Інструментальна система створення електронних підручників

6

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Фізичний факультет

Кафедра комп'ютерних систем та мереж

7.091501 комп'ютерні системи та мережі

Інструментальна система створення електронних підручників

Дипломний проект

Виконав

студент 5-го курсу 507 групи

М. В. Кожукар

“ “ 2010 р.

2010

Зміст

Анотація

Summary

Перелік скорочень

Вступ

1. Аналітичний огляд

2. Проектно-пояснювальний розділ

2.1 Вибір технології та мови програмування

2.1.1 Основні вимоги до системи

2.1.2 Вимоги та вибір мови програмування

2.2 Вимоги до програмного та апаратного забезпечення

3. Опис програми

3.1 Загальні положення

3.2 Функціональне призначення

3.3 Загальна характеристика програми і принцип роботи

3.4 Детальний опис програми

3.4.1 Опис програми-додатка

3.4.2 Опис модулів

3.5 Опис тегів, які підтримуються HTML-редактором

3.6 Опис файлу та каталогу проекту електронного підручника

3.7 Технічні засоби, що використовуються

3.8 Виклик та завантаження

4. Розрахунок собівартості інструментальної системи створення електронних підручників

5. Охорона праці

5.1 Загальні положення

5.2 Специфіка дипломного проекту

5.3 Особливості праці користувачів ЕОМ

5.4 Організація робочого місця

Висновки

Література

Анотація

В даному дипломному проекті розробляється інструментальна система створення електронних підручників, яка використовується в якості інструментального засобу для створення електронних підручників, що можна проглядати за допомогою Web-браузерів. Система дозволяє створювати Web-сторінки та генерувати чітко-визначену структуру електронного підручника. Інструментальна система створення електронних підручників являє собою програму-додаток із зручним для користувача інтерфейсом. Розробляється програмна документація даної системи та документація щодо апаратно-програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи.

Summary

In the given degree project is developped instrumental system of making the electronic textbooks, which is used as the tool for making the electronic textbooks, which possible examine by means of Web-browser. System allows to create Web-pages and generate clearly-determined structure of electronic textbook. Instrumental system of making the electronic textbooks presents itself programme exhibit with suitable for the user by the interface. Developped programme given system documentation and documentation hardware-software, which it is required for system operations.

Перелік скорочень

ВООЗ -- всесвітня організація охорони здоров'я;

ВСНиПРВЦ -- временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров;

ЕОМ -- електронно-обчислювальна машина;

ЕП -- електронний підручник;

ІССЕП--інструментальна система створення електронних підручників;

ООП -- об'єктно-орієнтоване програмування;

ПЗ -- програмні засоби;

ПК -- персональний комп'ютер;

РМ -- робоче місце;

СКБД -- система керування базами даних;

HTML -- HyperText Markup Language;

UML -- Unified Modeling Language.

Вступ

Основою будь-якого навчального процесу є знання, яке отримає особа, що навчається. Як правило, в якості джерела знань виступають підручники, які використовуються для збереження та передачі знань здобутих людством.

Одними з перших підручників були рукописи. Люди за їх допомогою мали можливість фіксувати інформацію, яку потім могли використовувати в якості джерела знань. З появою друкарського верстата Гутенберга у XV столітті була започаткована ера друкованого слова. Поширення друкованих видань мало визначальний вплив на розвиток людської цивілізації, зокрема цей вплив був суттєвим на систему освіти. За рахунок цього, була отримана одна важлива перевага -- тиражування підручників, яке дозволило збільшити джерела знань.

Із розвитком людства об'єм знань значно виріс і з розвитком комп'ютерів інформація почала зберігатись в електронному вигляді, тобто з'явились електронні підручники.

В сучасних умовах все більше і більше людей стикається з необхідністю сприйняття і переробки інформації, яка в свою чергу передається по каналах засобів масової інформації, у тому числі із використанням комп'ютерної техніки. В педагогіці був сформований новий напрямок -- медіаосвіта, яка має на меті надати допомогу, в першу чергу школярам і студентам, а також всім іншим людям, які приймають участь у навчальному процесі засвоїти, мову засобів масової інформації, навчитися працювати з медіатекстами, а також їх аналізувати. Основне завдання медіаосвіти -- полягає у підготування нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, що припускають сприйняття і розуміння різної інформації, оволодіння способами спілкування на основі невербальних форм комунікації.

Широке впровадження комп'ютерних та інформаційних технологій в освіту можна розглядати як основний внесок у медіаосвіту, а комп'ютерні та інформаційні технології являють собою сукупність прийомів і методів, які спрямовані на отримання, переробку та збереження інформації засобами комп'ютерної техніки.

Проведення аналізу праць педагогів і психологів, дозволили визначити переваги і недоліки, які виникають при використанні комп'ютерних та інформаційних технологій в процесі навчання в університетах, інститутах, школах та інших учбових закладах і сформулювати основі вимоги до майбутніх фахівців -- освоєння загальних методів, пізнання суттєвого, уміння орієнтуватися в пошуках інформації. Це, в свою чергу, привело до необхідності розробки наукових основ, щодо застосування нових інформаційних технологій в процесі навчання і створення конкретних методичних рекомендацій із використання комп'ютера при вивченні наукових дисциплін.

В якості основного елементу навчального процесу виступають знання. Але, крім знання, студент повинен систематизувати й інформацію, яка являє собою відомості будь-якого характеру. В якості джерела інформації виступають як підручники так і метамережа Internet. В останній, вірогідність інформації може мати сумнівний характер. Отже, у зв'язку з останнім аспектом, комп'ютер виступає як новий засіб навчання. Тому, в такому випадку, актуальним постає питання поєднання традиційних і нових засобів навчання.

