Главная База знаний "Allbest" Программирование, компьютеры и кибернетика Розробка гнучкої віддаленої системи розрахунку вартості страхового полісу

Розробка гнучкої віддаленої системи розрахунку вартості страхового полісу

Принципи організації баз даних (БД) при проектуванні клієнт-серверних додатків. Інструментальні засоби створення системи. Різновиди архітектур БД. Функції та програмна реалізація. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2012
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Система має зручний та інтуітивно зрозумілий для користувача інтерфейс. Кожному довіднику системи відповідає власна вкладинка. Для навігації по базі даних (додавання, видалення записів та інших операцій) в системі передбачена відповідна панель, яка розташована в нижній частині вікна.

Спочатку необхідно сформувати довідник страхових тарифів, від яких залежить сума страхової премії, потім формуємо довідник процентів франшиз (рис.4.5).

Рис.4.5 Вікно формування довідника процентів франшиз

Наступний етап - формування довідника типів подій (рис.4.6). Взагалі, інтерфейс системи стандартизований і всі довідники мають майже однаковий зовнішній вигляд.

Рис.4.6 Вікно довідника типів подій

На наступному етапі формуємо довідник винуватців подій (рис.4.7)

Рис.4.7 Вікно довідника винуватців подій

Останній етап - визначення процентів франшизи (рис.4.8). Її процент залежить від страхового тарифу, типу події та винуватця.

Рис.4.8 Вікно визначення франшизи

Крім того, в системі передбачена можливість редагування коду php-скрипту "страхового калькулятору”. Для цього необхідно обрати пункт "Редактор” в головному меню системи.

Рис.4.9 Вікно редагування коду скрипту

Далі наведено короткий опис програмної реалізації процесу створення та редагування скрипту.

Для завдання фільтрів компонентів-діалогів в системі передбачені наступні константи:

const OpenDialogFilters = 'Script files (*. php; *.html; *. php4; *. php3; *. cgi; *. js) |*. php; *.html; *. php4; *. php3; *. cgi; *. js|'+

'Text files (*. txt) |*. txt|'+

'All files (*. *) |*. *';

Процедура, яка виконується при створені форми.

procedure TEdit. FormCreate (Sender: TObject);

begin

// Формування заголовку вікна

Caption: = 'Edit '+Application. Title;

// Формування фільтрів компоненту OpenDialog

OpenDialog1. Filter: = OpenDialogFilters;

// Формування фільтрів компоненту SaveDialog

SaveDialog1. Filter: = OpenDialogFilters;

end;

Процедура відкриття файлу:

procedure TEdit. Open1Click (Sender: TObject);

begin

if OpenDialog1. Execute then // якщо користувач натиснув кнопку ОК

begin

if (OpenDialog1. FileName<>'') then // якщо ім'я файлу не є пустим

// завантажуємо в компонент Memo вміст обраного файлу

Memo1. Lines. LoadFromFile (OpenDialog1. FileName);

end;

end;

Процедура, за допомогою якої зберігається код скрипту.

procedure TEdit. Save1Click (Sender: TObject);

begin

if SaveDialog1. Execute then // якщо користувач указав шлях збереження файлу

begin

if (FileExists (SaveDialog1. FileName)) then

// якщо такий файл вже існує, на екран виводиться попередження.

if (Application. MessageBox ('This file exist, replace this file YES | NO? ','Messages ',MB_YESNO) = MB_OK) then

// якщо користувач обрав варіант заміни файлу

Memo1. Lines. SaveToFile (SaveDialog1. FileName)

// зберігаємо текст, який міститься в компоненті Memo в зазначеному файлі

else // варіант першого збереження файлу

Memo1. Lines. SaveToFile (SaveDialog1. FileName);

end;

end;

4.5 Опис інтерфейсу користувача та програмної реалізації страхового калькулятора

Страховий калькулятор ми можемо запустити в будь-якому Інтернет-браузере (рис.4.10). По-перше необхідно ввести орієнтовну вартість об'єкту страхування. При цьому ми можемо використовувати екранну клавіатуру.

Для функціонування клієнтської частини системи потрібний комп'ютер з встановленою операційною системою, що має Інтернет-браузер (Internet Explorer, Mozila Firefox, Opera, Safari, тощо) та доступ до мережі Інтернет.

Рис.4.10 Інтерфейс страхового калькулятору

Далі вибираємо із списку страховий тариф, вид події, від якої ми хочемо застрахувати наш автомобіль, і натискаємо кнопку "=" (рис.4.10).

Рис.4.11 Меню вибору параметрів страхування

У таблиці, що з'явилася на екрані (рис.4.12), ми побачимо всі необхідні нам відомості. Ми можемо вибрати інший варіант страхування, порівняти одержані розрахунки і вибрати найбільш оптимальний варіант.

Рис.4.12 Результати розрахунку

Далі наведено короткий опис програмної реалізації скрипта страхового калькулятора. Початок сесії для нового користувача:

session_start ();

Одержуємо змінні POST - запиту:

if (isset ($_GET ['action']) && isset ($_GET ['clear']) && $_GET ['clear'] == 1) { unset ($_SESSION ['outTable']);

Якщо змінні встановлені, тоді очищаємо результат в таблиці:

$a = explode ("/",$_SERVER ['PHP_SELF']);

header ('Location: http://'. $_SERVER ['HTTP_HOST']. '/'. $a [1]. '/');

}

Підключаємо модулі:

include ('config. php'); // Файл конфігурації для БД

include ('mysql. php'); // Файл з функціями MySQL

Створюємо новій екземпляр класу SQL для роботи з MySQL

$sql = new MySQL;

$sql->create (HOST,USER,PASSWD,DB);

Виконуємо запит на вибірку тарифів:

$sql->sql_select ("SELECT * FROM tarifs");

Підключення файлу із заголовком для Web - сторінки:

include ("header. php");

Вивід в браузер тіла сторінки (вмісту БД):

echo '<form action="index. php" method="post" >';

echo '<table width="100%" cellpadding="1" cellspacing="5">

<tr><td colspan="2" align="center"><strong> Страховой

калькулятор</strong></td></tr>

<tr><td align="right">Стоймость автомобиля: &nbsp; </td><td><input

type="text" name="costavto" id=textDigit></input><font color="red">*</font></td></tr><tr><td align="right">';

echo 'Тариф: &nbsp</td><td><select name="tarifs">';

while ($t=$sql->parse_table ($sql->res)) {

Зчитуємо дані із таблиці:

echo "<option value=$t [0] >$t [1] </option>";

}

echo '</select><font color="red">&nbsp; *</font><td></tr>';

$sql->query ("set charset cp1251");

$sql->sql_select ("SELECT * FROM typeofaction ORDER BY RAND (2)");

echo '<tr><td align="right">Вид проишествия: &nbsp</td><td><select name="action" onclick="a (this. form)">';

while ($t=$sql->parse_table ($sql->res)) {

Зчитуємо рядки результуючої таблиці:

print "<option value=$t [0] >$t [1] </option>";

}

echo '</select><font color="red">&nbsp; *</font></td></tr>';

echo '<tr><td align="right"><input name="selDtp" type="hidden" value="false"></input></td></tr>';

echo '<tr><td align="right">';

$sql->sql_select ("SELECT * FROM doptypeofaction ORDER BY RAND (2)");

Обираємо додаткові параметри для запиту:

echo "</td><td><select name='dopaction' id='box' class='h'>";

while ($t=$sql->parse_table ($sql->res)) {

echo "<option value=$t [0] >$t [1] </option>";

};

echo '</select></td></tr>';

echo '<td colspan=2 align="center">';

$r=1;

for ($i=9; $i>=1; $i--,$r++) {

echo "<input style='width: 40px' type=button value=$i onclick=digit (this) >";

if ($r == 3) {$r=0; echo "<br />";

}

}

echo "<input style='width: 40px' type=button value=0 onclick=digit (this) >";

echo "<input style='width: 40px' type=button value='. ' onclick=digit (this) >";

echo "<input type=button value=&larr; style='width: 40px' onclick=f () ><br />";

echo "<input style='width: 120px' type=submit value='='>";

echo "<tr></td><tr><td colspan='2' align='center'><a href='http://". $_SERVER ['HTTP_HOST']. $_SERVER ['PHP_SELF']. "? action&clear=1'> Очистить</a></td></tr></table>";

echo '</form>';

Кінець виведення тіла Web - сторінки:

if (isset ($_POST ["costavto"]) && $_POST ["costavto"]! ='') {

$costavto = $_POST ["costavto"];

$tarif = $_POST ["tarifs"];

$typeaction = $_POST ["action"];

$sql->sql_select ("SELECT cost FROM tarifs WHERE id = $tarif");

$t = $sql->parse_table ($sql->res);

if ($_POST ["selDtp"] == 'true')

{

$param = $_POST ["dopparam"];

$doptype = $_POST ["dopaction"];

$sql->sql_select ("SELECT * FROM typeofaction WHERE

id=$typeaction");

$s = $sql->parse_table ($sql->res);

$sql->sql_select ("SELECT * FROM doptypeofaction WHERE id=$doptype");

$s2 = $sql->parse_table ($sql->res);

$sql->sql_select ("SELECT * FROM franshiza WHERE idtarif = $tarif

and idtypeofaction = $typeaction and iddoptypeofaction = $doptype");

$t = $sql->parse_table ($sql->res);

$sql->sql_select ("SELECT procent FROM procents where id=$t [4] ");

$t = $sql->parse_table ($sql->res);

Формули для розрахунку необхідних значень: $strahPramiya = round ( ($costavto*$t [0]) /100);

$strahPramiyaPosleSkidki = round ($strahPramiya- ($strahPramiya*20/100),2);

$franshiza = round ($costavto * $t [0] /100);

$summ = $costavto-$franshiza;

Будуємо результуючу таблицю, якщо таблиця вже є, тоді додаємо в кінці таблиці нові рядки:

if (! isset ($_SESSION ['outTable'])) $_SESSION ['outTable'] = '';

$_SESSION ['outTable']. ="<b><code><font size='6px'>$s [1] ($s2 [1]) </font></code></b><table width=100% style='border: 1px solid #cecece'>

