Розробка програмного забезпечення для систематизації інформаційних ресурсів у сфері освіти на основі XML

Цілі та головні задачі систем метаданих, їх структура та елементи, опис словників та класифікаторів. Розробка логіко-функціональної схеми надбудови, її функціональне призначення. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2012
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

рекомендовано щоб опис ІР містив екземпляр даного контейнеру, що включає елемент 2.3.1 зі значенням «author» та елемент 2.3.2, який представляє хоч би одного суб'єкта який є автором ІР.

Рекомендовано, щоб опис ІР містив екземпляр даного контейнеру, що включає елемент 2.3.1 зі значенням «content provider» або «distributor» та елемент 2.3.2, який представляє хоч би одну відповідну організацію.

*

Ordered

SMP:30

екз.

контейнер

2.3.1

role

Вид вкладу в ІР.

Роль суб'єктів, які вказані в екземплярах 2.3.2, у створенні, розвитку або забезпеченням поточного стану ІР.

Розширений словник LOM:

Author - автор;

Publisher - видавник;

Unknown - невідомий;

Initiator - ініціатор;

Terminator - суб'єкт, який зробив ІР недоступним;

Validator - перевіряючий;

Editor - редактор;

Graphical designer - графічний дизайнер;

Technical implementer - технічний розробник;

Content provider - провайдер контента;

Technical validator - перевіряючий технічні компоненти;

Educational validator - перевіряючий освітні компоненти;

Script writer - програміст.

Instructional designer - розробник освітніх компонентів;

Subject matter - експерт з предметної частини;

Distributor - дистриб'ютор;

System administrator - системний адміністратор.

1

vocabulery

type

2.3.2

centity

Суб'єкт, який вніс вклад в ІР.

Інформація про суб'єкта, який вніс вклад в ІР. Таким суб'єктом може бути як фізична особа, так і організація.

*

Ordered

SMP:30

екз.

SMP:1000

Симв.

2.3.3

date

Дата вкладу.

Дата виражається у відповідності з [15]

?

datatype

2.e. 1

rus lom period of

updating

Період оновлення ІР.

Під оновленням розуміється поповнення або модифікація інформаційних компонентів ІР. А також випуск модифікованого варіанта ІР, котрий не вважається його новою версією або редакцією. Даний елемент рекомендується вмикати в опис поповнюваної бази даних, електронних журналів та газет, масивів документів з віддаленим доступом, а також інших поновлювальних ІР.

?

vocabulery

type

2.е. 2

rus_lom_

last_ updating

Дата останнього оновлення ІР.

Дата виражається у відповідності з [15]

?

datatype

2.е. 3

rus_lom_

Placeofpublication

Місце видання.

Місцем видання являється населений пункт, вказаний у юридичній адресі видавництва.

*

SMP:10

екз.

langstring

type

SMP:50

симв.

2.е. 4

rus_lom_

sourceofpublication

Джерело публікації.

Заголовок ІР, що включає даний ІР або назву серії, у котру входить даний ІР. Елемент заповнюється для публікації у серійних виданнях та збірках, а також ІР, що входять у серії. Інформація про ІР, що входять до складу інших ІР може бути також описана у рамках контейнера 7.

?

langstring

type

SMP:1000

симв.

2.е. 5

Rus_lom_

volume

Том.

Номер тому серійного або багатотомного видання, відповідного ІР.

?

langstring

type

SMP:30

симв.

2.е. 6

rus lom number

Номер (випуск).

Номер випуску або індекс серійного або багатотомного видання, відповідного ІР. Якщо видання включає декілька суміжних випусків, то їх номера вказуються через тире без пробілів. Якщо ІР у рамках серії ідентифікується не номером, а алфавітно-цифровим індексом, то вказується цей індекс.

?

langstring

type

SMP:50

симв.

2.е. 7

rus lom demo

Демоверсія (ілюстрація основних можливостей) ІР.

Описання способу отримання демоверсії або матеріалу, що ілюструє основні можливості ІР. Приводиться URL адреса електронної пошти з необхідними поясненнями.

?

langstring

type

SMP:2000

симв.

3

metameta data

Метаметадані.

Контейнер, що містить елементи, які характеризують не сам ІР. А його опис (метадані).

?

контейнер

3.1

identifier

Глобальне унікальне позначення опису ІР.

Контейнер, що включає пару елементів, що представляють позначення опису даного ІР у рамках деякого каталогу. Перший елемент (3.1.1) містить ім'я каталогу, другий (3.1.2) - унікальний ідентифікатор опису ІР у даному каталозі.

*

SMP:10

екз.

контейнер

3.1.1

catalog

Ім'я каталогу.

Дане ім'я фіксує джерело для ідентифікатору, що приводиться у полі 3.1.2. Значенням цього елементу може бути URL.

1

рядок

SMP:1000

симв.

3.1.2

entry

Ідентифікатор опису ІР у рамках каталогу. (сховища метаданих, систем реєстрації, схем ідентифікації і т.д.)

Примітка. При надходженні опису ІР у сховище метаданих воно реєструється. Реєстрація передбачає:

Генерацію (як правил автоматично) ідентифікатору опису

Ввімкнення в опис екземпляра контейнера 3.1

1

рядок

SMP:1000

симв.

3.2

contribute

Контейнер, що мітить елементи, котрі представляють інформацію про суб'єкти, які внесли вклад у створення та забезпечення поточного стану опису ІР.

Примітка:

1. Екземпляр даного контейнеру повинен містити елемент 3.2.1 з відповідним значенням, а також, як мінімум, хоч би один екземпляр елементу 3.2.2 з відповідним значенням, або елемент 3.2.3 з відповідним значенням.

2. Рекомендовано, щоб опис ІР містив хоча б один екземпляр даного контейнеру, що включає елемент 3.2.1 зі значенням «creator» та елемент 3.2.3 з відповідним значенням дати. Значення елементу 3.2.3 у цьому контейнері представляє дату останньої актуалізації опису ІР. Якщо таких контейнері декілька, то датою останньої актуалізації опису ІР вважається сама остання дата яка в них указана.

3. Призначення даного контейнеру відрізняється від призначення контейнеру 2.3 який є аналогічним по структурі та іменам елементів.

*

Ordered

SMP:10

екз.

контейнер

3.2.1

role

Вид вкладу в опис ІР.

Роль суб'єктів, які вказуються у екземплярах елементу 3.2.2, у створені та забезпеченні поточного стану опису ІР.

Словник LOM:

Creator - бібліограф;

Validator - перевіряючий.

1

vocabulery

type

3.2.2

centity

Суб'єкт, котрій вніс вклад у опис ІР.

Інформація про суб'єкта, котрий вніс вклад у опис ІР.

*

Ordered

SMP:10

екз.

рядок

SMP:1000

симв.

3.2.3

date

Дата вкладу.

Дата виражається у відповідності з [15].

?

datetype

3.3

Metadata scheme

Схема метаданих.

