Виконання креслень з використанням програми "Компас-3D"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1 Інформаційні технології в підводному кораблебудуванні

1.1 Козацький підводний човен

1.2 Походження

1.3 Критика та подальші дослідження

1.4 Відсутність взірцевого експонату

1.5 Недостатня кількість першоджерел

1.6 Опрацювання першоджерела

1.7 Французькі кораблі майбутнього. Проекти SMX-25 і ADVANSEA

2 КОМПАС-3D

2.1 КОМПАС-3D, як універсальна система тривимірного проектування

2.2 Особливість КОМПАС-3D

2.3 Функції, що дозволяють значно прискорити процес проектування

2.4 Трьохвимірне проектування в КОМПАС-3D

3 Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В процесі курсової роботи я повинен розглянути такі питання:

ь Вивчити сутність інформаційних технологій та визначити їх місце в сучасному світі, для суспільства , розгляну зміни технологій в комп'ютерній техніці

ь Я розгляну еволюцію комп'ютерів від перших величезних машин до компактних PC

ь Проаналізувати розвиток комп'ютерної техніки ;

ь Проаналізувати роботу програми в компас 3D

ь Навчитися працювати в компасі 3D;

ь Виконувати креслення в компасі 3D, я був в захваті від зручного інтерфейсу ,і легкості проектування деталей.

1 Інформаційні технології в підводному кораблебудуванні

1.1 Козацький підводний човен

креслення компас тривимірний

Козацький підводний човен -- судно, що за твердженнями французьких, англійських[ та російських авторів використовувалося козаками часів Запорозької січі і могло деякий час перебувати під водою.

У науковій літературі інформація про такі човни подається як достовірний факт.У радянські, а потім і в часи української незалежності тема набула поширення у популярній літературі.

1.2 Походження

Історичним першоджерелом існування козацького підводного човну є повідомлення французького філософа XVI століття єзуїта Р. Фурньє (в інших джерелах Урньє), який, відвідавши Константинополь у 1595 році, написав:

«Тут мені розповідали зовсім незвичайні історії про напад північних слов'ян на турецькі міста й фортеці. Вони з'являлися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів. Мені й раніше оповідали, ніби слов'янські воїни перепливають море під водою, але я вважав це за вигадку. Тепер же я говорив з тими людьми, які були свідками підводних набігів слов'ян на турецькі береги »

Як видно з повідомлення, сам Фурньє не бачив використання козацьких човнів-„чайок“ в якості підводних човнів, а лише передає те, що турки розповідали йому самому про напади козаків і плавання під водою.

У 1820 році в Парижі, а в 1827 році вже і в Росії вийшла книга французького капітана та винахідника підводних човнів Монжері (в деяких джерелах Менжері) «Про підводне мореплавання й війну», в якій, коментуючи статтю Фурньє, автор зазначав:

«Запорозькі козаки користувалися весловими суднами, які мали здатність опускатися під воду, рухатися так протягом тривалого часу, а потім повертатися назад, піднявши вітрила»

Монжері, як досвідчений мореплавець, робить спробу реконструкції такого козацького човна

1.3 Критика та подальші дослідження

Оскільки даний незначний епізод морської історіографії не розглядався як визначальний -- то й впродовж століття йому не приділялося належних критичних чи дослідницьких матеріалів. Лише з середини 20-го століття через призму використання теми «козацьких підводних човнів» в публіцистиці та літературі -- на цю тему й її дослідження звернули увагу дослідники та історики.

Назагал критика розглядається в кількох площинах: відсутність взірцевого експоната; недостатня кількість першоджерел; детальне вивчення-трактування тексту Фурньє та подальші праці винахідника-експериментатора підводних човнів Монжері; науково-історичні розвідки українських та російських дослідників.

1.4 Відсутність взірцевого експонату

Суттєвий критичний чинник, який супроводжує це питання. До того ж самих козацьких чайок, як експонатів епохи Запорозької Січі збереглося обмаль, це твердження так і не було спростоване прихильниками теми козацьких підводних човнів.

1.5 Недостатня кількість першоджерел

Козацькі літописці такі як Самійло Величко, Самовидець, Григорій Граб'янка у своїх творах не згадують конкретно підводних човнів. Також немає згадок про них в українських, польських, турецький, російських, французьких, румунських історичних документах. Не згадуються такі човни в працях істориків Михайла Грушевського чи Михайла Драгоманова. Нічого не говориться про них і в українському фольклорі. Взагалі до другої половини ХХ століття ані в історичних документах, ані в працях місцевих істориків: українських, російських, польських козацькі підводні човни не згадуються, лише коли настала ера широкого використання підводних човнів -- зріс й інтерес до гіпотези про ймовірність використання козаками човнів підводного типу. Тому критичні зауваження та розвідки перейшли в іншу площину.

1.6 Опрацювання першоджерела

Коли підводні човни стали звичними, від тих пір інтерес та згадування гіпотези-твердження щодо використання козаками підводних човнів значно зросли. Тому частина дослідників сконцентрувалася на критичному дослідженні першоджерела.

Козацькі літописці такі як Самійло Величко, Самовидець, Григорій Граб'янка у своїх творах не згадують ніяких підводних човнів, вони взагалі не пишуть про морські походи. Так само немає жодних згадок про них в українських, польських, турецький, російських, французьких, румунських історичних документах. Не згадують про підводні часи так історики як Грушевський чи Драгоманов. Нічого не говориться про них і в українському фольклорі. Взагалі до другої половини ХХ століття ані в історичних документах, ані в працях місцевих істориків козацькі підводні човни не згадуються. Тобто в часи, коли підводних човнів або не існувало або ж вони були результатом використання найновіших технологій, гіпотеза про козацькі підводні човни не набула скільки-небудь значного поширення, а от у другій половині ХХ століття та пізніше, коли підводні човни стали звичними, інтерес та згадування гіпотези значно зросли.

