Автоматизація науково-технічної бібліотеки вищого навчального закладу

Огляд сучасних інформаційних технологій та інформаційних систем щодо автоматизації діяльності бібліотечних фондів організацій та установ. Особливості інфологічного проектування предметної області. Особливості реалізації концептуальної моделі бази даних.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.02.2014
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ДЕРЖАВНОГО УНІВЕСИТЕТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Кафедра №21

(Бойового застосування математичного та програмного забезпечення АСУ)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: „Інформаційні технології в системах спеціального призначення”

Тема: «Автоматизація науково-технічної бібліотеки вищого навчального закладу»

Виконали: курсанти 291 навчальної групи

ст. солд. Т.М.Бабінець

мол. с-нт П.В. Петренко

с-нт М.В. Авраменко

Перевірив: викладач кафедри №21

пр. ЗСУ І.В. Гончаров

Київ - 2014

АНОТАЦІЯ

Курсова робота: 60 с., 35 рис., 1 таблиця, 1 додаток, 11 джерел.

Наведено результати розробки інформаційної системи автоматизації бібліотечних фондів вищого навчального закладу. Розроблений алгоритм та програмне забезпечення дозволяє прискорити, полегшити та підвищити ефективність роботи посадової особи науково-технічної бібліотеки вищого навчального закладу.

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ПУБЛІКАЦІЯ АНАЛІТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ, ДИНАМІЧНІ ДВИГУНИ, САЙТ, АДМІНІСТРУВАННЯ, WEB-СЕРВЕР, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БАЗОЮ ДАНИХ MySQL.

Qualifying work of bachelor: 60 p., 35 fig., 1 tabl., 1 app., 24 refr.

The results of development of subsystem of the automated publication of analytical materials are resulted in the informative system of the special purpose. The developed algorithm and software allows to promote efficiency of process of update of the informative filling of the informative system on 33%. The results of researches are confirmed by an act about introduction.

INFORMATIVE SYSTEM, PUBLICATION of ANALYTICAL MATERIALS, DYNAMIC ENGINES, SITE, ADMINISTRATION, WEB-SERVER, database management SYSTEM MYSQL.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ - вищий навчальний заклад

ІС - інформаційна система

БД - база даних

НТБ - науково-технічна бібліотека

ДБА - довідково-бібліографічний апарат

ІПМ - інформаційно-пошукові мови

ББК - бібліотечно-бібліографічна класифікація

УДК - універсальна десяткова класифікація

АІБС - автоматизована інформаційно-бібліотечна система

АРМ - автоматизована робоче місце

ДРНТІ - державний рубрікатор науково-технічної інформації

ISO - International Organization for Standartization

СКБД - система керування базами даних

XML - eXtensible Markup Language

УФД - український фондовий дім

WWW - World Wide Web

MARC - Machine-Readable Cataloging

ADO - ActiveX Data Objects

ODBC - Open Database Connectivity

OLE - Object Linking and Embedding

SQL - Structured Query Language

ПЕОМ - персональна електронно-обчислювальна машина

НД - набори даних

DDL - Data Definition Language

ПО - предметна область

ER - Entity-Relation

ПК - первинний ключ

CASE - Computer-Aided Software Engineering

VCL - Visual Component Library

API - Application Programming Interface

COM - Component Object Model

SOAP - Simple Object Access Protocol

REST - Representational State Transfer

JSOP - JavaScript Object Notation

SOA - Service-Oriented Architecture

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТУ ФОНДІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БІБЛІОТЕК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

1.1 Аналіз організації роботи бібліотечних фондів військового навчального закладу на базі ВІТІ НТУУ «КПІ»

1.2 Огляд сучасних інформаційних технологій та інформаційних систем щодо автоматизації діяльності бібліотечних фондів організацій та установ

Висновки

2. ОПИС УЗАГАЛЬНЕНОЇ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ З БІБЛІОТЕЧНИМИ ФОНДАМИ ТА АЛГОРИТМІВ ЇЇ РОБОТИ

2.1 Опис узагальненої структурної схеми інформаційної системи та призначення основних її складових частин

2.2 Опис узагальненої блок-схеми алгоритму функціонування інформаційної системи

Висновки

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ЯК СКЛАДОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ ВНЗ

3.1 Особливості інфологічного проектування предметної області

3.2 Обгрунтування вибору інструментальних засобів розробки бази даних

3.3 Особливості реалізації концептуальної моделі бази даних

3.4 Особливості реалізації фізичної моделі бази даних. Обгрунтування вибору платформи СКБД

Висновки

4. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ НАУКОВО -ТЕХНІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ ВНЗ

4.1 Опис особливостей програмної реалізації бази даних

4.2 Обгрунтування вибору інструментальних засобів реалізації програмної логіки інформаційної системи

4.3 Опис особливостей програмної реалізації інформаційної системи

4.4 Інструкція користувачу по порядку роботи з інформаційною системою

Висновки

ЗАКЛЮЧЕННЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність роботи. В умовах переходу до інформаційного суспільства загострюється суперечність між невпинно зростаючими обсягами знань, що створюються суспільством і підлягають поширенню в часі та просторі, з однієї сторони, і обмеженими можливостями системи документальних комунікацій, основа яких базується на друкованих носіях, з іншої. Необхідність розв'язання згаданої суперечності потребує кардинальної активізації робіт зі створення та впровадження в практику діяльності бібліотечних фондів новітніх комп'ютерних технологій. Вони мають забезпечити перехід до технологій обробки документальних потоків і формування в Україні єдиного науково-інформаційного простору. Добре оснащена науково-технічна бібліотека має особливу місію - забезпечувати читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів. Тому провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її автоматизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов'язків працівників, залучення спеціалістів з різних галузей знань. Тому перед працівниками бібліотечних фондів постає необхідність освоєння нових знань та вмінь, а також вивчення досвіду своїх колег.

Завданням даної роботи є створення інформаційної системи автоматизації алгоритмів роботи бібліотечних фондів вищого навчального закладу.

Метою кваліфікаційної роботи є здійснення полегшення робочого процесу організаційного штату науково-технічної бібліотеки та підвищення ефективності її роботи при безпосередній взаємодії з читачами.

Об'єктом автоматизації виступає науково-технічна бібліотека як досить важлива структурна одиниця організаційно-штатної структури вищого навчального закладу.

Предметом автоматизації виступає відділ обслуговування і читача, який є основною ланкою при організації здійснення безпосередньої роботи з читачами бібіліотечного фонду.

1. ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В РОБОТУ ФОНДІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БІБЛІОТЕК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

1.1 Аналіз організації роботи бібліотечних фондів військового навчального закладу на базі ВІТІ НТУУ «КПІ»

Перед початком виконання даної роботи був проведений аналіз організації роботи бібліотечних фондів нашого навчального закладу.

В результаті було виявлено, що бібліотека складається з визначеної кількості відділів, кожний з яких має свою специфічну функцію. Її структуру можна представити у вигляді блок-схеми з позначенням відділів, в яких в різних обсягах мають місце бібліографічні процеси (рис. 1.1).

Бібліотека на блок-схемі показана як посередник між документами, які надходять в її фонд, і споживачами (читачами). У верхній частині блок-схеми представлені відділи, які безпосередньо не пов'язані з ослуговуванням абонентів первинними документами. У нижній частині - функціональні відділи, які безпосередньо обслуговують абонентів.

У відділі комплектування створюються і використовуються бібліографічні засоби поточного комплектування та доукомплектування фонду. В якості таких засобів виступають картотека попереднього замовлення, на картки якої наклеєні вирізки з видавничих планів, і картотека доукомплектування фонду, що містить картки з описом раніше виданих документів, які бібліотека має придбати. Відділ бере участь у довідково-бібліографічній роботі, відповідає на запити читачів про надходження до фонду бібліотеки документів, їх місцезнаходження, уточнює бібліографічні дані про документи.

У відділі обробки літератури та організації каталогів здійснюється аналітико-синтетична переробка документів, що надходять до бібліотеки, результатом якої є бібліографічні картки з описом документів та індексами класифікаційної схеми, що застосовується у бібліотеці. Ці картки призначені для поповнення різних каталогів, що є в бібліотеці. Таким чином, каталогізатори і індексатори, що працюють у цьому відділі та виконують, по суті, суто бібліографічні функції, пов'язані зі створенням системи карткових каталогів бібліотеки.

Особливо великий обсяг бібліографічної роботи припадає на галузеві відділи, в штаті яких, як відомо, є бібліографи. Працівники цих відділів (перш за все, бібліографи) організовують і ведуть галузеву частину довідково-бібліографічного апарату, здійснюють на його основі довідково-бібліографічне обслуговування. Галузеві відділи займаються бібліографічним інформуванням фахівців відповідного профілю, створюють поточні та ретроспективні бібліографічні посібники, беруть активну участь у бібліографічному навчанні читачів і пропаганді бібліографічних матеріалів. Вся ця робота здійснюється в відділах за планом, який узгоджується з бібліографічним відділом. У бібліотеках, де у штаті галузевих відділів відсутні бібліографи, бібліографічна робота ведеться в меншому обсязі, а відповідає за неї один з працівників відділу.

У комплексному відділі іноземної літератури здійснюється значний обсяг бібліографічної роботи. Комплексним він називається тому, що майже всі процеси (не тільки бібліографічні) виконуються працівниками цього відділу. До бібліографічних процесів можна віднести створення локального довідково-бібліографічного апарату, довідково-бібліографічне обслуговування та бібліографічне інформування своїх абонентів.

У читальних залах відділів обслуговування і абонемента здійснюється переважно довідково-бібліографічне обслуговування та бібліографічне навчання читачів. Крім того, відділи приймають участь у веденні локальних частин довідково-бібліографічного апарату і в окремих формах масового бібліографічного інформування. Вся ця робота проводиться під загальним керівництвом або за активної участі бібліографічного відділу.

У незначних обсягах виконується бібліографічна робота у відділі зберігання. У ньому відсутні безпосередні контакти працівників відділів з читачами. Тим не менш і в цих відділах виникає необхідність працювати з каталогами, уточнювати бібліографічні відомості про документи, що запитуються. Працівники відділу зберігання залучаються до організації тематичних виставок, днів перегляду літератури - заходів, одним із завдань яких є інформування читачів про наявну в бібліотеці літературу.

Науково-методичний відділ займає особливе місце в структурі бібліотеки. Його основне завдання - надання допомоги працівникам бібліотеки. У відділі представлені всі основні бібліографічні процеси, починаючи від створення і ведення каталогів і закінчуючи бібліографічним інформуванням читачів, у якості яких виступають бібліотечні працівники. Разом із співробітниками бібліографічного відділу методисти аналізують і узагальнюють досвід бібліографічної роботи бібліотек, виявляють прогресивні форми і методи цієї роботи та поширюють їх серед співробітників бібліотек. Багато уваги відділ приділяє підвищенню кваліфікації бібліотечних працівників, у тому числі і в галузі бібліографії. Методичні матеріали, що готуються у відділі для працівників, забезпечуюються списками літератури.

Всі основні бібліографічні процеси, виконувані в не ¬ бібліографічних підрозділах, відображаються в положеннях про від-справах та посадових інструкціях їх співробітників.

1.2 Огляд сучасних інформаційних технологій та інформаційних систем щодо автоматизації діяльності бібліотечних фондів організацій та установ

Інформаційна система «МАРК» (рис. 1.2)

Науково-виробниче об'єднання «Информсистема» (м.Москва, Росія), створене в 1990 році, розробило програмні засоби сімейства «Марк», що можуть бути впроваджені в будь-яких бібліотеках з урахуванням їх технологічних і організаційних особливостей та обсягів фондів.

Локальний варіант «Марк» є ідеальним засобом автоматизації для малих та середніх бібліотек, який забезпечує основні бібліотечні процеси: комплектування, каталогізування, друкування вихідних форм (каталожні картки, книжкові формуляри, інвентарні книги, бюлетені нових надходжень тощо), бібліографічний пошук.

Система другого покоління - мережевий варіант «Марк» включає 6 автоматизованих робочих місць: «Комплектування», «Обробка», «Абонемент», «Пошук», «Зберігання», «Адміністратор», що працюють в локальній мережі. Він є оптимальним засобом для автоматизації середніх і крупних бібліотек.

Система нового покоління «Марк-SQL» - комплексна автоматизація бібліотечних процесів. Вона дає можливість створювати електронний каталог, обслуговувати читачів, вести статистику, виконувати замовлення літератури через Інтернет. У ній реалізовано сумісність з базами даних, створених за допомогою попередніх поколінь АІБС «Марк».

Окремою системою є варіант «Марк-SQL Internet», за допомогою якого здійснюється доступ до баз даних бібліотек з метою пошуку та перегляду документів для роботи через Інтернет.

Перша версія цієї системи була розроблена в Державній публічній науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули, система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями, функціонуючої в MS-DOS, до істинно інтегрованої системи, що відповідає всім сучасним вимогам.

В системі реалізовано основні бібліотечні технології на основі взаємного функціонування п'яти автоматизованих робочих місць (АРМів). Система дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних; пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-яким елементом запису або їх сполучення. Система підтримує традиційні "паперові" технології, дає можливості для отримання широкого спектру вихідних форм: листів замовлення, книги сумарного обліку, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо.

Система пропонує засоби для ведення та використання таких інформаційно-лінгвістичних ресурсів, як: рубрикатор ДРНТІ, алфавітно-предметний покажчик до ББК та УДК, тезаурус, авторитетні файли.

Система включає технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань та читацьких квитках; дозволяє підключати повні тексти, графіку, таблиці, аудіо- та відеоматеріали, а також ресурси Інтернет.

Інформаційна система ALEPH

Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є, зокрема, і в Києві.

Програма Aleph - це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати; ISO-стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає широкий спектр послуг через Інтернет.

Основні переваги:

- Простота у використанні. Інтуїтивно зрозумілий графічний інтерфейс підвищує ефективність роботи персоналу.

- Масштабованість. Зростання і розширення можливостей дозволяють бібліотекам і консорціумам постійно відтворювати їх унікальні робочі середовища.

- Прозорість. Система побудована на базі СУБД Oracle , працює на великому діапазоні операційних систем. Також використовує XML-технології,.Всі продукти компанії Ex Libris є заснованими на галузевих стандартах, пропонують повне підключення і зручну взаємодію з іншими системами і базами даних.

- Багатомовність. Повна підтримка Unicode забезпечує різноспрямовані можливості зміни тексту. Користувач може взаємодіяти із системою на мові, яка йому потрібна.

Функції: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА; інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування; штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.

Інформаційна система LIBER MEDIA

Програмну систему (ПС) Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрихкоди.

Інформаційна система «УФД/Бібліотека»

Система, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки, створена Українським фондовим домом на базі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та тематичних каталогів за "власниками" - групами користувачів з визначенням прав доступу інших користувачів до цих каталогів, пошук документів за заданими критеріями (темами класифікаторів та значеннями полів бібліотечного опису або через зв'язки документів), сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень, ручний відбір документів шляхом складання переліку відібраних, перегляд та друк інформації щодо документів у вигляді переліків, каталожних карток та повних бібліографічних описів, перегляд інформації про наявність документів в фондах бібліотеки та інших місцях, перегляд електронних копій документів в разі їх наявності.

Функції: комплектування; каталогізування; багатоаспектний пошук; видача документів; МБА (міжбібліотечний абонемент); підтримка технологій роботи зі штрихкодами; підтримка доступу до електронного каталога в мережі Інтернет.

Висновки. Проаналізувавши роботу бібліотеки нашого навчального закладу, можна зробити висновок, що кожний її відділ має свої специфічні функції та завдання, які завжди виконуються вручну - і, як наслідок, на їх виконання іде досить багато часу. Впровадження сучасних інформаційних технологій в роботу бібліотечних фондів могло б докорінно вирішити дану проблему.

Також, розглянувши сучасні інформаційні системи автоматизації бібліотечних фондів, аналіз яких проведений вище, можна сказати, що вони є досить потужними та функціональними при реальному навантаженні системи. Але, не зважаючи на це, всі ці ІС мають один, але досить важливий та актуальний на сьогоднішній день недолік - вони є занадто дорогими в плані цінової політики.

2. ОПИС УЗАГАЛЬНЕНОЇ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ З БІБЛІОТЕЧНИМИ ФОНДАМИ ТА АЛГОРИТМІВ ЇЇ РОБОТИ

2.1 Опис узагальненої блок-схеми алгоритму функціонування інформаційної системи

Блоки алгоритму означають наступне:

- Початок - вступна частина, початок процедури видачі книжок;

- Встановлення з'єднання з БД, візуалізація головної та допоміжних форм (блок №1) - відбувається з'єднання з базою даних, візуалізація головної форми ІС та форм, з якими безпосередньо працює користувач даної системи.

- Додати читача на форму (блок №2) - вибір подальших дій користувача ІС: якщо користувач бажає додати нового читача на форму видачі книжки, то відбувається перехід до блоку «Додання читача на форму видачі книжки», якщо ні, то відбувається перехід до блоку «Закриття форми видачі книжки»;

- Додання читача на форму видачі книжки (блок №3) - відбувається додання основної інформації про читача у відповідні поля для введення форми видачі книжки;

- Додати книжку на форму (блок №4) - вибір подальших дій користувача ІС: якщо користувач бажає додати книжку на форму видачі книжки, то відбувається перехід до блоку «Додання книжки на форму видачі книжки», якщо ні, то відбувається перехід до блоку «Закриття форми видачі книжки»;

- Додання книжки на форму видачі книжки (блок №5) - відбувається додання основної інформації про книжку у відповідні поля для введення форми видачі книжки;

- Друк документа про видачу книжки (блок №6) - відбувається процес друкування документа, в якому вказується інформація про книжку, яка щойно була видана читачу;

- Закрити форму видачі (блок №7) - вибір подальших дій користувача ІС: якщо користувач бажає закрити форму видачі книжки, то відбувається перехід до блоку «Кінець», якщо ні, то відбувається перехід до блоку «Закриття форми видачі книжки»;

- Кінець - завершення процедури видачі книжок.

2.2 Опис узагальненої структурної схеми інформаційної системи та призначення основних її складових частин

Призначення кожного блоку структурної схеми відображене в таблиці 1.

Найменування

Призначення

Сервер СКБД

Призначений для безпосереднього управління БД адміністратором (дадання, редагування, видалення інформації, створення резервних копій та відновлення бази зі створених раніше копій)

Клієнт СКБД

Призначений для віддаленого управління БД

Виконання програмної логіки

Призначений для відправлення

Найменування

Призначення

запитів на сервер та отримання певної інформації відповідно до запиту (виконання транзакцій)

Взаємодія з користувачем ІС

Призначений для представлення інформації, з якою в подальшому працює користувач ІС, у вигляді діалогових вікон

Взаємодія з додатковими налаштуваннями та допоміжними компонентами ІС

Призначений для роботи із додатковим функціоналом ІС (зміна вигляду графічного інтерфейсу, виклик довідки)

Взаємодія з принтером

Призначений для відправлення відповідної інформації на друк

Принтер

Призначений для безпосереднього роздруковування інформації

Висновки. Розробивши узагальнену структурну схему інформаційної системи та проаналізувавши призначення кожної її складової частини, можна зробити висновок, що дана структура здатна забезпечити реалізацію усіх необхідних функцій та повноцінну роботу працівників бібліотеки при їхній взаємодії з читачами.

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ЯК СКЛАДОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ ВНЗ

3.1 Особливості інфологічного проектування предметної області

Основними завданнями інфологічного проектування є визначення предметної області (ПО) системи і формування погляду на предметну область з позицій майбутніх користувачів бази даних (БД), тобто інфологічної моделі ПО.

Інфологічна модель ПО являє собою опис структури та динаміки ПО, характеру інформаційних потреб користувачів в термінах, зрозумілих користувачеві і не залежних від реалізації БД. Цей опис виражається в термінах не окремих об'єктів ПО та зв'язків між ними, а їх типів, пов'язаних з ними обмежень цілісності і тих процесів, які призводять до переходу предметної області з одного стану в інший.

Розглянемо основні підходи до створення інфологічної моделі предметної області:

- функціональний підхід до проектування БД. Цей метод реалізує принцип «від завдань» і застосовується тоді, коли відомі функції певної групи осіб та / або комплексу завдань, для обслуговування інформаційних потреб яких створюється розглянута БД;

- предметний підхід до проектування БД. Предметний підхід до проектування БД застосовується в тих випадках, коли у розробників є чітке уявлення про саму ПО і про те, яку саме інформацію вони хотіли б зберігати в БД, а структура запитів не визначена або визначена не повністю. Тоді основна увага приділяється дослідженню ПО і найбільш адекватному її відображенню в базах даних з урахуванням найширшого спектру інформаційних запитів до неї.

- проектування з використанням методу «сутність-зв'язок». Метод «сутність-зв'язок» (entity-relation, ER-method) є комбінацією двох попередніх і володіє достоїнствами обох. Етап інфологічного проектування починається з моделювання ПО. Проектувальник розбиває її на ряд локальних областей, кожна з яких (в ідеалі) включає в себе інформацію, достатню для забезпечення вимог окремої групи майбутніх користувачів або рішення окремого завдання (підзавдання). Кожне локальне представлення моделюється окремо, потім вони об'єднуються.

Вибір локального представлення залежить від масштабів ПО. Зазвичай, вона розбивається на локальні області таким чином, щоб кожна з них відповідала окремого зовнішньому додатку і містила шість-сім сутностей.

Сутність - це об'єкт, про який в системі буде накопичуватися інформація. Сутності бувають як фізично існуючі (наприклад, ЧИТАЧ або КНИЖКА), так і абстрактні (наприклад, ВИДАЧА ЛІТЕРАТУРИ або ПРИЙОМ ЛІТЕРАТУРИ).

Для сутностей розрізняють тип сутності й екземпляр. Тип характеризується ім'ям і списком властивостей, а екземпляр - конкретними значеннями властивостей.

Типи сутностей можна класифікувати як сильні та слабкі. Сильні сутності існують самі по собі, а існування слабких сутностей залежить від існування сильних. Наприклад, читач бібліотеки - сильна сутність, а абонемент цього читача - слабка, яка залежить від наявності відповідного читача. Слабкі сутності називають підлеглими (дочірніми), а сильні - базовими (основними, батьківськими).

Для кожної суті вибираються властивості (атрибути). Розрізняють:

- ідентифікуючі і описові атрибути. Ідентифікуючі атрибути мають унікальне значення для сутностей даного типу і є потенційними ключами. Вони дозволяють однозначно розпізнавати екземпляри сутності. З потенційних ключів вибирається один первинний ключ (ПК). В якості ПК зазвичай вибирається потенційний ключ, за яким частіше відбувається звернення до екземплярів запису. Крім того, ПК повинен включати у свій склад мінімально необхідну для ідентифікації кількість атрибутів;

- складові і прості атрибути. Простий атрибут складається з одного компонента, значення якого є неподільним. Складовий атрибут є комбінацією декількох компонентів, які, можливо, належать до різних типів даних (наприклад, ПІБ або адреса). Рішення про те, використовувати складовий атрибут чи розбивати його на компоненти, залежить від характеру його обробки і формату користувальницького подання цього атрибута;

- однозначні і багатозначні атрибути. Ці атрибути можуть мати відповідно одне або багато значень для кожного екземпляра сутності;

- основні і похідні атрибути. Значення основного атрибуту не залежить від інших атрибутів. Значення похідного атрибуту обчислюється на основі значень інших атрибутів (наприклад, вік студента обчислюється на основі дати його народження та поточної дати).

Специфікація атрибута складається з його назви, вказівки типу даних і опису обмежень цілісності - безлічі значень (або домена), які може приймати даний атрибут.

Далі здійснюється специфікація зв'язків всередині локального подання. Зв'язки можуть мати різний змістовний сенс (семантику). Розрізняють зв'язку типу «сутність-сутність», «сутність-атрибут» і «атрибут-атрибут» для відношень між атрибутами, які характеризують одну і ту ж сутність або один і тий же зв'язок типу «сутність-сутність».

Кожен зв'язок характеризується ім'ям, обов'язковістю, типом і ступенем. Розрізняють факультативні та обов'язкові зв'язки. Якщо знову породжений об'єкт одного типу виявляється по необхідності пов'язаним з об'єктом іншого типу, то між цими типами об'єктів існує обов'язковий зв'язок. Інакше зв'язок є факультативним.

За типом розрізняють множинні зв'язки «один до одного» (1:1), «один до багатьох» (1:N) і «багато до багатьох» (M:N).

Після того, як створені локальні подання, виконується їх об'єднання. При об'єднанні проектувальник може формувати конструкції, похідні по відношенню до тих, які були використані в локальних уявленнях. Такий підхід може переслідувати наступні цілі:

- об'єднання в єдине ціле фрагментарних уявлень про різні властивості одного і того ж об'єкта;

- введення абстрактних понять, зручних для вирішення завдань системи, встановлення їх зв'язку з конкретними поняттями, використаними в моделі;

- освіта класів і підкласів подібних об'єктів.

На етапі об'єднання необхідно виявити і усунути всі протиріччя. Наприклад, однакові назви семантично різних об'єктів або зв'язків або неузгоджені обмеження цілісності на одні й ті ж атрибути в різних додатках. Усунення протиріч викликає необхідність повернення до етапу моделювання локальних уявлень з метою внесення до них відповідних змін.

По завершенні об'єднання результати проектування являють собою концептуальну інфологічну модель предметної області.

3.2 Обгрунтування вибору інструментальних засобів розробки бази даних

Як правило, на сьогоднішній день сучасні засоби проектування даних підтримують досить велику кількість типів СКБД. Рівень підтримки тієї або іншої платформи в різних засобах проектування даних може бути різний. Наприклад, конкретний засіб може підтримувати або не підтримувати для даної СКБД такі особливості, як створення та збережених процедур, генерація об'єктів фізичної пам'яті (табличних просторів, сегментів відкату та ін), вказання місця розташування об'єктів бази даних у фізичних об'єктах і т.д. Тому, вибираючи засіб проектування даних для вирішення конкретного завдання, необхідно визначити, які його можливості з точки зору підтримки особливостей тієї або іншої платформи - при вдалому варіанті можна заощадити чимало часу на «ручне» доведення створюваної бази даних (або DDL-скрипта (Data Definition Language) для її генерації) до необхідного стану. При цьому є очевидним, чим більше можливостей і платформ підтримує конкретний засіб проектування даних, тим дорожче вона коштує. Слід зазначити, що CASE-засоби (Computer-Aided Software Engineering) взагалі відносяться до не найдешевшим програмних продуктів - ціни на них складають, зазвичай, від одного до кількох десятків тисяч доларів.

Відзначимо, що фізичне проектування може включати і додаткову «ручну» роботу з доведення бази даних або скрипта для її генерації до «товарного» вигляду. Наприклад, нерідко в скрипт також включаються SQL-пропозиції для заповнення деяких таблиць, дані яких більш-менш постійні, таких, наприклад, як довідник телефонних кодів різних країн, а також нестандартні тригери і процедури.

Переважна більшість сучасних засобів проектування даних надають можливість не тільки документувати модель, але і створювати відповідно до неї звіти, що містять ті чи інші відомості про моделі, в тому числі відомості, необхідні для розробки додатків.

Деякі засоби проектування даних дозволяють зберігати їх моделі в спеціальних репозиторіях, а також здійснювати колективне проектування. Нерідко засоби проектування даних дають можливість також присвоювати таблицям і полям так звані розширені атрибути, тобто властивості, пов'язані з відображенням їх у клієнтських додатках, створених за допомогою якого-небудь засобу розробки, а також генерувати код додатків для введення і відображення даних.

Крім того, переважна більшість засобів проектування даних дозволяють відновлювати фізичну модель даних їх системного каталогу й представляти її у вигляді ER-діаграми (цей процес називається зворотним проектуванням - reverse engineering), а також робити синхронізацію системного каталогу й фізичної моделі. При створенні інформаційної системи, яка повинна використовувати успадковані від попередніх систем дані, така особливість досить корисна - в цьому випадку логічне проектування можна почати з модифікації вже наявної моделі (цей процес отримав назву round-trip engineering).

Визначивши, що представляє собою процес проектування даних, можна перейти до розгляду програмного продукту (інструментального засобу розробки бази даних), за допомогою якого можна його здійснити. На сьогоднішній день існує велика кількість інструментальних засобів для розробки бази даних. Наприклад, PowerDesigner (рис. 3.1), Vantage Team Builder (Westmount I-CASE) (рис. 3.2), Designer/2000 (рис 3.3), Silverrun (рис. 3.4), ERwin (рис 3.5), BPwin (рис. 3.6) та ін. Всі вони мають досить високий рівень функціональності. Та для реалізації всіх необхідних задач при проектуванні інформаційної системи був обраний засіб PowerDesigner компанії Sybase. Вибір даного засобу був обумовлений тим, що PowerDesigner представляє собою інструмент, до складу якого входять засіб створення концептуальних (тобто логічних) моделей, засіб створення фізичних моделей і засіб об'єктно-орієнтованого моделювання, що використовується при генерації клієнтських додатків. Також не менш важливою умовою при виборі даного інструменту була висока швидкість та якість виконання поставлених перед ним задач.

Засобом створення концептуальних і фізичних моделей, що входить до складу PowerDesigner, є PowerDesigner DataArchitect та PowerDesigner ObjectArchitect. Також до його складу входить засіб об'єктно-орієнтованого моделювання - PowerDesigner Developer.

Фізичні та концептуальні моделі в PowerDesigner DataArchitect зберігаються в різних файлах, однак можлива генерація як фізичної моделі на основі моделі концептуальної, так і навпаки.

Моделі PowerDesigner є повністю інтегрованими: використовуючи унікальну технологію з'єднання і синхронізації (Link and Synch), PowerDesigner інтегрує метадані між усіма типами моделей.

Крім серверних СКБД виробництва Sybase (Adaptive Server Enterprise 12.0, Sybase SQL Anywhere) PowerDesigner DataArchitect здатний працювати з будь-якими ODBC-джерелами. Як, наприклад, і також досить відомий інструментальний засіб ERwin, він підтримує генерацію тригерів серверних СКБД, що здійснюють стандартну обробку подій, пов'язаних з порушеннями цілісності.

PowerDesigner Developer і PowerDesigner ObjectArchitect можуть генерувати код клієнтських додатків для PowerBuilder, а також Java-класи та компоненти JavaBeans. Можливо, і зворотне проектування діаграм класів з вихідних текстів Java, байт-кодів та архівів Java. Підтримується також генерація коду Web-додатків і об'єктів для Sybase Enterprise Application Server на основі фізичної моделі.

PowerDesigner DataArchitect може імпортувати логічні і фізичні моделі ERwin.

PowerDesigner DataArchitect також може зберігати свої моделі даних в колективно розділяємому репозиторії, що керується за допомогою засобу PowerDesigner MetaWorks, який є доступний у вигляді додаткового модулю у складі PowerDesigner.

Репозиторій PowerDesigner є повноцінним сховищем інформації, розгорнуте на вибраній користувачем базі даних. Репозиторій є масштабованим і має дружній інтерфейс для користувачів, що працюють віддалено. Забезпечує наступні можливості: розподілений доступ до моделей і підмоделей, контроль версій, управління конфігураціями, об'єднання моделей, звіти про зміни між моделями і версіями, повноцінний пошук по всьому репозиторію.

PowerDesigner має відкриту підтримка всіх основних платформ: більше 60 СКБД, провідні платформи для розробки додатків, такі як Java J2EE, Microsoft. NET, Web Services і PowerBuilder.

PowerDesigner пропонує повноцінну підтримку скриптів MDA, профілів UML, автоматизацію стандартних завдань шляхом підтримки скриптових мов і генерацію DDL і коду, за рахунок використання шаблонів і наявності генератора коду з підтримкою скриптів.

Відзначимо, що PowerDesigner DataArchitect є досить популярний на світовому ринку, причому не тільки серед користувачів СКБД і засобів розробки Sybase.

3.3 Особливості реалізації концептуальної моделі бази даних

Концептуальна модель бази даних створюється в процесі логічного проектування.

Концептуальна (логічна) модель даних описує факти та об'єкти, що підлягають реєстрації в майбутній базі даних. Основними компонентами такої моделі є сутності, їх атрибути та зв'язки між ними. Як правило, фізичним аналогом сутності в майбутній базі даних є таблиця, а фізичним аналогом атрибуту - поле цієї таблиці.

З логічної точки зору сутність являє собою сукупність однотипних об'єктів або фактів, що називаються екземплярами цієї сутності. Фізичним аналогом екземпляру, зазвичай, є запис у таблиці бази даних. Як і записи в таблиці реляційної СКБД, екземпляри сутності повинні бути унікальними, тобто повний набір значень їх атрибутів не повинен дублюватися. І так само, як і поля в таблиці, атрибути можуть бути ключовими і неключовими.

На етапі логічного проектування для кожного атрибута, зазвичай, визначається приблизний тип даних (рядковий, числовий, BLOB та ін.) Конкретизація відбувається на етапі фізичного проектування, так як різні СКБД підтримують різні типи даних і обмеження на їх довжину або точність.

Зв'язок з логічної точки зору являє собою співвідношення між сутностями, яке нерідко може бути виражене звичайними фразами, наприклад: «Читач отримує книжку» («A reader gets a book» - цією фразою цілком можна описати зв'язок), де «читач» і «книжка» - назви пов'язаних між собою сутностей.

Переважна більшість засобів проектування даних дозволяють створювати ER-діаграми візуально, зображуючи сутності і з'єднуючи їх зв'язками за допомогою маніпулятора миша. Інтерфейс таких засобів нерідко настільки простий, що дозволяє освоїти логічне проектування даних не тільки розробнику, але і користувачеві-непрограмісту, якщо такий бере участь у проектуванні даних як експерт в предметній області.

Відзначимо, що на етапі логічного проектування можна описати поведінку СКБД при порушенні правил посилальної цілісності, визначених даним зв'язком. Для цього засоби проектування даних володіють мовою шаблонів, не залежних від СКБД, за допомогою якої можна описати алгоритм обробки подібної ситуації, наприклад за допомогою відповідних тригерів чи інших об'єктів бази даних, а також набором стандартних шаблонів, що реалізують деякі типові алгоритми подібної обробки (наприклад, відмова від видалення з наступною генерацією діагностичного повідомлення, каскадне видалення дочірніх записів та ін.) У процесі створення фізичної моделі ці шаблони перетворюються в код на процедурному розширенні мови SQL, що застосовується в конкретній СКБД.

Модель повинна містити основні сутності та зв'язки, але не зобов'язана мати їх детальне технічну опрацювання (зокрема, опис алгоритмів обробки порушень цілісності посилань). У той же час модель, що служить основою технічного завдання на розробку клієнтських додатків, зобов'язана містити детальний представлення структури даних, ключових атрибутів, їх текстовий опис, а також представляти сутності в нормалізованому вигляді (іноді така модель називається повною атрибутивної моделлю). Іншими словами, нормалізація моделі даних, зазвичай, відбувається на етапі логічного проектування.

Концептуальна модель, що відповідає нашій предметній області має 5 сутностей:

- Назва книжки (рис. 3.7);

- Книжки (рис. 3.8);

- Читачі (рис. 3.9);

- Видані книжки (рис. 3.10);

- Здані книжки (рис. 3.11).

Кожна сутність має ряд певних атрибутів:

- для сутності «Назва книжки» - Індсекс, Авторський знак, Автор, Назва, Кількість, Стан (рис. 3.12);

- для сутності «Книжки» - Особистий номер, Інвентарний номер, Стан (рис. 3.13);

для сутності «Читачі» - Особистий номер, Прізвище, Ім'я, По-батькові, Дата народження, Освіта, Посада, Звання, Номер групи/кафедри, Серія паспорту, Номер паспорту, Дата реєстрації, Фото (рис. 3.14);

- для сутності «Видані книжки» - Індекс, Дата видачі (рис. 3.15);

- для сутності «Здані книжки» - Індекс, Дата здачі (рис. 3.16).

інформаційний бада бібліотечний автоматизація

Кожна сутність має ключове поле (первинний ключ):

- для сутності «Назва книжки» - Індсекс;

- для сутності «Книжки» - Особистий номер;

- для сутності «Читачі» - Особистий номер;

- для сутності «Видані книжки» - Індекс;

- для сутності «Здані книжки» - Індекс.

Такий вибір первинних ключів обумовлений тим, що дані атрибути (поля таблиці) є унікальними ідентифікаторами для сутностей (таблиць), до яких вони належать.

Зв'язки між сутностями:

- Звязок_1 - зв'язок між сутностями «Назва книжки»-«Книжки» у відношенні «один до багатьох» (1:N). Результатом даного зв'язку є створення зовнішнього ключа «Індекс» (з кодом BI_ID) для сутності «Книжки»;

- Звязок_2 - зв'язок між сутностями «Книжки»-«Видані книжки» у відношенні «один до багатьох» (1:N). Результатом даного зв'язку є створення зовнішнього ключа «Особистий номер» (з кодом BK_ID) для сутності «Видані книжки»;

- Звязок_3 - зв'язок між сутностями «Читачі»-«Видані книжки» у відношенні «один до багатьох» (1:N). Результатом даного зв'язку є створення зовнішнього ключа «Особистий номер» (з кодом RD_ID) для сутності «Видані книжки»;

- Звязок_4 - зв'язок між сутностями «Читачі»-«Здані книжки» у відношенні «один до багатьох» (1:N). Результатом даного зв'язку є створення зовнішнього ключа «Особистий номер» (з кодом RD_ID) для сутності «Здані книжки»;

- Звязок_5 - зв'язок між сутностями «Назва книжки»-«Здані книжки» у відношенні «один до багатьох» (1:N). Результатом даного зв'язку є створення зовнішнього ключа «Особистий номер» (з кодом BI_ID) для сутності «Здані книжки».

Реалізована концептуальна модель, що відповідає нашій предметній області (ІС автоматизації бібліотечних фондів), виглядає наступним чином (рис. 3.17).

3.4 Особливості реалізації фізичної моделі бази даних. Обгрунтування вибору платформи СКБД

Фізичне проектування даних здійснюється на основі концептуальної (логічної) моделі. Результатом цього процесу є фізична модель, яка містить повну інформацію, необхідну для генерації всіх необхідних об'єктів в базі даних. Для СКБД, що підтримують системний каталог, фізична модель відповідає його вмісту.

Зазвичай, на підставі фізичної моделі створюється DDL-скрипт, який в свою чергу використовується для створення об'єктів бази даних. Ці об'єкти також можуть створюватися безпосередньо за допомогою CASE-засобів - переважна більшість сучасних засобів такого класу підтримує різні механізми доступу до даних і може виступати в ролі клієнтського додатка, який ініціює виконання DDL-скриптів.

У процесі фізичного проектування слід визначити найменування таблиць і типи даних для всіх полів. Якщо необхідно, на цьому ж етапі описуються подання (якщо такі будуть створюватися) і може бути створений код збережених процедур. Далі, зазвичай, визначається, які саме об'єкти і як будуть створюватися: наприклад, за допомогою яких SQL-пропозицій створюються індекси, за допомогою яких об'єктів (тригерів або серверних обмежень) реалізується посилальна цілісність, створюються індекси для альтернативних ключів і т.д.

На етапі проектування фізичної моделі, що відповідає нашій предметній області, був здійснений вибір системи керування базами даних, що є необхідною умовою при створенні даної моделі.

Обгрунтування вибору платформи СКБД. В наш час існує достатньо велика кількість СКБД, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Тому при пошуку СКБД, яка б задовольняла нашій предметній області, вибір зупинився на всесвітньо відомій та популярній серед великої кількості користувачів СКБД Microsoft SQL Server. Користувальницький інтерфейс MS SQL Server зображений на рис 3.3.

Microsoft SQL Server - одна з найбільш потужних СКБД архітектури клієнт-сервер. Ця СКБД дозволяє задовольняти такі вимоги, що пред'являються до систем розподіленої обробки даних, як тиражування даних, паралельна обробка, підтримка великих баз даних на відносно недорогих апаратних платформах при збереженні простоти управління і використання.

Microsoft SQL Server являє собою систему, що виконує функції керування базою даних. Для користувальницького додатка SQL Server є потужним джерелом генерації і керування потрібними даними.

Встановлюється Microsoft SQL Server лише на операційній системі серверного типу, а саме - Microsoft Server.

Сервер має засоби віддаленого адміністрування і керування операціями, організованими на базах об'єктно-орієнтованих розподілених середовищ управління.

Він підтримує широкий спектр середовища розробки і максимально простий в інтеграції з додатками, що працюють на персональному комп'ютері. Також має місце використання багатопотокової паралельної архітектури операційної системи для підвищення продуктивності і масштабованості, тобто дуже ефективно використовує можливість прискорення роботи в тому випадку, якщо на комп'ютері встановлено декілька процесорів.

Microsoft SQL Server працює на базі архітектури «клієнт-сервер», що є дуже важливою перевагою при проектуванні та створенні інформаційної системи, що відповідає нашій предметній області.

Microsoft SQL Server має нову масштабовану архітектуру блокувань, звану динамічним блокуванням (Dynamic Locking), яка комбінує блокування на рівні сторінки і запису для досягнення максимальної продуктивності і підключення максимального числа користувачів.

Microsoft SQL Server може тиражувати інформацію в бази даних інших форматів, включаючи Oracle, IBM DB2, Sybase, Microsoft Access і інші СКБД при наявності ODBC (Open DataBase Connectivity - стандарт Microsoft, що дозволяє програмам працювати з різними серверами баз даних, використовуючи один загальний інтерфейс) драйвера, що відповідає певним вимогам.

Збережені процедури, що підтримують OLE Automation (Object Linking and Embedding - технологія зв'язку і впровадження об'єктів в інші документи та об'єкти, розроблені корпорацією Microsoft), дозволяють розробнику застосовувати практично будь-який інструмент із тих, що підтримують OLE, з метою створення збережених процедур для SQL Server. Численні розширення мови Transact-SQL включають розширену підтримку курсорів, можливість використання команд визначення даних усередині транзакций і т.д.

Microsoft SQL Server містить інструмент під назвою Administrator's Assistant. Цей інструмент дозволяє призначати основні процедури супроводу бази даних і визначати для них графік виконання. Операції по супроводу баз даних включають перевірку розподілу сторінок, цілісності покажчиків у таблицях (включаючи системні) і індексах, відновлення інформації, необхідної оптимізатору, реорганізацію сторінок у таблицях і індексах, створення страхувальних копій таблиць і журналів транзакцій. Всі ці операції можуть бути встановлені для автоматичного виконання по заданому адміністратором графіку. До складу Microsoft SQL Server входить пакет Enterprise Manager, що призначений для полегшення адміністрування даної СКБД.Цей пакет включає в себе утиліту, яка дозволяє переносити деякі або всі об'єкти з однієї бази даних до іншої.

Використовуючи цю утиліту, розробник або адміністратор може:

- виконувати копіювання об'єктів будь-якого типу з указівкою, якого типу об'єкти підлягають копіюванню (або копіювати всі об'єкти всіх типів);

- переносити схему бази даних разом із даними або без них;

- доповнювати або заміщати існуючі дані;

- знищувати об'єкти в базі-приймачі перед копіюванням схеми;

- для копіюємого об'єкта включати об'єкти, що від нього не залежать;

- використовувати стандартні налаштування генерації коду створення або видалення об'єктів або використовувати власні;

- визначати момент виконання переносу об'єктів (негайно, одноразово у визначений момент часу, багаторазово по визначеному графіку).

SQL Server надає можливість створення страхувальних копій і відновлення індивідуальних таблиць. Завантаження таблиці може бути виконане або з копії індивідуальної таблиці, або з копії бази даних. Завантаження індивідуальних таблиць може виявитися гарним рішенням при необхідності відновлення даних після збою, коли завантаження всієї бази даних неефективне. Тим не менш створення страхувальних копій всієї бази даних і журналу транзакцій залишається основою стратегії резервного копіювання.

Для ефективної роботи з даними SQL Server має цілий набір спеціальних інструментів.

Характеристика основного інструменту Microsoft SQL Server:

- SQL Setup - використовується для встановлення нового, модифікації встановленого програмного забезпечення та видалення Microsoft SQL Server з диска. Програма Setup також може бути використана для зміни опцій мережевої підтримки, підключення мови, розбудови бази даних Master і встановлення опцій доступу до даних;

- SQL Service - використовується для запуску і зупинки служб SQL Server Manager (SQL Server і SQL Executive);

- iSQL/w - дозволяє вводити вирази і процедури Transact-SQL у графічному інтерфейсі запитів;

- SQL Security - дозволяє управляти бюджетами користувачів серверів MS SQL Server;

- SQL Client - встановлює інформацію з'єднання сервера для утиліти конфігурування клієнтів;

- SQL Transfer - забезпечує легкий графічний спосіб перенесення Manager об'єктів і даних з одного сервера на інший;

- SQL Trace - графічна утиліта, що дозволяє адміністраторам і розробникам відстежувати і фіксувати активність клієнтських додатків, що звертаються до Microsoft SQL Server. SQL Trace може в реальному часі відображати всі аспекти звернень до сервера або використовувати фільтри, що відображають інформацію про дії конкретних користувачів, додатків або машин.

Спроектована фізична модель БД для MS SQL Server 2005, створена відповідно до наведеної вище концептуальної моделі, представлена на рис. 3.19.

Скрипт для створення об'єктів бази даних, що згенерований на підставі фізичної моделі за допомогою розглянутого вище CASE-засобу (PowerDesigner), приведений в Лістингу 1 Додатку B.

Висновки

Основними завданнями інфологічного проектування є визначення предметної області системи і формування погляду на предметну область з позицій майбутніх користувачів бази даних, тобто інфологічної моделі предметної області.

Було визначено, що на сьогоднішній день існує досить велика кількість СКБД та інструментальних засобів для розробки баз даних (CASE-засобів). Серед них були обрані ті СКБД та засоби, які за своїми характеристиками та функціональністю задовольняють нашій предметній області. А саме, СКБД Microsoft SQL Server та CASE-засіб PowerDesigner.

Концептуальна (логічна) модель даних описує факти та об'єкти, що підлягають реєстрації в майбутній базі даних. Основними компонентами такої моделі є сутності, їх атрибути та зв'язки між ними.


Подобные документы

  • Створення і реалізація в СУБД MS Access бази даних "Internet-ресурси з інформаційних технологій". Опис предметної області, інфологічне проектування. Побудова ER-діаграми. Даталогічне і фізичне проектування інформаційних систем. Опис роботи програми.

    курсовая работа [8,2 M], добавлен 30.05.2013

  • Автоматизація процесу формування довгострокового зберігання й обробки даних, що мають міститись в собі інформацію про міські інженерні споруди з метою задоволення інформаційних потреб співробітників установи. Системний аналіз предметної області.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 13.01.2017

  • Автоматизація процесу зберігання та обробки інформації про перелік собак на виставці. Аналіз предметної області. Створення концептуальної моделі даних, її перетворення в логічну і реалізація. Розробка механізмів управління даними за допомогою тригерів.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 25.08.2014

  • Поняття інформаційних технологій, їх види та етапи розвитку. Особливості впровадження сучасних інформаційних технологій у різних сферах діяльності: рівні операційної діяльності, у керуванні та прийнятті управлінських рішень. Перспективи їх розвитку.

    контрольная работа [21,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Етапи та принципи проектування інформаційно-технічної моделі системи, що сприяє активізації та ефективності керування структурного підрозділу вищого навчального закладу. Особливості використання методу поетапної деталізації, його зміст та значення.

    статья [18,9 K], добавлен 18.05.2015

  • Розгляд процесу автоматизації бази даних для довідника астронома. Основи реляційних баз даних для проектування інформаційних систем. Застосування тригерів для забезпечення цілісності даних і реалізації складної бізнес–логіки в системних процедурах.

    курсовая работа [22,3 K], добавлен 12.03.2019

  • Використання баз даних та інформаційних систем. Поняття реляційної моделі даних. Ключові особливості мови SQL. Агрегатні функції і угрупування даних. Загальний опис бази даних. Застосування технології систем управління базами даних в мережі Інтернет.

    курсовая работа [633,3 K], добавлен 11.07.2015

  • Виявлення основних сутностей предметної області. Побудова схеми реляційної бази даних. Вбудовані процедури і тригери. Опис архітектури програмної системи і концептуальної моделі бази даних, програмної реалізації та інтерфейсу користувача додатку.

    курсовая работа [4,3 M], добавлен 05.12.2012

  • Узагальнена структурна схема інформаційної системи та алгоритми її роботи. Проект бази даних. Інфологічне проектування і дослідження предметної області. Розробка інфологічної моделі предметної області. Розробка композиційної, логічної системи бази даних.

    курсовая работа [861,7 K], добавлен 21.02.2010

  • Аналіз предметної галузі, постановка задачі, проектування бази даних. UML-моделювання, побудова ER-діаграми, схеми реляційної бази даних у третій нормальній формі. Призначення і логічна структура. Опис фізичної моделі бази даних, програмної реалізації.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 28.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.