<tr><td align=center bgcolor='#a3a3a3'>Цена автомобиля</td>

<td align=center bgcolor='#84ABC7'>Страховой тариф</td>

<td align=center bgcolor='#85ABC7'>Страховая премия</td>

<td align=center bgcolor='#86ABC7'>Страховая премия после скидки</td>

<td align=center bgcolor='#87ABC7'>Франшиза</td>

<td align=center bgcolor='#88ABC7'>Сумма</td></tr>

<tr align=center><td>$costavto \$</td>

<td align=center>$tarif \$</td>

<td align=center>$strahPramiya \$</td>

<td align=center>$strahPramiyaPosleSkidki \$</td>

<td align=center>$franshiza \$</td>

<td align=center style='background-color: red; color: #ffffff'><strong>$summ \$</strong></td></tr>

</table>";

Вивід таблиць у браузер:

print $_SESSION ['outTable'];

}

else

{

$sql->sql_select ("SELECT * FROM typeofaction WHERE id=$typeaction");

$s = $sql->parse_table ($sql->res);

$sql->sql_select ("SELECT * FROM franshiza WHERE idtarif = $tarif

and idtypeofaction = $typeaction");

// $sql->sql_select ("SELECT * FROM franshiza WHERE id = 17");

$t = $sql->parse_table ($sql->res);

$sql->sql_select ("SELECT procent FROM procents where id=$t [4] ");

$t = $sql->parse_table ($sql->res);

$strahPramiya = round ( ($costavto*$t [0]) /100);

$strahPramiyaPosleSkidki = round ($strahPramiya-

($strahPramiya*20/100),2);

$franshiza = round ($costavto * $t [0] /100);

$summ = $costavto-$franshiza;

if (! isset ($_SESSION ['outTable'])) $_SESSION ['outTable'] = '';

$_SESSION ['outTable']. ="<b><code><font size='6px'>$s [1] </font></code></b><table width=100% style='border: 1px solid #cecece'>

<tr><td align=center bgcolor='#a3a3a3'>Цена автомобиля</td>

<td align=center bgcolor='#84ABC7'>Страховой тариф</td>

<td align=center bgcolor='#85ABC7'>Страховая премия</td>

<td align=center bgcolor='#86ABC7'>Страховая премия после скидки</td>

<td align=center bgcolor='#87ABC7'>Франшиза</td>

<td align=center bgcolor='#88ABC7'>Сумма</td></tr>

<tr align=center><td>$costavto \$</td>

<td align=center>$tarif \$</td>

<td align=center>$strahPramiya \$</td>

<td align=center>$strahPramiyaPosleSkidki \$</td>

<td align=center>$franshiza \$</td>

<td align=center style='background-color: red;

color: #ffffff'><strong>$summ \$</strong></td></tr>

</table>";

print $_SESSION ['outTable'];

}

}

Підключаємо сторінки виводу інформації:

include ("footer. php");

? >

<script type="text/javascript">

function f ()

{

str = document. getElementById ("textDigit"). value;

if (str! = '') {

str = str. substr (0,str. length-1);

document. getElementById ("textDigit"). value = str;

}

}

Далі наведений текст функції, яка приховує або відображає додаткове меню в залежності від обраного параметру.

function a (a)

{

var selNum = a. action. selectedIndex;

var text = a. action. options [selNum]. text;

if (text == 'ДТП') {

a. dopaction. className = 'v'

a. selDtp. value = 'true';

}

else

{

a. dopaction. className = 'h';

a. selDtp. value = 'false';

}

}

</script>

5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту

Метою дипломної роботи є створення віддаленої системи розрахунку вартості страхового полісу. Розроблена система пройшла апробацію в страховій компанії ТОВ "Тако". Продукт є специфічним програмним забезпеченням для забезпечення Інтернет-сервісу віддаленого доступу для необхідної клієнтам інформації і не відноситься до програмних продуктів широкого використання. Враховуючи специфіку подібних систем необхідно розрахувати економічний ефект від впровадження і використання. Система була реалізована в середовищі PHP. Використане при розробці середовище програмування є безкоштовним. Для реалізації адміністративної частини системи було використане средовище програ-мування Delphi.

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність урахування якої цілком очевидна. В цілях підвищення конкурентоспроможності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентоспроможності служить не лише зниження ціни, але також, і якість товару і його вигідні відмітні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розробника, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Вочевидь, що програмні продукти є дуже специфічним товаром із безліччю властивих їм особливостей. Багато їх особливостей виявляються і в методах розрахунків ціни на них.

На розробку програмного продукту середньої складності звично потрібні дуже незначні кошти. Проте, при цьому вона може дати економічний ефект, значно перевищуючий ефект від використання досить дорогих систем.

Економічна доцільність розробки полягає в економії трудовитрат в порів-нянні з ручною обробкою і здобуття достовірнішої інформації за коротший час.

Таблиця 6.1

Витрати на матеріали

№

п/п

Найменування матеріалу

розхід

шт.

Ціна

грн. /шт.

Сума грн.

1

Допоміжна література

1

160

160

2

Диск CD-R

2

1,50

3

Всього

163

Основні виробничі фонди:

Програмне забезпечення Delphi 7 - 1 шт за ціною 1400 грн;

Комп'ютер класу Pentium IІІ - 1 шт за ціною 3300 грн;

Принтер - 1 шт за ціною 1100 грн.

Загальна сума виробничих фондів складає - 5800 грн.

Вартість устаткування збільшується на вартість транспортування - 10% та вартість монтажу - 15%. Разом вартість устаткування складе:

Соб= 5800 + 580 + 870 = 7250 грн.

