (принтерів, графопобудовників) та ін.; розподіл даних і програмних засобів.

Загалом мережні технології забезпечують скорочення витрат і підвищення продуктивності роботи, що є основним фактором їх поширення.

Існування та функціонування мереж визначається протоколами і стандартами. Протокол - це сукупність правил (визначень, домовленостей), які регламентують формат і процедури обміну інформацією між двома або більшою кількістю незалежних пристроїв чи процесів. Іншими словами, протокол - це опис того, як програми, комп'ютери або інші пристрої мають функціонувати у процесі взаємодії між собою - від порядку передавання бітів до формату повідомлень електронної пошти.

інформаційна система рада адміністрація

Створення протоколів диктується необхідністю організації повноцінної взаємодії технічних і програмних засобів різних вузлів мережі. З'єднати два комп'ютери кабелем - цього ще замало, аби забезпечити комунікації: кожен учасник зв'язку надсилатиме повідомлення, які не будуть зрозумілі одержувачам. Такий процес можна порівняти із засіданням, де немає головуючого і всі учасники говорять водночас, та до того ж різними мовами без перекладача. Із цього погляду, протокол, затверджений як стандарт, містить правила, дотримуватись яких неодмінно мають розробники мережного технічного та програмного забезпечення.

Роботи зі стандартизації провадять як національні, так і міжнародні організації. Серед найбільш впливових можна назвати такі: Міжнародна організація зі стандартизації (International Organization for Standardization, ISO), Міжнародний союз з телекомунікацій (International Telecommunication Union, ITU), Європейська асоціація виробників комп'ютерів (European Computer Manufactures Association, ECMA), Американський інститут національних стандартів (American National Standards Institute, ANSI), Інститут інженерів з електроніки і радіоелектроніки (Institute of Electronic and Electrical Engineers, IEEE).

З усвідомленням того, що передавання інформації між мережами різних країн матиме таке саме значення, як і з'єднання телефонних систем, Міжнародна організація зі стандартизації почала розробку еталонної моделі взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection, OSI), яку сьогодні оформлено кількома стандартами. Модель OSI передбачає кілька рівнів, кожному з яких відводиться своя роль. Рівневе подання можна обґрунтувати за аналогією зі звичайним спілкуванням. Коли люди спілкуються, вони намагаються обмінятись ідеями. Якщо відправник А хоче передати повідомлення адресатові В, то він має перетворити ідею на слова, а згодом передати ці слова наявними засобами - поштою, за допомогою азбуки Морзе тощо. На цьому рівні ідея не істотна - важливо, які фізичні засоби можна застосувати для передавання символів.

Отже, повідомлення проходить три рівні - когнітивний (рівень ідей), мовний (рівень слів) та фізичний. В адресата В проходження рівнів відбувається у зворотному порядку: він одержує лист, читає слова, а далі перетворює їх на ідею. Так само при передаванні даних через мережу повідомлення проходить сім рівнів: фізичний, канальний, мережний, транспортний, сеансовий, подання даних, прикладний.

Рівні моделі OSI розроблено не повністю. Верхні три рівні реалізуються прикладними додатками й утворюють єдиний шар (його можна назвати логічним) над мережною інфраструктурою, яку утворюють нижні чотири рівні.

Висновок. Комп'ютерні мережі є одним із видів мереж зв'язку. Закон України "Про зв'язок" містить таке визначення: мережа зв'язку - сукупність засобів та споруд зв'язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.

Комп'ютерна мережа - це сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікації, які з'єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв'язку.

Основним призначенням комп'ютерних мереж є обмін даними; розподіл ресурсів - спільне використання обчислювальних потужностей (ресурсів процесора), периферійних пристроїв (принтерів, графопобудовників) та ін.; розподіл даних і програмних засобів.

Організація корпоративної комп'ютерної мережі

Характерною ознакою корпоративних (відомчих) комп'ютерних мереж є те, що для їх побудови слід з'єднати локальні (регіональні) обчислювальні мережі, а для деяких з них - ще й розв'язати задачу підімкнення віддалених користувачів.

Перша задача звичайно розв'язується за допомогою мостів і маршрутизаторів - пристроїв, що використовуються для з'єднання мережних сегментів. У разі централізованої структури (потоки інформації спрямовані або до центру, або від нього) перевага надається мостам, які дають можливість об'єднати різні ЛОМ у прозорому режимі і незалежно від застосовуваних мережних протоколів. Завдяки маршрутизаторам вдається обслуговувати довільні інформаційні потоки з можливістю вибору оптимального маршруту для передавання пакетів і підмикатись до глобальних мереж за відповідними протоколами.

