Застосування комп’ютерних технологій творчого напрямку в баскетболі

4) Вихід - завершення роботи додатку.

- Команда

1) Нова команда - створення нового запису команди;

2) Відкрити. - відкриття раніше збереженого запису команди для редагування;

3) Зберегти як. - збереження запису команди;

- ІНФОРМБАСКЕТ

1) ІНФОРМБАСКЕТ по діях - отримання статистики у вигляді таблички по діях для кожного гравця на кожну хвилину;

2) Підрахунок ККД - підрахунок даних по кожному гравцеві і для команди в цілому.

- Довідка

1) Допомога - деяка довідкова інформація по експлуатації додатку;

2) Про програму. - інформація про автора програми.

Робоча область. Робоча область додатку може містити декілька дочірніх MDI-окон:

- створення команди;

- створення гри;

- поточна гра;

- ІНФОРМБАСКЕТ по діях;

- підрахунок ККД.

Створення команди. Для створення нової команди необхідно в головному меню програми вибрати «Команда» -> «Нова команда».

Мал. 3.2. Створення команди

У вікні, що з'явилося, необхідно заповнити поля «Ім'я команди», а також для кожного гравця його номер, ім'я і прізвище, розряд, рік народження, зріст і вагу.

Далі необхідно вибрати в головному меню «Команда» -> «Зберегти як.» і вибрати шлях до файлу, в який буде збережений запис про команду.

Також можна відкрити раніше створений запис про команду, відредагувати її і зберегти.

Створення запису по новій грі. Для того, щоб створити запис по новій грі необхідно вибрати в головному меню програми «Гра» -> «Нова гра».



Мал.3.3. Створення запису по новій грі

Після цього необхідно:

- натиснувши на кнопку «Вибрати», вказати шлях до файлу, що містить інформацію про команду;

- написати ім'я команди суперників і вказати номери гравців, що беруть участь в грі;

- вказати назву гри;

- вибрати час гри;

- написати примітку до створюваного запису гри.

Далі слід натиснути на кнопку «Створити».

Ведення статистики по грі. Після створення нового запису по грі з'явиться два дочірні вікна: одне для нашої команди, інше для команди суперників.

Мал. 3.4. Поточна гра

У лівій області вікна необхідно вибрати гравців, що знаходяться в основному складі, і натиснути на кнопку «Додати».

Як тільки гра почнеться, необхідно натиснути на кнопку «Старт» і лічильник часу гри запуститься.

Для занесення в статистику дії гравця необхідно вибрати його в лівій області вікна і натиснути на відповідну кнопку в правій частині.

Мал. 3.5. Додавання нової дії

Також можна зробити паузу, натиснувши на кнопку «Стоп», або провести заміну гравця. Для цього необхідно:

- натиснути на кнопку «Заміна»;

- вибрати гравця з основного складу і натиснути на кнопку «Видалити»;

- вибрати гравця запасу і натиснути на кнопку «Додати».

ІНФОРМБАСКЕТ по діях. Для виклику статистики по діях необхідно вибрати в головному меню «ІНФОРМБАСКЕТ» -> «ІНФОРМБАСКЕТ по діях».



Мал.3.6. ІНФОРМБАСКЕТ по діях

Підрахунок ККД. Дана таблиця містить наступні поля для кожного гравця і для команди в цілому:

- перехоплення;

- втрати;

- підбори свої;

- підбори чужі;

- кількість атак;

- кількість забитих;

- відсоток попадання;

- ітераційний ККД гравця;

- коефіцієнт трудової участі.

Розрахунок коефіцієнта корисної дії проводиться в тому випадку, якщо гравець (п'ятірка) програв більше семи хвилин в перебігу гри. Розрахунок ККД описаний в РОЗДІЛІ 2.

Мал. 3.7. Графік зміни ККД п'ятірок



Мал. 3.8. Графік зміни ККД спортсмена

Графічне уявлення ККД наочніше дає можливість визначити тренерові корисність гравця або п'ятірки на майданчику. Таким чином, одним з достоїнств даної програми можна назвати побудову графіків зміни ККД під час гри, залежно від складу основної п'ятірки. Графік зміни ККД п'ятірок представлений на малюнку 3.7. Важливим є також визначення корисності окремого спортсмена. Графік зміни ККД спортсмена представлений на мал. 3.8.

Методи для активізації образного сприйняття елементів техніки й тактики баскетболу й процесів відновлення розроблялися на основі сучасних інформаційних технологій [10]. Оскільки при розробці даних методів застосовувалися технології, які є новими для практики наочного піднесення матеріалу в області спорту, зупинимося на них більш докладно.

Сучасні інформаційні технології застосовували в даному дослідженні з декількох напрямків:

1)Створення поліграфічних посібників, які відображують особливості техніки виконання різних прийомів у баскетболі;

2)Застосування динамічних мультиплікаційних схем для забезпечення наочності сприйнятті техніки і тактики баскетболу та активізації процесів відновлення працездатності;

3)Застосування нового виду мистецтва - малювання на піску - в якості відеокліпа для активізації процесів відновлення та вдосконалення сенсорних функцій спортсменів.

Розглянемо ці технології більш детально.

3.2 Методика виготовлення й застосування поліграфічних наочних приладь

Для підготовки поліграфічних посібників застосовувалася відеозйомка виконання кваліфікованими баскетболістами технічних прийомів з наступною комп'ютерною обробкою даних.

Мал. 3.9. Приклад наочного приладдя для ілюстрації кидка однією рукою зверху

Матеріали знімалися за допомогою відеокамери, потім переводилися в комп'ютер за допомогою TV-тюнера. Відеоматеріали розкладалися на кадри за допомогою програми "Adobe Premіer". Після цього вибиралися потрібні кадри, і видалявся фон за допомогою програми "Adobe Photoshop". Видалення фона робилося з метою забезпечення контрастності й кращого наочного сприйняття технічних елементів (мал.3.9).

Наочні приладдя видавалися кожному спортсменові на необмежений строк. У збільшеному форматі дані посібники розвішувалися перед спортивним залом.