Амортизація комп'ютера складає 15% у квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф*На, де Ф - залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.

I квартал 7250*0,15= 1087,50 грн.

II квартал (7250-1087,50) *0,15= 924,38 грн.

III квартал (7250-1087,50-924,38) *0,15=785,72 грн.

IV квартал (7250-1087,50-924,38-785,72) *0,15=667,86 грн.

Разом амортизація = 3465,46 грн.

Таблиця 6.2

Основна заробітна плата розробників ПП

№ п/п

Виконавці

Трудомісткість, чол. дн.

Оклад, грн.

Витраті

по з/п, грн.

1

Програміст

24

2000

1750

2

Оператор

24

700

612,50

Додаткова заробітна плата розробників складає 20 % від основної заробітної плати:

(1750+612,50) 0, 20= 472,50 грн.

Фонд заробітної плати є сумою основної і додаткової заробітної плати:

1750+612,50+472,50 =2835 грн.

Нарахування на соціальні потреби включають:

33,2% - пенсійний фонд;

1,4% - соціальне страхування;

1.6% - відрахування до державного фонду зайнятості на випадок безробіття;

1,1% - на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Разом нарахування на соціальні потреби складають 37,2%.

Відрахування на соціальні потреби:

2835 0.372=1054,62 грн.

Накладні витрати складають 250 % від величини основної заробітної плати:

2362,5 2.5=5906,25 грн.

Таблиця 6.3

Калькуляція

№ п/п

Найменування статті розходів

Витраті

грн.

1

Амортизація основних фондів|коштів|

3465,46

2

Основна заробітна плата розробників

2362,5

3

Додаткова заробітна плата розробників

472,50

4

Відрахування на соціальні потреби

1054,62

5

Накладні витрати

5906,25

6

Витратні матеріали

163,00

7

Інші витрати

100.00

Всього витрат Зк = 13524,33

Витрати на ручну обробку інформації визначаються по формулі:

,

де - об'єм інформації, що обробляється вручну, Мбайт;

- вартість однієї години праці, грн. / рік;

- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу на логічні операції при ручній обробці інформації;

- норма виробітку, Мбайт / рік.

У даному випадку: ОІ = 700 Мбайт (загальний розмір даних, що обробляються), заробітна плата секретаря становить 1100 грн.

Ц=1100/21/8=6,55 грн. / година,

Гд = 2,5 (встановлений експериментально),

Нв = 0,4 Мбайт/рік.

Отже, витрати на ручну обробку інформації дорівнюють:

Зр=700*6,55*2,5/0,4=28656,25 грн.

Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються по наступній формулі:

,

де - година автоматизованої обробки, рік.;

- вартість однієї години машинного часу, грн. /рік;

- година роботи оператора, рік.;

- вартість однієї години роботи оператора, грн. /рік.

Для даного випадку:

ta = 180 год.,

Номінальний фонд робочого часу розраховується по формулі:

k - кількість відпрацьованих годин за рік;

k1 - щоденні втрати 9-10% (відпустка, декретна відпустка та ін.)

k2 - внутрішні втрати робочого часу, 1 - 2% (пільгові години, перерви та ін.).

К = д * р * м

д - середня кількість робочих днів у місяці = 21;

р - тривалість робочого дня = 8;

м - кількість робочих місяців за рік = 12;

К = 21 * 8 * 12 = 1848 годин за рік.

= 1663,2 год.

Час роботи оператора = 1663,2 годин за рік

Вартість однієї години машинної години дорівнює:

Цм = Цэ*Р

Цэ - вартість 1квт електроенергії (0,24 грн.)

Р - споживана потужність комп'ютера в рік 160 Вт

Цм=0,24*0,16=0,04грн/рік

t0 = 180 год,

Ц0 =1100/ 21/8=6,55 грн. (заробітна плата секретаря 1100 грн)

Отже, витрати на автоматизовану обробку інформації дорівнюють:

а=180*0,04+180* (6,55+0,04) =1193,40 грн.

Таким чином, річна економія від упровадження дорівнює:

Еу = 28656,25 - 1193,40 - 13524,33= 13938,52 грн.

Економічний ефект від використання програмного забезпечення за рік визначається по формулі, грн.:

.

Ег=13938,52 - 13524,33*0,2=11 233,654 грн.

Ефективність розробки може бути оцінена по формулі:

.

Ер=11233,654* 0,4/13524,33=0,33

Якщо Ер > 0, 20, то наша розробка є економічно доцільною.

Вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення за розрахунковий період Т визначається по формулі:

,

де Т - розрахунковий період; Рt - вартісна оцінка результатів t розрахункового періоду, грн.; - дисконтуюча функція, яка вводитися з ціллю приводу всіх витрат та результатів до одного моменту часу.

Дисконтуюча функція має вигляд:

= 1/ (1 + р) t,

де р - коефіцієнт дисконтування (р = Ен = 0,2, Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень).

Таким чином,

.

Якщо програмне забезпечення заміняє ручну працю, отже, набір корисних результатів у принципі не міняється. У якості оцінки результатів застосування програмного забезпечення за рік береться різниця (економія) витрати, які виникають у результаті використання програмного забезпечення, тобто Рt = Еу.

Припускається, що дана розробка без змін та доробок буде використовуватись на протязі трьох років. Тоді вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення (економія) за розрахунковий період Т = 3 роки складе:

=13938,52+11615,43+9679,53 = 35233,48 грн.