За допомогою мостів і маршрутизаторів створюються і віддалені вузли мережі - локальна мережа нібито продовжується за допомогою телефонного каналу. Програмне забезпечення запускається безпосередньо на комп'ютері віддаленого користувача і через мережу звертається до файл-сервера, мережних принтерів та інших ресурсів. Цей підхід найбільш придатний для реалізації технологій "клієнт-сервер".

На відміну від технології віддаленого вузла технологія "віддаленого управління" полягає в тому, що програмне забезпечення функціонує на комп'ютері, який входить до складу ЛОМ організації, так званому комунікаційному сервері (сервері віддаленого доступу). Віддалений абонент працює в мережі організації, як і співробітники організації на місці, ресурси ЛОМ доступні для нього так само, як і в разі роботи за комп'ютером, безпосередньо підімкненим до мережі. Комп'ютер такого користувача перетворюється фактично на віддалений термінал, з'єднаний з комунікаційним сервером телефонним або іншим каналом. Технологія "віддаленого управління" зменшує трафік - по каналу зв'язку передаються тільки оновлення екрана на сервері, коди натиснутих клавіш та інші дії, виконані віддаленим користувачем.

Удосконалення технологій Інтернет і засвоєння їх широким колом користувачів сприяло їх упровадженню в корпоративні (відомчі) мережі навіть у тому разі, коли вони не підімкнені до Мережі.

З 1995 року почав застосовуватись термін "інтранет" (intranet, інтрамережа). Узагальнюючи численні визначення, можна сказати, що інтранет - це внутрішньокорпоративна мережа, побудована на основі стандартних технологій Інтернет (TCP/IP, Web та ін.). Якщо організація (підприємство) здійснює електронний бізнес, то виникає змішана мережа, в якій підмножина внутрішніх вузлів становить інтранет, а для позначення решти (як правило, Web-серверів або просто вузлів, доступних ззовні) використовується термін Extranet (екстранет, екстрамережа).

Концепція повнофункціонального інтранет (Full Service Intranet, FSI) передбачає в інтрамережі такі сервіси:

· користувацькі - створення і публікація документів; координація робіт і взаємодія користувачів (системи електронної пошти і засоби підтримки колективної роботи); навігація (швидкий пошук і доступ до інформації); доступ до додатків;

· мережні - єдина довідкова служба (управління інформацією про людей та ресурси); реплікація (прозорий розподіл даних по мережі); безпека; управління.

Додатки FSI поділяють на три групи:

· базові, що надаються інтранет як стандартні засоби (електронна пошта, засоби колективної роботи, телеконференції, комп'ютерна телефонія, зберігання і спільне використання інформації, навігація та пошук, довідники);

· додатки, що їх розробляють незалежні виробники;

· додатки, що розробляються спеціально для потреб конкретної організації (підприємства) - бази і сховища даних, кадрові і фінансові додатки та ін.

Інтранет як корпоративна мережа має такі переваги:

· уніфікований, простий і зручний доступ до інформації. І для перегляду загальнодоступних відомостей про компанію на Web-сервері в Інтернет, і для роботи з внутрішньою інформацією на Web-сервері інтранет потрібна одна програма - Web-броузер. Останні версії популярних броузерів можуть надавати доступ не тільки до звичайних Web-сторінок, а й до баз даних, тривимірних моделей тощо. Збільшення системи не вимагає від користувача додаткової підготовки, всі переваги Web-технологій залишаються в силі;

· полегшення географічного розширення корпоративної мережі та збільшення обсягу доступних інформаційних ресурсів за рахунок природного сполучення інтрамережі з Інтернет. Вельми важливим фактором при цьому є те, що дедалі більша частка інформації від зовнішніх джерел надходить в електронному вигляді, що полегшує її обробку та інтеграцію з внутрішніми базами;

· кардинальні зміни внутрішніх комунікацій. Крім миттєвого доступу до повної актуальної інформації в масштабі всієї організації (підприємства) співробітники одержують можливість спілкуватись, проводити групові дискусії та колективний аналіз тощо. Усі офіційні комунікації підтримуються системою електронного документообігу на базі Web-серверу, а неофіційні - засобами електронної пошти і телеконференцій;

· порівняна простота проектів з упровадження інтранет, які є економічно вигідними і дають швидку віддачу, оскільки базуються на відкритих технологіях і стандартному інструментарії. Це знижує витрати як на створення та експлуатацію ІС, так і на навчання співробітників.

