Прояв креативності у веб-дизайні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

КАФЕДРА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ І РЕКЛАМИ

Магістерська дисертація

на тему: "Прояв креативності у веб-дизайні"

Виконала:

Студентка V курсу гр. ДХМг-116

Ковальчук Наталія Анатоліївна

Керівник проекту:

Бородаєв Денис Владиславович

КИЇВ 2011

Содержание

Вступ

Розділ 1. Теоретичні розробки в галузі веб-дизайну. Стан питання і методологія дослідження

1.1 Історіографія та базова термінологія

1.2 Рівень теоретичного осмислення веб-дизайну

1.3 Методологія дослідження

1.4. Висновки першого розділу

Розділ 2. Напрямки формування візуально-образної мови веб-сайтів

2.1 Інтегративні характеристики веб-дизайну

2.2 Композиційно-пластичні засоби побудови графічної мови веб-сайтів

2.3 Існуючі системи класифікації стилів у веб-дизайні

2.4 Висновки другого розділу

Розділ 3. Творча індивідуальність дизайнера у веб-проектуванні на прикладі реалізованих веб-сайтів

3.1 Аналіз структури, образних рішень та графічної мови обраних веб-сайтів

3.2 Класифікація найпоширеніших прийомів та засобів у дизайні веб-сайтів

3.3 Творча індивідуальність дизайнера у веб-дизайні в контексті загальносвітової масової культури

3.4 Висновки третього розділу

Висновки

Використані джерела

Додатки

Вступ

"Простір має бути хорошим сусідом для людини".

Фрідріх Шеллінг

Актуальність теми магістерської роботи. Темою даної роботи є розгляд питань, пов'язаних із дизайном та різними індивідуальними стильовими рішеннями в оформленні веб-сайтів. Актуальність цієї теми зумовлена швидким розвитком сфери веб-дизайну, появою нових стильових рішень серед уже відомих та широковикористовуємих стилів.

Веб-дизайн є однією з областей графічного дизайну. Це, мабуть, одна з наймолодших галузей, однак найбільш швидко розвивається і змінюється слідом за стрімким розвитком мережі інтернет.

Веб-дизайн, як і будь-який вид творчості, спрямований на створення певної моделі зі своєю технічною естетикою (технічна естетика - синоним графічного дизайну, який використовувався в 60-80 рр на території СРСР) і задумом. Сьогодні основною інформаційною базою будь-якого загальнодоступного матеріалу є інтернет, а веб-дизайн -- основний інструмент оформлення знань і відомостей, певний конструктор сторінок, здатний не лише красиво оформити веб-сторінку на сайті, а й зробити її максимально зручною та прозорою для користувачів.

Актуальність теми полягає ще в тому, що дизайн сайтів -- це те, що з першого погляду кидається його відвідувачам в очі. Простіше кажучи, це вітрина сайту, тому дизайн сайтів -- є ключовим аспектом успіху веб-ресурсу на теренах інтернету. Веб-дизайн являє собою художнє оформлення сайтів, а також створення унікального та оригінального дизайну інтернет-сторінок.

Веб-дизайн відіграє важливу роль у створенні сайту, так як користувач, потрапляючи на веб-сайт, спочатку звертає увагу на загальну структуру та зовнішній вигляд веб-сайту, лише потім концентруючи увагу на інформації яка там розташована.

Сайти, нехай навіть з корисною та цікавою інформацією для користувача, але з погано продуманим веб-дизайном не будуть користуватися великим попитом. Адже веб-дизайн включає в себе не лише наявність певних декоративних елементів чи колірне рішення, а й правильне оформлення сторінок сайту, їх розміщення і взаємодію, побудову інформаційної структури веб-сайту, конструювання ієрархії сайту, розташування активних елементів і переходів.

Перші інтернет сторінки виконували виключно інформаційну функцію і містили лише текст, розбитий на абзаци і розділяючі позначення. Надалі, з появою наступних версій мови розмітки гипертексту HTML (англ. HyperText Markup Language) стало можливим додавання зображень і таблиць на сторінки. Дизайнери, до цього скуті мінімальними можливостями оформлення інтернет-сторінок, почали активно втілювати свої художні ідеї: різноманітні текстуровані бекграунди, об'ємні деталі, ефекти тіней і світлотінь + анімовані гіфи (GIF-анімація).

Сьогодні дуже важливо бути першим, популярним, активним -- зростає конкуренція, ростуть і запити. А отже багато веб-дизайнерів зацікавлені в тому щоби створити оригінальний веб-сайт, створити певний власний "почерк", стиль, з метою залучення клієнтів й вирізнення серед конкурентів. Тому в наш час активно розвиваються нові стильові рішення, адже споживачів, користувачів інтернету важко здивувати наслідуванням якогось певного стилю, що вже раніше зустрічався, лише щось кардинально нове чи несподівано сміливе може справити велике враження на сучасних, все частіше скептичних, юзерів.

Об'єкт дослідження: креативність у веб-дизайні.

Предмет: креативні засоби та прийоми в веб-дизайні.

Мета: Виявити та систематизувати креативні засоби та прийоми які використовуються в сучасному веб-дизайні.

Завдання:

- вивчити ступінь і якість наукового осмислення творчої індивідуальності у веб-дизайні;

- розробити класифікацію технічних та графічних прийомів оригінальних веб-сайтів;

- провести аналіз обраних веб-сайтів на предмет способів створення оригінального дизайну;

- виявити найбільш поширені оригінальні прийоми властиві певним періодам веб-дизайну;

Хронологічні та територіальні рамки дослідження: 2002-2011 р.р., Україна, Пн. та Пд. Америка, Європа, Росія, Азія.

Методи: системний метод, комплексно-аналітичний підхід для розгляду об'єкта в контексті історико-культурних процесів і технологічних умов, котрі впливають на його формування, тестологічний аналіз, класифікація аналогів у рамках існуючих основних напрямів, компоративний "порівняльний" метод.

Теоретичне значення роботи: полягає в тому, що вона дає цілісне, науково обґрунтоване уявлення про веб-дизайн як про один з нових напрямків сучасного графічного дизайну.

Практичне значення роботи: отримані результати можна використовувати в якості оцінки естетичних та художніх якостей веб-сайтів в професійній діяльності веб-дизайнерів.