Ім'я схеми метаданих включає в себе і версію. Вказування декількох значень у екземплярах даного елементу означає, що опис ІР сумісно з різними схемами метаданих.

Приклади:

«LOMv1.0»;

«RUS_ LOMv1.0».

*

SMP:10

екз.

рядок

SMP:30

симв.

3.4

language

Мова опису ІР.

Указана мова, являється мовою котра використовується за замовченням у даних типах langstringtype. Якщо елемент не визначено, то мовою за замовчуванням для даних типа langstringtype вважається не встановленим.

?

рядок

SMP:100

симв.

4

technical

Технічні характеристики ІР.

Контейнер, що містить елементи, які представляють технічні характеристики ІР.

?

контейнер

4.1

format

Тип даних, які використовуються у ІР.

Тип даних повинен відповідати одному з типів контента MIME [24]. Для ІР, які не потребують комп'ютерної середи, вказується «non-didgital». Значення даного елементу може бути використано для визначення програмного забезпечення, необхідного для використання ІР.

*

SMP:40

екз.

рядок

SMP:500

симв.

4.2

size

Об'єм цифрового ІР.

Числове значення, виражене у байтах. Це значення повинно відповідати об'єму розгорнутого представлення ІР.

?

рядок

SMP:30

симв.

4.3

location

Доступ до ІР.

Вказується або адреса (URL), або ідентифікатор (URI), який дозволяє визначити адресу, або текстовий опис способу доступу до ІР. У перших двох випадках елемент приводиться з атрибутом type= «URI», у третьому - з атрибутом type= «TEXT». Відносний URL фіксує адресу ІР по відношенню до розміщення файлу опису даного ІР.

*

ordered

SMP:40

екз.

рядок

SMP:1000

симв.

4.4

requirement

Технічні вимоги. Контейнер, що містить елементи, які представляють технічні вимоги, яким повинна відповідати обчислювальна система для використання комп'ютерного ІР. Багато екземплярів даного контейнеру відображають вимоги, діючи разом.

*

SMP:40

екз.

контейнер

4.4.1

orcomposite

Альтернатівні технічні вимоги.

Контейнер, що містить елементи, які представляють технічні вимоги, яким повинна відповідати обчислювальна система для використання комп'ютерного ІР у рамках одного з технічних варіантів примінення. Множина екземплярів даного контейнеру відображає альтернативні вимоги.

*

SMP:40

екз.

контейнер

4.4.1.1

type

Тип технології або програмної середи потребуючої до використання комп'ютерного ІР.

1

vocabulary type

4.4.1.2

name

Назва технології або програмної середи.

1

vocabulary type

4.4.1.3

minimum version

Найнижча версія технології або програмної середи, яка дозволяє використовувати ІР.

?

SMP:30

симв.

4.4.1.4

maximum version

Найвища версія технології або програмної середи, яка дозволяє використовувати ІР.

?

SMP:30

симв.

4.5

installation remarks

Порядок інсталяції.

Короткий текстовий опис особливостей інсталяції ІР.

?

langstringtype

SMP:1000

симв.

4.6

other

platform

requirements

Інші технічні вимоги.

Опис інших вимог до апаратного та програмного забезпечення, необхідного для використання ІР.

?

langstringtype

SMP:1000

симв.

4.7

duration

Тривалість відтворення.

Поле заповнюється для мультимедійних записів.

?

durationtype

4.е1

rus_lom_

charset

Набір символів.

Ідентифікатор набора символів, які використовуються у ІР.

*

SMP:10

екз.

vocabulary type

4.е2

rus_lom_

numberof documents

Число документів.

Число документів у базі даних або число компонентів ІР, яке представляє собою масив або збірку.

?

SMP:30

симв.

4.е3

rus_lom_medium

Данні про носій інформації.

Контейнер, котрий містить елементи, які представляють характеристики інформаційних носіїв даного ресурсу. Контейнер використовується якщо ресурс розповсюджується на комп'ютерних носіях.

?

контейнер

4.е3.1

rus_lom_

type numberof medium

Тип та кількість носіїв.

Контейнер, котрий містить елементи, які представляють тип і число інформаційних носіїв даного ресурсу.

+

SMP:7

екз.

контейнер

4.е3.1.1

rus_lom_

Type

medium

Тип носія.

?

vocabulary type

4.е3.1.2

rus_lom_

numberof medium

Число інформаційних носіїв.

1

SMP:5

симв.

4.е3.2

rus_lom_

cerculation

Тираж.

Кількість виданих екземплярів які містять ІР.

?

SMP:10

симв.

4.е3.3

rus_lom_

numberofpage

Кількість сторінок.

Загальна кількість сторінок у ІР на паперовому носії.

?

SMP:10

симв.

4.е3.4

rus_lom_

numberof sheeits

Кількість листів для друку.

Загальна кількість умовних сторінок у ІР на паперовому носії, що друкуються.

?

SMP:10

симв.

4.е3.5

rus_lom_

print format

Формат паперового носія.

Топографічний формат паперового носія ІР.

?

SMP:20

симв.

4.е4

rus_lom_

accesstype

Спосіб віддаленого доступу до ІР.

Поле заповнюється для ІР, які мають віддалений доступ.

*

SMP:5

екз.

vocabulary type

5

educational

Освітні характеристики ІР.

*

SMP:5

екз.

контейнер

5.1

interactivity type

Тип інтерактивності ІР.

Словник LOM:

Active - активний;

Expositive - описуваний;

Mixed - змішаний.

?

vocabulary type

5.2

learingresource type

Тип освітнього ІР.

Даний елемент характеризує, головним чином, освітні об'єкти, а словник LOM відображає їх типізацію. Для інших типів ІР значення можуть не задаватися.

*

order

SMP:10

екз.

vocabulary type

5.3

inter activity levl

Рівень інтерактивності ІР.

Рівень інтерактивності взаємодії користувача з ІР, що відображає степінь можливого впливу учня на функціонування ІР.

?

vocabulary type

5.4

semantic density

Семантична ємність ІР.

Суб'єктивна оцінка відношення корисної інформації, яка міститься у ІР, до його об'єму або тривалості відтворення.

?

vocabulary type

5.5

Inten dedend userrole

Категорія користувачів.

Категорія користувачів на яких орієнтований ІР.

*, order

SMP:10 екз.

vocabulary type

5.6

context

Рівень освіти.

Рівень освіти на якому може використовуватись ІР.

*, SMP:10

екз.

vocabulary type

5.7

typicalage range

Віковий діапазон користувачів ІР.

Характеризується вік інтелектуального розвитку

*, SMP:5

екз.

langstrigtype

SMP:1000

симв.

5.8

difficulty

Складність ІР.

Показник, який відображає рівень складності ІР для учнів, на котрих він розрахований.

?

vocabulary type

5.9

typical learning

Сумарний час взаємодії з ІР учня середньої підготовленості, необхідне для повної обробки їм змісту ІР та набуття потрібних знань та навичок.

?

durationtype

5.10

description

Методика використання ІР в учбовому процесі.

Рекомендації по використанню в учбовому процесі.

*

SMP:10

екз.

langstrigtype

SMP:1000

симв.

5.11

language

Мова кінцевих користувачів.

Природна мова, яка є рідною для кінцевих користувачів ІР.

*

SMP:10

екз.

SMP:1000

симв.

5.е1

rus_lom_ certifica tion

Відомості про грифи та сертифікати, присвоєні ІР.

Контейнер, містить елементи, котрі представляють відомості про організації які присвоїли або видали грифи або сертифікати.

*

SMP:20

екз.

контейнер

5.е1.1

rus_lom_

responsible organization

Організація яка присвоїла гриф або видала сертифікат.

Данні про організації приводяться у форматі VCard [25-27]

1

рядок у форматі

VCard

SMP:1000

симв.

5.е1.2

rus_lom_

resolution

Резолюція організації яка видала гриф або присвоїла сертифікат.

1

langstrigtype

SMP:1000

симв.

5.е1.3

rus_lom_

dateofcertification

Дата присвоювання грифа або видачі сертифікату.

?

datatype

6

rights

Права інтелектуальної власності на ІР. Контейнер містить елементи котрі представляють інформацію про інтелектуальну власність на ІР.

?

контейнер

6.1

cost

Признак платності ІР. Словник LOM: yes - обмеження є; no - обмежень немає.

?

vocabulary type

6.2

copyright

andother

restriction

Признаки обмеження по використанню ІР, пов'язаних з правами інтелектуальної власності. Словник LOM: yes - обмеження є; no - обмежень немає.

?

vocabulary type

6.3

description

Коментарі по правовим умовам використання ІР.

?

langstrigtype

SMP:1000 симв.

6.е1

rus_lom_ ower

Правовласник.

Власник прав на ІР.

*

SMP:40

екз.

VCard

SMP:1000

симв.

6.е2

rus_lom_rightscom ment

Опис відношень, пов'язаних з правами інтелектуальної власності на ІР. Коментарі з питань розподілення прав інтелектуальної власності на ІР.

?

langstrigtype

SMP:1000

симв.

6.е3

rus_lom_ access rights

Права доступу до ІР. Словник RUS_LOM:

free - безкоштовний доступ;

free with registration - доступ з реєстрацією;

purchase of license - придбання ліцензії;

subscriber payment - абонентська плата;

payment for connection time - плата за час з'єднання;

payment for traffic - плата за переданий об'єм інформації;

payment for documents - плата за кількість виданих документів;

payment for queries - плата за число виконаних запитів;

rent of software - оренда програмного забезпечення.

*

SMP:10

екз.

vocabulary type

7

relation

Відношення.

Контейнер, який представляє відношення даного ІР к іншому ІР. У даному контейнері містяться відомості про відношення даного ІР до інших ІР, які мають спільні ознаки або посилання на конкретний ІР.

1

vocabulary type

7.1

kind

Тип відношення. Тип відношення даного ІР к іншому ІР. Розширений словник LOM:

ispartof - частина-ціле;

haspart - ціле-частина;

isversionof - є версією ресурсу;

hasversion - має версію у вигляді ресурсу…;

isformatof - являється форматом ресурсу…;

hesformatof - має формат у виді ресурсу…;

references - містить посилання на ресурс…;

isreferencedby - на даний ІР посилається ресурс…;

isbasedon - оснований на ресурсі;

1

vocabulary type

7.2

resource

Ресурс, пов'язаний з даним ІР.

Контейнер, представляє ресурс, пов'язаний з описуваним ІР. Необхідно, щоб даний контейнер містив, як мінімум, або хоч би один екземпляр контейнера 7.2.1 або хоч би один екземпляр контейнера 7.2.2.

1

контейнер

7.2.1

identifier

Глобальне унікальне об позначення ІР, пов'язаного з описуваним ІР.

Контейнер, вмикає пару полів, які представляють позначення ресурсу, пов'язаного з описуваним ІР у рамках деякого каталогу.

*

SMP:10

екз.

контейнер

7.2.1.1

catalog

Им'я каталогу.

1

SMP:1000

симв.

7.2.1.2

entry

Ідентифікатор ресурсу у рамках каталогу.

1

SMP:1000

симв.

7.2.2

description

Характеристика ресурсу, пов'язаного з описуваним ІР.

У полі також може міститися характер відношень.

*

SMP:10

екз.

langstrigtype

SMP:1000

симв.

8

annotation

Анотація.

Контейнер, що представляє анотацію ІР. Дана анотація складається одним із користувачів, а не автором ІР (бібліографом), що ознайомився з ІР, і представляє із себе відгук.

*

SMP:30

екз.

контейнер

8.1

centity

Автор анотації.

Інформація про користувача, що склав анотацію, у форматі VCard. [25-27].

?

VCard

SMP:1000

симв.

8.2

date

Дата напису анотації.

?

datetype

8.3

description

Текст анотації.

1

langstrigtype

SMP:1000

симв.

9

classifi cation

Класифікаційні ознаки.

Контейнер, що представляє класифікаційні ознаки ІР у рамках різних класифікаторів.

Необхідно, щоб контейнер містив елемент 9.1, а також як мінімум або хоча б один екземпляр контейнера 9.2 або елемент 9.3 з відповідним значенням, або хоч би один екземпляр контейнера 9.4.

*

SMP:40

екз.

контейнер

9.1

purpose

Призначення класифікації.

Загальний тип класифікації, який відповідає даному екземпляру контейнера 9.

Розширений словник LOM:

discipline - предметна класифікація;

idea - розділ предметної класифікації;

prerequisite - вимоги у підготовці учня для роботи з ІР;

educational objective - мета підготовки;

accessibility restriction - обмеження доступу до ІР;

educational level - рівень освіти;

skill level - рівень навичок;

security level - рівень безпеки;

competency - характеристика цільової компетенції учня;

resource type - класифікація видів ІР;

resource purpose - класифікація призначень ІР.

1

vocabulary type

9.2

taxonpath

Путь у класифікаторі.

Контейнер, що представляє путь у класифікаторі від корня до деякої вершини. Множина екземплярів даного контейнера дозволяє представити багато шляхів у одному або різних класифікаторах, що мають одне й те саме призначення.

*

SMP:15

екз.

контейнер

9.2.1

source

Назва класифікатора.

Приклади:

«UDC»;

«GRNTI»;

«LBC»;

«RUS_LOMv1.0».

1

langstrigtype

SMP:1000

симв.

9.2.2

taxon

Вершина класифікатора.

Контейнер, містить елементи, котрі представляють вершину ієрархічного класифікатора. Послідовність екземплярів даного контейнеру відповідають шляху в ієрархічному класифікаторі.

+,

ordered

SMP:10

екз.

контейнер

9.2.2.1

id

Ідентифікатор вершини класифікатора.

Приклад:

«1»;

«1.1»;

«1.01.1»;

«1.00.0.1».

?

SMP:100

симв.

9.2.2.2

entry

Текстова назва вершини класифікатора.

Приклади:

«ІР на комп'ютерних носіях»;

«Інформаційні продукти»;

«База даних».

?

langstrigtype

SMP:500

симв.

9.3

description

Опис ІР у контексті мети класифікації.

Мета класифікації приведена у полі 9.1.

?

langstrigtype

SMP:2000

симв.

9.4

keyword

Ключове слово у контексті мети класифікації.

Ключове слово або фраза, яка характеризує ІР з точки зору мети класифікації, що вказана у полі 9.1. Ключові слова приводяться у порядку зменшення їх значення для ІР.

*,

ordered

SMP:40

екз.

Langstrigtype

SMP:1000

симв.

4. Опис програмної реалізації

4.1 Розробка логіко-функціональної схеми надбудови

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема системи.

4.2 Функціональне призначення

Гнучка комп'ютеризована система реалізована на мові програмування XML. Програмний продукт може використовуватись у сфері освіти для заповнення метаданих освітніх інформаційних ресурсів. Метадані створюються на основі міжнародних стандартів та відповідають усім необхідним вимогам.Система пройшла практичну апробацію і може бути використана учнями та викладачами для заповнення метаданих освітніх інформаційних ресурсів.

Програмний код, написаний на мові XML, розроблений для систематизації інформаційних ресурсів у сфері освіти представлений у додатку А.

Для даного програмного продукту використовується зручний інтерфейс, розроблений за допомогою програми Altova StyleVision, який представлений на рис. 4.2 та 4.3.

Рис. 4.2 Програмний інтерфейс

Рис. 4.3 Приклад заповнення метаданих

4.3 Про XML

XML це мова розмітки, за допомогою якої можна описати довільні дані. На основі XML можна організувати зберігання інформації і її обмін, який не залежить ні від конкретних програм, ні від платформи, на якій вони виконуються. На основі XML побудовані web-служби. XML широко застосовується в web-додатках для відділення даних від їх відображення. Його стандарт затверджений World Wide Web Consortium (W3C) в 1998 році.

Для роботи з XML застосовуються XML-парсер. Існує два основних типи парсерів: Simple API for XML (SAX) і Document Object Model (DOM). SAX заснований на дії курсору, що виникають при проході по вузлах XML документа. SAX-прасеру не потрібно великої кількості пам'яті для розбору навіть великих документів (тому що йому не потрібно завантажувати в пам'ять весь документ), але його істотним обмеженням є те, що можна переміщатися по документу тільки в одному напрямку. DOM повністю завантажує документ в пам'ять і представляє його у вигляді дерева, тому можна довільно переміщатися по XML-документу.

Багато складові технології.NET нерозривно пов'язані з XML. А значить, XML добре підтримується з боку Framework Class Library. Класи для роботи з XML зібрані в просторі імен System. Xml.

Мова XML (Extensible Markup Language) була розроблена робочою групою XML Working Group консорціуму World Wide Web Consortium (W3C). XML - мова розмітки, розроблена спеціально для розміщення інформації в World Wide Web, аналогічно мові гіпертекстової розмітки HTML (Hypertext Markup Language), який спочатку став стандартною мовою створення Web-сторінок. Оскільки мова HTML повністю задовольняє всім нашим потребам, виникає питання: для чого знадобилося створювати зовсім нову мову для Web? У чому полягають його переваги й гідності? Як він взаємодіє з HTML? Чи замінить він HTML, або тільки вдосконалить його? Нарешті, що собою представляє мова SGML, частиною якого є XML, і чому не можна використовувати для Web-сторінок власне SGML?

Мова XML вирішує проблеми, Опис на мові XML це оператори, написані з дотриманням певного синтаксису. Коли ви створюєте XML-документ, то замість використання обмеженого набору певних елементів ви маєте можливість створювати ваші власні елементи і привласнювати їм будь-які імена за вашим вибором - саме тому мова XML являється розширюваною (extensible). Отже, ви можете використовувати XML для опису практично будь-якого документа, від музикальною партитури до бази даних.

Оскільки в XML немає типових елементів, може здатися, що в ньому взагалі відсутні будь-які стандарти. Тим не менше, мова XML має строго певний синтаксис. Наприклад, на відміну від HTML кожен елемент XML повинен містити початковий і кінцевий тег. Будь-який вкладений елемент повинен бути повністю визначений усередині елементу, до складу якого він входить.
На ділі гнучкість у створенні ваших власних елементів вимагає суворого дотримання синтаксису. Це обумовлено тим, що структура XML-документів, повинна бути зрозумілою для програми, яка обробляє та відображає інформацію, що міститься в цих документах. Суворий синтаксис надає XML-документу передбачувану форму і полегшує написання програми обробки. Основне призначення мови XML - полегшити роботу з документами в Web.

При відображенні HTML-сторінки браузер визначає, що елемент H1, наприклад, є заголовком верхнього рівня, і відображає його у відповідному форматі. Це визначається тим, що даний елемент є частиною HTML-стандарту. Але яким чином браузер або інша програма визначає, як обробляти та відображати елементи створеного вами XML-документа якщо ви самі склали ці елементи?

Є три основні способи повідомити браузеру як обробляти та відображати кожен із створених вами XML-елементів:

· Таблиця стилів. За допомогою цього методу ви пов'язуєте таблицю стилів з XML-документом. Таблиця стилів представляє собою окремий файл, що містить інструкції для форматування індивідуальних XML-елементів. Ви можете використовувати або каскадну таблицю стилів (Cascading Style Sheet - CSS), яка також застосовується для HTML-сторінок, або розширювану таблицю у форматі мови стильових таблиць (Extensible Stylesheet Language - XSL), що володіє більш широкими можливостями, ніж CSS, і розроблену спеціально для XML-документів;

· Зв'язування даних. Цей метод вимагає створення HTML-сторінки, зв'язування з нею XML-документа і встановлення взаємодій стандартних HTML-елементів на сторінці, таких як SPAN або TABLE, з елементами XML. Надалі HTML-елементи автоматично відображають інформацію з пов'язаних з ними XML-елементів;

· Написання сценарію. У цьому методі ви створюєте HTML-сторінку, пов'язуєте її з XML-документом і маєте доступ до індивідуальних XML-елементів за допомогою спеціально написаного коду сценарію (JavaScript або Microsoft Visual Basic Scripting Edition [VBScript]). Браузер сприймає XML-документ як об'єктну модель документа (Document Object Model - DOM), що складається з великого набору об'єктів, властивостей і команд. Написаний код дозволяє здійснювати доступ, відображення і маніпулювання XML-елементами.

Узагальнена структурована мова розмітки (Structured Generalized Language - SGML) є родоначальником всіх мов розмітки. Мови HTML і XML утворені з SGML (хоча і різними способами). SGML визначає базовий синтаксис, але дає вам можливість створювати власні елементи (звідси термін узагальнений в назві мови). Щоб використовувати SGML для опису певного документа, ви повинні продумати відповідний набір елементів і структуру документа. Наприклад, щоб написати книгу, ви повинні використовувати створені вами елементи з іменами BOOK, PART, CHAPTER, INTRODUCTION, A-SECTION, B-SЕCTION, C-SECTION і т.д.

Набір найбільш уживаних елементів, що використовуються для опису документа певного типу, називається SGML-додатком. (SGML-додаток також включає в себе правила, що встановлюють способи організації елементів, а також інші особливості їх взаємодії). Ви можете визначити ваш власний SGML-додаток, щоб описати тип документа, з яким ви працюєте, або в тілі основної програми повинно бути визначено SGML-додаток для опису типових документів. Найбільш відомим прикладом останнього типу додатків є HTML, який представляє собою SGML-додаток, розроблений в 1991 році для опису Web-сторінок. Здавалося б, мова SGML цілком підходить для опису Web-документів. Однак розробники з консорціуму W3C порахували, що він є занадто складним і фундаментальним, щоб ефективно представляти, інформацію в Web. Гнучкість і велика кількість коштів, які підтримуються SGML, ускладнює написання програмного забезпечення, необхідного для обробки і відображення SGML-інформації в Web-браузерах. Варто було б пристосувати частину мови SGML спеціально для приміщення інформації в Web. У 1996 р. група XML Working Group розробила гілку мови SGML, назвавши його розширюваною мовою розмітки - Extensible Markup Language.

XML є спрощеною версією SGML, пристосованої для Web. Як і SGML, XML дає можливість розробляти власні набори елементів при описі певного документа. Як і в SGML, в тілі програми може бути визначено XML-додаток (або словник), який містить набір найбільш вживаних елементів загального призначення і структуру документа, яка може бути використана для опису документа певного типу (наприклад, документів, що містять математичні формули або векторну графіку). Синтаксис XML більш простий, ніж SGML, що полегшує сприйняття XML-документів, а також написання програм браузерів, кодів та Web-сторінок для доступу та подання інформації документа.

Ви можете використовувати XML не тільки для опису окремого документа. Індивідуальний користувач, компанія або комітет із стандартів може визначити необхідний набір елементів XML і структуру документа, які будуть застосовуватися для особливого класу документів. Подібний набір елементів і опис структури документа називають XML-додатком або XML-словником.

Наприклад, організація може визначити XML-додаток для створення документів, що описують молекулярні структури, людські ресурси, мультимедіа-презентації або містять векторну графіку.

XML-додаток зазвичай визначається створенням описувача типу документу (DTD), який є допустимим компонентом XML-документа. DTD побудовано за схемою бази даних: він встановлює і визначає імена елементів, які можуть бути використані в документі, порядок, в якому елементи можуть з'являтися, доступні до застосування атрибути елементів та інші особливості документа. Для практичного використання XML-додатку ви зазвичай включаєте його DTD в ваш XML-документ; наявність DTD в документі обмежує коло елементів і структур, які ви будете використовувати, внаслідок чого ваш документ відповідає стандартам даного додатку.

Переваги застосування стандартних XML-додатків при розробці ваших документів полягають у тому, що ви можете спільно використовувати документи з усіма іншими користувачами програми, а документ може оброблятися і відображатися за допомогою програмного забезпечення, яке вже створено для цієї програми.

Хоча концепція XML дуже цікава, у вас може виникнути питання, як його застосувати на практиці. Нижче наведено перелік прикладів такого застосування XML, як уже широко використовуваних, так і перспективних.

· Робота з базами даних. Подібно традиційним баз даних, XML може бути використаний для присвоєння мітки кожному полю інформації всередині кожного запису бази даних. (Наприклад, можна помітити кожне ім'я, адресу та номер телефону всередині записів списку адрес.) Після цього ви зможете відображати дані різними способами і організовувати пошук, сортування, фільтрацію та іншу обробку даних;

· Структурування документів. Ієрархічна структура XML-документу ідеально підходить для розмітки структури таких документів, як романи, наукові праці, п'єси. Наприклад, ви можете використовувати XML для розмітки п'єси на акти, сцени, розмічати дійових осіб, сюжетні лінії, декорації і т.д. XML-розмітка дає можливість програмам відображати або роздруковувати документ у необхідному форматі, знаходити, витягувати або маніпулювати інформацією в документі, генерувати зміст, резюме і анотації, обробляти інформацію іншими способами;

· Опис каналів. Канали являють собою Web-сторінки, які автоматично розсилаються передплатникам. (CDF - Channel Definition Format);

· Опис програмних пакетів та їх взаємозв'язків. Такі описи забезпечують поширення і оновлення програмних продуктів в мережі (OSD - Open Software Description);

· Взаємодія додатків через Web з використанням XML-спілкувань. Ці повідомлення є незалежними від операційних систем, об'єктних моделей і комп'ютерних мов (SOAP - Simple Object Access Protocol);

· Обмін фінансовою інформацією. Обмін інформацією у відкритому і зрозумілому форматі здійснюється між фінансовими програмами (такими як Quicken і Microsoft Money) і фінансовими інститутами (банками, громадськими фондами) (OFX - Open Financial Exchange);

· Створення, управління та використання складних цифрових форм для комерційних Internet-транзакцій. Подібні форми можуть включати оцифровані підписи, які роблять їх визнаними юридично (XFDL - Extensible Forms Description Language);

· Обмін запитами по прийому на роботу та резюме (HRMML - Human Resource Management Markup Language);

· Форматування математичних формул і наукової інформації в Web (MathML - Mathematical Markup Language);

· Опис молекулярних структур (CML - Chemical Markup Language);

· Кодування і відображення інформації про ДНК, РНК і ланцюжках (BSML - Bioinformatic Sequence Markup Language);

· Кодування генеалогічних даних (GeDML - Genealogical Data Markup Language);

· Обмін астрономічними даними (AML - Astronomical Markup Language);

· Створення музичних партитур (MusicML-Music Markup Language);

· Робота з голосовими сценаріями для доставки інформації по телефону. Голосові сценарії можуть бути використані, наприклад, для генерування голосових повідомлень, довідок про наявність товарів і прогнозів погоди (VoxML);

· Обробка та доставка інформації кур'єрськими службами. Служба Federal Express, наприклад, вже використовує XML для цих цілей;

· Представлення реклами в пресі в цифровому форматі (AdMarkup);

· Заповнення юридичних документів і електронний обмін юридичною інформацією (XCL - XML Court Interface);

· Кодування прогнозів погоди (OMF - Weather Observation Markup Format);

· Обмін інформацією по операції з нерухомістю (RETS - Real Estate Transaction Standard);

· Обмін страховою інформацією;

· Обмін новинами та інформацією з використанням відкритих Web-стандартів (XMLNews);

· Представлення релігійної інформації та розмітка текстів богослужінь (ThML - Theological Markup Language, LitML - Liturgical Markup Language);

Нижче наведено кілька основних правил створення форматованого XML-документа. Форматований документ відповідає мінімальному набору правил, що забезпечують можливість обробки документа браузером або іншою програмою. Документ повинен мати тільки один елемент верхнього рівня (елемент Документ, або кореневий елемент). Усі інші елементи повинні бути вкладені в елемент верхнього рівня. Елементи повинні бути вкладені впорядкованим чином. Якщо елемент починається всередині іншого елемента, він повинен і закінчуватися всередині цього документа. Кожен елемент повинен мати початковий і кінцевий тег. На відміну від HTML, в XML не дозволяється опускати кінцевий тег - навіть у тому випадку, коли браузер в змозі визначити, де закінчується елемент. Назва типу елемента в початковому тегу має в точності відповідати імені у відповідному кінцевому тегу. Імена типів елементів чутливі до регістру, в якому вони набрані. Насправді весь текст всередині XML-розмітки є чутливим до регістру.

Переваги:

· XML - мова розмітки, що дозволяє відобразити двійкові дані в текст, що читаються людиною і аналізуються комп'ютером;

· XML підтримує Юні код;

· У форматі XML можуть бути описані такі структури даних як записи, списки і дерева;

· XML - це самодокументуємий формат, який описує структуру і імена полів так само як і значення полів;

· XML має строго певний синтаксис і вимоги до аналізу, що дозволяє йому залишатися простим, ефективним і несуперечливим. Одночасно з цим, різні розробники не обмежені у виборі експресивних методів (наприклад, можна моделювати дані, поміщаючи значення в параметри тегів або в тіло тегів, можна використовувати різні мови і нотації для іменування тегів і т.д.);

· XML - формат, заснований на міжнародних стандартах;

· Ієрархічна структура XML підходить для опису практично будь-яких типів документів, крім аудіо та відео мультимедійних потоків, растрових зображень, мережевих структур даних і двійкових даних;

· XML це простий текст, вільний від ліцензування і яких-небудь обмежень;

· XML не залежить від платформи;

· XML є підмножиною SGML (який використовується з 1986 року). Вже накопичений великий досвід роботи з мовою і створені спеціалізовані додатки;

· XML не накладає вимог на розташування символів в рядку;

· На відміну від бінарних форматів, XML містить метадані про імена, типах і класах описуваних об'єктів, за якими додаток може обробити документ невідомої структури (наприклад, для динамічної побудови інтерфейсів);

· XML має реалізації парсерів для всіх сучасних мов програмування;

· XML підтримується на низькому апаратній, мікропрограмному та програмному рівнях у сучасних апаратних рішеннях.

Недоліки:

· Синтаксис XML надмірний;

· Розмір XML-документа істотно більше бінарного надання тих же даних. У грубих оцінках величину цього фактора приймають за 1 порядок (у 10 разів);

· Розмір XML-документа істотно більше, ніж документа в альтернативних текстових форматах передачі даних і особливо в форматах даних, оптимізованих для конкретного випадку використання;

· Надмірність XML може вплинути на ефективність програми. Зростає вартість зберігання, обробки і передачі даних;

· XML містить метадані (про імена полів, класів, вкладеності структур), і одночасно XML позиціонується як мова взаємодії відкритих систем;

· При передачі між системами великої кількості об'єктів одного типу (однієї структури), передавати метадані повторно немає сенсу, хоча вони містяться у кожному примірнику XML опису;

· Для великої кількості завдань не потрібна вся міць синтаксису XML і можна використовувати значно більш прості і продуктивні рішення;

· Неоднозначність моделювання;

· Немає загальноприйнятої методології для моделювання даних в XML, у той час як для реляційної моделі та об'єктно-орієнтованої такі засоби розроблені і базуються на реляційній алгебрі, системному підході і системному аналізі;

· У природі є безліч об'єктів і явищ, для опису яких різні структури даних (мережева, реляційна, ієрархічна) є природними, і відображення об'єкта в неприродний для нього модель є болючим для його суті. У випадку з реляційної та ієрархічної моделями визначені процедури декомпозиції, що забезпечують відносну однозначність, чого не можна сказати про мережеву модель;

· В результаті великої гнучкості мови і відсутності суворих обмежень, одна і та ж структура може бути представлена багатьма способами (різними розробниками), наприклад, значення може бути записано як атрибут тега або як тіло тега і т.д.;

· Підтримка багатьох мов в іменуванні тегів дає можливість назвати, наприклад російським словом «вес», в такому випадку комп'ютер ніяк не зможе встановити відповідність цього поля з полем «weight» в англомовній версії програми і з полями у версіях моделі об'єкта на безлічі інших мов;

· XML не містить вбудованої в мову підтримки типів даних. У ньому немає суворої типізації, тобто понять «цілих чисел», «рядків», «дат», «булевих значень» і т.д.;

· Ієрархічна модель даних, пропонована XML, обмежена в порівнянні з реляційною моделлю і об'єктно-орієнтованими графами і мережевою моделлю даних;

· Вираз неієрархічних даних (наприклад графів) вимагає додаткових зусиль;

· Простори імен XML складно використовувати і їх складно реалізовувати в XML-парсер;

Існують інші, що володіють подібними з XML можливостями, текстові формати даних, які мають більш високий зручністю читання людиною.

5. Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту

5.1 Організаційно-економічна частина

Важливим фактором, що впливає на процес формування ціни, є конкуренція на ринку, необхідність обліку якої очевидна. З метою підвищення конкурентоздатності продукту може виникнути необхідність зниження його ціни на ринку. Важливо відмітити, що цілям підвищення конкурентоздатності служить не тільки зниження ціни, але, також, і якість товару і його вигідні відмітні ознаки в порівнянні з аналогічним товаром конкурентів.

Найбільш важливим моментом для розроблювача, з економічної точки зору, є процес формування ціни. Очевидно, що програмні продукти являють собою досить специфічний товар з безліччю властивих їм особливостей. Багато їхніх особливостей проявляються й у методах розрахунків ціни на них. На розробку програмного продукту середньої складності звичайно потрібні досить незначні засоби. Однак, при цьому вона може дати економічний ефект, що значно перевищує ефект від використання досить дорогих систем.

Варто підкреслити, що у програмних продуктів практично відсутній процес фізичного старіння й зношування. Для них основні витрати доводяться на розробку зразка, тоді як процес тиражування являє собою, звичайно, порівняно нескладну й недорогу процедуру копіювання магнітних носіїв і супровідної документації.

Цей програмний продукт призначений для автоматизації процесу обліку постачання в локальній мережі підприємства.

5.2 Розрахунок економічного ефекту по упровадженню програмного продукту

Економічна доцільність розробки укладається в економії працевтрат у порівнянні з ручною обробкою та одержання більш вірогідної інформації за більш короткий час.

Таблиця 5.1. Витрати на видаткові матеріали

п/п

Найменування

матеріалу

Витрата, шт.

Ціна, грн./шт.

Сума, грн.

1

Допоміжна література

2

47

94

2

Диск CD-RW

1

4

4

3

Диск CD-R

2

1,20

2,40

4

Канцтовари

-

-

85

Разом 185,40

Основні виробничі фонди:

- Програмне забезпечення Altova XMLSpy - 1 шт. за ціною 1500 грн;

- Комп'ютер класу Pentium IV- 1 шт. за ціною 3300 грн;

Загальна сума виробничих фондів складає - 4800 грн.

Вартість устаткування збільшується на вартість транспортування - 10% та вартість монтажу - 15%. Разом вартість устаткування складе:

Соб= 4800 + 480 + 720 = 6000 грн.

Амортизація комп'ютера складає 15% у квартал від залишкової вартості, тобто А = Ф*На, де Ф - залишкова вартість на початок кварталу, На - норма амортизації.

I квартал 6000*0,15=900 грн.

II квартал (6000-900)*0,15=765 грн.

III квартал (6000-900-765)*0,15=650,25 грн.

IV квартал (6000-900-765-650,25)*0,15=552,71 грн.

Разом амортизація = 2867,96 грн.

Таблиця 5.2. Основна заробітна плата програміста ПП

п/п

Виконувачі

Трудомісткість,

люд. дн.

Оклад, грн.

Витрати по з/п,

грн.

1

Програміст

20

1300

1238,10

Додаткова заробітна плата програміста складає 20% від основної заробітної плати:

1238,10*0,20=247,62 грн.

Фонд заробітної плати являє собою суму основної й додаткової заробітної плати:

1238,10+247,62=1485,72 грн.

Відрахування на заробітну плату складає:

33,2% - пенсійний фонд;

1,5% - соціальне страхування;

1,3% - відрахування в державний фонд сприяння зайнятості;

1,3% - відрахування на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Разом відрахування на соціальні нужди складають 37,3% від фонду оплати праці:

1485,72*0,373=554,17 грн.

Накладні витрати складають 250% від величини основної заробітної плати:

1238,10*2,5=3095,25 грн.

Таблиця 5.3. Калькуляція

№ п/п

Найменування статей витрат

Витрати, грн.

1

Амортизація основних засобів

2867,96

2

Видаткові матеріали

185,40

3

Основна заробітна плата програміста

1238,10

4

Додаткова заробітна плата програміста

247,60

5

Відрахування на соціальне страхування

554,13

6

Накладні витрати

3095,25

7

Інші витрати

100,00

Разом витрат Зк= 8288,44

Витрати на ручну обробку інформації визначаються по формулі:

,

де - об'єм інформації, що обробляється вручну, Мбайт;

- вартість однієї години праці, грн. / рік;

- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу на логічні операції при ручній обробці інформації;

- норма виробітку, Мбайт / рік.

У даному випадку:

= 700 Мбайт (загальний розмір даних, що обробляються),

Заробітна плата бухгалтера 1100 грн.

Ц=1100/21/8=6,55 грн. / година,

Гд = 2,5 (встановлений експериментально),

Нв = 0,004 Мбайт / година.

Отже, витрати на ручну обробку інформації дорівнюють:

Зр=700*6,55*2,5/0,004=2865625 грн.

Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються по наступній формулі:

,

де - година автоматизованої обробки, рік.;

- вартість однієї години машинного часу, грн./рік;

- година роботи оператора, рік.;

- вартість однієї години роботи оператора, грн./рік.

Для даного випадку:

ta = 180 год.,

Номінальний фонд робочого часу розраховується по формулі:

к - кількість відпрацьованих годин за рік;

к1 - щоденні втрати 9-10% (відпустка, декретна відпустка та ін.)

к2 - внутрішні втрати робочого часу, 1 - 2% (пільгові години, перерви та ін.).

К = д * р * м

д - середня кількість робочих днів у місяці = 21;

р - тривалість робочого дня = 8;

м - кількість робочих місяців за рік = 11;

К = 21 * 8 * 11 = 1848 годин за рік.

= 1663,2 год.

Час роботи оператора = 1663,2 годин за рік

Вартість однієї години машинної години дорівнює:

Цм = Цэ

Це - вартість 1 квт електроенергії (0,24 грн.)

Р - споживана потужність комп'ютера в рік 160 Вт

Цм=0,24*0,16=0,04 грн/рік

t0 = 180 год,

Ц0 =1100/ 21/8=6,55 грн. (заробітна плата бухгалтера 1100 грн)

Отже, витрати на автоматизовану обробку інформації дорівнюють:

За=180*0,04+180*(6,55+0,04) =1193,40 грн.

Таким чином, річна економія від упровадження дорівнює:

Еу = 2865625 - 1193,40 - 8288,44= 2856143,16 грн.

Економічний ефект від використання програмного забезпечення за рік визначається по формулі, грн.:

.

Ег=2856143,16 - 4800*0,2=2855183,16 грн.

Ефективність розробки може бути оцінена по формулі:

.

Ер=2855183,16* 0,4/8288,44=137,79

Якщо Ер > 0,20, то наша розробка є економічно доцільною.

Вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення за розрахунковий період Т визначається по формулі:

,

Т - розрахунковий період;

Рt - вартісна оцінка результатів t розрахункового періоду, грн.;

- дисконтуюча функція, яка вводитися з ціллю приводу всіх витрат та результатів до одного моменту часу.

Дисконтуюча функція має вигляд:

= 1 / (1 + р) t,

де р - коефіцієнт дисконтування (р = Ен = 0,2, Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень).

Таким чином,

.

Якщо програмне забезпечення заміняє ручну працю, отже, набір корисних результатів у принципі не міняється. У якості оцінки результатів застосування програмного забезпечення за рік береться різниця (економія) витрати, які виникають у результаті використання програмного забезпечення, тобто Рt = Еу.

Припускається, що дана розробка без змін та доробок буде використовуватись у плині трьох років. Тоді вартісна оцінка результатів застосування програмного забезпечення (економія) за розрахунковий період Т =3 роки складе:

=2380119,3+1983432,75+1652860,625

= 6016412,675 грн.

Економічний ефект від використання програмного забезпечення за розрахунковий період Т = 3 роки складе:

Ет = 8872555,84 - 8288,44 = 6008124,235 грн.

Таким чином, у результаті аналізу встановлено, що впровадження розробки виправдано й економічно доцільно.

Висновки

Головним результатом проведеної роботи є створення програмного забезпечення що систематизує інформаційні ресурси у сфері освіти. Основні модулі системи забезпечують реалізацію таких функцій: заповнення метаданих, інформація про авторів, анотації, відгуки кінцевих користувачів. Також за допомогою даної розробки можна впроваджувати данні на WEB-сторінки легко, без напису HTML-коду.

Реалізація даного проекту була проведена на базі актуальної на даний момент платформи XML. При цьому використовувались додаткові компоненти розробки, що робить продукт більш професійним.

Використання могутніх засобів XML по створенню застосувань що працюють в операційній системі Windows, дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого користувача, який не досвідчений в питаннях створення WEB-сторінок, з описом інформаційних ресурсів.

Вся необхідна робота по здійсненню заповнення метаданих інформаційних ресурсів для сфери освіти, прихована усередині і користувачеві немає необхідності знати про неї, щоб успішно вирішувати все коло виникаючих завдань зв'язаних з заповненням метаданих. Більш того, програмний інтерфейс максимально полегшує роботу по поводженню з заповненням метаданих (аж до вибору із запропонованого числа варіантів).

Список літератури

1. Бaшмaкoв A.И., Владимиров Е.Г. и дp.; Пoд peд. Ю.Г. Кpуглoвa. M.: MГOПУ им. M.A. Шoлoxoвa: Изд. цeнтp Aльфa, 2002.

2. Бaшмaкoв A.И., Бaшмaкoв И.A. Paзpaбoткa кoмпьютepныx учeбникoв и oбучaющиx cиcтeм. - M.: Инфopмaциoннoиздaтeльcкий дoм Филинъ, 2003.

3. Бaшмaкoв A.И., Бaшмaкoв И.A. Кpeaтивнaя пeдaгoгикa: мeтoдoлoгия, тeopия, пpaктикa / Унивepcaльнaя дecятичнaя клaccификaция. - M.: BИHИTИ, 2001.

4. Библиoтeчнoбиблиoгpaфичecкaя клaccификaция: Paбoчиe тaблицы для мaccoвыx библиoтeк. - M.: Либepия, 1997.

5. Гocудapcтвeнный pубpикaтop нaучнoтexничecкoй инфopмaции. Издaниe пятoe. - M.: BИHИTИ, 2001.

6. Гpoмoв P.Г. Haциoнaльныe инфopмaциoнныe pecуpcы: пpoблeмы пpoмышлeннoй экcплуaтaции. - M.: Haукa, 1984.

7. Кopюшкoвa A.A. Инфopмaциoнный pынoк: интeллeктуaльнaя coбcтвeннocть в тepминax и oпpeдeлeнияx. - M.: Кopинф, 1992.

8. Кopюшкoвa A.A. Инфopмaциoнный pынoк: пpoдукция, уcлуги, цeны и цeнooбpaзoвaниe. - M.: Кopинф, 1992.

9. Oбpaзoвaниe и XXI вeк: Инфopмaциoнныe и кoммуникaциoнныe тexнoлoгии. - M.: Haукa, 1999.

10. Pэй Э. Изучaeм XML. Пep. с aнгл. CПб.: CимвoлПлюc, 2001.

11. Tepминoлoгичecкий cлoвapь. - M.: MO MAHПO, 2001.

12. IETF RFC 3066:2001. Tags for the Identification of Languages - Washington: IETF, 2001.

13. IEEE 1484.12.12002. Learning Object Metadata standard. - New York: IEEE, 2002.

14. ISO 639:1998. Code for the representation of names of languages.

15. ДCT 7.6490 (ИCO 860188). Cиcтeмa cтaндapтів пo інфopмaції, бібліoтeчнoму та видавницькій справі. Пpeдcтaвлeння дaти та часу дня. Загальні вимоги.

16. ДСТ ISO 3166-1-2000 «Коди назв країн світу»

17. ДCT 7.70-96. Oпиc бaз дaниx та мaшинoзчитувальних інфopмaційниx мacивів. Cклад та oзнaчeння xapaктepиcтик.

18. ДCТ 7.14-98 (ИCO 2709-96. Фopмaт для обміну інфopмацією. Cтpуктуpa зaпиcу.

19. ДСТ 3578-97. Формат для обмiну бiблiографiчними даними на магнiтних носіях. Зміст запису.

20. ДСТ 3579-97. Формат для обмiну термiнологiчними i/або лексикографiчними даними на магнiтних носiях. Пошуковий oбpaз дoкумeнта.

21. ДСТ 12.1.003-83 Шум. Загальні вимоги безпеки.

22. ДСТ А.1.1-8-94 Метод рентгеноструктурного аналізу матеріалів.

23. ДСТ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.

24. ftp://ftp.isi.edu/innotes/iana/assignments/mediatypes/mediatypes

25. http://www.imc.org/pdi

26. http://www.ietf.org/

27. http://www.ietf.org/rfc/

28. http://www.gpntb.ru/win/interevents/crimea2001/tom/

29. http://www.cemi.rssi.ru/mei/articles/

30. http://www.imsproject.org/content/packaging/

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика об’єкта автоматизації, вимоги до системи, склад та зміст системи. Розробка функціональної схеми програмного продукту. Тестування підпрограми програмного продукту. Розробка бази даних та налаштування ECO компонент в Borland Developer Studio.

    практическая работа [1,8 M], добавлен 05.06.2014

  • Підстава для створення, найменування та область застосування програмного забезпечення. Дослідження теоретичних аспектів процесу проектування систем автоматизації розробки конструкторської документації. Інструкція по інсталяції програмного продукту.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 26.10.2012

  • Створення навчальної програми для вирішення системи лінійних рівнянь різними методами. Детальне покрокове рішення та довідкова теоретична інформація. Структура і функціональне призначення модулів програмного продукту, основні елементи його інтерфейсу.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 20.05.2015

  • Дослідження класифікації автоматизованих інформаційних систем. Обґрунтування вибору мови і системи програмування. Програмне забезпечення та опис компонентів середовища. Інтерфейс програмного комплексу. Розрахунок повної собівартості програмного продукту.

    дипломная работа [584,1 K], добавлен 26.06.2015

  • Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012

  • Технології об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування інформаційних систем. Історія та структура мови UML. Опис функціональної моделі засобами UML. Використання UML в проектуванні програмного забезпечення. Характеристика CASE-засобів Visual Paradigm.

    дипломная работа [7,9 M], добавлен 26.05.2012

  • Основні завдання синоптичної метеорології. Призначення та область застосування програмного продукту "Статистика метеоспостережень", функціональні вимоги до нього. Інформаційне забезпечення, структура, опис інтерфейсу. Тестування програмного продукту.

    курсовая работа [3,6 M], добавлен 30.04.2016

  • Етапи розробки проекту. Вимоги до апаратного і програмного забезпечення, до користувача. Специфікація та структура даних, які мають бути розміщеними в системі. Вигляд інтерфейсу системи програмного забезпечення. Розробка бази даних косметичного салону.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 21.02.2015

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій, зростання складності інформаційних систем, створюваних у різних галузях. Засоби, що реалізують CASE-технологію створення і супроводу інформаційних систем. Автоматизація розробки програмного забезпечення.

    реферат [21,5 K], добавлен 21.03.2011

  • Приклади рішень від провідних компаній-розробників, що працюють у сфері автоматизації роботи з документами. Основні можливості систем електронного документообігу. Вибір програмного забезпечення для створення програмного продукту. Опис програмної системи.

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 06.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.