Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ "Макаронна фабрика"

· Вартість ремонтно-профілактичних робіт (грн).

2.3 Опис алгоритмічного забезпечення

2.3.1 Призначення та характеристика алгоритму функціонування

Алгоритм застосовується тільки для роботи з визначеними вище таблицями бази даних i не передбачає створення нових або зміни існуючих. Загальні вимоги до вхідних даних, що забезпечують інформаційну сумісність, передбачають відповідність назв, типів даних та довжин ключових полів таблиць, за якими здійснюється зв'язок між ними з метою одночасного використання інформації різних таблиць. Таблиці використовують довжини полів, визначені розробником комп'ютерної системи для кожного типу даних, що підтримує обрана СКБД - MS SQL Server.

2.3.2 Функції, що реалізуються

· Формування звітів по моніторингу обладнання

· Формування планів ремонтно-профілактичних робіт

· Оформлення актів по придбанню технічних елементів обладнання

· Формування звітів по технічним елементам обладнання наявним на складі

· Формування звітів по проведеним ремонтно-профілактичним роботам

· Оформлення наказів про проведення ремонтно-профілактичних робіт

· Формування наказу на направлення бригади на ремонтно-профілактичні роботи

· Ведення довідників по виробникам обладнання

· Ведення довідників по автоматизованим лініям

· Ведення довідників по пакувальним машинам

2.3.3 Алгоритм і результати рішення

1. Для забезпечення коректного виконання функцій, покладених на структуру організації підсистеми для відділу головного інженера, необхідно ввести в таблиці бази даних початкові дані. Інтерфейс підсистеми для відділу головного інженера передбачає систему меню, з якого здійснюється виклик кожної окремої форми для заповнення таблиць бази даних та подальшого їх корегування.

2. Меню інтерфейсу передбачає пункти, що відповідають виконанню кожної з функцій, наведених вище. Для отримання необхідної інформації користувачу пропонується ввести умови пошуку або фільтрації у спеціальних діалогових вікнах, створених засобами DELPHI. Після цього користувач отримує необхідну інформацію у вигляді зручної для перегляду форми або надрукованого документу. Робота в системі відбувається у інтерактивному режимі.

3. Повідомлення про всі загальні помилки роботи з системою (невідповідність типу введення даних, відсутність паперу в друкуючому пристрої тощо) здійснюються засобами, передбаченими розробником та встановленою операційною системою.

2.4 Розробка логічної і фізичної моделей бази даних

Erwin надає засоби, що допомагають розробнику створити наглядну логічну схему (модель) бази даних, провести її дослідження та оптимізацію, узгодити з замовником.

Діаграма сутність-зв'язок являє собою модель даних верхнього рівня. Вона призначена для обговорення структури даних з експертами з боку замовника. При створені моделі на рівні визначень сутності бази даних зображують у вигляді прямокутників, в середені яких, записують визначення збережуваних сутностей, вказують зв`язки між ними і отриману схему узгоджують з замовником, підчасі у присутності юриста. Зв`язки між сутностями встановлюють у відповідності з бізнес-логікою функціонування організації.

Головними компонентами діаграми сутність-зв'язок являються сутності та звязки.

Кожен об'єкт відображає незалежний обсяг інформації з предметної області. Ім`я об'єкту задається іменником у однині, який відповідає суті одного запису в базі даних. Об`єкт є екземпляром сутності. Сутність має таке ж ім`я, як і об`єкти, що до неї входять. З цього витікає, що діаграма об'єкт-зв'язок на рівні об'єктів і на рівні сутностей буде мати один і той же вигляд.

З точки зору реляційної бази даних сутності відповідає окрема таблиця, а об'єкту - запис.

Інший важливий компонент діаграми - зв'язки. Зв'язки вказують логічну залежність між даними. Розрізняють наступні види зв'язків: один до одного, один до багатьох, багато до багатьох. Зв'язок багато до багатьох реалізується тільки на рівні логічної моделі. На логічному рівні можна встановити ідентифікований зв'язок один-до-багатьох, багато-до-багатьох та неідентифікований зв'язок один-до-багатьох.

