1.1 Загальна характеристика системи, що розроблюється та аналіз вимог до програмного забезпечення

- ПО повинно забезпечувати роботу в режимі реального часу і допускати проведення в великій кількості операцій вводу / виводу, читання, запису та виводу на друк;

- керування системою має бути простим, а робота системи повинна знижувати час та кількість помилок неавтоматизованого обліку;

- апаратна реалізація система повинна буди достатньо простою та помірною за вартістю.

1.3 Формулювання задач, що підлягають розв'язку в проекті

В проекті необхідно вирішити наступні задачі:

1) розробка структури бази даних, що дозволить реалізувати різноманітні операції для створення платіжного доручення: назва банку, підприємства, розрахунковий рахунок.

2) розробка самого програмного продукту.

3) розробка зручного інтерфейсу користувача.

2. Розробка об'єктної моделі, алгоритмів та структури бази даних

2.1 Розробка об'єктної моделі

Інформаційна модель вирішення завдання автоматизації платіжного доручення на малому підприємстві включає:

- вхідна інформація (довідники підприємств, довідник рахунків);

- блок рішення задачі (формування платіжного доручення);

- вихідна інформація (сформоване платіжне доручення).

Вхідна інформація, що використовується для формування платіжного доручення являє собою файли з інформацією про підприємство, файл стану рахунку.

Для вирішення задачі, використовуються такі інформаційні файли:

Довідник підприємств (PIDPRUEMSTVA), що містить інформацію про всі підприємства, що зареєстровані у системі. Структура даного довідника представлена у таблиці 2.1.

Довідник розрахункових рахунків (RAXYNOK) містить дані про зареєстровані у системі рахунки. Структура цього довідника наведена у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 - Структура довідника підприємств (PIDPRUEMSTVA)

Таблиця 2.2 - Структура довідника розрахункових рахунків (RAXYNOK)

2.2 Розробка алгоритмів

Для забезпечення можливості формування платіжного доручення необхідно сформувати базу даних.

PostgreSQL - об'єктно-реляційна система управління базами даних (СКБД). Є альтернативою як комерційним СКБД (Oracle Database, Microsoft SQL Server, IBM DB2, Informix і СУБД виробництва Sybase) разом з іншими вільними СУБД (такими як MySQL і Firebird).

Існує в реалізаціях для наступних платформ: Linux, Solaris / OpenSolaris, Win32, Mac OS X, FreeBSD, QNX 4.25, QNX 6.

БД складається з 2 таблиць, що пов'язані між собою за допомогою полів - ідентифікаторів. Створена у графічній оболонці для PostgreSQL сервера - Pgadmin 3.

У таблицях використовуються наступні поля даних:

- text - поле для текстових даних;

- integer - числове поле для цілих чисел;

- date/time - поля для дати та часу.

Структура бази даних приведена на рисунку 2.2. та сисунці 2.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Алгоритм роботи програми

2.3 Розробка структури бази даних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.2 - Структура бази даних PIDPRUEMSTVO

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3 - Структура бази даних RAXUNOK

3. Розробка програмного забезпечення

3.1 Вибір засобу автоматизації розробки програмного забезпечення

MonoDevelop IDE - вільна мультиплатформена середовище розробки, призначена для створення додатків на мовах C #, C, C + +, Java, Visual Basic.NET, CIL, Nemerle, Boo. На даний момент середовище є частиною проекту Mono і є однією з найкращих IDE для розробки проектів на базі Mono.

MonoDevelop володіє всіма основними можливостями, необхідними для сучасної інтегрованої середовища розробки:

- настроюється підсвічування синтаксису;

- автоматичне доповнення коду;

- виділення блоків коду з можливістю їх згортання / розгортання;

- інтелектуальна робота з відступами в коді;

- можливості рефакторинга (перейменування класів і методів, автоматична реалізація інтерфейсів в похідних класах);

- зручна навігація за кодом (навігація по класах, методам, властивостями);

- візуальний редактор форм для проектів на Gtk #;

- створення декількох розкладок інтерфейсу і перемикання між ними;

- безліч стандартних шаблонів проектів;

- можливість автоматичного створення бінарних пакетів та архівів після компіляції вихідного коду;

- робота з базами даних;

- створення додатків з GUI, що підтримує кілька мов;

- інтеграція з Subversion для управління вихідним кодом;

- підтримка NUnit для створення Unit-тестів;

- автоматичне створення документації;

- розширення можливостей за рахунок доповнень і зовнішніх інструментів;

- можливість інтеграції з Microsoft Visual Studio і. NET Framework (в середовищі Microsoft Windows).

GTK + (скорочення від GIMP Toolkit) - кроссплатформенна бібліотека елементів інтерфейсу. Поряд з Qt є однією з двох найбільш популярних на сьогоднішній день бібліотек для X Window System.

Будучи спочатку частиною графічного редактора GIMP, вона розвинулась в окремий проект і придбала помітну популярність. GTK + - вільне ПЗ, яке розповсюджується на умовах GNU LGPL, що дозволяє створювати як вільне, так і пропрієтарне програмне забезпечення з використанням бібліотеки. GTK + є офіційною бібліотекою для створення графічного інтерфейсу проекту GNU.

GTK + написана на мові С, але є об'єктно-орієнтованої. GTK + можна писати на мовах програмування таких як C# і інші мови програмування платформи. NET, де GTK + називається GTK# та інших.

Власне GTK + складається з двох компонентів: GTK і GDK. Перший містить набір елементів інтерфейсу, або «віджетів» (таких, як кнопка, список, поле для введення тексту і т. п.) для різних завдань. GDK відповідає за виведення на екран і може використовувати для цього X Window System, Linux Framebuffer, WinAPI або функції Mac OS X. Починаючи з версії 2.8, GDK багато в чому (але не повністю) замінена на систему відтворення векторної графіки Cairo.

Крім Cairo, GTK + залежить від трьох бібліотек - GLib, Pango і ATK, - які розробляються разом з GTK +, але можуть використовуватися і окремо.

3.2 Розробка інтерфейсу користувача

Для доступу до програми необхідна ідентифікація користувача.

Зовнішній вигляд вікна «Регистрация», у якому потрібно ввести логін та пароль користувача, наведено на рис. 3.1. У разі правильно введених даних, користувач має можливість запустити програму натиснувши кнопку «ОК».

Рисунок 3.1 - Вікно «Регистрация»

Вікно створення платіжного доручення має вигляд який представлено на сисунці 3.2. Вікно створення платіжного доручення містить номер платіжного доручення, банк та р/с даного підприємства, суму, яка вводиться прописними буквами, підприємство-отримувач, яке ми можемо обрати з довідника «Підприємство», банк та р/с отримувача також можливо обрати з довідника «Рахунок», також є кнопка обрання: з НДС та без НДС, призначення платежу, де можна написати додаткову інформацію про ПД, сума всього та дата створення, також маються кнопки «Ок» та «Cencel» за допомогою яких можливо підтвердити ПД або війти з нього. Зверху відображається назва організації в якої створено ПД.

Рисунок 3.2 - Вікно «Платежное паручение»

Рисунок 3.3 - Вікно довідника «Предприятие»

Вигляд довідника «Рахунок» показано на рисунці 3.4. Довідник містить колонки з такими назвами: номер р/с, дата создания, банк.

Рисунок 3.4 - Вікно довідника «Рахунок»

При створенні усіх вікон використовувалися наступні контейнери та віджети:

- VBOX (контейнер, що розбиває головну область вікна на горизонтальні ділянки);

- НBOX (контейнер, що розбиває головну область вікна на вертикальні ділянки);

- Menubar (головне меню);

- Toolbar (меню функцій);

- Fixed (контейнер для фіксованого розташування елементів);

- Treeview (відмет, що дозволяє візуально відображати таблиці);

- Button (кнопка);

- Lable (відображення тексту);

- Entry (поле для вводу/відображення тексу);

3.3 Розробка SQL запитів

Для того щоб отримувати дані з БД нам необхідно сформувати SQL запити. Для відображення інформації з бази даних на екрані (у вікні програми) у прийнятному та зрозумілому користувачеві вигляді використовуються SQL-запити.

Формування SQL-запитів на основі вже сформованої бази даних можливе за допомогою графічного модулю PostgreSQL - Pgadmin.

Перелік SQL запитів приведений нижче:

1.) SQL-запит для зчитування із бази інформації необхідних для входу користувача до системи має вигляд:

«SELECT * FROM public.user WHERE login='{0}';», де

{0} - це логін користувача, який підключається до системи.

2.) SQL-запит для зчитування із бази інформації необхідних для формування таблиці даних студентів має наступний вигляд:

«SELECT * FROM public.user WHERE id_user='{0}';», де

{0} - це номер користувача в базі даних, який увійшов до системи.

3.) SQL-запит для повертання значення всіх полів таблиці; SELECT id, Predpriyatie, gorod, yliza, dom, kvartira, kod klienta, director, tel, kontaktnoe_lizo FROM user

4.) SQL-запит для занесення в базу даних нового користувача має наступний вигляд:

«INSERT INTO public. {0} (login, password,) VALUES ('{1}', '{2}'), де

{0} - назва бази даних;

{1} - логін;

{2} - пароль.

4. Розробка засобів інтеграції в підприємство

Дана програма не є комерційним продуктом і розроблена за допомогою безкоштовних програмних засобів на операційній системі Linux OC. Серверною СRБД є PostgreSQL 8.4.3. Розробка SQL запитів виконувалася за допомогою програми pgAdminIII, написанні коду, компіляція та тестування виконувалися у програмі MonoDevelop.

Тому для інтеграції розробленого ПЗ є дуже простим, у підприємстві на робочому місці працівника бухгалтерії необхідною на операційній системі є Linux OC, а яку необхідно інсталювати СКБД pgAdminIII. За допомогою цієї програми створити базу даних. За допомогою інструментів pgAdminIII заповнити таблицю даними про підприємства та рахунки. Скопіювати розроблене ПЗ та у файлі setting.properties вказати шлях до БД, ім'я користувача та пароль. Ці дані необхідні для виконання підключення до БД.

Після проведення дій описаних вище розроблений програмний продукт має запрацювати.

Перелік посилань

using System;

using Gtk;

using System. Data;

using System.IO;

using Npgsql;

namespace PD

{

public partial class reg_schet: Gtk. Window

{

 // Действие по нажатию кнопки «Отмена»

protected virtual void OnButtonCancelClicked (object sender, System. EventArgs e)

{

this. Hide();

}

public void insert_values ()

{

NpgsqlConnection dbconnection = new NpgsqlConnection (MainClass.connect_string);

NpgsqlCommand dbcommand = dbconnection. CreateCommand();

NpgsqlDataReader reader;

string sql = string. Format («SELECT * FROM PD WHERE kod_klienta='{0}';», MainClass.vibranii_klient);

dbconnection. Open();

dbcommand. CommandText=sql;

reader = dbcommand. ExecuteReader();

while (reader. Read())

{

entry_kod_klient. Text=reader. GetString (reader. GetOrdinal («nomer_kl»));

entry_fio_klient. Text=reader. GetString (reader. GetOrdinal («predpr»));

}

dbconnection. Close();

dbcommand. Dispose();

reader. Close();

}

public reg_schet():

base (Gtk. WindowType. Toplevel)

{

this. Build();

NpgsqlConnection dbconnection = new NpgsqlConnection (MainClass.connect_string);

NpgsqlCommand dbcommand = dbconnection. CreateCommand();

NpgsqlDataReader reader;

 // Заполнение р/с

combobox_val. Clear();

CellRendererText cr = new CellRendererText();

combobox_val. PackStart (cr, false);

combobox_val. AddAttribute (cr, «text», 0);

cr = new CellRendererText();

combobox_val. PackStart (cr, false);

combobox_val. AddAttribute (cr, «text», 1);

ListStore ls = new ListStore (typeof(string), typeof(string));

combobox_val. Model = ls;

dbconnection. Open();

string combo_query = «SELECT * from schet;»;

dbcommand. CommandText=combo_query;

reader = dbcommand. ExecuteReader();

while (reader. Read())

{

string kod = reader. GetString (reader. GetOrdinal («kod_schet»));

string name = reader. GetString (reader. GetOrdinal («name_bank»));

ls. AppendValues (kod, name);

}

combobox_val. Active = 0;

dbconnection. Close();

dbcommand. Dispose();

reader. Close();

 // Событие по нажатию кнопки выбрать предприятия

protected virtual void OnButtonSelectKlientClicked (object sender, System. EventArgs e)

{

PD_final.vibar_klientov viborklientawindow = new PD_final.vibar_klientov();

MainClass.vibranii_klient=»»;

viborklientawindow. Modal=true;

viborklientawindow. Show();

this. Hide();

if (MainClass.vibranii_klient!= «»)

{

insert_values();

}

}

 // запись в базу

sql = string. Format («INSERT INTO accounts (nomer_scheta, kov_valuta, open_date, last_mod_date, kod_ispolnitelya, name_scheta, limit_scheta, proz_stavka, balans, kod_klienta) VALUES ('{0}', '{1}', '{2}', '{3}', '{4}', '{5}', {6}, {7}, {8}, '{9}');», nomer_scheta, combobox_val. ActiveText, date, date, MainClass.working_user, name_scheta, limit, proz_stavka, 0, MainClass.vibranii_klient);

dbconnection. Open();

dbcommand. CommandText=sql;

dbcommand. ExecuteNonQuery();

dbconnection. Close();

dbcommand. Dispose();

}

програмний платіжний доручення автоматизація

Размещено на Allbest.ru