Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Розробка додатку для наочної області „Ресторан"

Зміст

Вступ

1. Системний аналіз

1.1 Огляд предметної області

1.2 Вимоги до продукту (Визначення С, D-вимог)

2. Розробка інтерфейсу програми

2.1 Розробка користувацького інтерфейсу

2.2 Структура інтерфейсу користувач

2.3 Використані компоненти

3. Вибір архітектури

3.1 Елементи архітектури (Варіанти використання)

3.2 Функціональна розробка програми

3.2 Функціональна розробка програми

3.3 Інструментальні засоби

4. Детальне проектування

4.1 Структура бази даних

Висновок

Література

Додаток

Вступ

операційна система база даний ресторан

В будь якій роботі, існують правила. Для програміста це головний елемент програмування. Без певних вимог, правил і законів нічого путнього не вийде і це знає кожний розробник. Дотримання правил дає сто відсоткову якість отриманого результату. По-перше, це не наука, де знання якої-небудь формули дозволяє однозначно вирішити задачу, підставивши в неї вихідні дані й одержавши результат. По-друге, ці правила необхідно дотримувати не стільки на папері, скільки в голові. Тобто технологія програмування - це швидше за все спосіб організації процесу обмірковування програми, ніж її запису. Зі сказаного випливає, що якщо людина, яка пише програму - мислить, то вона вже дотримується певної технології програмування, навіть не підозрюючи про це. У не професійних розробників програмних продуктів існує думка, що можна розробити якийсь один універсальний метод, який забезпечить розробку програмного забезпечення тривіально. Практики в області професійної розробки програмного забезпечення знають, що ніяких універсальних методів не існує. З кожним роком програмне забезпечення стає все більш складним, об'ємним та вимагає більших капітальних затрат. Програмне забезпечення, як правило, створюється великими командами професіоналів, які представляють різні сфери інтересів часто далекі від комп'ютерних наук.

1. Системний аналіз

1.1 Огляд предметної області

Ресторамн (фр. Restaurant) -- торговельний заклад (іноді з музикою, танцями), де подаються страви та напої. Один з видів закладів громадського харчування, від інших відрізняється вищою якістю послуг, широким меню, окрім харчування як правило ресторани також надають послуги з розваг та відпочинку.

Перший ресторан -- у Франції в Парижі в 1533 році «Тур де аржан». Відрізнявся тим, що був перший (білі скатертини, чистий посуд, культура обслуговування). Засновник Буланже.

1.2 Вимоги до продукту (Визначення С, D-вимог)

С-Вимоги

- Перспективи продукту:

Для роботи ресторану потрібно обов'язково вести облік про замовлення. Також повинні фіксуватися кошти, що йдуть на витрати.

Для цього я розробляю даний проект, що дозволить ресторану покращити архівний та робочий облік, дозволить менше гаяти часу на паперову писанину та перебирання великих архівів що заповняються вручну.

- Призначені для користувача інтерфейси.

Інтерфейс для користувача був створений в виді записів в таблицю, а також для додаткових функцій при роботі з базою даних та веденням обліку.



Рис 1.2-Функціональна робота програми.

D-Вимоги

Функціональні:

· Програма дозволяє виконувати пошук по полях бази даних ( Поле вибирає користувач )

· Дозволяє робити записи таблиць бази даних, а також редагує, додає і видаляє;

· Розробляє звітність роботи для друку;

Не функціональні:

· Використовує базу даних Microsoft Access;

· Проста і зручна в використанні для любого користувача не зважаючи на його освіту ( середню чи вищу освіту);

· Простий інтерфейс та довільний шрифт, що дозволяє без труднощів користуватися програмою;

· Додаток не займає багато місця та не використовує ресурси комп'ютера на повну, що дозволяє працювати на слабих машинах;

Використання пам'яті (оперативна пам'ять, жорсткий диск)

· Системні вимоги;

Операційна система: Windows 98/2000/XP

Процесор: Pentium чи Athlon 600 МHz

Оперативна пам'ять: 256 Mb, Відеокарта: 32 Mb

2. Розробка інтерфейсу програми

2.1 Розробка користувацького інтерфейсу

Інтерфейс -- це взаємодія між людиною і комп'ютером. Людино-машинний діалог потребує встановлення низки правил для забезпечення їх взаємодії.