Повна атрибутивна модель бази даних підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера містить в собі наступні сутності (атрибути зазначені в п.2.4 цього розділу, схема логічної моделі наведена в додатках):

· «Автоматизовані лінії»;

· «Виробники обладнання»;

· «Пакувальні машини»;

· «Ремонтно-профілактична робота»;

· «Бригада»;

· «Технічні елементи обладнання»;

· «Графік ремонтно-профілактичних робіт»;

Для відображення залежності між даними використано зв'язки «один до багатьох» та «неідентифікований зв'язок один-до-багатьох».

Проведено нормалізацію даних даної предметної області, тобто реорганізацію сутностей та атрибутів з метою задоволення вимог до реляційної моделі даних. В результаті нормалізації створено структуру даних, в якій інформація про кожен факт зберігається лише один раз. Тобто, послідовно приведено структуру даних до нормальних форм.

Фізична модель БД будується на основі логічної моделі БД.

Існує два рівня фізичної моделі даних:

Трансформаційна модель;

Модель системного каталогу БД у вибраній СКБД.

З нею відбуваються всі операції настроювання моделі на вибрану СКБД. Другий вид фізичної моделі БД відображає результат автоматизованого проектування, тобто структуру БД в термінах вибраної СКБД. Трансформаційну модель БД можна створити з логічної моделі БД.

Для трансформаційної моделі поняття “сутність” трансформується в поняття “таблиця”, поняття “атрибут” в поняття “колонка”. Трансформаційну модель можна редагувати: доповнювати таблицями, таблиці - колонками, змінювати область визначення атрибутів, змінювати типи даних, при чому структура логічної моделі БД залишиться незмінною.

Щоб обґрунтувати структуру фізичної та логічної моделей треба проаналізувати процеси, що відбуваються у відділі головного інженера:

· Прийом звітів про моніторинг обладнання. Головною задачею головного інженера є забезпечення безперебійної роботи обладнання на підприємстві. Тому має вестись облік обладнання на підприємстві, додаємо до структури блоки «Автоматизовані лінії», «Пакувальні машини»

· Планування ремонтно-профілактичних робіт. Саме для забезпечення контролю за цим процесом додаємо до структури блок «Ремонтно-профілактичні роботи», що містить інформацію про проведені на підприємстві ремонтно-профілактичні роботи.

Головний інженер не тільки контролює та веде перевірку обладнання на підприємстві. До його обов'язків також входить й оформлення та підписання відповідних документів, складання планів ремонтно-профілактичних робіт.

Логічна та фізична моделі побудовані на основі функціональної моделі потреб відділу головного інженера. Для реалізації основних функцій підсистеми створені сутності (таблиці) поділяються на два типи:

· Довідники, тобто нормативно-довідкова інформація (сюди відносяться таблиці «Автоматизовані лінії», «Виробники обладнання», «Пакувальні машини»);

· Документи, тобто змінна інформація («Графік ремонтно-профілактичної роботи»; «Рахунки-фактури»; «Звіти по проведеним ремонтно-профілактичним роботам»).

Логічна та фізична моделі, структура підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт наведені в Додатках А и Б.

На основі фізичної моделі було згенеровано системний каталог бази даних в MS SQL 2005. SQL код, який забезпечує генерацію, наведений в Додатку В.

2.5 Алгоритмізація функцій системи та опис реалізованих функцій системи

2.5.1 Алгоритми функцій системи

1. Пошуки в системі реалізуються двома способами Locate та Lookup:

В метод Locate слід передати список полів, за якими буде відбуватися пошук, імена полів розділяють крапкою з комою, та значення цих полів. Параметри пошуку задають в налаштуваннях. Якщо запис знайдено, то на ньому встановлюється курсор і метод повертає значення True.

Function Locate (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; Options: TLocateOptions): Boolean;

В метод Lookup передається перелік полів для пошуку, імена яких розділяються крапкою з комою, а їх значення - комою. Якщо запис знайдено, то функція повертає масив значень полів, назви яких вміщені в параметрі ResultFields.

Function Lookup (const KeyFields:string; const KeyValues:variant; const ResultFields: string): Variant;

Обидва методи автоматично використовують швидкий індексний пошук, якщо в параметрі KeyFields задати індексовані поля.

2. Підрахунок загальної кількості бункерів автоматизованих ліній. Дана функція реалізована так:

procedure TForm7.btn4Click(Sender: TObject);

begin

edt3.Text:=FloatToStr(DataModule2.tbl1.FieldByName('кіл_бункера').AsInteger*DataModule2.tbl1.FieldByName('Об_єм_бункера').AsInteger);

end;

3. Фільтрація організована в системі методом Filter:

procedure TForm7.btn3Click(Sender: TObject);

begin

With DataModule2.tbl1 do

Begin

Filtered:= False;

Filter:= 'Кіл_бункерів='+edt2.Text;

Filtered:= True;

End;

end;

4. Для друку звіту в тексті програми на подію вибору кнопки слід записати команду:

ADO QuickRep1.Print;

Для попереднього перегляду звіту в режимі виконання програми запишемо:

ADO QuickRep1.Preview.

5. Формування звітів з вказанням конкретної ремонтно-профілактичної роботи. Для реалізації цієї функції створюємо параметричний SQL запит:

SELECT dbo.Бригада.Код_бригади, dbo.Бригада.Номер_бригади, dbo.Бригада.Зміна, dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Назва,

dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Норм_викр_людина_годин, dbo.Бригада.Код_ремонт_проф_роботи

FROM dbo.Бригада INNER JOIN

dbo.Ремонтно_профілактична_робота ON dbo.Бригада.Код_ремонт_проф_роботи = dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Код_ремонт_проф_роботи

WHERE (dbo.Бригада.Номер_бригади =:par)

6. Графік ремонтно-профілактичних робіт формуємо за допомогою запиту :

SELECT dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Дата_початку, dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Дата_закінчення,

dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Код_ремонт_проф_роботи, dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Вартість_ремонт_проф_роб_грн,

dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Назва, dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Норм_викр_людина_годин

FROM dbo.Ремонтно_профілактична_робота INNER JOIN

dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт ON

dbo.Ремонтно_профілактична_робота.Код_ремонт_проф_роботи = dbo.Перелік_ремонтно_профілакт_робіт.Код_ремонт_проф_роботи

2.5.2 Інструкція користувача

Запускаємо програму. Після запуску з'являється головне меню (Додаток Г). Перехід до даних відбувається при натисканні відповідних кнопок. На кожній формі знаходяться таблиці з даними та відповідні кнопки управління ними: редагування, додавання, видалення, оновлення, пошуку запису, фільтрації даних.

Форма «Автоматизовані лінії» містить інформацію про автоматизовані лінії які використовуються на підприємств: назва лінії, її тип, кількість бункерів та їх об'єм, виробники обладнання, а також розраховується загальний об'єм бункерів.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Автоматизовані лінії».

«Пошук» - шукає в таблиці запис за обраною назвою автоматизованої лінії.

«Фільтр» - фільтрує записи в таблиці за вказаною кількістью бункерів.

«Порахувати» - розраховує загальний об'єм бункерів обраної лінії.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Довідник Виробники обладнання» мість інформацію по існуючим виробникам обладнання, країнам виробникам а також контактні дані виробників.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Виробники».

«Пошук» - здійснюється пошук за назвою виробника.

«Роздрукувати довідник» - роздруковується довідник.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Пакувальні машини» містять інформацію по пакувальним машинам, які задіяні на виробництві. Їх назва, тип дозатора, тип упаковки, виробник та кількість одночасного наповненя.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Пакувальні машини».

«Пошук» - здійснюється пошук за назвою пакувальної машини.

«Фільтрувати» - фільтрує дані за типом упаковки.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Перелік ремонтно-профілактичних робіт» містить інформацію по всім ремонтно-профілактичним роботам які бли проведені на підприємстві, а також які саме роботи були проведені.

Кнопки:

«Додати» - дадає запис до таблиці «Перелік ремонтно-профілактичних робіт».

«Сформувати звіт» - друкується звіт по обраній профілактичній роботі.

«Роздрукувати перелік ремонтно-профілактичних робіт» - друкується звіт по всім ремонтно-профілактичним роботам.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Технічні елементи обладнання та їх наявність на складі» містить інформацію по всім технічним елементам обладнання та по їх наявності на складі.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Технічні елементи обладнання».

«Пошук» - здійснює пошук за назвою елемента.

«Фільтрування» - фільтрує інформацію за сроком експлуатації елемента.

«Сформувати заяву на придбання» - друкується рахунок-фактура на придбання вказаного елемента.

«Звіт про наявні технічні елементи на складі» - друкується звіт по всім технічним елементам обладнання які наявні на складі.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Бригада» містить інформацію по бригадам які займаються ремонтно-профілактичними роботами.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Бригада».

«Пошук» - здійснюється пошук за вказаною зміною.

«Сформувати наказ» - друкуються наказ за обраною бригадою для направлення на ремонтно-профілактичну роботу.

«Вихід» - повертає користувача до головного меню.

Форма «Графік ремонтно-профілактичних робіт» містить інформацію для створення графіків ремонтно-профілактичних робіт.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Графік ремонтно-профілактичних робіт».

«Пошук» - здійснюється пошук за датою початку ремонтно-профілактичної роботи.

«Роздрукувати графік» - друкується графік ремонтно-профілактичних робіт.

«Вихід» - повертає до головного меню.

Форма «Ремонтно-профілактична робота» містить інформацію про існуючі ремонтно-профілактичні роботи та норми для ії проведення.

Кнопки:

«Додати» - додає запис до таблиці «Ремонтно-профілактична робота».

«Пошук» - здійснює пошук за назвою ремонтно-профілактичної роботи.

«Фільтрація» - фільтрує дані за нормами використання людина\година.

«Сформувати наказ» - друкує наказ на проведення обраної ремонтно-профілактичної роботи.

«Довідка по видам робіт» - друкується довідка по видам ремонтно-профілактичних робіт.

«Вихід» - повертає до головного меню.

Кнопка «Вихід» на формі «Головне меню» завершує роботу програми.

2.6 Розрахунок очікуваного техніко-економічного ефекту від впровадження АРМ головного інженера-механіка ВАТ «Макаронна фабрика»

2.6.1 Початкові дані

1.Ступінь новизни розроблюваних задач - „В” - використання типових проектних рішень за умови їх змін.

2.Група складності алгоритму - 2.

3.Вид інформації, яка використовується:

Вид информації	Позначення	К-сть наборів даних
Змінна информація	ПИ	m=6
Нормативно-довідкова информація	НСИ	n=3
Банк (база) даних	БД	p=1
Обробка в режимі реального часу	РВ	так
Забезпечення телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об”єктами	ТОУ	ні

4.Визначаємо базові значення витрат часу на проведення передпроектного дослідження Т Б1 і розробки системи ТБ2. З табл..1 знаходимо:

Табл..1

	І стадія	ІІ стадія
	В	Г	В	Г
1.Управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління комплектацією, управління експортними та імпортними поставками.	95	65	230,1	230,1
2.Бухоблік, управління фінансовою діяльністю.	121	92	231,6	231,6
3.Управління організацією праці і зарплатою, управління кадрами, норми і нормативи, управління охороною праці.	97	65	249,6	249,6
4.Управління якістю продукції, управління технологічними процесами, управління стандартизацією, управління технічною підготовкою виробництва.	98	66	303,1	303,1
5.Управління транспортними перевезеннями. Управління технічним обслуговуванням виробництва, управління допоміжними службами і енергопостачанням.	113	71	272,1	272,1
6.Управління НДР та ДКР.	113	61	231,65	231,65
7.Управління науково-технічною інформацією.	91	61	195,9	195,9
8.Удосконалення документообігу і контроль виконання документів.	91	61	227,2	227,2

Т Б1=98год. ; ТБ2. =303,1год.

Далі одержане базове значення ТБ2. коригується за допомогою поправочних коефіцієнтів таким чином:

Т2 = ТБ2 * kп * ko * kc,

де kп - коефіцієнт, що враховує вид використаної інформації і визначається за формулою (1) з використанням даних табл..2

kп = =0.934

Табл..2

Значення коефіцієнтів k1, k2, k3 в залежності від виду використаної інформації	Група складності алгоритму	Степень новизни
		В	Г
k1 (ПИ)	1	1,2	0,65
	2	1,1	0,58
	3	1,0	0,48
k2 (НСИ)	1	0,65	0,4
	2	0,58	0,34
	3	0,48	0,29
k3 (БД)	1	0,54	0,32
	2	0,48	0,29
	3	0,40	0,24

ko визначається з табл..3 ko =1,26.

Табл..3

Вид обробки даних	Ступінь новизни
	В	Г
РВ	1,26	1,1
ТОУ	1,36	1,15

kc - коефіцієнт, що враховує складність контролю вхідної та вихідної інформації і знаходиться з табл.4. kc=1

Табл..4

Складність контролю вхідної інформації	Складність контролю вихідної інформації
	21	22
11	1,16	1,07
12	1,08	1,00

Отже, Т2 =303,1*0,882*1,26*1=336,8(люд-дн)

Таким чином, загальні витрати людської праці на проектування системи складають

Т = Т1 + Т2 =98+336,8=434,84(люд-дн)

Визначення Ч - чисельності виконавців.

Ч = Т / Ф,

де Ф - кількість робочих годин на виконання проекту. Для дипломного проекту ця величина складає 530 год.

Ч=434,8/530=0.82 ?1

Оплата праці виконавців підраховується за формулою:

V1' = 1 * 3 * 2000грн.=4922,729грн.

2.6.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК

1. Розрахунок річного фонду часу роботи ПК.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за вийнятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК ( в середньому 5год/міс + 6 діб/рік).

Тпк= 2000 - (6*8 + 5*12)=1892 год.

Оскільки під час виконання дипломного проекту (роботи) студент в середньому витрачає 400 год. машинного часу, то величина фонду часу ПК дорівнює

Тпк' = Тпк*400/2000 = 1892*400/2000 =378,4 год.

2. Поточні витрати на експлуатацію визначаються по формулі:

V1''= Ззп + Зам + Зел + Зр + Змат,

де Ззп - заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК). Ця величина дорівнює 1680 грн.;

Зам - амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

Зам = Цпк /На,

де Цпк - балансова вартість ПК, Цпк=5000грн.

На - норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Зам =1000грн.

Балансова вартість ПК вираховується за формулою:

Цпк = Цр * (1+ кун), (3)

Цр - ринкова вартість ПК, орієнтовно 5000 грн.,

кун - коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0,12.

Цпк=600грн.

Витрати на електроенергію, споживану ПК, визначаються за формулою:

Зел = РПК * ТПК *Цел * А,

де РПК - потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0,4 квт,

ТПК - фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 400 год.,

Цел - вартість 1квт електроенергії, дорівнює 0,2437 грн/кВт,

А - коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0,9.

Зел =35 грн.

Зр - витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК дорівнюють 6% від Цпк .

Зр =36грн.

Змат - непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПК, дорівнюють 5% від Цпк

Змат =30грн.

Отже, загальні витрати на розробку програмного забезпечення комп'ютерної системи дорівнюють

V1 =V'1 +V1'' = 4922,729+2781=7703,729 грн.

2.6.3 Витрати на придбання і установку ПК

Витрати на придбання і установку ПК (V2) визначаються за формулою (3).

V2 = 5600грн.

2.6.4 Витрати на підготовку приміщення

Ці витрати залежать від стану приміщення, де буде встановлюватися ПК. Орієнтовно можна взяти V3 = 10000грн, якщо спеціального приміщення немає. Якщо таке приміщення вже є, то V3 = 0.

2.6.5 Витрати на навчання персоналу

В середньому навчання персоналу триватиме 1місяць, тому можна дорівняти V4 = 2000 грн.

2.6.6 Загальна вартість розробки і впровадження системи V?

V? = V1 + V2 + V3 + V4.= 7703,729+5600+0+2000=15303,73 грн.

Оскільки норма амортизаційних втрат для комп'ютерних систем На = 5, то для обрахування річного економічного ефекту слід брати до розгляду величину Vр = V? / На . =3060,746 грн

Річний прибуток Пр від впровадження системи за попередніми розрахунками зменшення збитків від скорочення несвоєчасного проведення ремонтно-профілактичних робіт та організації чіткої безперебійної роботи обладнання складе не менше 10000 грн на рік (10% більше ніж до впровадження системи) тому економічний ефект від впровадження системи складатиме :

Кеф = Пр./Vр . = 10000/3060,746= 3,27

Термін окупності розробки дорівнює Ток = 1/ Кеф =0,306

Таким чином, від впровадження системи на ВАТ «Макаронна фабрика» проект окупиться через 5 місяців.

Висновок

Під час виконання бакалаврської роботи було досліджено та детально проаналізовано діяльність ВАТ «Макаронна фабрика» та виділено її структурний підрозділ - відділ головного інженера як об'єкт автоматизації.

При моделюванні предметної області на основі методології системного структурного аналізу та проектування за допомогою CASE-засобу BPwin було створено функціональну модель діяльності відділу головного інженера. Створена модель дала можливість виявити всі функції відділу, взаємозв'язки між ними та інформаційні потоки, що їх супроводжують, та стала поштовхом для розроблення системи, головною задачею якої була б автоматизація планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика».

Наступним етапом виконання бакалаврської роботи стала розробка технічного завдання на створення системи, в якому детально описані вимоги до всіх видів забезпечення системи, її функцій та засобів створення.

На основі інформаційних потоків, виявлених за допомогою функціональної моделі, та вимог технічного завдання до інформаційного забезпечення системи за допомогою CASE-засобу ERwin було створено модель даних системи на логічному та фізичному рівнях. За допомогою логічної моделі проведено нормалізацію даних, а фізична модель дала змогу автоматично згенерувати базу даних в цільову СУБД - MS SQL Server 2005.

Реалізацію основних функції системи, визначених в технічному завданні, покладено на клієнт-серверну СУБД MS SQL Server 2005 та мову об'єктно-орієнтованого програмування Borland Delphi 7. Використання сучасних технологій дало змогу отримати ефективну систему, що забезпечила виконання функцій головного інженера по веденню даних, та значно прискорила процес проведення розрахунків, формування графіків ремонтно-профілактичних робіт та звітної документації.

Використання системи дозволить головному інженеру на ВАТ «Макаронна фабрика» значно скоротити час на проведення розрахунків, швидко та своєчасно приймати рішення, зменшити кількість помилок при обчисленнях та введені інформації, забезпечити головному інженеру оперативний доступ до даних.

Також у бакалаврській роботі були розглянуті питання охорони праці та техніки безпеки на робочому місці головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика».

Список використаних джерел

1. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт для студентів бакалаврів напряму 060501 «Комп`ютерні науки» денної та заочної форм навчання / Уклад. В.В. Самсонов, Л.Ю. Маноха, Т.М. Горлова, Л.Г. Загоровська, О.М. М`якшило, О.А Хлобистова - К.: НУХТ, 2010

2. Методичні вказівки до виконання розділу дипломного проекту (роботи) „Техніко-економічний ефект від впровадження комп'ютерної системи” бакалаврів напряму 060501 «Комп`ютерні науки» денної та заочної форм навчання / Уклад. О.А Хлобистова - К.: НУХТ, 2011

3. ДНАОП 000-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ»

4. Маклаков С.В. BPWin і ERWin. CASE-средства разработки информационных систем. -- М.: Диалог-Мифи, 1999.

5. Дмитрий Осипов «Delphi. Профессиональное программирование». - М.: Символ-Плюс, 2006.

6. С. П. Кандзюба, В. Н. Громов «Delphi. Базы данных и приложения. Лекции и упражнения». - К.: ДиаСофтЮП, 2005

Размещено на Allbest.ru