Розробка програмного комплексу ведення бази даних товарів продовольчого магазину
Теоретичні відомості про пакет ІЗВП Borland Delphi та СУБД MS Access, оцінка їх функціональних особливостей. Опис структури бази даних. Проектування інтерфейсу програми, опис її логічної структури та функцій. Контроль коректності вхідних, вихідних даних.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.01.2014 |
Размер файла | 4,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Розробка програмного комплексу ведення бази даних товарів продовольчого магазину
Вступ
У даному курсовому проекті необхідно засобами інтегрованого середовища візуального програмування (ІЗВП) Borland Delphi та системи управління базами даних (СУБД) Access розробити програмний комплекс для обробки записів у базі даних з заданим складом її записів, що містять різні типи даних.
Будуть розглянуті найважливіші й най актуальніші аспекти даної теми. Дана тема являється актуальною тому що, в ній розповідається й детально розглядається на прикладі робочої програми як користуватися базою даних, як й де створювати бузу даних, й як база даних допомога у створенні будь-кого великого проекту. Тому що, комп'ютери були створені для вирішення обчислювальних завдань, проте з часом вони все частіше стали використовуватися для побудови систем обробки документів, а точніше, що міститься в них. Все частіше інформаційна система вимагає створення в пам'яті ЕОМ динамічно оновлюваної моделі зовнішнього світу з використанням єдиного сховища - бази даних. Таким чином, система управління базою даних (СУБД) - найважливіший компонент інформаційної системи. У якості прикладу необхідності (СУБД) можна розглянути програму даного курсового проекту, тому що вона наглядно демонструє як легко, й без зайвих клопотів можна вести відомості про кожний товар у продовольчому магазині, здійснювати пошук товарів, й формувати відомості про кожний товар. Ще Даний курсовий проект дуже добре ілюструє як користуватися сумісно (СУБД) Access й (ІЗВП) Borland Delphi. Хоч (ІЗВП) Borland Delphi не розроблялась спеціально під програмування (СУБД), але робота з (СУБД) у цьому середовищі вражаюча.
Після сприйняття. й зрозуміння даної теми буде детально краще працювати й розробляти (СУБД), у різних середовищах програмування й в офісних пакетах.
1. Постановка задачі
Темою мого курсового проекту є розробка програмного комплексу ведення бази даних товарів продовольчого магазину
Засобами інтегрованого середовища візуального програмування (ІЗВП) Borland Delphi та системи управління базами даних (далі - СУБД) Access розробити програмний комплекс для обробки записів у базі даних з заданим складом її записів, що містять різні типи даних.
Відомості про кожний товар включають:
- номер штрих-коду;
- назва товару;
- ціна товару;
- виробник;
- термін придатності;
- відділ магазину;
– дисконтна знижка.
Програма повинна забезпечувати:
- пошук товару за номером штрих-коду;
- формування відомостей про всі товари, які мають дисконтну знижку;
- формування відомостей про всі товари заданого відділу;
формування відомостей про всі товари, ціна яких нижче / вище введеної.
Інтерфейс програми повинен включати головне меню для управління процесом обробки даних, яке повинно містити обов'язкові та індивідуальні пункти.
Обов'язкові пункти головного меню:
- створення нової бази даних;
- додавання записів до бази даних;
- редагування полів бази даних;
- видалення записів з бази даних;
- сортування записів бази даних.
Індивідуальні - пункти меню, які призначені для виконання конкретних запитів до бази даних.
Крім того інтерфейс повинен включати таблицю для перегляду і редагування даних, навігатор для роботи з базою даних, вікна редагування для перегляду і редагування даних бази даних а також компоненти, які обслуговують роботу з бази даних: поля вводу, багатострічковий редактор, списки, панелі, кнопки, компоненти для роботи з датами та часом та інше (за необхідності).
Функції, які повинні виконувати програмний комплекс:
- ведення локальної бази даних: перегляд, редагування, видалення, доповнення бази даних;
- перегляд даних у таблицях і вікнах редагування;
- відбір даних з використанням статичного і динамічного запитів;
- обробка значень даних бази при безпосередньому доступі до записів бази даних;
- сортування даних по одному-двох критеріях;
- пошук даних по заданим пошуковим ознакам.
Усі дані, що мають вводитися з клавіатури при створенні нової бази, при редагуванні, при додаванні записів, повинні бути перевірені на коректність.
2. Основна частина
2.1 Теоретичні відомості про пакет ІЗВП Borland Delphi
програма access база інтерфейс
Delphi - це грецький місто, в якому мешкав дельфийский оракул. І це ім'ям було названо новий програмний продукт з феноменальними характеристиками.
Треба відзначити, що на момент виходу продукту обстановка навколо компанії Borland складалася не найкращим чином. Подейкували стосовно можливої перепродажу компанії, курс акцій компанії нестримно котився вниз. Нині вже без всякими сумнівами стверджують, що період труднощів позаду. Певно, звісно, було б почали говорити, що тільки Delphi з'явився причиною відновлення компанії.
Проте, саме Delphi стала продуктом, з прикладу якого стало ясно, що з Borland не піде з ринка, і що один єдине продукт може настільки вдало поєднувати кілька передових технологій.
До основних рис продукту належать:
– високопродуктивний компілятор в машинний код;
– об'єктно-орієнтована модель компонент;
– візуальне (отже, і швидкісний) побудова додатків з програмних прототипів;
– масштабовані кошти на побудови баз даних.
Компілятор, вмонтований в Delphi, забезпечує високу продуктивність, необхідну побудови додатків у архітектурі «клієнт-сервер». Цей компілятор нині є швидким у світі, його швидкість компіляції становить понад 120 тисяч рядків хвилину за комп'ютером 486DX33. Він пропонує легкість розробки та швидкий час перевірки готового програмного блоку, властивість мов четвертого покоління (4GL) й те водночас забезпечує якість коду, властивого компілятора 3GL. З іншого боку, Delphi забезпечує швидку розробку без необхідності писати вставки на Сі чи ручного написання коду (це можливо).
У процесі побудови програми розробник вибирає з палітри готові компоненти й розмішує їх на формі на свій лад. При компіляції він бачить результати своєї роботи - після підключення до джерела даних їх можна побачити відображеними на формі, можна переміщатися за даними, представляти в тому чи іншому вигляді. У цьому сенсі проектування в Delphi мало чому відрізняється від проектування в інтерпретованих середовищах, однак після виконання компіляції ми маємо код, який виконується 10-20 раз швидше, ніж такий саме, зроблене з допомогою інтерпретатора. З іншого боку, компілятор компілятору ворожнеча, в Delphi компіляція виробляється у рідний машинний код, тоді як існують компілятори, здатні перетворювати програму в так званий p-код, який потім інтерпретується віртуальною p-машиною.
