Главная База знаний "Allbest" Программирование, компьютеры и кибернетика Автоматизована система управління для фірми "Fareo"

Автоматизована система управління для фірми "Fareo"

Розробка автоматизованої системи управління (АСУ) процесом продажу товарів для обслуговування принтерів. Структура і функції, визначення призначення АСУ, вимоги до неї. Ситуаційний аналіз фірми "Fareо". Структура та принцип роботи програмного продукту.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2014
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • 1. Характеристика автоматизованої системи обліку та контролю продажу товарів
  • 1.1 Структура і функції АСУ
  • 1.1.1 Аналіз структури АСУ
  • 1.1.2 Дерево цілей
  • 1.1.3 Дерево функцій
  • 1.1.4 Ситуаційний аналіз фірми Fareo
  • 1.2 Розробка технічного завдання в АСУ
  • 1.2.1 Вступ
  • 1.2.2 Аналіз організаційної структури
  • 1.2.3 Характеристика об'єкту управління
  • 1.2.4 Призначення АСУ
  • 1.2.5 Основні вимоги до АСУ
  • 1.2.6 Техніко-економічні показники АСУ
  • 2. Розробка протоколу якості системи
  • 2.1 Вимоги до змісту документу з програмного забезпечення модуля АСУ створення бази даних складу фірми Fareo.
  • 2.1.1 Розробка петлі якості за ISO 9001, порівняння її зі стандартною петлею якості
  • 2.2 Розробка протоколу якості за ISO 9001-2001
  • 3. Програмний продукт
  • 3.1 Структура та принцип роботи програмного продукту
  • Висновок
  • Додаток А Лістинг програми

Вступ

Найважливішим напрямком науково-технічного прогресу є широке освоєння провідних технологій, автоматизація виробництва.

Сучасна автоматика - це галузь науки, яка охоплює велике коло проблем. З розвитком обчислювальних машин і пристроїв автоматика різко розширилася і стало можливим її застосування у будь-якому виробництві.

На сучасному етапі практично жоден складний виробничий технологічний процес не може обійтись без повної чи часткової автоматизації. Це пов'язано із складністю процесів, які протікають, швидкозмінністю і динамічністю режимів, необхідністю точного та своєчасного керування технологічним процесом. Тому автоматизація таких технологічних процесів є необхідною умовою для успішного проведення технологічного процесу.

Повна чи часткова автоматизація виробничих процесів передбачає контроль, регулювання, та сигналізацію технологічних параметрів за допомогою відповідних автоматичних пристроїв. Сукупність технологічного процесу та автоматичних засобів її реалізації називається автоматизованою системою управління (АСУ).

Система АСУ взаємодіє із зовнішнім середовищем і кількісно її можна оцінити за допомогою входів та виходів. Входами можуть бути: витрати матеріальних і енергетичних потоків, які надходять в апарат (або виходять з нього). Виходами, як правило, є температура, тиск, рівень чи концентрація продуктів. Контроль і регулювання саме цих параметрів і має забезпечувати автоматична система керування технологічним процесом.

програмний продукт автоматизована система

1. Характеристика автоматизованої системи обліку та контролю продажу товарів

1.1 Структура і функції АСУ

1.1.1 Аналіз структури АСУ

Метою курсової роботи є вивчення предметної області фірми Fareo з продажу товарів для обслуговування принтерів.

Мета функціонування фірми Fareo - допомогти підібрати клієнту необхідний йому продукт, а також, за бажанням клієнта, проконсультувати його з питань зв'язаних з продукцією фірми. Для більш ефективного продажу товарів на фірмі велику увагу потрібно приділити контролю наявності товарів на кожному робочому місці, а також на складі.

1.1.2 Дерево цілей

Аналіз цілей фірми Fareo можна представити у вигляді дерева цілей - рисунок 1.1.2

Рисунок 1.1.2 Дерево цілей

1.1.3 Дерево функцій

Для реалізації поставлених цілей фірма повинна виконувати ряд функцій. Функції фірми можна представити у вигляді дерева функцій - рисунок 1.1.3

Рисунок 1.1.3 Дерево функцій

1.1.4 Ситуаційний аналіз фірми Fareo

Модель типу "чорна скринька” - максимально проста модель, яка відображає дві важливі властивості системи: цілісність і відособленість від зовнішнього середовища. Але, слід зазначити, що дана модель не повністю ізольована від зовнішнього середовища, адже досягнута мета - це заплановані наперед зміни в зовнішньому середовищі, деякі продукти роботи системи, що призначені для споживання ззовні неї. Інакше кажучи, система зв'язана із зовнішнім середовищем і за допомогою цих зв'язків впливає на нього. На цій моделі ми розглядаємо входи і виходи із системи, але не бачимо, що робиться всередині.

Розглянувши перелік функцій, для більш детального вивчення я вибрала функцію "ведення обліку товарів на робочих місцях та на складі”.

Метою реалізації цієї функції є створення бази даних товарів, яка буде відображати наявність товарів на складі та робочих місцях.

Рисунок 1.1.4 Модель "чорної скриньки” функції "Ведення обліку товарів" фірми Fareo

1.2 Розробка технічного завдання в АСУ

за ГОСТ 3.1201-85

ГОСТ 2.105-95

ГОСТ 24.301-80

1.2.1 Вступ

Розробляється "Система управління процесом обліку та контролю продажу товарів", скорочено ОКПТ.

БД, яку потрібно створити, необхідна для:

· Контролю та обліку товарів на кожному робочому місці та на складі;

· розрахунку заробітної плати робітникам фірми;

· прогнозування прибутку фірми;

· складання плану закупок товарів.

Обґрунтування для створення АСУ: дана модель АСУ буде створюватись на основі ДСТУ на створення АСУ ДСТУ 3413-96, ДСТУ 3419-96 та ДСТУ ISO 19011: 2003.

Тема курсової роботи звучить "Розробка ТЗ (технічного завдання) для система управління процесом обліку та контролю продажу товарів", надалі "ТЗ ОКПТ"

Терміни початку та закінчення робіт зі створення АСУ: розпочалася 25.02.2013 та закінчиться 7.04.2013.

Найменування організацій, що приймають участь у створенні АСУ: я - студент спеціальності "Інформаційні управляючі системи і технології” групи 42, Підлужня В.А. - розробник даної системи. Її замовником є керівник курсового проекту д. т. н, професор кафедри ІТ Цюцюра С.В. Фінансування робіт проводиться "КНУБіА".

1.2.2 Аналіз організаційної структури

Організаційна структура зображена на рисунку 1.2.2

Рисунок 1.2.2 Організаційна структура системи управління

1.2.3 Характеристика об'єкту управління

ОУ повинен відповідати таким характеристикам, як урегульованість та доступність. Вдосконалення функціонування процесу тестування певною мірою залежить від вдосконалення роботи системи обробки інформації різних рівнів і різного функціонального призначення.

Автоматизовану систему обробки інформації в фірмі по управлінню процесом обліку та контролю з продажу товарів подано на рисунку 1.2.3

Рисунок 1.2.3 Автоматизована система обробки інформації фірми

Важливу роль у погодженні функціонування різних рівнів АСОІ виконує інформаційне забезпечення. Для цього необхідна єдина система кодування і класифікації техніко-економічної інформації, яка є частиною інформаційного забезпечення АСОІ і комплексом взаємопов'язаних загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих для безпосередньої обробки обчислювальною технікою.

1.2.4 Призначення АСУ

Основною метою АСУ, яку необхідно створити, є спрощення роботи працівників фірми, зменшення їх ручної роботи для досягнення більш ефективної роботи підприємства, зменшення неточностей та помилок, які виникають під час роботи, за рахунок створення БД, що повинна містити облік продаж (історію продаж), допомагати в проведенні контролю за товаром на робочих місцях та на складі, прогнози прибутків фірми, а також в нарахуванні заробітної плати працівникам. Також однією з важливих функцій БД є складання плану закупок товарів. Тож в БД повинна зберігатися інформація про товар на складі та на робочих місцях, а також історія продажів (відомості про продаж за кожен день).

1.2.5 Основні вимоги до АСУ

Основні параметри, які повинні бути досягнуті в умовах автоматизованого проектування:

стійкість;

швидкість;

злагодженість;

економічність.

