Розробка програмного забезпечення для систематизації інформаційних ресурсів у сфері освіти на основі XML

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Розробка програмного забезпечення для систематизації інформаційних ресурсів у сфері освіти на основі XML»

Вступ

Одним з ключових механізмів, що використовуються при розв'язанні задач з обліку та реєстрації інформаційних ресурсів (ІР), публікації ІР та метаданих, а також моніторингу стану ІР, являється каталогізація ІР. Першою концептуальною проблемою на шляху систематизації ІР є необхідність визначення, опис яких суттєвих властивостей може представлятися в загальнодоступних каталогах ІР, призначених для поширення в сфері освіти.

В широкому сенсі під інформаційними ресурсами розуміються знання, підготовлені людьми для соціального використання в суспільстві і зафіксовані на матеріальних носіях у вигляді документів, баз даних і знань, алгоритмів, комп'ютерних програм і т. п.

ІР - це документ (сукупність документів), призначений і самостійно оформлений для поширення серед необмеженого кола осіб або слугуючий основою для надання інформаційних послуг.

Наведене визначення відображає ключові ознаки, які мають бути властиві інформаційній сутності, для того щоб бути представленою в загальнодоступному каталозі ІР. По-перше, ІР - це продукт, призначений для поширення серед необмеженого кола осіб, для яких він являє інтерес, тобто має споживацьку цінність. В той же час ІР - не обов'язково опублікований документ. Розміщення інформації про нього в каталозі може бути кроком на шляху до публікації. Доступ до ІР може бути організований через Internet або шляхом випуску тиражу інформаційних носіїв, розміри яких задовольняють потребам цих осіб і визначаються з урахуванням характеру ІР.

Друга ключова ознака ІР - оформлення, що забезпечу можливість самостійного поширення. Сутність, що не має такого оформлення, не може бути відображена в каталозі.

На ринку інтелектуальної продукції більшість ІР виступають у якості продуктів або товарів. Виключення складає особливий клас мегаресурсів Internet,

що служать основою для надання послуг. Такі ІР не являються товаром (права на їх використання не продаються і не купуються). Одне і те ж ІР, як правило, використовуються для надання різноманітних послуг. Ці послуги складають його основну цінність і не можуть бути надані без його наявності. Тому каталогізації підлягають ІР, а не послуги.

На сьогоднішній день освітнє товариство не прийшло до єдиної думки стосовно того, які види ІР доцільно охопити систематизацією і представляти в загальнодоступних каталогах ресурсів. Існуючі точки зору з даного приводу в основному заключаються в лімітації видів систематизованих ІР, під приводом складності уніфікації метаданих, трудоємності наповнення каталогів і надання переваги конкретним технологіям реалізації бізнес-процесів, передбачаючих використання таких каталогів.

Подібні обмеження не достатньо обґрунтовані з наступних причин:

По-перше, в системі освіти використовують самі різноманітні ІР. Виключення із сфери каталогізації будь-яких їх видів означає, що вони не будуть враховуватись при формуванні навчальних планів, контролі ходу їх виконання та аналізі забезпеченості системи освіти ІР і т. п. Таким чином, названі задачі будуть розв'язуватись на основі неповних вихідних даних, а ринок ІР, що залишились за рамками розгляду, буде позбавлений одного із стимулів розвитку;

По-друге, один і той же ІР може бути реалізований в різних формах і випущений на різних носіях;

По-третє, різноманітні форми представлення ІР і способи доступу до них можуть використовуватись сумісно;

По-четверте, деякі ІР являються комплексними, що являють собою набори ресурсів різних видів, зафіксованих на різних типах носіїв;

По-п'яте, крім ІР, що виступають на ринку інтелектуальної продукції в якості товарів, необхідно враховувати мегаресурси Internet, що не являються товарами, але слугують основою для надання інформаційних послуг;

По-шосте, тимчасове обмеження сфери систематизації окремими видами ІР

означає, що замість однієї специфікації метаданих, що описують ІР, буде розроблено кілька специфікацій, орієнтованих на різні класи ІР і які вводяться в дію по мірі готовності. В результаті відбудеться не спрощення, а ускладнення задач систематизації, обумовлене необхідністю узгодження специфікації, а також наявністю багатьох наборів правил формування описів в рамках різних специфікацій.

Із сказаного випливають два важливих висновки:

· В загальнодоступні каталоги ІР, що формуються в рамках систематизації, можуть включатися відомості про ІР, різних за формою представлення даних і їх характеру, зафіксованих на різних типах носіїв і підтримуючих різні способи доступу;

· Ці відомості повинні представлятися за правилами, що регламентуються єдиним набором відкритих специфікацій метаданих.

Існують різноманітні підходи до класифікації ІР. Типологія видів видавницької продукції, що випускається на паперових носіях (ДСТ 7.60-90). Класифікація електронних видавництв міститься в ДСТ 7.83-2001. Обидві класифікації являються фасетними.

В роботах, що розвиваються за кордоном, по стандартизації технологій електронної освіти важливе місце займає класифікація ІР для сфери освіти за рівнем агрегації. В технології CMI виділені чотири типи структурних одиниць контенту:

1. призначений елемент (assignable unit - AU) - найменша структурна одиниця контенту, що враховується системою управління навчальним процесом (СУНП);

2. урок (lesson) - структурна одиниця контенту, що містить навчальний матеріал, що відповідає певним цілям підготовки; урок також може включати засоби оцінювання;

3. блок (block) - група структурних одиниць курсу; блок може включати зв'язані AU та інші блоки;

4. курс (course) - завершений освітній ресурс, орієнтований на одного або кількох учнів і призначений для набуття умінь і навичок, що формують компетенцію в деякій предметній області і потрібних для виконання групи взаємопов'язаних задач; курс може включати уроки і тести, що відповідають певним цілям підготовки, і може бути частиною навчального плану;

5. елемент (asset) - одиниця контенту, що являє собою інформацію в електронному вигляді, яка може бути відправлена web-клієнту;

6. сумісно використовуваний об'єкт контенту (Sharable Content Object - SCO) - набір з одного або декількох елементів, що включає елемент, який реалізує функції інтерфейсу з СУНП;

7. агрегат (content aggregation) - інтегральний ресурс, що об'єднує одиниці контенту в інтегральну структуру.

Класифікація ІР за різними властивостями орієнтована на розв'язання різноманітних задач, що відносяться до каталогізації ІР, їх пошуку, організації доступу до них, побудові інтегральних ресурсів, управлінню використання ІР в навчальному процесі, аналізу і моніторингу забезпеченості ІР для потреб системи освіти та ін.

Документ, який представляє класифікацію, називається класифікатором. При формуванні метаданих та пошукових запитів класифікатори служать джерелами для вибору значень, що заносяться в елементи даних і поля запитів відповідного типу. Інформаційна модель метаданих може містити безліч елементів, значення яких вибираються в класифікаторах. Кожен з них відображає класифікацію ІР за властивістю, що визначається елементом даних, значення якого представлене в класифікаторі.

Серед безлічі класифікацій ІР виділимо базовий набір, що включає класифікації, які відіграють особливу роль при розробці і використанні метаданих.

Подібний статут визначається наступними моментами:

· загальністю основ ділення, що обумовлює застосовність класифікацій базового набору по відношенню до всіх ІР;

· зручністю використання даних класифікацій для організації навігації по каталогу ІР;

· реалізацією на основі даних класифікацій значної частини обмежень цілісності, що накладаються на опис ІР.

· Базовий набір включає:

· класифікацію ІР за цільовим призначенням;

· класифікацію типів ІР;

· класифікацію ІР за рівнями освіти;

· класифікацію освітніх ІР за цільовою аудиторією;

· предметні (тематичні) класифікації.

Вимоги до системи метаданих

Розв'язання більшості задач систематизації ІР пов'язане з використанням метаданих. Під метаданими розуміється інформація, яка характеризує будь-яку іншу інформацію, тобто являє собою опис ІР для сфери освіти.

Система метаданих виступає в якості центральної ланки будь - якої інформаційної системи. Метадані можуть бути як частиною ІР, так і зберігається окремо від них.

Для метаданих визначається два рівні представлення:

· інфологічний, що фіксується схемою метаданих, яка відображає склад і структуру елементів даних (полів) в екземплярі метаданих, їх семантику, типи значень (включаючи словники та класифікатори) і обмеження цілісності;

· даталогічний, що фіксується форматом метаданих, який відображає спосіб представлення (кодування) інформації.

До числа основних вимог до системи мета даних відносяться:

· універсальність в рамках встановленого розуміння ІР як об'єкта систематизації;

· структурованість і формалізованість мета даних, необхідні для їх автоматичної обробки;

· достатня виразність для забезпечення ефективного вирішення задач, які потребують наявності мета даних;

· сумісність з міжнародними стандартами і протоколами в області мета даних та інформаційного пошуку (створення умов для інтероперабельності);

· відповідності законодавству в області освіти (зокрема, встановленим рівням освіти), відображення особливостей вітчизняної освітньої системи і стандартів України;

· можливість задання обмежень цілісності, що відображають взаємозв'язки полів описання ІР;

· забезпечення можливості зберігання мета даних як сумісно з ІР, так і окремо від нього;

· можливість представлення в мета даних відомостей про створювачів, правовласників та поширювачів ІР, а також відносини між ними.

Мета дані про ІР для сфери освіти формуються і використовуються в різних системах і сервісах:

· електронних бібліотеках;

· освітніх порталах;

· системах реєстрації ІР;

· службах публікації ІР;

· сховищах (депозитаріях) ІР;

· сховищах мета даних про ІР;

· системах розробки освітнього контенту (авторському інструментарії);

· СУНП в системах управління конвентом;

· системах сертифікації ІР та ін.

Широта застосування мета даних підкреслює важливість забезпечення їх інтероперабельності, що потребує розробки для української освітньої системи єдиного набору відкритих специфікацій, що охоплюють різні види ІР і варіанти використання мета даних, сумісних з міжнародними стандартами та специфікаціями в даній області.

В наш час в світі створено багато систем мета даних, яким властивий різний статус: міжнародні, національні та галузеві стандарти, корпоративні специфікації, специфікації міжнародних консорціумів та ін.

Перерахуємо деякі системи мета даних:

· Дублінське ядро;

· GEM - розширення Дублінського ядра для описання освітніх ІР;

· MARK, призначена для описання бібліотечних ресурсів (як на паперових, так і на електронних носіях);

· GILS, призначена для описання будь-яких видів ІР, що розширює MARK і базується на протоколі Z39.50;

· ONIX, призначена для описання товарів в системах електронної комерції;

· LOM, призначена для описання освітніх ІР;

· IAFA/WHOIS++, призначена для описання мережевих ІР;

· UDDI, призначена для описання web-сервісів;

· INDECS, орієнтована на системи електронної комерції і яка містить елементи для управління правами на цифрові об'єкти;

· EAD, призначена для опису архівних матеріалів;

· МЕКОФ - міжнародний комунікативний формат, що виступає в якості альтернативи MARC;

· формат опису баз даних та машиночитаємих інформативних масивів.

ІР для сфери освіти (в першу чергу комп'ютерні засоби навчання), володіють специфікою, котра потребує забезпечення можливості відображення в мета даних:

1. логічної та фізичної структур ІР;

2. інформації для взаємодії ІР з СУНП, в рамках якого виконується налагодження ІР на поточні умови застосування та конкретного учня, а також фіксація ходу і результатів його роботи;

3. правил, що визначають методику роботи з ІР (порядок навігації за його компонентами, оцінювання дій учня);

4. педагогічних характеристик (рівень освіти, цільова аудиторія, складність, контактний час і т.д.), необхідних для прийняття рішення про включення ІР в склад контенту, що покриває навчальний план або програму;

5. інформації для побудови інтегрального ресурсу на основі багатьох ІР.

Структура інформаційної моделі метаданих

Інформаційна модель, що представляє форму опису ІР, складається із сукупності елементів даних, утворюючих ієрархічну структуру. Елементи даних підрозділяються на неподільні та складові. Перші відповідають листкам ієрархії, другі - транзитним вузлам.

Складовий елемент включає один або кілька елементів, серед яких можуть бути як неподільні, так і складові елементи. Елементи, що входять в складовий елемент, називаються підлеглими цьому елементу. В свою чергу, складовий елемент по відношенню до вхідних в нього елементів називають підлеглим або батьківським.

Складовий елемент не має інтегрального значення. Його значення виражається через значення вхідних в нього елементів.

Неподільний елемент даних не має підлеглих елементів. Він може мати самостійне значення, що відповідає множені допустимих значень, які визначаються асоційованим з елементом типом даних.

На верхньому рівні ієрархії інформаційної моделі представлені дев'ять контейнерів:

· загальні відомості про ІР (general);

· життєвий цикл ІР (lifecycle) - відомості про поточний стан ІР і суб'єкта, що вніс вклад в його створення і розвиток;

· метаметадані (metametadata) - характеристики описання ІР (екземпляра мета даних);

· технічні характеристики ІР (technical);

· освітні характеристики ІР (educational);

· права інтелектуальної власності на ІР (rights) - відомості про права інтелектуальної власності на ІР і пов'язаних з ними умовах його використання;

· відносини (relation) - відомості про відносини між описаним ІР та іншим ІР;

· анотація (annotation) - коментарі про застосування ІР та відомості про те, хто і коли їх складав;

· класифікаційні ознаки (classification) - класифікаційні ознаки ІР в рамках різних класифікаторів.

Елемент даних не може бути включений в екземпляр мета даних без свого батьківського контейнера. Таким чином, із наявності будь-якого елемента в екземплярі мета даних автоматично слідує входження в цей екземпляр і батьківського контейнера даного елемента.

Елемент даних в інформаційній моделі характеризується наступними атрибутами:

1. індексом;

2. іменем;

3. описом;

4. повторюваністю;

5. впорядкованістю значень;

6. типом даних;

7. граничним об'ємом;

8. граничною повторюваністю.

Словники та класифікатори

В LOM словником називається рекомендований список значень неподільного елемента даних. Елементам, для яких передбачені словники значень, відповідає словниковий тип даних.

В інформаційній моделі використовуються словники, що відносяться до трьох категорій:

· словник LOM - словник, визначений в стандарті [13];

· розширений словник LOM - словник, визначений, в який додано одне або кілька значень [13];

· словник RUS_ LOM - словник, визначений в інформаційній моделі для елемента розширення LOM.

Словники двох перших категорій співвідносяться з елементами словникового типу концептуальної схеми LOM. Словники третьої категорії містять рекомендовані набори значень елементів словникового типу розширення LOM.

В LOM під класифікатором розуміють множину значень, що утворюють ієрархічну структуру. В такій інтерпретації словник можна розглядати як однорівневий класифікатор.

Деякі класифікатори допускають можливість вибору із них значень будь-якого рівня, інші - лише листків. Для представлення характеристик, що виражаються значеннями з класифікаторів, в інформаційній моделі служить контейнер 9.В рамках цього класифікована ознака ІР може бути специфікована в короткій або повній формі.

В рамках контейнера 9 вказуються класифікаційні ознаки, що відображають:

· цільове призначення ІР;

· тип ІР для сфери освіти;

· рівні освіти, на які розрахований ІР;

· тематику ІР.

Крім або замість класифікаційних ознак в контейнері 9 можуть бути представлені текстові коментарі і багато ключових слів, що характеризують ІР в контексті мети класифікації. Ці поля дозволяють відобразити особливості ІР, що не враховуються застосованим класифікатором. Вони також призначені для пояснення класифікаційних ознак, що вибираються із недостатньо поширених класифікаторів.

Представлення метаданих

Розглядаєма інформаційна модель відноситься до інфологічного рівня. Її специфікація стосується представлення метаданих лише в частині типів даних, що відповідають її елементам. Всі інші аспекти представлення метаданих (мітки елементів, кодування, використані набори символів, коди словникових значень та ін.) специфікацією не регламентується.

Порядку, в якому приведені елементи даних в інформаційній моделі, не обов'язково дотримуватись в екземплярі метаданих. Екземпляр метаданих повинен зберігати підлеглість елементів даних, встановлену в інформаційній моделі. Порядок елементів в ньому може бути довільним.

1. Постановка завдання

1.1 Найменування та область застосування

програмний метадані словник надбудова

Найменування розробки: систематизація інформаційних ресурсів у сфері освіти. Система призначена для систематизація інформаційних ресурсів у сфері освіти і може бути використана учнями та викладачами для заповнення метаданих про інформаційні освітні ресурси.

1.2 Підстава для створення

Підставою для розробки є наказ №73С-01 від 29 жовтня 2009 р. по Криворізькому інституту КУЕІТУ.

Початок робіт: 01.11.09. Закінчення робіт: 25.05.10.

1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення

Проектована гнучка комп'ютеризована система реалізована на мові XML. Програмний продукт може функціонувати у будь-якому XML редакторі. Програма створена на основі державних та міжнародних стандартів та відповідають усім необхідним вимогам.

До складу програми входять:

- generalLom.xsd - XML схема;

- vCard.xsd - міжнародній стандарт для заповнення метаданих про творців;

- vocab_lom.xsd - словник міжнародного стандарту;

- vocab_rus_lom.xsd - розширення словника міжнародного стандарту;

1.4 Мета й призначення

Метою даної дипломної роботи є розробка гнучкої комп'ютеризованої системи на основі XML, яка призначена для заповнення метаданих освітніх інформаційних ресурсів. Система пройшла практичну апробацію і може бутивикористана учнями та викладачами для заповнення метаданих освітніх інформаційних ресурсів.

1.5 Загальні вимоги до розробки

Вимоги до програмного забезпечення:

· Робота в середовищі операційних систем Windows 2000/XP; Простота й зрозумілість інтерфейсу.

Мінімальні вимоги до апаратного забезпечення:

· IBM-сумісний комп'ютер, не нижче Pentium IV, RAM-512Mb, SVGA-800*600*16bit;

· Вільний простір на жорсткому диску не менш 600 Мб.

· Редактор XML.

1.6 Джерела розробки

Джерелами розробки дипломної роботи є:

· довідкова література;

· наукова література;

· технічна література;

· програмна документація.

2. Вимоги до системи метаданих

2.1 Задачі систем метаданих

Вирішення багатьох задач систематизації інформаційних ресурсів пов'язано із використанням метаданих. Під метаданими розуміють інформацію, яка характеризує будь-яку іншу інформацію. У розгляданому контексті екземпляр метаданих представляє собою опис інформаційних ресурсів для сфери освіти.

Meta Data Coalition у документі «Open Information Model» визначає як описову інформацію про структуру та зміст даних, а також процесів та програм, котрі маніпулюють даними. Метадані можуть характеризувати сутність, яка відноситься не тільки до віртуального простору, а також і до реального світу. Це важливо тому, що опис інформаційних ресурсів для сфери освіти можуть містити відомості про творців, власників та розповсюджувачів, а також про події, в котрих вони фігурують.

Система метаданих виступає у якості центральної ланки любої інформаційної системи. Метадані можуть бути як частиною інформаційних ресурсів так і зберігатись окремо від них. Наприклад, вихідні відомості видання, по відношенню до нього є метаданими, наводяться у самому виданні і крім того, додаються до бібліотечного каталогу.

Як і в технологіях баз даних, для метаданих визначаються два рівня представлення:

· Інфологічний, фіксується схемою метаданих, котра відображає склад та структуру елементів даних (полів) в екземплярі метаданих, їх семантику, типи значення (включаючи словники та класифікатори) обмеження цілісності;

· Датологічний, фіксується форматом метаданих, котрий відображує представлення (кодування) інформації.

До числа основних вимог до системи метаданих відноситься:

· Універсальність у рамках установленого розуміння інформаційних ресурсів як об'єкта систематизації;

· Структурованість та формалізованість метаданих, необхідних для їх автоматичної обробки;

· Достатня виразність для забезпечення ефективного рішення задач, потребуючих наявності метаданих;

· Сумісність із міжнародними стандартами та протоколами у області метаданих та інформаційного пошуку;

· Відповідність українському законодавству у сфері освіти, відображення особливостей вітчизняної системи освіти та стандартів;

· Можливість завдання обмежень цілісності, які відображають взаємозв'язок полів та описань інформаційних ресурсів;

· Забезпечення можливості зберігання метаданих як сумісно з інформаційними ресурсами, так і окремо від нього;

· Можливість представлення у метаданих відомостей про творців, право власників та розповсюджувачів інформаційних ресурсів, а також відношення між ними.

Метадані про інформаційні ресурси для сфери освіти формуються та використовуються в різних системах та сервісах:

· Електронні бібліотеки;

· Освітні портали;

· Системи реєстрації інформаційних ресурсів;

· Службах публікації інформаційних ресурсів;

· Сховищах (Депозитаріях) інформаційних ресурсів;

· Сховищах Метаданих про інформаційні ресурси;

· Системах розробки освітнього контенту;

· Системах сертифікації інформаційних ресурсів та іншого.

Широта застосування метаданих підкреслює важливість забезпечення

їх інтерпарабельності, що потребує розробки для української освітньої системи єдиного набору відкритих сертифікацій, охоплюючи різні види інформаційних ресурсів та варіанти використання метаданих, совісних з міжнародними стандартами та специфікаціями у цій області. У подальшому прийняті домовленості доцільно фіксувати у рамках галузевих стандартів по метаданим.

Сумісність вітчизняної системи метаданих з міжнародними

стандартами та специфікаціями забезпечує:

· Взаємну «прозорість» метаданих в українських та зарубіжних каталогах та репозиторіях для пошукових засобів, що створюють умови для обміну інформаційними ресурсами;

· Спрощення створення інформаційних ресурсів орієнтованих на зарубіжний ринок;

· Можливість обміну метаданими між українськими та зарубіжними каталогами та репозиторіями;

· Можливість формування та використання метаданих, призначених для розміщення в українських каталогах і репозиторіях, у зарубіжних інструментальних засобах.

Існує три підходи для побудови схеми метаданих. рис. 2.1 ілюструє їх якісні оцінки з двох різних точок зору:

· Степінь забезпечування інтероперабельності;

· Переліку специфікацій української системи освіти зручності рішення задач потребуючих метадані.

Вимоги, асоційованими з виділеними шкалами оцінювання, супротивлять одне одному. У цьому плані розумним компромісом представляється інший підхід який і пропонується використовувати.



Рис. 2.1 Побудова схеми метаданих

До нинішнього часу у світі створено багато систем метаданих, які

володіють різними статусами: міжнародним, національним та галузеві стандарти, корпоративні специфікації, специфікації міжнародних консорціумів [28,29]. Потрібно відзначити, що ряд розробок, не маючи статусу офіційно затверджених стандартів «де-юре», широко використовуються на практиці і розглядаються у якості стандартів «де-факто».

Перелічимо деякі системи метаданих:

· Дублінське ядро;

· GEM - розширення Дублінського ядра для опису освітніх ІР;

· MARС, призначена для опису бібліотечних ресурсів;

· GILS, призначена для опусу будь-яких видів ІР, розширення для MARС та базується на протоколі Z39.50;

· ONIX, призначена для опису товарів у системах електронної комерції;

· LOM, призначена для опису освітніх ІР;

· IAFA\WHOIS++, призначена для опису мережевих ІР;

· UDDI, призначена для опису web-сервісів;

· INDECS, орієнтована на системи електронної комерції та має елементи для управління правами на цифрові об'єкти;

· EAD, призначений для опису архівних матеріалів;

· МЕКОФ, міжнародний комунікативний формат, виступаючий у якості альтернативи MARC [18-20];

· Формат опису баз даних та машиночитаних інформаційних масивів.

С точки зору орієнтації на види інформаційних ресурсів та сфера застосування, системи метаданих підрозділяють на універсальні та спеціалізовані. До універсальних систем відносять Дублінське ядро та GILS. Плюси й мінуси виділених класів систем метаданих відображені на рис. 2.2.

Рис. 2.2 Плюси й мінуси виділених класів систем метаданих

Інформаційні ресурси для сфери освіти (у першу чергу комп'ютерні системи освіти) володіють специфікацією, котра потребує забезпечення можливості відображення у метаданих [2]:

· Логічної і фізичної структури ІР;

· Інформація для взаємодії інформаційних ресурсів та СУУП, у рамках котрого виконуються настройки інформаційних ресурсів на поточні умови застосування та конкретного учня, а також фіксація хода і результатів її роботи;

· Правил, визначаючих методику роботи з інформаційними ресурсами (порядок навігації по його компонентам, оцінювання дій учня);

· Педагогічних характеристик (рівень освіти, цільова аудиторія, складність, контактний час і т.д.), необхідних для прийняття рішення про ввімкнення інформаційних ресурсів до складу контента, який покриває учбовий план або програму;

· Інформації для побудова інтегрального ресурсу на основі багатьох інформаційних ресурсів.

Висловленні міркування слугують доводами у користь застосування спеціалізованої системи метаданих. У якості основи такої системи пропонується обрати систему LOM, прийняту IEEE у якості стандарту в 2002 р. Відзначимо наступні причини, аргументуючи дане рішення:

· LOM являється відкритим стандартом та забезпечує майже усі висунуті вимоги до системи метаданих (для відображення особливостей української системи освіти пропонуються розширення);

· У порівнянні з іншими системами метаданих, орієнтованими на освітні інформаційні ресурси, LOM найбільш структурований та володіє більшою виразністю;

· LOM включає представлений набір полів, які дозволяють описувати широкий спектр інформаційних ресурсів (не тільки інформаційних ресурсів для сфери освіти), при чому усі елементи даних Дублінського ядра відображаються у LOM;

· LOM відображає опит, який був надбаний ведучими світовими розробниками інформаційних ресурсів для сфери освіти та постачальниками освітніх послуг;

· Опис інформаційних ресурсів на основі LOM являє собою частину маніфесту (зовнішнього формату представлення інформації, фіксуючої структуру інформаційних ресурсів та логіку навігації по структурі) [30].

У рамках проекту по створенню концепції ОСГУРМ була розроблена інформаційна модель, визначальна на інфологічному рівні структуру екземпляра метаданих про інформаційні ресурси для сфери освіти. У розглянутому контексті екземпляр метаданих відповідає опису інформаційних ресурсів для сфери освіти.

Модель реалізована як розширення схеми LOM та задовольняє усім вимогам, представлених к таким розширенням. Вона повністю включає схему LOM, зберігаючи семантику та атрибути її елементів, а також набори значень, які входять в пов'язані з ними словники [13].

Розширення передбачає:

· Додання в інформаційну модель ряд нових елементів та асоційованих з ним словників;

· Додання значень у словники LOM (розширення словників LOM).

· Причини вводу розширень та його цілі:

· Відображення специфікацій української системи освіти, а також законодавства та стандартів України;

· Більш глибока структуризація та формалізація деяких елементів даних;

· Забезпечення можливості представлення у метаданих характеристик, специфічних для інформаційних ресурсів, які розповсюджуються на інформаційних носіях;

· Розвиток обмежень цілісності для підвищення можливостей формальної верифікації метаданих та зменшення помилок у них.

Концептуальна схема LOM визначає форму описання освітнього об'єкту. Останній інтерпретується як цифрова або нецифрова сутність, котра може використовуватися в освітніх цілях. У контексті розробленої інформаційної моделі вказаному трактуванні відповідає поняття інформаційні ресурси для сфери освіти. Поняття «освітній об'єкт» використовується у більш вузькому сенсі та асоціюється з одним із видів інформаційних ресурсів.

Визначення та використання спільної інформаційної моделі метаданих про освітні інформаційні ресурси сприяють:

· Забезпеченню високої степені семантичної інтерперабельності метаданих;

· Підвищенню ефективності пошуку освітніх інформаційних ресурсів;

· Розширенню застосовності освітніх інформаційних ресурсів та скороченню затрат на їх створення за рахунок багатократного застосування одних і тих же інформаційних ресурсів у різних програмах.

2.2 Структура інформаційної системи метаданих

Інформаційна модель, що являє собою форму описання інформаційного ресурсу (ІР), складається із сукупності елементів даних, що утворюють ієрархічну структуру. Елементи даних поділяються на неподільні та складові. Перші відповідають листкам ієрархії, другі - транзитним вузлам.

Складовий елемент включає один або декілька елементів, серед яких можуть бути як неподільні, так і складові елементи. Елементи, що входять в складовий елемент, називаються підлеглими цьому елементу. В свою чергу, складовий елемент по відношенню до елементів, які в нього входять, називають таким, що підкоряє, або батьківським.

Складовий елемент не має інтегрального значення. Його значення виражається через значення елементів, що входять до нього. В описуваній інформаційній моделі складові елементи відповідають типу даних «контейнер», а самі складові елементи називаються контейнерами.

Неподільний елемент даних не має підлеглих елементів. Він може мати самостійне значення, що відповідає множині допустимих значень, яке визначається асоційованим з елементом типом даних.

На верхньому рівні ієрархії інформаційної моделі представлені дев'ять контейнерів:

· Загальні відомості про ІР (general);

· Життєвий цикл ІР (lifecycle) - відомості про поточний стан ІР і суб'єкта, що вніс вклад в його створення і розвиток;

· Метаметадані (metametadata) - характеристики описання ІР (екземпляра мета даних);

· Технічні характеристики ІР (technical);

· Освітні характеристики ІР (educational);

· Права інтелектуальної власності на ІР (rights) - відомості про права інтелектуальної власності на ІР і пов'язаних з ними умовах його використання;

· Відносини (relation) - відомості про відносини між описаним ІР та іншим ІР;

· Анотація (annotation) - коментарі про застосування ІР та відомості про те, хто і коли їх складав;

· Класифікаційні ознаки (classification) - класифікаційні ознаки ІР в рамках різних класифікаторів.

Елемент даних не може бути включений в екземпляр мета даних без свого батьківського контейнера. Таким чином, із наявності будь-якого елемента в екземплярі мета даних автоматично слідує входження в цей екземпляр і батьківського контейнера даного елемента. Наприклад, для представлення в екземплярі метаданих елемента 1.1.1 необхідно, щоб цей екземпляр також містив контейнери 1.1 і 1 (індекси елементів даних відповідають специфікації базової інформаційної моделі).

Елемент даних в інформаційній моделі характеризується наступними атрибутами:

1. індексом;

2. іменем;

3. описом;

4. повторюваністю;

5. впорядкованістю значень;

6. типом даних;

7. граничним об'ємом;

8. граничною повторюваністю.

Індекс елемента відображає його положення в ієрархічній структурі метаданих і складається з компонентів, що виражаються арабськими цифрами і записуються через крапку. Наприклад, неподільні елементи 1.1.1 і 1.1.2 входять в контейнер 1.1, який, в свою чергу, підлеглий контейнерові 1.

Індекси елементів розширення LOM включають латинський символ «е» (від «extension» - розширення), що стоїть перед цифровим компонентом, що відповідає рівню, на якому розміщується перший елемент доданої гілки, що являється підлеглим по відношенню до всіх інших її елементів. Для множини доданих елементів, підлеглих загальному елементу LOM, нумерація починається з одиниці. Наприклад, в контейнер 1 введені два елементи розширення: 1.е1 і 1.е2. елемент 1.е1 являється коренем доданої гілки, що включає на наступному рівні два елементи розширення: 1.е1.1 і 1.е1.2. подібний спосіб розстановки індексів виключає необхідність пере визначення при зміні індексів у LOM.

Імена елементів даних записуються прописними латинськими літерами без пробілів. Імена елементів розширенні LOM починаються з префікса «rus_lom_».

Імена елементів можуть використовуватися в якості ключових слів (міток), що ідентифікують відповідні поля та групи полів у представленні метаданих. Способи і форми представлення метаданих специфікацією інформаційної системи не регламентуються.

Опис елемента характеризує його семантику, зв'язок з іншими елементами, допустимі значення, їх формат, правила і рекомендації, що стосуються представлення та інтерпретації значень. Також в описі наводяться приклади значень елементів, що виділяються в тексті лапками (ці ляпки слугують лише для ідентифікації кордонів значень і не входять в них).

Атрибут повторюваності відображає обов'язковий або необов'язковий статус елемента в рамках батьківського контейнера к екземплярі метаданих, а також допустимість наявності в екземплярі метаданих деяких екземплярів елемента (тобто, допустимість вказування деяких його значень).

Повторюваність визначається в рамках батьківського елемента, тобто контейнера, який безпосередньо підкоряє даний елемент. Для вираження повторюваності використовуються позначення, наведені в таблиці 2.1.

Всі елементи даних інформаційної моделі являються необов'язковими. Атрибут повторюваності «1» фіксує обов'язковість наявності єдиного екземпляра елемента при умові включення в екземпляр метаданих його батьківського контейнера. Наприклад, екземпляр контейнера 1.1 повинен обов'язково містити по одному екземпляру контейнерів 1.1.1 і 1.1.2, яким приписаний атрибут повторюваності «1».

Аналогічно атрибут повторюваності «+» фіксує обов'язковість наявності хоча б одного екземпляра елемента при умові включення в екземпляр метаданих його батьківського контейнера. Наприклад, екземпляр контейнера 4.е3 повинен обов'язково містити хоча б один екземпляр контейнера 4.е3.1, якому приписаний атрибут повторюваності «+».

Для деяких контейнерів подібні умови являються більш складними і не виражаються через атрибути повторюваності підлеглих елементів, а задаються вербально в описі. Наприклад, екземпляр контейнера 1.е1 повинен містити, як мінімум, або екземпляр елемента 1.е1.1 або хоча б один екземпляр елемента 1.е1.2.

Кожен екземпляр контейнера, що повторюється являє собою кортеж, складений із значень підлеглих йому елементів. Наприклад, множині екземплярів контейнера 1.1, що має атрибут повторюваності «*», відповідає невпорядкований список пар (значення елемента 1.1.1, значення елемента 1.1.2).

Таблиця 2.1

Позначення	Інтерпритація
1	обов'язковий неповторюваний елемент; повинен бути присутнім один і лише один його екземпляр
?	0 або 1 (необов'язковий неповторюваний елемент; може бути присутній лише один його екземпляр)
+	1 або більше (обов'язковий повторюваний елемент; повинен бути присутній хоча б один екземпляр)
*	0 або більше (необов'язковий повторюваний елемент; можуть бути присутні один або більше його екземплярів)

Описувана інформаційна модель являє загальну схему метаданих про ІР для сфери освіти.

Атрибут впорядкованості значень визначається для елементів, котрим приписаний атрибут впорядкованості «+» або «*». Множина значень такого елемента може бути невпорядкованою і впорядкованою. В першому випадку порядок значень в екземплярі метаданих являється несуттєвим. Наприклад, значення елемента 1.3 (мова ІР) перераховуються в довільному порядку. В другому випадку порядок в якому наведені значення, має певний зміст. Наприклад, порядок значень елемента 2.3.2 (суб'єкт, що вніс вклад в ІР) відображає зменшення ступеня цього вкладу.

В описі інформаційної моделі атрибут впорядкованості значень виражає ключове слово «ordered».

Складові елементи відносяться до типу даних «контейнер». Для неподільних елементів тип даних визначає область допустимих значень і форму їх представлення. В якості типів даних також виступають декілька стандартних контейнерів, які багатократно використовуються для вираження значень елементів, що являються листками в ієрархії базової інформаційної моделі.

Граничний об'єм фіксує максимальний розмір значення елемента, виражений в символах. Гранична повторюваність задає максимальну кількість значень повторюваного елемента в екземплярі метаданих.

Для вираження граничного об'єму та граничної повторюваності використовують показник «найменший допустимий максимум» (SPM - smallest permitted maximum), що визначає найменший максимальний розмір значення або найменшу максимальну кількість екземплярів (значень) елемента даних, які повинні підтримувати програму, що працює з метаданими. Наприклад, вказування для елемента типу рядок граничного об'єму рівного 50 символами та інтерпретованого як SPM, означає, що програма, що оперують метаданими, повинні коректно обробляти значення цього елемента, які мають розмір, що не перевищує, як мінімум, 50 символів. Аналогічно, із граничної повторюваності елемента, рівної 10 екземплярам та інтерпретованої як SPM, слідує, що програми, які оперують з метаданими повинні коректно обробляти як мінімум 10 екземплярів (значень) цього елемента в рамках одного екземпляра метаданих. При цьому не забороняється реалізовувати у програмі підтримку граничного об'єму та повторюваності, що перевищують встановлене значення SPM.

2.3 Словники та класифікатори

В LOM словником називається рекомендований список значень неподільного елемента даних. Елементам, для яких передбачені словники значень, відповідає словниковий тип даних (vocabulary-type).

В інформаційній моделі використовуються словники, що відносяться до трьох категорій:

· словник LOM - словник, визначений в стандарті IEEE 1484.12.12.2002 Learning Object Metadata standard [13];

· розширений словник LOM - словник, визначений в стандарті IEEE 1484.12.12.2002 Learning Object Metadata standard, в який додано одне або кілька значень (наприклад, словник для елемента 2.3.1) [13];

· словник RUS_ LOM - словник, визначений в інформаційній моделі для елемента розширення LOM (наприклад, словник для елемента 1.е1.2).

Словники двох перших категорій співвідносяться з елементами словникового типу концептуальної схеми LOM. Словники третьої категорії містять рекомендовані набори значень елементів словникового типу розширення LOM.

Значення елемента словникового типу представляється у вигляді пари (ідентифікатор словника-джерела, значення зі словника-джерела). Для словників LOM ідентифікатором служить рядок «LOMv1.0», для словників RUS_ LOM рядок «RUS_ LOMv1.0». Для розширених словників LOM ідентифікатор залежить від вибраного значення. У випадку, коли це значення належить вихідному словнику LOM, використовується ідентифікатор «LOMv1.0». якщо ж вибране значення додане в словник LOM в специфікації інформаційної моделі, то використовується ідентифікатор «RUS_ LOMv1.0».

Значення елементів словникового типу можуть вибиратися не лише зі словників, приведених в специфікації інформаційної моделі, але й з будь-яких інших словників. При цьому обов'язково повинен бути визначений словник-джерело. Для його задання можуть бути вказані як ідентифікатор, так і посилання (URL) на мережевий ресурс, який представляє використовуваний словник (наприклад, «http://www.vocabularies.ru/vocabulary1»).

Використання словників, визначених в специфікації інформаційної моделі, підвищує семантичну інтероперабельність метаданих і тому являється більш бажаною.

В LOM під класифікатором розуміють множину значень, що утворюють ієрархічну структуру. В такій інтерпретації словник можна розглядати як однорівневий класифікатор.

Деякі класифікатори допускають можливість вибору із них значень будь-якого рівня, інші - лише листків. Для представлення характеристик, що виражаються значеннями з класифікаторів, в інформаційній моделі служить контейнер 9. В рамках нього класифікована ознака ІР може бути специфікована в короткій або повній формі. Коротка форма аналогічна представленню значення словникового типу: значення елемента 9.2.1 задає ідентифікатор класифікатора-джерела, а екземпляр контейнера 9.2.2 - вибране із цього класифікатора значення. В повній формі замість єдиного екземпляра контейнера 9.2.2 приводить послідовність його екземплярів, що відповідає шляху в класифікаторі, тобто ланцюжку вершин починаючи від кореня до вибраної вершини.

В рамках контейнера 9 вказуються класифікаційні ознаки, що відображають:

· цільове призначення ІР;

· тип ІР для сфери освіти;

· рівні освіти, на які розрахований ІР;

· тематику ІР.

Цільова аудиторія ІР описується елементом метаданих 5.5 словникового типу. В якості словника використовується однорівневий класифікатор.

Крім або замість класифікаційних ознак в контейнері 9 можуть бути представлені текстові коментарі і багато ключових слів, що характеризують ІР в контексті мети класифікації. Ці поля дозволяють відобразити особливості ІР, що не враховуються застосованим класифікатором. Вони також призначені для пояснення класифікаційних ознак, що вибираються із недостатньо поширених класифікаторів.

3. Базова інформаційна модель

3.1 Представлення метаданих

Розглядувана інформаційна модель відноситься до інфологічного рівня. Її специфікація стосується представлення метаданих лише в частині типів даних, що відповідають її елементам. Всі інші аспекти представлення метаданих (мітки елементів, кодування, використані набори символів, коди словникових значень та ін.) специфікацією не регламентується.

Порядку, в якому приведені елементи даних в інформаційній моделі, не обов'язково дотримуватись в екземплярі метаданих. Екземпляр метаданих повинен зберігати підлеглість елементів даних, встановлену в інформаційній моделі. Порядок елементів в ньому може бути довільним. Наприклад, контейнер 2 може бути попереду контейнера 1, а елемент 2.1 може йти за елементом 2.2.

3.2 Опис головних елементів

Базова інформаційна модель метаданих про інформаційні ресурси для сфери освіти наведені нижче:

Таблиця 3.1

Індекс	Ім'я елементу даних	Опис	Повторність, гранична повторність, упорядкованість значень	Типи даних, граничний об'єм
1	general	Загальні відомості про ІР. Контейнер, що мітить елементи, які представляють загальні характеристики ІР як єдиного цілого.	?	Контейнер
1.1	identifier	Глобальне унікальне позначення ІР. Контейнер, який місить пару елементів, які представляють позначені ІР у рамках деякого каталогу перший елемент (1.1.1) містить ім'я каталогу, другий (1.1.2) - унікальний ідентифікатор (позначення) ІР у цьому каталозі.	* SPM: 10 екз.	Контейнер
1.1.1	catalog	Ім'я каталогу Дане ім'я фіксує джерело для ідентифікатора ІР, який приво - диться у елементі 1.1.2 Приклади: «ISBN»; «ISSN»; «URL».	?	Контейнер
1.1.2	entry	Ідентифікатор (позначення) ІР у рамках каталогу. Приклади: «5-9216-0044-Х»; «0340-3246»; «http://www.abc.com/index.htm».	?	Рядок SMP: 1000 симв.
1.1.3	language	Мова ІР. Природна мова, на котрій представлена інформація у ІР, або котрий використовується для зв'язку з кінцевими користувачами ІР. Для програмних продуктів, які не містять текстових компонентів, вказується мова інтерфейсу користувача. Якщо у програмно-інформаційному продукті мова текстових компонентів відрізняється від мови інтерфейсу користувача, або інтерфейс програмного продукту розроблений на декількох мовах, або в ІР входять текстові компоненти на різних мовах, ці мови позначаються у різних екземплярах елементу. Семантика даного елементу відрізняється від семантики елемента 5.11. Останній визначає природну мову, яка буде рідною для кінцевих користувачів ІР. Наприклад, для підручника англійської мови, який призначений для україномовних учнів, значення елементу 1.3 буде англійський, а значення елементу 5.11 - український. Семантика даного елементу відрізняється від семантики елемента 3.4, який визначає мову екземпляра метаданих. Значення елементу представляється по правилам, які описані у [12], і мають вигляд: <первинний код> [» -»< вторинний код >]. У багатьох випадках первинний код представляє мову, а вторинний код - країну. Коди розділяються тире. Код мови вказується по [14], код країни - по [16]. Випадки коли ІР не містить мовного контенту, виражає значення «none». Рекомендується код мови приводити маленькими літерами, а код країни - великими. Засоби формування метаданих для даного елементу повинні встановлювати значення по замовчуванню, які відповідають українській мові. Приклади: «ua», «en», «en-UK», «fr-FR», «fr-CA», «eng-GB-cockney».	* SMP:10 екз.	Рядок SMP:100 симв.
1.4	description	Опис ІР (анотація). Текст, який відображає основні характеристики, особливості та переваги ІР, які потребуються для попереднього ознайомлення з ними потенційних користувачів. Для ІР, які являються виданнями, спочатку приводиться бібліографічне описання для паперових носіїв або для електронних носіїв, а потім - анотація. Якщо сумарний об'єм бібліографічного опису і анотація перевищують SMP для даного елементу, то вводиться два його екземпляри. У першому приводиться бібліографічний опис, а у другому - анотація.	* SMP:10 екз.	langstringtye SMP:2000 симв.
1.5	keyword	Ключове слово. Ключове слово або фраза, яка характеризує ІР. Значення набирається маленькими літерами. Виключення становлять абревіатури, марки технічних об'єктів і подібні вирази, які набираються великими літерами, а також імена осіб та організацій, які починаються з великих літер. У кінці поля крапка не ставиться, якщо це не передбачено правилами використовуваної мови. Ключове слово повинно представляти характеристику ІР, котра не відображається за допомогою інших елементів опису. Кожний екземпляр даного елементу представляє одне ключове слово або фразу. Приклади: «механіка», «види руху», «прямолінійний рух».	* SMP:10 екз.	langstringtye SMP:1000 симв.
1.6	coverage	Просторове та часове охоплення вмісту ІР. Характеристика, які відображають просторове та часове охоплення вмісту ІР (географічні, історичні, культурні аспекти). Приклади: «Велика вітчизняна війна»; «Латинська Америка»; «20-те століття».	* SMP:10 екз.	langstringtye SMP:1000 симв.
1.7	structure	Структура ІР. Структура, яка виникає через відношення між компонентами ІР. Словник LOM: atomic - неподільний ІР, який не володіє внутрішніми засобами навігації; collection - колекція (масив компонентів ІР, які не мають засобів навігації по ним); networked - мережева; hierarchical - ієрархічна; linear - лінійна. Для ІР, структура якого описана як atomic значення елементу 1.8 як правило 1. для ІР, структура якого описана як collection, networked, hierarchical або linear, значення елементу 1.8 як правило 2, 3 або 4.	?	vocabulary type
1.8	agragga tionlevl	Рівень агрегації ІР. Виражається цілим числом від 1 до 4. Словник LOM: 1 - низький рівень агрегації: неподільний ресурс (файл даних, програмний модуль); 2 - набір або масив ресурсів першого рівня (наприклад, web-сторінка з текстом та вбудованими малюнками); 3 - колекція малюнків першого та другого рівнів (наприклад, масив web-сторінок, зв'язаних гіперпосиланнями, та сторінка яка має індекс для доступу к іншим сторінкам); 4 - найбільша степінь агрегації: колекція ресурсів третього рівня; може рекурсивно вмикати ресурси четвертого рівня (наприклад, набір електронних курсів). Для ІР, рівень агрегації якого дорівнює 1, значення елементу 1.7, як правило є atomic. Для ІР, рівень агрегації якого дорівнює 2, 3 або 4, значення елемента 1.7 як правило є collection, networked, hierarchical.	?	vocabulary type
1.е1	rus_lom_ servise	Послуги, які надаються на базі ІР. Контейнер, який містить елементи, що надає послуги, які надаються на базі ІР. Екземпляр цього контейнера повинен містити я мініму або елемент 1.е1.1 з певним значенням, або хоч би один екземпляр елементу 1.е1.2. Примітка: розширення rus_lom.	?	контейнер
1.е1.1	rus_lom_ service description	Опис послуг. Опис послуг, які надаються на базі ІР, та умов їх надання. Передбачається, що такі послуги можуть надавати дистриб'ютори або провайдери контента. Примітка: розширення rus_lom.	?	langstringtye SMP:2000 симв.
1.е1.2	rus_lom_ formal- service	Формальне представлення послуг, які надаються на базі ІР. Словник RUS_LOM: advertising - відправка рекламних матеріалів по ІР; news distribution - розсилка новин по ІР; consulting by telephone - консультації користувачів по телефоном; consulting by internet - консультації користувачів через internet; training - навчання користувачів для роботи з ІР. adaptation - настройка ІР на умови застосування; other - інше. Примітка: розширення rus_lom.	* SPM:7 екз.	vocabulary type
1.е2	rus_lom_ formalspan	Формальне представлення часового охоплення вмісту ІР. Дата або період часу, до якого відноситься інформація в ІР. Даний елемент рекомендовано визначати для масиві документів та баз даних, а також будь-яких інших ІР, для яких подібні відомості існують. Значення виражається відповідно з [15]. Примітка: розширення rus_lom.	* SPM:10 екз.	datetype
2	lifecycle	Життєвий цикл ІР. Контейнер, який містить елементи, котрі представляють поточний стан ІР та інформацію про суб'єктів, які внесли вклад в його створення та розвиток.	?	контейнер
2.1	version	Версія ІР. Версія або редакція ІР. Приклади: v. 1.0; 3.1 alpha; 2-га редакція.	?	lingstringtype SMP:50 симв.
2.2	status	Статус ІР. Словник LOM: draft - чорновий варіант.	?	vocabulery type
2.3	contribute	Контейнер, який містить елементи, котрі представляють інформацію про суб'єктів, які внесли вклад в його створення та розвиток, а також забезпечення його поточного стану. Примітка: Екземпляр даного контейнеру повинен містити елемент 2.3.1 з певним значенням, або хоч би один екземпляр елементу 2.3.2 з певним значенням, або елемент 2.3.3 з певним значенням. Рекомендовано щоб описаний ІР містив екземпляр даного контейнеру, в якому був би елемент 2.3.1 зі значенням «publisher» та елемент 2.3.3 з певним значенням року. Значення елементу 2.3.3 у цьому контейнері представляє дату публікації ІР. Якщо контейнерів декілька то дата створення або публікації вважається сама пізня дата, яка в них вказана.

Подобные документы

• Створення програмного продукту

  Характеристика об’єкта автоматизації, вимоги до системи, склад та зміст системи. Розробка функціональної схеми програмного продукту. Тестування підпрограми програмного продукту. Розробка бази даних та налаштування ECO компонент в Borland Developer Studio.
  
  практическая работа [1,8 M], добавлен 05.06.2014
  

• Розробка об’єктно-орієнтованої надбудови в середовищі AutoCAD

  Підстава для створення, найменування та область застосування програмного забезпечення. Дослідження теоретичних аспектів процесу проектування систем автоматизації розробки конструкторської документації. Інструкція по інсталяції програмного продукту.
  
  дипломная работа [2,5 M], добавлен 26.10.2012
  

• Розробка засобів моделювання програмного продукту

  Створення навчальної програми для вирішення системи лінійних рівнянь різними методами. Детальне покрокове рішення та довідкова теоретична інформація. Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту, основні елементи його інтерфейсу.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 20.05.2015
  

• Розробка автоматизованої інформаційної системи

  Дослідження класифікації автоматизованих інформаційних систем. Обґрунтування вибору мови і системи програмування. Програмне забезпечення та опис компонентів середовища. Інтерфейс програмного комплексу. Розрахунок повної собівартості програмного продукту.
  
  дипломная работа [584,1 K], добавлен 26.06.2015
  

• Проектування комп’ютерних систем реального часу

  Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.
  
  дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012
  

• Проектування програмного продукту із застосуванням систем візуального моделювання

  Технології об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування інформаційних систем. Історія та структура мови UML. Опис функціональної моделі засобами UML. Використання UML в проектуванні програмного забезпечення. Характеристика CASE-засобів Visual Paradigm.
  
  дипломная работа [7,9 M], добавлен 26.05.2012
  

• Створення програмного продукту "Статистика метеоспостережень"

  Основні завдання синоптичної метеорології. Призначення та область застосування програмного продукту "Статистика метеоспостережень", функціональні вимоги до нього. Інформаційне забезпечення, структура, опис інтерфейсу. Тестування програмного продукту.
  
  курсовая работа [3,6 M], добавлен 30.04.2016
  

• Розробка програмного забезпечення для косметичного салону

  Етапи розробки проекту. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення, до користувача. Специфікація та структура даних, які мають бути розміщеними в системі. Вигляд інтерфейсу системи програмного забезпечення. Розробка бази даних косметичного салону.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.02.2015
  

• CASE-технології розробки програмного забезпечення

  Тенденції розвитку інформаційних технологій, зростання складності інформаційних систем, створюваних у різних галузях. Засоби, що реалізують CASE-технологію створення і супроводу інформаційних систем. Автоматизація розробки програмного забезпечення.
  
  реферат [21,5 K], добавлен 21.03.2011
  

• Розробка прикладної веб базованої системи для автоматизації документообігу підприємства

  Приклади рішень від провідних компаній-розробників, що працюють у сфері автоматизації роботи з документами. Основні можливості систем електронного документообігу. Вибір програмного забезпечення для створення програмного продукту. Опис програмної системи.
  
  курсовая работа [45,8 K], добавлен 06.06.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам