На створення програмного продукту (ПП) витрачаються значні трудові та фінансові ресурси, отже необхідний ретельний аналіз усіх можливих варіантів створення ПП, який дозволить вибрати найбільш раціональний варіант. Одним із сучасних методів економічного аналізу ПП є функціонально-вартісний аналіз (ФВА) [21].

ФВА - це метод комплексного техніко-економічного дослідження функцій об'єкта, що спрямований на оптимізацію співвідношення між якістю виконання вкладених функцій у продукт, та витратами, які забезпечать його реалізацію. ФВА проводиться у два етапи: функціональний аналіз та вартісний аналіз.

Темою організаційно-економічної частини дипломного проекту є техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) етапів розробки програмного продукту "модель штучної нейронної мережі для вирішення задач класифікації об'єктів у багатопоточних комп'ютерних середовищах".

Даний розділ містить економічне обґрунтування вибору оптимального плану розробки програмної функціональності.

5.2 Обґрунтування функцій програмного продукту

В результаті виконання економічного розділу були систематизовані і закріплені теоретичні знання в області економіки та організації виробництва використанням їх для техніко-економічного обґрунтування розробки методом ФВА. У даному дипломному проекті виконаний ФВА програмного продукту. Запропоновано чотири різних варіанти реалізації даного програмного продукту. Найбільш ефективним є останній варіант, показаний в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 - Результати аналізу

В результаті дипломного проектування був створений програмний продукт, що має в своїй основі змодельовану та навчену нейронну мережу для розпізнавання образів. Даний програмний продукт може використовуватися в різноманітних умовах. Автором рекомендується його використання в дослідницьких лабораторіях, обладнаних за принципом комп'ютерних аудиторій. Саме тому в даному розділі буде проведено опис такої дослідницької лабораторії.

Зрозуміло, що в даному приміщенні знаходиться комп'ютерна техніка, під час роботи з якою, зазвичай немає яскраво виражених загроз для життя та здоров'я людини. Проте є приховані загрози, такі як погіршення зору, випромінення, біль у спині та м'язах кистей рук. Тому необхідно забезпечити такі умови праці, щоб зменшити ризик для здоров'я людей.

Проект виконаний з урахуванням вимог охорони праці, пожежної та екологічної безпеки виробництва.

В даному розділі на основі аналізу шкідливих і небезпечних виробничих факторів в приміщенні, яке проектуються, передбачені заходи, направлені на створення здорових, безпечних умов праці, пожежної безпеки.

6.1 Аналіз умов праці в приміщенні, де експлуатується програмне забезпечення. Заходи з охорони праці

6.1.2 Повітря робочої зони

Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 [8] роботу, що виконується в лабораторії, можна віднести до категорії легка Ia, оскільки вона виконується сидячи і не вимагає фізичної напруги. Оптимальні значення параметрів мікроклімату, прийняті проектом, наведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 - Норми мікроклімату робочої зони об'єкту

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в лабораторії проводяться перерви у роботі співробітників, що працюють у приміщенні, з метою його провітрювання. Існують спеціальні системи кондиціонування, які забезпечують підтримання у приміщенні балансу оптимальних параметрів мікроклімату.

Контроль параметрів мікроклімату в холодний і теплий період року здійснюється не менше 3-х разів в зміну (на початку, середині, в кінці).

Прилади контролю - термометр, психрометр, анемометр.

6.1.3 Виробниче освітлення

Відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 [3] роботи, що виконуються в приміщенні відносяться до V розряду зорових робіт. Передбачається використання комбінованого природного (верхнє освітлення поєднується з бічним), і комбінованого штучного (загальне і місцеве освітлення робочих місць світильниками) і суміщеного освітлення. У світильниках місцевого освітлення використовуються люмінесцентні лампи, нормального виконання.

У виробничих приміщеннях прийнята система загального рівномірного освітлення. Норми параметрів освітлення приведено в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 - Санітарні норми параметрів освітлення приміщення

В небезпечних місцях з високим ступенем ризику травматизму при аварійному відключенні освітлення передбачається система евакуаційного освітлення, а також аварійне освітлення, світильники приєднані до незалежного джерела живлення, справність перевіряється один раз в квартал. Контроль освітленості на робочому місці проводиться за допомогою люксметрів не рідше, ніж один раз на квартал (або на вимогу) у всіх виробничих приміщеннях.

Проводиться чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також замінюються перегорілі лампи по мірі їх виходу з ладу.

На даному підприємстві згідно СН 181-70 передбачається пофарбування стін і стелі в світлі тони з відносно невеликою насиченістю і високим коефіцієнтом віддзеркалення; застосовувати теплі тони, необхідно дотримувати контрасти між теплими і холодними тонами (оскільки стіни забарвлені в теплі тони, то устаткування забарвлено в холодні).

Для збереження зору працівників у хорошому стані необхідно робити невеликі перерви, щоб дати очам відпочити, а також дотримуватись визначеної відстані, на якій працівники повинні знаходитись від комп'ютера.

6.1.4 Захист від виробничого шуму і вібрації

Джерелами шуму в приміщенні є вентилятор ЕОМ і принтер. Звук, створюваний вентилятором, можна класифікувати як постійний. Рівень звукового тиску, створюваний цим джерелом, настільки малий, що практично збігається з фоновим.

Допустимий рівень вібрації на робочому місці:

· для 1 ступеня шкідливості до 3 дБ;

· для 2-3 - 1-6 дБ;

· для 3 - більше 6 дБ.

Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 80 дБА згідно ДСН 3.36.037-99 [8].

Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях в приміщеннях з комп'ютерною технікою слід приймати згідно таблиці 6.4.

В приміщеннях із ЕОМ корегований рівень звукової потужності не перевищує 45 дБА.

Вібрація на робочих місцях, що створюється ЕОМ, не вище значень, які представлені в таблиці 6.5.

Таблиця 6.4 - Норми параметрів значення октавних рівнів

Для зниження шуму на шляху його розповсюдження передбачається розміщення в приміщенні штучних поглиначів. Віброізоляція здійснюється за допомогою спеціальної прокладки під системний блок, що послаблює передачу вібрацій робочому столу.

Таблиця 6.5 - Гранично допустимі рівні вібрації на робочому місці, дБ

Службами відділу охорони праці передбачено періодично проводити виміри виробничого шуму, вібрації на робочих місцях, котрі вимірюються за допомогою приладів вимірниками шуму і вібрації ВШВ-2, ВШВ-2п. Передбачено істотне ослаблення шуму якісним монтажем окремих вузлів комп'ютерів і своєчасним проведенням планового запобіжного ремонту.

6.1.5 Випромінювання

Одним із шкідливих апаратних забезпечень ЕОМ для людського організму є дисплеї, побудовані на основі електронно-променевої трубки, які являються джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного та високочастотного електромагнітного випромінювання (ЕМВ).

Енергія рентгенівського та частини інших випромінювань повністю поглинається склом екрана. Навколо працюючого монітору виникають електромагнітні поля низької частоти (від 5 Гц до 400 кГц).

Граничнодопустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не перевищує рівнів, наведених в ТСО'99, ДСанПіН 3.3.2-007-98 [7], ДНАОП 000.131-99 [5].

Таблиця 6.6 - Параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля

Поверхневий електростатичний потенціал не перевищує 500 В.

Для захисту користувачів ПК від дії електромагнітних випромінювань передбачені наступні заходи:

· встановлені заземлені захисні фільтри для екранів моніторів (СР-фільтри фірми Polaroid CP Universal Gold), які зменшують випромінювання видимого діапазону на 60 %, випромінювання ELF+VLF на 99,6 %, збільшують контрастність в 50 разів.

· віддаль від екрана монітору до користувача становить 600-700 мм;

6.1.6 Електробезпека

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричиняє термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.

Відповідно ГОСТ 12.1.038-82 допустимі рівні напруги дотику (U_д) і струму, що проходить через тіло людини (I_д) дорівнює: при нормальному режимі роботи електроустаткування U_д = 2В, а I_д = 0,3мА при ф ? 10хв; при аварійному - відповідно 36В і 6мА, при ф > 1c.

Однофазний дотик зустрічається частіше, ніж двофазний. Величина струму, який проходить через людину при однофазному дотику, визначається по формулі:

,

де U_ф = 220 - фазна напруга, В;

R_л = 4000 - опір тіла людини, Ом;

R_o - опір нейтралі заземлення, Ом.

Напруга дотику розраховується по формулі:

U_пр = I_л* R_л = 55*4 = 220В.

Як видно з порівняння при порушені ПБЕ (правил безпечної експлуатації електроустановок споживача) можливі електротравми з тяжкими наслідками.

На робочому місці виконуються наступні вимоги електробезпеки:

ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту відповідають класу зони за ПВЕ (правила влаштування електроустановок), мають апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Лінія електромережі для живлення ПК, периферійних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування, виконана як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій три провідній мережі є більшою площі перерізу фазового провідника. ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування, підключаються до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ПК, периферійних пристроїв ПК та устаткування прокладено по підлозі поряд зі стінами приміщення, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. Металеві труби та гнучкі металеві рукави заземлені.

Захисне заземлення включає заземлюючий пристрій і провідник, що з'єднує заземлюючий пристрій з обладнанням, яке заземлюється - заземлюючий провідник.

6.1.7 Безпека технологічних процесів та обслуговування обладнання

З метою очищення кімнати від пилу щодня на робочому місці проводиться вологе прибирання, тим самим освіжаючи повітря робочої зони.

Для підтримки оптимальних умов в холодний період передбачена центральна система водяного опалення, згідно СНиП 2.04.05-91 [19] однотрубна з нижнім підведенням і передбачається природна і механічна вентиляція. Механічна вентиляція здійснюється за допомогою вентиляторів. Припливні отвори розташовані в нижній частині приміщення на висоті 1,2м, щоб зовнішнє повітря в теплу пору року надходило безпосередньо на робоче місце. У холодний час припливні отвори відкривають на висоті 4м від підлоги, аби зовнішнє повітря, доходячи на робоче місце, встигало змішуватись з теплим внутрішнім повітрям. Отвори для витоку повітря розташовуються вище за пристрої для приймання повітря.

6.2 Пожежна безпека