Єдиним історичним першоджерелом гіпотези є повідомлення французького філософа XVI століття єзуїта Р. Фурньє (в інших джерелах Урньє) який відвідавши Константинополь у 1595 році, писав:

«Тут мені розповідали зовсім незвичайні історії про напад північних слов'ян на турецькі міста й фортеці. Вони з'являлися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів. Мені й раніше оповідали, ніби слов'янські воїни перепливають море під водою, але я вважав це за вигадку. Тепер же я говорив з тими людьми, які були свідками підводних набігів слов'ян на турецькі береги»

Як видно з повідомлення сам Фурньє козацьких підводних човнів не бачив, а лише передає те, що ніби-то турки розповідали йому самому про напади козаків і плавання під водою. Прихильники ідеї козацьких підводних човнів, наприклад Мирослав Мамчак, вважають, що навряд чи турки виставили б себе перед чужинцем на посміховисько, в той час як критично налаштовані дослідники, наприклад Тушин Ю. П., навпаки сприймають це повідомлення як вигадки, якими турки пояснювали власні невдачі. На цьому єдиному історичному джерелі і ґрунтується гіпотеза і саме за це вона критикується опонентами, бо за словами того ж Тушина «вже один той факт, що усі автори протягом півтори сотні років повторюють фантастичну розповідь Фурньє і припущення Монжері, насторожує».

Сторінка з книжки Монжері, зверніть увагу на твердження про використання підводних човнів у Європі в ХІІІ столітті, та часті втечі.

У 1820 році в Парижі, а в 1827 році вже і в Росії вийшла книга французького капітана та винахідника підводних човнів Монжері (в деяких джерелах Менжері) «Про підводне мореплавання й війну» в якій коментуючи статтю Фурньє, автор зазначав: «Запорозькі козаки користувалися весловими суднами, які мали здатність опускатися під воду, рухатися так протягом тривалого часу, а потім повертатися назад, піднявши вітрила». Не маючи ніяких джерел окрім Фурньє Монжері однак робить сміливу реконструкцію козацького човна, чи точніше те, яким він його уявляє. На думку французького винахідника козаки обшивали свої човни ззовні шкірою, корпус їх накривали герметичною палубою, а над нею вертикально споруджували шахту, всередині якої знаходився козак, який вів спостереження за морем і водночас керував човном, шахта одночасно слугувала і для постачання свіжого повітря всередину човна; човни в підводному положенні рухалися за допомогою весел, при чому герметичність бортів у місцях встановлення весел забезпечували шкіряні манжети. Пізніше цей підводний човен Монжері описав Н. Адамович у своїй книжці «Подводные лодки их устройство и история» виданій в Санкт-Петербурзі в 1905 році. В 1957 році реконструкцію Монжері в переказі Адамовича згадує радянський дослідник підводного флоту Трусов Г. М. у книжці «Подводные лодки в русском и Советском флоте». Трусов хоч і вважає ймовірним існування козацьких підводних човнів, але чітко вказує на гіпотетичність опису Монжері і зазначає:

«К сожалению, никаких других документальных данных об этих челнах пока не найдено»

Слід зазначити, що всі численні свідчення як сучасних істориків так і популярних джерел про козацькі підводні човни або ж не подають першоджерел на яких ґрунтуються, або ж вони врешті-решт зводяться до Фурньє, Монжері, Адамовича і Трусова.



Сторінка з книжки Монжері, зверніть увагу на твердження про використання підводних човнів у Європі в ХІІІ столітті, та часті втечі.

Фантазія сучасного художника

Ніяких історичних свідчень щодо того як саме виглядав гіпотетичний козацький підводний човен нема. Реконструкція Монжері не знайшла підтвердження конкретними матеріальними артефактами. Однак сама ідея козацького підводного човна спричинила появу цілого ряду поглядів щодо його гіпотетичної конструкції. Якщо одні дослідники дійсно вважають, що подібні човни існували і пробують уявити як вони виглядали, то інші розглядають це як теоретичну проблему створення підводного апарата з тими технічними можливостями, що їх мали козаки. Тут можна виділити 2 підходи: згідно з першим змальовуються гіпотетичні козацькі підводні човни, переважно повторюється припущення Монжері, згідно з іншим розглядається можливість використання козаками перевернутого човна чи навіть чайки за принципом дзвона.

Перший підхід часто критикують через те, що підводний човен, на відміну від тої ж чайки є дуже складним пристроєм і побудова його козаками за їхніх технологічних можливостей малоймовірна. Конструктор сучасних підводних човнів Юрій Крючков, наприклад, уважає «Це було неможливо зробити технологічно». Відомий радянський дослідник підводного флоту І. Биховський

«Думається, що в даному випадку справа виглядала дещо простіше. Мабуть, запорозькі козаки перевертали свої човни і занурювали їх у воду, а дихали повітрям, яке залишалося під човном. Використовуючи такий спосіб пересування під водою (спосіб підводного дзвону), козаки могли непомітно підкрадатися до ворожого берега »

Що стосується описів саме козацьких підводних човнів, що не спираються на Монжері, то найчастіше в Інтернеті можна натрапити на подібний уривок:

«Виготовлялися такі підводні човни із суцільних стовбурів. У них робилося подвійне дно зі стулками. Для баласту на дно насипали пісок. При потребі спідні стулки другого дна розгиналися і човен випливав на поверхню. Угорі також були задраєні стулки люка. Щоб усередину надходило повітря, видовбували отвір і в нього вставляли очеретяні трубки.»

Також трапляється в мережі й інформація такого типу

«Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А у висунуту над поверхнею моря трубу -- прообраз майбутнього перископа -- стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться де турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав, і козаки з'являлися на поверхні води. Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з'являлися з самісінького дна моря.»

1.7 Французькі кораблі майбутнього. Проекти SMX-25 і ADVANSEA

Серед всіх розмов про купівлю Росією французьких кораблів класу «Містраль» дуже рідко зустрічається цілком очевидна й логічна думка. Суть її в тому, що дана співпраця, серед іншого, свідчить і про досить гарний розвиток французького суднобудування. Проте з якоїсь причини сперечальники воліють це не згадувати. І, треба визнати, Франція справді не пасе задніх у рейтингу країн, що будують власні бойові кораблі. Причому П'ята республіка не забуває і про перспективні проекти. З цих робіт найбільший інтерес представляють два корабля, про які зараз піде мова.