Таким чином, у результаті аналізу встановлено, що впровадження розробки виправдано й економічно доцільно.

6. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується на:

Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров'я, медичну допомогу і страхування;

Закон України "Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

Норми штучного та природного освітлення визначені СНиП;

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані Держстандартом і ДСН;

Категорія робіт по величині загальних енергозатрат встановлена ДСН;

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

Пожежна безпека викладена в законі України "Про пожежну безпеку" і "Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів в обчислювальному центрі

Одна з найважливіших задач охорони праці - забезпечення безпеки працюючих, тобто забезпечення такого стану умов праці, при якому виключено дію на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Нанесення травми людині в умовах виробництва обумовлене наявністю небезпечних виробничих чинників:

несприятливі мікрокліматичні умови;

підвищений рівень шуму;

недостатнє або надмірне освітлення;

підвищений рівень рентгенівських випромінювань;

рівня електромагнітних випромінювань;

психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники.

Держстандарт 12.1.005-88 розповсюджується на повітря робочої зони підприємств, встановлює загальні санітарно-гігієнічні вимоги до показників мікроклімату й допустимому вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Вимоги на допустимий вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування.

Показники, якими характеризується мікроклімат є: температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання. Низька температура повітря впливає на оператора, як на організм людини так і на обладнання ПЕОМ. Великий вплив виявляє відносна вологість. При відносній вологості повітря більш 75-80% знижується опір ізоляції, змінюються робочі характеристики елементів, зростає інтенсивність відмов елементів ПЕОМ. Швидкість руху повітря і запиленість повітряного середовища виявляють вплив на функціональну діяльність людини і роботу приладів ПЕОМ.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24 С; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25 С; відносна вологість 40-60 %; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Кондиціювання - це автоматична підтримка в закритих приміщеннях всіх або окремих параметрів повітря з метою забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов.

Згідно СНіП 2.04.05-91 система вентиляції, кондиціювання повітря й повітряного опалення передбачена для суспільних, адміністративно-побутових і виробничих категорій.

Одним з найважливіших фізіологічних механізмів організму є терморегуляція, що залежить від мікрокліматичних умов навколишньої середи. Терморегуляція підтримує тепловий баланс організму людини при різноманітних метеорологічних умовах і важкості роботи, що виконується за рахунок звуження або розширення поверхні кровоносних судин і відповідної роботи потових залоз.

Несприятливий мікроклімат в процесі роботи викликає недомагання і втому організму, порушує нервову і розумову діяльність, сприяє зниженню спостережливості і швидкості реакції.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі чинники по характеру дії поділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження.

При експлуатації ПЕОМ можуть виникнути негативні явища в організмі людини. Розлади, що виникають в результаті постійного виконання дій, що повторюються, стосуються працівників, що використовують в своїй роботі клавіатуру. При цьому виникає синдром тунельного зап'ястя, який викликає розпухання сухожиль, і що супроводжується постійною біллю при виконанні будь-яких дій, навіть не зв'язаних безпосередньо з професійною діяльністю.

Відповідно діючим нормативним документам (СН 512-78 и ДСанПіН 3.3.007-98) дана площа приміщення розрахована на одну людину 13,0 м2; об'єм - 35,1м3. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Висота робочої поверхні столу для персонального комп'ютера (ПК) - 690 мм, ширина повинна забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досягнення моторного ходу; висота столу 725 мм, ширина 800 мм, глибина 900 мм. Простір для ніг: висота 600 мм, ширина 500 мм, глибина на рівні колін 500 мм, на рівні витягнутої ноги 650мм.

Ширина й глибина сидіння 400 мм, висота поверхні сидіння 450 мм, кут нахилу поверхні від 15 вперед до 5 назад. Поверхня сидіння плоска, передній край закруглений.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

В доступних місцях знаходяться аптечки першої медичної допомоги.

Приміщення з ПЕОМ оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації, а також устатковане засобами пожежегасіння. Підходи до засобів пожежегасіння вільні. Приміщення має кімнати для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші побутові приміщення.

Для забезпечення безпеки життєдіяльності працівників у приміщенні варто підтримувати необхідну якість повітря, тобто оптимальні (у крайньому випадку припустимі) параметри мікроклімату, сталість газового складу й відсутність (у крайньому випадку не вище ГПК) шкідливих домішок у повітрі. Для цього необхідно подавати в ці приміщення певну кількість чистого зовнішнього повітря, потреба в якому регламентується СНіП 2.04.05-91. Для підтримки певних параметрів мікроклімату використовується опалення, вентиляція, кондиціювання, що є найважливішою частиною інженерного спорудження.

При роботі на ПЕОМ людина наражається на шумовий вплив з боку багатьох джерел, наприклад, шум викликаний роботою принтера (70 дБ).

Під впливом шуму відбувається зниження слухової чутливості, що тим значні, ніж вище інтенсивність шуму і більше його експозиція. Діючи на слуховий аналізатор, шум змінює функціональний стан багатьох систем органів людини внаслідок взаємодії між ними через центральну нервову систему. Це виявляє вплив на органи зору людини, вестибулярний апарат і рухові функції, а також призводить до зниження мускульної дієздатності.

