Розробка автоматизованої інформаційної системи логістичної компанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Приклади аналогів програмного продукту

Розділ 2. Основний розділ

2.1 Обґрунтування вибору засобів реалізації

2.2 Високорівнева концептуальна модель «Сутність - зв'язок» або ER-модель

2.3 Структурна схема реляційної бази даних та описання таблиць бази даних

Розділ 3. Інструкція для користувача програмним продуктом

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додаток А - назви та призначення головних елементів бази даних;

Додаток Б - графічна частина курсової роботи (ER-діаграма, структурна схема реляційної бази даних, головні форми бази даних, та т. д.);

Вступ

Кожна многофункціональна система для більш зручного використання повинна бути упорядкована. Весь спектр функцій має бути легкодоступним і простим для використання, але при цьому містити всю необхідну користувачу інформацію. Склад можно віднести до такоі системи.

Склад -- це споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

У логістиці склад виконує функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів в системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів в технологічних виробничих системах.

Склади є ключовим елементом системи логістики.

Класифікація складів:

· За характером операцій:

o Матеріальні;

o Виробничі;

o Збутові;

· За ступенем автоматизації:

o Немеханізовані

o Механізовані

o Автоматизовані

o Автоматичні

· За формою власності:

o Індивідуального користування

o Загального користування

· За видом матеріалів:

o Спеціалізовані

o Універсальні

Сучасна логістична наука говорить не просто про склади, як окремий елемент логістичної системи, а про системи розміщення запасів. Причина дуже проста: запаси зберігаються не тільки на традиційних складах, але й у транзиті. Дуже важливо те, що останнім часом з'явились склади «швидкого зберігання», точки перевантаження борт-до-борту, які теж є елементом складської структури.

Склади виконують такі функції:

· вирівнювання / згладжування (обсягів, часових коливань тощо);

· перетворення (комплектація вантажів відповідно до запитів споживачів);

· зберігання / накопичення.

Різновиди складів:

За призначенням розрізняють такі види складів:

· Виробничі -- склади сировини, комплектуючі, матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції.

· Транзитно-перевалочні -- склади при залізничних станціях, портах, річкових пристанях, аеропортах, автовантажних терміналах служать для короткочасного зберігання вантажів в період перевантаження їх з одного виду транспорту на іншій.

· Митні -- склади для зберігання товарів в очікуванні митного оформлення. Також називають митно-ліцензійні склади.

· Дочасовго завезення -- склади в районах, доставка товарів в яких можлива лише в певні періоди року.

· Сезонного зберігання -- склади для товарів сезонного характеру.

· Резервні -- для зберігання запасів на випадок надзвичайних обставин.

· Гуртові розподільні -- склади, що забезпечують торгівельні мережі.

· Комерційні загального користування -- склади, що обслуговують будь-яких власників товарів.

· Роздрібні -- склади торгових підприємств.

За умовами зберігання розрізняють склади загального призначення, резервуари, сейфи для небезпечних речовин, спеціалізовані склади-сховища (овочесховища, фруктосховища, склад-холодильники з машинним охолоджуванням, льодовики для зберігання продуктів і інші). На складах створюють необхідні умови для зберігання з урахуванням фізико-хімічних властивостей товарів. У ряді випадків на складах є потужності з розфасовування, упаковування, тестуванню і інших операцій.

Тема курсової роботи: «Розробити автоматизовану інформаційну систему логістичної компанії»

Мета курсової роботи полягає в тому, щоб розробити інформаційну систему певного складу, який буде містити повну інформацію про товари, їх поставку, доставку та забезпечувати швидкий доступ до необхідної у певний момент інформації.

інформаційний програмний реляційний

Розділ 1. Приклади аналогів програмного продукту

Аналогом цього програмного продукту можна назвати будь-який інтернет магазин, всі з яких забезпечують інформацієй про товар:

· Назва;

· Опис;

· Ціна;

· Наявність на складі;

· Зображення;

Також на них існують функції покупки, порівняння товарів та інше.

1. http://rozetka.com.ua

Рис. 1.1 Сторінка товару сайту rozetka.com.ua

2. http://www.eldorado.ru/

Рис. 1.2 Головна сторінка сайту www.eldorado.ru

3. http://www.avoska71.ru/

Рис. 1.3 Головна сторінка сайту www.avoska71.ru

Рис. 1.4 Сторінка товару сайту avoska71.ru

Розділ 2. Основний розділ

2.1 Обгрунтування вибору засобів реалізації

Для створення програмного продукту використовуються ті засоби, які найбільш для цього підходять.

Для створення програмного продукту за темою курсової роботи були обрані:

1. система керування реляційними базами даних Microsoft Office Access 2007 для зберігання інформації;

2. середовище розробки Borland Delphi 7;

3. мова структурованих запитів SQL.

Про ці засоби реалізації докладніше написано нижче.

Microsoft Office Access 2007- це система керування базами даних. Як і інші продукти цієї категорії, вона призначена для зберігання й пошуку даних, представлення інформації в зручному виді й автоматизації часто повторюваних операцій (таких, як ведення рахунків, облік, планування й т. п.). За допомогою Access можна розробляти прості й зручні форми введення даних, а також здійснювати обробку даних і видачу складних звітів.

Microsoft Office Access 2007 та операційна система Windows - це продукти однієї компанії тому вони чудово взаємодіють між собою.

При всьому цьому Access - не просто СКБД. Як реляційна СКБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє використовувати одночасно кілька таблиць бази даних. При цьому можна суттєво спростити структуру даних, полегшуючи тим самим виконання поставлених завдань. Отримані результати можна швидко й легко зв'язати й об'єднати з даними з електронних таблиць Microsoft Office Excel. Працюючи в середовищі Microsoft Office 2007, користувач отримує у своє розпорядження цілком сумісні між собою Access і Word, Excel і PowerPoint.

Система Access - це набір інструментів кінцевого користувача для управління базами даних. До її складу входять конструктори таблиць, форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків. Використовуючи макроси або модулі для автоматизації розв'язання завдань, можна створити орієнтовані на користувача додатки такими ж потужними, як і додатки, написані на мовах програмування. При цьому вони будуть включати кнопки, меню й діалогові вікна.

Потужність і доступність Access роблять цю систему кращою СКБД із представлених сьогодні на ринку.

В Access повною мірою реалізоване керування реляційними базами даних. Система підтримує первинні й зовнішні ключі й забезпечує цілісність даних на рівні ядра (що запобігає несумісним операціям оновлення або видалення даних). Крім того, таблиці в Access забезпечені засобами перевірки допустимості даних, що запобігають некоректному введенню даних незалежно від того, як воно здійснюється, а кожне поле таблиці має свій формат і стандартні описи, що суттєво полегшує введення даних. Access підтримує всі необхідні типи полів: текстовий, числовий, лічильник, грошовий, дата/час, MEMO, логічний, гіперпосилання й поля об'єктів OLE. Якщо в процесі спеціальної обробки в полях не виявляється жодних значень, система забезпечує повну підтримку порожніх значень.

Borland Delphi 7 - це середовище програмування, основою якого є Object Pascal. Це потужне середовище програмування, яке дозволяє створювати складні програми, використовуючи готові компоненти. За допомогою Delphi 7 можна керувати різноманітними програмами Microsoft Office 2007.

Слід відмітити що Delphi 7 має компоненти, які дозволяють їй працювати з базами даних Microsoft Office Access 2007. Це дозволяє значно розширити можливості Access та створювати потужні бази даних з широкими можливостями.

Фірма Borland надає різноманітність засобів, які працюють через різні технології та не обмежує лише своїми розробками.

Також Delphi 7 підтримує роботу з SQL-запитами, тобто можна на певну подію запрограмувати певний запит. Розглянемо детальніше мову SQL.

Мова структурованих запитів SQL є засобом роботи з реляційними базами даних.

SQL може використовуватися як інтерактивна мова, яка безпосередньо працює в базі даних і яка виводить результати виконання команд, і як вкладена мова, команди якої можуть бути вставлені в програми, написані на мові розробки прикладних програм.

Мова SQL оперує іншими термінами, ніж це прийнято в реляційної теорії. Так замість «відношень» використовується термін «таблиці», замість «кортежів» - «рядки», замість «атрибутів» - «колонки» або «стовпчики». SQL також має спеціальні терміни, серед яких використовуються такі слова як «запит», «пропозиція», «предикат».

Реалізація в SQL концепції операцій, орієнтованих на табличне подання даних, що дозволило створити компактну мову з невеликим набором пропозицій. У ній існують:

§ пропозиції визначення даних: визначення баз даних, а також визначення та знешкодження таблиць та індексів;

§ запити на вибір даних: пропозицію SELECT;

§ пропозиції модифікації даних: додавання, видалення і зміна;

§ пропозиції керування даними: надання та скасування привілеїв на доступ до даних, управління транзакціями та інші.

Крім того, він надає можливість виконувати в цих пропозиціях:

§ арифметичні обчислення (включаючи різноманітні функціональні перетворення), обробку текстових рядків і виконання операцій порівняння значень арифметичних виразів і текстів;

§ впорядкування рядків і (або) стовпчиків при виведенні вмісту таблиць на друк або екран дисплея;

§ створення уявлень (віртуальних таблиць), що дозволяють користувачам мати свій погляд на дані без збільшення їх обсягу в базі даних;

§ запам'ятовування відображаємого вмісту таблиці за запитом, декількох таблиць або подання в іншій таблиці (реляційна операція присвоювання).

Завдяки всім вище перерахованим перевагам були обранi саме цi засoби реалізації програмного продукту.

Dia -- кросплатформенний вільний редактор діаграм, частина GNOME Office,

але може бути встановлений незалежно. Може використовуватись для створення різних видів діаграм: блок-схем алгоритмів програм, деревовидних схем, статичних структурUML, баз даних, діаграм сутність-зв'язок, радіоелектронних елементів, потокових діаграм, мережевих діаграм та інших.

Dia розширювана новими наборами об'єктів, які описуються за допомогою файлів у форматі, заснованому на XML.

Можливості

· Підтримка діаграм потоків, структурних діаграм і т. д.

· Експорт в PostScript

· Завантаження і збереження у форматі XML

· Можливість опису нових об'єктів

· Установка властивостей за замовчуванням для об'єктів що додаються

· Зміна кольору шрифту і заливки блоків

Надбудови:

· AutoDia -- автоматичне створення UML схем з програмного коду

· Dia2Code -- автоматичне перетворення UML схем в програмний код

Підтримка експортованих форматів

Dia дозволяє експортувати та зберігати діаграми в перераховані формати:

· EPS (Encapsulated PostScript)

· SVG (Scalable Vector Graphics)

· DXF (Autocad's Drawing Interchange format)

· CGM (Computer Graphics Metafile defined by ISO standards)

· WMF (Windows Meta File)

· PNG (Portable Network Graphics)

· JPEG (Joint Photographic Experts Group)

· VDX (Microsoft's XML for Visio Drawing)

Основні розробники

· Ганс Брейер (Hans Breuer)

· Ларс Клас (Lars Clausen)

· Стеффен Мак (Steffen Macke)

· Самір Сахасрбуд (Sameer Sahasrabuddhe)

Завдяки всім вище перерахованим перевагам були обранi саме цi засoби реалізації програмного продукту.

2.2 Високорівнева концептуальна модель «Сутність - зв'язок» або ER-модель

Перед тим як створювати базу даних її треба спочатку спроектувати. Проектування здійснюється за допомогою моделі «Сутність - зв'язок».

ER-модель (Entity Relationship model) або модель «Сутність - зв'язок» - це високорівнева концептуальна модель даних, яка була розроблена Ченом (Chen) в 1976 р. з метою спрощування задач проектування баз даних. Ця модель даних уявляє собою набір концепцій, які описують структуру бази даних та пов'язані з нею транзакції оновлення та вилучення даних.

Головними поняттями моделі «Сутність - зв'язок» вважаються сутності, атрибути та зв'язки.

Для ER-моделі не існує единої стандартизованої системи позначень, тому характеристики ER-діаграм можуть дещо відрізнятися.

Під сутністю в ER-моделі розуміються об'єкт або явище, інформація про яких буде зберігатися в базі даних. При цьому розрязняють тип сутності та екземпляр сутності.

Під типом сутності розуміють набір однорідних об'єктів, який відображається як єдине ціле.

Під екземпляром сутності розуміється конкретний об'єкт.

На ER-діаграмі сутність зображується прямокутником, в якому вказане її ім'я.

Сутності мають властивості, які називаються атрибутами. Атрибути повинні дозволяти розрізняти екземпляри сутності. На ER-діаграмі атрибути зображуються овалами, в яких вказуються їх імена. Атрибути поєднуються з сутностями прямими лініями.

Атрибуты, які однозначно ідентифікують сутність, називаються ключовими атрибутами. Ключові атрибути на ER-діаграмі підкреслюються.

В деяких ситуаціях з декількох простих атрибутів може бути сформований складений.

За допомогою зв'язків на ER-діаграмі відображається взаємодія між сутностями. Зв'язок зображується ромбом, який поєднує сутності. Всередині ромбу вказується вид зв'язка. Кількість сутностей, які приймають участь в зв'язку, визначає її ступінь.

Рис. 2.1 Модель «Сутність - зв'язок» для предметної області «Розробити автоматизовану інформаційну систему логістичної компанії»

2.3 Структурна схема реляційної бази даних та описання таблиць бази даних

Після того, як спроектована модель «Сутність - зв'язок», треба переходити до другого етапу проектування бази даних, а саме, до створення реляційної моделі даних.

Враховуючи всю складність ієрархічної та мережевої моделі, найбільше поширення отримала реляційна модель даних. Вся інформація в реляційній моделі даних організована у вигляді таблиць, які пов'язані між собою за допомогою зв'зків.

Реляційні системи беруть початок в математичній теорії множин. Вони були запропоновані наприкінці 1968 р. доктором Е. Ф. Коддом з фірми IBM. В термінології реляційної моделі даних кожен стовпець таблиці називається полем (атрибутом), а кожен рядок таблиці - записом (кортежем).

Кортежі можуть розташовуватися в будь-якій черзі, при цьому відношення буде залишатися тим самим та мати той самий зміст. Кортежі називають поширенням, станом або тілом відношення, яке постійно змінюється.

Дані в одному полі можуть мати значення лише з деякої сукупності припустимих значень, яка називається доменом.

Важливим наслідком відсутності в таблиці однакових записів є наявність в ній первинного ключа. Значення первинного ключа повинне бути унікальним для кожного запису таблиці, тобто, повинне однозначно визначати кожен запис таблиці.

Для того, щоб можна було б зв'язати таблиці між собою в реляційній моделі використовується поняття зовнішнього ключа, значення якого повинно дорівнювати значенню первинного ключа в іншій таблиці, з якою відбувається зв'язок.

Ступінь відношення визначається кількістю атрибутів, яку містить відношення.

Відношення лише з одним атрибутом має ступінь 1 та називається унарним відношенням. Відношення з двома атрибутами має назву бінарне, відношення з трьома атрибутами - тернарне, а для відношень з більшою кількістю атрибутів використовується термін n-парний.

Кординальність - кількість кортежів, яку містить відношення. Ця характеристика змінюється при кожному додаванні або знищенні кортежів. Кординальність є властивістю тіла відношення та визначається поточним станом відношення в окрему мить.

Рис. 2.2 Структурна схема реляційної БД

В даній базі даних всі таблиці пов'язані між собою зв'язками «один до одного» та «один до багатьох».

Зв'язок «один до багатьох» означає (1:N) - кожному значенню пов'язуючого поля з одного боку відповідає декілька записів по другий бік.

Окрім описаного вище зв'язку в реляційній моделі даних підтримується ще зв'язок «багато до багатьох», який означає: (М:N) - значення в полях неодноразово зустрічаються в пов'язаних відношеннях. Такий тип зв'язку треба обходити та розподіляти його на зв'язки 1:N (створюється третє відношення, яке пов'язується з початковими зв'язками 1:N). Також існує зв'язок «один до одного» (1:1) означає: кожному значенню пов'язуючого поля відповідає один запис по обидва боки.

В результаті проведеної роботи можна побачити, що була створена база даних, яка складається з 8 таблиць. База даних нормалізована до 3 нормальної форми.

Нормалізація відношень забезпечує ефективність структур даних в реляційній БД. Цей процес зменшує надмірність даних (зберігання однакових даних в декількох місцях). В результаті більш раціонально використовується зовнішня пам'ять, зменшується ймовірність порушення узгоджуваності даних.

Нормалізація являє собою дії послідовного перетворення початкової (ненормалізованої) таблиці в нормализовані відношення в першій нормальній формі (1НФ), 2НФ, 3НФ, нормальній формі Бойса-Кодда (НФБК), 4НФ, 5НФ.

Відношення знаходиться в третій нормальній формі, якщо воно знаходиться в другій нормальній формі та кожен його не ключовий атрибут безпосередньо (не транзитивно) залежить від первинного ключа.

Створена база даних складається з 3 таблиць, а саме: «Доставка», «Поставка», «Товар».

Опишемо кожну з таблиць.

Рис 2.3 Структура таблиці «Поставка»

Таблиця 2.2 - Опис полів таблиці «Поставка»

Поле	Опис
№	Ключове поле
№_Товара	Номер товару
Название_товара	Назва товару
Кількість	Кількість екземплярів товару
Дата	Дата додавання до списку

Рис 2.4 Структура таблиці «Доставка»

Таблиця 2.3 - Опис полів таблиці «Доставка»

Поле	Опис
№	Ключове поле
Фирма	Фірма доставки
Название_товара	Назва товару
Количество	Кількість єкземплярів товару
Стоимость	Ціна доставки
Скидка	Знижка за доставку оптом
Дата	Дата додавання до списку

Рис 2.5 Структура таблиці «Товар»

Таблиця 2.1 - Опис полів таблиці «Товар»

Поле	Опис
№	Ключове поле
Название	Назва товару
Производитель	Назда розробника
Количество	Кількість єкземплярів товару
Цена	Ціна товару

Розділ 3. Інструкція для користувача програмним продуктом

Після запуску програмного продукту з'являється головна форма, де розміщене меню переходу по головним вікна програми, а саме:

· Товар;

· Доставка товару;

· Поставка товару;

· Поиск;

· О программе;

· Виход.

Рис. 3.1 Головна форма програми

При переході на пункт меню «Товар» відкриває вікно зі списком всіх товарів, де виводиться назва товару, кількість на складі ціна та виробник. Також тут можна додати новий товар, видалити товар, зберегти зміни в базі даних та закрити форму.

Рис. 3.2 Список товарів

Пункт меню «Доставка товару» відповідає за товари, які повинні бути доставлені. Тут можно передивитись інші доставки(їх номер, назву, кількість і дату) та додати нову доставку.

Рис. 3.3 Доставка товару

Пункт меню «Поставка товару» відповідає за продажу складу товару. Тут вказується номер товару, кількість, фірма, вартість, скидка і дата. Також доступні такі стандартні функції редагування записів, як додати, зберегти, закрити та видалити.

Рис. 3.4 Поставка товару

Пошук можливий трьома способами: по товарам, по доставці та по поставці.



Рис. 3.5 Варіанти пошуку

Пошук «По товарам» дозволяє фільтрувати товари по таким критеріям, як назва товару, кількість на складі ціна та виробник.

Рис. 3.6 Пошук «По товарам»

Пошук «По доставці» дозволяє фільтрувати товари за номером товару, кількістю, фірмою, вартістю, скидкою і датою.

Рис. 3.7 Пошук «По доставці»

Пошук «По поставці» дозволяє фільтрувати товари в залежності від дати, кількості та назви.

Рис. 3.8 Пошук «По поставці»

Загальні висновки

За час виконання курсової роботи я дуже добре ознайомився як із діяльністю самої редакції, так і по практикував навички систематизації інформації отриманої з різних джерел, більш того навіть іншомовних джерел.

На підготовчому етапі, що передував створенню моєї програми, я ознайомився з багатьма програмами аналогами, що надавали схожі можливості по забезпеченню користувачів інформацією з даної предметної області. На їх основі я і створював свою програму, особливо мені допомогли бази даних цих джерел, для формування своєї.

Основу створення моєї програми поклала розроблена мною ER-модель моєї майбутньої бази даних, де я «розклав по поличках» усі сутності та їх атрибути, що далі перетворилися в поля таблиць MS Access. По суті ER-модель представляє собою формальну конструкцію, що сама по собі не предписує ніяких графічних засобів візуалізації конкретних відношень, але вона може стати гарною базою для побудови реляційної моделі даних, точніше структурної схеми реляційної бази даних. Яку я побудував вже на основі розроблених мною таблиць.

Під час написання було відвідане декілька сайтів відповідної тематики. Керуючись інформацією з них були зібрані дані для бази даних курсової роботи, побудовані таблиці та встановлені зв'язки «один до багатьох» між ними.

Метою курсової роботи було розробити інформаційну систему певного складу, який буде містити повну інформацію про товари, їх поставку, доставку та забезпечувати швидкий доступ до необхідної у певний момент інформації.

Cписок використаних джерел

1. http://office.microsoft.com/ru-ru/access-help/

2. http://www.delphiplus.org/programirovanie-baz-dannih-v-delphi/

3. http://rutracker.org/

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/

5. http://www.delphisources.ru

7. http://www.snkey.net

8. Методичні матеріали для створення курсової роботи з предмету БД

Програма «Склад продуктов»

unit Uhome

unit UHome;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, StdCtrls, XPMan, jpeg, ExtCtrls;

type

THome = class(TForm)

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

XPManifest1: TXPManifest;

N5: TMenuItem;

N6: TMenuItem;

N7: TMenuItem;

N8: TMenuItem;

N9: TMenuItem;

Image1: TImage;

Label1: TLabel;

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N1Click(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N8Click(Sender: TObject);

procedure N6Click(Sender: TObject);

procedure N7Click(Sender: TObject);

procedure N9Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Home: THome;

implementation

uses UTovar, UDM, UPosTov, UDosTov, UPT, UPPos, UPDos;

{$R *.dfm}

procedure THome.N4Click(Sender: TObject);

begin

Application.Terminate;

end;

procedure THome.N1Click(Sender: TObject);

begin

Tovar.Show;

end;

procedure THome.N2Click(Sender: TObject);

begin

PosTov.Show;

end;

procedure THome.N3Click(Sender: TObject);

begin

ShowMessage('Выполнил: Макаровский Александр 342 группа');

end;

procedure THome.N8Click(Sender: TObject);

begin

DosTov.Show;

end;

procedure THome.N6Click(Sender: TObject);

begin

PT.Show;

end;

procedure THome.N7Click(Sender: TObject);

begin

PPos.show;

end;

procedure THome.N9Click(Sender: TObject);

begin

PDos.Show;

end;

end.

unit UPosTov

unit UPosTov;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, StdCtrls, Mask, DBCtrls, Grids, DBGrids;

type

TPosTov = class(TForm)

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

DBGrid1: TDBGrid;

DBEdit1: TDBEdit;

DBEdit2: TDBEdit;

DBEdit3: TDBEdit;

DBEdit4: TDBEdit;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Button3: TButton;

Button4: TButton;

DataSource1: TDataSource;

ADOTable1: TADOTable;

Label5: TLabel;

DBEdit5: TDBEdit;

Label6: TLabel;

DBEdit6: TDBEdit;

procedure Button4Click(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure Button3Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

PosTov: TPosTov;

implementation

uses UDM, UHome;

{$R *.dfm}

procedure TPosTov.Button4Click(Sender: TObject);

begin

Close;

end;

procedure TPosTov.Button1Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Insert;

end;

procedure TPosTov.Button2Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Post;

end;

procedure TPosTov.Button3Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Delete;

end;

end.

unit UPPos

unit UPPos;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, Grids, DBGrids, StdCtrls;

type

TPPos = class(TForm)

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

Button1: TButton;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

DBGrid1: TDBGrid;

DataSource1: TDataSource;

ADOTable1: TADOTable;

Label5: TLabel;

Edit5: TEdit;

Label6: TLabel;

Edit6: TEdit;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

PPos: TPPos;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TPPos.Button1Click(Sender: TObject);

var filtr, // формируемая строка фильтра

add: string;

begin

ADOTable1.filtered:=false;

filtr:='';

if length(edit1.text) > 0 then

filtr:= ' №_Товара LIKE '+QuotedStr(Edit1.Text);

if length(edit2.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Фирма LIKE '+ #39 + Edit2.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit3.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Количество LIKE '+ #39 + Edit3.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit4.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Стоимость LIKE '+ #39 + Edit4.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit5.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Скидка LIKE '+ #39 + Edit5.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit6.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Дата LIKE '+QuotedStr(Edit6.Text);

end;

if length(filtr) > 0 then

begin

ADOTable1.Filter:= filtr;

ADOTable1.filtered:=true;

end

else Showmessage('Все поля пусты!');

end;

end.

unit UPT

unit UPT;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, Grids, DBGrids, StdCtrls, ADODB;

type

TPT = class(TForm)

Button1: TButton;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

DBGrid1: TDBGrid;

DataSource1: TDataSource;

ADOTable1: TADOTable;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

PT: TPT;

implementation

uses UDM, UHome;

{$R *.dfm}

procedure TPT.Button1Click(Sender: TObject);

var filtr, // формируемая строка фильтра

add: string;

begin

ADOTable1.filtered:=false;

filtr:='';

if length(edit1.text) > 0 then

filtr:= 'Название LIKE '+ #39 + Edit1.Text + '%' + #39;

if length(edit2.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Производитель LIKE '+ #39 + Edit2.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit3.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Количество LIKE '+ #39 + Edit3.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit4.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Цена LIKE '+ #39 + Edit4.Text + '%' + #39;

end;

if length(filtr) > 0 then

begin

ADOTable1.Filter:= filtr;

ADOTable1.filtered:=true;

end

else Showmessage('Все поля пусты!');

end;

end.

unit UPDos

unit UPDos;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, StdCtrls, Grids, DBGrids;

type

TPDos = class(TForm)

Label1: TLabel;

Label3: TLabel;

DBGrid1: TDBGrid;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Label6: TLabel;

Button1: TButton;

Edit6: TEdit;

DataSource1: TDataSource;

ADOTable1: TADOTable;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

PDos: TPDos;

implementation

uses UDM;

{$R *.dfm}

procedure TPDos.Button1Click(Sender: TObject);

var filtr, // формируемая строка фильтра

add: string;

begin

ADOTable1.filtered:=false;

filtr:='';

if length(edit1.text) > 0 then

filtr:= 'Название_товара LIKE '+ #39 + Edit1.Text + '%' + #39;

if length(edit2.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Количество LIKE '+ #39 + Edit2.Text + '%' + #39;

end;

if length(edit6.text) > 0 then

begin

if length(filtr) > 0 then add:= ' and ' else add:='';

filtr:=filtr + add + 'Дата LIKE '+QuotedStr(Edit6.Text);

end;

if length(filtr) > 0 then

begin

ADOTable1.Filter:= filtr;

ADOTable1.filtered:=true;

end

else Showmessage('Все поля пусты!');

end;

end.

unit UDM;

interface

uses

SysUtils, Classes, DB, ADODB;

type

TDataModule1 = class(TDataModule)

ADOConnection1: TADOConnection;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

DataModule1: TDataModule1;

implementation

{$R *.dfm}

end.

unit UDosTov

unit UDosTov;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, StdCtrls, Mask, DBCtrls, Grids, DBGrids;

type

TDosTov = class(TForm)

Label1: TLabel;

Label3: TLabel;

DBGrid1: TDBGrid;

DBEdit1: TDBEdit;

DBEdit2: TDBEdit;

DBEdit3: TDBEdit;

Button1: TButton;

Button2: TButton;

Button3: TButton;

Button4: TButton;

DataSource1: TDataSource;

ADOTable1: TADOTable;

Label2: TLabel;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button3Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure Button4Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

DosTov: TDosTov;

implementation

uses UDM;

{$R *.dfm}

procedure TDosTov.Button1Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Insert;

end;

procedure TDosTov.Button3Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Delete;

end;

procedure TDosTov.Button2Click(Sender: TObject);

begin

ADOTable1.Post;

end;

procedure TDosTov.Button4Click(Sender: TObject);

begin

Close;

end;

end.

Високорівнева концептуальна модель «Сутність - зв'язок» або ER-модель

Структурна схема реляційної бази даних

Головна форма

Список товарів

Доставка товару

Поставка товару

Варіанти пошуку

Пошук «По товарам»

Пошук «По поставці»

Размещено на Allbest.ru