Особистий вклад автора: в процесі дослідження було проаналізовано ряд обраних веб-сайтів, котрі відзначаються оригінальним виконанням і відповідають сучасним вимогам користувачів. Під час аналізу і порівняння різних стилістичних вирішень було систематизовано ряд популярних і оригінальних стилів. Також на базі дослідження і аналізу існуючих оригінальних веб-сайтів було створено модель власного веб-сайту, в котрому була проявлена креативність, індивідуальність виконання.

Розділ 1. Теоретичні розробки в галузі веб-дизайну. Стан питання і методологія дослідження

1.1 Історіографія та рівень теоретичного осмислення веб-дизайну

Великі зміни, що відбуваються в предметній оснащеності людського існування в кінці XX - початку XXI ст., є найважливішими показниками розвитку дизайну, нестримного різномаїття його феноменів і активного впливу на людину. Значимість сучасного соціального прогресу багато в чому обумовлена досягненнями дизайну. Ця обставина якісно змінює роль дизайну в сучасному суспільстві і разом з тим незмірно ускладнює, розширює дизайнерську діяльність, поглиблюючи її соціальний зміст.

Необхідність осмислення дизайну як соціально-культурного феномена в значній мірі обумовлюються його роллю в історії культури і сучасності, так як дизайн являється формою планування основних соціально-онтологічних вимірів життя людини.

З кінця ХХ століття людське суспільство переживає глобальні зміни, пов'язані із швидким розвитком промисловості, економіки, наукових досліджень та механізації. Перехід суспільства від індустріального до постіндустріального відіграло суттєву роль на подальшому формуванні усіх сфер людської життєдіяльності. Центральною ознакою постіндустріального суспільства -- це панування науки, наукових знань. Саме це вплинуло на переосмислення та реструктуризацію як науки, так і інформації вцілому. Під цим впливом з'явлилась нова структурована інформаційна система -- мережа інтернет.

Інтернет (англ. Internet, від лат. inter - між і англ. net - мережа) -- всесвітня комп'ютерна мережа, що з'єднує разом тисячі мереж, включаючи мережі збройних сил і урядових організацій, освітніх установ, благодійних організацій, індустріальних підприємств і корпорацій всіх видів, а також комерційних підприємств (сервіс-провайдерів), які надають приватним особам доступ до мережі.

Інтернет -- це широка, розгалужена (розподілена) мережа, яка вміщує в собі комп'ютерні вузли, що розподілені по усьому світу.

В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.

Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) -- сукупність веб-сторінок, доступних у інтернеті, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.

Сайтом також називають вузол мережі інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).

Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм -- браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою.

У 90-их роках XX століття був зроблений ще один прорив. З простої закритої академічної мережі, призначеної для спілкування вчених і військових, зросла глобальна комп'ютерна мережа, доступна для всіх жителів планети. З винаходом Web раптово впали останні бар'єри на шляху вільного поширення інформації. Тепер будь-яка людина може опублікувати будь-яку інформацію, котра моментально стає доступною для всього світу.

Сама суть сайту є розміщення, зберігання та найголовніше розповсюдження різного роду інформації. В цьому значущою є зручність використання сайтів, тобто його навігаційна система. Основні проблеми навігації веб-сайту сформульовані Якобом Нільсеном: "Інтерфейс повинен допомогти відповісти користувачу на три фундаментальні питання навігації: "Де я знаходжусь?", "Де я вже побував?", "Куди я можу піти?" [16]

Допомагає вирішити ці, а також інші питання веб-сайту як об'єкта проектної діяльності веб-дизайн, за допомогою якого, власне, й здійснюється структуризація, проектування, моделювання веб-сайтів.

Веб-дизайн (від англ. Web design) -- галузь веб-розробки і різновид дизайну, до завдання якого входить проектування призначених для користувача веб-інтерфейсів для сайтів або веб-застосунків. Веб-дизайнери проектують логічну структуру веб-сторінок, продумують найзручніші рішення подачі інформації, а так само займаються художнім оздобленням веб-проекту. В результаті перетину двох галузей людської діяльності грамотний веб-дизайнер повинен бути знайомий з останніми веб-технологіями і володіти відповідними художніми якостями.

Веб-дизайн у визначенні Дениса Бородаєва -- вид графічного дизайну, направлений на розробку і оформлення об'єктів інформаційного середовища інтернету, покликаний забезпечити їм високі споживчі властивості і естетичні якості. Подібне трактування відокремлює веб-дизайн від веб-програмування, підкреслює специфіку наочної діяльності веб-дизайнера, позиціонує веб-дизайн як вид графічного дизайну.

Олександр Качанов пояснює, що веб-дизайн включає в себе візуальний дизайн (взагалі), дизайн представлення інформації на екрані (специфіка web-дизайну). [10]

На початку розвитку веба перші веб-сайти являли собою текстові сторінки з мінімальною структурою і розміткою. Найчастіше використовувався чорний текст на білому або сірому тлі або білий текст на чорному фоні. Додавання зображень в сторінки не набагато розширили можливості оформлення сторінок, і принципово нічого не змінили, тому що інтернет був інформаційним середовищем для вузького кола користувачів: вчених, академіків, професорів, і про красу і естетику перших сайтів не думали взагалі. Справжній розвиток веб-дизайну почався лише з виходом інтернету за межі наукового світу і його комерціалізацією.

Веб-дизайн того часу базувався в основному на використанні таблиць з HTML-кодом. Дизайн сайтів не можна було назвати особливо привабливим, в якійсь мірі він навіть заважав користувачам в пошуках тієї чи іншої інформації. Але з появою HCI (від англ. Human Computer Interaction), що в перекладі означає взаємодію людини з комп'ютером, були розроблені свого роду правила або рекомендації до створення веб-дизайну. Набагато пізніше абревіатура HCI перевтілилася в юзабіліті. Одним з основоположників юзабіліті можна назвати Якоба Нільсена.

Юзабіліті (англ. usability -- дослівно "зручність користування") -- поняття в мікроергономіці, що визначає загальну степінь зручності предмета при використанні; термін схожий з терміном "ергономічність", але має іншу область поширення і відрізняється нюансами визначення. Використовується для комп'ютерної техніки, терміном юзабіліті називають концепцію розробки користувацьких інтерфейсів програмного забезпечення, орієнтовану на максимальне психологічну і зорову зручність для користувача.

