7500,00

Додаткова заробітна плата системного адміністратора за три місяці

дд. ЗП= осн. ЗП*0,5 %

3600,00

Нарахування на ЗП:

Відрахування до пенсійного фонду ( сума єдиного внеску на соціальне страхування)

(осн. ЗП+дод. ЗП)*37,19 %

4128,09

РАЗОМ:

15228,09

Амортизація мережі визначається за формулою:

(6.1)

де Са - сума амортизації мережі;

Кб - балансова (первинна) вартість мережі - 61670,00 грн.

На - норма амортизації 0,25.

Са =61670,00*0,25 = 15417,5грн.

Собівартість визначається як сума всіх витрат і визначається за формулою:

(6.2)

С=61670,00+15228,09+15417,5 = 92315,59грн.

Розрахунковий прибуток визначається за формулою:

(6.3)

де Пр - розрахунковий прибуток;

С- собівартість;

Сп - вартість купувальних матеріалів;

Р - рентабельність продукції 0,3 (дані підприємства).

Тоді

Пр = (92315,59 - 15417,5)*0,3 = 23069,43грн.

Витрати на локальну обчислювальну мережу Кс визначається за формулою:

(6.4)

де С - витрати на систему; Пр - розрахунковий прибуток.

Тоді

Кс=92315,59 + 23069,43 = 115385,02грн.

Результати розрахунків представлені в таблиці 6.3

Таблиця 6.3 - Кошторисна вартість системи

Стаття витрат	Умовні позначення	Сума витрат, грн
Матеріальні витрати	См	61670,00
Витрати на основну і додаткову зарплати з відрахуванням до бюджету	Сзп	15228,09
Амортизація мережі	Са	15417,5
Собівартість	С	92315,59
Прибуток	Пр	23069,43
Разом витрати на систему	Кс	115385,02

6.3 Економічна ефективність розробки системи

Економічна ефективність інформаційних процесів визначається співвідношенням витрат на технічні засоби і на заробітну плату працівників з результатами їх діяльності. Відомий ряд підходів до визначення основних складових ефекту інформаційної діяльності. У основу цих понять покладені поняття інформаційної продукції (різні види інформації), інформаційного ефекту, величини запобігання втратам, суспільно необхідного рівня інформованості та інші.

Час за який система себе окупає визначається за формулою:

(6.5)

де Т - час, за який система себе окупає;

К - витрати на розробку системи, які визначаються за формулою:

(6.6)

де Сп - витрати на купувальні вироби;

Зе - заробітна плата системного адміністратора;

М - час проектування системи - 3 місяці.

Тому:

К = 61670,00 + 1200,00 *3 = 65270,00 грн.

?С - зарплата за рік працівників (нічних вартових), яких звільнили у зв'язку з скороченням об'єму робіт після впровадження системи визначається за формулою:

(6.7)

де Зр - зарплата за рік працівників яких звільнили, складає 15600 грн; Кз - коефіцієнт працівників, яких звільнили, дорівнює 1,4.

Тому:

Тоді час окупності мережі складає:

Т=роки

Отже, термін повної окупності складе два роки і дев'ять місяців. Економічний ефект впровадження мережі обґрунтовано, а термін окупності прийнятний.

7 ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Охорона праці користувачів ПК

Згідно з темою дипломного проекту, розроблено проект КМ для підприємства ТОВ «Техноконтракт». Розробка цього проекту передбачає використання комп'ютерної техніки і різноманітного мереженого обладнання.

Однією із характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є зростання сфер діяльності людини, в яких використовуються інформаційні технології. Широке розповсюдження отримали персональні комп'ютери. Однак їх використання загострило проблеми збереження власного та суспільного здоров'я, вимагає вдосконалення існуючих та розробки нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання розвитку негативних наслідків впливу ПК на здоров'я користувачів.

Зараз у нашій країні проводиться розробка національних нормативних документів, спрямованих на охорону праці користувачів ПК. Найбільш повним нормативним документам щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанШН 3.3.2.007-98.

7.2 Гігієнічні вимоги до організації обладнання робочих місць з ВДТ (відео дисплейними терміналами)

Обладнання і організація робочого місця з ВДТ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого - 2,5 м.

Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.
Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5...15°.

Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.

При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98.

7.3 Фактори пожежної небезпеки на підприємстві ТОВ «Техноконтракт»

Для нормальної і стабільної експлуатації данної системи необхідно розглянути питання пожежної безпеки.

З широким впровадженням автоматизації та комп'ютеризації виникає ймовірність короткого замикання проводки або іншого обладнання, в результаті чого може виникнути пожежа. Причиною цьому може бути неправильна експлуатація пристроїв чи обладнання або не дотримання простих правил пожежної безпеки. Зокрема комп'ютерної техніки, на підприємстві ТОВ «Техноконтракт» також використовуються додаткові офісні електропристрої, призначені для спрощення та поліпшення трудової діяльності працівників. Їх теж треба враховувати як потенційні причини виникнення пожежі.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України «Про пожежну безпеку», та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, дикрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватись Правилами пожежної безпеки в Україні, стандартами, будівельними нормами, Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії, які регламентують вимоги пожежної безпеки.

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку», прийнятий 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від їх діяльності та форм власності.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку».

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві ТОВ «Техноконтракт» відповідають керівник, та відповідальний за пожежну безпеку.

При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює:

– контроль за станом пожежної безпеки;

– розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об'єктах народного господарства;

– проводить розслідування і облік пожеж;

– організовує протипожежну профілактику;

Протипожежна профілактика - це комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Горіння - це процес окислення який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії. Горіння виникає коли є горюча речовина, окислювач та джерело запалювання. Окислювачами можуть бути кисень повітря, бертолєтова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор, фтор, бром, окисли азоту, тощо .

Горіння може бути повним і неповним. Повне - при достатній або надлишковій кількості окислювача і при такому горінні виділяються на токсичні речовини.

Неповне - відбувається при недостатній кількості окислювача. При неповному горінні утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини (чадний газ, водень).

При горінні однорідних горючих сумішей виникає кінетичне горіння, швидкість поширення якого залежить від швидкості передавання теплової енергії в суміші і може досягати сотень метрів на секунду і супроводжується вибухом.

8 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

8.1 Підвищення стійкості роботи об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій

Дослідження стійкості роботи об'єкту господарської діяльності -- це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час надзвичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться силами інженерно-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства.

Увесь процес планування і проведення досліджень поділяється на три

етапи:

- І етап -- підготовчий;

- II етап -- оцінка стійкості роботи ОГД;

- III етап -- розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах НС.

На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є:

- наказ керівника підприємства, щодо проведення дослідження;

- календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень;

- план проведення досліджень.

Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов пов'язаних з виробничою діяльністю об'єкта. В наказі вказується:

- мета і завдання дослідження;

- терміни проведення робіт;

- склад учасників досліджень;

- склад і завдання дослідницьких груп;

- строки готовності облікової документації.

Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень заходів з підготовки до проведення досліджень визначає:

- основні заходи;

- терміни їх виконання;

- відповідних виконавців;

- сили та засоби, які залучаються для виконання завдань.

План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів. В плані вказується:

- тема дослідження;

- мета дослідження;

- тривалість дослідження (1,5/3 міс.);

- склад дослідницьких груп та зміст їх роботи;

- порядок проведення дослідження.

Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2-3 місяці. Залежно від складу основних виробничо-технічних служб на об'єкті створюються дослідницькі групи, їх кількість і чисельність залежить від обсягу вирішуючих завдань, специфіки виробництва.

На підготовчому етапі з керівниками груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, завдання кожної групи та визначає терміни дослідження.

На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта. В ході, дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від уражаючих факторів, проводиться оцінка уразливості виробничого комплексу від різних уражаючих факторів, оцінюється характер

можливих пошкоджень від вторинних уражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв'язків з іншими об'єктами, з'ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки. До складу групи комплексних, досліджень (керівник -- головний інженер) входять керівники всіх груп.

Група досліджень стійкості будівель та споруд (керівник -- начальник відділу капітального будівництва) на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд: - визначає ступінь їх стійкості до дії уражаючих факторів ЛВ;

- оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних уражаючих факторів;

- проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для встановлення виробничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, группа досліджує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхідну кількість ЗС на території об'єкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання (керівник -- головний механік) оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає:

- можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження;

- способи збереження і захисту особливо цінного обладнання;

- потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлюючих робіт;

- можливості створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу (керівник -- головний технолог) оцінює стійкість технологічного процесу в процесі чого:

- уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС;

- визначає найбільш вразливі ділянки технологічної, лінії;

- розробляє варіанти зміни технологічного процесу (при необхідності) нестачі;

- оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом "Повітряна небезпека" або при раптовому припинені подачі електроенергії.

Група досліджень стійкості систем енергозабезпечення (керівник -- головний енергетик) оцінює:

- стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котелень на інші види палива;

- нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;

- основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел;

- стійкість заводських комунікацій;

- наявність та можливості автономних джерел енергопостачання;

- характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки;

- можливі варіанти підвищення стійкості систем енергопостачання;

- варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження об'єкта;

- можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій.

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту (керівник -- начальник відділу матеріально-технічного постачання):

- аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації;

- оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту;

- обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання;

- вивчає стійкості існуючих зв'язків з поставниками та користувачами;

- складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті та ПРУ в заміській зоні (на підставі заявок інших груп).

Штаб Цивільної оборони ОГД в цей період оцінює загальний стан ІДО і визначає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців. Для

цієї роботи притягається ряд начальників служб, які виконують відповідні функції.

Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює стійкість зв'язку з органами ЦО, виробничими підрозділами і формуваннями ІДО. Оцінює надійність системи зв'язку і оповіщення, повноту обладнання пунктів управління.

Служба сховищ і укриттів оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укриттів, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення робітників і службовців, збір і укриття їх в захисних спорудах.

Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту робітників і службовців від радіоактивного зараження, визначає типові режими радіаційного захисту людей, розробляє графік робочих змін для проведення РіНР. Аналізує забезпеченість робітників і службовців засобами індивідуального захисту, умови зберігання і порядок їх видачі. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, транспорту, техніки і споруд.

Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування робітників та службовців на об'єкті і в заміській зоні, а також при проведенні РіНР. Визначає сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зараження і рекомендації з захисту продуктів харчування і джерел водопостачання.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсилення пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують підсумки і пропозиції з захисту робітників та службовців і підвищенню стійкості елементів виробництва, які досліджуються.

Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп складає загальний план, в якому визначаються: можливості щодо захисту робітників і службовців в ЗС; загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі (вразливі) ділянки виробництва; практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденній діяльності та при загрозі AG; порядок та приблизні строки відновлюваних робіт при різних ступенях руйнування.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх-виконання.

В зв'язку з тим, що заходи щодо підвищення стійкості роботи виконуються завчасно (в мирний час), з оголошенням загрози виникнення АС (нападу ворога) та в умовах НС, відповідні плануючі документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію.

1. Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи ОГД, які проводяться завчасно.

2. План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи ОГД при загрозі виникнення НС (нападу противника).

3. Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО об'єкта.

Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи які потребують значних матеріальних витрат та часу на їх виконання.

Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з завданнями щодо безаварійної роботи об'єкта, поліпшення умов праці, удосконаленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і таке інше.

На період загрози виникнення НС плануються заходи, які можуть бути легко реалізовані або виконання яких в мирний час недоцільно.

8.2 Шляхи підвищення стійкості функціонування найбільш важливих видів технічних систем та об'єктів

Системи водопостачання являють собою комплекс будівель і споруд, що віддалені один від одного на значні відстані. При надзвичайних ситуаціях, як правило, всі елементи цієї системи не можуть бути виведені з ладу одночасно. При проектуванні системи водопостачання передбачаються заходи їх захисту в надзвичайних ситуаціях. Відповідальні елементи системи водопостачання розміщують під землею на відповідній глибині, що підвищує їх стійкість. Для промислових магістралей водопостачання необхідно мати не менше двох-трьох вводів від міських магістралей, один з яких є резервним. Слід передбачити можливість ремонту даних систем без їх зупинки.

Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб водопостачання здійснювалося не менше ніж від двох незалежних джерел, одне з яких бажано влаштовувати підземним.

На об'єктах водопроводи в усіх випадках повинні бути закільцьовані. Крім того, на великих промислових підприємствах споруджуються герметизовані артезіанські свердловини або водоймища закритого типу. Новоспоруджені системи наповнюються водою, якщо це можливо, від підземних джерел. Постачання об'єктів водою з відкритих водойм (річок, озер) виконується системою головних споруд, розташованих поза зоною можливих сильних руйнувань.

Артезіанські свердловини, резервуари чистої води і шахтні криниці пристосовуються для розливу води в пересувну тару. Резервуари чистої води обладнуються герметичними люками і вентиляцією для очищення повітря від пилу.

Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташуванні належних гідрантів і вимикаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також пристроїв-перемичок, які дозволяють відключити пошкоджені ділянки і споруди.

На підприємствах для технічних цілей передбачається обернена система використання води, що зменшує загальну потребу у ній і, відповідно, підвищує стійкість водозабезпечення.

Не менш важливою є система водовідведення стічних вод в систему каналізації. В результаті її руйнування створюються умови для розвитку хвороб і виникнення епідемій. Накопичення стічних вод на території об'єкта ускладнює проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт. Підвищення стійкості функціонування системи каналізації досягається створенням резервної мережі труб, якими можуть відводитися стічні води при аварії основної мережі. З урахуванням рельєфу місцевості розробляється схема аварійного скидання стічних вод у спеціально відведені місця. Насоси, що використовуються для перекачування стічних вод, комплектуються надійними джерелами електропостачання.

В умовах виникнення НС електричні споруди і мережі можуть отримати різні руйнування і ушкодження. Найбільш уразливими їх елементами є наземні споруди (електростанції, підстанції, трансформаторні станції), а також повітряні лінії електромереж. В сучасних великих енергосистемах використовуються різноманітні автоматичні пристрої, які здатні практично миттєво відключити ушкоджені електроджерела, зберігаючи тим самим працездатність системи в цілому.

Для підвищення стійкості системи електропостачання, в першу чергу замінюються повітряні лінії електропередач на кабельні (підземні) мережі, передбачаються автономні резервні джерела електропостачання об'єкта (пересувні електрогенератори).

Дуже важливим питанням є забезпечення на об'єкті стійкість системи газопостачання, тому що при її руйнуванні або ушкодженні можливе виникнення пожеж і вибухів, а також вихід газу в навколишнє середовище, що значно ускладнює проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт.

Основними заходами щодо підвищення стійкості функціонування систем газопостачання є: будівництво підземних обхідних газопроводів (басейнів), що забезпечують подачу газу в аварійних умовах; використання пристроїв, які дають можливість працювати обладнанню при зниженому тиску в газопроводах; створення на об'єктах аварійного запасу альтернативного виду палива (вугілля, мазуту); здійснення газопостачання об'єкта від кількох джерел (газопроводів); створення підземних сховищ газу високого тиску; використання на закільцьованих системах газопостачання вимикаючих пристроїв, що встановлюються на розподільних мережах.

В результаті виникнення НС може бути суттєво ушкоджена система теплопостачання об'єкта, що створює труднощі для його функціонування, особливо в холодний період року. Так, руйнування трубопроводів з гарячою водою або парою може призвести до затоплення ділянок об'єкта і ускладнити локалізацію і ліквідацію аварії. Найбільш уразливі елементи систем теплопостачання - теплоелектроцентралі та районні котельні, особливо ті, що працюють з рідким газом.

Основним заходом підвищення стійкості внутрішнього обладнання теплових мереж є їх дублювання. Необхідно також забезпечити можливість відключення ушкоджених дільниць тепломереж без порушення ритму теплопостачання споживачів, а також створити системи резервного теплопостачання.

В результаті впливу ударної хвилі, що виникає при вибухах різного походження (при аварії газопроводів, військових діях), можуть значно постраждати підземні комунікації, включаючи підземні переходи і транспортні споруди (естакади, шляхопроводи, мости і т. ін.). Найбільші руйнування різних мостових споруд викликає бокова ударна хвиля, що спрямована перпендикулярно прольотній будові моста. Дуже небезпечним для цих споруд є вплив ударних хвиль, відбитих від поверхні води (річки, водойми). Вплив ударної хвилі на підземні споруди (колектори) може викликати їх ушкодження. Особливо небезпечне в цьому випадку руйнування трубопроводів з гарячою водою або парою, а також газопроводів.

Основним способом підвищення стійкості цих споруд до впливу ударної хвилі є підвищення міцності і жорсткості конструкцій, особливо в місцях зварювання.

Особливу увагу приділяється стійкості складів і сховищ отруйних, пожежо- і вибухонебезпечних речовин в умовах виникнення НС. Це досягається проведенням наступних заходів: переміщенням вказаних речовин на зберігання з наземних складів в підземні, зберіганням мінімальної їх кількості, а також безперервним використанням цих речовин при надходженні на об'єкт, минаючи склади («робота з коліс»).

Для підвищення стійкості функціонування об'єктів в умовах виникнення НС значна увага приділяється захисту працівників. Для цього на об'єктах будуються укриття і сховища, що призначені для захисту персоналу, створюється і підтримується в постійній готовності система оповіщення працівників об'єкта, а також населення, що мешкає поблизу нього, про виникнення НС. Персонал, що обслуговує об'єкт, повинен знати про режим його роботи в разі виникнення НС, а також бути підготовленим до виконання конкретних робіт з ліквідації осередків ураження.

В свою чергу нові промислові об'єкти повинні будуватися з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкта.

Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщуються розосереджено. Відстань між ними повинна забезпечувати протипожежні розриви згідно зі встановленими нормами. При забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на іншу, навіть якщо гасіння пожежі своєчасно не проводиться.

Ширина протипожежного розриву (Lp, м) визначається за формулою:

(8.1)

де H1 і H2 - висоти сусідніх будівель.

Розрахункові дані порівнюються з існуючими.

Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні розміщуватися окремо від основних цехів.

Найбільш важливі виробничі споруди будуються заглибленими або заниженої висотності, прямокутної форми. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі від будь-якого вибуху. Висока стійкість до дії ударної хвилі властива монолітній залізобетонній будівлі з металевими каркасами.

Для підвищення стійкості до впливу пожеж в будівлях застосовуються вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. В кам'яних будинках перекриття повинно бути виготовлене з монолітного залізобетону або із збірних залізобетонних плит. Велика за розмірами будівля повинна поділятися на секції стінами з негорючих матеріалів.

В ряді випадків при проектуванні і будівництві промислових будівель і споруд передбачається можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливо важливо для підприємств харчової промисловості й продовольчих складів.

В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин (бензин, нафта, мазут і т. ін.) розміщуються в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу за межами об'єкта в спеціально відведених місцях.

Окремі унікальні види технологічного устаткування розміщуються в більш міцних спорудах (підвалах, підземних спорудах) або будівлях з легких негорючих конструкцій павільйонного типу, під навісами або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться, а при руйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкцій розміщене в них устаткування може вийти з ладу.

На підприємствах, які виготовляють або використовують сильнодіючі отруйні і вибухонебезпечні речовини, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачається захист ємностей і комунікацій від руйнування ударною хвилею або конструкціями, що падають, а також заходи, які запобігають розливу отруйних і вибухонебезпечних речовин.

Душові приміщення проектуються з урахуванням можливості їх використання для санітарної обробки людей, а місця для миття машин -- з урахуванням їх використання для знезараження автотранспорту.

Дороги на території об'єкта повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами і складами. В'їздів на територію об'єкта повинно бути не менше двох з різних напрямків. Внутрішні залізниці повинні забезпечувати найпростішу схему руху, займати мінімальну площу території об'єкта і мати запасні ділянки. Залізничні шляхи в цехах підприємства повинні бути, як правило, тупиковими.

Виконання вимог, норм для проектування, інженерно-технічних заходів цивільної оборони сприяє нормальному функціонуванню об'єктів і забезпеченню безпеки та захисту працівників не тільки в умовах НС мирного і воєнного часу, а й поліпшує умови праці працівників і проживання людей на територіях, що прилягають до об'єкта.

Висновок

У даному дипломному проекті розглянуті питання модернізації та безпеки локальної обчислювальної мережі підприємства.
Ця тема має важливе значення для подальшого розвитку підприємства. На сьогоднішній день розробка політики безпеки для локальних мереж підприємств є однією з найважливіших тем. Як вже було відмічено, зростання шкідливого програмного забезпечення та інших проблем, може принести серйозні неприємності, від псування репутації до повного банкрутства компанії. Постійно з'являється потреба у використанні нових технологій, так само нових систем захисту. Інтенсивне використання інформаційних технологій є найсильнішим аргументом у конкурентній боротьбі, що розгорнулася на світовому ринку. У даному дипломному проекті розроблено та реалізовано комплекс заходів, сукупність яких дозволила забезпечити ефективний захист інформаційних ресурсів підприємства. Беручи до уваги результати опитування американського інституту комп'ютерної безпеки Computer Security Institute, який показав, що інсайдери турбують сучасні компанії значно більше, ніж віруси - в політику безпеки включені проблеми захисту мережі та співробітників компанії від атак, заснованих на використанні соціотехніки.

Література

1) Новиков Ю. Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование. - М.: изд-во ЭКОМ, 2000. - 568 с.

2) Закер К. Компьютерные сети. Модернизация и поиск неисправностей: Пер. с англ. - СПб.: Петербург, 2004. -1008 с.: ил.

3) Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. Учебник для вузов. 2-е изд. - СПб.: Питер-пресс, 2002 - 864с.

4) Ярочкин В.И. Информационная безопасность: Учебник для студентов вузов.-М.:Академический Проект; Фонд "Мир",2003.-640с.

5) Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - К.: Каравела, 2004. - 407с.

6) Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2000. -349 с.

7) Стеблюк М.І. Цивільна оборона. - К., 1994.

8) Миценко І. М. , Мезенцева О. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI, 2004. - 404 с.

9) http://ru.wikipedia.org

10) http://www.on-line-teaching.com/IBM-PC/03_Programm.html

11) http://www.avosp.ru/info/2infopro.htm#A

12) http://www.5byte.ru/8/0005.php

13) http://www.znakcomplect.ru/safety6.php

14) http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,177/id,7475/

15) http://library.if.ua/book/9/974.html

16) http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=44888&pg=3

Размещено на Allbest.ru