Висновок. Характерною ознакою корпоративних (відомчих) комп'ютерних мереж є те, що для їх побудови слід з'єднати локальні (регіональні) обчислювальні мережі, а для деяких з них - ще й розв'язати задачу підімкнення віддалених користувачів.

Перша задача звичайно розв'язується за допомогою мостів і маршрутизаторів - пристроїв, що використовуються для з'єднання мережних сегментів. У разі централізованої структури (потоки інформації спрямовані або до центру, або від нього) перевага надається мостам, які дають можливість об'єднати різні ЛОМ у прозорому режимі і незалежно від застосовуваних мережних протоколів. Завдяки маршрутизаторам вдається обслуговувати довільні інформаційні потоки з можливістю вибору оптимального маршруту для передавання пакетів і підмикатись до глобальних мереж за відповідними протоколами.

Характеристика ІС Верховної Ради України

Інформаційно-технічний комплекс (система)"РАДА" призначений для комп'ютерного забезпечення реєстрації та голосування народних депутатів, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів, а також стенографування - комп'ютеризовану підготовку стенограм засідань Верховної Ради України в режимі реального часу. Система використовується як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту та фракцій народних депутатів. Інформацією, що її видає система "РАДА", мають змогу користуватись не тільки народні депутати, а й працівники аналітичних підрозділів секретаріатів Комітетів Верховної Ради України, груп і фракцій народних депутатів, відповідних служб адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України.

Система складається з кількох спеціалізованих автоматизованих робочих місць:

АРМ "Адміністратор" є головною складовою системи. Його основними функціями є проведення голосувань і реєстрацій; запис на виступ з місця; оброблення результатів та видача їх на табло, екран головуючого та в мережу; комутація мікрофонів під час виступів народних депутатів з робочих місць; висвітлення на табло інформації про виступаючого на сесії з відліком часу його виступу та сумарного часу, виділеного на розгляд конкретного питання;

АРМ "Секретер" призначений для формування черг на виступ з трибуни з будь-якого питання, включеного до затвердженого переліку питань порядку денного, та висвітлення оголошень на табло у сесійному залі;

АРМ "Діагностика" безперервно приймає потік інформації з пультів народних депутатів, проводить його обробку та аналізує технічний стан пультів;

АРМ "Головуючий" приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записались на виступ з трибуни і з місця, анкетні дані народних депутатів, сумарний час виступів представників фракцій і груп;

АРМ "Депутат" складається з інформаційно-довідкової системи про склад депутатського корпусу та програми оброблення та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.

До складу системи "РАДА" також входять пульти народних депутатів, призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та забезпечення виступів з місця, і демонстраційні табло. На табло висвітлюються дані про виступаючого; відлік часу для виступу; результати реєстрації, голосувань та поіменних голосувань, згрупованих за фракціями та групами; відлік часу, відведеного на розгляд конкретного питання; графіки, таблиці та оголошення.

Склад і зв'язки між елементами інформаційно-технічного комплексу "РАДА" ілюструє рис.1.

Вхідною інформацією системи є анкетні дані народних депутатів, перелік зареєстрованих в Україні партій, перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради, перелік постійних комітетів Верховної Ради України.

Рис.1. Структура інформаційно-технічного комплексу "РАДА"

Вихідна інформація комплексу така:

результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

загальні результати відкритих (не поіменних) голосувань;

результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

результати поіменних голосувань, у тому числі з групуванням за фракціями та групами і за результатами голосування;

результати голосування фракцій та груп під час поіменного голосування;

результати поіменних голосувань конкретного народного депутата за певний період часу;

списки народних депутатів за їх належністю до партій, фракцій та груп, постійних Комітетів Верховної Ради України;

списки народних депутатів, записаних на виступ з трибуни, статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

аналітично-експертна інформація, оголошення і повідомлення, що висвітлюються на табло у сесійному залі та в холі;

табель присутності народних депутатів України на пленарних засіданнях за день і за місяць;

стенограми засідань Верховної Ради України з результатами проведених голосувань у роздрукованому вигляді та у вигляді бази даних "Стенограми", що зберігається у складі Електронного інформаційного бюлетеня;

роздруковані тексти виступів народних депутатів України на пленарних засіданнях за конкретний період.

Інформаційні зв'язки системи "РАДА" зображено на рис.2.