3.3 Методика виготовлення й застосування динамічних мультиплікаційних наочних приладь

Для забезпечення безпосереднього наочно-образного сприйняття при вивченні й удосконалюванні техніки й тактики баскетболу були розроблені мультиплікаційні динамічні посібники. У них були відображені основні деталі техніки й тактики баскетболу. Для створення динамічних посібників був застосований метод мультиплікації з ряду причин:

1)Мультфільми завжди залучали й приваблювали людей різного віку;

2)За допомогою мультиплікації можна створювати будь-які динамічні схеми залежно від завдань навчання;

3)Сучасні інформаційні технології дозволяють досить швидко й ефективно створювати необхідні динамічні сюжети, які без наочного відтворення часто важкі для розуміння;

4)Сучасні технічні засоби дозволяють відтворювати мультфільми, створені в програмі "Flash", як на персональних комп'ютерах, так і на видеоплейерах і навіть мобільних телефонах.

У нашій роботі для створення навчальних мультфільмів застосовувалася програма "Macromedіa Flash MX 2004" [10]. Ця програма забезпечує інструментальне середовище візуальної розробки мультимедійних документів, що містять анімаційну графіку, звук, відео, елементи користувальницького інтерфейсу й здатні підтримувати інтерактивність. Ця програма дозволяє створювати мальовані мультфільми, додавати до них відеокліпи й звук, отримані з інших джерел. Створені документи можуть експортуватися в інші програми й транслюватися в них.

Приводимо приклади створених у такий спосіб навчальних мультфільмів.

На малюнках 3.10.-3.11 показані фрагменти процесу створення мультфільмів по навчанню техніці баскетболу. На тимчасовій шкалі над зображеннями в робочій області представлена послідовність кадрів для динамічної ілюстрації технічних прийомів.

Мал. 3.10- 3.11. Приклади процесу створення динамічного наочного приладдя у вигляді мультфільму для ілюстрації передачі м'яча двома руками від грудей

Після того, як мультфільм створений у програмі "Macromedіa Flash MX 2004", він експортується в програму відтворення мультфільмів - "Macromedіa Flash Player" [10]. На малюнку 3.12 показані деякі кадри при відтворенні мультфільму в програмі "Macromedіa Flash Player"

Мал. 3.12. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у вигляді мультфільму для ілюстрації кидка в русі (деякі з кадрів)

Застосування створених у такий спосіб мультфільмів дозволило наочно продемонструвати основні особливості техніки виконання основних прийомів баскетболу.

Методи мультиплікації застосовувалися також для ілюстрації тактичних взаємодій.

На малюнку 3.13 показаний фрагмент процесу створення мультфільмів по навчанню тактиці баскетболу. У цьому випадку проілюстрований процес виконання групової тактичної взаємодії в нападі "Трійка". Мультфільм супроводжується маршовою музикою, в якості гравців представлені мальовані фігурки. Це створює гумористичну спрямованість мультфільму, що, у свою чергу, викликає інтерес, і, відповідно, підвищує якість засвоєння матеріалу.

Мал. 3.13. Приклад процесу створення динамічного наочного приладдя у вигляді мультфільму для ілюстрації групової тактичної взаємодії в нападі "трійка" (перший кадр)

На малюнку 3.14 показані деякі кадри при відтворенні мультфільму "Трійка" у програмі "Macromedіa Flash Player" [10].

Мал. 3.14. Приклад процесу відтворення динамічного наочного приладдя у вигляді мультфільму для ілюстрації групової тактичної взаємодії в нападі "трійка" (деякі з кадрів)

Таким чином, шляхом застосування сучасних інформаційних технологій забезпечувався процес наочності, який впливає на наочно-образне, художнє сприйняття інформації.

3.4 Методи застосування сучасних інформаційних технологій при проведенні аутогенного тренування

У нашому дослідженні був застосований метод аутогенного тренування. Методика аутогенного тренування застосовувалася відповідно до розробок, представлених у роботі [25], однак сеанс аутогенного тренування супроводжувався відеоматеріалами й спеціально підібраною музикою. У нашому дослідженні використовулася музика Л. Шеферда "Самотній пастух". На малюнках 3.15-3.16 представлені механізми створення й деякі фрагменти розробленого відеосупроводу аутогенного тренування.

Мал. 3.15. Приклад процесу створення відеосупроводу сеансу аутогенного тренування (230-й кадр)

Ми розробили методику аутогенного тренування, яка є досить простою, доступною, викликає швидкий, глибокий і стійкий ефект релаксації. Суть методики полягає в повторенні інструктором або самостійно спортсменами тексту, що описує зміну природних образів.



Мал. 3.16. Приклад процесу відтворення відеосупроводу сеансу аутогенного тренування (один з кадрів)

Мова тексту аутогенного тренування повинна бути найбільш доступною для кожного.

Уривок зразкового тексту аутогенного тренування [25]:

Сядьте зручно, розслабтеся. Можна закрити очі. Слухайте, що я буду розповідати. Йдіть за образами, які будуть у Вас виникати. Ці вправи допоможуть Вам у досягненні будь-яких бажань, у тому числі - спортивних і особистих.

Ви пливете по великій-великій річці. Ви почуваєте її глибину, прозорість і нескінченну красу. Ви зливаєтеся з її хвилями, течією і дзюрчанням. Кожна крапелька води наповнює вас енергією й неповторністю. Течія прозорої ріки наповнює Вас спокоєм. Ви повністю єдині з рікою й з усім Всесвітом. Ріка наповнює Вас життєвою силою, енергією. Ця ріка - Ваше життя, і одна із її течій - спорт. Ви знаєте кожну думку суперників і відповідаєте на неї. У Вас абсолютне взаєморозуміння зі своїми партнерами. Ви стаєте єдиним цілим з м'ячем. Він слухається Вас і повністю Вам підвладний. Величезна швидкість, легкість, сила й реакція, подаровані красою й динамічністю ріки, залишаються з Вами назавжди.

При застосуванні даної методики аутогенного тренування, його текст може варіювати досить у широкому діапазоні, але для досягнення потрібного ефекту необхідно дотримуватись основних принципів: 1. Найкращий ефект релаксації досягається при створенні образа великого пейзажу природи, тобто "величезний океан", "глибока ріка", галявина з безліччю квітів", "зоряне небо" і т.д. 2. Образи природи повинні бути гарними, легкими для сприйняття, знайомими спортсменам з повсякденного життя. 3. Текст психотренінгу або АТ підбирається таким чином, що при його відтворенні у свідомості відбувається поступовий процес занурення в природний образ і злиття з ним.

Саме тому як емоційний фон й були обрані відеоматеріали й слайдшоу, що містять гарні природні образи.

У нашій роботі слайдшоу були виконані в програмі "Macromedіa Flash MX 2004" і демонструвалися в програмі "Macromedіa Flash Player" [6].

3.5 Застосування засобів мистецтва як інтегральна методика комплексного впливу на відновлювальні процеси в організмі, підвищення кінестетичної чутливості й пластики рухів

Проаналізувавши підібрані методики впливу на освоєння технічних і тактичних прийомів баскетболу й відновлювальні процеси баскетболістів шляхом застосування інформаційно-творчих технологій ми прийшли до висновку, що найбільш раціональним способом застосування інформаційно-творчих технологій є пошук таких методик, які б поєднували вплив як на освоєння технічних і тактичних елементів, так і на відновлювальні процеси.

Мал. 3.17. Приклади малюнків, виконаних на підсвіченому склі за допомогою піску під музику

Крім того, актуальним є також вплив на кінестетичну чутливість кистей баскетболістів [29], це є основою здатності до диференціювання зусилля й виконанню точних рухів, тобто найважливіших аспектів ігрової діяльності в баскетболі. У результаті педагогічних спостережень, розширеного аналізу існуючих педагогічних методик була підібрана й модифікована до завдань навчально-тренувального процесу баскетболістів методика інтегрального впливу на відновлювальні процеси, розвиток образного мислення й кінестетичну чутливість. Такою методикою виявилося застосування в зазначених цілях різних видів мистецтва - малювання, музики, танців. Малювання знайомо багатьом людям з дитинства, торкає глибокі підсвідомі почуття, активізує образне мислення, сприяє фізичному й психологічному відновленню, розкриває творчі здатності. Ефект застосування даного виду мистецтва підвищується при його сполученні з музичним супроводом. Це пояснюється комплексним включенням різних аналізаторів (зорового, слухового, кінестетичного). В дослідженні застосовувались різні засоби малювання відповідно до індивідуальних схильностей спортсменів: малювання олівцями, фарбами, долонями, малювання піском. Музичні твори застосовувались відповідно до індивідуальних схильностей спортсменів, зокрема, класичні твори, етно-музика в сучасній обробці, інструментальна сучасна музика.

Практика малюнка може бути активною (мал. 3.17) й пасивною. При активній практиці випробуваний сам малює, а за допомогою пасивної практики випробуваний переглядає відеокліпи, які відображають виконання малюнків майстрами цього мистецтва. Аналогічно застосовувались музичні твори. Мистецтво є прекрасною розвиваючою методикою для дітей різного віку і дорослих, є продовженням розвиваючих методик М.Монтенсорі, сучасних комплексів, виконуваних під вірші про природу "Чудо природи" і "Маленькі чарівники" [17], інших видів спорту й мистецтв, пов'язаних зі спілкуванням із природою (туризм, фотографія пейзажів, підводна фотографія й ін.). У нашому дослідженні ми вирішили застосувати малювання та музику в якості релаксаційної методики в сполученні з активізацією образного мислення, кінестетичної чутливості й розвитку творчих здібностей баскетболістів.

3.5.1 Історичні корені поєднання мистецтва та фізичної ультури

З давніх-давен в різних культурах проповідувався культ єдності фізичної сили та духовної досконалості.

Одним з прикладів може служити «Книга п'яти кілець» [48] великого японського воїна Міамото Мусасі. Автор, описуючи стратегію воїна, підкреслював, що кожен вивчає те, до чого має природну схильність, тобто, що треба йти своїм шляхом кожній людині. Але при цьому автор підкреслював необхідність єдності мистецтва малювати та писати з бойовим мистецтвом. Він писав, що Шлях Воїна є cпільне злиття Шляхів кисті і меча і кожен прагнучий до досконалості повинен досягти достатніх висот на обох теренах. Неважливо, якщо людина не має природних талантів в цих областях, - невпинно тренуючись, вона зможе набути необхідних навичок, щоб надалі прийняти головну ідею Шляху Стратегії. "Бунбу ічі" -- "кисть і меч в гармонії", - цей ієрогліф часто зустрічається в японських каліграфічних творах. Фактично кисть і меч в ті часи заповнювали життя кожного японського аристократа.

Крім художнього мистецтва, Мусасі підкреслював необхідність для воїна володіти музичним мистецтвом, зокрема, розвивати почуття ритму і темпу. Автор писав, що розрахунок темпу важливий в танці і в духовій або струнній музиці, оскільки вільний ритм з'являється лише при хорошому відчутті такту. Темп і ритм також співвідносяться з військовими мистецтвами, стріляниною з лука і рушниці, верховою їздою. Всім мистецтвам і умінням властивий свій ритм. Існує також темп в Космосі.

Існує ритм у всьому житті воїна, в його перемогах і поразках, як в гармонії і дисонансі. Схожим чином є ритм і в житті торговця, в піднесенні і краху царств. Всі речі спричиняють за собою ритм зльоту і падіння. Мусасі рекомендував відрізняти відповідний ритм від невідповідного ритму, тренуючи внутрішній слух, щоб серед великих і малих речей, в напливах швидких і повільних хвиль знайти потрібну частоту, діяти, враховуючи дистанцію і ритм оточення. Внутрішній слух - найголовніша річ в Стратегії. Особливо важливо розуміти ритм фону, інакше дії будуть невпевненими.

Серед заповідей для воїна Мусасі вказує на необхідність познайомитися з кожним мистецтвом і пізнати Шляхи всіх професій.

Не менш цікаву історію має застосування музики та інших видів мистецтв в спорті.

Однією з перших держав Стародавнього світу, що узаконили в масштабах країни прикладне застосування музики у фізичному вихованні і спорті, була Спарта. В ній в 688 р. до н.е. Фалет завіз з Кріта виконувані в ритмі гекзаметра пісньоподібні "гіпнопедії" і "пиррихії", під благозвучні мелодії яких виконувалися різні гімнастичні вправи і прийоми боротьби і кулачного бою [6,29,33,34,46].

Масове впровадження музики у фізичну культури Спарти раніше інших держав зіграло не останню роль в тому, що спартанські атлети завоювали в VII ст. до н.е. велику частину всіх олімпійських нагород. По античних списках переможців Олімпійських ігор цього сторіччя, що дійшли до нас, перевага спартанців була значно великою. Успішному прикладу Спарти починають слідувати інші держави і межі вдалого експерименту швидко розширюються. В середині VII століття до н.е. старогрецький поет Архолох додає до гекзаметра спортивних мелодій ритми ямбу і хорея, запозичені з трудових народних пісень. А незабаром з'являється і ще одна нова форма спортивних пісень - «епінікії», що складаються на честь переможців національних спортивних змагань [1,2,6].

Кращі поети того часу гостро конкурували між собою, прославляючи в эпинікіях спортивні досягнення і подвиги сильних атлетів.

Найпопулярнішим автором эпінікій був визнаний старогрецький поет Піндар (518 - 446 рр. до н.е.), що описував спортивні змагання з неповторною майстерністю і тонким гумором. Прославляючи видатні досягнення переможців Олімпійських, Піфійських, Істмійських, Немейських і інших найбільших спортивних ігор античного світу, Піндар одночасно оспівував і його отця, і братів, і предків, часто пов'язував оспівувані події з цікавими міфологічними сюжетами і мудрими народними подіями, не забуваючи при цьому тактовно нагадати переможцеві про необхідність ніколи не втрачати відчуття міри, не зазнаватися, бути скромним і гідним свого рідного міста, честь якого він представляє.

З VI століття до н.е. велику роль в розвитку музичної стимуляції спортивної діяльності починають грати представники і послідовники піфагорійської школи.

Сам Піфагор, крім всіх його численних чеснот, був ще й переможцем Олімпійських ігор по боротьбі і кулачному бою, всіляко сприяв широкому впровадженню музики у фізичне виховання на науково - теоретичній основі. Популярний в наші дні термін "теорія" вперше виник в надрах орфічного культу, що проповідує піфагорійцями. Піфагорійці внесли до справи музичної стимуляції дієздатності людини науково обгрунтовані теоретичні положення і логічні дефініції, практичне використання яких значно підвищувало ефективність вживаних музичних дій.

Визнаним прихильником музичної стимуляції занять спортивною боротьбою був учень Піфагора, співак, філософ, вчений і найвидатніший борець античності Мілон Кротонський. Він виходив переможцем в боротьбі на шести (!) Олімпійських іграх в течії 540 - 516 рр. до н.е., а також неодноразово першенствував на інших найбільших міждержавних спортивних змаганнях того періоду і, зокрема, на Піфійських, Істмійських і Немеймських іграх. Подібні спортивні досягнення унікальні і не мають аналогів ні на стародавньому, ні в сучасному світі.

Розвиваючи погляди піфагорійської школи, всесвітньо відомі філософи Платон і Аристотель тісно пов'язують з музичною стимуляцією взагалі всю систему державної освіти і виховання. Згодом ця точка зору стає вельми характерною для багатьох поколінь стародавніх греків. Без музики вони не мислять ні фізичного, ні розумового виховання, причому в останньому музика розуміється як своєрідна етична і інтелектуальна гімнастика [6,29,33,34,46].

Енергійно пропагандуючи систематичну музичну стимуляцію фізичного виховання, Платон стверджував, що без допомоги музики гімнастика робить людей дуже грубими і бездушними. А органічне поєднання музики і гімнастики дозволить державі, на думку Платона, виховувати ідеальних людей, що гармонійно сполучають в собі духовну і фізичну досконалість. Ідеал виховання стародавні греки бачили в так званій "калокагатії", під якою розумілася сукупність прекрасних фізичних і духовних якостей. Згідно цьому принципу, від кожного вільнонародженного громадянина була потрібна необхідна психофізична відповідність, тобто сильне, треноване, красиве тіло і одночасний духовний розвиток і моральна чистота.

З інструментальної музики в конкурсну програму Олімпійських ігор спочатку була включена гра на лірі і флейті, а декілька пізніше - і на трубі. На 96-ій Олімпіаді відбулися перші змагання в грі на трубі, переможцем яких став Тімей.

В даний час також мають місце випадки, коли спортсмени досягають високих успіхів в різних видах мистецтва, що підтверджує стародавні теорії.

Викладені дані історичного характеру дали основу проведення експеримента із застосуванням творчих технологій на базі органічного, функціонального союзу спорту і музики.

Багато сучасних спортсменів широко застосовують музичний супровід при тренуваннях, а багато хто самостійно займаються різними видами мистецтв, зокрема, малюванням, вокалом, грою на музичних інструментах. Серед прикладів можна навести двократного олімпійського чемпіона Юрія Пояркова, який високо цінує мистецтво, вважає, що спортивна майстерність та майстерність в мистецтві близькі між собою, коли доведені до досконалості. Сам Поярков любить співати, знає та цінує театральне та образотворче мистецтво [49].

РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТВОРЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ

4.1 Вплив аутогенного тренування та застосування різних видів мистецтв на вегетативний баланс баскетболістів

Результати дослідження показали, що процес аутогенного тренування істотно впливає на показники серцевого ритму. Так, під час сеансу АТ ЧСС у спокої знижувалася на 13,3%, показник Мо збільшувався на 16,9%, АМо - знижувався на 39,7%, найбільше значно змінювалися показники Дх, які збільшились більш ніж на 50% і індексу напруги (ІН), що зменшились більш, ніж на 50% (мал. 4.1).

Мал. 4.1. Гістограма серцевого ритму у стані спокою до і під час аутогенного тренування

Отримані дані свідчать про значний вплив АТ на стан вегетативної нервової системи. Так, зниження показників ЧСС у спокої, АМо, ІН відображують зменшення центральних і симпатичних включень, а збільшення показників Мо і Дх свідчать про збільшення активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Дані зміни достовірні при р<0,01 і деякі - при р<0,001. У цілому, можна відзначити, що аутогенне тренування активізує парасимпатичний відділ нервової системи і гальмує активність симпатичного відділу нервової системи. Це свідчить про позитивний вплив аутогенного тренування на процеси відновлення і можливості ефективним, швидким і простим способом створити умови для якісного відновлення організму.

Аналогічні результати були отримані для значень серцевого ритму при спостереженні випробуваним відеокліпів з виконанням малюнків на піску.

4.2 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на ігрову ефективність баскетболістів

До й після застосування розробленої експериментальної методики, був проведений також порівняльний аналіз динаміки ігрової ефективності, що визначалася по формулі, що дозволяє підсумувати результативність різних дій у нападі й захисті [2].

Таблиця 4.1

Результати порівняльного аналізу ігрової ефективності баскетболістів контрольної й експериментальної груп до й після проведення експерименту (t-тест для незалежних вибірок) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)

до експерименту
група	n		у	m	t	p
експерим.	11	16,84	1,62	0,47	-0,97	0,345
контр.	12	17,49	1,59	0,48
після експерименту
група	n		у	m	t	p
експерим.	11	22,31	3,02	0,87	4,92	0,000
контр.	12	17,22	1,68	0,51

До проведення експерименту контрольна й експериментальна група відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок вірогідно не розрізнялася по показниках ігрової ефективності (р=0,345) (табл. 4.1). Однак після проведення експерименту розходження між групами відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок стали достовірними (р<0,001) (табл. 4.1).

Таблиця 4.2

Результати порівняльного аналізу зміни ігрової ефективності баскетболістів контрольної й експериментальної груп у результаті проведення експерименту (t-тест для залежних вибірок) (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)

група	період тестув.		N	у	m	разности	у разн.	m разн.	t расчет.	p
експер	до експерименту	16,84	12	1,62	0,47	-5,47	2,74	0,79	-6,92	0,00
	після експерименту	22,31	12	3,02	0,87
контр.	до експерименту	17,49	11	1,59	0,48	0,27	1,16	0,35	0,78	0,45
	після експерименту	17,22	11	1,68	0,51

Виходячи з отриманих даних динаміки ігрової ефективності можна укласти, що розроблена методика вплинула не тільки на показники спеціальної фізичної й технічної підготовленості, але й на ефективність ігрових дій, що виразилося в достовірному підвищенні сумарного значення коефіцієнта ігрової ефективності в експериментальній групі. У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено (табл. 4.2, мал. 4.2).



Мал. 4.2. Показники ігрової ефективності в контрольній і експериментальній групах до й після проведення експерименту

4.3 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на експертну оцінку техніки виконання основних технічних прийомів у баскетболі

Для поглибленого аналізу ефективності застосування експериментальної методики на показники технічної підготовленості була проведена експертна оцінка техніки виконання одного з основних технічних прийомів у баскетболі - кидка однією рукою зверху із середньої дистанції (табл. 4.3). Експертна оцінка проводилася за 12-ти бальною системою.

Таблиця 4.3

Показники експертної оцінки техніки виконання кидка однією рукою зверху баскетболістів контрольної й експериментальної груп

період тестув.	група	n	, бали	у	m	різниці	t розрах.	p
до експерименту	експерим.	11	5,00	1,34	0,40	-0,42	-0,82	0,42
	контр.	12	5,42	1,08	0,31
після експерименту	експерим.	11	7,55	0,82	0,25	1,55	4,15	0,00
	контр.	12	6,00	0,95	0,28

Як видно з таблиці 4.3, до проведення експерименту середні значення експертної оцінки техніки виконання кидка однією рукою зверху із середньої дистанції в спортсменів контрольної й експериментальної групи статистично не розрізнялися. В експериментальній групі середня експертна оцінка техніки кидка склала 5,00 балів, а в контрольній групі - 5,42 бала (t= -0,42; р>0,05).

Після експерименту експериментальна й контрольна групи стали вірогідно розрізнятися між собою. В експериментальній групі середня експертна оцінка техніки виконання кидка однією рукою зверху склала 7,55 бала, а в контрольної 6,00 балів (t=4,15; р=0,00). Отримані дані свідчать про позитивний вплив розробленої нами методики на техніку кидка однією рукою зверху. Оскільки даний технічний прийом є одним з основних у баскетболі, що інтегрує різні рухові дії баскетболіста, то ми можемо укласти, що розроблена нами методика вплинула на показники технічної підготовленості баскетболістів (табл. 4.3, 4.4).

Таблиця 4.4

Результати порівняльного аналізу зміни показників експертної оцінки техніки виконання кидка однією рукою зверху баскетболістів контрольної й експериментальної груп (n=11 в експериментальній групі, n=12 у контрольній групі)

група	період тестув.	, баллы	n	у	m	різниці	у різн.	m різн.	t розрах.	p
експерим.	до експерименту	5,00	1,34	0,40	5,00	2,55	0,82	0,25	10,293	0,000
	після експерименту	7,55	0,82	0,25	7,55
контр.	до експерименту	5,42	1,08	0,31	5,42	0,58	0,67	0,19	3,023	0,012
	після експерименту	6,00	0,95	0,28	6,00

Протягом 3-х місяців педагогічного експерименту у баскетболістів експериментальної групи техніка виконання кидка однією рукою зверху перейшла на новий, якісно більш високий рівень (табл. 4.7).

Як видно з табл. 4.4, у результаті застосування розробленої методики виявлений достовірний приріст показників експертної оцінки техніки виконання кидка як в експериментальній групі, так і в контрольній. В експериментальній групі приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29) (табл. 4.4), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка однією рукою зверху становить 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05) (табл. 4.4, мал.4.3).

Мал. 4.3. Зміна показників експертної оцінки техніки виконання кидка однією рукою зверху баскетболістів контрольної й експериментальної груп у результаті проведення эксперимента

Аналіз отриманих результатів в експериментальній групі й порівняння їх з даними, отриманими в контрольній групі, дають підставу затверджувати, що запропонована нами методика підвищує ефективність навчально-тренувального процесу баскетболістів з погляду володіння основними технічними прийомами.

4.4 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на кількість реалізованих у грі групових тактичних взаємодій

До й після проведення експерименту була проаналізована кількість групових взаємодій, реалізованих (тобто які закінчилися успішною атакою кільця) у ході гри. Реєструвалися такі групові взаємодії, як "передай-вийди", "заслін", "наведення", "трійка", "швидкий прорив". До проведення експерименту контрольна й експериментальна групи відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок вірогідно не розрізнялася по кількості застосовуваних у грі тактичних взаємодій (р>0,05) (табл. 4.5). До проведення експерименту середні значення кількості тактичних взаємодій як у контрольної, так і в експериментальної групах коливалися від 1 до 2 (табл. 4.5). Однак після проведення експерименту розходження між групами по кількості тактичних взаємодій, реалізованих у хорді гри, відповідно до результатів t-тесту для незалежних вибірок стали достовірними (р<0,001) (табл. 4.6).