Розробку користувацького інтерфейсу я виконую за такими кроками:

1. Знайомство з користувачем. Визначаю, що рівень комп'ютерних знань і досвід роботи з подібними програмами у користувача середній. Користувачами даної програми будуть люди різного віки: молодого, середнього, похилого, без фізичних вад.

2. Розуміння та призначення.

На цьому етапі необхідно зрозуміти мету користувацького інтерфейсу. Оскільки розроблюваний додаток буде нести інформаційний зміст про господарство про цьому доцільно буде розміщувати компоненти, які відповідають за роботу з даними першими на формі.

3. Розуміння принципів гарного дизайнера.

Щоб створити гарний дизайн, я створюю такі основні елементи:

· роблю одноманітними екранні форми і віконні елементи;

· той елемент, з якого користувач буде розпочинати свою роботу, розміщую під таблицями на формі.

· вирівнюю і групую схожі компоненти в діалогових вікнах;

· застосовую принципи приємних візуальних ефектів: баланс, симетрія, простота, економія, пропорційність;

4. Вибираю типи вікон:

· діалогові вікна з отриманням додаткової інформації;

· вікна властивостей, для показу властивостей об'єкта.

5. Розробляю системне меню.

6. Вибір екранних елементів.

Інтерфейс програми буде складатися із таблиць, текстових вікон, кнопок, команд меню. ?

7.Вибір необхідних кольорів.

В інтерфейсі програми буде використано основний колір - Білий.

Шрифт буде використано чорного кольору.

Інформація про інтерфейс користувача:

- Комп'ютерна грамотність - Середня.

- Освіта - Середня, Вища.

- Мова спілкування - Українська (Можлива російська).

Фізичні характеристики:

- Вік - 18-45 років.

- Стать - чоловіча, жіноча.

- Розвиток рук - нормальний.

Характеристика завдання:

- Спосіб використання - Робота з даними, керування базами даних для додатку “Робота з основними засобами для завідуючого господарством”.

- Частота використання - кожний день.

- Важливість завдання - середня.

2.2 Структура інтерфейсу користувача

Для початку роботи, потрібно запустити Progect.exe. На екрані з'явиться головне вікно програми, яке груповане з ряду кнопок та таблиць під окрему вкладку.

Коли відкривається додаток користувач бачить таблиці бази даних. В базі даних можна додавати, видаляти записи з таблиць, а також здійснювати пошук в таблицях по тому полю яке вибирає користувач користувач.

Коли користувач запускає програму на виконання, відкривається вікно програми (Form1) в якому розташовані об'єкти:

ь Рядок меню.

ь Компонент Page Control.

ь Пошукові засоби та засоби для роботи з таблицями.

2.3 Використані компоненти

TADOConnection

Він забезпечує доступ до сховища даних компонентів ADO, інкапсулюючих набір даних.

ТАDOTаblе

Компонент ТАDOTаblе забезпечує використання в додатках Delphi таблиць БД, підключених через провайдери OLE DB.

За своїми функціональними можливостями і застосування він подібний стандартному табличному компоненту

TDataSource

Компонент DataSource діє як посередник між компонентами TDataSet (TTable, TQuery, TStoredProc) і компонентами Data Controls - елементами управління, що забезпечують подання даних у формі.

Компоненти TDataSet управляють зв'язками з бібліотекою Borland Database Engine (BDE), а компонент DataSource управляє зв'язками з даними в компонентах Data Controls.

TTimer

Компонент TTimer (таймер) служить для відліку інтервалів реального часу.

Button

Компонент Delphi Button це проста командна кнопка.

Командна кнопка Delphi Button використовується для реалізації в програмі команд задопомогою обробника події OnClick цього компоненту.

Edit

Компонент Delphi Edit представляє собою однорядкове текстове поле, що служить для введення даних користувачем.

DBNavigator

Компонент DBNavigator забезпечує переміщення покажчика поточного запису, активізацію режиму редагування, додавання і видалення записів. Компонент являє собою сукупність командних кнопок.

TLabel

Delphi компонент Label призначений для відображення статичного тексту, тобто написів і позначок на Формі, які не змінюються протягом всього часу роботи програми.

3. Вибір архітектури

3.1 Елементи архітектури (Варіанти використання)

Запускаємо програму Project1.EXE.При цьому запускається програма і відкривається форма на якій розміщені компоненти:

- допоміжні та інформаційні засоби.

- Проведення пошуку замовлення.

- Кнопка служить для проведення одчоту.

3.2 Функціональна розробка програми

У процесі розробки програми її модульна структура може по-різному формуватися і використовуватися для визначення порядку програмування і налагодження модулів, зазначених у цій структурі.

Найчастіше використовуються два методи: метод висхідної розробки і спадаючої розробки. Спочатку будується модульна структура програми у виді дерева. Потім по черзі програмуються модулі програми, починаючи з модулів самого нижнього рівня (листи дерева модульної структури програми), у такому порядку, щоб для кожного програмного модуля були вже запрограмовані всі модулі, до яких він може звертатися.

Після того, як усі модулі програми запрограмовані, виконується їхнє почергове тестування і налагодження у такому ж (висхідному) порядку, у якому велося їхнє програмування. Такий порядок розробки програми на перший погляд здається цілком природним: кожен модуль при програмуванні виражається через уже запрограмовані безпосередньо підлеглі модулі, а при тестуванні використовує вже налагоджені модулі. Однак, сучасна технологія не рекомендує такий порядок розробки програми.

По-перше, для програмування якого-небудь модуля зовсім не потрібно наявності текстів використовуваних їм модулів (для цього досить, щоб кожен використовуваний модуль був лише описаний в мірі, яка дозволяє побудувати правильне звертання до нього), а для тестування його можливо використовувані модулі заміняти їх імітаторами (заглушками).

По-друге, кожна програма в якомусь ступені підкоряється деяким внутрішнім для неї, але глобальним для її модулів принципам реалізації, припущенням, структурам даних і т.п., що визначає її концептуальну цілісність і формується в процесі її розробки. При висхідній розробці ця глобальна інформація для модулів нижніх рівнів ще не ясна в повному обсязі, тому дуже часто приходиться їх перепрограмувати, коли при програмуванні інших модулів виробляється істотне уточнення цієї глобальної інформації (наприклад, змінюється глобальна структура даних). По-третє, при висхідному тестуванні для кожного модуля (крім головного) приходиться створювати ведучу програму, яка повинна підготувати для модуля, який проходить тестування, необхідний стан інформаційного середовища і зробити необхідне звертання до нього. Це приводить до великого обсягу "відладочного" програмування й у той же час не дає ніякої гарантії, що тестування модулів виконується саме в тих умовах, у яких воно буде виконуватися в робочій програм.

3.3 Інструментальні засоби

Для того, щоб створити дану програму я використав такі інструментальні засоби як BP-Win, ER-Win, Delphi7.

BPwin - Ведучий інструмент візуального моделювання бізнес-процесів. Дає можливість наочно уявити будь-яку діяльність або структуру у вигляді моделі, що дозволить оптимізувати роботу організації, перевірити її на відповідність стандартам ISO9000, спроектувати оргструктуру, знизити витрати, виключити непотрібні операції, підвищити гнучкість і ефективність. Будучи стандартом де-факто, BPwin підтримує відразу три нотації моделювання: IDEF0 (федеральний стандарт США), IDEF3 і DFD.g

Erwin - програмний продукт в області реалізації засобів CASE-технологій. Дозволяє проводити опис, аналіз та моделювання моделі даних - будівник мета-моделей даних. Займає одне з лідируючих місць в своєму сегменті ринку. В даний час випускається компанією Computer Associates. Розповсюджується на комерційній основі. специфічних характеристик вашої цільової бази даних, Erwin дозволяє вам виразно представляє собі належну структуру, ключові елементи, і оптимізував проект вашої бази даних.

Програма ERWin робить легким для проектування бази даних. Проектувальники бази даних тільки указують і клацають, щоб створити графічну E-R (Взаємовідношення Об'єкту) модель все їх вимог даних і захопити ділові правила в логічній моделі, показуючи всі об'єкти, властивості, взаємини, і ключові групи. Ви можете навіть розширити Erwin, використовуючи його унікальному Користувачеві|споживачеві| Певні Властивості, щоб захопити будь-яку додаткову інформацію, важливу для вашого бізнесу безпосередньо в моделі.

Моделі даних Erwin можуть редагуватися, розглядав, і друкувався в різноманітності шляхів. Erwin прибуває з RPTwin, зручний в роботі, графічний, з'єднав автора повідомлення і вбудований browser повідомлення із заздалегідь певним і митним повідомляючим вибором, забезпечивши повний контроль над появою і вмістом повідомлень. Крім того, унікальний template інтерфейс дозволяє вам застосовувати стандарти проекту і показувати переваги всім вашим моделям.

Delphi - середовище програмування, в якій використовується мова програмування Object Pascal. Починаючи з середи розробки Delphi 7.0, в офіційних документах Borland стала використовувати назву Delphi для позначення мови Object Pascal. Починаючи з 2007 року вже мова Delphi (похідний від Object Pascal) почав жити своїм самостійним життям і зазнавав різні зміни пов'язані з сучасними тенденціями (наприклад, з розвитком платформи.Net) розвитку мов програмування: з'явилися class helpers, перевантаження.

4. Детальне проектування

4.1 Структура бази даних

Рис.2. Структура бази даних

Висновок

Я розробив програмний додаток для поліпшення роботи ресторану, що поліпшує роботу для робітників. При цьому була досліджена предметна область, а також Delphi і його компоненти, які я використав для роботи з додатком і базами даних. Зберіг інформацію у базі даних. Довів, що правильно сконструйована програма по правилам розробки додатків має більш високий результат в роботі.

Зрозумів, що без поняття предметної області написання додатку неможливе. Дослідивши предметну область та зробивши висновки створив програмний продукт. Застосував знання для правильної автоматизації при роботі з таблицями.

Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в язык Паскаль. -- М.: Наука, 1988.

2. Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и C++. -- М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1996.

3. Бондарев В.М., Рублинецкий В.И., Качко Е.Г. Основы программирования. --Харьков: Фолио, Ростов н/Д: Феникс, 1997.

4. Ван Тассел Д. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. -- М.: Мир, 1981.

5. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных. -- М.: Мир, 1989.

6. Гладков В. П. Задачи по информатике на вступительном экзамене в вуз и их решения: Учебное пособие. -- Пермь: Перм. техн. ун-т, 1994.

7. Гладков В. П. Курс лабораторных работ по программированию: Учебное пособие для специальностей электротехнического факультета ПГТУ. Пермь: Перм. техн. ун-т, 1998.

8. Грогоно П. Программирование на языке Паскаль. --М.: Мир, 1982.

9. Дагене В.А., Григас Г. К., Аугутис К.Ф. 100 задач по программированию. -- М.: Просвещение, 1993.

10. Епашников A.M., Епашников В.А. Программирование в среде Турбо Паскаль 7.0. -- М.: МИФИ, 1994.

11. Заварыкин В.М., Житомирский В.Г., Лапчик М.П. Основы информатики и вычислительной техники. -- М.: Просвещение, 1989.

12. Задачи по программированию / С. А. Абрамов, Г. Г. Гнездилова, Е. Н. Капустина, М. И. Селюн. -- М.: Наука, 1988.

13. Зубов В. С. Программирование на языке Turbo Pascal (версии 6.0 и 7.0). -- М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1997.

14. 3yeв Е. А. Практическое программирование на языке Turbo Pascal 6.0, 7.0. -- М.: Радио и связь, 1994.

15. Информатика. Задачник-практикум: В 2 т. / Под ред. И. Г. Семакина, Е.К.Хеннера. -- М.: Лаборатория Базовых Знаний, 1999.

16. Йенсен К., Вирт Н. Паскаль -- руководство для пользователей и описание языка. -- М.: Мир, 1982.

17. Касаткин В. Н. Информация. Алгоритмы. ЭВМ. -- М.: Просвещение, 1991.

Додаток

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, DB, ADODB, Grids, DBGrids, ComCtrls, Menus, XPMan, StdCtrls,

DBCtrls, ExtCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

MainMenu1: TMainMenu;

XPManifest1: TXPManifest;

N1: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

N6: TMenuItem;

N7: TMenuItem;

N12: TMenuItem;

N13: TMenuItem;

N14: TMenuItem;

N16: TMenuItem;

PageControl1: TPageControl;

TabSheet1: TTabSheet;

TabSheet2: TTabSheet;

TabSheet3: TTabSheet;

TabSheet4: TTabSheet;

DBGrid1: TDBGrid;

DBGrid2: TDBGrid;

DBGrid3: TDBGrid;

DBGrid4: TDBGrid;

ADOConnection1: TADOConnection;

ADOTable1: TADOTable;

DataSource1: TDataSource;

DataSource2: TDataSource;

DataSource3: TDataSource;

ADOTable2: TADOTable;

ADOTable3: TADOTable;

ADOTable4: TADOTable;

DataSource4: TDataSource;

Button3: TButton;

Button4: TButton;

Button6: TButton;

Button2: TButton;

Button1: TButton;

Edit1: TEdit;

RadioButton1: TRadioButton;

RadioButton2: TRadioButton;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

DBNavigator1: TDBNavigator;

DBNavigator2: TDBNavigator;

DBLookupComboBox2: TDBLookupComboBox;

Label3: TLabel;

Panel1: TPanel;

DBNavigator3: TDBNavigator;

Button5: TButton;

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure Button3Click(Sender: TObject);

procedure Button4Click(Sender: TObject);

procedure Button6Click(Sender: TObject);

procedure Button5Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N5Click(Sender: TObject);

procedure N6Click(Sender: TObject);

procedure N7Click(Sender: TObject);

procedure N14Click(Sender: TObject);

procedure N12Click(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

FoundRec: Boolean;

implementation

uses Unit2, Unit3, Unit4, Unit5, Unit6;

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

begin

if RadioButton1.Checked = true then begin

FoundRec:=False;

Form1.ADOTable1.First;

while not Form1.ADOTable1.Eof do begin

if AnsiLowerCase(Form1.ADOTable1.FieldValues['Фамилия']) = AnsiLowerCase(Edit1.Text) then

begin

FoundRec:=True;

break;

end;

Form1.ADOTable1.Next;

end;

if not FoundRec then begin

Form1.ADOTable1.First;

ShowMessage('По запросу ' +Edit1.Text+ ' ничего не найдено');

end;

end;

end;

begin

if RadioButton2.Checked = true then begin

FoundRec:=False;

Form1.ADOTable1.First;

while not Form1.ADOTable1.Eof do begin

if AnsiLowerCase(Form1.ADOTable1.FieldValues['Имя']) = AnsiLowerCase(Edit1.Text) then

begin

FoundRec:=True;

break;

end;

Form1.ADOTable1.Next;

end;

if not FoundRec then begin

Form1.ADOTable1.First;

ShowMessage('По запросу ' +Edit1.Text+ ' ничего не найдено');

end;

end;

end;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

form2.ShowModal;

end;

procedure TForm1.Button3Click(Sender: TObject);

begin

DBNavigator1.BtnClick(nbDelete);

end;

procedure TForm1.Button4Click(Sender: TObject);

begin

form3.showmodal;

end;

procedure TForm1.Button6Click(Sender: TObject);

begin

DBNavigator2.BtnClick(nbDelete);

end;

procedure TForm1.Button5Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Hide;

form4.show;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

TabSheet1.Show;

end;

procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

begin

TabSheet2.Show;

end;

procedure TForm1.N6Click(Sender: TObject);

begin

TabSheet3.Show;

end;

procedure TForm1.N7Click(Sender: TObject);

begin

TabSheet4.Show;

end;

procedure TForm1.N14Click(Sender: TObject);

begin

aboutbox.show;

end;

procedure TForm1.N12Click(Sender: TObject);

begin

form6.show;

Form1.Hide;

end;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

Edit1.Clear;

end;

end.

Размещено на Allbest.ru