SMX-25: фрегат-підводний човен

У військово-технічному середовищі час від часу бувають сплески активності на грунті універсалізму. Так, наприклад, з'явилися ті ж винищувачі-бомбардувальники. Але «уніфікатори» не обійшли своєю увагою і флот, хоча перші досліди і були не зовсім вдалі. Англійський підводний човен X1, що увійшов до складу флоту Її Величності в 1925 році, мав дуже серйозне для свого класу озброєння. Це були шість торпедних апаратів і чотири 132-мм гармати. У 29-му французи спустили на воду свій «Сюркуф», оснащений 12 (!) торпедними апаратами і двома гарматами калібру 203 мм, не вважаючи зенітну «дрібницю». Тим не менш, обидва революційних проекти не виявилися вдалими, хоча б тому, що з надводними кораблями за допомогою гармат зручніше воювати надводним кораблям, а підводні човни повинні працювати торпедами і не потрапляти на очі противнику. У результаті X1 в 36-м вирушила «на голки», а «Сюркуф» в 42-му - на дно. Англійці ще до створення свого човна відмовилися від ідеї «комбінованого» надводно-підводного корабля. Французи також не стали розвивати концепцію, але лише до пори до часу.

SMX-25: фрегат-підводний човен

З середини 2000-х років в різних джерелах почала з'являтися інформація, що Франція має намір повернутися до концепції надводно-підводних кораблів, хоча і з поправкою на нинішні технології. Все це залишалося лише чутками до виставки Euronaval-2010: на ній фірма DCNS представила макет свого «гібрида», що отримав назву SMX-25. Цей чудо-корабель завдовжки майже 110 метрів і з підводною водотоннажністю близько трьох тисяч тонн, за задумом творців, повинен поєднати в собі всі кращі якості надводних кораблів і підводних човнів. Напевно, можна трохи покепкувати і сказати щось на кшталт «десь і колись ми це вже чули». У той же час, не можна не визнати, що заявлені характеристики корабля виглядають досить правдоподібними. Конструктори стверджують, що нова потужна газотурбінна силова установка з трьома водометами повинна розганяти SMX-25 на поверхні до 35-38 вузлів (цілком на рівні сучасних надводних кораблів) і до 10 вузлів в підводному положенні (значно менше, ніж у сучасних підводних човнів). Обіцяєма дальність ходу складає дві тисячі морських миль. Цього року, на виставці LIMA-2011 були оголошені оновлені характеристики корабля. Ходові залишилися майже такими ж, зате змінилося водотоннажність. Тепер вона становить близько 2850 тонн в надводному і 4500 т в підводному положенні.

Екстер'єр SMX-25 дуже і дуже футуристичний. Він поєднує в собі тонкий обтічний корпус, який полегшує підводний рух і розвинену надбудову. В останній розміщуються командний пост, всі необхідні антени різних систем, а також пускові установки ракет в кількості 16 штук. За запевненням DCNS, у вертикальних шахтах можуть знаходитися як зенітні, так і протикорабельні ракети - що забажає замовник. Однак конкретне «меню», з якого можна вибрати склад озброєнь, поки так і не було опубліковано. Найімовірніше, розробник і сам ще не визначився з ним, хоча це може бути натяком на сумісність корабля з усіма наявними та доступними типами ракет. Не забуті і класичні для підводних човнів торпеди - для них в носовій частині передбачено чотири торпедних апарати.

Мал.Екстер'єр SMX-25

Тактично, як вважають у DCNS, їхній корабель повинен зайняти ніші фрегатів і підводних човнів-«мисливців». Одночасно з цим SMX-25 може використовуватися і для перевезень десанту, нехай навіть всього десяти чоловік у повній викладці. У такому випадку корабель буде змушений підходити до берега на мінімально можливу відстань, тут-то в черговий раз йому і стане в нагоді малопомітність для радарів противника. Саме малопомітністю пояснюються специфічні обводи надбудови. Крім патрулювання або атаки ворожих кораблів SMX-25 може виконувати розвідку: для цього з нього можна використовувати безпілотники. Правда, точну їх кількість і доступні типи теж не поки розголошуються.

На даний момент ще жодна країна не зацікавилася проектом настільки, щоб укладати контракти. DCNS, в свою чергу, з самого подання корабля публіці постійно говорить про порівняно низьку вартість SMX-25. По-перше, стверджують автори проекту, в цьому кораблі застосовуються не якісь захмарні, але виключно існуючі та освоєні промисловістю технології. По-друге, один фрегат-підводний човен обійдеться значно дешевше, ніж один окремий фрегат і один окремий підводний човен. Що ж до звичайних для такого універсалізму знижень «прикладних» даних, то на цей рахунок DCNS з французькою ввічливістю мовчить. Можна, звичайно, припустити, що вони могли б сказати на цей рахунок, але виховані люди в чужі голови залізти не намагаються.

Електричний ADVANSEA

На тій же виставці Euronaval-2010 DCNS представили ще один перспективний проект під назвою ADVANSEA (ADVanced All-electric Networked ship for SEA dominance - просунутий повністю електричний корабель морського призначення). На перший погляд, звичайний сучасний корабель зі специфічною стелс-зовнішністю, але найцікавіше у нього всередині. Найширшим використанням у флоті електричних систем уже давно нікого не здивуєш. Так що корабель завдовжки 120 метрів і водотоннажністю 4500 тонн буде приводиться в рух недивними електромоторами. Проте живитися вони будуть не від генератора, приєднаного, наприклад, до газотурбінного двигуна, а від акумуляторів. Найімовірніше, це будуть батареї з твердополімерним електролітом, хоча, поки справа дійде до побудови корабля, тип акумуляторів можуть і змінити. До того ж не можна виключати ймовірність того, що акумулятори, нехай навіть і тричі перспективні, приберуть і поставлять замість них старі добрі двигуни з генераторами. DCNS, треба сказати, оголосили зразкове енергоспоживання корабля - близько 20 мегават. Виходячи з цієї цифри, акумулятори виглядають не надто реальним варіантом енергетичної установки. Хіба що французи зроблять якийсь прорив в науці і технології чи, як обіцяють, будуть використовувати в двигунах явище надпровідності.

Електричний ADVANSEA

Зовнішність «Едванс», як і у SMX-25, досить футуристична, але все ж більш звична оку, хоча корпус з надбудовою і виконані у вигляді пересічних площин для зниження радіолокаційної помітності. Принаймі, по виду ADVANSEA відразу можна сказати, що це надводний корабель. Не бентежить навіть специфічна форма носа, яка, як стверджують конструктори, покращує ходові якості і дозволяє розганятися кораблю (за попереднім проектом) до 28-30 вузлів.

За своїм призначенням «Едванс» є фрегатом і озброєння у нього відповідне. У надбудові розміщені шахти для ракет різних типів і невеликий ангар для безпілотників з ліфтом, який буде доставляти їх на злітний майданчик нагорі надбудови. На кормі корабля є ще одна злітна площадка великих розмірів, призначена для вертольотів і літаків з вертикальним зльотом і посадкою, якщо такі є у замовника. Але найбільший інтерес представляє «артилерія» ADVANSEA. Не випадково слово взято в лапки: на кораблі не буде звичної стволового озброєння, звичайно, крім табельної зброї екіпажу. В якості зенітних гармат і кулеметів інженери DCNS збираються ставити на «Едванс» лазерні установки, а в якості далекобійних гармат - електромагнітні «вундерваффе». Які саме - гармати Гаусса або рельсотронні - вони поки не уточнювали. У DCNS окремо відзначають, що така «артилерія» дозволить брати на борт набагато більше снарядів, адже бойові електромагнітні прискорювачі не потребують пороху і, отже, боєприпаси при тій же ефективності виходять більш компактними. А лазерам крім електрики взагалі нічого не потрібно. От тільки всі ці речі вимагають колосальних витрат електроенергії. Чи впораються з ними енергетичні установки корабля - велике питання. На тлі вищесказаного якось губляться обіцяні розробником багатофункціональна РЛС, єдина система управління озброєнням, новий комплекс РЕБ і інша «начинка» корабля. Але ж всі ці речі безпосередньо впливають на практичні перспективи проекту. Але, мабуть, DCNS вирішили залучати потенційного клієнта фантастичними на даний момент речами.

Для досягнення запланованих результатів розробник повинен вирішити цілий набір завдань. Самі DCNS визначають їх так:

Двигун. При невеликих габаритах він повинен мати значну потужність. Для досягнення цього інженери планують впроваджувати нові технології, у тому числі й ті, які поки що зустрічаються виключно в лабораторних умовах.

Енергетична установка. Акумулятори повинні мати відповідну ємність і потужність, що стає особливо важливим з урахуванням заявлених озброєнь корабля.

Нова система управління. ADVANSEA має кардинально нову архітектуру корабельних систем, що вимагає не менш нового підходу до автоматизації та управлінні нею. Розробники корабля вважають, що це буде найпростіша з поставлених перед ними завдань.

У контексті проблем, з якими зіткнувся «Едванс», автор цієї статті вважає важливим згадати ще одну річ. В останні кілька років намітився певний прогрес у сфері корабельних лазерних установок. Однак з рейковими гарматами та іншими електромагнітними штуками справа йде гірше. Перші випробування рельсотрона корабельного базування намічені тільки на 2018 рік. Чи встигне Франція до потрібного терміну обзавестися власними подібними озброєннями?

Коли?

При всій високій мірі новизни обох проектів, не можна не визнати, що вони представляють певний інтерес для країн, що бажають мати сучасний флот, але не мають можливість будувати його самостійно. Однак і ADVANSEA, і SMX-25 навіть на випробування вийдуть не сьогодні і не завтра. За рахунок адаптації до наявних технологій фрегат-підводний човен може бути побудований вже до 2015-17 року. А ось перший «Едванс» з повним складом обладнання навіть за найоптимістичнішими прогнозами буде спущений на воду не раніше 20-го. Самі ж DCNS мають намір зробити це в 2025 році. Але для того, щоб встигнути до цього терміну, розробнику доведеться вирішити не одну задачу. Хоча, треба зауважити, у DCNS поки ще достатньо часу, щоб успішно справитися з усіма проблемами.

2. КОМПАС-3D

2.1 КОМПАС-3D, як універсальна система тривимірного проектування

В даний час, більшість підприємств прагнуть проектувати в тривимірному просторі. Тривимірні CAD-системи надають проектувальнику великий простір для творчості і при цьому дозволяють значно прискорити процес випуску проектно-кошторисної документації. Поряд зі швидкістю, такі системи дозволяють підвищити точність проектування: стає простіше відстежити спірні моменти в конструкції.

КОМПАС-3D, як універсальна система тривимірного проектування, знаходить своє застосування при вирішенні різних завдань, у тому числі і архітектурно-будівельного і технологічного проектування.

Найбільш широке застосування система отримала у вирішенні завдань проектування металевих конструкцій - сталевих споруд, фасадних і купольних конструкцій з алюмінієвого профілю і т.п.

Класичний процес тривимірного параметричного проектування

Система КОМПАС-3D дозволяє реалізувати класичний процес тривимірного параметричного проектування - від ідеї до асоціативної об'ємної моделі, від моделі до конструкторської документації.

Основні компоненти КОМПАС-3D - власне система тривимірного твердотільного моделювання, універсальна система автоматизованого проектування КОМПАС-Графік і модуль проектування специфікацій. Всі вони легкі в освоєнні, мають російськомовні інтерфейс і довідкову систему.

Компанією АСКОН розроблені різні додатки в області тривимірного моделювання, що доповнюють функціонал КОМПАС-3D ефективним інструментарієм для вирішення спеціалізованих інженерних завдань. Модульність системи дозволяє користувачеві самому визначити набір необхідних йому додатків, що забезпечують тільки затребувану функціональність, за рахунок чого досягається оптимізація вартості рішення.

Система КОМПАС-3D призначена для створення тривимірних асоціативних моделей окремих деталей і складальних одиниць, що містять як оригінальні, так і стандартизовані конструктивні елементи. Параметрична технологія дозволяє швидко одержувати моделі типових виробів на основі одного разу спроектованого прототипу. Численні сервісні функції полегшують вирішення допоміжних завдань проектування й обслуговування виробництва.

Рис.2.1:Проектування металевих конструкцій



Рис.2.2.3D модель окремої деталі

2.2 Особливість КОМПАС-3D

Ключовою особливістю КОМПАС-3D є використання власного математичного ядра і параметричних технологій, розроблених фахівцями АСКОН.

Базовий функціонал системи включає в себе:

ь розвинений інструментарій тривимірного моделювання;

ь засоби роботи над проектами, що включають кілька тисяч підзборок, деталей і стандартних виробів;

ь функціонал моделювання деталей з листового матеріалу - команди створення листового тіла, згинів, отворів, жалюзі, буртиков, штамповок і вирізів в листовому тілі, замикання кутів і т.д., а також виконання розгортки отриманого листового тіла (у тому числі формування асоціативного креслення розгортки);

ь спеціальні можливості, що полегшують побудову ливарних форм - ливарні ухили, лінії роз'єму, порожнини за формою деталі (у тому числі із завданням усадки);

ь засоби створення поверхонь;

ь інструменти створення користувацьких параметричних бібліотек типових елементів;

можливість отримання конструкторської та технологічної документації: вбудована система КОМПАС-Графік дозволяє випускати креслення, специфікації, схеми, таблиці, текстові документи;

можливість проставляння розмірів і позначень у тривимірних моделях (підтримка стандарту ГОСТ 2.052-2006 «ЕСКД. Електронна модель виробу»);

ь підтримку стандарту Unicode;

ь засоби інтеграції з різними CAD / CAM / CAE системами;

ь засоби захисту даних користувача, інтелектуальної власності та відомостей, що становлять комерційну та державну таємницю (реалізовано окремим програмним модулем КОМПАС-Захист).