В експериментальній групі середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі в баскетболістів експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001) (табл. 4.5, мал.4.4). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, практично не виражені (табл. 4.6, мал.4.4).

Таблиця 4.5

Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі в баскетболістів експериментальної групи до й після проведення експерименту

Назва прийому	Період тест.		n	у	m	різниці	у різн.	m різн.	t розрах.	p
Передай-вийди	до експер.	1,2	10	0,42	0,13	-1,60	1,26	0,40	-4,00	0,000
	після експер.	2,8	10	1,32	0,42
заслін	до експер.	0,2	10	0,42	0,13	-1,90	1,10	0,35	-5,46	0,000
	після експер.	2,1	10	0,74	0,23
наведення	до експер.	0,2	10	0,42	0,13	-2,10	0,74	0,23	-9,00	0,000
	після експер.	2,3	10	0,48	0,15
трійка	до експер.	0,1	10	0,32	0,10	-2,10	0,74	0,23	-9,00	0,000
	після експер.	2,2	10	0,79	0,25
Швидкий прорив	до експер.	0,6	10	0,84	0,27	-3,70	1,25	0,40	-9,35	0,000
	після експер.	4,3	10	0,82	0,26

Таблиця 4.6

Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі в баскетболістів контрольної групи до й після проведення експерименту

Назва прийому	Період тест.		n	у	m	різниці	у різн.	m різн.	t розрах.	p
Передай-вийди	до експер.	1,1	10	0,88	0,28	-0,10	0,74	0,23	-0,43	0,68
	після експер.	1,2	10	0,42	0,13
заслін	до експер.	0,3	10	0,48	0,15	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,2	10	0,42	0,13
наведення	до експер.	0,3	10	0,48	0,15	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,2	10	0,42	0,13
трійка	до експер.	0,3	10	0,67	0,21	0,20	0,42	0,13	1,50	0,17
	після експер.	0,1	10	0,32	0,10
Швидкий прорив	до експер.	0,7	10	1,06	0,34	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,6	10	0,84	0,27

У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено. Ми вважаємо, що ці зміни в рівні організованості ігрових дій у баскетболістів експериментальної групи викликані, головним чином, цілеспрямованим впливом на розуміння тактичних схем гравцями за допомогою застосування інформаційних технологій. Виходячи з отриманих даних динаміки ігрової ефективності можна укласти, що розроблена методика вплинула не тільки на показники спеціальної фізичної й технічної підготовленості, але й на рівень організованості ігрових дій, що виразилося в збільшенні кількості реалізованих тактичних взаємодій у ході гри у спортсменів експериментальної групи.

Мал. 4.4. Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі в баскетболістів експериментальної групи до й після проведення експерименту

4.5 Вплив застосування інтегральних інформаційно-творчих технологій на психофізіологічні показники баскетболістів

Як відомо [26,29], психофізіологічні показники важко піддаються розвитку, і саме тому одержання статистично значимих розходжень між показниками, отриманими до проведення експерименту й показниками, отриманими після проведення експерименту, свідчать про позитивний вплив розробленої нами методики не тільки на рівень фізичної й технічної підготовленості, але й на рівень психофізіологічних можливостей.

Результати порівняльного аналізу психофізіологічних показників, отриманих при тестуванні баскетболістів експериментальної групи до й після проведення експерименту, показують, що всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значимо покращилися (мал. 4.5). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявилася значно меншою у порівнянні з експериментальною групою (мал. 4.5). Так, коефіцієнт ефективності розумової роботи в експериментальній групі покращився на 11,11 у.о. (р=0,01), а в контрольній групі зміна даного показника становить 2,10 у.о. (р=0,04). Розроблена методика зробила позитивний вплив також на показники уваги. Так, після проведення експерименту у випробуваних експериментальної групи виявлене достовірне зниження кількості помилок по тесту Бурдона. Середнє значення зменшення кількості помилок в експериментальній групі склало 5,45 (р=0,000), тобто дана зміна вірогідна при найвищому рівні значимості (мал. 4.5). У контрольній групі зміна даного показника становить 3,53 при р=0,02 (мал. 4.5), що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою.

Найвищий рівень значимості характерний також для ступеня поліпшення показника концентрації уваги за даними тесту Бурдона у баскетболістів експериментальної групи. Поліпшення даного показника склало 49,80 у.о., що вірогідно при р=0,000, тобто при найвищому рівні значимості (мал. 4.5). У той же час у баскетболістів контрольної групи зміна даного показника статистично не вірогідна (зміна коефіцієнта становить 15,50 у.о., при р=0,16) (мал. 4.5).



Мал. 4.5. Процентна зміна психофізіологічних показників у результаті проведення експерименту у баскетболістів експериментальної й контрольної груп

Висновок до четвертого розділу

Таким чином, проведене дослідження показало доцільність застосування розробленої нами методики для підвищення якості психофізіологічних процесів баскетболістів. У цьому зв'язку можна укласти, що розроблена методика робить позитивний вплив не тільки на рівень фізичної й технічної підготовленості й ігрову ефективність, але й на психофізіологічні показники, і вона може бути рекомендована в практику навчально-тренувального процесу баскетболістів.

РОЗДІЛ 5 РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ МОДИФІКОВАНОГО АВТОМАТИЗОВАНОГО ОБЧИСЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГРИ В БАСКЕТБОЛІ В СПОЛУЧЕННІ З ІНФОРМАЦІЙНО-ТВОРЧИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ

5.1 Результати визначення індивідуальної динаміки ігрової результативності баскетболісток високого класу

Була проаналізована індивідуальна динаміка ігрової ефективності гравців як чоловічої, так і жіночої команд. Результати дослідження показали, що індивідуальна динаміка ігрової ефективності змінюється хвилєподібно (мал. 5.1). При цьому навіть візуальний аналіз індивідуальної динаміки ігрової ефективності показує, що в ній мається визначена закономірність, тобто у кожного гравця спостерігається не хаотична, а закономірна послідовність підйомів і спадів ігрової ефективності.

Мал. 5.1. Приклади індивідуальної динаміки ефективності змагальної діяльності в баскетболі (жінки)

Звідси логічно припустити, що точне визначення індивідуальних закономірностей підйомів і спадів ігрової ефективності, а також визначення факторів, які обумовлюють ці закономірності дозволить прогнозувати ефективність змагальної діяльності кожного гравця, і, як наслідок, вносити корекції в навчально-тренувальний процес і керування змагальною діяльністю гравців.