При роботі в умовах шуму спостерігається підвищена втомлюваність і зниження дієздатності, погіршується увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій працюючих. Являючись причиною частих головних нездужань, нестійкого емоційного стану, шум створює передумови до погіршення психологічного стану. Шкідливий вплив шуму на організм людини, як правило, посилюється за наявності інших шкідливих або несприятливих виробничих чинників.

Джерелами випромінювання електромагнітних полів (ЕМП) в ПЕОМ є система відхилення випромінювання монітору, а також елементи блоків живлення системного модуля, монітору, принтера.

Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи. В результаті тривалого перебування в зоні дії електромагнітних полів наступають передчасна стомлюваність, сонливість або порушення сну, з'являються часті головні болі.

Систематичний вплив на працюючого ЕМП з рівнями, що перевищують допустимі, призводить до порушення стану його здоров'я. При цьому можуть виникати зміни в нервовій, серцево-судинній та інших системах організму людини. При впливі ЕМП значної інтенсивності на організм можуть виникати поразки кришталиків ока, нервово-психічні захворювання і трофічні явища (випадення волосся, ломкість нігтів). Ступінь шкідливого впливу ЕМП на організм людини визначається напругою електромагнітного поля, довжиною хвилі і тривалістю перебування організму в зоні діяльності ЕМП.

Електронно-променеві трубки, які працюють при напрузі понад 6 кВ є джерелами "м'якого" рентгенівського випромінювання. При напрузі понад 10 кВ рентгенівське випромінювання виходить за межі скляного балону і розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що, проходячи через біологічну тканину, вони викликають в тканині іонізацію молекул тканинної речовини, що може призвести до порушення міжмолекулярних зв'язків, що в свою чергу, призводить до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Значення освітлення в процесі життєдіяльності і особливо виробничої діяльності сучасного суспільства величезне. Організація раціонального освітлення робочих місць - одне з основних питань охорони праці. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, штучне і суміщене.

Для природного освітлення характерна висока дифузна (неуважність) денного світла від небозводу, що вельми сприятливе для зорових умов роботи. Природне освітлення підрозділяють на бічне, здійснюване через світлові віконні отвори; верхнє, здійснюване через аераційні і зенітні ліхтарі, отвори в перекриттях; комбіноване - бічне з верхнім. Природне освітлення характеризується тим, що створювана освітленість змінюється в надзвичайно широких межах залежно від часу дня, року, метеорологічних чинників. Тому природне освітлення неможливе кількісно задавати величиною освітленості. Як нормована величина для природного освітлення прийнята відносна величина - коефіцієнт природної освітленості (КЕО), який є вираженим у відсотках відношенням освітленості в даній крапці усередині приміщення до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, створюваної світлом повністю відкритого небозводу, тобто

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих і побутових приміщеннях, де не досить природного світла, а також для освітлення приміщень в нічний час. По функціональному призначенню штучне освітлення підрозділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове. Робоче освітлення забезпечує зорові умови нормальний роботи, проходу людей і руху транспорту. Аварійне освітлення влаштовують для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення. При цьому нормована освітленість повинна складати 5 % від робочого освітлення. Евакуаційне освітлення передбачається для евакуації людей з приміщень при аваріях в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходових клітках (повинно бути в приміщеннях не менше 0,5, а на відкритих територіях - не менше 0,2 лк).

По розподілу світлового потоку в просторі розрізняють світильники прямого, розсіяного і відображеного світла, а по конструктивному виконанню - світильники відкриті, закриті, захищені, пилонепроникні, вологозахисні, вибухозахищені, вибухобезпечні. За призначенням світильники діляться на світильники загального і місцевого освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним (рівномірним або локалізованим) і комбінованим (до загального додається місцеве). Застосування тільки місцевого освітлення забороняється.

В силу тісного взаємозв'язку зору людини з роботою мозку освітлення виявляє істотний вплив на центральну нервову систему, яка керує всією життєдіяльністю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці і збереженню здоров'я працюючих. Недостатнє освітлення робочих місць - одна з причин низької продуктивності праці. В цьому випадку очі працюючого сильно напружені, важко розрізняють предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

На органах зору негативно відбивається як недостатнє так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до осліплення, що характеризується різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко втомлюються і зорове сприймання різко погіршується.

Важливе значення для створення сприятливих умов праці має культура праці й виробнича естетика. Чистота на робочому місці, правильно підібрана колірне фарбування приміщень, інвентарю, устаткування, форма й покрій робочого одягу, спеціально підібрана музика - все це створює гарний настрій, підвищує життєвий тонус і працездатність. Естетичні умови на виробництві мають істотне значення не тільки для оздоровлення, полегшення праці, але й для підвищення його привабливості і продуктивності. У зв'язку із цим на промислових підприємствах велике значення надається промисловій естетиці.

Як самостійна галузь знань промислова естетика і теоретично і організаційно сформувалась порівняно недавно. Вона вивчає закони художньої творчості в сфері виробництва. Коло питань, розроблювальних промисловою естетикою, дуже широкий. Це раціональне колірне оформлення промислових приміщень і встаткування, розумна організація робочого місця, художнє конструювання верстатів, машин, інструментів, впровадження функціональної музики, художня розробка моделей робочого одягу, устаткування стендів наочної агітації, озеленення території цехів і підприємств.