Простий інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, потужна довідкова система і вбудоване інтерактивне навчальне керівництво «Азбука КОМПАС» дозволяють освоїти роботу з системою в найкоротші терміни і без зусиль.

Для автоматизації розробки і випуску конструкторської документації АСКОН пропонує універсальну систему автоматизованого проектування КОМПАС-Графік, що дозволяє в швидкісному режимі випускати креслення виробів, схеми, специфікації, різні текстові документи, таблиці, інструкції та інші документи.

Гнучкість налаштування системи і велика кількість прикладних бібліотек та програм для КОМПАС-Графік дозволяють закрити практично всі завдання користувача, пов'язані з випуском технічної документації.

Система КОМПАС-Графік надає найширші можливості автоматизації проектно-конструкторських робіт в різних галузях промисловості. Він успішно використовується в машинобудівному проектуванні, при проектно-будівельних роботах, складанні різних планів і схем.

Рис.2.3: КОМПАС-3D в машинобудуванні

КОМПАС-Графік може використовуватися як повністю інтегрований в КОМПАС-3D модуль роботи з кресленнями та ескізами, так і в якості самостійного продукту, що повністю закриває завдання 2D-проектування і випуску документації.

Система спочатку орієнтована на повну підтримку стандартів ЄСКД. При цьому вона володіє можливістю гнучкого налаштування на стандарти підприємства. Засоби імпорту / експорту графічних документів (КОМПАС-Графік підтримує формати DXF, DWG, IGES, eDrawings) дозволяють організувати обмін даними із суміжниками і замовниками, які використовують будь-які креслярсько-графічні системи. Весь функціонал КОМПАС-Графік підпорядкований цілям швидкісного створення високоякісних креслень, схем, розрахунково-пояснювальних записок, технічних умов, інструкцій та інших документів.

Сучасні підприємства проявляють все більшу зацікавленість у використанні сучасних інформаційних технологій для автоматизації проектування складної технологічної оснастки - штампів та прес-форм. Для цих цілей компанією АСКОН розроблено комплекс програмних засобів КОМПАС-Штамп.

Фахівців підприємств залучають можливості гнучкого управління процесом проектування, висока швидкість створення та оформлення конструкторської документації, автоматичне виконання розрахунків. У системі реалізовані різноманітні сервісні функції, а конструктор отримує зручний доступ до інформаційної бази.

Комплекс програмних засобів КОМПАС-Штамп включає систему автоматизованого проектування штампів і параметричні бібліотеки конструктора штампів. За допомогою системи можливе проектування штампів будь-яких конструкцій для різних операцій холодного листового штампування (вирубки, пробивки, згинання, отбортовки, витяжки і т.д.).

Система автоматизованого проектування штампів містить:

ь Засоби формування та ведення проектів конструкцій;

ь Засоби формування повного комплекту документації на штамп;

ь Обширну інформаційну базу, що включає таблиці НДІ.

Проект конструкції штампа формується у вигляді дерева проекту і відображає номенклатурний склад і технічні особливості складових елементів конструкції, у якості яких виступають складальні одиниці (блок, пакет і т.д.) або технологічні системи (система кріплення, система фіксації і пр.). Проектування елементів конструкції виконується в середовищі креслярсько-конструкторської системи КОМПАС-Графік під управлінням бібліотек проектування системи

Система КОМПАС-Штамп

За допомогою бібліотек проектування КОМПАС-Штамп вирішуються такі завдання:

ь Виконання технологічних розрахунків (розгорнення гнутого профілю, технологічних параметрів отбортовки і витяжки, зусилля штампування);

ь Виконання технологічних і конструкторських побудов (заготовок, операційних переходів, схем розкрою смуги при штампуванні, робочої зони штампа);

ь Виконання конструкторських розрахунків параметрів і характеристик штампа, технологічних систем і деталей (габаритів робочої зони, центру тиску і закритою висоти штампа, параметрів гумового буфера і пружин в системах знімання і притиску, питомого тиску на опорну поверхню пуансона, виконавчих розмірів робочих деталей, повірочних розрахунків кріплення на зріз і т.п.);

ь Проектування і компонування елементів конструкції штампа на складальних кресленнях;

ь Оформлення комплекту конструкторської документації на штамп (складальних і робочих креслень, операційного ескізу, специфікації).

КОМПАС-Штамп надає конструктору можливість вибирати раціональні рішення з варіантів, пропонованих системою, контролювати і редагувати значення всіх параметрів, отриманих розрахунковим шляхом.

Модульна структура програмного та інформаційного забезпечення системи в поєднанні зі зручним інтерфейсом дозволяє користувачеві самостійно управляти процесом проектування, встановлювати зручну послідовність операцій та формування складальних і робочих креслень.

Нова версія КОМПАС-Штамп 5.6 працює на платформі КОМПАС-Графік V7 Plus і V8. Зупинимося докладніше на функціях, що дозволяють значно прискорити процес проектування.

2.3 Функції, що дозволяють значно прискорити процес проектування

Істотні зміни відбулися в проектуванні робочої зони для розділових операцій. Мета змін - скорочення часу на формування робочої зони, виключення помилок на етапі введення відомостей про штампувало деталі і про робочій зоні в цілому. Тепер ця операція стала більш наочною і простий. Замість того щоб задавати номери кроків штампування для кожного контуру числовими значеннями, конструктор задає кількість кроків штампування, а потім курсором вказує кроки, в яких необхідно розмістити штампуемость контури.

Додана нова функція розрахунку параметрів оптимального розкрою смуги при однорядною звичайною схемою розкрою. Система розраховує оптимальний кут укладання деталі в смузі, крок штампування і ширину смуги, при яких коефіцієнт розкрою буде максимальним.

Удосконалено функції створення об'єктів специфікації при проектуванні складального креслення. Тепер при формуванні документації на штамп можна створювати специфікацію не тільки за допомогою КОМПАС-Штамп, але і засобами системи проектування специфікації КОМПАС-3D. Раніше специфікація в КОМПАС-Штамп формувалася у вигляді звичайного креслення (CDW), де у вигляді тексту занесені рядки специфікації. Для конструкторів, які звикли створювати специфікацію засобами системи проектування специфікації КОМПАС-3D, специфікація КОМПАС-Штамп була і не звичною, і не наочної, і не завжди зручною. Особливо часто труднощі виникали в тих випадках, коли при проектуванні штампів додатково використовувалися деталі з прикладних бібліотек. Відбувалося це тому, що в прикладних бібліотеках створюються об'єкти специфікації системи проектування специфікації КОМПАС-3D. Тепер цей недолік усунуто.

Додані функції розрахунку мас деталей штампа і маси всього штампа. Розраховані маси деталей автоматично заносяться в основні написи деталізованих креслень, а загальна маса штампа заноситься в основний напис складального креслення. З'явилася функція проектування кулькового направляючого вузла за ГОСТ 14676-83, який включає напрямні колонку, втулку і сепаратор. У попередній версії системи проектування кулькового вузла виконувалося за методикою стандарту підприємства, на прохання якого цей вузол і був доданий в систему. Однак параметри вузла не підходили іншим підприємствам, що застосовують блоки з кульковими направляючими, тому в КОМПАС-Штамп 5.6 кульковий направляючий вузол, проектований по СТП, був замінений вузлом, проектованим за ГОСТ 14676-83 «Штампи для листового штампування. Вузли напрямні кулькові для штампів ». Додана функція проектування стандартних пуансонів для вирубки-пробивки круглих, квадратних і овальних контурів; пуансонів ГОСТ 16621-80, 16622-80,16623-80, 16625-80, 24023-80 для круглих контурів; пуансона ГОСТ 16631-80 для квадратних контурів; пуансонів ГОСТ 16633-80 і 16635-80 для овальних контурів.

Рис.2.4:Розрахунок мас штампа

Одночасно з новою версією КОМПАС-Штамп випущені і нові версії бібліотек конструктора штампів і конструктора прес-форм. Вони працюють як прикладні бібліотеки КОМПАС і містять параметричні зображення різних типових елементів (від елементарних конструктивів до деталей і складальних одиниць), що використовуються при проектуванні штампів та прес-форм. Застосування бібліотек розширює можливості системи КОМПАС-Штамп, оскільки дозволяє швидко і зручно доповнювати спроектовані креслення методом простої аплікації.

При розробці нової версії бібліотек акценти були зроблені на удосконалення інструменту адаптації бібліотек до умов підприємств і на реалізацію побажань користувачів бібліотек в плані поліпшення автоматизації формування креслень. Команда бібліотек «Конфігурація» дозволяє конструктору не тільки налаштовувати параметри роботи бібліотек, але й редагувати таблиці нормативно-довідкової інформації, записи в рядках специфікації, технічні вимоги на деталь і т.д.

2.4 Трьохвимірне проектування в КОМПАС-3D

Можливостей двовимірного проектування не завжди буває достатньо для вирішення поставлених завдань. Двовимірна графіка зручна при проектуванні штампів для вирубки, пробивки, простий гнучкі, однак при проектуванні штампів для формотворчих операцій (складної згинання, витяжки, формовки) без тривимірної візуалізації створювати збірку не дуже зручно. Не кажучи вже про конструювання прес-форм, коли тривимірне моделювання просто необхідно.

3D-бібліотека деталей прес-форм

З розвитком тривимірного моделювання численні користувачі КОМПАС-Графік поступово переходять на систему тривимірного твердотільного моделювання КОМПАС-3D.

Не відстає від системи КОМПАС-3D і комплекс КОМПАС-Штамп. Для автоматизації проектування штампів та прес-форм з використанням тривимірного моделювання були створені версії 3D-бібліотек деталей штампів і деталей прес-форм.

3D-бібліотека деталей штампів містить тривимірні параметричні моделі деталей штампів і стандартні таблиці розмірних параметрів для кожної деталі. У бібліотеці зібрані деталі, які найбільш часто застосовуються при проектуванні штампів холодного листового штампування. Бібліотека налічує близько 250 моделей і 200 таблиць ГОСТ.

Нова функція 3D-бібліотек «Розфарбовування об'єктів у збірці»

3D-бібліотека деталей прес-форм містить тривимірні параметричні моделі стандартних і типових деталей прес-форм і стандартні таблиці розмірних параметрів для кожної деталі. У цій бібліотеці зібрані деталі, що найчастіше застосовуються при проектуванні прес-форм таких типів: прес-форм для лиття під тиском термопластів і кольорових сплавів; пресових прес-форм для реактопластів та гуми; прес-форм для виплавлюваних моделей. Бібліотека містить близько 90 моделей і таблиць ГОСТ.

При роботі з бібліотеками конструктору надані наступні можливості:

ь вибирати розмірні параметри деталей із стандартних таблиць;

ь створювати нові деталі, вводячи довільні (нестандартні) значення розмірних параметрів;

ь розміщувати деталі в тривимірній збірці і при необхідності коректувати координати їх прив'язки;

ь редагувати значення розмірних параметрів і координати розташування об'єктів у збірці на будь-якому етапі роботи. При вставці деталі в збірку інформація про неї автоматично заноситься в специфікацію. Для всіх деталей передбачена можливість автоматичного створення деталізованих креслень.

Зупинимося дещо докладніше на інтерфейсі бібліотек. Деталі згруповані за їх функціональним призначенням. Вибір деталі з бази і введення параметрів здійснюється в діалозі властивостей об'єкта. Щоб забезпечити наочність при виборі деталей з групи і при введенні параметрів деталі, в діалозі властивостей передбачено слайдового вікно. Воно містить зображення деталі, на якому показані умовні позначення розмірних параметрів. Для швидкого вибору з бібліотеки груп деталей використовуються компактні інструментальні панелі, які автоматично стають доступними при підключенні бібліотеки до системи КОМПАС-3D.

Рис.2.5:АСКОН пропонує нові бібліотеки

У другій версії бібліотек з'явилися функції, сприяють підвищенню якості роботи і полегшенню процесу проектування.

Копіювання об'єкта - створення однієї або декількох повноцінних копій будь-якого об'єкта збірки з збереженням всіх його властивостей, при цьому дані копії абсолютно незалежні від оригіналу. Ця функція дозволяє значно прискорити процес додавання в збірку об'єктів, що відрізняються одним або кількома розмірними параметрами, наприклад плит пакетів в штампах і прес-формах. Тепер немає необхідності кожного разу вибирати в бібліотеці потрібний об'єкт і задавати його розмірні параметри - досить просто викликати діалог властивостей об'єкта-аналога, натиснути кнопку «Копіювати» і встановити об'єкт-копію на збірці. Після установки копії на складання відкривається діалог властивостей, в якому при необхідності можна змінити параметри нового об'єкта.

Вибір кольору об'єкта - завдання будь-якого кольору для будь-якого об'єкта, що істотно спрощує візуальне сприйняття (особливо великих і складних збірок). Вибір кольору здійснюється на вкладці «Колір» діалогу властивостей об'єкта. Вказати колір можна як при вставці об'єкта в збірку, так і при редагуванні його властивостей. Широкі функціональні можливості бібліотек в поєднанні з можливостями системи КОМПАС-3D і різноманітність стандартних і типових деталей в базах бібліотек істотно скорочують витрати часу конструктора на проектування штампів та прес-форм, забезпечують високу якість документації. Розробники КОМПАС-Штамп і профільних додатків спрямовують свої зусилля на подальший розвиток системи, виходячи з побажань користувачів і досвіду роботи системи на підприємствах. А досвід цей вже чималий - замовниками системи є більше ста підприємств різних галузей промисловості.

До послуг користувача:

ь продуманий і зручний інтерфейс, який робить роботу конструктора швидкої і приносить задоволення,

ь багатолистові креслення, різноманітні способи та режими побудови графічних примітивів (в тому числі ортогональное креслення, прив'язка до сітки і т.д.),

ь управління порядком відтворення графічних об'єктів,

ь потужні засоби створення параметричних моделей для часто вживаних типових деталей або складальних одиниць,

ь створення бібліотек типових фрагментів без будь-якого програмування,

ь будь-які стилі ліній, штріховок, текстів, численні способи проставляння розмірів і технологічних позначень,

ь автодобір допусків і відхилень, швидкий доступ до типових текстів і позначенням,

ь вбудований текстовий редактор з перевіркою правопису,

ь вбудований табличний редактор.

КОМПАС-Графік автоматично генерує асоціативні види тривимірних моделей (у тому числі розрізи, перерізи, місцеві розрізи, місцеві види, види по стрілці, види з розривом). Всі вони асоційовані з моделлю: зміни в моделі призводять до зміни зображення на кресленні. Стандартні види автоматично будуються в проекційної зв'язку. Дані в основному написі креслення (позначення, найменування, маса) синхронізуються з даними із тривимірної моделі.

3. Практична частина

Завдання 1

· Побудувати прямокутник зі сторонами 170 мм та 250 мм.

· Виконати округлення R12мм.

· Побудувати коло 200мм.

· Видалити зайві лінії командою Усечь кривую.

· Побудувати паз шириною 12 мм та радіусом округлення 6мм.

· Побудувати коло 24мм .

· Координати центра кола (0,0)

Рис.3.1 Фрагмент деталі 1

Я викликаю команду Файл - Создать. В діалоговому вікні, що з'явиться на вкладці Новые документы обира варіант Фрагмент.

Включаю Num Lock. Повинно бути включено наступні глобальні прив'язки:

· ближайшая точка,

· пересечение,

· угловая привязка.

Натискаю кнопку Прямоугольник по центру и вершине на панелі Геометрия. Параметри прямокутника при його створенні та редагуванні відображаються в окремих полях Строки параметров. Рядок параметрів, відповідний команді показаний на рис. 3.2.

Рис.3.2 Побудова чотирикутника

Обираю прямокутник з осями.Фіксую центр прямокутника в початку координат. Так як поле введення значення висоти активне, то зразу набераю «240» {Enter}. Ввожу значення ширини «150» {Enter}.Для виконання округлень на прямокутнику роблю активною команду Скругление на углах объекта, рис. 3.3

В рядку параметрів ввожу величину радіуса «12» та натискаю кнопку На всех углах контура.

Підвожу курсор до побудованого прямокутника (прямокутник стане червоним) та натискаю на його зображенні лівою кнопкою миші. Округлення побудовав.

3. Я побудував коло: основною лінією без осей, з центром в початку координат, радіусом 175 мм.



Рис.3.3 Округлення кутів чотирикутника

Рис.3.4 Побудова кола

Для видалення зайвих ліній на панелі Редактирование я роблю активною команду Усечь кривую. Натискаю на зайвих ділянках ліній лівою кнопкою мишіЗайві лінії будуть видалені. Виконую центрову лінію для кола (на панелі Обозначения - Обозначение центра). Для полегшення фіксації положення центрових ліній можна увімкнути кнопку Ортогональное черчение на панелі Текущее состояние, або ввести значення кута нахилу (0?) центрової лінії на панелі властивостей.

5. Виконую пази. Для цього за допомогою паралельних допоміжних прямих будую параметри пазів: ширину паза 13 мм та положення центрів циліндричних поверхонь пазів). Роблю активною команду

Параллельные прямые (допоміжні), В відповідь на запит системи Укажите отрезок или прямую для построения параллельной прямой клікаю курсором на вертикальній осьовій лінії пластини в будь-якій її точці.

В рядку параметрів, ставлю відстань «13». Система побудує фантоми двох допоміжних ліній паралельно заданій прямій. Поточний варіант оформлений суцільною лінією, а другий варіант побудови оформлений штриховою лінією. Будь-який з варіантів можна зробити поточним простим натисканням курсора на лінії чи натисканням кнопок Следующий объект чи Предыдущий объект на Панели специального управления,. Мені потрібні обидва варіанти. Для цього треба натиснути лівою кнопкою миші на кнопку Создать объект на Панели специального управления, повторно натиснути на кнопці Создать объект.

Командою Отрезок (основна лінія) обводжу вертикальні лінії. Дугу виконайте командою Дуга по двум точкам, (підведіть курсор до першої точки, потім до другої), . при необхідності поміняйте напрям дуги в рядку параметрів. Потім треба побудувати другу

Після чого я видаляю допоміжні прямі. Для цього вибераю з меню Редактор - Удалить - Вспомогательные кривые и точки. Проставляю одну (горизонтальну) центрову лінію на циліндричній частині пазу Тип центрової лінії в рядку параметрів - одна. Курсором вказую дугу і натискаю {Enter}, підводжу курсор до точки фіксації розміщення центрової лініїта натискаю {Enter}. Горизонтальна центрова лінія буде побудована. Аналогічно проставляю центрову лінію на другій циліндричній частині пазу. Командою Усечь кривую (на панелі Редактирование ) видаляю ділянки прямої

Рис.3.5 Побудова пазів

Рис.3.6 Побудова кола

Потім мені потрібно зробити в центрі фігури коло з ? 28 мм. Я вибираю інструменти -геометрія -окружность.Клікаю лівою кнопкою миші по окружності після чого я вписую діаметр кола і мишкою підводжу курсор до центра фігури після чого клікаю лівою кнопкою миші. Після цієї операції у мене вийшла така фігура.

Потім я на деталь проставляю всі розміри. Після проставляння мною всіх розмірів можна сказати що деталь готова .

Рис.3.7 Фрагмент деталі 1

Мені залишилось зробити 3D модель деталі та збільшити її товщину . Для цього я вибираю на панелі пункт выделить-по силю кривой і вибираю основну ,у мене деталь змінила колір на зелений.

Завдання 2

1. Виконати просторову модель пластини . Товщина пластини 20 мм. Розрахувати МЦХ пластини.

2. Збільшити пластину до 23 мм .(редагування операції просторової моделі). Виконати отвір в пластині (редагування ескізу просторової моделі) діаметром 18мм та з координатами x3=0 ;x4=25 мм.

Рис.3.8 Копіювання деталі

Далі я її копіюю , підводжу курсор до центру деталі і клікаю лівою кнопкою миші. Далі я обираю на панелі файл - создать і створюю деталь..

Рис.3.9 Створення нового документу

Далі у мене з'явився новий документ рис.3.10.

Рис.3.10 Новий документ

В цьому меню я і збираюсь робити 3D модель. Для цього я підводжу курсор миші до дерева панелі де там знаходиться значок деталь. Клікаю по неї і нажимаю +-початок координат і обираю площину XY і вставляю деталь.

Рис.3.11 Підготовка до операції видавлювання

Далі щоб створити 3D модель я обираю на верхній панелі Операции - операции-видавливание.

Рис.3.12 Завдання товщини деталі 1

Після повного видавлювання у мене вийшла така деталь . Тепер я збільшую її товщину на 20 мм

Рис.3.13 Деталь 1 в проекції 3D

Далі я розраховую МЦХ. Для цього я натискаю по деталі заходжу в бібліотеку і вибираю пункт бібліотека і обираю сплав АК12(Ал2) ГОСТ 1583-93 . Далі викликаю меню сервіс та натискаю МЦХ модель.

Рис.3.15 Розрахунок МЦХ деталі 1

Після всіх цих операцій мені тепер треба створити таку ж деталь тільки те пер потрібно зробити шестикутник з ?18 мм. У точках x1=0 ,X2=25 .Для цього я обираю в панелі команд Инструменты -Геометрия - многоугольники.

Рис.3.15 Створення шестикутника

Я роблю такі ж операції , я вибираю на панелі пункт выделить-по силю кривой і вибираю основну у мене деталь змінила колір на зелений. Далі я її копіюю , підводжу курсор до центру деталі і клікаю лівою кнопкою миші. Далі я обираю на панелі файл - создать і створюю деталь. У мене зьявилось нове меню де я роблю такі дії.Я підводжу курсор миші до дерева понелі де там знаходиться значок деталь. Клікаю по неї і нажимаю +-початок координат і обираю площину XY і вставляю деталь. Далі щоб створити 3D модель я обираю на верхній панелі Операции - операции-видавливание.

Рис.3.16 Процедура видавлювання деталі 2

Далі я обираю команду создать обьект і у мене виходить така 3D модель.

Рис.3.17 Деталь 2 в проекції 3D

Після цієї операції я розраховую МЦХ. Для цього я натискаю по деталі заходжу в бібліотеку і вибираю пункт бібліотека і обираю сплав АК12(Ал2) ГОСТ 1583-93 . Далі викликаю меню сервіс та натискаю МЦХ модель.

Рис.3.18 Деталь 2 в проекції 3D

Висновки

В процесі курсової роботи все те що я планував було виконано:

ь Вивчив сутність інформаційних технологій та визначити їх місце в сучасному світі, для суспільства;

ь Розширив уявлення про комп'ютерний світ

ь Проаналізував весь розвиток комп'ютерної техніки , провів пошуки еволюції комп'ютерних технологій та дізнався багато корисно.

ь Навчився вправно працювати в компасі 3D,та виконувати завдання різної складності

ь Виконав креслення в компасі 3D, я був в захваті від зручного інтерфейсу ,і легкості проектування деталей. Це справді дуже корисна програма для нашого суспільства.

Ця програма ще не раз мені знадобиться.

Список використаної літератури

1 А. П. Мікляєв "IBM PC користувачів довідника"

2 Угринович терапії "Комп'ютерних наук та інформаційних технологій "

3 Т. М. Третяк, А. А. Фарафонов просторового моделювання та проектування програмного середовища компас 3D лейтенант м.: Солон-Прес, 2011 р.

4 Болішаков, будівництво в. п. 3-d моделей вузлів у системи автоматизованого проектування компас: навчальний посібник. СПБ.: видавництво СПБГЭТИ «ДЭТИ» 2009 р.

5 Герасимов А. А. підручник Компас 3D V13. візуалізації - СПБ: Універмаг BHV Петербург, 2008.-з 400.

6 Пушкарь О.І. Інформатика: комп'ютерна техніка, комп'ютерні технології. Підручник, 7. Київ: Академ видав., 2009

7 Жуков І.А., Гуменюк В.О., Альтман І.С. Комп'ютерні мережі та технології, Навчальний посібник, К.: НАУ, 2010

8 Лігум Ю.С., Іванченко Г.Ф. Інформатика, Навчальний посібник, К.: НАУ, 2004

9 Руденко В.Д., Макарчук О.М., Питланжолу М.О. Практичний курс інформатики, Навчально-методичний посібник, Київ, 2011

10 Ярмуш О.В. Інформатика і комп'ютерна техніка, Навчальний посібник, К.: "Вища освіта", 2006

Размещено на Allbest.ru