Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ "Макаронна фабрика"
Розробка інтерфейсу користувача системи. Розробка підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для відділу головного інженера на ВАТ "Макаронна фабрика". Розробка логічної і фізичної моделей бази даних. Опис реалізованих функцій системи.
Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.02.2014 |
Размер файла | 103,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АНОТАЦІЯ
Прізвище та ініціали здобувача: Жало А.О.
Назва бакалаврської роботи: Розробка автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»
Бакалаврська робота містить: ___ сторінок, 4 розділи, __ схеми, __ таблиці , 4 додатки, ___ джерел.
Спеціальність: 6.050101 «Комп'ютерні науки»
Метою бакалаврської роботи є створення автоматизованої підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на підприємсті ВАТ «Макаронна фабрика». Головною задачею системи є полегшення роботи головного інженера, а саме забезпечення контролю за основними функціями складу,як облік матеріальних цінностей та контрагентів, полегшення створення та підписання відповідних документів та створення звітів.
У даній бакалаврській роботі узагальнено знання, отримані під час навчання в університеті та під час проходження практик (технологічно та переддипломної). Подана загальна характеристика об'єкту автоматизації, сформовані основні вимоги до розробленої системи, визначені функції, що автоматизувалися, обґрунтовано необхідність автоматизації підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт та вибір програмних засобів, подано аналіз ефективності впровадження АС, висвітлено питання про забезпечення дотримання правил охорони праці та техніки безпеки на робочому місці головного інженера.
ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР, САSE-ЗАСОБИ, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА (АС), ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ, ФУНКЦІЇ, БАЗА ДАНИХ (СУБД), ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ.
The summery
Applicant Name and initials: Zhalo A.O.
Name of the Bachelor: Development of an automated subsystems planning repair and maintenance at JSC “ Pasta factory ”
Bachelor work consists of: ___ pages, 4 chapters __ schemes __ tables, 4 appendices, ___ sources.
Specialty: 6.050101 "Computer Science"
The goal is to create a Bachelor of automated planning subsystem repair and maintenance of agroindus JSC pasta factory. The main goal is to facilitate the work of chief engineer, namely the monitoring of the basic functions of how to register property and contractors to facilitate the creation and signing of relevant documents and generate reports.
This bachelor work summarizes the knowledge acquired during university studies and during their practices (pre and technologically). The general characteristic of automation, two main requirements for the developed system defined functions, the necessity of automation subsystem planning repair and maintenance and choice of software, contains an analysis of the effectiveness of the AU, highlighted the issue of enforcing the rules of safety and Safety on the job of chief engineer.
Chief Engineer, CASE , computer system (AS), functional model, FUNCTIONS, DATABASE (RDBMS), object-oriented programming.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Системний аналіз ВАТ «Макаронна фабрика» та постановка задачі на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт
1.1 Загальна характеристика ВАТ «Макаронна фабрика»
1.2 Організаційна структура відділу головного інженера
1.2.1 Посадова інструкція головного інженера
1.3 Обґрунтування необхідності автоматизації планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»
1.4 Загальна концепція АС
1.5 Постановка задачі на проектування
1.6 Технічне завдання на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для відділу головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика»
1.6.1 Загальні положення
1.6.2 Призначення і цілі створення системи
1.6.3 Характеристика об'єкта автоматизації
1.6.4 Вимоги до системи
1.6.5 Вимоги до функцій
1.6.6 Склад і зміст робіт по створенню підсистеми
1.6.7 Порядок контролю і приймання системи
1.6.8 Вимоги до складу і змісту робіт з підготовки до введення системи в дію
1.6.9 Вимоги до документації
1.6.10 Джерела розробки
Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації
2.1 Вибір та характеристика програмних засобів для розробки елементів системи
2.1.1 Erwin Process Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies
2.1.2 Erwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies
2.1.3 MS SQL Server 2005
2.1.4 Borland Delphi 7.0
2.1.5 Розробка інтерфейсу користувача сиситеми
2.2 Опис інформаційного забезпечення
2.2.1 Склад, опис і організація інформаційного забезпечення
2.2.2 Організація збору і передачі інформації
2.2.3 Опис організації інформаційної бази
2.2.4 Перелік вхідних даних та сигналів
2.3 Опис алгоритмічного забезпечення
2.3.1 Призначення та характеристика алгоритму функціонування
2.3.2 Функції, що реалізуються
2.3.3 Алгоритм і результати рішення
2.4 Розробка логічної і фізичної моделей бази даних
2.5 Алгоритмізація функцій системи та опис реалізованих функцій системи
2.5.1 Алгоритми функцій системи
2.5.2 Інструкція користувача
2.6 Розрахунок економічного ефекту від впровадження АС
2.6.1 Початкові дані
2.6.2 Витрати, пов'язані з розробкою програми на ПК
2.6.3 Витрати на придбання і установку ПК
2.6.4 Витрати на підготовку приміщення
2.6.5 Витрати на навчання персоналу
2.6.6 Загальна вартість розробки і впровадження системи V?
Розділ 3. Охорона праці
3.1 Безпека експлуатації посудин, що працюють під тиском
3.1.1 Посудини, що працюють під тиском
3.1.2 Класифікація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
3.1.3 Безпека експлуатації стаціонарних посудин
Розділ 4. Техніка безпеки
4.1 Вимоги електробезпеки
4.2 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ
4.3 Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А. Функціональна модель
Додаток Б. Логічна та фізична моделі
Додаток В. Схема бази даних
Додаток Г. Інтерфейс користувача
Вступ
В наш час автоматизація та комп'ютеризація проникла у всі сфери життєдіяльності людини та не обійшла стороною й галузі харчової та переробної промисловості України.
Сучасний бізнес висуває до управління досить жорсткі вимоги в прийнятті стратегічних рішень управління підприємством. В сучасних умовах господарювання досягнення високих виробничих показників діяльності підприємства значною мірою залежить від ефективності прийняття рішень. На будь якому підприємстві виробництво є ключовою ланкою. Підприємства харчової та переробної промисловості своїми виробничими контурами пов'язані з споживачем. Від управління виробництвом залежить прибуток самого підприємства. А щоб виробництво не було безперебійним, обладнання має працювати чітко.
Кожен керівник на своєму місці приймає велику кількість різноманітних рішень, кожне з яких є специфічним для його посади і місця роботи. Від інформаційної підтримки залежить прийняття управлінського рішення. Головний інженер слідкую за тим щоб робота обладнання була без перешкод.
На ВАТ «Макаронна фабрика» чітка робота обладнання відіграє важливу роль, щоб досягти цього треба своєчасно вести ремонтно-профілактичні роботи на підприємстві.
Одним із сучасних напрямів використання обчислювальної техніки та нових інформаційних технологій є організація автоматизованих робочих місць персоналу управління на рівні керівників, спеціалістів, технічних працівників. Автоматизовані робочі місця дозволяють організувати функції введення даних, ведення бази даних, роботу з екранними формами як з документами, подання результатної інформації в графічному вигляді, багатовіконне відображення даних. Засоби автоматизованих робочих місць дозволяють автоматизувати задачі, які можна формалізувати, і забезпечують інформаційну підтримку задач, що важко формалізуються і результати яких використовуються для прийняття рішень.
Створивши автоматизоване робоче місце для головного інженера, дозволить йому швидко та своєчасно приймати рішення, дозволить скоротити час на виконання розрахункових операцій, зменшити кількість помилок при обчисленнях та введені інформації, забезпечити головному інженеру оперативний доступ до даних.
Отже, для підприємств усіх галузей, і ВАТ «Макаронна фабрика» зокрема, на сучасному етапі розвитку. однією з найбільш актуальних задач є розроблення та впровадження новітніх інформаційних систем і технологій, що дозволить підвисити якість управління, забезпечити спеціалістів необхідною інформацією для прийняття рішень.
Розділ 1. Системний аналіз ВАТ «Макаронна фабрика» та постановка задачі на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт
1.1 Загальна характеристика ВАТ «Макаронна фабрика»
ВАТ “Макаронна фабрика” - одне з провідних підприємств харчової промисловості, оснащене найсучаснішим обладнанням.
Історія фабрики починається з початку ХХ століття, з 1914 року. З 1996 року підприємство перетворено в акціонерне товариство відкритого типу - ВАТ “Макаронна фабрика” м. Київ, а з червня 2001 входить до холдингу “Євросервіс-Україна”.
На підприємстві встановлено і експлуатується устаткування передових світових фірм - автоматизованї лінії всесвітньо відомої швейцарської фірми Бюллер з технологією Турботерматик для виробництва довгорізаних і короткорізаних макаронних виробів. Крім того, на фабриці є великий парк фасувального устаткування. Підприємство має власну акредитовану лабораторію, обладнану сучасними приладами, що дає змогу своєчасно визначити якість сировини і макаронних виробів.
Фабрика першою налагодила випуск макаронних виробів.
ЗАТ "Макаронна фабрика" є найпотужнішим підприємством макаронної промисловості України, переможцем регіонального конкурсу якості, дипломантом рейтингу "Золота Фортуна", багатьох виставок. Номенклатура продукції складає понад 30 найменувань вагових і фасованих макаронних виробів без барвників і домішок, виробництво яких почалося з 1990 року. Налагоджено випуск макаронних виробів із доданням бета-каротину, який має радіопротекторні властивості. Вагова продукція упакована в паперові мішки та гофроящики, фасована - в яскраві картоні пачки та поліпропіленові пакети.
Диплом та право маркувати знаком "Київська якість" макаронні вироби "Екстра" вагові і фасовані (вермішель, черепашки, вермішель довга, равлики, локшина, спіраль, макарони соломка, витушки, пера, кільця, ріжки, парасольки, ріжки особливі, коліщатка, ріжки кручені, локшина-виток) отримало ВАТ "Макаронна фабрика".
Виготовлення макаронних виробів "Екстра" здійснюється за технологією фірми "Бюлер" (Швейцарія) на автоматизованих лініях "Турботерматік", що передбачає прогресивні режими приготування макаронного тіста і сушіння макаронних виробів, автоматичний контроль і підтримання на оптимальному рівні параметрів режиму, комп'ютерну реєстрацію даних і виведення інформації на монітор. Для виготовлення макаронних виробів використовується пшеничне борошно вищого сорту, яке за всіма показниками відповідає вимогам стандартів.
Державна реєстрація ВАТ «Макаронна фабрика»
Назва підприємства |
Макаронна фабрика |
|
Місцезнаходження (СПАТО) |
м.Київ вул.Фрунзе 142 |
|
Код підприємства |
32347912 |
|
Форма власності (КФВ) |
Колективна власність |
|
Ознака особи |
Юридична особа |
|
Організаційно-правова форма (КОПФ) |
Відкрите акціонерне товариство |
|
Види діяльності (ЗКГНГ) |
торгівля продуктами харчування |
|
Банківські реквізити |
р/р № 2600518811001 в АБ “Київська Русь” м. Київ МФО 319092 код ЗКПО 32347912 |
|
Орган управління |
Збори акціонерів |
На ВАТ «Макаронна фабрика» на 2011 р. Працює 245 чоловік. Організація і розподіл обов'язків на підприємстві здійснюється згідно схеми організаційної структури управління представленій на сторінці ______ графічного матеріалу.
Організаційна структура підприємства відображає ієрархію зв'язків між його підрозділами. Однією з найважливіших цінних властивостей ієрархічної системи управління є можливість розподілу функцій управління за рівнями системи, прийняття рішень стосовно різних завдань у підрозділах різного рівня. Це дає змогу зосередити розв'язання стратегічних завдань на вищих рівнях управління, де їх розв'язання найбільш ефективне. Тактичні завдання залежно від їхньої складності та необхідних ресурсів можуть розв'язуватися на нижчих рівнях, що забезпечує оперативність прийняття рішень, і здебільшого -- вищу точність.
В ієрархічних СУ управління підсистемами нерідко здійснюється в умовах неповної інформації, коли підсистемі вищого рівня можуть бути не повністю відомі цілі та обмеження підсистем нижчих рівнів. В цьому дипломному проекті розроблена підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт. Плануванням займається головний інженер.
1.2 Організаційна структура відділу головного інженера
Відділ головного інженера являється структурним підрозділом компанії, який забезпечує технічну підтримку, відповідає за технічний стан обладнання та за планування ремонтно-профілактичних робіт, що дозволяє реалізовувати безперебійну роботу обладнання. Відділ підпорядковується головному інженеру. В своїй роботі відділ головного інженера керується: наказами та інструкціями керівництва підприємства, ГОСТ та ДСТУ.
Організаційна структура та штат відділу головного інженера затверджуються директором компанії.
Головному інженеру підпорядковуються: Головний механік, начальник ремонтної бригади, механік лінії, головний оператор, начальник безтарного зберігання борошна. Організаційна структура відділу головного інженера зображена на рис 1.1
Рис 1.1 Організаційна структура відділу головного інженера
Функціональні обов'язки персоналу відділу слідуючі:
1) забезпечує технічне обслуговування обладнання
· Забезпечує введення та корегування даних по обладнанню
· Формує звіти про стан обладнання
2) забезпечує своєчасне проведення ремонтно-профілактичних робіт та оглядів обладнання
Взаємовідносини відділу технічного забезпечення з іншими підрозділами підприємства
· З бухгалтерією :
Головний інженер надає в бухгалтерію рахунки-фактури щодо закупки нового обладнання, подає звіти по заміні обладнання.
· З відділом кадрів:
Погоджує кількість робітників, їх розряд та тарифні ставки.
· З плано-економічним відділом:
Узгоджує плани на ремонтно-профілактичні роботи
Норми використання робочого часу.
1.2.1 Посадова інструкція головного інженера
I. Загальні положення
· Головний інженер належить до професійної групи "Керівники".
· Головний інженер є першим заступником керівника підприємства і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства.
· Призначення на посаду головного інженера та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.
· Головний інженер безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.
· Головний інженер здійснює керівництво технічними службами підприємства.
Кваліфікаційні вимоги:
Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня не менше 5 років.
Головний інженер повинен знати:
- Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення та інші нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які регулюють діяльність підприємства.
- Профіль, спеціалізацію і особливості структури підприємства.
- Перспективи технічного, економічного та соціального розвитку галузі і підприємства.
- Виробничі потужності підприємства.
- Технологію виробництва продукції.
- Порядок розробки і затвердження планів виробничо-господарської діяльності.
- Методи господарювання і управління підприємством.
- Порядок укладання і виконання господарських договорів.
- Вітчизняні і світові досягнення науки і техніки відповідно до галузі виробництва та досвід передових підприємств.
- Менеджмент, маркетинг, економіку, організацію виробництва, праці і управління, законодавство України в галузі науково-технічної політики.
За відсутності головного інженера його обов'язки виконує заступник (за відсутності останнього - особа, призначена у відповідному порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.
II. Права
Головний інженер має право:
· Діяти від імені технічних служб підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства, іншими організаціями та органами державної влади.
· Перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства стосовно технічної підготовки виробництва.
· Брати участь в підготовці проектів наказів, інструкцій, розпоряджень, а також інших документів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємства.
· Вимагати та отримувати від керівників структурних підрозділів підприємства та фахівців необхідну інформацію.
· Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також з іншими організаціями з питань, які належать до його компетенції.
· Взаємодіяти з керівниками всіх структурних підрозділів з питань виробничої діяльності підприємства.
· Давати керівникам структурних підрозділів вказівки з питань виробництва.
· В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи; видавати за своїм підписом розпорядження по підприємству з питань виробничої діяльності.
· Вносити пропозиції керівнику підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.
III. Відповідальність
Головний інженер несе відповідальність:
· За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.
· За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
· За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
1.3 Обгрунтування необхідності автоматизації планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика»
Розроблювана система направлена на полегшення роботи головного інженера та задоволення умов функціонування його робочого місця, тобто система повністю пристосована для ВАТ «Макаронна фабрика». Найкращим варіантом для підприємства буде придбання розроблюваної системи, адже вона враховує всі його індивідуальні вимоги, програма є в міру функціональною та не дорогою.
Також доцільно створити автоматизовану систему, що забезпечить головному інженеру контроль за обладнання, планування ремонтно-профілактичних робіт, значно полегшить створення та підписання відповідних документів, створення звітів тощо. Найголовнішою задачею автоматизованої системи є забезпечення безперебійної роботи обладнання, шляхом автоматизації таких функцій:
· Формування звітів по моніторингу обладнання
· Формування планів ремонтно-профілактичних робіт
· Оформлення актів по придбанню технічних елементів обладнання
· Формування звітів по технічним елементам обладнання наявним на складі
· Формування звітів по проведеним ремонтно-профілактичним роботам
· Оформлення наказів про проведення ремонтно-профілактичних робіт
· Формування наказу на направлення бригади на ремонтно-профілактичні роботи
· Ведення довідників по виробникам обладнання
· Ведення довідників по автоматизованим лініям
· Ведення довідників по пакувальним машинам
1.4 Загальна концепція АС
Концепція автоматизованої системи повинна мати три ключових моменти:
· організація автоматизованих робочих місць на основі персональних комп'ютерів, програмного забезпечення и спецалізованих пакутів прикладного програмного забезпечення власної розробки;
· створення і впровадження системи користувацьких інструкцій для керівників та персоналу;
· включення ПК користувачів в єдину з АРМ локальну мережу під управлінням сервера.
Концепція підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт припускає поточну реалізацію і перспективний розвиток по наступним напрямам:
· максимальний ступінь автоматизації процесу;
· розширення та поглиблення напрямів автоматизованої праці;
· забезпечення безпеки і комфорту в роботі з підсистемою;
· підвищення продуктивності підсистеми;
· універсальність, простота та надійність системи підсистеми;
· максимальний захист всіх видів інформації;
· гнучкість і комбінаторність складових компонентів.
1.5 Постановка задачі проектування
В сучасному бізнесі в сфері обслуговування якість та час обслуговування - дуже важливі фактори. Між ними існує тісний взаємозв'язок - чим менше часу витрачається на механічне виконання тих чи інших процедур тим більше часу можна витрачати на саме обслуговування, тим самим підвищуючи його якісний рівень.
Враховуючи те, що на даний момент в компанії не всі функції відділу головного механіка повністю автоматизовані або автоматизовані але не найкращим шляхом, тому розробка підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт, з урахування специфіки нашого підприємства, дозволить більш точно та більш швидко створювати плани на ремонтно-профілактичні роботи.
Метою дипломного проекту є розробка підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика», який повинен автоматизувати виконання наступних задач: введення в систему результатів оглядів та ремонтно-профілактичних робіт, обробку даних та отримання статистичної інформації, подання звітів та подання графіків на ремонтно-профілактичні роботи.