Основний упор в моделі Delphi робиться на максимальному загально використаному коду. Це дозволяє розробникам будувати докладання дуже швидко з заздалегідь підготовлених об'єктів, і навіть дає можливість створювати свої власні об'єкти для середовища Delphi. Ніяких обмежень за типам об'єктів, що потенційно можуть створювати розробники, немає. Справді, усе у Delphi написано нею ж, тому розробники мають доступ до тих самих об'єктів та інструментів, що були до створення середовища розробки. Через це немає різниці між об'єктами, що поставляються Borland чи третіми фірмами, і об'єктами, що ви можете створити.
У стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти, що утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів.
Cреда Delphi включає у себе повний набір візуальних інструментів для швидкісної розробки додатків (RAD - rapid application development), підтримує розробку користувальницького інтерфейсу та під'єднання до корпоративних баз даних. VCL - бібліотека візуальних компонент, включає у собі стандартні об'єкти побудови користувальницького інтерфейсу, об'єкти управління даними, графічні об'єкти, об'єкти мультимедіа, діалоги і об'єкти управління файлами, управління DDE і OLE. Єдине, в чому можна звинуватити Delphi, те, що готових компонент, поставлених Borland, могло с бути і більше. Проте, розробки інших фірм, і навіть вільно поширювані програмістами freeware-компоненти вже заповнили цей недолік.
Об'єкти БД в Delphi засновані на SQL і містять у собі повну потужність Borland Database Engine. До складу Delphi також включений Borland SQL Link, тому доступом до СУБД Oracle, Sybase, Informix і InterBase приміром із високою ефективністю. З іншого боку, Delphi включає у собі локальний сервер Interbase у ньому можна розробити, розширюваний на будь-які зовнішні SQL-сервера докладання в офлайноному режимі. Розробник серед Delphi, проектуюший інформаційну систему для локальної машини (приміром, невелику систему обліку медичних карток на однин комп'ютер), може використовувати зберігання інформації, файли формату.dbf (як і dBase чи Clipper) чи.db (Paradox). Якщо ж він використовуватиме локальний InterBase for Windows 4.0 (це локальний SQL-сервер, входить у поставку), його додаток без жодних змін працюватиме у складі великий системи з архітектурою клієнт-сервер.
Системи керування базами даних InterBase та Firebird
InterBase 6. x є вбудваним в Delphi. Разом з Delphi постачаються дві частини сервера InterBase 6. x: серверна та клієнтська. Не зважаючи на те, що сервер InterBase постачається разом з Delphi, встановлюється він окремо: після встановлення Delphi видається запит на встановлення сервера InterBase. Встановлення виконується в автоматичному режимі, основні файли сервера копіюються в підкаталог INTERBASE, який знаходиться в каталозі BORLAND.
Серверна частина InterBase є локальною версією сервера InterBase та використовується для налагодження програм, призначених для роботи з віддаленими базами даних (БД), дозволяючи на одному компютері перевірити їх у мережевому варіанті. Після налагодження на локальному компютері програму можна перенести на мережевий компютер без змін, для чого потрібно:
- скопіювати БД на сервер;
- встановити для програми нові параметри зєднання з віддаленою БД.
Клієнтська частина потрібна для забезпечення доступу програм до віддаленої БД.
При розробці БД та програм з використанням локальної версії сервера InterBase треба враховувати, що вона має ряд обмежень і може не підтримувати, наприклад, механізм подій сервера або функції, що визначаються користувачем.
В основі роботи з віддаленою БД лежить можливість мови SQL, яка забезпечує відповідні операції. Призначення та можливості мови SQL для віддалених БД в основному співпадають з призначенням та можливостями цієї мови для локальних БД.
При описі формату операторів мови SQL використовуються наступні правила:
- символи < та > позначають окремі елементи формату операторів, наприклад, імена таблиць і стовпчиків, та при записі операторів SQL не вказуються;
- в квадратних дужках розміщуються необовязкові елементи конструкції мови;
- елементи списку, з якого при програмуванні можна вибрати будь-який з цих елементів, розмежовуються знаком |, а сам список розміщується в фігурних дужках.
Інформація всієї БД сервера InterBase зберігається в одному файлі, який має розширення GDB. Розмір цього файлу може складати одиниці і навіть десятки гігабайт. Аналогічні розміри БД має система керування базами даних (СКБД) Microsoft SQL Server, в той час як для більш потужних СКБД Oracle та SyBase розмір БД досягає десятків і сотень гігабайт.
На відміну від локальної БД, структуру якої складають таблиці (окремі або звязані), віддалена БД має більш складну структуру, яка включає в свій склад наступні елементи:
- таблиці;
- індекси;
- обмеження;
- домени;
- перегляди;
- генератори;
- тригери;
- функції користувача;
- процедури, що зберігаються;
- виключення;
- BLOB-фільтри;
- привілеї.
Елементи структури віддаленої БД також називають метаданими. Слово «мета» має зміст «над», метадані - дані які описують структуру БД.
Для InterBase максимальне число таблиць в БД рівне 65536, а максимальне число стовпчиків в таблиці - 1000. Відмітимо, що таблиці InterBase мають менше число допустимих типів стовпчиків (полів), ніж таблиці локальних БД Paradox. Типи стовпчиків бази InterBase дані в таблиці 3.1
В таблицях InterBase відсутні наступні типи, логічний та автоінкремент. Логічний тип замінюється типом CHAR (1), а замість автоінкрементого типу для забезпечення унікальних значень використовуються генератори та тригери.
Елементи мови та способи структуризації програми
Елементами мови є набори компонентів, які дозволяють створювати додатки за найрізноманітнішими тематиками. Компоненти володіють наборами властивостей, що характеризують їх особливості. Крім властивостей, компоненти містять методи - програмний код, який обробляє значення властивостей та події - повідомлення, які компонент приймає від програми.
Всі програми в Delphi 6 будуються по наступному принципу: в їхній головній частині з розширенням. DPR зберігається тільки виклик декількох команд, які відкривають головне вікно, а також виконують завершальні дії. Решта всього програмного коду міститься в файлах, що зберігають опис додаткових модулів, які підключаються. Кожен модуль має строго задану структуру, яка зазвичай автоматично генерується системою Delphi 6 при його створенні. Модуль складається з чотирьох частин: інтерфейсної частини, частини реалізації (обовязкова), частини ініціалізації і частини завершення (необовязкова) [1].
Спочатку вказують заголовок модуля - ключове слово Unit, за ним довільну назву модуля (вона повинна співпадати з іменем файлу, в якому модуль зберігається) і кладуть крапку з комою: Unit Testunit; Інтерфейсна частина описує інформацію, яка доступна з інших частин програми, з інших модулів і головної частини. Частина реалізації описує інформацію, яка недоступна з інших модулів. Подібне розділення модуля на частини дозволяє створювати і розповсюджувати модулі у відкомпільованому вигляді (розширення. DCU), додаючи до них тільки опис інтерфейсної частини. При цьому внести зміни в такий модуль неможливо, вихідний код, який реалізує описані в інтерфейсній частині можливості, недоступний. Такий підхід дозволяє повторно використовувати раніше написані для інших програм і вже відкоректовані модулі та розмежовує доступ до модуля декількох програмістів, а також дозволяє розбивати програму на набір логічно незалежних модулів. Інтерфейсна частина завжди йде першою і починається з ключового слова interface, а частина реалізації з - implementation.
Частини ініціалізації і завершення необовязкові. Вказані в них дії виконуються, відповідно, на самому початку та в самому кінці роботи програми і тільки один раз. Частина ініціалізації починається з ключового слова initialization, частина завершення - з ключового слова finalization.
Випущені дві версії Delphi - одна (Delphi Client-Server) адресована для розробників додатків у архітектурі «клієнт-сервер», іншу (Delphi for Windows) варта інших програмістів. Додатка, розроблені з допомогою Delphi, можна використовувати без виплати royalty-процентов і оплати runtime - ліцензій.
Її адресовано корпоративним розробникам, бажаючим розробляти високопродуктивні докладання для робочих груп, і корпоративного застосування.
Клієнт-серверна версія включає у собі такі особливості:
– SQL Links: спеціально написані драйвера для доступу до Oracle, Sybase, Informix, InterBase;
– локальний сервер InterBase: SQL-сервер для Windows 3.1. СУБД і розробити в корпоративних додатків за комп'ютером, не підключеному до локальної мережі;
– ReportSmith Client/server Edition: генератор звітів для SQL-серверів;
– Team Development Support: надає версійний контроль з допомогою PVCS компанії Intersolve (купується окремо) або за допомогою інших програмних продуктів версійного контролю;
– Visual Query Builder - цей засіб візуального побудови SQL-запитів;
– ліцензія на право поширення додатків у архітектурі клієнт-сервер, виготовлених з допомогою Delphi;
– вихідні тексти всіх візуальних компонент.
Delphi for Windows представляє з себе підмножину Delphi Client-Server і призначено для розробки високопродуктивних персональних додатків, які працюють із локальними СУБД типу dBase і Paradox. Delphi Desktop Edition пропонує ті ж самі середи для швидкої розробки та першокласний компілятор як і клиент-серверная версія (Client/Server Edition). Це середовище дозволяє розробникові швидко виготовляти персональні докладання, хто з персональними СУБД типу dBase і Paradox. Delphi дозволяє також створюватиме розробникові DLL, яка то, можливо викликана з Paradox, dBase, С++ чи якихось інших готових програм.
Крім цього до огляду варто згадати іще один продукт, випущений компанією Borland для Delphi. У RAD Pack for Delphi входить набір корисних доповнень, які допоможуть розробникові під час освоєння та використання Delphi. Це підручник по об'єктному паскалю, інтерактивний отладчик останній версії, Borland Visual Solutions Pack (набір VBX для реалізації редакторів, електронних таблиць, комунікаційні VBX, VBX з ділової графікою тощо.), Resource WorkShop призначений для роботи з ресурсами Borland Pascal 7.0, і навіть має дельфийский експерт для перетворення ресурсів BP 7.0 в форми Delphi.
Передусім Delphi призначений для професіоналів-розробників корпоративних інформаційних систем. Можливо, тут варто пояснити, що конкретно мають на увазі. Відомо, деякі вдалі продукти, призначені для швидкісної розробки додатків (RAD - rapid application development) чудово діють під час виготовлення досить простих додатків, проте, розробник стикається з непередбачуваними складнощами, коли намагається зробити щось справді складне. Буває, що у продукті розкриваються притаманні їй обмеження лише з спливанні певного часу.
Delphi таких обмежень невластиве. Добре свідчення того - що це факт, що сама Delphi розроблений на Delphi.
Короткий підсумок про те, що включає в себе Delphi:
Локальний сервер InterBase - слід зазначити, що це інструмент призначений лише автономної налагодження додатків. Насправді він становить з себе скорочений варіант оброблювача SQL-запросов InterBase, куди включено деякі можливості справжнього серверу InterBase. Відсутність цих можливостей із лихвою компенсується перевагою автономної налагодження програм.
Team Development Support - засіб підтримки розробки проекту на групі. Дозволяє істотно полегшити управління більшими проектами. Це на вигляді можливості підключення цього продукту як Intersolve PVCS 5.1 безпосередньо до середовища Delphi.
Високопродуктивний компілятор в машинний код - на відміну більшості Паскаль-компіляторів, які транслюють в p-код, в Delphi програмний текст компілюється у машинний код, у результаті Delphi - докладання виконуються в 10-20 раз швидше (особливо докладання, використовують математичні функції). Готовий додаток то, можливо виготовлено або у формі виконуваного модуля, або у формі динамічної бібліотеки, що можна залучити до додатках, написаних іншими мовами програмування.
Завдяки такій архітектурі докладання, виготовлені з допомогою Delphi, працюють надійно й стійко. Delphi підтримує використання вже існуючих об'єктів, включаючи DLL, написані З повагою та З++, OLE серверу, VBX, об'єкти, створені з допомогою Delphi. З готових компонент працюючі докладання збираються нас дуже швидко. З іншого боку, оскільки Delphi має повністю об'єктну орієнтацію, розробники можуть створювати свої повторно використовувані об'єкти у тому, аби знизити витрати розробці.
Delphi пропонує розробникам - як у складі команди, і індивідуальним - відкриту архітектуру, що дозволить додавати компоненти, де вони не були виготовлені, і оперувати цими знову уведеними компонентами в візуальному конструкторі. Розробники можуть додавати CASE-інструменти, кодові генератори, і навіть авторські help'и, доступні через меню Delphi.
Two-way tools - однозначне відповідність між візуальним проектуванням і класичним написанням тексту програми, це означає, що розробник може бачити код, відповідний з того що він побудував з допомогою візуальних інструментів, і навпаки.
Візуальний конструктор інтерфейсів (Visual User-interface builder) дає можливість швидко створювати клієнт-серверні програми візуально, просто обираючи компоненти з відповідної палітри.
Ця бібліотека об'єктів включає у собі стандартні об'єкти побудови користувальницького інтерфейсу, об'єкти управління даними, графічні об'єкти, об'єкти мультимедіа, діалоги і об'єкти управління файлами, управління DDE і OLE.
Delphi використовує структурний об'єктно-орієнтовану мову (Object Pascal), яка поєднує з одного боку виразну могутність і вплив простоту програмування, властиву мов 4GL, з другого боку ефективність мови 3GL. Програмісти негайно можуть почати виробляти працюючі докладання, і це вийде при цьому вивчати особливості програмування подій у Windows. Delphi цілком підтримує передові програмні концепції включаючи інкапсуляцію, успадкування, поліморфізм і управління подіями.
2.2 Теоретичні відомості про СУБД MS Access
Microsoft Access - це, перш за все, система управління базами даних (СКБД). Як і інші продукти цієї категорії, вона призначена для зберігання та пошуку даних, подання інформації в зручному вигляді та автоматизації часто повторюваних операцій (таких, як ведення рахунків, складні звіти, облік, планування й т. п.). За допомогою Access можна розробляти прості й зручні форми введення даних, а також здійснювати обробку даних і видачу складних звітів. У діловій або особистої сфері часто доводиться працювати з даними з різних джерел, кожен з яких пов'язаний з певним видом діяльності. Для координації всіх цих даних необхідні певні знання й організаційні навички. Microsoft Access об'єднує відомості з різних джерел в одній реляційній базі даних. Створювані форми, запити і звіти дозволяють швидко й ефективно обновляти дані, отримувати відповіді на питання, здійснювати пошук потрібних даних, аналізувати дані і друкувати звіти. У базі даних відомості з кожного джерела зберігаються в окремій таблиці. При роботі з даними з декількох таблиць встановлюються зв'язки між таблицями. Для пошуку і відбору даних, що задовольняють певним умовам створюється запит. Запити дозволяють також оновити або видалити одночасно кілька записів, виконати вбудовані або спеціальні обчислення.
Для перегляду, введення або зміни даних прямо в таблиці застосовуються форми. Форма дозволяє відібрати дані з однієї або декількох таблиць і вивести їх на екран, використовуючи стандартний або створений користувачем макет. Для аналізу даних або роздруку їх певним чином використовується звіт. Наприклад, можна створити і надрукувати звіт, групуючий дані і обчисляти підсумки. Іноді буває необхідно створити власну процедуру, яка повинна запускатися з будь-якого вікна бази даних або процедуру, призначену для обробки певної події. Набір таких процедур можна створити мовою Delphi 7, зібранням в одну програмну одиницю, називається модуль. Існує два основних типи модулів: модулі класу та стандартні модулі. Модулі класу - це модулі форм і модулі звітів, пов'язані з певною формою або звітом. Вони часто містять процедури обробки подій (наприклад, натискання клавіші) і створюються автоматично при створенні першої процедури обробки події. У стандартних модулях містяться загальні процедури, не пов'язані ні з яким об'єктом, а також часто використовувані процедури, які можуть бути запущені з будь-якого вікна бази даних.
Microsoft Access - потужна програма Windows; вперше продуктивність СУБД органічно поєднується з тими зручностями, які є в розпорядженні користувачів Microsoft Windows. Оскільки обидва ці продукту-дітища компанії Microsoft, вони прекрасно взаємодіють між собою. Система Access працює під управлінням Windows 95 або Windows NT (XP), Windows Vista, Windows 7, так що при роботі з нею користувачеві доступні всі переваги Windows. Можна вирізати, копіювати і вставляти дані з будь-якого додатку Windows в Access і навпаки; можна створити проект форми в Access і вставити його в конструктор форм. При всьому цьому Microsoft Access - не просто СУБД. Як реляційна СУБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє використовувати одночасно декілька таблиць бази даних. При цьому можна істотно спростити структуру даних, полегшуючи тим самим виконання поставлених завдань. Таблицю Microsoft Access можна зв'язати з даними, що зберігаються на великий ЕОМ або на сервері. З іншого боку, можна використовувати таблиці, створені в середовищі Paradox або dBASE. Отримані результати можна швидко й легко зв'язати й об'єднати з даними з електронних таблиць Excel. Працюючи в середовищі Microsoft Office, користувач одержує у своє розпорядження повністю сумісні між собою Access і Word, Excel і PowerPoint. Система Microsoft Access це набір інструментів кінцевого користувача для управління базами даних. До її складу входять конструктори таблиць, форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків.
Використовуючи макроси або модулі для автоматизації рішення завдань, можна створювати орієнтовані на користувача додатки такими ж потужними, як і додатки, написані безпосередньо на мовах програмування. При цьому вони будуть включати кнопки, меню і діалогові вікна. Програмуючи на мові VBA, можна створювати такі потужні програми, як сама система Access. По суті справи, багато інструментальні засоби Access (наприклад, майстра і конструктори) написані саме на VBA.
Потужність і доступність Access:
Microsoft Access повною мірою реалізовано управління реляційними базами даних. Система підтримує первинні та зовнішні ключі і забезпечує цілісність даних на рівні ядра (що запобігає несумісні операції оновлення або видалення даних). Крім того, таблиці в Microsoft Access забезпечені засобами перевірки допустимості даних, що запобігають некоректний введення незалежно від того, як він здійснюється, а кожне поле таблиці має свій формат і стандартні описи, що істотно полегшує введення даних.
Microsoft Access підтримує всі необхідні типи полів, у тому числі текстовий, числовий, лічильник, грошовий, дата / час, MEMO, логічний, гіперпосилання і поля об'єктів OLE. Якщо в процесі спеціальної обробки в полях не виявляється ніяких значень, система забезпечує повну підтримку порожніх значень.
Реляційна обробка даних в Access за рахунок гнучкої архітектури системи здатна задовольнити будь-які потреби. При цьому Access може використовуватися як автономна СУБД в режимі файл-сервера або клієнтського компонента таких продуктів, як SQL Server.
Крім того. Access підтримує протокол ODBC (Open Database Connectivity), що дозволяє підключатися до баз даних безлічі різних форматів, таких як SQL Server, Oracle, Sybase і навіть DB / 2 для великих ЕОМ фірми IBM. Система Access підтримує обробку транзакцій з гарантією їхньої цілісності.
Крім того, передбачений захист на рівні користувача, що дозволяє контролювати доступ до даних окремих користувачів і цілих груп. Імпортування, експортування і зв'язування зовнішніх файлів:
Microsoft Access дозволяє імпортувати і експортувати файли багатьох відомих форматів, включаючи dBASE, FoxPro, Excel, SQL Server, Oracle, Btrieve, багато текстові формати ASCII (у тому числі з фіксованою довжиною рядка або заданим обмежником), а також дані в форматі HTML. В результаті імпортування створюється таблиця Access; внаслідок експортування таблиці Access створюється файл у заданому форматі. Зв'язування (раніше йменувалося приєднанням) означає, що можна використовувати зовнішні дані без створення таблиці Access. Можна встановлювати подібний зв'язок з даними dBASE, FoxPro, Excel, ASCII і SQL. Дуже потужна можливість - зв'язування таблиць Access з їхніми зовнішніми таблицями з наступним спільним використанням; це відноситься до таблиць Access, dBASE, FoxPro і SQL Server.