За допомогою даного підходу можна переглянути існуючу систему освіти та вдосконалити її, останнє полягає у паралелізації використання як підручника так і комп'ютера в навчальному процесі. Перевага цього поєднання полягає у новому пред'явленні інформації. Відповідно до неї той школяр або студент, який навчається, звертається в пошуках навчальної інформації до комп'ютера або метамережі Internet, або до традиційного підручника в залежності від свого бажання, тобто при роботі на комп'ютері він може використовувати так званні електронні підручники, а при читанні підручника звертатися до інформації, яка зберігається в електронному вигляді.

Поява комп'ютерів, а згодом і об'єднання їх у мережі відкрили наприкінці XX ст. нові небачені можливості поширення інформації. Звичайно інформацію пов'язують з її носіями: друкована інформація, звукова чи візуальна. Новітні засоби -- гіперносії інформації -- дають змогу постачати гіпертекстову інформацію, де текст, звук і образ об'єднані в єдине ціле. Можна стверджувати, що ці нові можливості є першоосновою нового небаченого інформаційного спалаху.

Завдяки Internet світ став близьким, відстань, як фактор затримки поширення інформації, не має тепер жодного значення. Час -- ось нове мірило, що є визначальним. Тривалість доступу до інформаційних ресурсів, тривалість обміну інформацією, тривалість опрацювання інформації -- це нові критерії, які визначають наші нові успіхи.

Завдяки останнім здобуткам науки та техніки і з'явились електронні підручники, які являють собою файл або групу файлів записані у певному форматі, що об'єднані відповідним чином. В даному дипломному проекті розглядається інструментальна система, яка дозволяє створювати електронні підручники. Останні, являють собою Web-сторінки, тобто представленні у HTML-форматі і можуть бути проглянути за допомогою Web-браузерів. Крім того, їх можна розмістити на Internet-серверах.

Електронні підручники, знаходять популярність серед студентів денної та заочної форми навчання, які є власниками персональних комп'ютерів, а також тих, що підключенні до метамережі Internet.

Дана система, крім цього, являє собою допоміжний засіб для викладачів. Вони можуть створювати за її допомогою електронні підручники курсів, які викладаються ними.

1. Аналітичний огляд

На сьогоднішній день існує певна кількість інструментальних систем, за допомогою яких можна створювати електронні підручники. Інструментальна система створення електронних підручників представляє собою засіб, в першу чергу, для викладача, за допомогою якого останній може створювати електронні підручники для студентів денної та заочної форми навчання. Крім цього, за його допомогою можуть бути створенні електронні підручники і для школярів.

Певні інструментальні системи потребують додаткові знання, наприклад знань з області гіпертекстової розмітки Web-сторінок, тобто знання тегів мови HTML (HyperText Markup Language -- мова гіпертекстової розмітки) та синтаксису мови програмування сценаріїв (скриптів) JavaScript, інші системи дозволяють створювати електронні підручники у інших форматах, тобто не в HTML-форматі. Крім цього, в багатьох системах інтерфейс містить багато зайвого, і з-за цього підвищується складність роботи з ними.

Тому виникає необхідність у створенні інструментальної системи створення електронних підручників, яка б мала зручний інтерфейс користувача, не потребувала якихось додаткових знань, з боку користувача, з іншій області науки, генерувала електронні підручники у HTML-форматі, надавала підручнику чітку структуру, а також максимально відповідала б тим вимогам, які поставлені замовником.

Нижче наведений короткий опис деяких інструментальних систем створення електронних підручників.

HTMLHelpEpublisher Version 1.1 -- являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого, можна створювати електронні підручники у CHM-форматі. Цей формат на даний час, практично повністю замінив стандартний формат файлів допомоги (*.hlp), особливо в операційній системі Windows 2010. Даний програмний продукт надає користувачу зручний інтерфейс, крім того, надає багато можливостей при створенні змісту електронного підручника. В цілому, даний інструментальний засіб є непоганим, але він не дозволяє створювати самостійні файли для параграфів, тобто необхідна наявність теоретичного або практичного матеріалу.

Microsoft FrontPage Editor Version 3.0.2.926 -- являє собою потужний редактор HTML-документів, який призначений для створення Web-сторінок, в які можна вставляти елементи інтерактивності, написані на мові програмування сценаріїв (скриптів) та програми-аплети, які написані на мові програмування Java. Головний недолік даної системи полягає в тому, що користувач повинен самотужки, писати зміст електронного підручника, тобто вона не надає засобів автоматизації змісту.

Система дистанційного навчання - “Прометей” -- являє собою інструментальний засіб, за допомогою якого можна створювати навчальні курси з будь-яких дисциплін у вигляді електронних підручників. Електронний підручник, який створений даною системою виконаний у форматі HTML, тобто він може бути розміщений на Internet-сервері. Дана система надає користувачу наступні можливості:

вставляти малюнки, аудіо- і відеофрагменти в параграфи електронного підручника;

автоматично створювати зміст електронного підручника;

автоматично вставляти навігаційні гіперссилки із підказами, що дозволяють "перегортати" розділи підручника;

автоматично копіювати всі файли, що складають електронний підручник, в окремий каталог.

Але за допомогою цієї системи можна лише створити електронний підручник з необхідної дисципліни на основі наявного теоретичного і практичного матеріалу, тобто даний інструментальний засіб не дозволяє створювати HTML-документи, які можна зв'язувати з параграфами.

Отже актуальним постає питання про розробку такої інструментальної системи створення електронних підручників, яка б забезпечувала крім зручного інтерфейсу користувача, HTML-формату параграфів електронного підручника, яка б дозволила їх вільно розміщувати на Web-серверах, ще й відсутність необхідності у якихось додаткових знаннях при створенні і роботі із проектом електронного підручника.

2. Проектно-пояснювальний розділ

В цьому розділі пояснюється вибір технології та мови програмування, вказуються основні апаратні та програмні вимоги необхідні для встановлення інструментальної системи створення електронних підручників на окремій ЕОМ. Крім цього, в ньому вказуються основні вимоги, які накладені на систему.

2.1 Вибір технології та мови програмування

2.1.1 Основні вимоги до системи.

Інструментальна система створення електронних підручників повинна бути виконана у вигляді окремого програмного додатку, що дасть змогу працювати клієнту із даною системою на комп'ютері із встановленим звичайним програмним забезпеченням. Для того, щоб подивитись на результати своєї роботи, тобто переглянути електронний підручник необхідна наявність Web-браузера.

Інструментальна система створення електронних підручників повинна володіти наступними властивостями та вимогами:

Дозволити користувачу створювати власні та відкривати вже існуючи проекти електронних підручників;

Забезпечувати зручний інтерфейс користувача;

Бути стійкою в роботі;

Оповіщати користувача про припущення ним певних помилок при роботі з системою;

Система повинна генерувати файл та каталог проекту електронного підручника;

Згенерований системою електронний підручник повинен являти собою комплекс Web-сторінок з чітко-визначеною структурою;

Електронний підручник, який буде згенерований системою повинен володіти елементами інтерактивності;

Система повинна мати засоби, які дозволяють створювати власні, нескладні Web-сторінки.

2.1.2 Вимоги та вибір мови програмування

Середовище створення програмних додатків Delphi 5.0 являє собою комбінацію деяких важливих технологій. До них належать наступні технології:

Високопродуктивний компілятор в машинний код;

Об'єктно-орієнтована модель компонент;

Візуальна (а відповідно і швидка) побудова програмних додатків з програмних прототипів;

Масштабовані засоби для побудови баз даних;

Інтегроване середовище розробки додатків;

Технологія Two Ways Tools.

Розглянемо кожну технологію детальніше.

Високопродуктивний компілятор в машинний код

Компілятор, який вбудований в Delphi, забезпечує високу продуктивність, яка необхідна для побудови програмних додатків в архітектурі “клієнт-сервер”. Цей компілятор на даний час є найбільш швидким у світі, його швидкість компіляції складає більше 120 тисяч рядків за хвилину на комп'ютері 486DX33. Він пропонує легкість розробки і малі витрати часу на перевірку готового програмного блока, який характерний для мов четвертого покоління (4GL) і в той же час він забезпечує якість коду характерного для компілятора 3GL. Крім того, Delphi забезпечує швидку розробку без необхідності писати вставку на С або ручного написання коду (хоча це й можливо).

У процесі розробки програмного додатку розробник обирає з палітри компонентів готові компоненти аналогічно художнику, який робить замазки кістю. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи -- після підключення до джерела даних їх можна бачити відображеними на формі, можна переміщатися по даним, представляти їх в тому або іншому виді. З цієї точки зору проектування в Delphi мало чим відрізняється від проектування в інтерпретуючому середовищі, однак після виконання компіляції ми отримуємо код, який виконується в 10-20 разів швидше, ніж це ж саме зроблене за допомогою інтерпретатора. Крім того, в Delphi компіляція проводиться безпосередньо в рідний машинний код, в той час як певні існуючі компілятори, перетворюють програму в так названий р-код, який потім інтерпретується віртуальною р-машиною. Це не може не сказатися на фактичній швидкодії готового програмного додатку.

Компілятор Delphi є 32-бітовим, при цьому він надає можливість генерувати або прості EXE-файли, або складні програмні додатки, що потребують підключення DLL-бібліотек.

Об'єктно-орієнтована модель компонент

Основну увагу в цієї моделі Delphi приділялось максимальному повторному використанню коду. Це дозволяє розробникам будувати програмні додатки швидко із завчасно підготовлених об'єктів, а також дає їм можливість створювати свої власні об'єкти для середовища Delphi. Ніяких обмежень по типам об'єктів, які можуть створювати розробники, не існує. Дійсно, все в Delphi написано на ньому самому, тому розробники мають доступ до тих самих об'єктів і інструментів, які використовувались для створення середовища розробки. В результаті немає ніякої різниці між об'єктами, які надаються фірмою Borland або третіми фірмами, і об'єктами, які ви можете створити.

В стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів. На Delphi можна однаково писати як додатки до корпоративних баз даних, так і, для прикладу, ігрові програми. Це пояснюється наступним чином, що традиційно в середовищі Windows було достатньо складно реалізувати інтерфейс користувача. Модель подій у Windows завжди була складна для розуміння і відладки. Але саме розробка інтерфейсу в Delphi являє собою найбільш просту задачу для програміста.

Візуальна побудова програмних додатків з програмних прототипів

Візуальна технологія розробки програм -- дозволяє швидко створювати програмні додатки шляхом розміщення на формі стандартних компонентів. При цьому відповідний код програми автоматично генерується Delphi. Така технологія звільняє розробника від рутинної роботи по створенню інтерфейсу користувача і дозволяє привертати більше уваги внутрішній організації програми і обробці даних.

Середовище Delphi включає в собі повний набір візуальних інструментів для швидкої розробки додатків (RAD -- rapid application development), який підтримує розробку інтерфейсу користувача і підключення до корпоративних баз даних. VCL -- бібліотека візуальних компонентів, яка включає в собі стандартні об'єкти побудови інтерфейсу користувача, об'єкти управління даними, графічні об'єкти, об'єкти мультимедіа, діалоги і об'єкти управління файлами, управління DDE та OLE.

Масштабовані засоби для побудови баз даних

Об'єкти БД в Delphi основані на SQL та включають в собі повну потужність Borland Database Engine. До складу Delphi також включений Borland SQL Link, тому доступ до СКБД Oracle, Sybase, Informix и InterBase проходить з високою ефективністю. Крім того, Delphi включає в собі локальний сервер InterBase для того, щоб можна було розробити розширені на будь-які SQL-сервера додатки в офлайновому режимі. Розробник в середовищі Delphi, який проектує інформаційну систему для локальної машини (для прикладу, невелику систему обліку медичних карток для одного комп'ютера), може використовувати для збереження інформації файли формату *.dbf (як у dBase або Clipper) або *.db (Paradox). Якщо ж він буде використовувати локальний InterBase for Windows 4.0 (це локальний SQL-сервер, який входить до поставки), то його додаток без будь-яких змін буде працювати і у складі великої системи із архітектурою клієнт-сервер.

Отже, один і той самий додаток можна використати як для локального, так і для більш серйозного клієнт-серверного варіанту.

Інтегроване середовище розробки додатків

Інтегроване середовище розробки додатків (IDE -- Integrated Development Environment) -- дозволяє створювати, компілювати, проводити тестування та редагувати проект або групу проектів в єдиному середовищі програмування.

Технологія Two Ways Tools

Технологія Two Ways Tools робить більш ефективною роботу з компонентами. При зміні програмного коду у вікні редактора коду Delphi відповідним чином змінюються й самі компоненти. З іншого боку, зміна властивостей компонентів за допомогою інспектора об'єктів Delphi (Object Inspector) негайно відображається у вікні редактора коду.

Коротко охарактеризувавши всі ці властивості, я дійшов до висновку, що середовище створення програмних додатків Delphi, найбільше підходить в якості засобу для створення інструментальної системи створення електронних підручників.

2.2 Вимоги до програмного та апаратного забезпечення

Інструментальна система створення електронних підручників для нормальної роботи вимагає персональний комп'ютер сумісний з IBM PC базової конфігурації (монітор, клавіатура, миша).

Система може працювати під керуванням операційних систем Windows 98/NT/2010.

В операційній системі обов'язково повинен бути встановлений Web-браузер Microsoft Internet Explorer версії не нижче 4-ої.

Мінімальний об'єм вільного місця на жорсткому диску -- 1Мб.

Об'єм оперативної пам'яті визначається операційною системою.

3. Опис програми

Опис програми містить загальну характеристику, функціональне призначення, детальний опис та принцип роботи програмного додатку “Інструментальна система створення електронних підручників”, а також містить опис файлів та каталогів з яких буде складатись проект електронного підручника. Крім того, опис програми містить інформацію про умови, які система накладає на проект електронного підручника.

3.1 Загальні положення

Інструментальна система створення електронних підручників призначена для створення та зміни вже існуючих проектів електронних підручників. Також, система надає користувачу зручний інтерфейс в процесі створення та редагування проекту електронного підручника. Кожен проект електронного підручника має відповідний файл та каталог проекту, де зберігатиметься електронний підручник. В кожному проекті міститься лише один електронний підручник, який являє собою комплекс Web-сторінок. Останні можна проглядати за допомогою Web-браузерів. Інструментальна система створення електронних підручників складається з однієї програми у вигляді виконавчого файлу та каталогів з графічними файлами.

Створений системою електронний підручник володіє елементами інтерактивності, які забезпечуються сценаріями, що написані на мові програмування сценаріїв (скриптів) JavaScript. Програма написана на мові програмування Object Pascal за допомогою системи розробки програмних додатків Borland Delphi 5.0.

3.2 Функціональне призначення

Інструментальна система створення електронних підручників дозволяє створювати та змінювати структуру електронних підручників, які представляють собою комплекс Web-сторінок, крім цього, система дозволяє створювати та переглядати власні, прості html-документи, які містять в собі основні теги мови гіпертекстової розмітки документів HTML, а також переглядати будь-які інші html-документи, яки не створені інструментальною системою електронних підручників.

Сценарії призначені для надання інтерактивності змісту електронного підручника. Програма-додаток призначена для роботи на окремий ЕОМ. Електронний підручник можна проглядати за допомогою Web-браузерів, таких як Microsoft Internet Explorer, версії не нижче 4.0 та Netscape Navigator, версії не нижче 2.0.

3.3 Загальна характеристика програми і принцип роботи

Інструментальна система створення електронних підручників являє собою проект, який написаний на мові програмування Object Pascal. Проект виконаний за допомогою середовища створення програмних додатків Borland Delphi 5.0. Інтерфейс інструментальної системи створення електронних підручників також розроблений за допомогою середовища створення програмних додатків Borland Delphi 5.0.

Єдина умова, яку накладає система, це те що виконавчий файл інструментальної системи створення електронних підручників повинен знаходитись в тому самому каталозі, що й каталоги з графічними файлами.

Проект виконаний у вигляді виконавчого файлу з назвою EBookCreator.exe, який необхідно запустити на виконання для того, щоб почати роботу з інструментальною системою створення електронних підручників. Після того, як додаток запущений на виконання, система запропонує користувачу зробити вибір: створити новий проект електронного підручника або відкрити вже існуючий проект. В залежності від вибору, який зробить користувач, можна буде почати роботу по створенню нового або редагуванню вже існуючого проекту електронного підручника.

Система накладає на будь-який електронний підручник, яка вона створює, наступні правила:

будь-який електронний підручник повинен обов'язково мати хоча б одну тему та підпис автора;

кожна тема електронного підручника може в собі містити один або декілька параграфів, або не містити жодного;

кожний параграф електронного підручника повинен бути зв'язаним з певним HTML-файлом, який містить матеріал або інформацію про даний параграф електронного підручника. Якщо параграф не буде зв'язаним з якимось HTML-файлом, то система самостійно створить HTML-файл, якій буде містити в собі тільки заголовок параграфу;

кожний параграф електронного підручника повинен мати певну іконку, яка буде відображена у змісті електронного підручника, який являтиме собою Web-сторінку;

підпис, який свідчить про авторство, завжди у підручнику знаходиться в кінці змісту підручника.

Інструментальна система створення електронних підручників має простий і зручний інтерфейс. Система дозволяє проводити над електронним підручником наступні дії:

додати нову тему електронного підручника; якщо вибране місце займає певна тема або певний параграф електронного підручника, то нова тема додається в кінці вибраної теми або в кінці теми, до якої належить вибраний параграф;

додати новий параграф електронного підручника; якщо вибране місце займає певна тема або параграф електронного підручника, то наступним після них;

знищити вибраний параграф електронного підручника;

знищити вибрану тему електронного підручника, при цьому видаляються всі параграфи, які належать вибраній темі;

перейменувати вибрану тему електронного підручника, тобто змінити його назву;

перейменувати вибраний параграф електронного підручника;

змінити порядок розташування тем електронного підручника;

переносити параграф електронного підручника з однієї теми до іншої, або з одного місця в темі електронного підручника до іншого в межах тієї ж теми;

проглядати вміст HTML-файлів, які не створені інструментальною системою створення електронних підручників, а також дозволяє проглядати та редагувати ті HTML-файли, які створені за допомогою HTML-редактору системи.

Після завершення роботи система запропонує користувачу зберегти зміни в проекті електронного підручника. В результаті збереження буде створений файл та каталог проекту електронного підручника. Файл проекту буде містити в собі дані про структуру та елементи, якими володіє електронний підручник. Каталог проекту буде містити в собі електронний підручник у вигляді Web-сторінок та графічних файлів, які складатимуть графічну частину даного підручника.

3.4 Детальний опис програми

3.4.1 Опис програми-додатка

Проект “інструментальної системи створення електронних підручників” складається з 11 модулів: Dialog, InsertChapter, InsertTopic, MoveChapter, Rename, HTMLRedactor, Style, Image, Table, HyperLink, ViewHtml та головного файлу додатку EBookCreator. На малюнку 1 можна побачити відношення між ними:



Малюнок 1. Відношення між модулями

Робота програми починається з виконання головного файлу додатку, в якому спочатку проводиться виклик методу ініціалізації проекту. Після цього, створюються наступні форми:

інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників;

діалогу;

вставки нової теми;

вставки нового параграфу;

переміщення тем;

перейменування тем та параграфів;

HTML-редактору;

стилів;

вибору та перегляду іконок;

перегляду HTML-документів.

При створенні форми інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників визначаються розміри екрану у пікселях та надаються їхні розміри розмірам форми. Це робиться з метою, щоб форма займала весь простір робочого стола. Після цього індикаторам малюнків, що будуть виводитись на кнопках при наведенні та відведенні курсору миші на область кнопки присвоюються початкові значення. Наступним кроком є створення власних даних класу TForm_Table: Title, FileName, Icon, BgImage та BgColor. Вони будуть існувати на протязі виконання програми і міститимуть в собі дані, про елементи електронного підручника, що створюється або редагується за допомогою інструментальної системи.

Змінна Title містить в собі назви тем та параграфів, які будуть включені в електронний підручник.

Змінна FileName -- містить в собі дані про повний шлях до HTML-файлів, які містять інформацію та матеріал про параграф.

Змінна Icon -- містить повний шлях до графічних файлів з розширенням *.bmp, які й являють собою іконки. Кожний параграф повинен в обов'язковому порядку мати іконку.

Змінна BgImage -- містить повний шлях до графічних файлів з розширенням *.gif та *.jpg, які використовуються в якості фонового малюнку. Ці дані отримуються з html-файлів параграфів, а саме з атрибуту “background” відкриваючого тегу <body>.

Змінна BgColor -- містить колір фону у вигляді 16-го коду кольору в системи RGB, тільки написаної в зворотному порядку, тобто спочатку записуються байт синього кольору, далі байт зеленого кольору і останнім байт червоного кольору. Це зроблено, тому що саме з таким форматом кольору працює Delphi. Ці дані отримуються з HTML-файлів параграфів, а саме з атрибуту “bgcolor” відкриваючого тегу <body> та переписуються згідно правила, викладеного вище.

В подальшому створюються решта форм інструментальної системи створення електронних підручників.

І останнім у головному файлі проекту виконується метод Run об'єкту Application, який власне й здійснює запуск першої створеної форми, а саме форми інтегрованого середовища інструментальної системи створення електронних підручників. Після цього, виконання програми передається інтегрованому середовищу, в якому користувач може проробити всі ті дії над проектом електронного підручника, які описані вище.

При виході з інструментальної системи створення електронних підручників, вона запропонує користувачу зробити вибір, щодо збереження змін, які він зробив у даному проекті електронного підручника. Користувач може зберегти зміни або відмовитись від їх збереження.

Все описане вище, можна зобразити за допомогою діаграми стану (малюнок 2).

Малюнок 2. Діаграма стану.

3.4.2 Опис модулів

В програмному модулі Dialog, описаний клас TForm_Dialog, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Dialog описує форму, яка буде відображатись тільки при запуску інструментальної системи створення електронних підручників і призначена для того, щоб користувач перед початком роботи зробив вибір: створювати новий проект або відкрити вже існуючий проект електронного підручника. Цей вибір користувач повинен буде зробити шляхом натискання на запропоновані йому дві кнопки. При наведенні, на кожну кнопку, курсору миші, останній змінює свою форму на форму людської руки і внизу під кнопками відображається інформація про подію яка виникне внаслідок натискання на ту чи іншу кнопку.

Дана форма буде виведена у модальному режимі. Останнє означає що інші форми будуть недоступні користувачу, поки він не завершить роботу з даною формою.

Клас TForm_Dialog містить опис процедури обробки події FormKeyDown(Sender: TObject; var Key: Word; Shift: TShiftState), яка викликається кожного разу, коли користувач натискає на клавішу “Escape”. В результаті, це натискання буде сприйняте як відмова від вибору відкрити вже існуючий проект і буде запущена основна форма інструментальної системи створення електронних підручників, яка буде містити в собі новостворений проект електронного підручника. Останній міститиме в собі два наступних записи:

запис першої теми, з назвою “Нова тема”;

запис підпису автора.

Крім того, клас TForm_Dialog містить два поля даних з міткою private, яка означає, що ці змінні може використовувати тільки даний клас. Ці поля даних наступні:

New -- використовується в якості індикатора, тобто в залежності від значення яке приймає ця змінна буде відображатись відповідний малюнок на кнопці SpeedButton_New. При отриманні значення True буде відображатись один малюнок, при отриманні значення False -- інший.

Open -- використовується в якості індикатора, тобто в залежності від значення яке приймає ця змінна, буде відображатись відповідний малюнок на кнопці SpeedButton_New. При отриманні значення True буде відображатись один малюнок, при отриманні значення False -- інший.

В програмному модулі InsertChapter описаний клас TForm_InsertChapter, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_InsertChapter описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для введення користувачем нової теми. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить одне поле буде введена назва нової теми по замовчуванню, тобто “Нова тема”. Але користувач може змінити запропоновану йому назву на ту назву, яку він буде вважати за потрібне. Крім того, після того, як користувач ввів назву нової теми він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

Після цього, форма введення нової теми електронного підручника зникне і він побачить назву нової теми у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

У випадку, якщо користувач у полі назви нової теми не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нової теми, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Назва нової теми повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма вводу нової теми і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми системи.

Клас TForm_InsertChapter також містить одне загальнодоступне поле даних Indic типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_InsertChapter буде робитися висновок по ньому, чи треба ввести нову тему у електронний підручник або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести нову тему до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка яка підтвердила правильність введеної назви нової теми, а значення False -- ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

В програмному модулі InsertTopic описаний клас TForm_InsertTopic, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_InsertTopic описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для введення користувачем нового параграфу. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить поле вводу назви нового параграфу та поле вводу повного шляху до HTML--файлу, який містить матеріал або інформацію про цей параграф. В полі вводу назви нового параграфу буде введена назва нового параграфу по замовчуванню, тобто “Новий параграф”. Але користувач може змінити запропоновану йому назву на ту назву, яку він буде вважати за потрібне. В поле вводу повного шляху до HTML--файлу користувач може вводити повний шлях до HTML-файлу, який буде зв'язаний з новим параграфом. Крім того, після того, як користувач ввів назву нової теми та повний шлях до HTML-файлу, який буде зв'язаний з новим параграфом (ввід повного шляху до HTML-файлу не є обов'язковим) він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

Після цього, форма введення нового параграфу електронного підручника зникне, і користувач побачить назву нового параграфу у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

У випадку, якщо користувач у полі назви нового параграфу не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нового параграфу, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Назва нового параграфу повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма вводу нового параграфу і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронного підручника.

Крім того, клас TForm_InsertTopic містить процедуру обробки події SpeedButton1Click(Sender: TObject), яка виникає в результаті натискання на кнопку SpeedButton1 (кнопка на якій зображено три крапки). В результаті натискання на цю кнопку буде відображений стандартний діалог відкриття html-файлів, в якому користувач вибере html-файл, який буде зв'язаний з новим параграфом. Після того, як користувач підтвердить свій вибір, стандартний діалог відкриття файлів зникне і в полі вводу повного шляху до html-файлу, який буде зв'язаний з новим параграфом, буде відображений повний шлях до файлу який обрав користувач у стандартному діалозі відкриття файлів.

Клас TForm_InsertTopic також містить одне загальнодоступне поле даних Indic типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_InsertTopic буде робитися висновок по ньому, чи треба ввести новий параграф у електронний підручник або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести новий параграф до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка яка підтвердила правильність введеної назви нового параграфу, а значення False -- ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

В програмному модулі Move_Chapter описаний клас TForm_Move_Chapter, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Move_Chapter описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для зміни користувачем порядку слідування тем електронного підручника. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

Після запуску цієї форми, яка містить список назв тем електронного підручника, в якому розташовані теми в такому ж порядку як і в електронному підручнику, при чому покажчик списку завжди знаходитиметься на першій темі в списку, а також дві кнопки: одна із зображенням стрілки вверх, інша із зображенням стрілки вниз.

В класі TForm_Move_Chapter визначені також поля даних під специфікатором private і можуть бути використані тільки даним класом. Це наступні поля даних:

IndexChapter -- містить в собі порядкові номера тем у списку тем і параграфів разом узяті, причому в списку початковий індекс дорівнює нулю;

Temp -- містить в собі копії назв тем і параграфів електронного підручника;

TempFileName -- містить в собі копії повних шляхів до HTML-файлів, що містять в собі матеріал відповідного параграфу;

TempIcon -- містить в собі копії повних шляхів до графічних файлів (файлів з розширенням *.bmp), які використовуються в якості іконок для тем і параграфів;

TempBgImage -- містить в собі копії повних шляхів до графічних файлів (файлів з розширенням *.gif), які використовуються в якості фонових малюнків для html-файлів, що містять матеріал параграфів;

TempBgColor -- містить в собі копії кодів кольорів фону html-файлу, що містить матеріал параграфу. Причому код кольору записаний згідно системи RGB, тільки розташування байтів що відповідають за червоний, зелений та синій кольори в оберненому порядку, тобто спочатку йде байт синього кольору, потім байт зеленого кольору і останнім байт червоного кольору;

Клас TForm_Move_Chapter містить такі процедури обробки подій:

SpeedButton_UpClick(Sender: TObject) -- викликається при натисканні на кнопку із зображенням стрілки вверх SpeedButton_Up. При цьому, здійснюється обмін місцями теми електронного підручника на який знаходиться покажчик із темою, яка знаходиться на одну позицію вище. Після цього викликається процедура Move(const First, Second: Integer), яка міняє місцями відповідні значення копій масивів елементів електронного підручника. Індекси місць визначаються процедурою самостійно, на основі параметрів First - порядковий номер теми на якому спочатку знаходився покажчик списку та Second - порядковий номер на якому переміститься тема електронного підручника;

SpeedButton_DownClick(Sender: TObject) -- викликається при натисканні на кнопку із зображенням стрілки вниз SpeedButton_Down. При цьому, здійснюється обмін місцями теми електронного підручника, на якій знаходиться покажчик із темою, яка знаходиться на одну позицію нижче. Після цього викликається процедура Move(const First, Second: Integer), яка міняє місцями відповідні значення копій масивів елементів електронного підручника. Індекси місць визначаються процедурою самостійно, на основі параметрів First - порядковий номер теми на якому спочатку знаходився покажчик списку та Second - порядковий номер на якому переміститься тема електронного підручника;

ListBox_ChapterDrawItem(Control: TWinControl; Index: Integer; Rect: TRect; State: TOwnerDrawState) -- дозволяє виводити в рядках об'єкта ListBox_Chapter і назву теми і іконку теми;

Після того, як користувач провів необхідні йому зміни щодо порядку розташування тем електронного підручника, він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”. Якщо користувач натисне на клавішу “Escape” то це буде аналогічно натисканню на кнопку “Відміна”.

В програмному модулі Rename описаний клас TForm_Rename, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Rename описує форму, яка буде відображатись при натисканні користувачем на відповідній кнопці головної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Вона призначена для зміни назви певної теми або параграфу електронного підручника. Дана форма буде запускатись в модальному режимі.

При запуску цієї форми, яка містить одне поле буде введена назва теми або параграфу, на який знаходився покажчик в таблиці робочої області електронного підручника основної форми інструментальної системи створення електронних підручників. Користувач може змінити стару назву теми або параграфу електронного підручника на нову назву, яку він буде вважати за потрібне. Крім того, після того, як користувач ввів нову назву теми або параграфу електронного підручника, він має підтвердити або заперечити свій вибір, шляхом натискання на одну з двох запропонованих йому кнопок, тобто “Так” або “Відміна”.

В тому випадку, якщо користувач підтвердив зміни які він зробив, форма перейменування теми або параграфу електронного підручника зникне і він побачить нову назву теми або параграфу електронного підручника замість старої назви у робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронних підручників та продовжить в ній роботу далі.

В тому випадку, якщо користувач у полі назви нової теми не ввів жодного символу і натиснув кнопку підтвердження вибору назви нової теми, то система видасть йому повідомлення про помилку наступного характеру: “Нова назва повинна складатись хоча б з одного символу”. Після того, як користувач погодиться з цим повідомленням зникне форма перейменування назви теми або параграфу електронного підручника і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи створення електронного підручника.

Клас TForm_Rename також містить одне загальнодоступне поле даних Indicator типу Boolean. В залежності від того, яке значення буде мати дане поле даних, при закритті форми TForm_Rename буде робитися висновок по ньому, чи треба перейменувати назву теми або параграфу електронного підручника або ні. Значення True означатиме, що необхідно ввести нову назву теми до вмісту електронного підручника, тобто була натиснута кнопка, яка підтвердила правильність введеної нової назви теми замість старої назви, а значення False -- ні, тобто була натиснута кнопка “Відміна” або натиснута клавіша “Escape”.

Програмний модуль Image містить в собі опис класу TForm_Icon, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Icon містить в собі опис форми, яка призначена для заміни іконки вибраного параграфу електронного підручника. Ця форма запускається в модальному режимі при подвійному натисканні лівої кнопки миші по полю іконок в робочій області головної форми інструментальної системи створення електронних підручників.

Після запуску форми TForm_Icon користувачу пропонується зробити вибір тієї іконки, яку він вважатиме запотрібне вибрати для певного параграфу електронного підручника. Свій вибір він здійснює шляхом перегляду тих чи інших іконок із списку з назвами графічних файлів (файли з розширенням *.bmp), що містять ці іконки.

Після того, як користувач зробив свій вибір, він повинен зробити підтвердження того, що він вибрав саме цю іконку, шляхом натискання на одну з двох йому запропонованих кнопок: “Так” або “Відміна”.

Якщо користувач змінив іконку та підтвердив цю зміну шляхом натискання на кнопку “Так”, тоді зникне форма зміни іконки параграфу електронного підручника і він опиниться в робочій області електронного підручника головної форми інструментальної системи, причому стара іконка буде замінена на нову.

Клас TForm_Icon інкапсулює в собі такі поля даних:

Icons -- визначено в розділі private і містить повні шляхи графічних файлів, тобто файлів з розширенням *bmp, які встановлені в інструментальній системі створення електронних підручників;

IconPath -- визначено як загальнодоступне і містить повний шлях до графічного файлу, тобто файлу з розширенням *bmp, який вибраний користувачем для заміни старої іконки параграфу;

Програмний модуль Style містить в собі опис класу TForm_Style, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Style містить в собі опис форми, яка призначена для додавання, знищення та редагування таблиці стилів певного HTML-файлу. Дана форма запускається в модальному режимі при натисканні на відповідну клавішу яка знаходиться на панелі форми редактора HTML-документу.

Після запуску форми додавання, знищення та редагування таблиці стилів певного HTML-файлу на ній можна побачити список наявних стилів таблиці стилів певного HTML-файлу, а також поля та панель які відображають назву стиля, назву шрифту, висоту шрифту та колір символів. Крім того, форма містить панель управління, на якій розташовані кнопки управління: додавання, знищення, редагування стилів та збереження і відміна проведених змін. Також форма містить панель прикладу, на якій відображається декілька символів, які зображені з параметрами вибраного стилю.

Форма може знаходитись в двох режимах:

редагування;

перегляду.

Режим перегляду не дозволяє змінювати параметри стилів, а дозволяє лише переглядати параметри вибраного стиля або знищувати вибраний стиль. Форма знаходиться в цьому режимі при кожній її активізації та до того моменту поки не буде натиснута кнопка редагування стилів й переходить в цей режим при натисканні на кнопку запису або відміни проведених змін в таблиці стилів.

В режим редагування форма переходить при натисканні користувачем кнопки “Додати” або “Редагувати”. В даному режимі користувач може змінити назву стилю та його параметри, такі як шрифт, висота та колір символів.

При знаходженні в режимі редагування стилів користувач може крім того, щоб вибрати шрифт із списку запропонованих йому, набрати цей шрифт. Якщо такий шрифт не буде міститись в системі то система згенерує повідомлення про помилку наступного характеру: “Даний шрифт в системі не встановлений”. Користувач також може вибрати із списку висоти символів, але крім цього він може набрати в полі безпосередньо ту висоту символів, яка йому потрібно, тільки за умови, що це число знаходиться у межах від 1 до 1638. В протилежному випадку система видасть повідомлення про помилку наступного характеру: “Висота символу повинна знаходитись в межах від 1 до 1638”. Крім цього користувач має можливість змінити колір символів. Це відбувається наступним чином: при вході в режим редагування на панелі кольору з'являється кнопка, при натисканні на яку викликається стандартний діалог перегляду та вибору кольорів. Якщо користувач зробив якійсь вибір кольору й підтвердив його то вибраним кольором буде зафарбована панель кольору.

При кожній спробі видалити вибраний стиль з таблиці стилів буде системою виводитись запит, в якому система буде просити підтвердити свої наміри про знищення вибраного стилю.

При натискуванні на кнопку “Додати” система сама запропонує користувачу ім'я стилю по замовчуванню, яке не співпаде із жодним з наявних стилів в таблиці стилів певного html-файлу. Користувач звісно може змінити запропоновану йому назву.

Кожного разу, після того, як користувач додасть новий стиль або відредагує вже існуючий стиль він ці зміни в таблиці стилів повинен буде підтвердити шляхом натискання на клавішу “Зберегти”. В іншому випадку ці зміни будуть просто проігноровані.

Програмний модуль Table містить в собі опис класу TForm_Table, який в свою чергу являється нащадком від класу TForm. Клас TForm_Table містить в собі опис форми, яка є головною формою інструментальної системи створення електронних підручників і призначена для відображення змісту та структури електронного підручника. Дана форма запускається першою і існує під час роботи системи.

Крім того, головна форма інструментальної системи дозволяє виконувати наступні функції над проектами електронних підручників:

створювати нові проекти електронних підручників;

відкривати вже існуючі проекти електронних підручників;

виконувати збереження змін під час роботи із проектом електронного підручника.

Також інструментальна система створення електронних підручників дозволяє виконувати наступні дії над проектом електронного підручника:

вставляти нову тему;

вставляти новий параграф;

змінювати порядок слідування тем в електронному підручнику;

видаляти вибрану тему;

видаляти вибраний параграф;

змінити назву вибраної теми;

змінити назву вибраного параграфу;

перемістити параграф з однієї теми в іншу, а також поміняти порядок слідування параграфів в межах однієї теми.

Всі ці дії можна виконати за допомогою натискання на відповідні кнопки, які розміщені на панелі управління діями над електронним підручником.