Рис.2. Інформаційні зв'язки системи "РАДА"

Поіменна реєстрація проводиться біля столів реєстрації за особистим підписом народного депутата з пред'явленням посвідчення. Водночас реєстратор вводить номер електронної картки народного депутата, який реєструється, до системи "РАДА". Народні депутати, які запізнилися на засідання, можуть протягом даного засідання зареєструватися в електронній системі біля столів реєстрації.

Інформація про кількість зареєстрованих депутатів постійно висвітлюється на моніторі головуючого, а також може бути висвітлена на табло у сесійному залі. Може бути висвітлений і список незареєстрованих депутатів. Якщо депутат не зареєструвався, інформація про його перебування на пленарному засіданні у системі "РАДА" буде відсутня і він не зможе користуватись пультом на робочому місці в залі. Дані реєстрації є підставою для нарахування виплат за час роботи депутата на пленарних засіданнях.

Для роботи з системою "РАДА" кожному народному депутатові видається персональна картка, за допомогою якої він може підмикатися до системи на будь-якому робочому місці у залі засідань, обладнаному пультом. Протягом усього часу роботи депутата в сесійному залі картка має залишатись у гнізді пульта.

Голосування здійснюється під час появи на табло спеціальної заставки з відліком часу і звукового супроводження натисканням на пульті кнопки "Слово з трибуни" та однієї з кнопок "За", "Проти" або "Утримався". Результати голосування висвітлюються на табло.

Записатися на виступ з місця можна за допомогою кнопки пульту "Слово з місця" після оголошення головуючим і висвітлення на електронному табло напису "Проводиться запис на виступ із місця". Черговість виступу народного депутата не залежить від часу натискання кнопки, оскільки система визначає її за допомогою генератора випадкових чисел. За рішенням Верховної Ради черга на виступ може формуватись залежно від належності депутатів до фракцій. Сформовані черги передаються на монітор головуючого і можуть висвітлюватись на табло в сесійному залі. При наданні головуючим слова з місця "РАДА" висвітлює на табло відомості про депутата, який виступає, вмикається мікрофон і на пульті депутата засвітлюється лампочка. Після закінчення виступу лампочка гасне і мікрофон вимикається.

Запис на виступ із трибуни для обговорення будь-якого питання порядку денного здійснюється на основі відповідних заяв на ім'я головуючого, що подаються до Секретаріату після затвердження розкладу розгляду питань на пленарних засіданнях поточного чи наступного тижня. У порядку надходження вони заносяться до комп'ютерної бази даних, а депутатові повідомляється його номер у списку. Прийом заяв припиняється у момент оголошення головуючим початку обговорення даного питання. Слово для виступу надає головуючий на засіданні в порядку, визначеному регламентом. Перелік записаних на виступ може бути висвітлений на електронному табло перед початком обговорення.

Об'яви з питань парламентської діяльності висвітлюються на електронному табло за поданням у письмовій формі керівниками комітетів та уповноваженими представниками депутатських фракцій до Секретаріату Верховної Ради України.

Основні типові функціональні підсистеми ІС Державної судової адміністрації

ІС Державної судової адміністрації призначена для забезпечення реалізації функцій Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації - організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи відповідно до Закону України "Про судоустрій України". Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

ІС державної судової адміністрації відповідно до організаційної структури і повноважень відповідних органів має містити такі типові функціональні підсистеми:

"Керування" - підсистема підтримки прийняття рішень і контролю їхнього виконання в системі державної судової адміністрації;

"Адміністрування" - підсистема організаційного забезпечення діяльності судів і територіально-об'єктного контролю. У підсистемі організується узагальнення даних територіально-об'єктного контролю з усіх видів забезпечення діяльності судів;

"Фінанси" - підсистема фінансового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації. Підсистема включає засоби програмного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку і звітності, обробки оборотних балансів і формування зведеної звітності судів загальної юрисдикції та органів державної судової адміністрації; комплекс програм і баз даних для задач економічного аналізу і прогнозування різних ситуацій; комплекс засобів, які забезпечують вирішення задач фінансування судів і органів державної судової адміністрації, обліку виділених фінансових коштів, розрахунку заробітної плати, формування бюджету і контролю його виконання;

"Ресурси" - підсистема автоматизованого вирішення задач матеріально-технічного (ресурсного) забезпечення діяльності судів. У підсистемі організується автоматизований облік інформації про норми забезпечення, потреби, наявність і рух різних ресурсів у судах і органах державної судової адміністрації;

"Право" - підсистема інформаційно-правового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації з організацією доступу до систем правової інформації а також веденням баз даних із судової практики;

"Статистика" - підсистема судової статистики;

"Діловодство" - підсистема автоматизованого діловодства і документообігу судів і органів державної судової адміністрації;

"Кадри" - підсистема автоматизованого вирішення задач керування кадрами. У підсистемі реалізуються задачі кадрового забезпечення діяльності судів і органів державної судової адміністрації, задачі соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, членів їхніх родин і державних службовців. Створюються та оновлюються бази даних "Штатний розклад", "Кадри", "Соціальне страхування";

"Будівництво" - підсистема автоматизованого вирішення задач капітального будівництва, експлуатації будинків і споруджень судів та органів державної судової адміністрації;

"Навчання" - підсистема дистанційного навчання працівників судів і органів державної судової адміністрації;

"Контроль" - підсистема автоматизованого вирішення контрольно-ревізійних задач;

"Звернення" - підсистема обліку звернень громадян, обробки повідомлень і контролю виконання доручень;

"Взаємодія" - підсистема взаємодії з органами державної влади і доступу до єдиної інформаційної бази;

"Співробітництво" - підсистема інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва;

"Техдопомога" - підсистема технологічного і методичного забезпечення роботи судів і органів державної судової адміністрації.

ІС державної судової адміністрації має бути реалізована відповідно до принципів відкритих систем на базі інтранет-технологій.

Перелічені функціональні підсистеми мають передбачати поєднання за вертикаллю інформаційної взаємодії - від первинного джерела інформації до центрального апарату.

Список використаних джерел

1. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

2. Гаврилов О.А. Основы правовой информатики. - М.: Академ. правовой ун-т при Ин-те государства и права РАН, 1998. - 42 с.

3. Кісельов М. Про створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України // Право України. - 1997. - № 3.

4. Компьютерные технологии в юридической деятельности: Учеб. пособие/ Под ред. проф.Н. Полевого, канд. юрид. Наук В. Крылова. - М.: Изд-во БЕК, 1994. - 304 с.

5. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 420 с.

6. Ситник В.Ф. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка, 1995. - 162 с.

7. Саницький В.А. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навч.-практ. посібник. - К.: Редакційно-видавничий відділ МВС України, ТОВ "АНЕТКС", 2000. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та характеритсики комп'ютерних мереж. Огляд існуючих варіантів побудови інформаційної системи для торгівельного підприємства. Побудова локальної мережі, загальної структури інформаційної системи, бази даних. Аналіз санітарно-гігієнічних умов.

    курсовая работа [624,4 K], добавлен 19.05.2015

  • Розрахунок елементів структурованої кабельної системи, ІР-адресації комп’ютерної мережі, плану прокладання кабельних трас та розміщення робочих місць. Створення моделі КМ у програмі PacketTracer. Особливості настройки її комутаторів та маршрутизаторів.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 15.06.2014

  • Вибір архітектури і топології мережі, її оптимальної конфігурації. Налагодження операційної системи сервера. Технічне та програмне обслуговування комп’ютерної мережі. Розрахунок необхідної довжини кабелю та кількості й типів мережного обладнання.

    дипломная работа [6,2 M], добавлен 15.06.2014

  • Фізичне та логічне представлення топології мереж, кабельна система. Вибір мережевого устаткування. Імітаційне моделювання корпоративної комп’ютерної мережі в NetCracker 4.0. Представлення локальної мережі в Microsoft Visio 2013, економічне обґрунтування.

    курсовая работа [993,5 K], добавлен 17.05.2015

  • Поняття комп'ютерної мережі як системи зв'язку між двома чи більше комп'ютерами через кабельне чи повітряне середовище. Середовище передачі у комп'ютерних мережах. Передумови інтенсивного розвитку мережних технологій. Мережні сервіси, класифікація мереж.

    реферат [20,8 K], добавлен 13.11.2013

  • Використання мережі із топологією "розподілена зірка", витої пари та концентраторів (для сполучення), мережевої карти із роз'ємами типу RG-45, встановлення операційної системи та монтаж мережі комп'ютерної лабораторії із підключенням до Інтернету.

    контрольная работа [1,0 M], добавлен 12.06.2010

  • Розрахунок інформаційних потоків у ЛОМ підприємства, планування середнього трафіку і коефіцієнта використання мережі. Планування структурованої кабельної системи. Структура клієнт-серверних компонентів корпоративної комп’ютерної мережі, захист інформації.

    курсовая работа [828,7 K], добавлен 01.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.