Форми і звіти WYSIWYG
Вікна конструкторів форм і звітів мають однаковий інтерфейс і надають користувачеві багато можливостей. Форма або звіт конструюється за принципом WYSIWYG (What You See Is What You Get - що бачиш, те й отримаєш). Додаючи черговий елемент управління, користувач бачить, як при цьому змінюється створювана форма.
У форми й звіти можна включати написи, поля текстових даних, перемикачі, прапорці, лінії й прямокутники, а також оформляти їх, виділяючи елементи кольором і тінню. Більш того, можна включати цілі малюнки, діаграми, підформи та підзвітні. При цьому всі параметри подання даних залишаються повністю підконтрольними користувачеві. Форми можуть займати багато сторінок, а у звітах може бути передбачене багато рівнів угруповання даних і підведення підсумків.
Конструктор звітів - дуже потужний засіб, що допускає використання до десяти рівнів угруповання й сортування. Завдяки йому існує можливість створення звітів, що демонструють процентні й підсумкові показники, одержати які можна лише за два проходи. Допускається створення багатьох типів звітів, які включають поштові наклейки й списки розсилання пошти.
Багато табличні запити і відносини:
Одна з найпотужніших можливостей Access одночасно є й найбільш важливою. Відносини дозволяють зв'язати таблиці графічно. Можна навіть зв'язувати таблиці, що представляють файли різних типів (наприклад, таблицю Access і таблицю dBASE). Після подібного зв'язування таблиці виступають вже як одне ціле, і тепер можна будувати запити стосовно до будь даними в них. Можна вибирати конкретні поля, визначати порядок сортування, створювати обчислювані вирази і вводити критерії відбору потрібних записів. Можна відображати результати виконання запиту у вигляді таблиці, форми або звіту. Від користувача не потрібно попередньої установки зв'язків: замість цього досить увійти в конструктор запитів (наприклад, коли потрібно побудувати певний звіт).Запити застосовують і в інших випадках.
Можна створювати запити, які забезпечують обчислення підсумків, відображення згрупованих і побудова нових таблиць. Запит можна використовувати навіть для поновлення даних у таблицях, видалення записів і додавання однієї таблиці до іншої.
Графіки і діаграми
В Access використовується той же самий графічний додаток, що і в Microsoft Word, Excel, PowerPoint і Project. Воно дозволяє створювати сотні типів графіків і діаграм, налаштовуючи їх, виходячи з конкретних потреб. Можна створювати гістограми, лінійчатих, кругові, поверхневі та інші діаграми, причому як двох-, так і тривимірні. Їх можна довільно супроводжувати текстом, оформляти різними квітами й візерунками. Значення можуть відображатися в стовпцях або секторах кругових діаграм. Можна розвертати зображення діаграм так, щоб вони відтворювалися під будь-яким зручним кутом зору. Все це забезпечує програма Access Graph.
Можливості DDE і OLE:
За допомогою DDE (Dynamic Data Exchange - динамічний обмін даними) і OLE (Object Linking and Embedding - зв'язування і впровадження об'єктів) у форми й звіти Access можна додавати всілякі нові об'єкти. Такими об'єктами можуть бути звук, малюнки, діаграми і навіть відеокліпи. Можна впроваджувати об'єкти OLE (наприклад, растрові зображення) або документи текстових процесорів (Word або WordPerfect) або встановлювати зв'язку з електронними таблицями Excel. Пов'язуючи ці об'єкти зі своєю базою даних, користувач може створювати динамічні форми й звіти, а також використовувати одну і ту ж інформацію в різних додатках Windows.
Доступ до Internet
В Access тепер передбачені всі можливості, що забезпечують зв'язок додатку з Internet / intranet. Одним клацанням кнопкою миші можна зберегти таблиці, запити, форми і звіти у форматі HTML. Відповідний майстер дозволяє навіть новачкові перенести коди HTML з об'єкта на Web-сторінку, роблячи їх доступними для використання всім, хто подорожує по Internet! Гіперпосилання дозволяють одержувати доступ до даних, які розміщені на Web-сторінці, прямо з форм Access.
Багато хто вважає, що розміщення даних на Web-сторінках повинне здійснюватися Web-адміністраторами. Access 97 з повною визначеністю доводить, що ця операція може бути з успіхом виконана будь-яким користувачем. А допоможе йому в цьому майстер розміщення на Web-сторінці, що забезпечує перетворення обраних об'єктів бази даних у формат HTML і перенос їх уже в такому вигляді на Web-сторінку. За допомогою цього майстра можна створити статичні або динамічні сторінки, перенести їх на Web-сервер, створити свою початкову сторінку і навіть використовувати шаблони для одержання стандартного зовнішнього вигляду всіх HTML-сторінок!
Вбудовані функції
Access містить понад сто функції (невеликих вбудованих програм, які в результаті виконання повертають значення), що виконують безліч різноманітних завдань. Є функції для маніпулювання базами даних, рядками, числами у форматі дати і часу, математичні, ділові й фінансові. Їх можна використовувати для створення обчислюваних виразів у формах, звітах і запитах.
3. Практична частина
3.1 Опис структури бази даних
За допомогою засобів Microsoft Access, була зроблена наступна схема даних:
Рисунок 3.1 - Схема даних
– стовбець «id» призначений для індифікатора кожного товару (тип даних: лічильник);
– у стовбець «Cod» вноситься штрих-код товару (тип даних: текстовий);
– у стовбець «Product_name» вноситься назва продукту (тип даних: текстовий);
– у стовбець «Commodity_price» вноситься ціна товару (тип даних: числовий);
– у стовбець «Manufacturer» вноситься виробник товару (тип даних: текстовий);
– у стовбець «Shelf_life» вноситься термін придатності товару (тип даних: дата/час);
– у стовбець «Departament_store» вноситься відділ магазину де знаходиться товар (тип даних: текстовий);
– у стовбець «Discount» вноситься знижка товару (тип даних: числовий).
3.2 Проектування інтерфейсу програми
Для більш детального роз'яснювання інтерфейсу програми, компоненти на рисунку будуть пронумеровані й далі буде знаходитися пояснювальна інформація до кожного з них.
Програма продовольчий магазин має сім вікон:
1) Головне вікно програми
Рисунок 3.2 - Головне вікно програми
На головному вікні програми присутні наступні компоненти:
1 ADOConnection - Призначений для підключення БД до визначеного провайдера.
2 ADOQuery - Запит до бази даних. Це може бути як запит, в результаті якого повертаються дані і бази (наприклад, SELECT), так і запит що не повертає даних (наприклад, INSERT).
3 DataSource - Призначений для зв'язку сітки відображення даних, з самою БД.
4 DBNavigator - Призначений для переміщення виділеної комірки або строки по таблиці БД.
5 MainMenu - Призначений для створення меню програми.
6 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
7 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
2) Вікно «Додавання інформації»
Рисунок 3.3 - Додавання інформації
На вікні «Додавання інформації» присутні наступні компоненти:
1 ADOQuery - Запит до бази даних. Це може бути як запит, в результаті якого повертаються дані і бази (наприклад, SELECT), так і запит що не повертає даних (наприклад, INSERT).
2 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
3 Edit - Призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле.
4 Label - Призначений для показання тексту на формі програми.
5 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
3) Вікно пошук за номером штрих-коду
Рисунок 3.4 - Пошук за номером штрих-коду
На вікні «Пошук за номером штрих-коду» присутні наступні компоненти:
1 Edit - Призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле.
2 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
3 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
4 Вікно «Редагування інформації».
Рисунок 3.5 - Редагування інформації
На вікні «Редагування інформації» присутні наступні компоненти:
1 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
2 DBEdit - пов'язаний з даними аналог звичайного вікна редагування Edit. Він дозволяє відображати і редагувати дані полів різних типів: рядок, число, булева величина.
3 Label - Призначений для показання тексту на формі програми.
4 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
5) Вікно «Відомості про програму»
Рисунок 3.6 - Відомості про програму
На вікні «Відомості про програму» присутні наступні компоненти:
1 Label - Призначений для показання тексту на формі програми.
2 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
6) Вікно «Знаходження відділу»
Рисунок 3.7 - Знаходження відділу
На вікні «Знаходження відділу» присутні наступні компоненти:
1 Edit - Призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле.
2 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
3 Image - Призначений для відображення на формі графічних зображень.
7) Вікно «Формування відомостей про всі товари, ціна яких нижче / вище введеної»
Рисунок 3.8 - Формування відомостей про всі товари,
ціна яких нижче / вище введеної
На вікні «Формування відомостей про всі товари, ціна яких нижче / вище введеної» присутні наступні компоненти.
1 DataSource - Призначений для зв'язку сітки відображення даних, з самою БД.
2 ADOQuery - Запит до бази даних. Це може бути як запит, в результаті якого повертаються дані і бази (наприклад, SELECT), так і запит що не повертає даних (наприклад, INSERT).
3 BitBtn - Призначений для створення події яка активізує частину програмного коду на виконання.
4 Edit - Призначений для введення даних користувача і являє собою однорядкове поле.
5 GroupBox - Призначений для вибору активованої функції.
3.3 Опис логічної структури програми та функцій
Програма має сім Form зв'язаних між собою за допомогою пункту меню «Use Unit…».
Рисунок 3.9 - Головне вікно програми.
На головному вікні присутні такі компоненти як ADOQuery, ADOConnection, DataSource. Вони були використані для відображення таблиці данних MS Access в середовищі програмування Borland Delphi.
За допомогою компонента ADOConnection1 ми під'єднали таблицю до програми, при виборі підключення провайдеру ми використовували «Microsoft Jet 4.0 OLE Provider», після чого натиснули кнопку «Далее».
Рисунок 3.10 - Вибір підключення провайдеру.
Після натиску на кнопку «Далее» нам відкрилась наступна вкладка, де ми вказали місце знаходження таблиці БД.
Рисунок 3.11 - Вказівка шляху до БД.
Перевірили дані за допомогою кнопки «Проверить соединение», та натиснули кнопку «ОК».
Рисунок 3.12 - Перевірка з'єднання БД.
Після підключення таблиці ми зв'язали її за допомогою компоненту ADOQuery1. Для цього ми внесли дані до SQL що знаходитися в Object Inspector:
SELECT * From Baza1
Рисунок 3.13 - SQL запит.
Після чого ми з'єднали ADOConnection1 з ADOQuery1 за допомогою опції Connection що знаходитися в Object Inspector.
Рисунок 3.14 - З'єднання ADOConnection1 з ADOQuery1.
Далі ми з'єднали ADOQuery1 з DataSource1
Рисунок 3.15 - З'єднання ADOQuery1 з DataSource1
Після цього ми з'єднали дані таблиці з компонентом DBGrid1 з DataSource1. Через опцію DataSourse, що знаходитися в Object Inspector.
Форма 2 має назву «Додавання інформації» на ній знаходитися компонент ADOQuery1, який з'єднаний з ADOConnection1 (Form1.ADOConnection1) з першої форми.
Рисунок 3.16 - З'єднання ADOQuery1 з (Form1.ADOConnection1)
Також у властивість компонента ADOQuery1 (SQL) був доданий наступний SQL запит:
INSERT INTO Baza1 (cod, Product_name, Commodity_price, Manufacturer, Shelf_life, Department_store, Discount)
VALUES (:cod,:Produ,:Com,:Manu,:Shelf,:Dep,:Dis)
Рисунок 3.17 - SQL запит
Форма 3 має назву «Пошук за номером штрих-коду» на ній не присутні компоненти з вкладки ADO ми зв'язали цю форму за допомогою:
Form2. Show;
Цей код ми розмістили у кнопці «Пошук товару».
Форма 4 має назву «Редагування інформації» на ній присутній компонент DBedit який з'єднаний з компонентом Form1. DataSource1 у Object Inspector.
Рисунок 3.18 - з'єднання компоненту DBedit з Form1. DataSource1.
Завдяки цьому з'єднанню ми отримали здатність редагувати таблицю БД.
Форма 5 має назву «Відомості про програму» на ній не присутні компоненти з вкладки «ADO», ця форма має тип з'єднання:
Form5. Show;
Форма 6 має назву «Знаходження відділу» на ній не присутні компоненти з вкладки «ADO» ця форма має тип з'єднання:
Form6. Show;
Форма 7 має назву «формування відомостей про всі товари, ціна яких нижче / вище введеної» на ний присутні компоненти DataSource1 та ADOQuery1. Для того щоб відобразити таблицю БД на формі ми з'єднали компонент DataSource1 з компонентом ADOQuery1 у властивості DataSet в Object Inspector.
Рисунок 3.19 - з'єднання компоненту DataSource1 з компонентом ADOQuery1
А також з'єднали компонент ADOQuery1 з Form1.ADOConnection1 за допомогою властивості Connection у Object Inspector.
Рисунок 3.20 - з'єднання компоненту ADOQuery1 з Form1.ADOConnection1
Ще у компоненті ADOQuery1 за допомогою властивості SQL у Object Inspector ми зробили запит на підключення БД.
SELECT * FROM Baza1
Рисунок 3.21 - Запит на підключення БД.
3.4 Контроль коректності вхідних та вихідних даних
Щоб вхідні дані були вірні ми використали контроль коректності.
Для цього ми внесли програмний код до усіх компонентів Edit та DBEdit які відносяться до полів у яких формат даних числовий. В Object Inspector ми вибрали вкладку Events та вибрали подію OnKeyPress та ввели код:
case Key of
'.', '0'..'9',#8,#13:
else key:=Chr(0);
Даний код працює наступним чином:
Він дозволяє використовувати лише ті символи які були прописані у коді в нашому випадку це крапка, цифри від 0 до 9, Enter та Backspace. Введення інших символів неможливе.
4. Інструкція користувача
1) Запускаємо програму «Продовольчий магазин».
Рисунок 4.1 - Головне вікно програми продовольчий магазин.
2) Для того щоб додати дані до БД натисніть на кнопку додати, або Файл -> Додати до таблиці.
Після вибраних вами вище методів «Додавання інформації» перед вами з'явиться вікно додавання інформації.
Рисунок 4.2 - Вікно Додавання інформації
Для того щоб додати інформацію до БД введіть необхідні данні до відповідних комірок та натисніть на кнопку «ОК». Введена інформація відобразиться й збережеться у БД. Якщо інформацію більш вводити не треба натисніть на кнопку «Вихід»
3) Для того щоб відредагувати існуючу інформацію в БД треба спочатку вибрати у таблиці БД необхідну строку а потім натиснути на кнопку «Редагування» або «Файл -> Редагування даних».
Після вибраних вами вище методів «Редагування інформації» перед вами з'явиться вікно «Редагування інформації».
Рисунок 4.3 - Редагування інформації
Змінить необхідну вам інформацію та натисніть на кнопку «ОК». Якщо інформацію більш редагувати не треба натисніть на кнопку «Вихід»
4) Для того щоб видалити строк з БД з початку виберіть необхідну строку у таблиці БД, а потім натисніть кнопку «Видалити» на головному вікні програми, або «Файл -> Видалити з таблиці».
5) Для того щоб обновити таблицю БД на головному вікні програми натисніть кнопку «Обновити».
6) Для того щоб знайти товар за номером штрих-коду натисніть на кнопку «Пошук товару» яка знаходиться на головному вікні програми. Після цього перед вами з'явиться вікно де у комірку треба ввести шуканих штрих-код.
Рисунок 4.4 - Пошук товару за номером штрих коду
Відразу після введення навіть першої цифри, програма буде шукати співпадаючі штрих-коди, але все ж таки щоб остаточно переконатися у результатах вводьте повний або хоча б повний штрих-код. Результат пошуку відразу відобразиться на головному вікні програми, у таблиці БД.
7) Для того щоб знайти усі товари у яких присутня знижка натисніть кнопку на головному вікні програми «Пошук знижки». Після цього у таблиці БД відобразяться усі товари які маюсь знижку.
Рисунок 4.5 - Пошук усіх товарів які мають знижку
8) Для того щоб знайти товар за номером відділу натисніть на головному вікні програми кнопку «Пошук відділу». Після цього перед вами з'явиться вікно у якому в комірку введіть необхідний вам номер відділу.
Рисунок 4.6 - Пошук товару за вказаним відділом
Результати пошуку відразу відобразяться у таблиці БД, на головному вікні програми. Для того щоб завершити пошук натисніть кнопку «Вихід».
9) Для того щоб знайти товар за ціною на головному вікні програми натисніть кнопку «Пошук ціни». Після цього перед вами з'явиться вікно яке має назву: «формування відомостей про всі товари, ціна яких нижче / вище введеної», введіть у коміку ціну яку потрібно знайти, та виберіть категорію пошуку а саме: «Більше / Менше». Після цього, у цьому ж вікні на таблиці БД, ви побачите результати пошуку. Приклад пошуку зображений на рисунку 4.4.
Рисунок 4.7 - Пошук товарів ціна яких нижче / вище введеної
10) Для того щоб відсортувати інформацію у таблиці БД, на головному вікні програми натисніть вкладку меню Сортування ->, а далі виберіть необхідний вам пункт сортування.
11) Для того щоб дізнатися більше інформації про програму, на головному вікні натисніть вкладку меню «Відомості про програму», там знаходиться детальна інформація про продукт, а також про автора продукту.
12) Для того щоб вийти з програми у правому нижньому вікні програми натисніть кнопку вихід, або ту ж саму кнопку на вкладці меню.
Висновки
У результаті виконання курсового проекту, я здобув нові навички роботи у середовищі Delphi, тому що у ході виконання програми курсового проекту, я розробив власну програму у якій в основі лежить робота з базою даних. У ході проектування програми з використанням методів Delphi та Microsoft Access, я детально розібрався як створювати БД, як використовувати її у середовищі Delphi.
Най головнішими етапами проектування були:
- спроектована фізична модель бази даних;
- розроблена програма.
Даний програмний продукт був написаний з використанням СУБД MS Access для створення бази даних і середовища розробки програмних продуктів Delphi. Крім цього, я зрозумів нову для мене мову SQL запитів й саме за її допомогою створив деякі пункти програми.
Також я зрозумів, що дана програма являється добрим навчальним прикладом для проектування БД, у середовищі Delphi з використанням можливостей Microsoft Access, бо у ній використовуються основні принципи та основи програмування, даного засобу. По закінченню проектування програми я зробив необхідні тести для перевірки коректності роботи програми, виявлене на некоректність була відкоректована.
Засоби програми «Продовольчий магазин» інтуїтивно зрозумілі для будь-якого користувача, для її використання не потрібно спеціального навчання. Також для більш детального зрозуміння можливостей програми, до програми була написана інструкція. Так що користувач може звернутися за допомогою до цього джерела якщо у нього виникнуть якісь труднощі у роботі з програмою.
Дана програма являться робочим засобом для роботи з БД «продовольчого магазину».
Список використаних джерел
1 Фленов, М.Е. Библия Delphi [Текст] / М.Е. Фленов. - СПб.: БХВ-Петербург, 2010. - 880 с.
2 Архангельский, Л.Я. Delphi 2006. Справочное пособие: Язык Delphi, классы, функции Win32 и.NET. [Текст] / Л.Я. Архангельский - М.: ООО «Бином-Пресс», 2006. - 1152 с.
3 Фаронов, В.В. Delphi 2005. Разработка приложений для баз данных и Интернета [Текст] / В.В. Фаронов. - СПб.: Питер, 2006. - 603 с.
4 Сорокин, А.В. Delphi. Разработка баз данных [Текст] / А.В. Сорокин. - СПб.: Питер, 2008. - 477 с.
5 Карпова, Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация [Текст] / Т.С. Карпова. - СПб.: Питер, 2001. - 304 с
6 Фленов, М.Е. Delphi в шутку и всерьез: что умеют хакеры [Текст] / М.Е. Фленов - СПб.: Питер, 2010. - 271 с.
Додаток А
Лістинг А.1 - код Form1
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,
Dialogs, StdCtrls, Buttons, ExtCtrls, DBCtrls, Grids, DBGrids, DB, ADODB,
jpeg, Menus;
type
TForm1 = class(TForm)
DataSource1: TDataSource;
ADOConnection1: TADOConnection;
ADOQuery1: TADOQuery;
DBGrid1: TDBGrid;
DBNavigator1: TDBNavigator;
BitBtn1: TBitBtn;
BitBtn2: TBitBtn;
BitBtn3: TBitBtn;
BitBtn4: TBitBtn;
BitBtn5: TBitBtn;
ADOQuery1id: TAutoIncField;
ADOQuery1Cod: TWideStringField;
ADOQuery1Product_name: TWideStringField;
ADOQuery1Commodity_price: TIntegerField;
ADOQuery1Manufacturer: TWideStringField;
ADOQuery1Shelf_life: TDateTimeField;
ADOQuery1Department_store: TWideStringField;
ADOQuery1Discount: TIntegerField;
BitBtn6: TBitBtn;
Image1: TImage;
BitBtn7: TBitBtn;
BitBtn8: TBitBtn;
BitBtn9: TBitBtn;
MainMenu1: TMainMenu;
A1: TMenuItem;
N1: TMenuItem;
N2: TMenuItem;
N3: TMenuItem;
N4: TMenuItem;
N5: TMenuItem;
N6: TMenuItem;
N7: TMenuItem;
N8: TMenuItem;
N9: TMenuItem;
procedure BitBtn1Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn2Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn3Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn4Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn5Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn6Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn8Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn7Click (Sender: TObject);
procedure BitBtn9Click (Sender: TObject);
procedure N5Click (Sender: TObject);
procedure N6Click (Sender: TObject);
procedure N7Click (Sender: TObject);
procedure N1Click (Sender: TObject);
procedure N2Click (Sender: TObject);
procedure N3Click (Sender: TObject);
procedure N8Click (Sender: TObject);
private
{Private declarations}
public
{Public declarations}
end;
var
Form1: TForm1;
implementation
uses Unit2, Unit3, Unit4, Unit6, Unit7, Unit5;
{$R *.dfm}
procedure TForm1. BitBtn1Click (Sender: TObject);
begin
Form2. Show;
end;
procedure TForm1. BitBtn2Click (Sender: TObject);
begin
ADOQuery1. Close;
Adoquery1.SQL. Clear;
AdoQuery1.SQL. Add ('SELECT * From Baza1');
ADOQuery1. Open;
end;
procedure TForm1. BitBtn3Click (Sender: TObject);
begin
ADOQuery1. Delete;
end;
procedure TForm1. BitBtn4Click (Sender: TObject);
begin
Form3. Show;
end;
procedure TForm1. BitBtn5Click (Sender: TObject);
begin
Form4. Show;
end;
procedure TForm1. BitBtn6Click (Sender: TObject);
begin
try
ADOQuery1.SQL. Clear;
ADOQuery1.SQL. Add ('SELECT * FROM Baza1 WHERE Discount >0 ');
ADOQuery1. Active:=True;
except
on e: Exception do
end;
end;
procedure TForm1. BitBtn8Click (Sender: TObject);
begin
Form6. Show;
end;
procedure TForm1. BitBtn7Click (Sender: TObject);
begin
Close;
end;
procedure TForm1. BitBtn9Click (Sender: TObject);
begin
Form7. Show;
end;
procedure TForm1.N5Click (Sender: TObject);
begin
Form1.ADOQuery1. Sort:='Product_name';
end;
procedure TForm1.N6Click (Sender: TObject);
begin
Form1.ADOQuery1. Sort:='Commodity_price';
end;
procedure TForm1.N7Click (Sender: TObject);
begin
Form1.ADOQuery1. Sort:='Discount';
end;
procedure TForm1.N1Click (Sender: TObject);
begin
Form2. Show;
end;
procedure TForm1.N2Click (Sender: TObject);
begin
ADOQuery1. Delete;
end;
procedure TForm1.N3Click (Sender: TObject);
Подобные документы
Проектування бази даних та інтерфейсу програми. Розробка бази даних за допомогою Firebird 2.5. Контроль коректності вхідних та вихідних даних. Додавання та редагування інформації. Вплив електронно-обчислювальних машин на стан здоров'я користувачів.
дипломная работа [4,7 M], добавлен 12.10.2015Опис вхідних та вихідних повідомлень, процедури перетворення даних. Розробка інфологічної моделі, інформаційні об’єкти та їх характеристика. Автоматизація даталогічного проектування. Опис структур таблиць бази даних на фізичному рівні, реалізація запитів.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 02.01.2014Розробка бази даних в середовищі Microsoft SQL Server 2008 для обліку послуг фітнес-клубу. Таблиці для баз даних, їх властивості. Аналіз сукупності вхідних і вихідних параметрів, опис інформаційної бази, розробка логічної і фізичної моделі даних в ІС.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 09.05.2016Проектування бази даних предметної області "Магазин будівельних матеріалів". Аналіз сукупності вхідних і вихідних даних, шляхи удосконалення інформаційної системи обліку товару. Організація інформаційної бази, розробка логічної і фізичної моделі.
курсовая работа [559,2 K], добавлен 09.05.2016Системний аналіз бази даних за вхідною та вихідною документацією, визначення сутностей, атрибутів, зв’язків. Створення логічної моделі бази даних із застосуванням нормалізації, алгоритм її роботи. Розробка програмного забезпечення та інтерфейсу СУБД.
курсовая работа [946,8 K], добавлен 02.07.2015Проектування бази даних (БД). Проектування логічної моделі БД. Реалізація БД та створення таблиць. Встановлення зв’язків, вибір мови та середовища програмування. Опис функціональних елементів та реалізація програми. Опис та тестовий приклад програми.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.01.2017Проектування інтерфейсу програми. Вимоги до продукту. Вхідні дані на розробку автоматизованої системи. Вибір середовища програмування. Розробка структури бази даних. Функціональна та логічна структура програми. Розробка структури таблиць бази даних.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 30.06.2015Побудова інформаційної системи "Магазин товарів для настільного тенісу" з автоматизації роботи магазину. Концептуальне моделювання бази даних. Обґрунтування вибору СУБД. Логічне проектування бази даних. Схема бази даних. Створення таблиць в конструкторі.
курсовая работа [8,8 M], добавлен 16.12.2015Розробка структури бази даних. ER-моделі предметної області. Проектування нормалізованих відношень. Розробка форм, запитів, звітів бази даних "Автосалон". Тестування роботи бази даних. Демонстрація коректної роботи форми "Додавання даних про покупців".
курсовая работа [4,0 M], добавлен 02.12.2014Загальна характеристика методів проектування та документації додатків. Розробка інтерфейсу програми для медичного діагностичного центру. Вибір архітектури. Описання логічної структури програми. Розробка структури бази даних проекту, полів таблиць.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 21.08.2015