Математичний регрісійний аналіз індивідуальних закономірностей ефективності змагальної діяльності показує, що індивідуальна змагальна ефективність може бути описана різними нелінійними функціями з досить високою достовірністю.

Мал. 5.2. Приклад поліноміальних регресійних моделей індивідуальної динаміки ефективності змагальної діяльності в баскетболі (жінки)

На мал. 5.2 представлена поліноміальна регресійна модель, тобто моделі на окремому відрізку аналізованої залежності. Ці моделі дозволяють визначити загальний напрямок розвитку спортивної форми гравця і прогнозувати на деякий час динаміку його спортивних успіхів.

На мал. 5.3 представлено регресійну модель кубічної функції динаміки змагальної ефективності окремого гравця. Дана регресійна модель дозволяє прогнозувати ефективність змагальної діяльності кожного гравця на проміжок часу, аналогічний визначеному.



Мал. 5.3. Графік кубічної регресії взаємозв'язку кількості „позитивних” очків, набраних у грі (S), і тимчасового інтервалу проведення гри (Т) у гравця під номером 4 (Х-т) (Observed-Значення, що спостерігаються, Cubic- значення кубічної функції)

Таблиця 5.1

Результати регресійного аналізу кількості „позитивних” очків, набраних у грі (S), і тимчасового інтервалу проведення гри (Т) у гравця під номером 4 (Х-т)

Задана перемінна	Rsq (квадрат)	d.f(ступіні свободи)	F	Sigf (Знач.)	b0	b1	b2	b3
t CUB	0,405	8	3,47	0,01	12,87	0,09	-0,002	5,618 E-06

Практично для всіх гравців взаємозв'язок кількості «позитивних» очок і тимчасового інтервалу проведення змагань може бути описаний нелінійною функцією, з індивідуальними більш-менш вираженими підйомами і спадами (мал. 5.1 - 5.5). Знаючи індивідуальну динаміку цих підйомів і спадів, можна прогнозувати ступінь успішності ігрових дій кожного спортсмена на визначений часовий проміжок.

Математичний аналіз даних нелінійних залежностей був проведений методом наближення за допомогою кривих. Отримані результати показали, що в обстежуваних гравців залежність ефективності ігрових дій від тимчасового інтервалу (дати) проведення гри підкоряється квадратичній (у = b0 + b1х + b2х2) чи кубічній (у = b0 + b1х + b2х2 + b3х3) функції.

Так, у гравця Х-т дана залежність описується кубічним рівнянням регресії (табл. 4.1, мал. 4.1), що має наступний вид:

S+ = 12,87 + 0,085Т - 0,002Т2 + (5,618 E-06)Т3(5.1)

де S+ - кількість «позитивних» очків,

Т - часовий інтервал, тобто день по рахунку від першої аналізованої гри.

Практично для всіх гравців взаємозв'язок кількості «позитивних» очків і тимчасового інтервалу проведення змагань виявився нелінійним, з індивідуальними більш-менш вираженими підйомами і спадами (мал. 5.1 - 5.5). Знаючи індивідуальну динаміку цих підйомів і спадів, можна пророчити ступінь успішності ігрових дій кожного спортсмена на визначений часовий проміжок.

Найбільш точними регресійними моделями динаміки ефективності змагальної діяльності виявилися сіносоідальні моделі.

Наприклад, регресійна модель індивідуальної динаміки ефективності змагальної діяльності гравця М-о підкоряється сінусоідальній залежності (мал. 3.9), яка описується рівнянням регресії

у=12*sin(x*3)+25,

де

у - кількість «позитивних» очків,

х - часовий інтервал, тобто день по рахунку від першої аналізованої гри.

Мал. 5.4. Приклад сінусоідальної регресійної моделі індивідуальної ігрової ефективності

Таким чином, наявність факту належності математичних закономірностей підйомів і спадів змагальної ефективності гравців, чітко показує, що динаміка змагальної ефективності кожного гравця - це не хаотичний набір випадків, як може здаватися на перший погляд, а закономірний процес, який можна досить точно описувати математичними регресійними функціями і, відповідно, прогнозувати.

Застосування програми «ІНФОРМБАСКЕТ» в сполученні з методиками активізації творчого мислення сприяло підвищенню успішності і стабільності ігрових дій спортсменок команди «БК - ХАІ».

У гравців експериментальної групи спостерігалось підвищення ігрової ефективності у порівнянні з прогнозом за сіносоідальними та кубічними функціями, які були визначені на підставі даних, отриманих до проведення експерименту. В якості прикладів наведені регресійні моделі та визначені дані окремих гравців експериментальної групи (мал. 5.4). З малюнків видно, що в період застосування розробленої методики і деякий час після її застосування спостерігається підвищення змагальної ефективності.

Подібних змін не відмічається у гравців контрольної групи, тобто їх змагальна ефективність відповідає прогнозу по регресійними моделям, а в деяких випадках і принижує його.

Аналіз зміни зареєстрованих показників за t-крітерієм Стьюдента показує достовірне підвищення успішності ефективності ігрових дій як у окремих гравців експериментальної групи, так і в групі в цілому, чого не спостерігається у гравців контрольної групи (мал. 5.5-5.7).

Мал. 5.5. Зміна показників успішності ігрових дій та коефіцієнту варіацій у окремих гравців експериментальної групи в результаті застосування програми «ІНФОРМБАСКЕТ»

Рис. 5.6. Зміна показників успішності ігрових дій та коефіцієнту варіацій окремих гравців контрольної групи

Коефіцієнт варіацій ефективності ігрових дій, навпаки, зменшився у гравців експериментальної групи, що свідчить про підвищення надійності змагальної діяльності гравців (мал. 5.5, 5.7). Даних змін не спостерігалося у спортсменок контрольної групи (мал.5.6, 5.7).

Мал. 5.7. Зміна показників успішності ігрових дій та коефіцієнту варіацій в експериментальній та контрольній групах

Таким чином, проведене дослідження показало можливість точного математичного прогнозування індивідуальних підйомів і спадів ефективності змагальної діяльності спортсменів та вплив на ці закономірності оперативного аналізу тренером інформації під час гри. Комп'ютерна програма «ІНФОРМБАСКЕТ» є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення якості керування змагальною діяльностю гравців в баскетболі.

Висновок до п'ятого розділу

Отримані результати показали, що в обстежуваних гравців залежність ефективності ігрових дій від тимчасового інтервалу (дати) проведення гри підкоряється квадратичній (у = b0 + b1х + b2х2), кубічній (у = b0 + b1х + b2х2 + b3х3) чи синусоідальній (у=а*sin(x*b)+c) функціям.

Виявлені закономірності динаміки зміни ефективності ігрових дій баскетболісток дозволяють прогнозувати їх індивідуальний змагальний результат і вносити корекції в планування тренувального процесу і керування змагальною діяльністю.

Проведене дослідження показало можливість точного математичного прогнозування індивідуальних підйомів і спадів ефективності змагальної діяльності спортсменів та вплив на ці закономірності оперативного аналізу тренером інформації під час гри. Застосування програми «ІНФОРМБАСКЕТ» сприяло підвищенню успішності ігрових дій спортсменок експериментальної групи та зниженню коефіцієнта варіації ігрової результативності, тобто - підвищенню стабільності змагальної діяльності. Цей ефект пов'язаний з отриманням тренером обєктивної інформації показників гри, прискоренням процесу аналізу інформації тренером і прийняття рішень. Комп'ютерна програма «ІНФОРМБАСКЕТ» є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення якості керування змагальною діяльностю гравців в баскетболі. В сполученні з інформаційними технологіями творчого характеру програма дає можливість проводити навчально-тренувальний процес в баскетболі на якісно новому рівні.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу літературних даних, сучасні інформаційні технології застосовуються в спортивній практиці в системі підготовки фахівців, при моделюванні технічних і тактичних дій спортсменів, прогнозуванні результатів, біомеханічному аналізі основних характеристик рухових дій, при підготовці та проведенні змагань.

2. На основі педагогічних спостережень і власної творчої діяльності були створені нові інформаційно-творчі технології інтегрального впливу: методика створення й застосування поліграфічних, мультиплікаційних динамічних наглядних посібників для вивчення техніки й тактики баскетболу; мультиплікаційного відеосупроводу при аутогенному тренуванні; адаптована для завдань навчально-тренувального процесу методика застосування пасивної й активної форми малювання на підсвіченому склі за допомогою піску під музику.

3. Розроблені методики, засновані на застосуванні інформаційно-творчих технологій, є інтегральними, простими у використанні, досить доступними, сприяють розкриттю творчих здатностей спортсменів, активізують відновлювальні процеси. Про це свідчать наступні дані:

· під час сеансу розробленої методики аутогенного тренування та при спостереженні випробуваним відеокліпів з виконанням малюнків на піску вегетативний баланс спортсменів міняється у бік активізації парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, що свідчить про поліпшення відновлювальних процесів;

· зміна показників ігрової ефективності в експериментальній групі вірогідна при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни ігрової ефективності практично не виражені (р=0,45);

· в експериментальній групі приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29), У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка вірогідний при меншому рівні значимості (t=3,02, р<0,05);

· середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі у баскетболістів експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05);

· всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значимо покращилися (на 6,55-42,76% при р<0,001). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявилася значно меншою (2 показники) (на 1,62-19,20% при р=0,00-0,21).

Математичний аналіз даних нелінійних залежностей був проведений методом наближення за допомогою кривих. Отримані результати показали, що в обстежуваних гравців залежність ефективності ігрових дій від тимчасового інтервалу (дати) проведення гри підкоряється квадратичній (у = b0 + b1х + b2х2), кубічній (у = b0 + b1х + b2х2 + b3х3) чи синусоідальній (у=а*sin(x*b)+c) функціям.

8. Виявлені закономірності динаміки зміни ефективності ігрових дій баскетболістів дозволяють прогнозувати їх індивідуальний змагальний результат і вносити корекції в планування тренувального процесу і керування змагальною діяльністю.

9. Проведене дослідження показало можливість точного математичного прогнозування індивідуальних підйомів і спадів ефективності змагальної діяльності спортсменів та вплив на ці закономірності оперативного аналізу тренером інформації під час гри.

10. Застосування програми «ІНФОРМБАСКЕТ» сприяло підвищенню успішності ігрових дій спортсменок експериментальної групи та зниженню коефіцієнта варіації ігрової результативності, тобто - підвищенню стабільнрості змагальної діяльності. Цей ефект пов'язаний з отриманням тренером обєктивної інформації показників гри, прискоренням процесу аналізу інформації тренером і прийняття рішень. Комп'ютерна програма «ІНФОРМБАСКЕТ» є ефективним, доступним і надійним засобом поліпшення якості керування змагальною діяльністю гравців в баскетболі. В сполученні з інформаційними технологіями творчого характеру програма дає можливість проводити навчально-тренувальний процес в баскетболі на якісно новому рівні.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Як показали проведені дослідження, у юних баскетболістів слід розвивати увагу та психофізіологічні функції. Крім того, в командах будь-якого рівню доцільно застосовувати розроблені інформаційні та інформаційно-творчі технології із застосування різних видів мистецтв, а також - розроблену програму «ІНФОРМБАСКЕТ» для поліпшення процесу керування змагальною діяльністю та отримання інформації щодо ігрової ефективності кожного спорстмена та команди в цілому.

При навчанні технічним та тактичним прийомам слід широко застосовувати наочні приладдя та навчально-методичні фільми і мультфільми, а також - відеокасет із записом техніки виконання технічних прийомів баскетболістами-професіоналами.

Слід широко застосувувати метод аутогенного та ідеомоторного тренування при навчанні техніці та оптимізації процесів відновлення працездатності;

Слід також застосовувати вправи, спрямовані на розвиток і вдосконалення почуття часу, наприклад - ведення мяча 30 с; гравці починають вправу по сигналу, а закінчують згідно своєму особистому відчуттю тривалості 30 с, та ін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аристотель. Поэтика. /Пер. с греч. - М., 1957.

2. Античная музыкальная эстетика. /Русск. Пер. - М., 1960.

3. Баландин В.И., Блудов Ю.М., Плахтинко В.А. Прогнозирование в спорте. - М.: ФкиС, 1989. - 191с.

4. Баскетбол. Учебник для институтов физической культуры. Под редакцией Портнова Ю.М. М., 1997.