Інформаційні технології в фармації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НМУ ім. О.О. Богомольця

Кафедра медичної інформатики та комп'ютерних технологій навчання

Контрольна робота

З дисципліни «Інформаційні технології в фармації»

Виконала студентка 1 курсу М-1 А групи

фармацевтичного факультету

заочної форми навчання

Шевчук Наталія Іванівна

Київ - 2015

Зміст

• 1. Загальні відомості
• 1.1 Структура програмного забезпечення
• 1.2 Поняття про операційні системи
• 2. Спеціальне програмне забезпечення провізора
• 2.1 Комп'ютерна програма Hortor
• 2.2 Комп'ютерна програма Читанка
• 2.3 Комп'ютерна програма Ecofin
• 2.4 Комп'ютерна програма Expertus
• 3. Формалізація та алгоритмізація медичних задач
• 3.1 Основні поняття
• 3.2. Способи подання алгоритмів
• 3.3 Типи алгоритмів та їх структурні схеми
• Використані джерела
• 1. Загальні відомості
• 1.1 Структура програмного забезпечення

Персональний комп'ютер здатний виконувати будь-які дії з обробки інформації. Проте для цього необхідно скласти для комп'ютера на зрозумілій йому мові точну та докладну послідовну інструкцію (тобто програму), що показує, як саме треба обробляти інформацію. Сам по собі комп'ютер не має знань у жодній галузі свого використання, а всі ці знання зосереджені у програмах, що виконуються на комп'ютері. Змінюючи програми для комп'ютера, можна перетворити його в робоче місце бухгалтера або конструктора, економіста або агронома, редагувати на ньому документи або грати в будь-яку гру. Тому для ефективного використання комп'ютера обов'язково потрібно знати про призначення та властивості програм, необхідних для роботи з ним.

Програми, які використовуються для роботи з комп'ютером, можна поділити на три категорії:

• · системні програми, які виконують різноманітні допоміжні функції, наприклад, використовуються для створення копій наявної інформації, для перевірки роботоздатності пристроїв комп'ютера і т. ін.;
• · прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачу робіт: редагування текстів, створення малюнків, обробка інформаційних масивів тощо
• · інструментальні системи (системи програмування), які забезпечують створення нових програм для комп'ютера.
• Програмне забезпечення має ієрархічну структуру (рис. 1.1)

Складнішим завданням є вивчення програмного забезпечення, без якого жоден комп'ютер фактично функціонувати не може. Практичне значення програмного забезпечення під час роботи з комп'ютером обумовлене особливостями обчислювального процесу, який складається з двох взаємозв'язаних частин:

Рисунок 1.1 Схема ієрархічної структури програмного забезпечення

• * переробка вхідної інформації, яка визначається алгоритмами програм, що використовуються для розв'язання поставленої задачі;
• * поточного забезпечення даної переробки, яке включає в себе управління переробкою, доставкою та збереженням вхідних та проміжних даних, комутацію окремих програм тощо.
• Потреба користувача у комп'ютері задовольняється прикладними програмами, розробленими самим користувачем і призначеними для виконання конкретних завдань. Хоча вимоги різних користувачів різні, вони мають деякі спільні елементи, які можна задовольнити за допомогою загальних програм, що полегшують підготовку та використання прикладних програм. Такий набір програм загального призначення, специфічний для кожного комп'ютера, називається програмним забезпеченням і є сукупністю програмних засобів, що дають користувачеві при наявному обладнанні можливість експлуатувати комп'ютер і всі його пристрої. Ці загальні програми, що призначені для всіх користувачів комп'ютерів, називаються системними.
• Основою програмного забезпечення є операційна система, яка являє собою сукупність програм, призначених для управління всіма апаратними та програмними ресурсами і координації проходження різноманітних завдань через комп'ютер. Операційна система є сполучним ланцюгом між комп'ютером і людиною-оператором, а також між комп'ютером і так званими прикладними програмами, що дають можливість виконувати окремі стандартні завдання, пов'язані з розв'язанням мовних проблем, обробкою текстів, створенням баз даних, управлінням графічним зображенням тощо. Таким чином, системне програмне забезпечення істотно полегшує спілкування людини з комп'ютером. Загальна структура програмного забезпечення наведена на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 Загальна структура програмного забезпечення

1.2 Поняття про операційні системи

Серед усіх системних програм, з якими необхідно мати справу користувачам комп'ютерів, особливе місце займають операційні системи (ОС). Операційна система забезпечує управління всіма апаратними компонентами комп'ютера, запускає програми, забезпечує захист даних, виконує різноманітні сервісні функції по запитах користувача та програм. Будь-яка програма користується послугами операційної системи, а тому може працювати тільки під керуванням тієї операційної системи, яка забезпечує для неї ці функції.

Microsoft Disk Operating System (MS DOS) -- створювалася протягом декількох років і призначалася для роботи з IBM-сумісними комп'ютерами.

Складовими MS DOS є:

• · базова система введення-виведення (BIOS), що знаходиться в постійній пам'яті й виконує найпростіші послуги з процесами введення.
• · завантажник ОС -- невелика програма, яка виконує функції пошуку на диску (дискеті) та зчитування в оперативну пам'ять модулів операційної системи.
• · Дискові файли IO.SYS i. Файл IO.SYS -- є доповненням до BIOS, а файл MSDOS.SYS -- реалізує основні послуги для роботи у середовищі DOS.
• · Командний процесор DOS -- обробляє так звані внутрішні команди, які можуть викликатися і виконуватися будь-коли, якщо ОС успішно завантажена. Це команди для роботи з файлами (COPY, DEL, DIR, REN, TYPE тощо), папками (каталогами) -- MD, RD, CD.
• · Зовнішні команди MS DOS -- це команди, які виконуються за допомогою завантажувальних файлів-програм, використовуються і для роботи з файлами (UNDELETE, PRINT тощо), дисками (FORMAT, DISKCOPY, SYS тощо), каталогами (DELTREE) і т. ін.
• · Драйвери пристроїв -- програми, які доповнюють систему введення- виведення даних і забезпечують роботу з нестандартними периферійними пристроями.

Драйвери є важливим класом системних програм. Це спеціально розроблені програми, які розширюють можливості операційної системи, наприклад, дозволяють їй працювати з тими або іншими зовнішніми пристроями, навчаючи її роботі з новим протоколом (правилами) обміну даних і т. ін. Більшість операційних систем містить багато драйверів у комплекті свого постачання, і програма установки операційної системи встановлює ті драйвери, які необхідні для підтримки пристроїв і функцій, вказаних користувачем. Драйвери для різних операційних систем дуже часто постачаються разом із новими пристроями або контролерами.

Таким чином, вибір операційної системи дуже важливий, тому що визначає, з якими програмами може працювати на власному комп'ютері користувач. Від вибору операційної системи також залежить працездатність роботи користувача. Необхідною стадією підготовки дисків до роботи є їхнє форматування. При цьому спеціальним чином на магнітне покриття диска наносяться доріжки, сектори й ін. Якщо на диску була записана яка-небудь інформація, то вона буде стерта в результаті форматування.

• Диски у середовищі програми Проводник можна форматувати, копіювати (тільки гнучкі диски), надавати їм імена (мітки), проглядати властивості дисків і т. ін. Для роботи з диском натискується права кнопка мишки на позначеному диску. Пункт «Форматировать» використовується для форматування диска/дискети (аналогічно зовнішній команді MS DOS FORMAT). Якщо позначити показчик «Скопировать» на диск системные файлы, диск буде системним, тобто з нього можна завантажувати комп'ютер. Пункт Копировать диск. використовується для копіювання дискет (аналогічно зовнішній команді MS DOS DISKCOPY): Натискається кнопка Начать, і вибрана дія починає викону- ватися.

При виборі пункту Свойства з'явиться вікно властивостей вибраного диска (так само його можна викликати, використовуючи пункт меню Файл/Свойства): Вкладинка Общие показує загальний обсяг диска та обсяг вільного та зайнятого простору: Вкладинка Сервис дозволяє завантажити одну зі службових програм Windows: Дефрагментація дисків. Утиліта Defrag. Коли в область даних незаповненого диска здійснюється запис перших файлів, ці файли розміщуються в неперервні послідовності секторів диска. Потім, коли в процесі роботи здійснюється вилучення деяких файлів і запис на їхнє місце нових, файли неминуче розбиваються на фрагменти. Оскільки фрагменти файла розділені секторами, які належать іншим файлам, зчитування інформації з такого файла здійснюється повільніше, чим із файла, який займає неперервну область на диску. При дуже сильній фрагментації диска считування даних буде суттєво обмежувати продуктивність комп'ютера. Для усунення надмірної фрагментації файлів призначена утиліта

Дефрагментация диска (Defrag). Програма дефрагментації дисків пере упорядковує файли, програми і невикористуваний простір на твердому диску комп'ютера таким чином, щоб зробити більш швидким відкриття файлів і запуск програм. При цьому не зачіпається жоден з елементів, які відображаються на екрані, таких як файли в папці Мои документы або ярлики в меню Программы. Зауваження. Дефрагментацію краще виконувати, коли ніякі інші програми не працюють. Справа в тому, що коли під час дефрагментації здійснюється запис інформації на диск, ОС Windows починає процес дефрагментації наново. Це не впливає на результат роботи програми Defrag, але затримує процес дефрагментації. Пошук і виправлення помилок на дисках. Програма ScanDisk. Нагадаємо, що файлі записуються в сектори або кластери логічних дисків. Кожен файл подається певними кластерами. Але в процесі роботи можливі пошкодження або помилки файлової структури. До таких помилок належать, наприклад, належність одного кластера двом файлам, втрата фрагментів файлів або, навпаки, наявність фрагментів старих файлів. Ці помилки можуть привести до втрати інформації. Для знаходження і ліквідації помилок на дисках служить програма ScanDisk. Ця програма є у комплекті ОС Windows (в російській версії вона називається Проверка диска). Зауваження. Щоб уникнути можливих помилок файлової структури, які доводиться виправляти за допомогою програми ScanDisk, завжди завершуйте роботу у Windows з головного меню командою Завершение работы. Вибирається потрібна службова програма, натискається відповідна кнопка, і службова програма почне виконуватися. По закінченню роботи натискається клавіша Ok.

Упорядкування файлів та папок на диску: Вибирається потрібний диск, викликається пункт меню Вид/ Упорядочить значки і вибирається потрібне:

• · По имени -- значки файлів, папок та ярликів будуть відсортовані за іменем в алфавітному порядку;
• · По типу -- значки файлів, папок та ярликів будуть відсортовані за розширенням в алфавітному порядку;
• · По размеру -- значки файлів, папок та ярликів будуть відсортовані за обсягом, при цьому найбільший файл розташовуватиметься останнім у списку, а найменший -- першим;
• · По дате -- значки файлів, папок та ярликів будуть відсортовані за датою створення (найновіший -- на початку списку, найстаріший -- у кінці).

Значна частина інформаційних ресурсів суспільства зберігається на магнітних носіях. Але інформація на магнітних носіях може бути часткового або повністю втраченою в силу наступних причин:

• 1. фізичне псування носія в наслідок дії зовнішніх магнітних колів, старіння чи зношення магнітного покриття;
• 2. діяльність комп'ютених вірусів
• 3. необачне знищення і т.д.
• З метою забезпечення надійного збереження інформації створюють резервні копії даних. Процес створення резервних копій назив. архівацією. Основний зміст архівації полягає у створенні таких резервних копій, які б займали би значно менше дискової пам'яті, ніж інформація у вихідному стані. Таким чином, сьогодні під архівацією слід розуміти процес перекодування деякої сукупності файлів з метою зменшення загального об'єму пам'яті, який вони займають. Архівацією ще називають процес стискування даних. Розроблено багать різних амореймів архівації. Усі вони ґрунтуються на базі різних підходів та методі, але в сонові більшості з них лежить принцип заміни рівномірного двійкового коду на нерівномірний (кодоскоп).
• Кодування слова “абракадабра”. Для архівації файлі використовують спеціальні програми, які називають архіваторами. Стиснуті файли поміщають у файл, який називають архівом. Текстові, графічні та інші файли даних можуть бути стиснені у 3-10 разів і знаесені до файлу-архіву спеціальними програмами-архіваторами,
• Перші архіватори з'явилися у 1985 році. Основними можливостями сучасних архіваторів є: занесення цілих груп файлів та підкаталогів в архів, поновлення архіву перегляд файлів в архіві, вилучення файлів з архіву, захист файлів від несанкціонованого доступу, перевірка цілісності архіву, створення багатотомних архівів, та архівів, які автоматично розкриваються. Сучасні архіватори дозволяють економити від 20 до 90% дискового простору.
• Файлом, який міститься в архіві, можна скористатися лише після того, як він буде відновлений у початковому вигляді, тобто розархівований. Розархівацію виконують або ті ж самі архіватори, або окремі програми, які називають розрахіваторами. Найбільш відомими архіваторами (розархіваторами) є: RLZIP.EXE, RKUNZIP.EXE, ARI.EXE, LHARC.EXE.
• При виборі конкретного тону архіватора (розархіватора) керуються г-ма критеріями: швидкістю його роботи та коефіцієнти стискування даних. При цьому для одних типів файлів кращим може бути один архіватор, а для Однією з найважливіших функцій ОС є організація файлової системи. Файл -- це місце постійного зберігання інформації: програм, даних для їх роботи, текстів, малюнків тощо. Файли реалізуються як ділянки зовнішньої пам'яті на магнітних носіях (дисках) або CD-дисках. Кожен файл має унікальне ім'я та розширення, які розділені крапкою. У середовищі MS DOS використовується принцип 8+3 -- максимум вісім символів для імені файла і три символи для розширення, при цьому не можна використовувати символ проміжку і спеціальні символи (#, <, >, =, - +, % і т. ін.). Для роботи з декількома файлами нараз використовують символи групових операцій («Wild Card») -- «зірочка» (*) і знак запитання (?). Зірочка замінює будь-яку кількість допустимих символів, а знак запитання тільки один будь-який символ в імені або розширенні файла.
• За розширенням можна визначити тип файла, що використовується. Деякі з розширень задаються системою, а деякі -- користувачем.

Так, розширення:

TXT -- означає текстовий файл;

COM -- командний файл;

EXE -- завантажувальний файл;

SYS -- системний файл;

DOC -- файл документа;

PAS -- файл, що містить програму, написану мовою Pascal;

PIC -- файл малюнка;

DLL -- файл бібліотеки,

XLS -- файл-таблицю Microsoft Excel;

MDB -- файл бази даних Microsoft Access;

DBF -- файл бази даних Visual FoxPro тощо.

• Наприклад, файл PROBA.TXT -- файл з іменем PROBA і розширенням TXT; файли PROBA.* -- це усі файли з іменами PROBA і будь-якими розширеннями; файли PR?BA.TXT -- це текстові файли з іменами, де перші два символи в імені файла PR, а два останні -- BA, третій символ може бути будь-яким. Імена файлів реєструються у змісті файлів -- каталозі, який, у свою чергу, може містити підпорядковані каталоги, що також можуть містити і файли, і підпорядковані каталоги. Так організується ієрархічна файлова система. Шлях до файла -- це ланцюжок, що складається з імені диска й імен каталогів і підкаталогів, розділених символом \.
• Шлях до файла інакше називається мар- шрутом. Маршрут і ім'я файла(ів) назівається специфікацією файла(ів).
• