Розробка автоматизованої системи оптимального використання заготовок за для розкрою площинних матеріалів

Вопл = Ае * * Кзагр, (7.7)

де Ае - тариф 1кВт-година електроенергії (0,3167 грн./(кВт·год.));

Ni - потужність i -го струмоприймача, кВт;

ККДi - коефіцієнт корисної дії i-го струмоприймача (0,96) ;

Кзагр - коефіцієнт завантаження i-го струмоприймача (0,8).

Враховуючи потужність комп'ютера N ( 0,7 кВт), знаючи вартість однієї кіловат-години електроенергії A (0,3167грн./(КВт*год)), і прийнявши коефіцієнт корисної дії комп'ютера рівним 0,96, а коефіцієнт завантаження комп'ютера - 0.8, розрахуємо витрати на оплату електроенергії, використовуючи формулу ( 7.7 ):

Вопл = 0,3167 * (0,7 / 0,96) * 0,8 = 0,1847 (грн./год)

Інші витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування приймаються рівними 0,09 (грн./год).

Знаючи суму амортизаційних відрахувань, суму витрат на оплату електроенергії та інші витрати, розрахуємо вартість машино-години, використовуючи формулу(7.4):

Вм = 0,2551 + 0,1847 + 0,09 = 0,5298 (грн. /Час)

Для розрахунку витрат, пов'язаних з експлуатацією апаратного забезпечення, потрібно розрахувати час, витрачений на розробку даного проекту (Трозр). Період розробки припадає на 12 вересня 2013р., Що становить шістнадцять днів. Робота велася в середньому 5 год. в день. Отже, загальний час розробки склало Тразр = 16 * 5 = 80год. Розрахуємо суму витрат, пов'язаних з експлуатацією апаратного забезпечення, використовуючи формулу (7.3):

Векспл = 0,5298 * 80 = 42,384 (грн.)

Середньогодинна тарифна ставка - фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (трудових обов'язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу без обліку компенсаційних, стимулюючих і соціальних виплат. Дану величину можна розрахувати за формулою:

m = Оср / Тмес, ( 7.8 )

де Оср - посадовий оклад розробника ( 2600 грн.) ;

Тмес - припустимо, місячний баланс робочого часу (168 годин).

Розрахуємо середньогодинну тарифну ставку на оплату праці, використовуючи формулу ( 1.8 ) :

m = 2600/168 = 15,42 (грн./час)

Витрати на оплату праці розробника програмного продукту включають його заробітну плату і відрахування на соціальні потреби у розмірі 40% від заробітної плати. Дану величину можна розрахувати за формулою:

Зопл = mТразр + 0,4 mТразр, (7.9 )

де m - середньогодинна тарифна ставка заробітної плати розробника (21,42грн/год);

Тразр - загальний час розробки та реалізації продукту (годин).

Розрахуємо сукупні витрати на оплату праці, використовуючи формулу(7.9):

Вопл = 15,42 * 42 + 0,4 * 21,42 * 42 = 1 007,5 (грн.)

Витрати на допоміжні матеріали за фактом становить 180 грн.

Знаючи експлуатаційні витрати, витрати на заробітну плату та допоміжні матеріали, розрахуємо прямі змінні) витрати, використовуючи формулу (7.2) :

Взм=93,24 + 1 007,5 + 180 = 1 280,74 (грн.)

Накладні витрати приймаються рівними 130 % від прямих витрат. Знаючи прямі (змінні витрати), розрахуємо непрямі (постійні) витрати :

Впост=1 280,74 *1,3=1664,962 (грн.)

Знаючи змінні і постійні витрати, розрахуємо валові витрати:

Ввитр = 1280,74 + 1664,962 = 2945,702 (грн.)

Для реалізації створеного продукту на ринку студенту необхідно розрахувати його собівартість.

Собівартість визначається за формулою:

С = Ввитр + П, ( 7.10 )

де П - прибуток ( грн.) ;

Ввитр - валові витрати.

У свою чергу прибуток визначаємо за формулою:

, (7.11)

де Р - рівень рентабельності продукту (виражається в %).

Беручи рівень рентабельності рівним 27% і валові витрати, розрахуємо прибуток, використовуючи формулу (7.10):

П = 2945,702 * 0,27 = 795,33954 (грн.)

Знаючи валові витрати і прибуток, розрахуємо собівартість створеного ПП на ринку, використовуючи формулу (1.9):

С = 2945,702 + 795,33954 = 3741,04154

В результаті проведених розрахунків можна сказати, що відпускна ціна програмного продукту складе 3741,04154 грн.

При розрахунках економічної ефективності застосовувався метод повного поглинання витрат (МППЗ).

При використанні даного методу виробничі накладні витрати розподіляються на собівартість готової продукції. Тобто собівартість одиниці готової продукції визначається сумою витрат на матеріали, зарплату і накладними витратами на одиницю продукції:

Дане програмне забезпечення значною мірою скоротить час роботи користувача. Далі будуть приведені результативні показники:

Капітальні вкладення на розробку та впровадження автоматизованої інформаційної системи становлять собівартість даного продукту, тобто 3741,04 грн.

Поточні витрати на експлуатацію проектуємої системи становлять можна визначити за формулою 7.8, тобто 15,42 грн/год. робочого часу.

Економія умовно-постійних витрат, обумовлену збільшенням об'єму продукції. Дане програмне забезпечення виконує роботу приблизно в сотні раз швидше, а ніж це робить людина. В даному випадку умовно-постійні витрати становлять 1 280,74.

Відносну економію фонду заробітної плати. Припустимо, що для відносно швидкої оптимізації без даного ПЗ, компанії необхідно мати принаймні двох робітників, з місячною заробітною платою 2600 грн. Тобто, кожен місяць компанії необхідно витрачати 5200грн. При використанні даного програмного забезпечення, достатньо буде одного працівника.

Економічна ефективність від впровадження програми в компанію.

Абсолютна економія фонду заробітної плати робітників, по обслуговуванню проектуємої системи. Для роботи і обслуговування даної системи достатньо одного працівника, з його місячною заробітною платою.

Відносна економія затрат на обробку інформаційних потоків. Після впровадження даної системи, компанії необхідно шукати вхідні дані для обробки, а отже збільшити витрати на пошук даної інформації.

Економія затрат на сировину, матеріали, електроенергію в результаті впровадження проектуємої системи.

Дана програма надасть економію та додатковий дохід за рахунок підвищення якості роботи. Людина може допустити помилку в розрахунках, програма ж її не допустить.

Економія за рахунок зменшення на виробничі затрати (штрафи, пені, оплата зверх урочних робіт). За рахунок зменшення числа помилок робітниками, компанії не має потреби виплачувати пені за не правильне виконання роботи.

Приріст заробітку, за рахунок підвищення об'єму виконання робіт.

ВИСНОВОК

Програмне забеспе6чення «Оптимізація розкрою на полотні» призначене для визначення оптимального розкладання прямокутників. Порівнявши декілька тестів, можна зробити висновки що якість та час програми залежить від кількості прямокутників та кількості їх параметрів. Також час роботи залежить від параметрів комп'ютера, на котрій це програмне забезпечення буде працювати.

В першу чергу, дана програма стане в нагоді операторам верстаків, що оптимізувати розкрій на полотні. Також програмне забезпечення можна використовувати в наукових цілях.

Головним чином ця програма надає компанії економію грошей, та скорочення часу роботи працівників. В ході розрахунків було доведено, що при експлуатації даної програм, кількість виконаної роботи підвищується у десятки раз. В якості критеріїв економічної ефективності в розрахунках використовувались показники продуктивності.

ВИКОРИСТАННІ В ПРОЕКТІ ДЖЕРЕЛА

Аверьянова Н.К., Бухвалов A.B. Опыт внедрения программы линейного раскроя в судостроении // Математическое обеспечение рационального раскроя в системах автоматизированного проектирования: Тез. докл. всесоюз. конф., Уфа, 1987, с.2-3

Автоматизированное производство и проектирование в машиностроении. / Под ред. Ю.М. Соломенцева, В.Г. Митрофанова. -М.: Машиностроение, 1986. 256 с.

Алгоритмы и программы решения задач на графах и сетях. -Новосибирск: Наука, Сиб.отд., 1990 513 с.

Бабаев В.Ф. Оптимальный раскрой металла с помощью ЭВМ в условиях единичного и мелкосерийного производства // Технология машиностроения, 1966, № 12, с. 43-46

Бабаев В.Ф. Оптимальный раскрой материалов с помощью ЭВМ. М.: Машиностроение, 1982 - 167 с.

Балакшин Б.С. Теория и практика технологии машиностроения: В 2 кн. -М.: Машиностроение, 1982-Кн. 1 239 с. Кн.2 - 367 с.

Басакер Р., Саати Т. Конечные графы и сети. М.: Наука, 1974. - 366 с.

Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд./Пер.с анл. М., Издательство Бином, СПб, Невский диалект, 1998 г. - 560 с.

Бэллман Р. Динамическое программирование. М.: Изд. Иностр.литер., 1960.-400 с.

Бэллман Р., Дрейфус С. Прикладные задачи динамического программирования. М., Наука, 1965 - 458 с.

Булавский В.А., Яковлева H.A. О решении задач оптимального раскроя материалов на ЭВМ В кн. Математические методы в технико-экономических расчетах: Материалы научного совещания, т.4, Москва, 4-8 апреля 1960 г, М.: Изд-во АН СССР, 1961, с.83-87

Волков В.А. Анализ использования материальных ресурсов, М.: Экономика, 1965 113 с.

Габитов В.А., Мухачева A.C., Федорова H.H. Предоптимаизационный выбор алгоритма решения задачи линейного целочисленного раскроя // В кн.: Принятие решений в условиях неопределенности, Уфа, 1996, с. 17-22

Горанский Г.К., Бендерева Э.И. Технологическое проектирование в комплексных автоматизированных системах подготовки производства. -М.: Машиностроение, 1981.-456 с.

Горшков А.Ф. Об одном методе отыскания экстремальных суграфов //Сибирский математический журнал АН СССР, 1985. Т.26, № 1, с.44-48.

Горшков А.Ф. Метод отыскания экстремальных подграфов на двудольных графах // Техническая кибернетика, 1986, № 4, с. 136-142.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Отыскание экстремальных каркасов с предписанными степенями вершин методом замещений. //ДАН, 1996. Т.347, № 4, с.443-445.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Применимость реберных замещений в классе комбинаторных задач на графах. //ДАН, 1994. Т.337, № 2, с.151-153.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Применимость вершинных замещений в классе задач о к-вершинных подграфах //ДАН, 1994. Т. 336, №2, с. 157-160

ДОДАТОК А - Специфікація

Размещено на Allbest.ru