Розробка композиції серії рекламних плакатiв

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Відомості про об'єкт дослідження, його зміст, призначення та соціальну значущість

1.2 Інформація про споживацьку аудиторію

1.3 Аналіз аналогів проектного виробу

2. РОЗРОБКА ПРОЕТКНОГО ЗАВДАНННЯ

2.1 Комплекс функційних вимог майбутнього продукту графічного дизайну

2.2 Вимоги до окремих елементів продукту графічного дизайну

3. КОМПОЗИЦІЯ ОБ'ЄКТУ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ В ЦІЛОМУ

3.1 Закони і засоби композиції використовувані в процесі побудови композиційної структури

3.2 Організація і зв'язок окремих елементів твору в одне ціле

3.3 Тональне і колористичне вирішення проекту

ВИСНОВКИ

ЛIТЕРАТУРА

ВСТУП

Від усіх засобів графічного дизайну плакат відрізняється двома характерними особливостями: він завжди на виду і явно звернений до соціуму.

У наші дні багато графічних дизайнерiв зосереджують свої зусилля в першу чергу на друкованих виданнях: журналах і книгах. Проте, плакат залишається найважливішою формою мистецтва графічного дизайну. Плакат характеризується єдністю простору. У цьому обмеженому просторі художник повинен злити в єдине ціле зображення і текст, щоб максимально точно висловити ідею. Той, хто оволодіє цим мистецтвом, легко може працювати і в інших жанрах.

По-справжньому хороший плакат повинен мати три рівня. Звичайно, він повинен привертати увагу пішоходів і велосипедистів, причому, бажано, ще здалеку. І він повинен чітко висловлювати суть, посил . Але є і третій рівень: рефлексії і тлумачення. Якраз він найбільш важливий для художника. Наприклад, зображення на плакаті змінюється, коли підходиш ближче. Або при розгляданні раптом відкриється щось потаємне, те, чого не помітиш відразу. Тільки в цьому випадку спостерігач затримає погляд ще на одну секунду, і плакат закарбується в його пам'яті.

Темою курсового проекту є: «Розробка композиції серії рекламних плакатiв».

Актуальність даної теми полягає в тому, що плакат буде потрібен завжди, оскільки являє собою візуальний засіб, що дозволяє швидко привернути увагу. І плакатне мистецтво завжди буде однією з ключових кваліфікацій графічного дизайнера. У цьому сенсі немає ніякої різниці між розміщенням на дисплеях у громадських місцях або печаткою на футболці.

Метою курсового проекту є розробка серії рекламних плакатів, якi будуть вiдповiдати всім встановленим вимогам.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

зібрати відомості про об'єкт дослідження, його зміст, призначення та соціальну значущість;

проаналізувати інформацію про споживацьку аудиторію;

проаналізувати аналоги проектного виробу;

вивчити комплекс функцій них вимог майбутнього продукту графічного дизайну;

визначити основні вимоги до окремих елементів продукту графічного дизайну;

розробити ескізи композиційного характеру;

розробити окремі складові елементи та їх деталізацію;

виготовити оригінал-макет серії плакатів.

В теоретичній частині курсового проекту планується дослідження плакату як виду рекламно-поліграфічної продукції. Також будуть розглянути вимоги, які пред'являються до плакатів.

Плакат ? помітне, як правило великоформатне, зображення, супроводження коротким текстом, зроблене в агітаційних, рекламних, інформаційних або учбових цілях. У сучасному дизайні плакат сприймається як «зведене в чітку візуальну формулу повідомлення, призначене сучасникові для висновків і конкретних дій». Ця формула відображає певний рівень графічного дизайну та інформує про предмет комунікації.

графічний дизайн рекламний плакат

1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Відомості про об'єкт дослідження, його зміст, призначення та соціальну значущість

Вважається, що плакат виник в результаті еволюції від шрифтових театральних афіш та оголошень, на яких все більше місце займали орнамент і фігурні зображення, в Західній Європі в другій половині XIX століття. У більшості плакатів цього часу в основному використовується велика кількість орнаментально-декоративних композицій (стиль модерн), за винятком робіт французького художника А. Тулуз-Лотрека. Протягом цього часу спостерігається поступовий перехід від книжково-журнальної графіки в стилі модерн і натуралістично-картинного стилю до стилю станкової картини.

До другої половини XIX століття плакатом називали іноді великі гравюри, які виконували агітаційну роль.

Зростання популярності плаката пов'язане із розвитком суспільно-політичного і культурного життя (розвиток видовищних установ, збільшення кількості промислових і художніх виставок, з появою мітингів і маніфестацій). Тоді плакати створювалися вручну або методом літографії. Представники жанру плаката другої половини XIX століття: Ж. Шері, А. Тулуз-Лотрек, Т.Стейнлен, Е. Грассі і А. Муха (Франція). Вважається, що в роботах Тулуз-Лотрека вперше проявилися специфічні риси плаката: узагальненість форм, гротескність, кадрування зображення, використання силуету, прийом яскравої колірної плями (рис.1.1).

На початку XX століття для рекламних плакатів стає явною тенденція до предметного, конкретного, зображення рекламованого об'єкта. Одним із класиків жанру, що яскраво висловив стилістичні особливості плакату (динаміка композиції, метафоричність образу, умовність кольору, узагальнення форм) є французький художник А. М. Кассандр.

Рис. 1.1. Плакат 1895 року. Тулуз-Лотрек

Окреме місце в ряду рекламних плакатів займають плакати які рекламують фільми (кіноплакати). Цей різновид з'явився завдяки розвитку кінематографа. Спочатку кіноплакати створювалися на основі відображення окремих кадрів фільму. Пізніше в плакат додалася образність, прагнення показати головних героїв, передати жанр фільму.

З 1920-1930-х рр. плакат став популярним засобом пропаганди техніки безпеки в промисловості та будівництві.

В окремий вид плаката можна виділити політичний плакат, що з'явився на початку XX століття. Представники авторів плаката цього часу: французький художник Т. Стейнлен, німецькі художники Ю. Вальткорн і К. Кольвіц.

Під час Першої світової війни, велике поширення отримав агітаційний плакат. Він використовувався для агітації призову в армію, підписку на військові позики, допомогу пораненим. Стилістика цього різновиду плаката зробила вплив на подальший розвиток жанру. У 1920-1930 рр. активно розвивається політичний плакат. Для цього часу характерне проникнення революційним пафосом. До представників цього напряму належать такі художники як Р. Берен, М. Біро, Б. Уіц. 1939-1945 р. з'являються виборні плакати компартій і антифашистські плакати, а після закінчення Другої світової війни - з'являються плакати, спрямовані на захист миру (рис.1.2).

Рис. 1.2. Радянські плакати "Політика і агітація"

У 1920-1970 р. в стилістику плаката активно входить живопис, графіка і фотомистецтво. Представники, що працювали в жанрі фотомонтажного плаката: Дж. Хартфілд і радянський художник Г. Г. Клуцис.

26 жовтня 1993 у Гонконгу віддрукований найбільший у світі плакат (його площа склала 21 936 м І).

Великий вплив на стилістичну еволюцію плаката зробив розвиток засобів масової інформації та поліграфії.

Плакат - це зображення, що супроводжується текстом. Плакат повинен бути яскравим, помітним і незабутнім. У сучасній рекламі основна функція плаката - спонукати до дії. Зображення на плакаті може бути як мальованим, так і фотографією, а для тексту важливий шрифт, колір і розташування. Виготовлення плакатів здійснюється в рекламних, агітаційних, політичних і навчальних цілях. Тому він повинен бути лаконічним, помітним, добре сприйматися з відстані.

Плакат може бути надрукований на одному аркуші і на кількох. Найпоширеніші формати, які використовуються у друці плакатів - А1, А2, А3 і А4, користуються популярністю виготовлення плакатів на шести аркушах форматом А1. Друкуються плакати на папері і на дизайнерському картоні різної щільності. Мінімальна бажана щільність крейдованого паперу для плакатів - 150 г на квадратний метр, максимальна - 250 г на квадратний метр.

Друк плакатів здійснюється трьома способами - цифровим, офсетним і широкоформатним. Цифровий друк рекомендується при виготовленні плакатів у малих тиражах. Максимальний формат паперу для цифрового принтера - А3, матеріали, на яких здійснюють цифровий друк - стандартний і дизайнерський папір, самоклеюча плівка.

Офсетний друк плакатів рекомендований при великих і середніх тиражах і для друку металізованими фарбами. Офсетний метод дозволяє друкувати плакати на більшому форматі, ніж цифровий, максимальний формат плакатів А1. Як матеріали для офсетного друку використовуються різні види паперу та самоклеюча плівка. Такі плакати можуть використовуватися на вулиці для короткострокових рекламних акцій.

Для широкоформатного друку плакатів використовується глянсовий фотопапір, на який наносяться спеціальні чорнила різних кольорів. Це робить широкоформатний друк дорогим, тому він рентабельний тільки при тиражах до тридцяти примірників. За допомогою широкоформатного друку найчастіше виготовляють дизайнерські іміджеві плакати.

1.2 Інформація про споживацьку аудиторію

Цільова аудиторія ? термін, що використовується в маркетингу або рекламі для позначення групи людей, об'єднаних спільними ознаками або об'єднаних заради якої-небудь мети або завдання. Під загальними ознаками можуть розумітися будь-які характеристики, необхідні організаторам. Головна властивість цільової аудиторії з точки зору реклами ? те, що саме ці люди з більшою ймовірністю куплять продукт. Тому саме на цю групу осіб направлено рекламне повідомлення і рекламні заходи. Тобто ЦА ? це основна і найбільш важлива для рекламодавця категорія одержувачів рекламного звернення. Ще однією характеристикою цільової групи може служити число осіб, виражене в тисячах або у відсотках від вибірки (загальної кількості), що бачили рекламу або маркетингову інформацію хоча б один раз. При проведенні соціологічних опитувань також може бути визначена і сформована цільова група або аудиторія.

Цільова аудиторія ? це сукупність потенційних і реальних клієнтів, що мають зацікавленість у товарі чи послузі, які об'єднані певним рядом загальних характеристик, критеріїв . Такі критерії ще називають ознаками сегментування. Основні ознаки сегментування - стать, вік, професія, сімейний стан, місце проживання (велике місто, маленьке, сільська місцевість, і т.д.), рівень доходу, склад сім'ї, освіта. Фактично, цільова аудиторія відповідає на питання «для кого саме призначений товар або послуга?». Цільова аудиторія ? це стратегічне поняття і має на увазі виділення із загальної маси потенційних споживачів конкретного кола осіб, що мають спільні критерії, ознаки . Основними параметрами, які описують цільову аудиторію, є: зацікавленість покупця в товарі чи послузі, готовність потенційного покупця змінити свої переваги під маркетинговим тиском, зацікавленість продавця в реалізації товару даної аудиторії і можливість такої реалізації.

Цiльовою аудиторією квiткового магазину найчастiше є чоловік, 25-50 років, з доходом вище середньго. Жінки ж в основному віддають перевагу квiтам у горщиках. Також цільовою аудиторією можуть бути як літні люди, так і підлітки, купуючи квіти на корпоротиви, свята та інші різні заходи.

1.3 Аналіз аналогів проектного виробу

Важливим етапом в проектуванні рекламно-поліграфічної продукції є аналіз аналогічної продукції, який дозволяє вивчити позитивні риси продукту, який розробляється, відстежити деталі композиційних рішень плакатiв. Також аналіз аналогічної продукції дозволяє вивчити особливості конкурентів і на основі цього розробити серiю плакатiв, якi будуть мати певні індивідуальні риси, легко запам'ятовуватися.

Для аналізу аналогів серії плакатiв було обрано ? плакат на банерним полотні «аналіз поетичного твору» з категорії "Стенди предметні. Український" ? прямокутної форми, без кишень, з малюнками і текстами українською мовою.

По периметру плакат прикрашений тонкою рамкою. На полі плаката нанесена текстова інформація про проведення аналізу поетичного твору (у трьох аспектах ? з загальних питань, з теоретичних і літературознавчим питань, а також по культурологічним питанням).

Колірний фон плаката ? світло-блакитний.

Призначення плаката ? навчальний посібник з інформацією про проведення аналізу поетичного твору.

Пропонований плакат, розміром 600х1000 мм, призначений для вікової категорії дітей школи ІІ-ІІІ ступенів і рекомендований для розміщення в кабінеті української мови та літератури.

Рис. 1.3. Аналіз поетичного твору

2. РОЗРОБКА ПРОЕКТНОГО ЗАВДАННЯ

2.1 Комплекс функційних вимог майбутнього продукту графічного дизайну

Сьогодні плакат - відомий усім друкарський відбиток прямокутної форми - звичайний елемент міського ландшафту, на рекламних стендах та афішних тумбах плакати швидко змінюють один одного, і тому здається, що життя тиражованого аркуша недовговічне: бо він заклеюється новим, більш актуальним за змістом, та зривається за непотрібністю.

Імена авторів плакатів теж не завжди помітні і невідомі широкому глядачеві, набрані дрібним шрифтом, розміщені в нижній частині аркуша. Можна тільки дивуватися наполегливості та таланту художників, які намагаються надати плакату повноцінне життя високохудожнього твору та публіцистичність ефективного засобу інформації.

Це особливий вид графічного мистецтва, спілкування з яким не залежить від пропускної спроможності виставкової зали. Його глядачами стають люди, навіть байдужі до культурно-мистецького життя. На вулицях, біля кінотеатрів та спортивних комплексів, у приміщеннях офісів, закладів освіти та медичних установ, у наземному транспорті та вагонах метрополітену - звідусіль плакат звертається до нас, привертає до себе увагу.

Плакат не тільки стає експонатом сучасних художніх виставок і об'єктом вивчення мистецтвознавців, він входить навіть у наші квартири. Його здатність оперативно реагувати на злободенні явища, які потребують активного суспільного втручання, надає цьому засобу візуальної комунікації особливої дієвості.

Сучасний плакат міцно утримує завойовані позиції в світі як у мистецькій, так і в інформаційно-комунікативній сфері. До нього ставляться з повагою, його цінують, ним захоплюються, його колекціонують, без нього сьогодні неможливо уявити собі культурно-мистецькі акції, комерційну рекламу товарів та послуг, представницьку рекламу промислових, аграрних, торговельних, туристичних фірм та наукових й освітніх закладів.

Для плакатів немає кордонів, їх періодично оцінюють на міжнародних конкурсах, що проходять у Харкові, Москві, Аахті (Фінляндія), Варшаві (Польща), Брно (Словаччина), Тоямі (Японія), Мопсі (Франція), Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Колорадо (СІМА).

Проникаючи в різні сфери життя, плакат значно розширює свою тематику. Традиційний у минулому розподіл на політичний та рекламний плакат сьогодні вже не відображає багатогранності творчих здобутків митців.

Особистий характер осмислення теми стимулює необхідність пошуку нових форм плакатного мистецтва, які б сприяли самовиразу індивідуальності т а реалізації авторської творчої концепції і не залежали б від впливу замовника та видавця.

Дослідники історії плаката вважають, що перший рекламний плакат (був надрукований книготорговцем Батдольдом у 1482 р. для реклами нового видання «Геометрії» Квкліда. До наших днів він не зберігся. Проте рекламний плакат протягом усієї історії існування не зрадив традиціям свого призначення - знаходити потенційного споживача продукту матеріального виробництва та художньої культури. Він здатний переконливо рекламувати як товари (техніку, промислові товари, продукти харчування, фармакологічні вироби тощо) та послуги, так і масові культурно-мистецькі акції (вернісажі тематичних та групових виставок, кінофестивалі, театральні прем'єри, спортивні змагання, народні гуляння тощо); створювати імідж як конкретної людини (реклама політичних лідерів під час виборчих перегонів, плакат для персональної художньої виставки та авторського концерту), так і реально діючої фірми (представницький плакат для торговельних і промислових підприємств, медичних установ та освітніх закладів).

У сучасній рекламі безперечне лідерство залишається за культурним плакатом, який помітно розширив свою тематику. Перш за все це ювілейний, святковий, виставковий, театральний, концертний, цирковий, туристичний та спортивний плакати. Специфіка цього напрямку обумовила роль плаката як посередника між потенційним глядачем і культурно-мистецькою акцією, вимагаючи від нього активної дієвості. При цьому плакат є не тільки носієм інформації, що зближує його з такими засобами масової інформації, як газети, радіо і телебачення, але й що не менш важливо, представляє аудиторії у високохудожній, образній формі частку культурно-мистецької акції або спортивного видовища.

Особливо популярні серед художників театральний та виставковий плакати. З ними здатні конкурувати в якійсь мірі тільки ювілейні видання та плакати до загальнодержавних свят, масових народних гулянь та спортивних змагань.

У країнах, де індустрія туризму є невід'ємною складовою економічної політики, активно інвестується і розвивається туристичний плакат.

У світі, а зараз і в Україні, в повний голос заявляє про себе політична реклама під час виборчих кампаній. Основною її метою є створення привабливого іміджу партійного чи політичного діяча та його передвиборної програми.

У зв'язку з розвитком малого та середнього бізнесу в нашій країні поширюється реклама медичних послуг приватного сектора медицини. Спостерігається підйом комерційного плаката, що рекламує товари та послуги торговельних фірм і організацій. Її типовим прикладом є щитова реклама у містах, зонах відпочинку, на автомобільних магістралях. Подібні плакати-панно можуть досягати значних розмірів, бо розраховані на сприйняття глядачем з великої відстані. Зустрічаються рекламні установки більш складного технологічного рівня зі змінним зображенням і програмним забезпеченням. Ці рекламні засоби вже не вписуються у традиційне поняття друкованого плаката.

Усе тематичне розмаїття рекламного плаката безперечно відкриває широке поле для творчості плакатистів, але ставить їх у певну залежність від характеру рекламного видання, художнього смаку та культури рекламодавців і видавців. Більше того, професор Московського університету друку В. Валеріус у статті «Освідчення в ненависті», опублікованої в журналі «Как» (1998), стверджує «...створюючи імідж фірми чи товару, чи громадського діяча, ми з вами покликані штучно конструювати якийсь сяючий міф. Критерієм якості такої роботи буде впровадження цього міфу у свідомість якомога ширших мас споживачів. І тільки! Відповідність такого міфу реальності не розглядається взагалі».

Та, незважаючи на існуючі проблеми, пов'язані із взаємовідносинами між автором, рекламодавцем і зрештою, споживачем пропонованої продукції, рекламний плакат, без сумніву, і надалі буде виконувати свою функцію та розвиватися, поки є попит на нього.

Сучасний рівень поліграфії та якості друкарських видань не в останню чергу зобов'язаний уніфікації форматів. Цс стосується різних видів друкарської продукції і перш за все типізації форматів із досконалими пропорціями, особливо книг та журналів. Не меншою мірою проблема типізації форматів торкається і плакатних видань.

Уніфікація форматів є прерогативою спеціалізованих державних установ. На міжнародному рівні діє International Standard Organization (ISO)*, у країнах Європи та Америки - національні стандарти, на теренах колишнього Радянського Союзу - вітчизняні стандарти друкарських видань, прийняті у 1976 р. (ГОСТ 5778-76).

Розміри форматів друкарських видань залежать як від парку папероробних і друкарських машин, так і традицій, які склалися в національних культурах. При цьому слід відрізняти формати оригіналів від форматів друкарських видань після друку і обрізання.

Спроби типізувати різноманітні види друкарської продукції, визначаючи їхні оптимальні формати, відомі давно і пов'язані в першу чергу з двома історичними епохами. Ще в період Великої французької революції були вжиті заходи щодо створення єдиної пропорції форматів на основі співвідношення сторони квадрата і його діагоналі (1 : 1,414). Стандарт у такій пропорції був встановлений в 1914 р. у Німеччині.

Зараз формати ISO мають такі основні розміри (мм):

А0 811х1189. В0 1000 х 1414, С0 917x1297.

Ця на перший погляд проста система тільки у серії А включає: ще чотири вихідних формати (мм):

RA0 860Ч1220, RA1 610Ч860,

SRA0 900Ч1280, SRA1 640Ч900.

Зазначені вихідні формати використовуються в книжковому виробництві у країнах, що прийняли формати ISO.

К. Рудер у книзі «Тннографіка» наводить приклад міжнародного формату плаката у розмірах (мм): 905Ч1280. Найпопулярнішими серед художників багатьох країн світу є формати плакатів (мм): 1000Ч700, 900Ч600. Серед плакатів японських майстрів можна зустріти формат (мм): 1030Ч728.

Розробка вітчизняних форматів здійснювалася на основі іншої пропорції, а саме - на співвідношенні основи п'ятикутника і йото вершини (1 : 1,538).

Основні вітчизняні формати (мм):

840Ч1080, 540Ч840,

700Ч1080, 540Ч700,

700Ч900, 450Ч700,

600Ч900, 450Ч600,

600Ч840. 420Ч600.

Найбільш розповсюдженими стандартами форматів можна вважати такі (мм):

А1 (594Ч841), A3 (297Ч420),

А2 (420Ч594), A4 (210Ч297).

У практиці зустрічається також формат за розміром 300Ч900 мм, який за своєю площею ідентичний формату Л2. але має інші пропорційні співвідношення сторін (1 :3).

Сучасні технології дозволяють друкувати плакати не тільки на папері. Різноманітні синтетичні та тканинні матеріали, як правило, використовуються для виготовлення щитової реклами. Розміри таких видань залежать від спроможності талерів друкарських машин та практичної доцільної.

2.2 Вимоги до окремих елементів продукту графічного дизайну

Новий об'єкт графічного дизайну повинен складатися з раціонального з'єднання елементів, з використанням нових прийомів візуалізації, які дозволяють тиражувати зображення в достатньому масштабі.

Вибрати єдине вірне співвідношення між картинкою і текстом ? важливий етап при створенні будь-якого рекламного модуля. Плакат не повинен містити надмірних деталей, зайвих кольорових плям.

Розглядаючи окремі елементи плакату, що розробляється, слід зазначити, що головна роль в графічному оформленні відводиться основним складовим - зображенню і текстовій частині.

У роботі над плакатом дизайнер, як правило, не використовує безлічі різних шрифтових гарнітур. Гонитва за різноманітними зображеннями кожного слова, ріжуча око строкатість, відсутність стильової єдності в побудові напису ускладнюють її сприйняття. У композиції плакату бажано використовувати не більше двох шрифтів відразу, при цьому шрифти повинні бути близькі по стилю. Бажана відповідність шрифту і характеру рекламованого товару.

Один і той же шрифт усередині плакату може бути використаний в звичайному, курсивному, жирному написанні, причому різним кеглем. Найпростіше правило, якого варто дотримуватися, - звичайний текст розповідає; жирний - наказує, повідомляє найважливіше, оголошує; курсив - пояснює, а дрібний шрифт сприймається, як додаткова інформація. Якщо є бажання виділити в тексті головне - не треба використовувати більш за один прийом такого виділення.

Загальна вимога до шрифтів - їх легкість для читання. Чим більше об'єм тексту і чим менше часу на його прочитання - тим більш легкий для читання повинен бути шрифт.

При створення макету плакатів, були використовувалися дві гарнітури шрифтів Palatino Linotype, Corinthia. Основний текст написаний шрифтовою гарнітурою Corinthia (рис.2.1). Даний шрифт ідеально доповнює основну композицію плакатів. Для додаткової інформації обрано шрифт із зарубками, що покращує його сприйняття з великої відстані.

Плакат містить мінімум текстової інформації, основний акцент зроблено на ілюстрації. Текстові блоки містять додаткову інформацію з місцем знаходженням та часом роботи. Також важливим елементом плакату є логотип (рис.2.2).

Palatino Linotype

А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь І У Ю Я

а б в г д е ж з и к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь і у ю я

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Corinthia

А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ У Ю Я

а б в г д е ж з и к л м н о п р с т у ф х ч ш щ у ю я

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Рис. 2.1 Шрифти, які використовуються в проекті

Рис. 2.2. Логотип

Одним з провідних засобів сучасного експозиційного мистецтва є фотографія.

Образотворчі можливості фотографії універсальні. Фотографія може передати все різноманіття дійсності, що оточує нас.

Під час створення макету плакату використовувалися фотографії, які відповідають тематиці плакату.

Фотографія є художнє узагальнення фактів. Сполучаючи в собі достовірність і переконливість документа з силою емоційного, образного узагальнення.

Сила дії фотографії, її переконливість полягають перш за все в тому, що вона сприймається як документальний, достовірний факт. Разом з цим сучасні фотографічні засоби дозволяють зображати факти упереджено, цілеспрямовано, вибираючи тільки те, що працює на тему експозиції. При цьому відчуття достовірності зберігається, ефект присутності безпосередньо на місці події робить фототвір винятково дієвим і найбільш популярним засобом в оформленні наочної агітації.

Всі фотографії і елементи були оброблені в програмі Adobe Photoshop. До всіх ілюстрацій застосовувалися фільтри, які дозволили поліпшити яскравість і контрастність фото, виділити їх із загального фону.