Сьогодні термін "юзабіліті" все частіше використовується як синонім слова "ергономіка" в контексті таких продуктів, як побутова електроніка чи засоби зв'язку. В більш широкому значені він може використовуватись для визначення ступеня ефективності виконання дизайну як в механічних об'єктах і інструментах (мишка, стілець, настільна лампа, дистанційний пульт) так і в графічному дизайні (меню телевізора, меню і система навігації сайту, інтерфейс програмного забезпечення). Таким чином, найбільш влучним перекладом слова "usability" буде "зручність і простота використання, застосування", "дружелюбність" і навіть "практичність".

У наші дні, з розвитком технологій, веб-дизайн є однією із основ для кожного сучасного сайту.

В процесі розвитку веб-дизайну розвивались і різні стилі, кожен з яких відзначався певною новизною та креативністю.

Креатив (Creative або Творчий) -- це визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високою запам'ятованістю образу. Деякі розуміють під креативом творчість, поставлену на потік. Фактично креатив -- це синонім слова "творчість". Називаючи визначені, наприклад, рекламні або художні роботи креативом, в більшості випадку просто намагаються пустити пил в очі новомодним словом.

1.2 Рівень теоретичного осмислення веб-дизайну

Веб-дизайн є досить молодою сферою дизайну, але яка стрімко й постійно розвивається і все глибше й міцніше проникає у буденний світ життєдіяльності людини. Важливим у вивченні та дослідженні веб-дизайну є структуризація його понять, визначення елементів та встановлення певних сталих аксіом у цій сфері.

Пошук в інтернеті слова web-design (webdesign, web design) дає нам посилання на інструкції і книги по вказівкам до різних програм. Та ж картина спостерігається в розділах "Web Design" таких сайтів-монстрів, як WebDeveloper і C-Net Builder.com. Плутанина пов'язана з тим, що в українській мові слово "дизайн" придбало інший зміст, ніж воно має в англійській. У строгому сенсі слова дизайн (design) -- це розробка, конструювання. Поєднання "machine design" -- перекладається як "конструювання верстатів", а не як їх естетичне зовнішнє оформлення.

Через це закордонна книга по web-дизайну -- це в більшій частині технічна інформація про те, як верстати таблиці, як створювати навігацію, як оптимізувати зображення, а вітчизняна книга по web-дизайну -- це книга присвячена багато в чому візуальному дизайну [10].

Дослідження літертури показали, що основна маса інформації, присвяченої тематиці веб-дизайну, публікується безпосередньо в інтернеті: на спеціалізованих сайтах, в блогах, інтернет-виданнях. Подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію.Тож маємо дві основні джерельні бази, а саме: друковані видання та інтернет-статті.

Тема веб-дизайну як в цілому, так і його певних елементів є не достатньо дослідженою на території пострадянського простору. Існує досить невелика кількість друкованих україномовних чи російськомовних видань, присвячених даній тематиці, здебільшого можна знайти переклади західної англомовної літератури.

Серед українських дослідників найпершим хто змістовно висвітлив питання веб-дизайну є Бородаєв Д. В. У своїй монографії "Веб-сайт как объект графического дизайна"[1] автор поетапно розглядає веб-сайт як інформаційний об'єкт світової мережі інтернет, його складові частини та морфологічну структуру з урахуванням технологічно-програмного фактора, що безпосередньо впливає на візуальне оформлення та сприйняття веб-сайту як об'єкта графічного дизайну. У праці визначено генетичний зв'язок концептуальної моделі веб-сайту з традиціями книговидавництва. Висвітлено значення інформаційного проектування в процесі створення веб-сайту та його візуального оформлення. Проведено аналіз принципів створення модульних сіток на базі використання таблиць у веб-сторінках, систематизовані основні напрямки в дизайні веб-сайтів, дано визначення веб-дизайну як одного з напрямків графічного дизайну. Розглянута специфіка сприйняття веб-сайту через модель "людина -- комп'ютер -- інтернет".

Проблематику стилів Бородаєв Д. В. розглядає у своїй статті "Тенденции возникновения и развития стилей в Веб-дизайне"[2]. У статті аналізується основні тенденції, що впливають на виникнення і розвиток стилів у веб-дизайні. Визначаються основні напрямки в розвитку дизайну в інтернеті.

В статті "Особливості формування "етнічної" стильової моделі веб-дизайну в умовах глобалізації" [3] Бородаєв Д.В. розглянув особливості формування стильової моделі "етнічного " дизайну в веб-дизайні в умовах глобалізації, а також визначив його основні ознаки на прикладах веб-сайтів ряду країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Північної Африки.

У статті "Стилістика Веб 2.0 -- нова візуальна естетика, сформована на прийомах традиційних офф-лайн видань" [5] Бородаєв Д.В. розглянув новий напрям вебу і відзначив, що запозичаючи візуальну естетику, друкарські прийоми та ідеї з офф-лайну -- Веб 2.0 вперше в історії інтернету створює нову естетику, систему і візуальну мову медіа комунікацій, не орієнтовану на дизайн друкованих видань.

Більшість праць спрямованих на структуризацію і визначення питань пов'язаних із веб-дизайном належать західним спеціалістам, так як ця сфера з'вилась і розвивалась там задовго до появи у вітчизняному просторі.

Одним із найуспішнішим дослідником питання веб-дизайну є Якоб Нільсен -- визнаний у всьому світі фахівець в області інтерфейсів і зручності експлуатації. Ним був розроблений ряд методик, спрямованих на швидке і економічне удосконалення для користувача інтерфейсу, включаючи евристичну оцінку.

В його книзі "Веб-дизайн: книга Якоба Нільсена" [16] добре розглянуті всі аспекти взаємодії користувача з web-сайтом або іншим інтерфейсом і розповідається про те, як зробити цю взаємодію найбільш ефективною і зручною для користувача.

Далі слід відзначити Джеффрі Віна, котрий спеціалізується в питаннях інтеграції контенту, графічного дизайну і технологій та адаптціі їх до вимог користувачів. Cлід відзначити його монографію "Мистецтво WEB-дизайну" [6]. В ній автор проводить паралелі між веб-дизайном та дизайном традиційних друкованих періодичних видань.

Багато компаній вже усвідомили, що веб-дизайн -- це щось більше, ніж код без помилок і помітна графіка. По-справжньому ефективний сайт служить стратегічним цілям, одночасно задовольняючи потреби користувачів. Навіть найцікавіший контент і передові технології не допоможуть збалансувати ці два завдання без підтримки послідовного і несуперечливого досвіду взаємодії. Проте створення досвіду взаємодії здається неймовірно складною справою. Коли доводиться враховувати масу питань -- юзабіліті, ідентичність бренду, інформаційну архітектуру, дизайн взаємодії, -- здається, що єдиний спосіб побудувати вдалий сайт -- це запросити фахівців, які знаються на всіх тонкощах. Джесс Гарретт [8] розкриває складну тему веб-дизайну, орієнтованого на користувача, за допомогою зрозумілих пояснень та чітких ілюстрацій, зосереджуючись на загальних ідеях, а не на інструментах і технічних прийомах. Автор малює перед читачем повну картину розробки досвіду взаємодії на веб-сайті -- від стратегії та вимог до контенту до інформаційної архітектури та візуального дизайну. Ця інформація дозволить будь-якій команді веб-розробників, незалежно від її розміру, спроектувати успішний досвід взаємодії.

Наступним слід відзначити Джеффрі Зельдманана, котрий у книзі "WEB-дизайн по стандартам"[9] послідовно і цілеспрямовано веде читача до розуміння необхідності переходу до Web-стандартів. В дослідженні описуються всі основні технології, необхідні для швидкого та ефективного переходу сайту на новий рівень, -- XHTML, CSS, XML. Д. Зельдман переконує інакше поглянути на Web-дизайн зокрема та інтернет в цілому; майбутнє за стандартами W3C.

Дослідник теми веб-дизайну Расс Віклі [28] проаналізовує й сформульовує стандарти, присутні у веб-дизайні. Він відзначає наступне: "Для різних людей термін "веб-стандарти" означає різні речі. Для декого це просто "сторінки без таблиць", для інших -- "правильний код ". Однак веб-стандарти це щось набагато більше. Сайт, побудованим з веб-стандартами, це сайт, який дотримується стандартів (HTML, XHTML, XML, CSS, XSLT, DOM, MathML, SVG і т.д.) і кращих відпрацьованих рішень (валідний код, доступний код, семантично правильний код , дружні URL-и)

Іншими словами сайт, побудований за стандартами в ідеалі повинен бути легким, чистим, заснованим на CSS, доступним, зручним і дружнім до пошукових серверів".

Томас А. Пауелл [22] досліджує те, що змушує сайти працювати. Показує як утримати рівновагу між бажаннями дизайнера і потребами користувача, між формою і призначенням, між унікальністю і функціональністю. Автором проведено всебічне дослідження існуючих архітектур Web-сайтів, їх розмітки і навігаційних можливостей, розглянуті планування, створення і підтримка динамічних Web-сайтів. Докладно описує питання оптимізації для глобальних пошукових систем, пояснює поширені дизайнерські теорії, технічні і прикладні задачі.

Зв'язок між веб-дизайном та друкованою продукцією є досить міцним, і це питання дослідив Д. Олсопп [21]. Автор про зв'язок між веб-дизайном та друкованою продукцією відмітив наступне: "Коли нове середовище переймає щось від вже існуючого, дещо йде йому на користь, але більша частина запозичень відбувається бездумно, за традицією, і найчастіше це позбавляє нове середовище волі. З плином часу нове середовище розробляє свої власні правила, відкидаючи застарілі, що не має сенсу.

Web є новим середовищем, що виросло з видавничого середовища, чиї прийоми, мова та правила справляють на нього величезний вплив. Більш того, батьківська сфера часто аж надто сильно впливає на Web. "Крутими Web-сайтами" зазвичай виявляються ті, де свобода Web приборкана й загнана в рамки сторінок, немов вони готувалися для друку - своєрідна видавнича верстка для Web. Прояв такого консерватизму зрозумілий - від старих звичок і поглядів часом так важко звільнитися. Але прийшов час рухатися далі і освоювати Web на підставі його власних законів. Настав час відкинути стандарти друкованих сторінок, і скористатися нарешті можливостями, притаманними саме Web" .

Існуюча література по Web-дизайну є скоріше літературою по Web-програмуванню і проблем, пов'язаних з розробкою зручного для користувача інтерфейсу. Курт Клонінгер у книзі "Свіжі стилі веб-дизайну" [11] висвітлює естетичну сторону дизайну. На прикладі найбільш цікавих, з точки зору автора, стилів сучасного Web-дизайну розглядається, як об'єднання вербальних, зорових і акустичних засобів дозволяє досягти максимального впливу на відвідувача мережі. У кожному розділі описується один з нетрадиційних стилів, приводиться безліч прикладів і посилання на відомі комерційні сайти, створені в цьому стилі, дається докладний аналіз застосовуваних технічних прийомів. Наведено велику кількість практичних порад для тих, хто вирішив скористатися яким-небудь із запропонованих стилів. Детально обговорюються особливості підготовки графіки, розташування матеріалу на Web-сторінці, вибір кольорової гами та багато інших проблем. Щодо нових рішень К. Клонінгер сказав наступне: "Де ж набратися свіжих дизайнерських ідей? Експериментальні домашні сторінки і сайти фірм, ніколи не працювали у видавничій справі. Для них Web - не нове інформаційне середовище, для них Web -- єдине середовище. Вони не розглядають журнали в пошуках ідей. Вони милуються медичними картами, інтерфейсами програм 80-х років, кошиками для грибів, мультфільмами та власне самим вікном броузера. Їх експериментальні стилі вже наповнюють Web. У міру того, як мандрівники по Web-у звикнуть до нього, іронія, гумор і насмішка над собою стануть цінними маркетинговими ідеями" .

Тож можемо прослідкувати, що теоретичні розробки по темі веб-дизайну в більшості належать західноєвропейським дослідникам та дослідкикам США, вітчизняними ж дослідниками написана досить невелика кількість праць, які здебільшого проаналізовували вже існуючі матеріали. Основним джерелом публікацій є мережа інтрернет.

1.3 Методологія дослідження

Процес роботи над магістерською дисертацією будувався на основі науково-теоретичних пошуків. Методологічною основою даної роботи послугували видатні праці Я. Нільсена, К. Клонінгера, Д. Бородаєва а також ряд публікацій і статтей.

Метод -- це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задані. Фактично різниця між методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів; 2) теоретичний - досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).

Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно:

· методи емпіричного дослідження;

· методи, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях;

· методи теоретичного дослідження.

Після детального ознайомлення з кожним із прийнятих методів, було обрано ті, що будуть застосовуватись при виконанні даного дослідження.

У своїй роботі я використовувала такі методи дослідження, як системний метод, комплексно-аналітичний підхід для розгляду об'єкта в контексті історико-культурних процесів і технологічних умов, котрі впливають на його формування, абстрагування, тестологічний аналіз, класифікація аналогів у рамках існуючих основних напрямів, компоративний "порівняльний" метод, моделювання -- під час роботи над дослідженням створено діючу модель веб сайту, в якому була проявлена творча індивідуальність та креативні рішення.

Системний підхід полягає в комплексному дослідженні таких складних об'єктів, як дизайн та креативність веб-сайтів, досліженні їх як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, вивчався кожен елемент системи у його зв'язку та взаємодії з іншими елементами.

Говорячи про метод дослідження, найбільш вдалим є компоративний метод, або метод порівняння. Проаналізовуючи та порівнюючи веб-дизайн різних стилей та авторів, можна визначити певну тенденцію змін та наслідування стилістики, прояв власних індивідуальних рішень.

Абстрагування -- це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв'язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника. Процес абстрагування має два ступені. Перший: виділення найважливішого у явищах і встановлення факту незалежності досліджуваних явищ, на яку можна не зважати, від певних факторів. Другий ступінь: реалізація можливостей абстрагування, яка полягає в тому, що один об'єкт замінюється іншим, простішим, який виступає як "модель" першого.

Абстрагування може застосовуватися до реальних і абстрактних об'єктів. Абстрагування дає змогу замінити у пізнанні складне простим, але таким простим, яке відбиває основне в цьому складному.

Існують такі основні види абстракції:

· ототожнення;

· ізолювання;

· конструктивізацiї;

· актуальної нескінченності;

· потенціальної здійсненності.

Результат абстрагування часто виступає як специфічний метод дослідження, а також як елемент складніших за своєю структурою методів експерименту -- аналізу і моделювання.

Цей метод частково використовуєть в процесі дослідження у зв'язці з порівняльним методом, що дає змогу виділити найхарактерніші риси досліджуваних об'єктів кожного періоду і зробити висновок про ті чи інші важливі для кожного часового відрізку риси веб-дизайну.

Аналіз і синтез. Аналіз -- метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини (природні елементи об'єкта або його властивості і відношення). Синтез, навпаки, припускає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз та синтез взаємопов'язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Аналіз і синтез бувають:

а) прямим, або емпіричним;

б) зворотним, або елементарно-теоретичним;

в) структурно-генетичним.

Моделювання -- метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об'єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі -- це такі аналоги, подібність яких до оригіналу суттєва, а розбіжність -- несуттєва. Моделі поділяють на два види: матеріальні та ідеальні.

Метод моделювання має таку структуру:

а) постановка завдання;

б) створення або вибір моделі;

в) дослідження моделі;

г) перенесення знань з моделі на оригінал.

1.4 Висновки першого розділу

В першому розділі даної роботи узагальнені результати дослідження наукових розробок в області веб-дизайну й розкрита методологія дослідження.

Нами було підтверджено, що основним джерелом публікацій є мережа інтрернет, тому, що подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію. Для подальшого дослідження визначено дві основні джерельні бази, а саме: друковані видання та інтернет-статті.

Нами виявлено, що теоретичні розробки по темі веб-дизайну в більшості належать західноєвропейським дослідникам та дослідкикам США, вітчизняними ж дослідниками написана досить невелика кількість праць, які здебільшого проаналізовували вже існуючі матеріали.

Також, аналізуючи і порівнюючи літературу західних і вітчизняних авторів нами виявлено ряд проблем, головною з яких є різне розуміння та трактовка поняття дизайну.

Доведено, що веб-дизайн і суміжні з ним дисципліни все ще відносно молоді й усе ще перебувають на стадії розвитку. Але, не зважаючи на це, вже ряд стандартних та частовикористовуємих стилей, котрі стрімко розвиваються й розповсюджуються в ногу з часом, стали вже застарілими й зачасту мода на них не встигає за їх стрімким розвитком. Питання креативності та оригінальності дизайн-рішень тут відіграє велику роль.

Розділ 2. Напрямки формування візуально-образної мови веб-сайтів

2.1 Інтегративні характеристики веб-дизайну

Інтегрбція (від лат. integrum -- ціле, integratio -- відновлення) -- поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення і утворення взаємозв'язків.

Існує певний конфлікт між фахівцями зі зручності інтерфейсів (usability experts) і дизайнерами-графіками (graphics designers). Курт Клонінгер [11] пояснює, що даний конфлікт полягає у тому, що прибічники юзабіліті вважають сучасний Web покращеним, але погано використовуваним інтерфейсом до баз даних. Прибічники оригінальності й насиченості веб-дизайну вважають, що інтернет -- це ще нерозвинена, але вже погано використовувана платформа для мультимедіа. І кожна з сторін просто впевнена, що їхня точка зору зрештою отримає верх. Фахівці з юзабіліті вважають, що дизайнери-графіки занадто сильно покладаються на почуття. "До чого всі ці їхні новаторські експерименти із зовнішнім виглядом сайту? Чому вони не можуть зробити все простіше, без наворотів?" Дизайнери-графіки зі свого боку вважають спеців з юзабіліті занадто тупими, занадто прямолінійними. "Що значить, зовнішній вигляд -- лише просто глазур на торті. Без графічного дизайну, сайт -- це просто гола схема."

Я. Нільсен відзначає, що юзабіліті намагається пояснити поведінку людини в складних системах при досить специфічних обставин, і тому її пророкування менш точні, ніж пророкування таких повноцінних наук, як фізика, наприклад. Тому юзабіліті опирається у своїх рекомендаціях, здебільшого, на минулі експерименти й досвід, ніж на точні формули.

Коли якась функція викликає проблеми в багатьох користувачів на великій кількості сайтів, ми закликаємо відмовитися від неї. І точно так само, якщо якийсь елемент дизайну спрацьовує при різних обставинах, ми рекомендуємо користуватися ним.

Незважаючи на такі відмінності, фундаментальний підхід у юзабіліті й у повноцінній науці однакові: наші висновки та рекомендації засновані на дослідах і спостереженнях реальності. Ціль юзабіліті перевіряти дизайн у реальних умовах і -- беручи до уваги людський фактор -- визначати, що працює в дизайні, а що -- ні. [17]

Натан Шедрофф (Nathan Shedroff) [34] відмітив: "Зваблення -- прикметник що в більшості людей не асоціюється з інтерфейсом комп'ютера або ЗМІ, але вони розуміють це чи ні, більшість людей були звабленими майже всіма засобами масової інформації. Успішне зваблювання, однак, це обережне мистецтво, яке не так легко освоїти. Зваблення, по суті, завжди було частиною дизайну, будь то графічний, чи промисловий дизайн."

Хоч веб починався як звичайне середовище обміну документами з досліджень, наївно очікувати, що він так і залишиться здебільшого текстовим. Спеціалісти по юзабіліті протестують, коли веб намагається розвинутись в дещо більше, ніж проста картотека. Їх заклики про швидкість завантаження сторінок видають їх небажання викинути за борт веб, побудований на словах. Але те, що веб виріс із тексту, зовсім не означає, що він так і повинен залишатися текстовим.

Питання оцінки зовнішнього вигляду веб-сайту достатньо болюче в сфері розробників, і юзабіліті, як це не парадоксально, ще більше ускладнює його. Це відноситься і до деяких правил, наведеними юзабіліті-спеціалістами. Не дивлячись на те, що висновки дослідників основані на опитуваннях і тестуваннях груп користувачів, деякі обмеження, сформульовані у вигляді рекомендацій, достатньо суперечні. [18]

К. Пол вважає, що користувача певного веб сайту в останню чергу цікавить на якій апаратній платформі працює сайт. Перше, на що він звертає увагу в ході ознайомлення з сайтом, -- це його зовнішній вигляд. В залежності від того, чи задоволений відвідувач візуально, залежить його подальша поведінка як споживача і формується певна думка про сайт. К. Пол відзначив: "Якщо ви спантеличені тим, що ситуація на сайті не відповідає вашим очікуванням, проблема, можливо, заклечається не в тому, що запропоновані вашою компанією продукти чи послуги не затребувані на ринку, і не в поганому підході до інформаційного наповнення сайту. Може виявитися, що причина заклечається в недостатній увазі до вподобань користувачів. Мало використовувати останні досягнення в області веб-технологій, активно застосовувати системи електронної комерції і розташовуватись на надшвидкісних серверах. Якщо ви хочете закріпити своє місце під сонцем, необхідно ретельно вивчити вподобання користувача ваших послуг. Поняття "вподобання користувачів" можна розглядати як сумарну ступінь задоволення людини від користування вашим сайтом. І зовнішній вигляд тут грає одну із ключових ролей." [25]

Я. Нільсен висловлює ще більш радикальну позицію: "Веб-дизайн -- річ проста. Якщо вам потрібно розробити веб-сайт чи якийсь окремий елемент, то все, що вам потрібно для цього, -- подивитись, як це було реалізовано на двох десятках інших, найбільш популярних сайтах". [16]

А. Петюшкін пропонує власний підхід щодо оцінки юзабіліті, називаючи його "альтернативним дизайном". Його суть полягає не в прагненні візуально задовольнити відвідувача і привести розроблюваний сайт до норми відповідно встановленим стандартам сумісності, а в стратегії вмілого маневрування між сталими стандартами й оригінальними розробками. Оперуючи показниками оцінки юзабіліті по відношенню до стандарту, слід не наближатись до нього, залишаючись на певній відстані. Саме таке балансування й дає розробникам можливість створення оригінального дизайну. Таким чином А. Петюшкін [24] виводить три умовних підходи щодо оцінки юзабіліті в дизайні веб-сайтів:

1. "Гарний дизайн", основною критерією якого є створення привабливого зовнішнього вигляду веб-сайту, орієнтованого на конкретні візуальні переваги користувачів. Подібний підхід має й негативні сторони: досягнення інформаційних технологій відходять на другий план і мало взаємодіють із загальною концепцією юзабіліті; ступінь задоволеності від візуальної оцінки має тенденцію до різкого пониження за рахунок неопрацьованості в плані сумісності і технічної бази проекту.

2. "Зручний дизайн". Його основна задача полягає в досягненні максимального рівня доступності веб-сайту за рахунок усунення бар'єру несумісності між технічними можливостями розробників і споживачів. При змушеній обмеженості дизайнерських рішень веб-сайт отримує максимальне охоплення користувацької аудиторії, доступність і простоту використання.

3. "Альтернативний дизайн" припускає розробку оригінального дизайну шляхом пошуку компромісу між стандартом і альтернативою. Певна безликість зовнішнього вигляду через попадання в залежність від усталених стандартів в дизайні чи постійного створення "альтернативного дизайну" компенсується отриманням наглядного бачення ситуації за рахунок постійного вивчення установлених стандартів, адаптації до конкурентного середовища.

Можна довго дискутувати що ж є важливішим для веб-сайту, його зовнішній вигляд чи зручність використання, приводячи безліч обґрунтованих доказів і прикладів щодо значущості того чи іншого елементу веб-дизайну.

Однак до успішності веб-сайту призводить лиш вдале поєднання його оригінального художнього вирішення та його практичності і зручності, як пише Дж. Пенстон: "Дискусії про зручність веб-дизайну нерідко переростають в бурхливі суперечки. Багато хто наполягає на тому, що в веб-дизайні зручність і краса несумісні і веб-сторінка не може буди одночасно гарною і зручною. На мою думку, найкраща веб-сторінка та, в дизайні котрої вдалося досягнути рівноваги". [23]

"Дизайн приємний настільки, наскільки він зручний" -- відзначає Л. Лазаріс (Louis Lazaris). В своїй статтіі [33] він висвітлює взаємозалежність краси і юзабіліті веб-сайтів. Оскільки в індустрії веб-дизайну таланти сьогодні зустрічаються дуже часто, і практично будь-хто може створити "красивий" сайт, то стає все складніше визначити справжні критерії краси у веб-дизайні. Те, що гарно на перший погляд, насправді може лише заважати сприйняттю.

Не варто воювати за загальне повернення до синіх посилань на білому фоні. Скоріше, слід пам'ятати про дві речі при додаванні "прикрас" і удосконалень в своїх роботах, а саме:

- інтерактивні та інтуїтивні елементи сторінки,

- наслідування бренду і постійність стилю.

Якщо зосередитися на цих двох параметрах, то кожен піксель буде служити визначеній меті, що в підсумку буде спрямовано на поліпшення зручності користування сайтом.

Інтерактивні та інтуїтивні елементи сторінки роблять дизайн функціональним. Якщо конкретний елемент дизайну робить сайт більш дружнім, або якщо він містить ненав'язливі підказки для користувача, це покращує юзабіліті. Додавайте елемент, тільки якщо він додасть додаткову зручність дизайну. Якщо дизайн не зроблено більш зручним з допомогою спеціальних технік (CSS3, JavaScript або щось ще), то дизайнер повинен переглянути питання, чи варто додавати додатковий код. "Прикраса" дизайну може зайти так далеко, що дасть зворотний ефект.

Наслідування бренду веде до підвищення зручності дизайну. Якщо конкретний елемент включений до загального фірмового стилю сайту, доповнює його образ або репутацію, то з упевненістю можна сказати, що він покращує зручність користування ним. Чітко сплановане і виконане брендове рішення не є поверховим чи чисто декоративним. Ретельно підібрані кольори та графічні елементи створюють привабливу атмосферу, яка підштовхує користувача до прийняття рішень і сприяє легкій та інтуїтивній взаємодії з елементами сайту.

Зручність не повинна бути на шкоду красі. Ніхто не чекає, що власники гарних сайтів раптово відмовляться від удосконалень сайтів, щоб зробити їх більш зручними для користувача, адже краса сайту важлива. Але однієї краси мало, і щоб назвати дизайн дійсно красивим, потрібно, щоб він був функціональним, відповідав певній меті і служив привабливості, корисності і впізнанності сайту. Всі ці параметри становлять сумарний ефект дизайну.

2.2 Композиційно-пластичні засоби побудови графічної мови веб-сайтів

Дизайн сайту -- це обличчя будь-якої організації в інтернеті. Дизайн повинен відкластися у підсвідомості людини, яка відвідала сайт. Не якісно зроблений сайт відштовхує користувача.

Отже, перед створенням сайту треба чітко уявляти: що буде знаходитися на сайті; яким буде стиль дизайну; як різні блоки інформації будуть пов'язані між собою.

Особливу увагу слід приділити наповненню головної сторінки, оскільки саме на ній опиняється відвідувач, ввівши в браузері відповідні адресу веб-ресурсу. Це не означає, що її дизайн мусить якось відрізнятися від дизайну решти сторінок. Відмінність полягає в інформації, яку містить головна сторінка. На цій сторінці рекомендується розмістити: стислу інформацію про сайт; стислий зміст (посилання на головні розділи ресурсу); якщо сайт змінюється досить часто, то також там має бути список оновлених сторінок (хоча при можливості під цей список найкраще виділити окреме місце на сайті для того, щоб з будь-якого місця сайту до нього (списку) був доступ).

В процесі проектування структури сайту важливим є вибір зручної навігації по веб-сайту. Класичним (і відповідно знайомим багатьом користувачам) варіантом для розміщення меню є верхня частина робочої області браузера або ж верхня ліва, рідше -- верхня права частина. Розташування навігації справа має визначені переваги з погляду зручності, тому що курсор миші частіше за все знаходиться саме в правій частині вікна браузера. Веб-сайти, які містять великі обсяги даних, для кращої навігації часто комбінують ці варіанти.

Джеффрі Зельдман [9] відмітив: "Веб дизайн передає певний сенс для певних людей. Це досягається осмисленим змістом в контексті цілеспрямованої цифрової архітектури. Навігація і інтерфейс -- це двері в архітектуру".

Дизайн інтерфейсу -- це лише частина роботи веб-дизайнера. Веб сайти служать посередником контенту, а інтефейс -- посередником контексту.

Інформаційне наповнення, контент (англ. Content) -- Будь-яке інформаційно значуще наповнення інформаційної системи (зокрема веб-вузла) -- тексти, графіка, мультимедіа.

Ефективний інтерфейс не лише підводить відвідувачів до контенту, але й допомагає виявити зміст цього контенту, подібно до того, як поділ на глави допомагає виявити сенс змісту книги. Без простого, інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу сайти можуть взагалі не мати контенту, так як користувач все одно його не зможе знайти.

Навігаційний інтерфейс сайту -- основа враження користувача. Він або допомагає, або заважає. Якщо він не інтуїтивний, він марний. Одна з причин того, чому так часто зустрічається неоригінальний інтерфейс (visual Muzak), в тому, що звичайність робить його інтуїтивно зрозумілим і допомагає пройти через дозапусковое тестування.

Інтерфейс допомагає людям працювати в інтерактивному режимі, як наприклад, при покупках або пошуку. Або ж доводить людей до відчаю, змушуючи їх рятуватися втечею на сайт конкурента.

Веб-інтерфейс включає навігаційні елементи, як наприклад, панелі меню, інтерактивні запитальники, кнопки та інші механізми; іконки збільшувального скла; ліві і праві стрілки; та інші компоненти, які допомагають взаємодії відвідувача і сайту.

Немає універсального ефективного способу навігації, як немає універсального хорошого тексту реклами.

Хороший текст реклами грунтується на рекламований продукт, хороший інтерфейс грунтується на аудиторії і бренд-властивості кожного сайту. Коли дизайн навігації передбачає вимоги користувача і веде його або її по сайту, його можна вважати успішним. Коли це робиться оригінально і адекватно бренду, сайт можна вважати ще більш успішним.

Бездоганний графічний дизайн не завжди веде до хорошого дизайну інтерфейсу. Сайт, який виглядає надзвичайно, але заплутує користувача, - це провальний сайт.

Кожен сайт говорить з певною аудиторією. Немає єдиного рецепту по дизайну будь-якого сайту.

Найсліпучіший інтерфейс може бути найкращим, особливо, якщо сайту немає чого сказати, крім зовнішньої краси. Але коли вам дійсно є, про що розповісти світу, архітектура вашого сайту повинна бути не менш виразною, ніж текст. В іншому випадку, ви і ваш клієнт говоріть самі з собою, а це в кінцевому підсумку призведе до бурмотання про себе, коли сайт не допомагає досягти бажаного результату.

Веб-сайт в кінцевому результаті має бути добре відлагодженим механізмом, виконувати певну мету і поставлені перед ним завдання.

Чітко сформулював усі важливі аспекти побудови сайту Дж. Гарретт [8], він відмітив, що для того, аби створити сайт, дружній для користувача, значить подбати про те, щоб на сайті з користувачем не відбувалося нічого, що заздалегідь не було заплановано розробником сайту. Для цього треба врахувати всі можливі дії, які користувач може зробити на сайті, і передбачити його відчуття на кожному етапі роботи з сайтом. Завдання начебто здається важким, і в деякому сенсі це так. Однак, якщо розділити весь процес розробки сайту на складові елементи, можна краще зрозуміти його вцілому. Дж. Гарретт відмітив важливість розуміння структури веб-сайту при його створенні.

Відчуття простоти і легкості роботи з сайтом є результатом цілого ланцюга рішень -- великих і дрібних -- про те, як сайт повинен виглядати, як повинен себе вести, і що на ньому можна зробити. Ці рішення побудовані одне на одному, створюючи і впливаючи на всі аспекти дій користувача на сайті. Якщо розділити дії користувача за рівнями, можна зрозуміти як приймалися всі ці рішення.

Поверхня. На поверхні видно набір веб-сторінок, які складаються з графіки і тексту. За деякими із зображень можна клікнути (англ. click -- клацання) і виконати тим самим будь-яку дію. Інші ж зображення є лише ілюстраціями, наприклад, малюнок книги або логотип сайту.

Схема. Під поверхнею сайту розташовується його схема, яка визначає розташування кнопки закладок, фотографій і блоків тексту. Схема визначає і оптимізує взаємне розташування елементів сторінки з метою досягти максимальної ефективності та ефектності -- щоб запам'ятався логотип сайту.

Структура. Схема це конкретне вираження більш абстрактної структури сайту. Схема визначає наприклад розташування елементів інтерфейсу на сторінці оплати; структура ж визначає те, як користувачі потраплять на цю сторінку, і те, куди вони зможуть потрапити після того, як оплата буде здійснена.

Рамки. Структура визначає, яким чином різні функції і матеріали сайту співвідносяться один з одним. За те, які саме функції і матеріали повинні бути присутніми на сайті, відповідає рамковий рівень. Деякі сайти, які торгують книжками, мають функцію, що дозволяє користувачеві зберегти свою адресу на майбутнє, щоб він автоматично виставлявся при наступній покупці. Питання -- чи має ця або будь-яка інша функція присутні на сайті, вирішується на рамковому рівні.

Стратегія. Рамки проекту задаються стратегією сайту. На стратегічному рівні визначається не тільки те, що отримають від сайту його власники, але те, що повинні отримати від сайту його користувачі. У прикладі книжкового магазину, котрий нам приводить Дж. Гаррет, деякі стратегічні цілі видно цілком ясно: користувачі хочуть купити книги, а власники сайту їх продати.

Ці п'ять рівнів -- стратегія, рамки, структура, схема і поверхня -- складають комплекс понять, якими слід користуватися при проектуванні сайту, та інструментів, за допомогою яких слід вирішувати поставлені завдання. На кожному рівні характер вирішуваних питань стає трохи менше абстрактним і трохи більш конкретним. На самому нижньому рівні байдуже, як буде виглядати веб-сайт; все що потрібно -- зрозуміти як сайт вписується в загальну стратегію (з урахуванням інтересів клієнтів). На самому верхньому рівні -- це зовнішній вигляд сайту. Рівень за рівнем, рішення стають все більш специфічними і все більше поглиблюються в деталі.

Кожен рівень залежить від рівня розташованого під ним. Так, наприклад, поверхневий рівень залежить від рівня схеми, який у свою чергу залежить від структури, а та -- від рамок, що залежать від стратегії.

Така залежність означає, що рішення, прийняті на стратегічному рівні поширюють "хвильовий ефект" на всі вищі рівні. І навпаки, набір рішень, що є в розпорядженні на кожному з рівнів, обмежується тими рішеннями, які були прийняті на попередньому рівні.

Рішення, що приймаються на кожному рівні, впливають на набір рішень, які можна прийняти на наступних рівнях. Цей "хвильовий ефект" означає, що вибір якогось рішення на нижньому рівні зажадає повторного переосмислення рішень на верхніх рівнях.

Це не означає, що кожне рішення на даному рівні може бути прийняте тільки після рішень на нижніх рівнях. Залежність поширюється в обидві сторони, і іноді рішення, прийняте на верхньому рівні зажадає заново переосмислити прийняте раніше рішення на нижньому рівні або обміркувати якийсь новий його варіант.

Набагато краще стежити за тим, щоб робота на наступному рівні закінчувалася завжди після того, як закінчена робота на попередньому.

Не менш важливим аспектом при створенні сайту -- це технологія. У багатьох випадках саме від технології залежить те, як буде з сайтом працювати користувач. На зорі веба в цілому веб-сайти прив'язувалися до баз даних досить примітивними засобами. У міру розвитку технологій, бази даних стали використовуватися на веб-сайтах все частіше. Це в свою чергу дозволило створювати більш складні рішення, такі як динамічна навігація, яка змінюється в залежності від дій користувача. Технології постійно змінюються, і користувачам постійно доводиться пристосовуватися до цих змін. Тим не менш фундаментальні основи взаємодії користувача з сайтами залишаються все тими ж.