1.6 Технічне завдання на розробку підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для відділу головного інженера на ВАТ «Макаронна фабрика»
1.6.1 Загальні положення
Найменування підсистеми: Планування ремонтно-профілактичних робіт на ВАТ «Макаронна фабрика» .
Результати робіт по створенню системи оформлюються згідно вимогам ГОСТів, ОСТів на відповідні етапи розробки. Виготовлення програмних засобів при необхідності може здійснюватися за додатковим договором між Замовником і Виконавцем.
Роботу виконати згідно завдання на дипломне проектування. Роботу провести згідно вимогам ДСТУ (ГОСТ) на відповідні етапи розробки.
Термін розробки системи ________________.
1.6.2 Призначення і цілі створення системи
Підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт призначена для автоматизації інформаційно-облікової й управлінської діяльності головного інженера.
Основною метою створення підсистеми для головного інженера є автоматизація створення замовлень за запчастини або обладнання по результатам огляду обладнання, їх обробка та формування на їх основі зведеного замовлення постачальнику, оперативність розрахунків та прийняття рішень, створення графіків ремонтно-профілактичних робіт, зручність виконання операцій, достовірність результатів, надійність виконання операцій, створення умов для оптимальної організації праці і обслуговування користувача на основі безпаперової технології.
1.6.3 Характеристика об'єкта автоматизації
Об'єктом автоматизації являється підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера або іншої посадової особи, що має право доступу до даної інформації.
1.6.4 Вимоги до системи
Структура підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера обумовлена функціональним змістом управлінської діяльності головного інженера, що повинна базуватися на сконцентрованій інформації з урахуванням існуючого документообігу.
Підсистема планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера повинна функціонувати у діалоговому режимі. Діалог реалізується за принципом вибору відповідного пункту меню.
Діагностика функціонування підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт працює на основі використання стандартних процедур тестування технічних засобів системи, а також аналізу користувачем вихідних форм документів і відеокадрів, повинна передбачувати виявлення відхилень від нормального процесу вирішення задач та виявлення порушень в роботі комп'ютерно-технічних засобів, а також програмних помилок, забезпечуючи експлуатаційний персонал відповідними діагностичними повідомленнями.
Розвиток і модернізація підсистеми повинна проводитися шляхом:
уточнення, нарощування чи заміни виконуваних функцій;
модернізації технічних і програмних засобів по мірі розробки і впровадження нових поколінь ЕОМ.
Структура і технологія програмного забезпечення системи повинні забезпечити простоту їх модернізації і розвитку, з можливістю збільшення розмірності задач і масивів даних, без суттєвих змін модулів управління, алгоритмів вирішення задач, а також можливості реалізації їх на нових ПК.
Персонал, який використовує підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт, повинен дотримуватися наступних вимог:
пройти навчання і отримати навички роботи на ПК;
час від часу (або після проведення модернізації системи) персонал має проходити тестування щодо роботи з системою;
дотримуватись технологічних інструкцій при роботі з системою в діалоговому режимі;
дотримуватись умов експлуатації ПК у відповідності з інструкціями по експлуатації;
дотримуватись правил зберігання інформації і організації дублів;
дотримуватись техніки безпеки при роботі на ПК.
Користувачами підсистеми може виступати його заступник або інша уповноважена ним особа. Вхід в систему повинен здійснюватися через пароль.
1.6.5 Вимоги до функцій
Перелік функцій з зазначенням вхідної та вихідної інформації представлено в таблиці 1.
Функції, покладені на підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера, умовно можна розділити на два класи:
- сервісні функції;
- інформаційно-виробничі функції.
Сервісні функції повинні забезпечити раціональну організацію роботи менеджера з закупівель на основі безпаперової технології: введення даних про контрагентів (ресторанів та постачальників), коригування і доповнення списків наявної класифікації продукції, ведення звітності, користування електронним календарем, калькулятором.
Особливістю реалізації сервісних функцій є необхідність забезпечення зручності користувача при введенні і використанні інформації, що досягається за допомогою формування підказок і меню на екрані терміналу. Захист інформації від несанкціонованого доступу повинний забезпечуватися за допомогою використання паролю чи системи паролів.
Реалізація інформаційно-виробничих функцій повинна забезпечити зв'язок з різними ресторанами мережі, об'єднаними в комп'ютерну мережу, накопичення відомостей, формування довідок від ресторанів по запиту користувача, аналіз отриманої інформації, узагальнення і формування зведених даних на екрані терміналу.
Таблиця 1
№ п/п |
Найменування функцій |
Вхідні документи |
Вихідні документи |
|
1 |
Ведення довідників по пакувальним машинам |
Перелік пакувальних машинних ліній, які використовуються на пвдприємстві |
Відеокадр «Пакувальні машини» |
|
22 |
Ведення довідників виробників обладнання |
Перелік існуючих виробників обладнання, яке використовується |
Відеокадр «Виробники» |
|
33 |
Ведення довідників автоматизованих ліній |
Перелік автоматизованих ліній, які проходить продукція на виробництві |
Відеокадр «Автоматизовані лінії» |
|
44 |
Оформлення актів по придбанню нових елементів обладнання |
Перелік кількості наявних на підприємстві елементів обладнання. |
Друкований звіт |
|
55 |
Формування звіту по технічним елементам обладнання |
Інформація про наявні елементи обладнання на підприємстві |
Відеокадр «Технічні елементи обладнання» Друкований звіт |
|
66 |
Оформлення наказів на проведення ремонтно-профілактичних робіт |
Інформація про види ремонтно-профілактичних робіт |
Відеокадр «Ремонтно-профілактичні роботи» Друкований звіт(наказ) |
|
77 |
Формування планів ремонтно-профілактичних робіт |
Перелік необхідних ремонтно-профілактичних робіт |
Друкований звіт |
|
88 |
Формування звітів про проведенні ремонтно-профілактичні роботи |
Перелік ремонтно-профілактичних робіт |
Відеокадр «Ремонтно-профілактичні роботи», друкований звіт |
|
59 |
Формування наказу на направлення бригади на ремонтно-профілактичні роботи |
Інформація по бригадам,які проводять ремонтно-профілактичні роботи |
Відеокадр «Бригади», Друкований звіт (Наказ) |
1.6.6 Склад і зміст робіт по створенню підсистеми
Стадії створення, строки виконання розробки приведені в Таблиці 2.
Таблиця 2
Стадії створення
№ п/п |
Найменування робіт |
|
1 |
Передпроектне обстеження об'єкту управління |
|
2 |
Технічне завдання |
|
3 |
Технічний проект |
1.6.7 Порядок контролю і приймання системи
При введенні в дію підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера повинен пройти приймальні випробовування згідно з ГОСТ 24.105-85.
Випробовування проводять розробники разом з замовником. Випробовування проводяться для визначення працездатності і вирішення питання про можливості приймання системи в дослідну експлуатацію. Програму випробовувань складає розробник і затверджує замовник.
Здача в дослідну експлуатацію здійснюється на основі технічного завдання та інструкції користувача. За результатами дослідної експлуатації формується перелік доробок і рекомендовані строки їх виконання.
Введення в дію підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера оформлюється актом здачі-прийому.
1.6.8 Вимоги до складу і змісту робіт по підготовці до введення системи в дію
Для введення підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера в дію замовник виконує ряд робіт з підготовки об'єкту:
проводить укомплектування технічних засобів;
організує навчання користувачів роботі на ПК і вивчення інструкції з експлуатації;
проводить дослідну експлуатацію і вводить підсистему в дію.
1.6.9 Вимоги до документації
На підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера розробляється комплект документації в складі: технічне завдання, технічний проект.
Документація на підсистему планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера розробляється у відповідності з вимогами Державних Стандартів "Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы.” та "Единая система стандартов программной документации". Перелік і склад техно-робочої документації повинні бути достатніми для функціонування системи і бути мінімальними за об'ємом.
1.6.10 Джерела розробки
При розробці технічного завдання на створення підсистеми планування ремонтно-профілактичних робіт для головного інженера використані наступні документи:
ГОСТ 34.602-79 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы;
ГОСТ 34.201-89 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Виды, комплектность и обозначение документов при создании автоматизированных систем.
Розділ 2. Розробка комплексу задач автоматизації
2.1 Вибір та характеристика програмних засобів для розробки елементів системи
Для розробки системи обрано такі програмні засоби:
· CA Erwin Process Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies для моделювання бізнес-процесів відділу. BPWin це могутній засіб, який використовується для функціонального моделювання, побудови моделей IDEF0, IDEF3, DFD, а також проведення вартісного аналізу.
· CA ERwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies для автоматизованого проектування та генерації БД. ERWin це зручний інструмент для графічного проектування інформаційних систем.
· MS SQL Server 2005 використовується в якості СУБД, що дає змогу адміністратору робити архівну копію даних на випадок аварійної ситуації.
· Мова програмування Delphi 7 - для розробки інтерфейсу
система інтерфейс база користувач
2.1.1 CA Erwin Process Modeler r7.3 BPWin
Для дослідження предметної області та виявлення основних задач був використаний CASE-засіб фірми Computer Associates Erwin Process Modeler r7.3 (раніше BPwin) що дозволив на етапі аналізу та проектування інформаційних системи виявити основні функції. BPwin дозволяє створювати моделі процесів і підтримує три стандарти (нотації) моделювання - IDEF0, DFD та IDEF3. На основі кожної з цих трьох нотацій можна розглянути різні сторони діяльності підприємства.
Стандарт IDEF0 (IDEF розшифровується як Integrated DEFinition) призначений для опису бізнес-процесів на підприємстві. Він допомагає зрозуміти, які об'єкти або інформація служать «сировиною» для процесів, які результати тягнуть за собою ті чи інші роботи, що є керуючими чинниками і які ресурси для цього необхідні.
Діаграми потоків даних (Data Flow Diagramming, DFD) використовуються для опису документообігу та обробки інформації. DFD описують функції обробки інформації, документи, об'єкти, а також співробітників або відділи, які беруть участь в обробці інформації. Наявність у діаграмах DFD елементів для опису джерел, приймачів і сховищ даних дозволяє більш ефективно і наочно описати процес документообігу.
Для опису логіки взаємодії інформаційних потоків більш підходить IDEF3, звана також Workflow Diagramming, - нотація моделювання, що використовує графічне опис інформаційних потоків, взаємовідносин між процесами обробки інформації та об'єктами, що є частиною цих процесів.
BPwin є унікальним інструментом, що дозволяє створювати модель, що містить діаграми всіх трьох нотацій одночасно. Він дозволяє ефективно маніпулювати моделями - зливати і розщеплювати їх, а також документувати моделі за допомогою генерації звітів. Інтеграція BPwin з іншими інструментальними засобами Computer Associates (інструментом моделювання даних ERwin, системою об'єктного моделювання Paradigm Plus і системою управління моделями та їх зберігання ModelMart) робить його незамінним при реалізації великих програмних проектів.
Основні можливості системи:
· Підтримка різних технологій моделювання
· Аналіз показників витрат і продуктивності
· Інтеграція процесів/даних
· Підтримка стандартних нотацій
· Експорт об'єктів і властивостей в інші моделі
· Документування інформації в межах всієї моделі
· Масштабованість звітності без втрати якості графіків
· Підтримує відразу три стандартні нотації - IDEF0(функціональне моделювання), DFD (моделювання потоків даних) і IDEF3 (моделювання потоків робіт). Ці три основних стандарти дозволяють описувати предметну область більш комплексно.
· Повністю підтримує методи розрахунку собівартості за обсягом господарської діяльності (функціонально-вартісної аналіз, ABC)
· Інтегрований з ERwin Data Modeler (для моделювання БД)
· Містить власний генератор звітів.
· Дозволяє ефективно маніпулювати моделями - зливати і розщеплювати їх.
· Має широкий набір засобів документування моделей, проектів.
2.1.2 CA Erwin Data Modeler r7.3 (BPwin) CA Technologies
Для моделювання даних був використаний CA ERwin Data Modeler r7.3 (раніше ЕRwin), який являє собою програмний інструмент із спеціально розроблених інформаційних систем, включаючи бази даних транзакційних систем і вітрин даних. моделювання даних ERwin движок заснований на методі IDEF1X, хоча він тепер підтримує діаграми відображається разом з інформацією позначення інженерних також.
Logical Data Modeling: логічні моделі, з яких фізичні моделі можуть бути отримані. Комбінації логічних і фізичних моделей, також підтримуються. Підтримка особи-типу і атрибутів логічні імена і описи, логічні домени та типи даних, а також відносини іменування.
Physical Data Modeling: фізичні моделі можуть бути створені, а також комбінації логічних і фізичних моделей. Підтримка імен та опис таблиць і стовпців, визначених користувачем типів даних, первинні ключі, зовнішні ключі, альтернативних ключів та імен та визначення обмежень. Підтримка індексів, подань, збережених процедур і тригерів також включено.
Logical-to-Physical Transformation: Включає в себе скорочення / іменування словнику називається "Naming Standards Editor" і логіко-на-СУБД типу даних відображення об'єкта називається "Datatype Standards Editor".
Моделювання відіграє велику роль у розробці успішних інформаційних систем. CA ERwin Data Modeler (ERwin) дозволяє наочно відображати складні структури даних. Зручна у використанні графічне середовище CA ERwin Data Modeler спрощує розробку бази даних та автоматизує безліч завдань, зменшуючи терміни створення високоякісних і високопродуктивних транзакційних баз даних і сховищ даних.
2.1.3 MS SQL Server 2005
SQL (англ. Structured query language -- мова структурованих запитів) -- декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікація, система контролю за доступом до бази даних.. Сам по собі SQL не є ні системою керування базами даних, ні окремим програмним продуктом. Не будучи мовою програмування в тому розумінні, як C або Pascal, SQL може формувати інтерактивні запити або, будучи вбудованою в прикладні програми, виступати в якості інструкцій для керування даними. Стандарт SQL, крім того, вміщує функції для визначення зміни, перевірки і захисту даних.
SQL -- це діалогова мова програмування для здійснення запиту і внесення змін до бази даних, а також управління базами даних. Багато баз даних підтримує SQL з розширеннями до стандартної мови. Ядро SQL формує командна мова, яка дозволяє здійснювати пошук, вставку, обновлення, і вилучення даних, використовуючи систему управління і адміністративні функції. SQL також включає CLI (Call Level Interface) для доступу і управління базами даних дистанційно.
SQL Server 2005 забезпечує інтегровану обробку та аналіз даних, що дозволяє підприємствам будь-якого масштабу виконувати наступні завдання:
· Побудова, розгортання і управління додатками підприємства з підвищенням їх захищеності, масштабованості та надійності.
· Максимальне збільшення продуктивності праці IT-персоналу шляхом зменшення складності розробки та підтримки програм, баз даних.
· Спільне використання даних різними платформами, додатками і пристроями, що полегшує об'єднання внутрішніх і зовнішніх систем.
· Обмеження витрат без зниження продуктивності, доступності, масштабованості та безпеки.
Основні переваги MS SQL Server 2005:
· багатокористувацька підтримка -- підтримка одночасної роботи з базою даних великого числа користувачів;
· додаткові можливості роботи з пам'яттю -- підтримка 64-розрядної архітектури пам'яті, реалізованої в Windows 2000;
· масштабність -- використовування вбудованих в Windows NT 4.0 і Windows 2000 можливостей, включаючи багатопроцесорну обробку і підтримку терабайтних (більше 1 мільярда байт) баз даних;
· стандарт SQL-92 -- повна сумісність із стандартом ANSI SQL-92 і додатковими функціями, реалізованими в Transact SQL;
· засоби управління і розробки -- нові вдосконалені адміністративні засоби, інтегровані з Microsoft Management Console (MMC). Ефективніші інструменти управління багатосерверними конфігураціями;
· паралельна архівація і відновлення баз даних -- включаючи вбудовані можливості автоматичного відновлення після збоїв носія, некоректних дій користувача та аварійних відключень серверу;
· реплікація даних -- копіювання таблиць і транзакцій між базами даних;
· сховища даних -- підтримка управління і зберігання терабайтних баз даних;
· розподілені запити -- ефективне автоматичне виконання запитів до декількох SQL-серверів;
· розподілені транзакції -- створення, управління і координація транзакцій, що використовують більше одного SQL-серверу;
· динамічні блокування -- блокування на рівні записів і динамічні блокування сприяють підвищенню продуктивності;
· взаємодія з Інтернетом -- повна інтеграція з Microsoft Internet Information Server (US) і Microsoft Visual Interdev;
· вбудовані HTML-сторінки з інформацією про стан компонентів бази даних -- поліпшений призначений для користувача інтерфейс більшості сторінок моніторингу;
· вбудовані засоби захисту Windows -- можливість аутентифікації в будинку не Windows NT 4.0 і Windows 2000, включаючи управління повноваженнями користувачів груп;
· інтеграція з поштовими системами -- повна інтеграція з Microsoft Exchange Server для автоматичної розсилки сповіщень і повідомлень про помилки;
· Microsoft English Query -- дозволяє перетворити запити на природній англійській мові в операторів SQL;
2.1.4 Borland Delphi 7.0
Delphi -- це інтегроване середовище швидкої розробки програмного забезпечення для роботи під Microsoft Windows. Delphi в основному використовується для розробки настільних застосунків та корпоративних СКБД, проте цей інструмент можна використовувати для розробки будь-якого загального програмного забезпечення.
Ядром візуальних засобів програмування Delphi є Visual Component Library (VCL) - об'єктно-орієнтована бібліотека компонентів ( їх в стандартній поставці більше 75 ), призначена для створення призначеного для користувача інтерфейсу і доступу до системних ресурсів: графічної оболонки (Windows), а також для роботи з БД.
"Компонентна" архітектура додатків Delphi надає інтуїтивно зрозумілий підхід до програмування в Windows. Цей підхід, в першу чергу, полягає у візуальному конструюванні GUI-форм додатків за допомогою переміщення у форми системних та інтерфейсних об'єктів ( з так званої "палітри компонентів" ), завдання їх властивостей та поведінки в інспекторі об`єктів (Object Inspector). Компонентна архітектура, що ґрунтується на об'єктно-орієнтованому підході, є одним з рішень проблеми повторного використання коду.
Delphi 7 вміщуює інструмент Borland Database Engine (BDE) - процесор баз даних, який забезпечує повний набір програмних засобів для роботи з таблицями більшості форматів СУБД, таких як Dbase, Paradox, Access. Редакція клієнт-сервер Delphi, що вміщує BDE забезпечує доступ до віддалених серверів баз даних, таких як Oracle, Sybase, Microsoft SQL Server,Informix і т.д. Поряд з BDE та ODBC в клієнтських додатках Delphi можна використовувати InterBase Express для роботи з даними на сервері InterBase, а також технологію Microsoft ActiveX Data Objects (ADO), яка використовує можливості COM, а саме OLE DB. Додатки БД звертаються до даних через ADO незалежно від BDE. Для під`єднання БД до середовища Delphi використовується компонент TADOConnection з сторінки ADO. На цій же сторінці розташовані компоненти TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc та інші. Список компонентів для роботи з базами (і, що більш істотно, підтримуваних технологій доступу до даного) у Delphi 7 істотно розширений у порівнянні з попередніми версіями.
Крім цього, у Delphi 7 уведений новий клас TCustomConnection, що являє собою базовий клас для компонентів, що є джерелами даних, таких як TDatabase, TIBDatabase, TADOConnection, а також класів - предків компонентів TDCOMConnection, TSocketConnection, TCorbaConnection і TWebConnection.
Особливістю середовища візуальної розробки Delphi є можливість роботи з "живими" даними (live-data). Така можливість має на увазі відображення реальних даних в Data Controls ще на етапі конструювання форм (design-time). Така властивість середовища Delphi полегшує роботу по розміщенню видимих компонентів на формі, залежно від формату відображення даних, оскільки програміст, не компілюючи і не запускаючи додаток, може побачити остаточний результат.
Могутнім засобом створення звітів, яке входить в поставку Delphi - є Quick Reports. Він не є самим швидким, і в мережі Internet можна знайти безліч швидших, як платних, так і безкоштовних генераторів звітів. Але Quick Reports дуже зручний і вже встановлений в Delphi і готовий до роботи.
Саме завдяки своїм можливостям, як робота з різноманітними джерелами інформації і прозорість підключення нових механізмів доступу до даних робить Delphi 7 найбільш оптимальним вибором.
2.1.5 Розробка інтерфейсу користувача системи
При розробці інтерфесу користувача системи та для взаємодії з БД окрім стандартних компонентів, що входять до складу Delphi, була використана бібліотека компонентів ADO (ActiveX Data Objects -- «объекты данных ActiveX»).
ADO інтерфейс програмування додатків для доступу до даних, розроблений компанією Microsoft (MS Access, MS SQL Server) і заснований на технології компонентів ActiveX. ADO дозволяє представляти дані з різноманітних джерел (реляційних баз даних, текстових файлів і т. д.) в об'єктно-орієнтованому вигляді.
На основі технології ADO в Delphi створені відповідні компоненти-набори TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc, що повторюють у функціональному відношенні компоненти TTable, TQuery, TstoredProc, але не потребують розгортання і налаштування на клієнтській машині BDE.
Основною перевагою ADO є її природна орієнтація на створення «полегшеного» клієнта. На машині сервера даних (це може бути файловий сервер в рамках файл / серверної технології або машина з сервером даних - в технології клієнт / сервер) встановлюється так званий провайдер даних - деяка надбудова над спеціальною технологією OLE DB, «розуміюча» запити об'єктів ADO і « вміє »перекладати ці запити в потрібні дії з даними. Взаємодія компонентів ADO і провайдера здійснюється на основі універсальної для Windows технології ActiveX, причому провайдер реалізується як СОМ-сервер, а ADO-компоненти - як COM-клієнти. На машині сервера створюється і розміщується джерело даних. У випадку файл / серверних систем окремі таблиці типу dBASE, FoxPro, Paradox і т.п. повинні управлятися відповідним ODBC-драйвером, а в ролі провайдера використовується Microsoft OLE DB Provider for ODBC drivers. Якщо з яких-небудь причин не знайдено потрібний драйвер файл / серверні таблиці можна перенести у формат MS Access. На їх основі створюється єдиний файл, що містить всі необхідні таблиці, індекси, збережені процедури та інші елементи БД. Такий файл керується машиною баз даних Microsoft Jet 4.0 Database Engine, а в ролі провайдера використовується Microsoft Jet 4.0 OLE DB Provider. Якщо використовується промисловий сервер даних Oracle або MS SQL Server, дані не потребують будь-якої попередньої підготовки, а в ролі провайдера використовується відповідно Microsoft OLE DB Provider for Oracle або Microsoft OLE DB Provider for SQL Server. Неважко виявити і явний недолік такої технології: ADO не може використовуватися, якщо для відповідної структури даних.
Схема зв'язку ADO в Delphi
На машині клієнта розташовуються зв'язкові компоненти TADOConnection і компоненти-набори даних TADOTable, TADOQuery, TADOStoredProc, а також не показані на малюнку компоненти-набори TADODataSet і командні компоненти TADOCommand. Кожен з цих компонентів може зв'язуватися з провайдером даних або за допомогою зв'язного компонента TADOConnection, або минувши його і використовуючи власне властивість ConnectionString. Таким чином, TADOConnection грає роль концентратора сполук з джерелом даних компонентів-наборів і в цьому сенсі подібний компоненту TDatabase в традиційній архітектурі з BDE.Компоненти-набори TADODataSet у функціональному плані повторюють властивості вже відомих з попередніх версій Delphi компонентів TClientDataSet технології MIDAS. Командні компоненти TADOCommand призначені для реалізації запитів на мові управління даними DDL (Data Definition Language), тобто для реалізації SQL-запитів, які не повертають дані (запити типу CREATE, DROP, UPDATE і т.п.). Спеціальний компонент RDSConnection (не показаний на малюнку) створено для спрощення зв'язку з MS Internet Explorer і призначений для розробки інтранет-додатків. Компоненти-набори з допомогою добре відомих з попередніх версій Delphi компонентів-джерел TDataSource і візуалізуючих компонентів TDBGrid, TDBMemo, TDBEdit забезпечують необхідний інтерфейс з користувачем програми.
2.2 Опис інформаційного забезпечення
2.2.1 Склад, опис і організація інформаційного забезпечення
Схема інформаційного забезпечення системи представлена логічною моделлю бази даних, створеною за допомогою CASE засобу ERwin. Найменування та призначення всіх таблиць бази даних наведено у пункті. 3.4. Інформаційне забезпечення системи являє собою сукупність пов'язаних між собою таблиць, частина з яких заповнюється на початковому етапі функціонування системи, а частина - зберігається на сервері. Враховуючи особливості функціонування системи та покладені на неї функцій, дані не призначені для переносу на змінних носіях, тому сервер є оптимальним місцем збереження вихідної інформації.
2.2.2 Організація збору і передачі інформації
Джерела вхідних даних не регламентуються. В якості носія інформації використовується сервер мережі. Загальних вимог до організації збору інформації не виноситься, контроль та коригування даних регламентуються СКБД MS SQL Server. Організація інформаційної бази на рівні таблиць та характеристики даних наведена у пункті 2.4.
2.2.3 Опис організації інформаційної бази
Логічна структура бази даних, що описує склад даних, їх формати та взаємозв'язки, представлена логічною моделлю, створеною за допомогою CASE засобу ERwin.
Фізична структура бази даних, представлена фізичною моделлю, створеною за допомогою CASE засобу ERwin.
Для обслуговування баз даних, а саме доповнення та коригування інформації, розробником інтерфейсу для автоматизованого робочого місця начальника складу повинні бути передбачені кнопки, якими викликаються потрібні діалогові вікна, які забезпечують зв'язок з відповідними таблицями бази даних. Контроль за внесенням нових та зміну існуючих даних здійснюють засоби передбачені розробником автоматизованого робочого місця начальника складу.
Для запобігання втрати даних при випадкових збоях в роботі системи доцільно періодично архівувати базу даних на додатковому носії.
Кодування інформації здійснюється порядковим способом.
2.2.4 Перелік вхідних даних та сигналів
Вхідними даними автоматизованої системи є:
Відомості про автоматизовані лінії, які використовуються на підприємстві, знаходяться у довіднику «Автоматизовані лінії», який містить поля:
· Код лінії ;
· Назва лінії ;
· Тип лінії;
· К-сть бункерів;
· Об'єм бункера ;
· Код виробника обладнання ;
Відомості про виробників обладнання, міститься у довіднику «Виробники обладнання»:
· Код виробника обладнання ;
· Назва ;
· Країна виробник ;
· Контактні дані ;
Відомості про пакувальні машини, які використовуються на підприємстві, знаходяться у довіднику «Пакувальні машини», який містить поля:
· Код пакувальної машини ;
· Назва машини ;
· Тип упаковки ;
· Тип дозатора ;
· К-сть одночасного наповнення ;
· Код виробника обладнання ;
Інформація про проведені ремонтно-профілактичні роботи та про обладнання на якому саме проведені роботи, знаходяться в таблиці „Графік ремонтно-профілактичних робіт ”:
· Код граф профілактичних робіт;
· Дата початку;
· Дата закінчення;
· Код пакувальної машини;
· Код лінії;
Відомості по бригадам, які виконують моніторинг обладнання та ремонтно-профілактичні роботи, знаходяться в таблиці «Бригада»:
· Код бригади ;
· Номер бригади ;
· Зміна ;
· Код ремонтно-профілактичної роботи
Інформація про технічні елементи обладнання та їх наявність на скаладі знаходиться в таблицях:
«Технічні елементи обладнання»
· Код елемента обладнання;
· Назва елемента;
· Норма використання год;
· Код виробника обладнання;
· Срок експлуатації елемента;
· Термін проведення обов'язкових ТЕО;
«Перелік запасних частин наявних на складі»:
· Код наявних запасних частин;
· Код елемента обладнання;
· Кількість;
Відомості про види проведених профілактичних робіт та про вартість цих робіт знаходиться у двох зв'язаних таблицях:
«Ремонтно-профілактична робота»:
· Код ремонтно-профілактичної роботи;
· Назва;
· Норма використання людина\година;
«Перелік ремонтно-профілактичних робіт»:
· Код переліку;
· Дата початку;
· Дата закінчення;
· Код елемента обладнання;
· Код ремонтно-профілактичних робіт;
Подобные документы
Принцип роботи СТО. Аналіз існуючих теоретико-практичних розробок по створенню інформаційних систем. Модель аналізу виконання робіт з ремонту й обслуговування на СТО. Розробка автоматизованої системи обробки інформації, опис програмного забезпечення.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.10.2013Сучасні тенденції у галузі розподілених систем виявлення комп’ютерних атак. Обґрунтування вибору програмного середовища та мови програмування для розробки підсистеми. Розробка узгодженого інтерфейсу взаємодії користувача з підсистемою, візуалізації даних.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 16.07.2014Розробка бази даних для меблевої фірми. Обстеження і аналіз предметної області та побудова концептуальної, логічної та фізичної моделі цієї бази даних. Використання мови програмування Visual Basic при написанні програмного коду, що обслуговує базу даних.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.10.2010Специфікація вимог користувачів підсистеми, нормативні документи. Опис вхідної та вихідної інформації, алгоритм проектування. Побудова реляційної бази даних. Тестування підсистеми. Формування запитів на мові SQL. Розробка інформаційної підсистеми.
курсовая работа [160,8 K], добавлен 12.11.2014Розробка інформаційної системи, що містить дані про товари, їх поставку і доставку за допомогою моделі "Сутність-зв'язок". Вибір засобів її реалізації Структурна схема реляційної бази даних та таблиці БД. Інструкція для користувача програмним продуктом.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 19.06.2013Узагальнена структурна схема інформаційної системи та алгоритми її роботи. Проект бази даних. Інфологічне проектування і дослідження предметної області. Розробка інфологічної моделі предметної області. Розробка композиційної, логічної системи бази даних.
курсовая работа [861,7 K], добавлен 21.02.2010Проектування інтерфейсу програми. Вимоги до продукту. Вхідні дані на розробку автоматизованої системи. Вибір середовища програмування. Розробка структури бази даних. Функціональна та логічна структура програми. Розробка структури таблиць бази даних.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 30.06.2015Розробка програми для автоматизованого розрахунку продажів у крамниці спорттоварів. Розробка концептуальної та логічної моделей бази даних. Автоматизація обробки інформації. Ядро програмного прикладного забезпечення. Розробка візуального інтерфейсу.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 26.12.2014Автоматизація планування та обліку методичної роботи. Особливовсті веб-орієнтованих інформаціних систем. Логічна модель роботи системи. Розробка структури бази даних та серверної частини. Вибір засобів розробки. Формування інструкції користувача.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 21.06.2014Розробка бази даних в середовищі Microsoft SQL Server 2008 для обліку послуг фітнес-клубу. Таблиці для баз даних, їх властивості. Аналіз сукупності вхідних і вихідних параметрів, опис інформаційної бази, розробка логічної і фізичної моделі даних в ІС.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 09.05.2016