Композиція складається з ряду окремих елементів, які розміщені на загальному для серії плакатів фоні.

Наявність цікавої фотографії дозволяє плакату виділиться на фоні решти реклам.

3. КОМПОЗИЦІЯ ОБ'ЄКТА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНА В ЦІЛОМУ

3.1 Закони та засоби композиції, що використовуються у процесі побудови композиційної структури

Композиція - це найважливіший засіб побудови цілісності загальної картини з багатьох складових. Під композицією ми розуміємо цілеспрямовану побудову цілого, де розташування та взаємозв'язок частин обумовлюються сенсом, змістом, призначенням і гармонією цілого.

Закінчений твір також називають композицією, наприклад, твір живопису картину, музичний твір, балетний спектакль, що складається із номерів, які зв'язані між собою єдиною ідеєю.

Слово "композиція" походить від латинського "Compositio" що означає твір, складання, зв'язок, зіставлення. Всі ці значення певним чином присутні в сучасному розумінні композиції, оскільки, якщо мова йде про композицію, то завжди мається на увазі якась цілісність, наявність складної будови, що містить протиріччя, приведені до гармонійної єдності завдяки системі зв'язків між елементами.

Композиція відсутня в хаотичному нагромадженні предметів. Відсутня вона і там, де зміст абсолютно однорідний,елементарний, має єдине значення. І, навпаки, композиція необхідна для створення цілісності в будь-якій достатньо складній структурі, будь то витвір мистецтва, наукова праця, інформаційне повідомлення або організм, створений природою. Композиція необхідна при створенні форм предметного світу побутових предметів, машин, будинків і інших об'єктів дизайну та архітектури, це також засіб організації інформації та засіб побудови художньої форми.

Композиція забезпечує логічне і красиве розташування частин, з яких складається ціле, надає ясність і стрункість формі, робить зрозумілим зміст. Логіка побудови та краса, гармонія у співвідношеннях частин цілого притаманна, як вже зазначалося вище, не тільки творінням людини. Ознаки композиції можна знайти і в природних формах -- будові рослин, організмах тварин, будові всесвіту.

Основними законами композиції слід назвати такі: закон цілісності, закон типізації, закон контрастів, закон підлеглості всіх засобів композиції ідейному задуму.

Завдяки дотриманню першого закону композиції закону цілісності твір мистецтва сприймається як єдине ціле. Суть закону можна розкрити, проаналізувавши основні його риси або властивості. Головна риса закону цілісності - неподільність композиції, означає неможливість сприймати її як суму декілька, хоч би в малому ступені самостійних частин. Неподільність закладається в композиції, яка здатна об'єднати в одне ціле всі компоненти майбутнього твору.

При знаходженні конструктивної ідеї слід спочатку поєднувати основні маси, до силуетів яких увійдуть деталі. Значить, розробка деталей допустима лише після визначення положення основних частин композиції. Вони є пластичною абстракцією майбутньої композиції. Спираючись на ці дані, і використовуючи їх в процесі проектування були розглянуті ідеї і здійснений пошук оптимального композиційного рішення.

Іншою рисою або властивістю закону цілісності є необхідність зв'язку і взаємної узгодженості всіх елементів композиції. Виходячи з конструктивної ідеї, виділяється центр уваги, що підпорядковує другорядне. Цього вимагає закон цілісності, що будується із закономірностей зорового сприйняття дійсності.

У досконалій композиції все настільки доречно, що не можна прибрати жодну деталь без збитку для цілого. Всі частини знаходяться у взаємному зв'язку і супідрядності, як того вимагає логіка розвитку сюжету, ідейного змісту.

Закон цілісності має на увазі неповторність елементів композиції, включаючи сюди форми, розміри, плями, інтервали, характери, типи, жести. Все схоже або об'єднується в силует, або чимось відрізняється, індивідуалізується.

Закон типізації (закон життєвості) характеризується трьома основними рисами.

Перша риса - типовість характерів і типовість обставин, в яких розвивається дія в композиції. Отже, першоосновою закону є створення художнього образу, в якому через характерне передається типове, через одиничне загальне.

Другою рисою закону типізації прийнято вважати передачу у творі мистецтва відчуття руху, розвитку дії в часі.

На відміну від видовищних, синтетичних видів мистецтва (театр, кінематограф), здатних показати процес розвитку сюжету, формування характерів, образотворче мистецтво може показати тільки один момент в розвитку сюжету, події, зафіксувати його в «незмінній тривалості». Тому, коли ми говоримо про передачу руху в образотворчому мистецтві, ми маємо на увазі передачу відчуття руху.

Третьою рисою закону типізації є новизна.

Один з основних законів композиції -- закон контрастів. Контрасти є впливовою силою композиції і визначають її виразність.

Значення контрастів, як поєднання протилежного, в зоровому сприйнятті виключно велике. Людина сприймає предмети, що оточують її, перш за все по контрасту їх силуетів і навколишнього середовища.

Сила кольору збільшується від поєднання його з контрастним (додатковим) кольором ? червоного із зеленим, синього з оранжевим, білого з чорним.

Істотну роль в композиції грають контрасти величин (великого і малого) і контрасти в побудові сюжету (контрасти положень, психологічні контрасти).

Таким чином, роль контрастів в композиції універсальна ? вони мають відношення до всіх елементів композиції, починаючи з характеру конструктивної ідеї і кінчаючи побудовою сюжету.

Закон підлеглості всіх закономірностей і засобів композиції ідейному задуму зобов'язує художника створювати цілісний по сприйняттю, виразний, ідейно-змістовний і високохудожній твір. Цей закон вимагає, щоб організація твору у всіх деталях і частинах підкорялася не формалістичним мертвим схемам побудови композиції, а ідейному змісту.

Цей закон вимагає обліку співвідношення об'ємів (кількісні і якісні), кольору, світла, тону і форми, а також передачі ритму і пластики, руху або стану відносного спокою, симетрії або асиметрії. Він вимагає визначення відношення розмірів всіх фігур до розміру картини, сюжетного центру до інших частин композиції. Відповідність частин і елементів плакату вирішена як гармонійне поєднання пропорцій, твір створює враження єдиного цілого.

Як вже мовилося, в даний час зроблені широкі дослідження в області психології мистецтва, що дозволило розшифрувати істотні сторони в протіканні творчого процесу, виявити роль інтуїції і логіки в евристичній діяльності дизайнера, що здійснює естетичні відкриття. Науково доведено, що подібні відкриття - осяяння - виникають в ті щасливі миті, коли творча особа цілком зосереджується на своїй роботі, що шлях до них прокладається всім попереднім досвідом художника.

Цілком очевидно, що логічне, дискурсивне пізнання володіє тією перевагою перед інтуїтивним, що воно виконує свою роботу за бажанням художника, який у будь-який час може повторити хід своїх міркувань, щоб знайти потрібне рішення задачі.

Аналогічну роботу в процесі створення твору мистецтва виконують універсальні закони композиції. Це аніскільки не зменшує значення емоцій і продуктивної, творчої інтуїції, що дозволяють художникові, по окремій частині відновлювати картину цілого.

Композиційні ж правила і прийоми, що допомагають будувати композицію, відносяться до менш постійних категорій. Разом з тим, будучи похідними, від закономірностей композиції, вони зв'язані родинними зв'язками і із специфікою промислової графіки.

Створюючи продукт графічного дизайну, художник інтуїтивно або свідомо творить відповідно до законів композиції, інакше він не досягне справжнього успіху. Правила ж і прийоми композиції варіюються, застосовуються залежно від конкретного ідейного змісту твору мистецтва і навряд чи можуть бути використані всі одночасно, причому є такі правила, з яких навіть два не уживуться разом в композиції, настільки вони різнохарактерні. Наприклад, строго симетрична композиція виключає прийом асиметрії і навпаки. Фризова композиція з ритмічним чергуванням елементів не вимагає яскраво вираженого сюжетно-композиційного центру. Проте в тих творах, в яких є сюжетно-композиційний центр, ритм присутній як організуючий початок.

Побудова всього твору зі всіма його частинами ведеться в ім'я виявлення ідейного змісту з опорою на дію закону цілісності.

Виділення головного в композиції пов'язано з особливістю зорового сприйняття людини, що фіксує свою увагу, перш за все на подразнику, що сильно діє. У даній композиції це світлові ефекти, різка зміна умов освітленості, контрасти тонові або колірні, контрасти величин.

Час в композиції дуже рідко ідейна зав'язка береться в буквальному геометричному центрі. Така геометрична рівновага по центру йде врозріз з враженнями, що даються безпосереднім сприйняттям життя. Центр композиції може трохи переміститися убік, але не з тим, щоб віддати решту простору полотна непотрібному матеріалу або порожньому, нічим не виправданому простору. Тут потрібно мати на увазі закони рівноваги, відчуття заповненості полотна композицією. Найбільш цінною є та композиція, від якої не можна нічого відняти і до якої не можна нічого додати.

Важливе значення для виявлення смислового центру має співвідношення розміру предметів, що входять в твір. Невдалою виявиться та композиція, в якій об'єкти центру будуть або дуже маленькими, або, навпаки, дуже великими по відношенню до останніх частин і до розміру площини картини.

Ці відносини (або масштабність) залежать, перш за все, від ідейного задуму автора, а також від специфіки вигляду, жанру образотворчого мистецтва.

Симетрія в мистецтві взагалі і в образотворчому зокрема бере свій початок у сфері реальної дійсності, багатої симетрично влаштованими формами. Симетрично побудована і фігура людини. Подібність лівої і правої половини дає поняття рівноваги, що спостерігається і в природі, і в різних видах мистецтва.

У симетричних композиціях найчастіше є яскраво виражений центр. Як правило, він співпадає з геометричним центром площини. Якщо точка сходу зміщена від центру, одна з частин більш завантажена по масах або зображення будується по діагоналі, все це повідомляє динамічність композиції і в якійсь мірі порушує ідеальну рівновагу.

У асиметричній композиції іноді рівновага свідомо ослабляється або навіть зовсім відсутня, наприклад, в тих випадках, коли смисловий центр знаходиться ближчим до однієї із сторін композиції, а інша її частина менш завантажена. Якщо сюжет розкривається через контрасти положень, контрасти соціальні і психологічні, такі, що характеризують головного героя або угрупування фігур, розташованих один від одного на відстані, то зовні здається, що вони розчленовують композицію за принципом симетрії.

Візуальна інформація в більшості сфер її застосування побудована на залученні уваги. Це пов'язано з первинним орієнтуванням в навколишньому середовищі, спрямоване перш за все на фіксацію формальних характеристик джерел інформації незалежно від їх змісту. До таких характеристик відносять величину об'єктів, особливості їх розташування в просторі по відношенню один до одного, кольору, форми, кількість і так далі. Формальні характеристики об'єкту і є, через асоціативність нашого сприйняття, початковим елементом в образній структурі композиції.

Композиційні схеми є не тільки первинною ланкою в образній структурі композиції. Вони слугують своєрідним засобом візуальної «драматургії», управляючи увагою глядача відповідно до розвитку змісту інформації.

Так, окремі спеціальні дослідження по організації зорового сприйняття дали цікаві результати. Ось деякі з них:

увага спостерігача концентрується в тих місцях зображення, де відбувається взаємодія елементів;

напрям руху погляду спостерігача зазвичай співпадає з напрямом руху елементів;

ефективним способом акцентування уваги спостерігача на певному елементі є виділення цього елементу (за якою-небудь ознакою) серед інших елементів;

прості геометричні правильні форми швидше сприймаються глядачем і краще запам'ятовуються, ніж складні неправильні форми.

Наведені висновки переконливо показують важливу роль композиційних схем в організації уваги. Відмітимо, що останній висновок свідчить зі всією очевидністю на користь простих композиційних схем, оскільки увага до ускладнених фігур заснована на цільовій установці (заздалегідь обумовленій необхідності).

Композиція плакату повинна відрізнятися поєднанням форми і змісту, єдністю ідейного, смислового завдання і її образного виразу. Все, що незрозуміло з першого погляду, що вимагає додаткових пояснень, неприйнятно для агітаційно-художнього оформлення.

Важливий і відповідальний момент в роботі над плакатом ? смислове акцентування тексту при його відрядковому розбитті. Будь-який текст складається з окремих смислових блоків. Слова, що входять в смисловий блок, не повинні бути розірвані. Це неминуче приведе до труднощів в прочитанні тексту, що неприпустимо в оперативних формах наочної агітації. Шрифтова композиція в гаслі, заклику повинна сприйматися миттєво. Використовуваний як допоміжний, інформативний текст оформляється у вигляді різного роду покажчиків, написів пояснень і так далі.

Співвідношення полів і тексту по величині також має важливе значення в естетиці плаката. У кількісному плані це співвідношення винятково багате нюансами, але, як правило, ширина полів набагато перевершує висоту букв. Крім того, поля зазвичай залишають неоднаковими: найширше - нижнє, трохи вужче - бічні, і найвужче - верхнє.

В процесі створення серії рекламних плакатів використовувалися основні закони і засоби композиції, які дозволили створити привабливий і цікавий продукт графічного дизайну.

Завдяки дотриманню закону цілісності плакат сприймається як єдине неподільне ціле, а не як сума розрізнених елементів. Композиція виступає як система внутрішніх зв'язків, об'єднуюча всі компоненти форм і змісту в єдине ціле.

У композиції всі елементи приводяться до гармонійної впорядкованості. Тобто повинна бути присутня цілісність самої форми і цілісність між елементами форм. Цей закон виявляється в правильній компоновці окремих елементів. Також композиція проекту підкоряється закону рівноваги. Урівноважені частини цілого набувають зорової стійкості. В основному рівновага зводиться до балансу по виразності.

Виділяють статичну і динамічну рівновагу. В даному випадку композиція є динамічною. При цьому всі збалансовані між собою елементи справляють враження руху і внутрішньої динаміки.

У композиції графічного макету можна виділити центр, це фотоколаж, якому підкоряються всі елементи композиції. Таке підпорядкування регулюється законом супідрядності і рівноцінності елементів. Супідрядність ? це виділення центру композиції (домінанти), якому підкоряється решта всіх елементів причому, не просто підкоряються, а підсилюють його значущість, тобто в композиції виникає ієрархія. У ієрархії можуть бути домінанти другого порядку (акценти). Залежно від кількості рівнів домінантів, виділяють два ступені ієрархії між елементами:

дворівневий (домінанта і другорядний елементи або домінант і акцент);

трирівневий (наприклад: домінант, акцент і другорядні елементи).

Композиційний центр залежить від:

своєї величини і величини решти елементів;

положення на площині, навколо елементу організовується порожній простір, а всі останні зближуються, і на основний елемент указують силовими лініями другорядні;

форми елементу, яка відрізняється від форми інших елементів;

фактури елементу, яка відрізняється від фактури інших елементів;

кольору.

Композиційний центр можна виділити:

шляхом застосування контрастного (протилежного кольору) до кольору другорядних елементів (яскравий колір в нейтральному середовищі, і навпаки; хроматичний колір серед ахроматичних; теплий колір при загальній холодній гаммі другорядних елементів; темний колір серед світлих);

за допомогою опрацьовування елементом. Головний елемент більш детально зображений, ніж другорядні.

У даних плакатах ми можемо спостерігати два композиційні центри - фотозображення і назва заходів.

Також вся композиція макету побудована на контрасті елементів. Це різка відмінність елементів, предметів, форм по наступних категоріях: розмір, форма, тон, колір, відношення до простору. У даному проекті представлений багатовимірний контраст. Йде зіставлення по декількох категоріях. Особливістю контрастної композиції є активність її візуальної дії (рис.3.1-3.4).

Одним з найцікавіших засобів композиції є динаміка.

Динамічність виявляється в односторонній активно направленій формі. Це властивість композиції пов'язана з пропорціями і відносинами величин. При рівності відносин для неї характерна статичність, а при контрасті їх створюється динамізм, при цьому зоровий рух виходить у напрямі більшої величини. Активна і односторонньо направлена форма є необхідною умовою появи динамічності. Динамічність властива і нерухомим і рухомим предметам. У першому випадку вона обумовлюється не вимогами експлуатації, а є результатом необхідної конструктивної компоновки, наслідком взаємодії різних розмірних величин. Для нерухомих предметів динамічність, таким чином, не є якістю, яка визначає форму.

В процесі розробки рекламних плакатів, були використані закони композиції, які допомогли правильно представити образи композиції. В даному випадку використовуються різні елементи графічного дизайну, але найбільший успіх, в проектній розробці був досягнутий в області композиційної творчості, завдяки використанню певних стійких, загальних закономірностей образотворчого мистецтва, які слідують з творчого досвіду і аналізу твору з використанням закономірностей і засобів композиції.

Рис.3.1. Рекламний плакат квiткового салону «Пiони»

Рис.3.2. . Рекламний плакат квiткового салону «Пiони»

Рис.3.3. . Рекламний плакат квiткового салону «Пiони»

3.2 Організація і зв'язок окремих елементів твору в одне ціле

Всі засоби виразності при об'єднанні слід підпорядковувати не тільки гармонії, але і супідрядності частин в цілому.

При художньому конструюванні з самого початку роботи над формою виробу необхідно виявити ідею композиції, тобто той прийом, який буде покладений в її основу і потім послідовно розвинений іншими засобами композиції.

Серед традиційних засобів гармонізації композиційний прийом займає особливе місце, він як би синтезує в собі інші засоби композиції. Так само як цілісність, кінець кінцем, відображає решту якостей композиції, композиційний прийом утілює в собі єдність використаних засобів композиції. Через це він є найважливішим засобом, який виступає організуючим началом в роботі над формою і визначає стратегію творчого пошуку.

Проектування форми значною мірою визначається функціональними, конструктивними і іншими вимогами і виробу. У одних випадках ці вимоги дають велику свободу дій художникові-конструктору в пошуку рішень, в інших меншу, проте в цілому цей захід обумовленості форми аніскільки не зменшує значення композиційного прийому.

Ціле є сукупністю зв'язаних між собою частин, де підлеглість частин один одному цілком очевидна. Щоб ціле було сприйняте, необхідна певна послідовність в сприйнятті частин. Ця послідовність забезпечується завдяки угрупуванню споріднених або контрастних елементів. Частини цілого складають групи, зв'язані один з одним по ознаках подібності або по контрасту. Той же принцип повторюється і усередині кожної з груп, виникає ритм. Всі ці групи перекликаються між собою всіма своїми елементами, так, що ціле повторюється в його частинах, а частина в цілому. Завдяки угрупуванню елементів і частин відбувається послідовне сприйняття частин цілого, і в той же час ціле сприймається одноразово і цілісно.

Приймаючи багаторівневість композиції, слід уточнити, що ідеальне поняття композиції несе в собі деякий абстрактний момент. Графіка сприймається так само, як і будь-який твір графічного мистецтва, тобто двояко: «як конкретна цілісність конструкції і як абстрактна цілісність композиції».

Композиція плакатів асиметрична. Асиметрична композиція може також включати елементи симетрії. Асиметрія дозволяє ефективно виявляти смисловий зв'язок між окремими елементами плакатів. Але побудова асиметричної композиції вимагає особливої майстерності. Для створення динамічної композиції використовувалися елементи різної форми і напряму.

Для даних плакатів був вибраний найбільш оптимальний формат 21см Ч 29,7см (А4), даний формат дозволить детальніше розглянути графічні елементи плакатів, що розробляються.

Для побудови композиції була використана асиметрія, урівноваженого сприйняття було досягнуто за допомогою тонового рішення.

І симетрія (асиметрія), і пропорція створюють в композиції плакатів певний ритм, який служить організації руху і зупинок очей глядача. Ритм і метр, разом з об'ємно-просторовою структурою, масштабом, пропорцією, контрастом і нюансом, симетрією і асиметрією, колоритом, - найважливіші формоутворюючі категорії.

Ритм є істотним моментом формування цілісності будь-якого твору, незалежно від того, за допомогою яких каналів (зорвих, слухових, дотикових) він сприймається. Особливе місце тут займає лінійний ритм, який відрізняється не просто повторенням, але і певною періодичністю. Взагалі, ритмічний повтор має достатньо складний вираз - це повторюваність з елементами новизни. Розрізняються динамічний і статичний ритми. Для даного ж проекту більше характерний статичний ритм.

Одним з найбільш ефектних способів підсилити важливість центру композиції є світло і тіні. Саме ці два показники дозволили вказати очам глядача, що саме є композиційним центром макету. Для цього за допомогою комп'ютерної програми на основну ілюстрацію додали більше світла, і була створена падаюча тінь. Також основний об'єкт поміщений на контрастний фон, що теж дозволяє підсилити сприйняття об'єкту.

При розміщенні графічних елементів на плакатах, дотримувався закон цілісності композиції. Тобто всі елементи гармонійно поєднані між собою.

При компоновці графічних елементів необхідно пам'ятати про закони і засоби композиції. Вони дозволяють зробити макет правильним, таким, який би не дратував око споживачів і твір сприймається як єдине неподільне ціле, а не як сума розрізнених елементів. Композиція виступає як система внутрішніх зв'язків, об'єднуюча всі компоненти форм і змісту в єдине ціле. У композиції всі елементи приводяться до гармонійної впорядкованості.

3.3 Тональне та колористичне рішення проекту

Дія кольору на людину багатогранна. У повсякденному житті колір визначає наш настрій і самопочуття, робить вплив на працездатність і психічний стан. Не існує, мабуть, не однієї сфери діяльності людини, жодної професії, де б не доводилося стикатися з вирішенням питань вибору кольору. Вибір кольору важливий не тільки в залученні уваги, це спосіб, за допомогою якого можна управляти емоціями споживача, створювати у нього сприятливе уявлення про товар або послугу. Це дозволяє споживачеві легко запам'ятати вподобаний йому продукт графічного дизайну.

Колірне рішення композиції плакату повинне бути продуманим, строгим - не більше двох-трьох кольорів.

Як критерій вдалого рішення композиції можна назвати наступні чинники:

колір шрифту і колір фону забезпечують чітке і зручне сприйняття тексту;

загальне колірне рішення сприяє емоційному виразу і розкриттю теми експозиції;

колірне рішення гармонійно поєднується з експозицією.

Емоційне сприйняття кольору тісно пов'язане з біологічними процесами в організмі людини. Кольори надають різну дію на нервову систему. У теплих кольорів (червоний, оранжевий) довжина хвилі більша, тому потрібно більше зусиль від людського ока і мозку для її обробки. Пов'язане з цим підвищення метаболізму викликає в організмі відчуття підйому. Кольори з короткою хвилею (синій, зелений, фіолетовий) вимагають менше енергії для обробки, що викликає заспокійливу дію на організм.

Психологічні характеристики кольору тісно пов'язані з культурним досвідом людини.

Основне завдання дизайнера при розробці графічної продукції - підібрати колірне поєднання, яке відповідає поставленим цілям і ідеології.

Колірне рішення плакатів, що розробляються, було вирішене таким чином, щоб якомога яскравіше виділити центр композицій.

У виборі колірної гамми плакату чималу роль грає і характер його освітленості. Денне і штучне освітлення мають різний спектральний склад і по-різному впливають на окремі кольори, підсилюючи або послабляючи їх звучання. Врахування цього оптичного явища необхідне. У зв'язку з виступаючими і відступаючими властивостями кольорів слід вказати на одну важливу, найбільш загальну закономірність. Поверхні, забарвлені в світлі, насичені, теплі кольори, виступають вперед. Поверхні, що несуть темні, ненасичені, холодні кольори, відступають назад. Знаючи це, художник зможе, залежно від поставленого завдання, створювати просторові композиції при загальному площинному характері зображень.

Колірне співвідношення фігури (зображення) і фону є дуже серйозним моментом роботи над композицією в наочній агітації.

Зображення сприймається тим більше чітким, чим більш воно відрізняється по колірному тону від фону. Але все таки вирішальним чинником тут виступають світлотні характеристики. Фігура сприймається чіткою і ясною, коли вона відрізняється від фону не тільки за кольором, але і перш за все за ступенем освітленості.

Тут доречно було б сказати про особливу роль нейтральних кольорів (фарб) - білого, сірого і чорного - в гармонізації площинної композиції. Дані кольори володіють здатністю поєднуватися практично зі всіма кольорами (фарбами). Ця їх властивість використовується переважно в двох випадках. По-перше, з метою пом'якшення контрасту між двома протилежними (контрастними) кольорам. Тут художник вводить нейтральний контур (сірий, чорний, білий), що розділяє контрастні кольори, або сполучає нейтральні тони з контрастним, ослабляючи їх цим і досягаючи спокійнішого звучання. По-друге, художник використовує нейтральний колір (особливо сірий) як колір фону. Нейтральний фон завжди гармонізує поєднання колірних плям, а це дуже важливо в тому випадку, якщо підбір фарб (кольорів) був недостатньо вдалий або випадковий.