Колір є одним з найбільш потужних засобів емоційного впливу на людину. Колір робочих приміщень, устаткування, механізмів викликає в людини певні емоції, впливає на стомлюваність, травматизм, брак у роботі, а отже, на продуктивність праці. Впливаючи на нервову систему, колір збуджує або заспокоює, створює ілюзію тепла або холоду, тяжкості або легкості, наближення або віддалення. Колірне фарбування виробничих приміщень доцільно робити з урахуванням технологічного призначення приміщень, умов роботи, температури, характеру висвітлення й вимог охорони праці. Колір устаткування повинен бути м'яким, спокійним, психологічно сприятливим. У яскраві контрастні кольори фарбують органи керування встаткування, рухливі частини.

У виробничому інтер'єрі колір також відіграє попереджуючу роль, використовується для зображення технологічних символів і всіляких сигналів. Наприклад, при будівництві промислових об'єктів трубопроводи різного призначення (для води, кислоти, газу) пофарбовані в різний колір. Усім відомі сигнально-попереджуючі кольори: червоний - стоп, небезпечно; жовтий - можлива небезпека; зелений - повна безпека. З економічної точки зору раціональне фарбування робочих приміщень і встаткування підвищує продуктивність праці на 5-20%, зменшує число нещасних випадків.

Принципам організації праці повинно відповідати і взаємне компонування робочих місць у рамках офісного приміщення, так і структура індивідуального робочого місця.

Основні принципи ергономічної організації робочого місця - комфорт і мінімізація навантажень. Зрозуміло, принципам ергономіки повинна відповідати й використовувані меблі. Наприклад, зручне крісло, у якому можна без шкоди для здоров'я працювати тривалий час, повинне бути оснащений підлокітниками й підголівником, що знімають навантаження з м'язів плечового поясу. Пружна спинка анатомічної форми зменшує навантаження на хребет. У результаті конструкція рівномірно підтримує все тіло. Також крісло повинне регулюватися по висоті й глибині сидіння, залежно від ваги й росту людини.

Серед столів найбільш ергономічною визнана криволінійна кутова форма. За рахунок увігнутості більша частина їхньої площі виявляється використовуваної, оскільки попадає в зону охоплення руками людини, рівну 35-40 см.

Самим оптимальним фахівцями вважається розташування меблів за принципом "усе під рукою", коли всі необхідні для щоденної роботи полиці, тумби, шафи перебувають на відстані витягнутої руки. Це дозволяє виключити непотрібні витрати енергії й зосередиться на виконанні прямих обов'язків.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких час роботи на ПЕОМ не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Вентиляція - це організований і регульований повітрообмін у приміщеннях, у процесі якого забруднене або нагріте повітря віддаляється й на його місце подається свіже чисте повітря.

Системи опалення - це комплекс елементів, необхідних для опалення приміщень в холодний період року, нормованої температури повітря не нижче встановленої Держстандарт 12.1.005-88 і СНіП 2.04.05-91. У приміщеннях з електронно-обчислювальною технікою передбачають центральне опалення в сполученні із приточною вентиляцією або кондиціювання повітря при одне - і двозмінному режимах роботи, а при трьохзмінному - тільки повітряне опалення.

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

застосуванням малої напруги;

ізоляцією струмоведучих мереж;

обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

застосування захисного заземлення або обнуління;

ізоляцією струмопровідних частин;

дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори. В якості засобів звукопоглинання застосовуються не горючі або тяжко горючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом поглинання в межах частот 31.5-8000 Гц.

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

Електронно-променеві трубки, магнетрони, тиратрони та інші електровакуумні прилади, що працюють при напрузі вище 6 кВ, є джерелами "м'якого" рентгенівського випромінювання. При технічній експлуатації апаратури, в якій напруга вище 15 кВ, використовують засоби захисту для відвертання рентгенівського опромінення операторів і інженерно-технічних робітників, бо при такій напрузі рентгенівське випромінювання розсіюється в навколишньому просторі виробничого приміщення.

Шкідливий вплив рентгенівських променів зв'язаний з тим, що порушення міжмолекулярних зв'язків тканинної речовини може призвести до порушення нормальної течії біохімічних процесів і обміну речовин.

Засобами захисту від "м'якого" рентгенівського випромінювання є застосування поляризаційних екранів, а також використання в роботі моніторів, що мають біо-керамічне покриття і низький рівень радіації. В якості засобів захисту від чинності м'яких рентгенівських променів застосовуються екрани з сталевого листа (0,5-1 мм) або алюмінію (3 мм), спеціальної гуми.

Для відвертання розсіювання рентгенівського випромінювання по виробничому приміщенню встановлюють захисні огорожі з різноманітних захисних матеріалів, наприклад, свинцю або бетону.

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп'ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

не викликає різких тіней на робочих місцях.

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

визначити норму освітленості на робочому місці.

Для розрахунку штучного освітлення використовують в основному три методи. Найчастіше її розраховують по світловому потоку. Для цього визначається світловий потік кожної лампи по нормуючій мінімальній горизонтальній освітленості Еmin (лк) з вираження:

F= (Emin·S·K·z) / n1·n·N,

де F - світловий потік лампи в світильнику, лм;

S - площа приміщення, м2;

K - коефіцієнт запасу;

z - коефіцієнт нерівномірного освітлення;

n1 - коефіцієнт використання світлового потоку;

n - кількість ламп в світильнику;

N - число світильників.

Якщо освітлення здійснюється рядами люмінесцентних ламп, те вираження вирішується відносно N. Значення коефіцієнта n1 визначається по довіднику в залежності від типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін Рс, стелі Рп, робітничій поверхні і від розмірів приміщення. Показник приміщення fi визначається з виразу:

fi= А·В/Нр· (А+В),

е А і В - довжина і ширина освітленого приміщення, м;

Нр - висота підвісу світильника над робітничою поверхнею, м.

У випадку застосування люмінесцентних ламп потрібна кількість світильників N, яка визначається за формулою:

N=Emin·S·K·z/F·n1·n

Поділивши число світильників N на число вибраних рядів світильників, визначають число світильників у кожному ряду.

Нехай зал має розміри А=8м, В=5м, h=3м, стеля обладнується світильниками Л201Б з люмінесцентними лампами ЛБ80.

Рівень робітничої поверхні над полом 0,8 м, при цьому Нр=2,2 м.

Показник приміщення рівний:

fi=40/2,2 (8+5) =1,3986

По довіднику визначаємо значення коефіцієнта n1 (для значень Рс=0,5, Рп=0,3): n1=0,7. Значення коефіцієнта нерівномірного освітлення приймаємо рівним 1,1, а коефіцієнта запасу - 1,5. При загальному типі освітлення значення Emin=400 лк. Знаючи значення світлового потоку кожної лампи, можемо визначити необхідну кількість світильників:

N=400·8·5·1,5·1,1/5220·0,7·2=3 (штук)

Загальна потужність освітлювальної установки рівна:

Р=2·80·3=480 (Вт)

По результатах проведених розрахунків можна зробити висновок про те, що небезпечні і шкідливі виробничі чинники, діючи в робочій зоні, знаходяться в межах допустимих норм і їхній вплив на організм працюючих не приносить істотної шкоди здоров'ю.

6.3 Пожежна безпека

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Причини пожежі:

паління за робочим місцем;

використовувати нагрівальні прилади в приміщеннях з ПЕОМ;

від'єднувати і приєднування кабелів за не справності і наявності напруги

в мережі;

за наявністю не визначення напруги в ланцюзі, замиканням клем.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро - і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Технологічні об'ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м2.

Для гасіння можливих пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння, згідно "Правил пожежної безпеки в Україні" так і пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити (1 щит на 5000м2).

В кожній кімнаті знаходяться вогнегасники. Вогнегасники діляться на хімічні, пінні, повітряно-пінні, СО2 - вогнегасники і порошкові.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасочої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виникнення пожежі. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС.

ЕПС складаються з таких основних частин: сповіщувачів, встановлених в приміщеннях; приймальної станції, яка знаходиться в черговій кімнаті пожежної команди; блока поживи від сіті та від акумулятора (резервний); системи переключення з одної поживи на іншу; електропровідній сіті, яка з'єднує сповіщувачі з приймальною станцією.

В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

У приміщенні знаходиться розроблений і розміщений на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі з яким ознайомлені працівники підприємства.

Висновки

Результатом виконання даної дипломної роботи є створення системи, яка дозволяє адмініструвати базу даних і проводити розрахунок вартості страхового поліса за допомогою мережі Інтернет.

Реалізація даного проекту була проведена із залученням потужного й у теж час простого й безкоштовного засобу роботи з базами даних, MySQL, що дозволяє організувати, як локально, так і по комп'ютерній мережі, швидкий доступ до бази даних.

Використання потужних засобів Delphi по створенню додатків працюючих в операційній системі Windows і зокрема додатків баз даних, дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого користувача, що не спокушений у питаннях теорії баз даних.

Однієї з головних завдань Delphi полягає в розробці додатків для роботи з базами даних. У цій області Delphi займає самі передові позиції, працюючи з будь-якими системами керування базами даних. У цілому Delphi - чудовий інструмент, як для починаючих програмістів, так і для асів програмування.

Вся необхідна робота зі здійснення методів доступу до інформації збереженої в базі даних, її модифікації, підтримці бази даних у цілісному виді схована усередині й користувачеві немає необхідності знати про неї, щоб успішно вирішувати все коло виникаючих завдань пов'язаних з використанням інформації збереженій базі даних. Більше того, програмний інтерфейс максимально полегшує роботу з базою даних.

Для реалізації клієнтської частини системи була обрана мова програмування PHP. Ця мова програмування має великі можливості щодо створення прикладного програмного забезпечення та дозволяє створювати різноманітні програмні продукти, у тому числі і програмні продукти для роботи з базами даних.

Список літератури

1. Бобровский С. Delphi 5 - CПб.: Питер, 2000.

2. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000.

3. Галисеев, Г.В. Программирование в среде Delphi 8 for.net. Самоучитель.: - М.: Издательский дом "Вильямс", 2004.

4. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

5. Гофман В., Хомоненко А. Delphi 6. CПб.: БХВ-Петербург, 2004.

6. Грибачев К.Г. Delphi и Model Driven Architecture. Разработка приложений баз данных. - СПб. Питер, 2004.

7. Грибачев К. Тонкие базы данных и инструменты для их разработки в Delphi и C++Builder. - КомпьютерПресс, 2003, № 7,8.

8. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV - Санкт-Петербург, 1999.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены