Система аналізу on-line контенту

Лексичний аналізатор може бути як самостійної фазою трансляції, так і підпрограмою, що працює за принципом «дай лексему». У першому випадку (рис. 4а) виходом аналізатора є файл лексем, у другому (рис. 4б) -- лексема видається при кожному зверненні до аналізатору (при цьому, як правило, ознака класу лексеми повертається як результат функції «лексичний аналізатор», а значення лексеми передається через глобальну змінну). З точки зору обробки значень лексем, аналізатор може або просто видавати значення кожної лексеми, і в цьому випадку побудова таблиць об'єктів (ідентифікаторів, рядків, чисел і т.д.) переноситься на більш пізні фази, або він може самостійно будувати таблиці об'єктів. В цьому випадку як значення лексеми видається покажчик на вхід у відповідну таблицю.

а б

Рис. 4. Результат роботи аналізатора

Робота лексичного аналізатора задається деяким кінцевим автоматом. Однак, безпосередній опис кінцевого автомата незручний з практичної точки зору. Тому для завдання лексичного аналізатора, як правило, використовується або регулярний вираз, або праволінійна граматика. Всі три формалізми (кінцевих автоматів, регулярних виразів і праволінейних граматик) мають однакову виразну потужність. Зокрема, за регулярним виразом або праволінійною граматикою можна сконструювати кінцевий автомат, що розпізнає ту ж саму мову.

Загалом схема роботи аналізатора (парсера), до якого входить і синтаксичний, і лексичний аналізатор, зображена на рис. 5.

Рис. 5. Схема роботи аналізатора (парсера)

2.4 Оцінювання систем аналізу

Керуючись тим, що система інформаційного моніторингу являє собою систему, що забезпечує автоматизований збір інформації, її структурування, групування за семантичними ознаками, тематичний виборчий розподіл та надання доступу до інформаційних баз даних у пошукових режимах, а також дозволяє аналізувати зібрані дані, можна сформулювати критерії оцінювання систем інтеграції Інтернет-контенту:

обучаємість програм збору інформації структурі обраних джерел;

можливість сканування інформації;

можливість нормування інформації;

можливість приведення інформації до внутрішньосистемного формату;

класифікація;

кластеризація;

доставка користувачам різними каналами;

можливість проведення аналізу зібраної інформації.

Також система, як програмний продукт, повинна відповідати певним критеріям оцінювання інтерфейсу користувача (він же користувальницький інтерфейс (англ. User interface) -- різновид інтерфейсів, в якому одна сторона представлена людиною (користувачем), інша -- машиною/пристроєм і являє собою сукупність засобів і методів, за допомогою яких користувач взаємодіє з різними, найчастіше складними, машинами, пристроями і апаратурою.), а саме:

комфортність, що забезпечується за рахунок ергономічності, урахування користувача (його психофізичних характеристик), швидкість візуалізації (як запитів так і відповіді на запит).

функціональність -- всі функції по спілкуванню з системою, можливість доповнення функцій, розширення та можливість зміни інтерфейсу.

не надлишковість -- не повинно повторюватись.

адаптивність -- можна робити додаткові налагодження (налаштування).

простота інтерфейсу -- чіткість та зрозумілість. Простота в спілкуванні на мові користувача.

достатня повнота -- можливість виконати всі функції які хоче користувач.

Розділ 3. Опис програмного продукту «Система аналізу on-line контенту»

3.1 Функціональні вимоги до програмного продукту

Систематичний моніторинг кадрового ринку необхідний як рекрутинговим агентствам, так і керівникам виробничих компаній. Він дозволяє скласти загальну картину динаміки ринку: співвідношення попиту і пропозиції, реальних і очікуваних зарплат, рівнів зайнятості та оплати праці в різних регіонах, допомагає оцінити зміни і отримати порівняльні дані в синхронному зрізі.

Говорячи про завдання, які дозволяють вирішити дослідження ринку праці, також варто назвати визначення ринкової вартості фахівців, ознайомлення з кращими практиками мотивації й утримання персоналу, надання допомоги в раціональному розподілі бюджету. Моніторинг надає ту інформацію, яка дозволяє швидко і грамотно реагувати на зміни в співвідношенні попиту та пропозиції в сфері зайнятості, прогнозувати виникнення критичних ситуацій, планувати і здійснювати активну політику на ринку праці, при необхідності вносити ті чи інші корективи.

Необхідними складовими моніторингу ринку праці є огляди співвідношення попиту та пропозиції в певних сегментах ринку. Вони формуються на основі даних за кількістю резюме і вакансій в тій чи іншій області ринку праці та дозволяють прогнозувати найближчі зміни. Також серед гравців кадрового ринку популярні рейтинги найбільш затребуваних професій (в певному сегменті і на ринку в цілому) і огляди зарплат фахівців. Рейтинги професій складаються кадровими агентствами на основі даних про кількість вакансій на окрему позицію за певний період. Однак результати таких досліджень можуть відрізнятися у різних компаній в силу нерівномірного розподілу вакансій між ними. В даному випадку найбільш об'єктивні рейтинги можуть надати великі агентства, які обробляють значний відсоток від усіх наявних на ринку вакансій.

За підсумками року складаються також рейтинги провідних фахівців у тій чи іншій галузі. Найчастіше це стосується представників топових позицій.

Одним з найбільш популярних видів досліджень є огляди мінімальних, середніх і максимальних заробітних плат, які цікавлять як роботодавців, так і шукачів.

В параметрах дослідження враховується також функціонал тієї чи іншої вакансії. Огляд зарплат, відповідних одній і тій же посаді в різних компаніях, може виявитися необ'єктивним, якщо не врахована різниця в переліку обов'язків. Тому роботодавці, які проводять подібні аналізи без допомоги фахівців, часто отримують спотворену картину стану біржі праці.

Для того щоб залучати та утримувати у своїй компанії висококваліфікованих фахівців, роботодавець повинен отримувати постійно оновлювані дані моніторингу кадрового ринку. Оскільки дослідження швидко застарівають, роботодавець повинен отримувати оновлені дані щонайменше раз на півроку чи на квартал. Особливо це стосується компаній, яким потрібні дослідження з широкого спектру професій, оскільки зміни в системі мотивації і оплати праці за різними спеціальностями відбуваються нерівномірно, найбільша динаміка простежується в сфері IT, фінансів, банківської справи та маркетингу. Роботодавець, який отримує огляди ринку праці раз на рік, ризикує пропустити ключові зміни в тій чи іншій сфері.

Для роботодавця, як і для шукача, важливо знати межі мінімальних і максимальних зарплат для конкретних фахівців в заданому регіоні. Ці дані є одним з основних факторів, що формують фінансові очікування працівників. Однак різниця між мінімальними і максимальними компенсаціями найчастіше виявляється досить великою, тому межі зарплат можуть служити лише приблизними орієнтирами.

Звернення до подібних досліджень в першу чергу корисно для шукачів, тому що в умовах дефіциту фахівців і постійного зростання зарплат очікування кандидатів нерідко виявляються завищеними без об'єктивних причин.

Моніторингом кадрового ринку займаються не тільки кадрові агентства та профільні ЗМІ. Аналітичні статті про ринок праці часто з'являються в діловій пресі, однак такі матеріали допускають похибки односторонніми судженнями. Якщо кадрова преса найчастіше проводить об'єктивні дослідження, засновані на думках кількох експертів і аналізі широкої бази даних, то огляди в неспеціальних виданнях у багатьох випадках написані з позиції одного експерта і можуть бути необ'єктивними або просто занадто поверховими.

Тож інформаційними джерелами для створення системи моніторингу ринку праці було обрано декілька найпопулярніших рекрутингових сайтів в межах України для того, щоб можна було більш достовірно, так би мовити «з перших рук», аналізувати ринок.

3.2 Нефункціональні вимоги до програмного продукту

Оскільки розроблювана система інтеграції інтернет-контенту являється вузько направленою, то більш доцільним є використання не громіздкої технології парсингу в контексті створення регулярних виразів для збору і обробки інформації з цільових веб-сайтів.

Парсинг -- автоматизований збір контенту або даних з будь-якого сайту або сервісу. Як правило, парсинг проводиться із застосуванням одного з скриптових, серверних мов програмування: PHP, Perl та інших. Результат парсинга найчастіше складається в базу даних, в файл, або видається в форматі XML [8].

Скрипт або програма, що займається, безпосередньо, збором, аналізом і перетворенням необхідної інформації називається парсером.

Парсинг -- це, по суті, перетворення «сирої» інформації в дані. Тобто, наприклад, розбір та імпорт RSS стрічки, не є парсингом, оскільки формат RSS є підмножиною стандартного формату XML.

Будь-який парсер складається з трьох частин, які відповідають за три окремих процесу парсинга:

отримання контенту в початковому вигляді. Під отриманням контенту, найчастіше мається на увазі скачування коду веб-сторінки, з якої необхідно витягти дані або контент. Одним з найбільш розвинених рішень для отримання коду необхідної сторінки є бібліотека cURL для мови PHP;

витяг і перетворення даних. У цій фазі відбувається вилучення необхідних даних з отриманого, на першому етапі, коду сторінки. Найчастіше для вилучення використовують регулярні вирази. Також на цьому етапі відбувається перетворення витягнутих даних до потрібного формату, якщо це потрібно;

генерація результату. Завершальний етап парсинга. На ньому відбувається виведення або запис отриманих, на другому етапі, даних, в необхідний формат. Найчастіше, запис ведеться безпосередньо в базу даних.

У системі інформаційного моніторингу ринку праці у якості джерел інформації, що буде аналізуватися є три рекрутингових сайти (сайти, що надають змогу розміщувати вакансії та резюме): jobs.ua, job.ukr.net, work.ua. Ці сайти мають різну структуру та наповнення сторінок, отже і побудова регулярних виразів відрізняється для кожного з них.

Так, для jobs.ua побудова регулярних виразів має ряд особливостей.

Посилання на сторінку з вакансіями має наступний вигляд:

http://www.jobs.ua/vacancy/search/?todo=search&keywords=XXX&city=0, де XXX -- пошукове слово.

Це посилання із вставленим пошуковим словом передається бібліотеці cURL для отримання коду сторінки з результатами;

Посилання на кожну окрему вакансію на цьому сайті виглядає так:

<a href="/vacancy/view/номер вакансії/" class="def_bl_vac" title="Заголовок посилання"><span style="color:#666666; font-weight:normal;">Вакансия:</span> назва вакансії</a>.

Основною ознакою посилання на вакансію в коді сторінки результатів є «class="def_bl_vac"», що означає CSS-приналежність цього елементу. Отже, усі посилання на сторінці з результатами, що мають атрибут «class="def_bl_vac"» є посиланнями на сторінки із вакансіями. Ітеративним методом формується список посилань зі сторінки, які згодом будуть аналізуватися.

Структура сторінки з вакансією має структуру маркованого списку. Виходячи з цього:

Назва компанії знаходиться першою в цьому списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі першого контейнера <li></li> на сторінці.

Місто компанії-роботодавця знаходиться на другому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі другого контейнера <li></li> на сторінці. Оскільки багато назв компаній мають заборонені символи, які можуть порушити роботу бази даних, до функції вилучення компанії-роботодавця зі сторінки додане екранування таких символів.

Заробітна плата знаходиться на третьому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі третього контейнера <li></li> на сторінці. Оскільки заробітна плата на сайті подана у декількох варіантах (з позначками $, € або грн.), у функцію вилучення зарплати зі сторінки доданий перебір варіантів цих позначок для коректного приведення заробітної плати до єдиного формату і валюти. Обрана валюта -- гривня. Для приведення сумм до єдиної валюти використовується множення на приблизний валютний курс.

Стать знаходиться на четвертому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі четвертого контейнера <li></li> на сторінці.

Вік знаходиться на п'ятому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі п'ятого контейнера <li></li> на сторінці.

Освіта знаходиться на сьомому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі сьомого контейнера <li></li> на сторінці.

Досвід роботи знаходиться на восьмому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі восьмого контейнера <li></li> на сторінці.

Посада знаходиться на дев'ятому місці в списку, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі дев'ятого контейнера <li></li> на сторінці.

Для сайту job.ukr.net побудова регулярних виразів має наступні особливості:

Посилання на сторінку з вакансіями має наступний вигляд

http://job.ukr.net/vacancy/?ShowSearchResults=1&CityId=0&RegionId=9&Keywords=XXX,

де XXX -- пошукове слово. Це посилання із вставленим пошуковим словом передається бібліотеці cURL для отримання коду сторінки з результатами;

Посилання на кожну окрему вакансію на цьому сайті виглядає так:

<a href="http://job.ukr.net/vacancy/унікальний порядковий номер вакансії/" class="title-info itemTitle " position="0" id="унікальний порядковий номер вакансії">.

Основною ознакою посилання на вакансію в коді сторінки результатів є «class="title-info itemTitle "», що означає CSS-приналежність цього елементу. Отже, всі посилання на сторінці з результатами, що мають атрибут «class="title-info itemTitle"» є посиланнями на сторінки із вакансіями. Ітеративним методом формується список посилань зі сторінки, які згодом будуть аналізуватися.

Структура сторінки з вакансією має блочну структуру. Блок з інформацією по вакансії має початок «<div class=”parameters”>». Виходячи з цього:

Назва компанії знаходиться над блоком інформації і має вигляд «<span class=”companyName”>». Регулярний вираз розробляється з врахуванням цієї особливості.

Місто компанії-роботодавця знаходиться на п'ятому місці в списку вкладених контейнерів «<span>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі п'ятого контейнера <span> на сторінці. Оскільки багато назв компаній мають заборонені символи, які можуть порушити роботу бази даних, до функції вилучення компанії-роботодавця зі сторінки додане екранування таких символів.

Заробітна плата знаходиться в окремому блоці «<span class=”salary”>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі цього блоку. Оскільки заробітна плата на сайті подана у декількох варіантах (з позначками $, € або грн.), у функцію вилучення зарплати зі сторінки доданий перебір варіантів цих позначок для корректного приведення заробітної плати до єдиного формату і валюти. Обрана валюта -- гривня. Для приведення сумм до єдиної валюти використовується множення на приблизний валютний курс.

Стать як критерій прийому на роботу на цьому сайті відсутня.

Вік знаходиться на четвертому місці в списку в списку вкладених контейнерів «<span>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі четвертого контейнера <span> на сторінці.

Освіта знаходиться на першому місці в списку в списку вкладених контейнерів «<span>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі першого контейнера <span> на сторінці.

Досвід роботи знаходиться на п'ятому місці в списку в списку вкладених контейнерів «<span>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі п'ятого контейнера <span> на сторінці.

Посада знаходиться в окремому контейнері <h1></h1>, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі першого такого контейнера на сторінці.

Для сайту work.ua побудова регулярних виразів має наступні особливості:

Посилання на сторінку з вакансіями має наступний вигляд http://www.work.ua/jobs/?search=xxx, де XXX -- пошукове слово. Це посилання із вставленим пошуковим словом передається бібліотеці cURL для отримання коду сторінки з результатами;

Посилання на кожну окрему вакансію на цьому сайті виглядає так: <a href="/jobs/унікальний номер вакансії/" title="заголовок вакансії" class="bf">Назва вакансії</a>.

Основною ознакою посилання на вакансію в коді сторінки результатів є «class="bf"», що означає CSS-приналежність цього елементу. Отже, всі посилання на сторінці з результатами, що мають атрибут «class="bf"» є посиланнями на сторінки із вакансіями. Ітеративним методом формується список посилань зі сторінки, які згодом будуть аналізуватися.

Структура сторінки з вакансією має блочну структуру. Блок з інформацією по вакансії має початок «<div class=” shortInfo”>». Виходячи з цього:

Назва компанії знаходиться над блоком інформації і має вигляд «<dt>Компания:</dt>». Регулярний вираз розробляється з врахуванням цієї особливості.

Місто компанії-роботодавця знаходиться окремо в контейнері «<dt>Регион:</dt>» тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі цього контейнера. Оскільки багато назв компаній мають заборонені символи, які можуть порушити роботу бази даних, до функції вилучення компанії-роботодавця зі сторінки додане екранування таких символів.

Заробітна плата знаходиться в окремому блоці «<p><span>», тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі цього блоку. Оскільки заробітна плата на сайті подана у декількох варіантах (з позначками $, € або грн.), у функцію вилучення зарплати зі сторінки доданий перебір варіантів цих позначок для корректного приведення заробітної плати до єдиного формату і валюти. Обрана валюта -- гривня. Для приведення сумм до єдиної валюти використовується множення на приблизний валютний курс.

Вік, стать, досвід роботи, освіта знаходяться в окремому маркованому списку в контейнері «<li></li>» і відбираються з коду сторінки засобами перебору варіантів.

Посада знаходиться в окремому контейнері <h1></h1>, тому регулярний вираз для цього елементу будується на аналізі першого такого контейнера на сторінці.

3.3 Алгоритми аналізу

Інформація, отримана за допомогою регулярних виразів, сортується і записується в базу даних. На екрані користувач системи бачить таблицю з отриманими результатами, в якій присутні колонки з назвою компанії, містом компанії-роботодавця (або декілька міст, якщо компанія має філії), заробітну плату в єдиному шаблоні (національна валюта), статі, посади, віком, освітою та досвідом роботи. Інформація представлена у зручному форматі і наочно демонструє ті чи інші дані по вакансіям.

Інтерфейс надає можливість отримати два типи звітів по результатам за вказаним запитом:

Звіт у вигляді графіків та діаграм, що будуються динамічним шляхом за допомогою спеціальних SQL-запитів та окремою бібліотекою Google Charts.

Звіт у вигляді Excel-файлу, в якому знаходяться оброблені дані, представлені у форматі електронних таблиць. Інформацію в цьому файлі зручно сортувати, фільтрувати та будувати власні звіти.

Для того, щоб побудувати графіки та діаграми, створені SQL-запити до бази даних результатів пошуку, результатом яких є правильна таблична структура, з якої формується асоціативний масив засобами мови PHP. Асоціативний масив із цією структурою приводиться спеціальними функціями до коректного формату (правильність кодування, округлення дробових чисел) і передається бібліотеці Google Charts, що написана на мові JavaScript. Функції цієї бібліотеки отримують правильну структуру даних з асоціативного масиву і згідно цим даних будують певні графіки, діаграми та гістограми.

Для створення Excel-файлу з обробленими даними був написаний окремий скрипт на мові PHP, який отримує за допомогою SQL-запитів масив з інформацією та ітеративними методами достроково записує цю інформацію у файл. Після створення файлу система пропонує зберегти його на локальному комп'ютері.

3.4 Інтерфейс програмного продукту

Інтерфейс користувача, він же користувацький інтерфейс (UI -- англ. User Interface) -- різновид інтерфейсів, в якому одна сторона представлена людиною (користувачем), друга -- машиною/пристоєм. Являє собою сукупність засобів і методів за допомогою яких користувач взаємодіє з різними, найчастіше складними, з великою кількістю елементів, машинами і пристроями [12].

Користувачами створеної системи інформаційного моніторингу ринку праці можуть бути працівники рекрутингових агенцій та керівники підприємств або робітники відділів кадрів, метю яких є отримання оперативних даних про заробітню плату тієї вакансії, що є для них актуальною.

Створеним програмним продуктом можуть користуватися особи: дорослі чоловіки та жінки, які володіють українською мовою, та мають елементарні навички роботи з ПК та Інтернетом.

Функціональністю створеної системи інформаційного моніторингу ринку праці є:

можливість пошуку вакансій за допомогою введення пошукового запиту, який повинен містити назву вакансії або її частину;

можливість перегляду результатів пошуку запиту в режимі он-лайн;

можливість завантажити результати пошуку запиту або усіх результатів пошуку запитів, що містяться в базі у файл з розширенням *.xls на ПК для подальшої роботи з даними;

можливість перегляду аналітики запиту або усіх результатів пошуку запитів, що містяться в базі за такими параметрами, як необхідна освіта, мінімальний вік, досвід праці, середня заробітня плата по містам тощо.

Навігаційна схема системи інформаційного моніторингу ринку праці зображена на рис. 6.

В процесі роботи був створений CSS-файл для опису дизайну системи. Він має такі складові:

body

{ font-family: Tahoma;

font-size: 10px; }

Цей блок описує обране сімейство та розмір шрифта. Застосовується до всієї сторінки в цілому, якщо певному елементу не вказаний власний стиль.



Рис. 6. Навігаційна схема системи інформаційного моніторингу ринку праці

a:link, a:visited

{ font-family: tahoma;

font-size:11px;

text-decoration:none;

text-decoration:underline; }

a:hover

{ color: #FF0000;

font-family: tahoma;

font-size:11px;

text-decoration:underline; }

a:active

{ color: #FF0000;

font-family: tahoma;

font-size:11px;

text-decoration:underline; }

Цей блок описує стилі посилань. Всі посилання в системі підкреслені, активні та вже відвідані посилання відрізняються за кольором. Якщо підвести мишу до посилання, воно підсвітиться червоним кольором.

.main

{ font-family: Tahoma;

font-size: 11px; }

Цей блок описує головну таблицю системи. Описаний окремо через те, що інші таблиці в системі мають власний стиль.

Рис. 7. Головна сторінка системи

#box-table-a

{ font-family: "Lucida Sans Unicode", "Lucida Grande", Sans-Serif;

font-size: 12px;

margin: 15px;

text-align: left;

border-collapse: collapse;

margin: auto; }

#box-table-a th

{ font-size: 13px;

font-weight: normal;

padding: 8px;

background: #b9c9fe;

border-top: 4px solid #aabcfe;

border-bottom: 1px solid #fff;

color: #039; }

#box-table-a td

{ padding: 8px;

background: #e8edff;

border-bottom: 1px solid #fff;

color: #669;

border-top: 1px solid transparent; }

#box-table-a tr:hover td

{ background: #d0dafd;

color: #339; }

#box-table-b

{ font-family: "Lucida Sans Unicode", "Lucida Grande", Sans-Serif;

font-size: 12px;

margin: 15px;

text-align: center;

border-collapse: collapse;

border-top: 7px solid #9baff1;

border-bottom: 7px solid #9baff1; }

#box-table-b th

{ font-size: 13px;

font-weight: normal;

padding: 8px;

background: #e8edff;

border-right: 1px solid #9baff1;

border-left: 1px solid #9baff1;

color: #039; }

#box-table-b td

{ padding: 8px;

background: #e8edff;

border-right: 1px solid #aabcfe;

border-left: 1px solid #aabcfe;

color: #669; }

Цей блок повністю описує таблицю результатів (рис. 8). Таблиця оформлена у відтінках синього, розмір та колір шрифта підібраний таким чином, щоб інформація в таблиці легко сприймалася. Якщо навести мишею на строку таблиці, вона підсвітиться. Це зроблено для зручності сприймання інформації на великих екранах.

Рис. 8. Сторінка із результатами пошуку

.title_in_analytics

{ font-family: Tahoma;

font-size: 12px; }

інтернет інформаційний моніторинг

Блок описує заголовок сторінки з аналітикою.



Рис. 9. Сторінка аналітики запиту, графіки, діаграми, гістограми

Отже, інтерфейс у створюваної системи моніторингу ринку праці достатньо простий та інтуїтивний. Оскільки система запропонована як вбудовуваний модуль до сайту, то він не обтяжений зайвим дизайнерським оформленням.

3.5 Тестування програмного продукту

Тестування програмного продукту -- це процес дослідження робото спроможності програмного продукту з метою отримання інформації про якість продукту [13].

Отже, робота із системою інформаційного моніторингу рику праці починається із введення назви потрібної вакансії у строку пошуку (рис. 10) та натискання кнопки «Знайти» або Enetr.



Рис. 10. Вікно пошуку системи інформаційного моніторингу ринку праці

Після чого цей запит переноситься у пошук на вказані сайти і здійснюється пошук на них. Потім програма зберігає результати пошуку, тобто знайдені HTML-сторінки, в оперативну базу даних де їх аналізує як описано у розділі 3 пункті 3.2. Потім результати аналізу, тобто знайдені необхідні дані, записуються у ретроспективну базу даних. Після того, як проаналізуються перші сторінки, програма починає шукати наступні сторінки з результатами пошуку запиту, зберігати їх в оперативну базу даних, аналізувати їх та зберігати. Перед записом до ретроспективної бази програма перевіряє оригінальність кожної вакансії. Якщо в базі вже існує така ж вакансія (якщо співпадає її назва та назва компанії-роботодавця), то вакансія не зберігається.

Після того, як програма проаналізувала усі знайдені сторінки за запитом результати виводяться на екран у вигляді таблиці (рис. 11), що містить колонки з назвю компанії-роботодавця, її містом, заробітною платнею, бажаною статтю, назвою посади, бажаним віком, бажаною освітою та бажаним досвідом роботи.



Рис. 11. Вивід результатів пошуку по запиту

Над таблицею зліва виводиться який пошуковий запит був введений і кількість знайдених вакансій. Зправа над таблицею є посилання на завантаження звіту, тобто файлу з розширенням *.xls, в якому буде ця таблиця з результатами пошуку (рис. 12),

Рис. 12. Завантаження звіту по поточному запиту

та посилання на аналітику поточного запиту, в якій містяться кругові діаграми процентного співвідношення потребованої освіти, статі та віку, стовпцева діаграма, що відображає залежність «дата -- кількість знайдених вакансій» та графік, що відображає усереднені заробітні плати по містам.

Також в системі інформаційного моніторингу ринку праці є сторінка загальної аналітики, на якій: на стовпцевій діаграмі відображена загальна кількість результатів по запитам вакансій, на круговій діаграмі відображене відсоткове співвідношення потребованої освіти за всіми вакансіями, у таблиці -- загальна кількість вакансій, що знаходяться в базі даних, загальна кількість компаній-роботодавців та загальна кількість запитів, що вводилися у пошук і дали результати з моменту останнього очищення бази даних.

А також на сторінці загальної аналітики є посилання на завантаження звіту з розширенням *.xls, у якому міститиметься уся база даних із запитами (та їх результатами), що вводилися у пошук і дали результати з моменту останнього очищення бази даних.

Якщо пошуковий запит був введений невірно або не дав жодних результатів (не виявилось жодної вакансії), то програма виводить повідомлення: «Не знайдено вакансій!»

Протестувавши систему моніторингу ринку праці можна дійти висновку, що при її розробці було досягнуто максимальної інтуїтивності і простоти у користуванні та правильності її роботи в цілому, наочного відображення усіх необхідних даних для аналізу ринку праці.

3.6 Техніко-економічне обґрунтування

Сьогодні необхідність використання інформаційних систем (ІС) та інформаційних технологій (ІТ) в управлінні підприємством вже не викликає сумнівів. Адже дозволяє керівництву будь-якої компанії приймати правильні і своєчасні стратегічні рішення навіть у найскладніших ситуаціях, коли необхідно оперувати величезною кількістю інформації. Проте використання даних засобів інформаційного менеджменту (ІМ) є не завжди економічно ефективним для підприємства. Тому оцінка ефективності функціонування ІС та ІТ є необхідною процедурою будь-якого підприємства, яка їх використовує.

Поняття ефективності у контексті інформаційного менеджменту підприємства представляє собою певну результативність процесу, операції, проекту, обумовлену як співвідношення результату до витрат, що забезпечили його одержання. Економічною ефективністю є результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці та капіталу на досягнення даного результату.

Іншими словами під ефективністю інформаційного менеджменту розуміється комплекс показників, що характеризують позитивний вплив експлуатації інформаційної системи, інформаційних технологій та інших технічних засобів в управлінні економічною системою підприємства.

Ефективність використання інформаційної системи та інформаційних технологій в управлінні економічними завданнями підприємства перебуває у прямій залежності від двох головних факторів: впливу на підвищення рівня управління та пов'язаного з ним поліпшення діяльності об'єкта через зниження витрат підприємства. У зв'язку з цим, розрізняють два види ефективності: прямий та непрямий [25].

Прямий ефект знаходить висвітлення у деяких результатних показниках діяльності та може бути виражений в натуральних, вартісних, трудових показниках (кількість вивільнених працівників управління, економія робочого часу в людино-годинах, продуктивність праці управлінських працівників тощо).

Непрямий ефект відбивається у показниках виробничої господарської діяльності підприємства завдяки використанню більш якісної інформації, але важко піддається безпосередньому кількісному виміру.

У зв'язку з тим, що непряма ефективність проявляється у якісних факторах, а пряма виявляється безпосередньо кількісними величинами, то ці види ефекту ще називають (відповідно) якісними й кількісними.

Процеси управління інформаційною інфраструктурою підприємства, та зокрема процеси впровадження ІТ, пов'язані з серйозними вкладами капіталу на придбання техніки, розробку проектів, виконання підготовчих робіт і забезпечення персоналу. Тому у ході реалізації даної концепції необхідне здійснення економічного обґрунтування доцільності запланованих заходів.

Економічну ефективність розраховують на всіх етапах проектування й впровадження інформаційної системи [24]:

1) при обстеженні підприємства з метою створення інформаційної системи -- попередній розрахунок очікуваної економічної ефективності;

2) на стадії технічного й робочого проектування -- деталізований розрахунок очікуваної економічної ефективності;

3) після впровадження ІС у промислову експлуатацію -- розрахунок фактичної економічної ефективності.

Проте на ранніх стадіях виконання підготовчих та проектних робіт розрахунки носять прогнозний характер. Щодо розрахунку економічної ефективності після впровадження чи модернізації засобів інформаційного менеджменту виділяють два методичних підходи, що базуються на розрахунку річного та інтегрального економічного ефекту [40,41].

При розрахунку річного економічного ефекту відбувається порівняння річного обсягу реалізованої продукції, витрат виробництва, прибутку від реалізації у звітному періоді з аналогічними показниками в базисному періоді.

У випадку розрахунку інтегрального економічного ефекту здійснюється порівняння показників витратної та прибуткової частин діяльності підприємства за весь розрахунковий період від початку внесення змін в ІМ підприємства.

Проте обидва методи розрахунку економічної ефективності не можуть точно оцінити внесок від функціонування ІС та ІТ у загальний економічний розвиток підприємства. Це обумовлено наявністю безлічі факторів, здатних впливати на порівнювані показники. Наприклад, річний обсяг реалізованої продукції може змінитися у зв'язку з впровадженням нових технологічних розробок, зміною попиту або рекламної політики.

Тому для того, щоб визначити економічний ефект від використання ІС та ІТ необхідно враховувати усі економічні, організаційні, технічні та соціальні аспекти їх функціонування на всіх етапах розвитку [13]. Для цього використовується цілий комплекс різноманітних методів аналізу, які можна поділити на три групи: методи фінансового, якісного та прогнозного аналізу.

Фінансовий аналіз є загальноприйнятим інструментом обґрунтування будь-якого бізнес-проекту. У методах даного аналізу використовуються традиційні підходи щодо фінансового розрахунку економічної ефективності враховуючи специфіку ІТ. Перевага фінансових методів -- у їхніх основних принципах, запозичених з класичної теорії визначення економічної ефективності. Дані методи використовують загальноприйняті у фінансовій сфері критерії (чиста поточна вартість, внутрішня норма прибутку тощо) і оперують поняттями притоку й відтоку коштів, що вимагають конкретики й точності. Також за допомогою фінансових методів можна оцінити економічні параметри впровадження й застосування ІС за аналогією оцінки будь-якого іншого інвестиційного проекту [42].

Якісні методи оцінки доповнюють кількісні розрахунки, що може допомогти оцінити всі фактори ефективності ІС і погодити їх з загальною стратегією компанії. Ця група методів дозволяє фахівцям самостійно вибирати найбільш важливі для них характеристики систем залежно від специфіки продукції та діяльності підприємства та змінювати співвідношення між показниками за допомогою коефіцієнтів значимості [43].

В прогнозних методах використовуються статистичні й математичні моделі, що дозволяють оцінити ймовірність виникнення ризику. Дані методи потрібні для оцінки майбутнього ефекту від застосування інформаційної системи, але поки ще не так широко поширені в практиці, як інші [15].

Всі групи методів оцінки економічної ефективності функціонування ІС та ІТ підприємства дозволяють отримати досить різносторонню інформацію щодо використання засобів ІМ на всіх етапах їх розвитку. Але незважаючи на те, що в сучасних умовах будь-яке підприємство має досить великий вибір різноманітних методів і методологій оцінки ефективності використання ІС та ІТ, на практиці більшість підприємств віддають перевагу аналізу за допомогою 2 показників: показника сукупної вартості володіння TCO та показника повернення інвестицій ROІ.

Показник TCO характеризує повний комплекс витрат на створення і функціонування ІС, де окрім прямих витрат на розробку, впровадження й експлуатацію ІС враховуються непрямі витрати, пов'язані з простоями та людським фактором.

Сьогодні відомо декілька методів розрахунку TCO, всі вони дають приблизно однакові результати й приводять до аналогічних висновків, тому ми використаємо найпоширенішу концепцію розрахунку й аналізу ССВ від Gartner Group [10]. Показник сукупної вартості володіння ІС розраховується за формулою:

TCO = Пв+Нв, (1)

де Пв -- прямі витрати;

Нв -- непрямі витрати.

Прямі витрати відповідно розраховується за формулою:

Пв= Пв1+Пв2+Пв3+Пв4+Пв5, (2)

де Пв1 -- капітальні вклади (програмно-апаратне забезпечення);

Пв2 -- витрати на управління ІС;

Пв3 -- технічна підтримка і аутсорсінг;

Пв4 -- витрати на модернізацію ІМ;

Пв5 -- витрати на комунікації.

Непрямі витрати, які можна поділити на 2 групи, розраховуються за формулою:

Нв= Нв1+Нв2, (3)

де Нв1 -- витрати, пов'язані з простоями ІС з ряду причин;

Нв2 -- витрати, пов'язані з людським фактором.

Але розрахунок тільки ТСО не дає обґрунтованої оцінки щодо доцільності використання інформаційної системи. Адже необхідно враховувати не тільки витрати, але й вигоди від впровадження ІС, які визначаються за допомогою показника повернення інвестицій (ROІ). Цей метод дозволяє оцінити рентабельність вкладень у купівлю й впровадження ІС та розраховується за формулою [11]:

ROІ = (Payback-TCO)/TCO *100%, (4),

де Payback -- вигоди від впровадження системи.

Як правило, під вигодою або основним ефектом від впровадження інформаційних систем розуміється збільшення продуктивності праці:

1) економія робочого часу свіробітників підприємства;

2) ефективне застосування людських ресурсів на підприємстві;

3) скорочення вартості здійснення тієї або іншої трансакції на підприємстві.

Ще один аспект, що серйозно впливає на ефективність ІС -- рівень зрілості управління ІТ. Є декілька методологій оцінки рівня зрілості ІС та ІТ функціонуючих на підприємстві таких, як модель зрілості створення програмного забезпечення СММ (англ. Capability Maturity Model), методологія Сobit (англ. Control Objectives for Information Technology) та IMM (Infrastructure Maturity Model] від Gartner Group, концепція якої використовується Microsoft [1, 12].

Згідно з методологією Сobit виділяють шість рівнів зрілості:

1. Нульовий. Системи управління ІТ не існує, і необхідність її створення не усвідомлюється.

2. Початковий. Підхід керівництва до рішення проблем ІС та ІТ хаотичний, визнання існування проблем випадкове й непослідовне.

3. Повторюваний. Існує загальне усвідомлення проблем управління ІТ. Однакові завдання вирішуються різними людьми подібними методами. Однак відсутні формальні процедури й розподіл відповідальності. Досить висока залежність від окремих співробітників, що підвищує ймовірність помилок. Використовуються базові методи оцінки ефективності.

4. Стандартизований. Домінуючою стає роль ІС. Всі процедури стандартизовані й документовані, та добре налагоджена система користування ІС співробітниками. Діяльність ІТ-підрозділу регламентована. Однак механізми контролю якості їх функціонування недостатньо відпрацьовані.

5. Керований. Здійснюється безперервний моніторинг інформаційних процесів, встановлює стандарти якості й контролює їх виконання. Проводиться постійна робота над підвищенням їхньої ефективності.

6. Оптимізуючий. В організації сформоване поглиблене і чітке розуміння процесів управління ІС, проблем і рішень у сфері ІТ, а також можливих перспектив розвитку.Врахування рівня зрілості управління ІС та ІТ підприємства при оцінці економічної ефективності іх функціонування є доволі важливим. Адже від рівня зрілості управління інформаційного інфраструктурою підприємства залежить достовірність отриманих при оцінці економічної ефективності результатів.

Залежності від того, які методи аналізу економічної ефективності впровадження і застосування ІС та ІТ використовуються, сформувалися певні наукові підходи щодо оцінки проектів у сфері ІМ.

Одним з таких наукових підходів є портфельний підхід. Його сутність полягає у формуванні правильно складеного ІТ-портфеля для відповідного підприємства, який містить вичерпний перелік бізнес-процесів підприємства та інструментарій їхньої автоматизації й оптимізації у порівнянні. Оцінка ефективності ІТ-портфеля здійснюється, як правило, з погляду продуктивності праці. Портфель також містить відомості про вартість проектів з впровадження та підтримки ІТ-рішень. Портфельний підхід призначений в першу чергу для керівництва підприємства, яке у простій і доступній формі одержує всю необхідну інформацію для вибору стратегічного напрямку у розвитку ІТ на підприємстві.

Бюджетний підхід застосовується на основі передумов про гарантовану ефективність ІС та ІТ при правильно побудованих процедурах бюджетування, мотивації персоналу й контролю за витратами засобів.

Даний підхід застосовується компаніями за вже сформованою інформаційною інфраструктурою, коли більша частина ІТ-бюджету використовуються не для впровадження нових рішень, а на підтримку існуючого ІМ. Як правило, компанії визначають частку у відсотках від доходу підприємства, яка витрачається на інвестиції у ІТ. При цьому ключовим параметром в обґрунтуванні для формування такого бюджету є ріст продуктивності праці.

Ще одним з наукових підходів оцінки економічної ефективності функціонування ІС та ІТ є проектний підхід, основною метою якого є визначення строку окупності, внутрішньої рентабельності і чистого прибутку від проекту з урахуванням вартості капіталу. Але розрахунок цих показників вимагає обліку багатьох параметрів (вартість капіталу, вільні потоки готівки, ефект від податків, залишкова вартість тощо.), які за відсутності добре налагодженої на підприємстві інформаційної системи одержати складно. У зв'язку з цим найпоширенішою методологією оцінки при цьому підході є ROІ з погляду наочності й простоти для керівників компанії та інвесторів. ROІ розраховується по функціональних підрозділах, включених у проект впровадження інформаційної системи. Недолік даної методології полягає у тому, що в рамках одного функціонального підрозділу дуже складно кількісно оцінити якісну зміну в суті бізнес-процесів.

На сьогоднішній день сформувалася досить велика кількість різноманітних методологій аналізу економічної ефективності впровадження і функціонування засобів ІМ, проте не дивлячись на це, на даний момент немає єдиної методології, яка б підходила для оцінки інформаційної інфраструктури будь-якого підприємства. Тому існує досить складна проблема правильного вибору конкретного методу оцінки ефективності, яка вимагає від управління компаній диференційованого підходу до кожного кроку впровадження і використання ІС та ІТ у своїй діяльності.

При використанні вузьконаправлених програм інформаційного моніторингу, споживачі інформаційних технологій можуть істотно знизити витрати, враховуючи відсутність необхідності користуватися платними програмами, які охоплюють набагато більшій спектр інформації. При цьому підвищується ефективність пошуку та аналізу інформації, а отже, і точність аналітичних даних. Ці програми дозволяють вирішити питання збору і обробки необхідної інформації із суттєвою економією часу. Економія робочого часу, в свою чергу, призводить до зменшення витрат на заробітну платню і нарахувань на неї, зниження накладних витрат, а також економія енергоресурсів. Тому розробка різноманітних програм вузько направленого інформаційного моніторингу є актуальною. Програми, які виконують моніторингові функції, виконують дві головних вимоги: надають актуальну і точну інформацію та економлять час.

Ключовим фактором, що пояснює економічну доцільність є вузька направленість і модульність системи -- інформація швидко відшукується, оброблюється і зберігається, а результат роботи в якості аналітики оперативно генерується. Крім того, використання програм інформаційного моніторингу дозволяє вирішувати задачі не тільки аналітики вузького спектру, але і задачі, пов'язані із соціальною аналітикою. Все це дозволяє істотно зменшити витрати та підвищити ефективність роботи з інформацією.

3.7 Охорона праці

3.7.1 Правові питання охорони праці

За визначенням Закону України «Про охорону праці», охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [23].

Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Згідно статті 153 Кодексу законів про працю, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

3.7.2 Організація і обладнання робочих місць користувачів ПК з точки зору охорони праці

Загалом основний підхід до вирішення проблем охорони праці користувачів ПК зводиться до встановлення суворого контролю за відповідністю апаратних і програмних засобів, а також умов їх експлуатації ергономічним вимогам. Наведемо деякі з них:

- дотримання обмежень за медичними показаннями;

- уважне відношення до характеристик дисплеїв;

- правильна організація робочого місця оператора;

- правильна організація робочого часу оператора.

Розглядаючи детально кожну з них, можна привести рекомендації спеціального характеру:

- необхідно дотримуватись обмеження на роботу з ПК для працівників, що страждають на захворювання опорно-рухового апарату, очей, шкіри, а також для вагітних жінок;

- використовувати дисплеї з високою роздільною здатністю і розміром екрану не менше 15” (Hi-Resolution, Non-Interlaced, Low-Radiation);

- краще вибирати відеоадаптери з високим розділенням і частотою кадрової розгортки не менше 85 Гц;

- обов'язково ставити на дисплеї екранні фільтри з антистатичним покриттям, що у декілька разів знижує стомлюваність очей і концентрацію пилових частинок поблизу екрану монітора;

- сидіти не ближче 70 см від дисплея;

- екран дисплея повинен бути орієнтований так, щоб виключити відблиски від джерел світла;

- не слід розташовувати дисплей безпосередньо під джерелом освітлення або впритул з ним;

- бажано, щоб освітленість робочого місця оператора не перевищувала 2/3 нормальної освітленості приміщення;

- стіна позаду дисплея повинна бути освітлена приблизно так само, як його екран;

- при розміщенні в одній кімнаті декількох ПК відстань від робочого місця кожного оператора до задніх і бічних стінок сусідніх ПК повинна складати не менше 1,2 м;

- робоче місце повинне бути обладнане так, щоб виключити незручні пози і тривалі статичні напруги тіла;

- загальний час роботи з дисплеєм не повинен перевищувати 50% всього робочого часу оператора;

- не слід перевищувати темп роботи порядку 10 тисяч натиснень клавіш в годину (приблизно 1500 слів);

- при звичній роботі з ПК необхідно робити 15-хвилинні перерви через кожні 2 години, а при інтенсивній роботі -- через кожну годину.

3.7.3 Характеристика виробничого середовища і чинники, що діють на оператора в процесі його праці

На робочому місці користувач ПК зазнає дії наступних несприятливих чинників:

- підвищене значення електричного струму;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень м'якого рентгенівського випромінювання;

- підвищений рівень шуму на робочому місці;

- недостатня освітленість робочого місця;

- несприятливий мікроклімат;

- психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

Необхідно розробити засоби захисту від цих шкідливих чинників. До даних засобів захисту відносяться: вентиляція, штучне освітлення, звукоізоляція. Існують нормативи, що визначають комфортні умови і гранично допустимі норми температури повітря, шуму, освітленості. У системі заходів, що забезпечують сприятливі умови праці, велике місце відводиться естетичним чинникам: оформлення виробничого інтер'єру, устаткування, застосування функціональної музики та ін. Важливу роль виконує забарвлення приміщень, яке повинне бути світлим. У даному розділі дипломного проекту розраховується необхідна освітленість робочого місця.

Розвиненню стомлюваності на виробництві сприяють наступні чинники:

- неправильна ергономічна організація робочого місця, нераціональні зони розміщення устаткування по висоті від підлоги, по фронту від осі симетрії і т.д.;

- характер протікання праці: трудовий процес організований таким чином, що оператор вимушений з перших хвилин робочого дня вирішувати найскладніші і трудомісткі задачі, тоді як в перші хвилини роботи функціональна рухливість нервових клітин мозку низька.

Важливе значення має чергування праці і відпочинку, зміна одних форм роботи іншими.

Метеорологічні умови (температура, відносна вологість, рухливість повітря) у робочій зоні виробничих помешкань повинні задовольняти вимогам Державного Стандарту 12.1.005-88. «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

Освітленість повинна відповідати нормам, встановленим у Галузевому Стандарті 5472003-82 «Освітлення штучне в експлуатаційних підприємствах ЦА. Норми і вимоги безпеки».

Для обслуговуючого персоналу й операторів при роботі з ПК небезпечним чинником є вплив високого рівня статичної електрики (ДЕСТ 12.1.045-84 «Припустимі рівні напруженості електростатичних полів»).

Статична електрика є джерелом факторів, що впливають на точність відтворення інформації, вона призводить до відмов елементів, є причиною виникнення пожеж і вибухів, несприятливо впливає на організм людини.

Ступінь шкідливого впливу електромагнітних полів на організм людини визначається напруженістю електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності електромагнітних полів.

3.7.4 Вимоги електричної та пожежної безпеки

Електробезпека

ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Пожежна безпека

В будівлях і приміщеннях для ПК, обчислювальних центрах слід дотримуватись наступних вимог пожежної безпеки.

Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок і пакетів магнітних та оптичних дисків повинні розташовуватися у відособлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки і магнітні стрічки на стелажах слід в металевих касетах.