Під стійкістю АСУ по плануванню проектної групи розуміють здатність системи повертатися в стан рівноваги після того, як вона була виведена з цього стану під впливом зовнішніх факторів.

Швидкість системи характеризується здатністю об'єкту управління реагувати на команди управляючого елементу за короткий період часу.

Злагодженість виражається у здатності виконувати команди об'єкту управління, які притаманні тільки йому.

Економічність системи є однією із найважливіших вимог, які були висунуті до системи, оскільки саме завдяки цьому є змога скорочувати ручну роботу працівників і тому досягати більш ефективної роботи підприємства.

Крім цього, система повинна бути надійною та зберігати інформацію при аваріях в енергопостачанні.

1.2.6 Техніко-економічні показники АСУ

Розроблений програмний продукт займає 8 Мб пам'яті. Цей продукт є досить простим в користуванні, але потребує знань даної предметної області. Приблизну вартість програмного продукту можна розрахувати наступним чином: 1 година роботи програміста коштує приблизно 100 гривень, аналітика - 130 грн. На написання цього програмного продукту пішло 48 годин та 2 год. консультацій та обговорень всіх нюансів з аналітиком. Причому витрати на матеріали не враховуємо.

Отже, можна обчислити, що приблизна вартість цього програмного продукту складає 5060 грн.

2. Розробка протоколу якості системи

2.1 Вимоги до змісту документу з програмного забезпечення модуля АСУ створення бази даних складу фірми Fareo.

2.1.1 Розробка петлі якості за ISO 9001, порівняння її зі стандартною петлею якості

Стандартна петля якості має вигляд:

Рисунок 2.1.1 Стандартна петля якості

1. Маркетинг (пошук і вивчення ринку).

2. Проектування і розробка технічних вимог до продукції ("Продукту”).

3. Матеріально-технічне забезпечення.

4. Підготовка і розробка виробничих процесів.

5. Виробництво продукції ("Продукту”).

6. Контроль і дослідження.

7. Упаковка, зберігання.

8. Реалізація та розподіл.

9. Монтаж і експлуатація.

10. Технічна допомога в обслуговуванні.

11. Утилізація після використання.

Петля якості для АСУ, що створюється, розробляється на основі стандартної петлі якості. Петля якості для АСУОКПТ зображена на рисунку 2.2.1

Рисунок 2.2.1 Петля якості для АСУОКПТ

Для розробки системи обліку та контролю продажу товарів необхідна петля якості, яка складається з таких пунктів:

Маркетинг (пошук і вивчення ринку).

Проектування та розробка технічних вимог до "Продукту”.

Матеріально-технічне забезпечення.

Підготовка та розробка виробничих процесів.

Виробництво "Продукту”.

Контроль і дослідження.

Упаковка та зберігання.

Реалізація та розподіл.

Монтаж і експлуатація.

Технічна допомога в обслуговуванні.

Утилізація після використання.

Перший показник якості - маркетинг полягає у встановленні вимог до якості програмного продукту, визначення потреб у даному продукті, тобто говориться про те, що даний пп використовуватиметься для обліку та контролю продажу товарів. Замовниками даного програмного продукту будуть керівники підприємств, в нашому вмпадку, керівники підприємства Fareo.

Проектування та розробка технічних вимог до "Продукту” полягає у розробці технічних вимог та технічного завдання до даного програмного продукту. Отже, говориться про те, що в бд підприємства повинна зберігатися інформація щодо історії продаж. Це дасть змогу ефективно проводити облік та контроль за продукцією на торгових місцях і, в свою чергу, вчасно повідомляти про необхідність закупівлі нових партій товарів.

Матеріально-технічне забезпечення полягає у визначенні основних засобів виробництва, засобів на заробітну плату і джерела їх надходження. Отже, для ефективної розробки програмного продукту потрібно мати певну суму коштів (5060 грн), комп'ютерну мережу, в якій будуть працювати розробники програмного забезпечення.

Підготовка та розробка виробничих процесів полягає у проведенні системного аналізу процесу розробки програмного продукту, а саме визначенні цілей, функцій та задач системи, які повинні бути реалізовані в даному програмного продукті.

Виробництво "Продукту” полягає безпосередньо у розробці даного програмного продукту.

Контроль і дослідження включає в себе перелік необхідних критеріїв "Продукту", які найбільш впливають на його якість, заходи щодо забезпечення контролю якості. Тобто потрібно провести тестування даного програмного продукту, а саме тестування бази даних (інформації бази тестів, відповідність її до внесених змін та розраункових даних), введення та відображення інформації, відповідності типам даних, правильності розрахунків, обробку помилок, перевірити відсутність синтаксичних та семантичних помилок.

Упаковка та зберігання чітко вказує на умови зберігання даної продукції, документи, які супроводжують дану продукцію використовуються для зберігання інформації в БД. А також, щоб уникнути втрат інформації, потрібно зберігати декілька резервних копій даного програмного продукту.

У реалізації та розподілі вказується, як саме відбувається реалізація продукту, які документи потрібні для реалізації даного програмного продукту та їх форма.

Монтаж і експлуатація полягає в умовах передачі та установки даного програмного продукту. Тобто мінімальні вимоги до апаратної платформи: Delphi7, співробітників підприємства з знанням роботи з даним програмним продуктом.

Технічна допомога в обслуговуванні полягає у технічній підтримці даного програмного програмного продукту.

Утилізація після використання включає в себе збереження релізних копій даного програмного продукту. Тобто є можливість розробляти нові версії пп, які якомога точніше відповідатимуть вимогам замовників та стандартам якості.

2.2 Розробка протоколу якості за ISO 9001-2001

Основні параметри, які повинні бути досягнуті в умовах автоматизованого проектування:

можливість коригування даних;

надійність;

відображення основних операцій;

Можливість коригування даних системи - це здатність змінювати інформацію про об'єкти у всій базі даних у випадку коли ця інформація була змінена в одному місті.

Під надійністю будемо розуміти стійкість системи до впливу зовнішніх факторів, тобто надійне збереження інформації та достовірність її відображення.

Під відображенням основних операцій будемо розуміти фіксування всіх операцій, що відбуваються на складі у БД, відображення змісту цих операцій, збереження їх у БД в певній послідовності та формі.

3. Програмний продукт

3.1 Структура та принцип роботи програмного продукту

Програмний продукт складається з бази даних, яка містить інформацію про такі об'єкти:

Список товарів, що знаходиться на складі, список договорів та їх зміст, накладні по договорам, запит для пошуку договорів за часом та обчислення вартості договору по його змісту.

Для кожного з цих об'єктів розробляється окремий програмний модуль, який відповідає формі представлення інформації. Також в програмному продукті є форми для внесення змін в базу даних.

Перший модуль (рисунок 3.1) має вбудоване меню для доступу до інших модулів, а також 3 кнопки для змінення інформації в журналі товарів

Рисунок 3.1 Головне вікно

Цей модуль є головним. В правому верхньому кутку знаходиться головне меню, завдяки якому можна здійснити виклик інших модулів.

Рисунок 3.2 Форма "оформлення договору"

На цій формі відображається перелік договорів та їх зміст. Кнопки внизу форми дозволяють проводити маніпуляції з договорами та їх вмістом.

Рисунок 3.3 Форма "оформлення замовлення"

На цій формі відображається перелік накладних, які були оформленні на основі відповідних договорів. Таблиця "зміст накладних" може відображати зміст тільки певної вибраної накладної, так і всіх накладних, що містяться в БД.

Рисунок 3.4 Форма "заповнення замовлення"

Завдяки цій формі відбуваються основні маніпуляції з накладними.

Рисунок 3.5 Форма "запити"

Завдяки цій формі користувач може знаходити потрібний йому договір за часом його укладання, його вартість а також за необхідності роздрукувати його зміст.

Висновок

В процесі виконання курсової роботи були одержані знання і навички по постановці задач керування, проектування функціональних схем АСУТП і схем функціонування основних задач АСУТП, вивчений технологічний процес, вибрано структуру і тип АСУТП, засоби автоматизації і описано функціональні схеми, надходження сигналів в АСУТП і їхня обробка.

При виконанні курсової роботи були отриманні навички проектування АСУТП за допомогою сучасної SCADA системи TRACE MODE. Зокрема на практиці було створено базу каналів АСУТП автоматизованого вузла обліку. У базі каналів створено математичну основу системи керування: опис конфігурації всіх робочих станцій, контролерів і УСО, використовуваних у системі керування, набудови інформаційних потоків між ними. Тут же опис вхідних і вихідних сигналів і їхній зв'язок із пристроями збору даних і керування.

Для реалізації алгоритмів обробки даних і керування була використана мова програмування - Техно FBD. У редакторі представлення даних була розроблена графічна частина проекту системи керування.

Список використаної літератури

1. Цюцюра С.В. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання: Конспект лекцій. - К.: КНУБА, 2012. - 72 с.

2. РД 50-34.698-90 "АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ. ТРЕБОВАНИЯ К СОДЕРЖАНИЮ ДОКУМЕНТОВ"

3. ГОСТ 24.103-84 "АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ"

4. ГОСТ 24.104-85 "АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ"

5. Цюцюра С.В. Стандартизація і метрологія в інформаційних системах. Конспект лекцій. - К.: КНУБА, 2009. - 64 с.

Додаток А Лістинг програми

Unit1

procedure TForm1. N2Click (Sender: TObject);

begin

form6. Show;

end;

procedure TForm1. Button1Click (Sender: TObject);

begin

form1. DBGrid1. Refresh;

datamodule2. Table4. Insert;

end;

procedure TForm1. Button2Click (Sender: TObject);

begin

Datamodule2. Table4. Edit;

end;

procedure TForm1. Button3Click (Sender: TObject);

var a: string;

n: longint;

begin

if MessageDlg ('видалити запис? ',mtInformation, [mbYes,mbNo],0) =mrYes

then begin

a: =datamodule2. Table4. FieldByName ('kodt'). AsString;

datamodule2. Table5. Filter: ='kodt='+a;

for n: =datamodule2. Table5. RecordCount downto 1 do

datamodule2. Table5. Delete;

datamodule2. Table4. Delete;

datamodule2. Table5. Filter: ='';

form1. DBGrid1. Refresh;

end;

end;

procedure TForm1. DBGrid1EditButtonClick (Sender: TObject);

begin

form4. Show;

end;

procedure TForm1. N4Click (Sender: TObject);

begin

Close;

end;

procedure TForm1. N5Click (Sender: TObject);

begin

form4. Show;

end;

procedure TForm1. N6Click (Sender: TObject);

begin

form3. Show;

end;

procedure TForm1. N7Click (Sender: TObject);

begin

form5. Show;

end;

Unit3

procedure TForm3. Button1Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. table2. Insert;

form8. showmodal;

end;

procedure TForm3. Button2Click (Sender: TObject);

var n: longint;

a: string;

begin

if MessageDlg ('видалити запис? ',mtInformation, [mbYes,mbNo],0) =mrYes

then begin

a: =datamodule2. Table2. FieldByName ('kods'). AsString;

datamodule2. Table3. Filter: ='kods='+a;

for n: =DataModule2. Table3. RecordCount downto 1 do

DataModule2. Table3. Delete;

end;

DataModule2. Table2. Delete;

DataModule2. Table3. Filter: ='';

end;

procedure TForm3. CheckBox1Click (Sender: TObject);

begin

if not checkbox1. Checked

then begin datamodule2. Table3. IndexName: ='kods';

datamodule2. Table3. MasterFields: ='kods';

end

else begin

datamodule2. Table3. IndexName: ='';

datamodule2. Table3. IndexFieldNames: ='';

datamodule2. Table3. MasterFields: ='';

end;

form3. DBGrid1. Refresh;

end;

procedure TForm3. Button3Click (Sender: TObject);

begin

if MessageDlg ('видалити запис? ',mtInformation, [mbYes,mbNo],0) =mrYes

then DataModule2. Table3. Delete;

end;

procedure TForm3. Button4Click (Sender: TObject);

begin

Datamodule2. Table2. Edit;

Datamodule2. Table3. Edit;

form8. Show;

end;

Unit4

procedure TForm4. Button1Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. Table1. Insert;

datamodule2. Table5. Insert;

form7. showmodal;

end;

procedure TForm4. Button2Click (Sender: TObject);

var a: string;

n: longint;

begin

a: =datamodule2. Table1. FieldByName ('kodd'). AsString;

datamodule2. Table5. Filter: ='kodd='+a;

datamodule2. Table2. Filter: ='kodd='+a;

for n: =datamodule2. Table5. RecordCount downto 1 do

datamodule2. Table5. Delete;

for n: =datamodule2. Table2. RecordCount downto 1 do

datamodule2. Table5. Filter: ='';

datamodule2. Table2. Delete;

datamodule2. Table2. Filter: ='';

datamodule2. Table5. Refresh;

datamodule2. Table2. Refresh;

end;

procedure TForm4. Button3Click (Sender: TObject);

begin

if MessageDlg ('видалити запис? ',mtInformation, [mbYes,mbNo],0) =mrYes

then Datamodule2. Table5. Delete;

end;

procedure TForm4. Button4Click (Sender: TObject);

begin

Datamodule2. Table1. Edit;

Datamodule2. Table5. Edit;

form7. Show;

end;

Unit5

procedure TForm5. Button1Click (Sender: TObject);

begin

DataModule2. Query1. Close;

DataModule2. Query1. ParamByName ('prmdatabeg'). AsDate: = strtodate (edit1. Text);

DataModule2. Query1. ParamByName ('prmdataend'). AsDate: = strtodate (edit2. Text);

DataModule2. Query1. open;

end;

procedure TForm5. Button2Click (Sender: TObject);

begin

DataModule2. Query2. Close;

DataModule2. Query2. ParamByName ('prmkodd'). AsInteger: = strtoint (edit3. Text);

DataModule2. Query2. open;

end;

procedure TForm5. FormCreate (Sender: TObject);

begin

DataModule2. Query1. Close;

DataModule2. Query1. ParamByName ('prmdatabeg'). AsDate: =strtodate ('01.01.1900');

DataModule2. Query1. ParamByName ('prmdataend'). AsDate: =strtodate ('01.01.2100');

DataModule2. Query1. open;

DataModule2. Query2. Close;

DataModule2. Query2. ParamByName ('prmkodd'). AsInteger: =1;

DataModule2. Query2. open;

end;

procedure TForm5. Button3Click (Sender: TObject);

begin

try

RVProject1. Open;

RvProject1. ExecuteReport ('report3');

finally

rvproject1. Close;

end;

end;

Unit6

procedure TForm6. Button2Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. table5. cancel;

Close;

end;

procedure TForm6. Button1Click (Sender: TObject);

begin

Datamodule2. Table5. Refresh;

Datamodule2. Table5. Insert;

end;

Unit7

procedure TForm7. Button1Click (Sender: TObject);

begin

Datamodule2. Table1. Refresh;

datamodule2. Table1. insert;

end;

procedure TForm7. Button2Click (Sender: TObject);

begin

DataModule2. Table1. Cancel;

DataModule2. Table5. Cancel;

close;

end;

Unit8

procedure TForm8. Button1Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. Table2. Insert;

form3. DBGrid2. refresh;

end;

procedure TForm8. Button2Click (Sender: TObject);

begin

form3. refresh;

datamodule2. Table2. Cancel;

end;

procedure TForm8. Button3Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. Table3. Insert;

form3. DBGrid2. refresh;

end;

procedure TForm8. Button4Click (Sender: TObject);

begin

form3. refresh;

datamodule2. Table3. Cancel;

end;

procedure TForm8. Button5Click (Sender: TObject);

begin

datamodule2. Table2. Cancel;

datamodule2. Table3. Cancel;

close;

form3. Refresh;

end;

SQL-запити

Запит №1

select s. kods, s. kodd,datawyk,wartist

from samowl. db s

where s. kods IN

(select d. kodd

from dogowir. db d

where (databeg>=: prmdatabeg) and (dataend<=: prmdataend))

Запит №2

select sum (wartist),avg (kodd)

from samowl. db

where kodd=: prmkodd

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены