Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку банку в СЕП - переваги і недоліки
Система електронних міжбанківських переказів. Організація роботи та загальні умови виконання міжбанківського переказу. Обмін інформацією та виконання міжбанківського переказу. Опис моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.07.2009 |
Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Національний банк України
Українська академія банківської справи
Кафедра економічної кібернетики
Контрольна робота
З дисципліни: “Платіжні системи”
Суми 2008
Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку банку в СЕП: переваги і недоліки
Зміст
Вступ
1.Організація роботи в СЕП
2.Загальні умови виконання міжбанківського переказу через СЕП
3. Обмін інформацією в СЕП.
4. Виконання міжбанківського переказу через СЕП.
5. Опис моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП
Висновок
Література
Вступ
Система електронних міжбанківських переказів Національного банку (СЕМП) - система, що складається із системи електронних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків. Додатковими складовими СЕМП є інформаційно-пошукова система, система резервування і відновлення функціонування СЕМП.
Система електронних платежів Національного банку (далі - СБП) - складова СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункова палата - АРМ-2; банківська установа - учасник СЕП - АРМ-НБУ.
Учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в Центральній розрахунковій палаті; учасник СЕП опосередкований - філія банку, що виконує міжбанківський переказ у СЕП з використанням ВПС через АРМ-НБУ банку (уповноваженої установи).
Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.
1.Організація роботи в СБП
Для організації роботи в СЕП призначені такі робочі комплекси:
АРМ-1 - призначений для керування роботою РП;
АРМ-2 - призначений для обслуговування міжбанківського переказу в СЕП банківського регіону та взаємодії з іншими РП;
АРМ-НБУ - програмно-технічний комплекс, що використовується учасником СЕП для обміну файлами СЕП з РП;
Для файлового обміну в СЕП використовується система ЕП, обмін інформацією в СТП здійснюється за протоколом TCP/IP.
Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення банку (філії) із Довідника банківських установ - учасників СЕМП. Підставою для виключення банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України між цим банком та Національним банком у порядку, передбаченому законодавством України.
2.Загальні умови виконання міжбанківського переказу через СЕП
Технологія роботи СЕП визначається Національним банком (Департаментом інформатизації). Учасники СЕП мають дотримуватися встановленої технології роботи СЕП.
Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком (ЦРП), доводиться до відома всіх учасників СЕП і є обов'язковим для виконання.
Проведення міжбанківського переказу через СЕП здійснюється з часу включення банківської установи до Довідника банківських установ - учасників СЕП.
Єдиним джерелом формування міжбанківських електронних розрахункових документів для СЕП є САБ банківської установи.
Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа слід враховувати таке:
- реквізит "назва документа" має заповнюватися як умовний числовий код згідно з додатком 9 до цієї Інструкції;
- якщо платником та/або отримувачем є банківська установа, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.
Міжбанківські електронні розрахункові документи, службові повідомлення СЕП та електронні розрахункові повідомлення формуються, передаються і приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації визначених і наданих Національним банком.
Оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень здійснюється в порядку черговості їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕП.
3.Обмін інформацією в СЕП
Обмін інформацією в СЕП здійснюється засобами системи ЕП у вигляді файлів, які розподіляються за призначенням на такі групи:
а) файли міжбанківських електронних розрахункових документів;
б) файли службових повідомлень СЕП.
Призначення файла визначається його найменуванням.
Усі файли між САБ банківської установи та АРМ-2 передаються тільки через АРМ-НБУ.
Розрізняють такі файли міжбанківських електронних розрахункових документів:
файл А: файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до АРМ-2 (файл початкових документів);
файл В: файл, сформований засобами АРМ-2 і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);
файл С: файл, сформований засобами одного АРМ-2 і надісланий до іншого АРМ-2 для подальшого оброблення.
Файли А, В, С можуть вміщувати електронні розрахункові повідомлення.
Розрізняють такі файли службових повідомлень СЕП:
а) квитанції на файли міжбанківських електронних розрахункових документів, що призначені для інформування відправника про результати приймання його файла отримувачем, а саме:
файл Т: квитанція на файл А;
файл S: квитанція на файл В;
файл R: квитанція на файл С.
Усі квитанції містять результати перевірки, що свідчать про успішне чи неуспішне оброблення відповідного файла;
б) контрольна та технологічна інформація, що призначена для контролю за станом розрахунків на всіх стадіях проходження файлів міжбанківських електронних розрахункових документів через СЕП, а саме:
файл L: інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП;
файл К: інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП у кінці кожного циклу;
файл V: інформація від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП, або інформація від АРМ-1 про стан технічного рахунку учасника СТП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СТП;
файл Z: протокольний звіт учасника СЕП за підсумками банківського дня;
файл Q: запити до ІПС та відповіді на них (функціональне призначення файла визначається за першим символом у розширенні імені файла);
файл U: зміни до Довідника банківських установ - учасників СЕП. Файл створюється в ЦРП на АРМ-1 та розсилається на всі АРМ-2. АРМ-2 передає його до АРМ-НБУ, які він обслуговує. Від АРМ-НБУ файл передається до САБ банківських установ. Програмне забезпечення САБ виконує зміни довідкової інформації на підставі файла U на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник;
в) додаткова технологічна інформація, призначена для керування
консолідованим кореспондентським рахунком, а саме:
файл F.L: інформація від САБ банку до АРМ-2 про встановлення лімітів філіям;
файл F.T: інформація від АРМ-2 до САБ банку про стан технічних рахунків філій та встановлені їм ліміти;
файл М: інформація від банку про встановлення операційних правил для філій.
4.Виконання міжбанківського переказу через СЕП
На початку банківського дня РП отримують від САБ територіальних управлінь файл L, на підставі якого значення технічних рахунків учасників СЕП засобами АРМ-2 приводиться у відповідність до стану їх кореспондентських рахунків. Від АРМ-2 інформація про стан технічних рахунків (файл К) надсилається власникам цих рахунків.
АРМ-2 функціонує в циклічному режимі. Цикл (сеанс) оброблення інформації складається з двох частин:
приймання інформації;
передавання інформації.
Під час приймання інформації АРМ-2 отримує та перевіряє на відповідність вимогам СЕП такі файли:
файл А - файл міжбанківських електронних розрахункових документів від учасника СЕП, що обслуговується цим АРМ-2;
файл С - файл міжбанківських електронних розрахункових документів від іншого АРМ-2, що надходить на адресу учасників СЕП, які обслуговуються цим АРМ-2.
За результатами оброблення кожного з файлів на адресу відправника надсилається файл-квитанція з повідомленням про результати приймання файла. Файл А приймається або не приймається АРМ-2 у цілому. Відправник файла А несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.
Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті АРМ-2, групуються за адресами та надсилаються отримувачам, а саме:
файл В - учасникам розрахунків, що обслуговуються цим АРМ-2;
файл С - учасникам розрахунків, що обслуговуються іншими АРМ-2.
Файл міжбанківських електронних розрахункових документів (файл В) уважається одержаним отримувачем і .сума файла відображається за його технічним рахунком за умови отримання квитанції (файл S), що підтверджує успішне прийняття файла В.
З часу відображення суми файла В за технічним рахунком отримувача міжбанківський переказ вважається завершеним, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕМП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
1. У кінці кожного сеансу оброблення інформації АРМ-2 надсилає його учасникам підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків (файл К).
2. Протягом банківського дня учасник розрахунків за власною інформацією про відправлені/прийняті до/від СЕП платежі має аналізувати відповідність стану свого кореспондентського рахунку інформації у файлі К.
3. У кінці банківського дня АРМ-2 надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок та кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня (файл V).
4. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є: надання інформації за підсумками банківського дня до АРМ-2 (файл Z); звіряння інформації САБ з даними АРМ-2 (файл V); відображення в САБ трансакцій, що надійшли від АРМ-1 (файл V).
5. У кінці банківського дня АРМ-2 передає до територіального управління інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для відображення їх на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління.
6. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, обліковуються на транзитних рахунках відповідного територіального управління.
5.Опис моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП
Банк та його філії (певна кількість філій) мають змогу працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи з відкриттям технічних рахунків філіям.
Уповноважена установа має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні.
Уповноважена установа та її філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно одна від одної. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та уповноваженої установи.
Уповноважена установа має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи без відкриття технічних рахунків філіям.
Уповноважена установа має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні.
Уповноважена установа має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.
Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Банк має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Філії банку не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.
Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.
Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Уповноваженим установам відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку, І на кожному з них відображаються розрахунки як уповноваженої установи, так і її філій.
Уповноважені установи мають власні ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Банк та уповноважені установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.
Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи.
Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках уповноваженої установи і банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.
Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам та їх філіям.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Уповноваженим установам та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.
Банк, уповноважені установи та філії мають програмно-технічні комплекси ЛРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.
Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, уповноваженої установи, банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.
Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а уповноважені установи - для своїх філій.
Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу уповноважених установ та філій, а уповноважені установи - про роботу своїх філій.
Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.
Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.
Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Характерним для моделі 7 є те, що банк має змогу обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ.
Під час роботи за моделлю 7 банк може використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком,
Модель 8. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.
Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.
Філіям відкриваються технічні рахунки в РП за місцем розташування філій.
Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.
Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк зупиняє початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені в ході службового розслідування.
Висновок
Послуги банківським установам щодо інформації за електронними банківськими документами в разі виникнення спорів надає Національний банк.
Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформаційної мережі передбачено формування шифрованого архіву, у якому зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані та дешифровані електронні банківські документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який зберігається в службі захисту інформації Національного банку.
Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту за наявності копій шифрованого архіву банківської установи - учасника інформаційної мережі дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:
§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, який надіслав (зашифрував) електронний банківський документ;
§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, якому адресовано електронний банківський документ;
§ дату, годину та хвилину виконання шифрування електронного банківського документа;
§ дату, годину та хвилину виконання, а також абонента, що виконав дешифрування електронного банківського документа;
§ відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації електронний банківський документ.
Під час використання апаратних засобів захисту додатково визначаються:
§ номер апаратури захисту, на якій виконувалося шифрування (дешифрування) електронного банківського документа;
§ номер електронної картки, якою користувалися під час шифрування (дешифрування) електронного банківського документа.
АРМ-НБУ та АРМ-СТП ведуть захищені від модифікації протоколи роботи, у яких фіксуються всі критичні моменти їх роботи, а також порядок оброблення файлів та пакетів із зазначенням дати та часу їх оброблення. Служба захисту має змогу робити перевірку протоколів роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП з метою виявлення спроб модифікації протоколів роботи (тобто спроб вилучити або змінити частину інформації з цих протоколів) з наданням Інформації про місце модифікацій протоколів.
Журнали реєстрації надходжень від системи ЕП містять докладну інформацію про проходження електронного банківського документа від однієї банківської установи до іншої через інформаційну мережу.
Служба захисту надає послуги з арбітражної інформації за електронними банківськими документами, якщо банківські установи - учасники СЕП:
§ кожного робочого дня формують і надійно зберігають архіви роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП, до яких мають входити арбітражні журнали (програмного та апаратного шифрування) та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП;
§ надають копії архівів АРМ-НБУ та АРМ-СТП за відповідний день.
Якщо між банківськими установами - учасниками СЕП виникли спори з питань, пов'язаних з електронними банківськими документами, то служба захисту надає послуги в разі:
§ невиконання автентифікації або дешифрування електронного банківського документа;
§ відмови від факту одержання електронного банківського документа, який насправді був отриманий;
§ відмови від факту формування та надсилання електронного банківського документа;
§ ствердження, що одержувачу в певний час надійшов електронний банківський документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;
§ ствердження, що електронний банківський документ був сформований та надісланий, а фактично він не формувався або було надіслане інше повідомлення;
§ виникнення спору щодо змісту одного й того самого електронного банківського документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;
§ роботи з архівом абонента під час проведення ревізій тощо.
Національний банк надає банківським установам - учасникам інформаційної мережі відповіді (на паперових носіях), які пов'язані із зазначеними вище спірними питаннями. Ці паперові документи мають засвідчуватися підписом уповноваженої особи Національного банку та відбитком печатки Національного банку.
Список використаної літератури
1. А.Н.Романов, Б.Е.Одинцов „Советующие информационные системы в экономике „ ЮНИТИ, Москва, 2000 г.
2. В.М.Гужва „Інформаційні системи і технології на підприємствах”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.
3. В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва „Основи інформаційних систем”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.
4. Єрьоміна Н.В., Банківські інформаційні системи.-К.: КНЕУ, 2000.-220с.
5. І.Ф.Рогач, М.А.Сендзюк, В.А.Антонюк „Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах”, навчальний посібник, Київ, 1999 р.
6. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.посібник-Київ: „Слово”, 2003.-264с.
7. Міщенко В.І. та ін. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг: Практ.посібник. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. - 278с.
8. Персональні ЕОМ в інженерній практиці. Т.З.Кренкель, А.Г.Коган, А.М.Тараторин, вид. Москва "Радіо і звязок", 1989р.
9. Под ред. Д.є.н. професора В.В.Евдокимова «Экономическая информатика», Учебник для вузов, Питер, 1997, - 592 с.
10. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А., Інформаційні системи у фінансово- кредитних установах. - К.: ІСНЕУ, 2001.-239с.
11. Система автоматизации банковской деятельности ProFIX/BANK - http://www.profix.com.ua
Подобные документы
Порядок розробки автоматизованої системи електронних міжбанківських переказів Національного банку України, її призначення та мета створення, загальний опис вхідної та вихідної інформації, основні функції. Вимоги до апаратної системи та архітектура СЕП-2.
контрольная работа [644,5 K], добавлен 26.07.2009Принцип роботи СТО. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок по створенню інформаційних систем. Модель аналізу виконання робіт з ремонту й обслуговування на СТО. Розробка автоматизованої системи обробки інформації, опис програмного забезпечення.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.10.2013Виконання ОС в апаратній віртуальній машині під управлінням системної програми – монітора віртуальних машин, значення технології візуалізації в процесі. Прозоре обслуговування системних викликів, продуктивність. Точка обслуговування системного виклику.
контрольная работа [287,3 K], добавлен 20.05.2010Класифікація пристроїв системного блоку. Економічна доцільність виконання сервісного обслуговування С.Б. Програми-пакувальники (архіватори), резервування, контролю і діагностики комп'ютера. Техніка безпеки та організація робочого міста при роботі з ПК.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 26.02.2014Проектування інформаційної підсистеми імітаційного моделювання для системи масового обслуговування відділення банку ПАТ комерційний "Приватбанк". Дослідження теорії черг для аналізу та забезпечення функціонування відділень банків за допомогою мови GPSS.
дипломная работа [5,2 M], добавлен 06.06.2014Використання інформаційних технологій в підводному кораблебудуванні. Французькі кораблі майбутнього: проекти SMX-25 і ADVANSEA. Компас-3D як універсальна система тривимірного проектування. Виконання просторової моделі пластини і редагування ескізу моделі.
курсовая работа [5,5 M], добавлен 19.09.2014Задачі масового обслуговування та моделі для імітації виробничої діяльності. Обслуговування та експлуатація матричних та струминних принтерів. Розрахунок надійності вбудованого контролера. Конфігурація офісного комп'ютера для зберігання інформації.
курсовая работа [224,6 K], добавлен 07.03.2011Характеристика мікросхем центрального процесора, програмованого паралельного інтерфейсу, шинних формувачів. Розробка режимів і часової діаграми роботи ВІС. Блок-схема алгоритму обслуговування інтерфейсного модуля; організація програмного обслуговування.
курсовая работа [590,0 K], добавлен 04.01.2014Створення системи експериментального дослідження математичних моделей оптимізації обслуговування складних систем. Визначення критеріїв оптимізації обслуговуваних систем та надання рекомендацій щодо часу проведення попереджувальної профілактики.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 22.10.2012Платіжний механізм як один із найважливіших базових інструментів ринкової економіки. Схема клірингу при здійсненні взаємних розрахунків. Платіжні потоки при розрахунках брутто. Етапи банківського дня в системі електронних міжбанківських переказів.
контрольная работа [156,1 K], добавлен 26.07.2009