Як свідчать дані міжнародного дослідження, інтернет в Китаї зазнає найширшої державної цензури.

За даними OpenNet Initiative урядовці Китаю не тільки фільтрують широкий спектр тем, але забороняють і великий обсяг матеріалів, що належать до цих тем. Корейське видання "Digital Chosunilbo" нагадує, що відповідно до вимог китайського уряду компанія Google цензурує пошук за такими словами, як Tibet, independence, Tiananmen Square, Falun Gong і democracy (Тибет, незалежність; площа Тяньаньмень, Фалуньгун і демократія).

У лютому 2007 в штаб-квартирі Google в Силіконовій долині пройшли бурхливі акції протесту - пікети з плакатами "Google! Don't be Evil" ("Google! He заподіюй Зла"), що обігравали корпоративний девіз компанії "Don't be evil". Проте, незважаючи на запеклі протести, Google виправдовує самоцензуру необхідністю підкорятися ухвалам влади КНР, щоб продовжувати бізнес у країні.

Як відзначає Бі-Бі-Сі, Пекін звів "велику віртуальну китайську стіну", яка обмежує з Китаю доступ до багатьох іноземних інтернет-сайтів. Не дивуйтеся, якщо ви побачите на екрані комп'ютера повідомлення "Error 404" після того, як спробуєте зайти на сайти новин BBC, Reuters, CNN та інших інформаційних служб.

Якщо проглядання матеріалів порталу не санкціоноване китайським урядом, швидше за все, результатом пошуку новин в інтернеті стане повідомлення "сторінка не знайдена". Згідно з результатами дослідження, проведеного ученими Гарвардської школи правознавства Джонатаном Зіттрейном і Бенджаміном Едельманом, режим фільтрації інтернет-контенту, що вживається у Китаї, є найвитонченішим у світі [18].

Організатори дослідження відзначають, що кіберпростір став ареною стратегічної конкуренції між державами, а також між владою і простими громадянами. За їх словами, стурбованість також викликає той факт, що "фільтрація мережі майже завжди проводиться таємно, і громадяни не в змозі отримати від своєї влади відповіді на питання про те, як вона здійснюється і що саме фільтрується".

Починаючи з 1999 року, Чень (Chen) використала величезні суми державних і незаконно привласнених засобів, виділених на розвиток утворення, для поширення неправди, блокування інформації про правдиве положення Фалуньгун і репресії практикуючих Фалуньгун. Наприклад, Чень зажадала, щоб її колеги й співробітники університету поглибили науково-дослідні роботи в області контролю за Інтернет і зосередилися на розвитку нового програмного й апаратного забезпечення, що здійснює блокаду Інтернет, для того, щоб забезпечити технічну підтримку заборони доступу до інформації, пов'язаної з Фалуньгун.

Урядом пропонується підсилити контроль і спостереження за доступом до мережі Інтернет із використанням комп'ютерних засобів на всіх факультетах університету. Призначити відповідальних осіб і зробити керівників підзвітними. Додержуватися вимог, згідно яким кожен користувач повинен реєструватися під своїм дійсним ім'ям і зберігати журнали доступу принаймні за 60 днів. Підсилити контроль і спостереження за доступом до інформації в мережі Інтернет на території університету. Здійснювати спостереження в оперативному режимі 24 години на добу, шукати й негайно знищувати інформацію, що вважається шкідливою. Суворо забороняти співробітникам університету, особливо послідовникам Фалуньгун, користуватися Інтернет і комп'ютерною технікою для відвідування сайтів Фалуньгун, пошуку, завантаження або відновлення матеріалів антиреволюційної пропаганди й іншої відповідної інформації.

Кожен факультет повинен приділити увагу збору інформації й своєчасному повідомленню про використання спірної інформації в мережі Інтернет, постачати інформацію й надавати допомогу керуванню суспільної безпеки й управлінням безпеки в здійсненні розслідування відвідувань веб сайтів Фалуньгун, особливо послідовниками Фалуньгун, що здійснюють завантаження й відновлення матеріалів антиреволюційної пропаганди й іншої відповідної інформації [19].

Майбутніх докторів, магістрів і співробітників університету заарештовували за поширення матеріалів Фалуньгун.

Згідно даним Інформаційного Центра Правозахисного Демократичного Руху з Гонконгу, п'ять майбутніх докторів і магістрів, а також один співробітник університету були арештовані 13 грудня за поширення матеріалів про незаконно заборонену духовну групу Фалуньгун.

Яо Юе (Yao Yue), аспірантка, випускниця інституту Мікроелектроніки університету Цинхуа 1996 року була присуджена на максимальний термін - 12 років в'язниці. Інформаційний Центр також повідомляв про Ван Сюефей (Wang Xuefei), аспіранта з Шанхаю, що був засуджений до 11 років в'язниці; Мен Цзюнь (Meng Jun), помічник викладача і аспірант факультету Електронних Апаратур університету Цинхуа, був присуджений до 10 років в'язниці; Ван Синь (Wang Xin), що захищав в університеті Цинхуа докторську дисертацію, був присуджений до 9 років в'язниці. Дун Яньхун (Dong Yanhong), співробітник університету Цинхуа, був присуджений до 5 років в'язниці. Лю Веньюй (Liu Wenyu), чоловік Яо Юе, що захищав в університеті Цинхуа докторську дисертацію, був присуджений до 3-х років в'язниці [20].

Практикуючих Фалуньгун виключили зі списку вступників у професійно-технічні училища автономної префектури Веньшань (Wenshan). У підзаконному акті автономної префектури Веньшань "Провідні вказівки по прийому 2003 року в професійно-технічні училища" було ясно зазначене, що тим, хто відмовився покінчити із практикою Фалуньгун, забороняється подавати заяву про прийом до професійно-технічних училищ.

У пресі було повідомлено, що на вимогу китайського комуністичного режиму, китайський вебсайт Microsoft використовує фільтруючий механізм, щоб користувачі не могли вживати чутливі фрази, типу "права людини" і "демократія" онлайн.

У вересні 2004 року, Yahoo надав китайському комуністичному режиму дані, які були використані як свідчення, щоб засудити китайського активіста-демократа до 10 років в'язниці.

У 2006 році з китайського Інтернету було вилучено 2 745 зразків "шкідливої інформації", - повідомляє китайське державне інформаційне агентство Сіньхуа з посиланням на Асоціацію китайського Інтернету.

Під категорію "шкідливої інформації" підпадають спам, помилкові новини або інформація, порнографія та файли, заражені вірусами.

В цілому за 2006 рік асоціація отримала більше 140 тисяч скарг від користувачів Інтернету, незадоволених появою тією або іншою інформацією в мережі.

У даний час у китайському сегменті Інтернету проходить кампанія з "очищення Інтернету від сміття", яку підтримують найбільші китайські Інтернет-портали.

Уряд Китаю відтепер починає серйозну боротьбу з інтернет-залежністю у жителів цієї країни, яка, згідно даним більшості соціологічних досліджень майже така сама з такими бічами суспільства як наркоманія, куріння і алкоголізм.

Згідно ухвалам керівних органів, в 2006 році в Китаї не відкрилося жодного інтернет-кафе, а відвідуваність і вікові категорії споживачів в цій сфері жорстко контролюються. У разі порушення встановлених правил і обмежень накладатимуться достатньо серйозні штрафи.

За статистикою сьогодні в Китаї відкрито більше 113 тис. інтернет-кафе. Багато з них - це приміщення, заповнені комп'ютерами, де збираються люди, щоб пограти в ігри або поспілкуватися в онлайні. Проте в більшості в таких закладах геть відмовляються дотримувати санітарно-гігієнічні правила і норми.

Потрібно сказати, що уряд Китаю не намагається повністю відрізувати доступ до Мережі. Головне завдання - направити використання ПК в сферу освіти, бізнесу, і якнайскоріше викоренити порнографію і цілий перелік даремних інтернет-послуг [20].

Отже, Китай є чемпіоном по контролю за Інтернетом в країні.

У цій країні є більше 100 млн. користувачів інтернет. При цьому кібер-поліції вдається контролювати всю он-лайн активність за допомогою так званого "Великого китайського файєрвола". Власті країни витрачають десятки і сотні мільйонів доларів, для того, щоб не допустити в китайському сегменті виникнення опозиційних думок. Крім того, користувачі відрізані від всього "неполіткоректного" контента, розміщеного за кордоном. Всі сайти, що критикують політику Китаю, про-тібетські або про-тайванські ресурси блоковані на національному рівні. За даними правозахисних організацій, неугодні режиму вислову живуть в інтернеті не більше 1,5 години. Десятки тисяч кіберполіцейських контролюють чати, форуми і блоги, вирізуючи весь "шкідливий" контент. Всі крупні інтернет-кафе знаходяться під ковпаком кібер-поліції, дрібні просто закриваються.

Найцікавіше, що Китаю вдається тримати на належному рівні цю каральну машину в основному за допомогою американських ІТ-КОМПАНІЙ, що поставляють відповідне устаткування і програмне забезпечення. За даними організації "Репортери без меж" (Reporters Sans Frontieres - RSF), основним постачальником є компанія Cisco Systems, чиї маршрутизатори задіяні в підтримці діяльності "Великого китайського файєрвола". Згідно дослідженням Berkman Center for Internet & Society, Китай блокує доступ до сотень тисяч сайтів по всьому світу. Пошукова система Yahoo! вже декілька років в обмін на можливість вийти на китайський ринок надає можливість властям країни фільтрувати пошук за ключовими словами. В 2007 році "здалася" компанія Google, яка пішла на аналогічний договір з керівництвом Китаю [23].

За даними "Репортерів без меж", в світі на сьогоднішній день у в'язницях сидять 62 кібер-диссидента. В основному це блоггери, творці он-лайн видань з неугодним режимам змістом. Китай в цьому питанні є абсолютним лідером.

Висновки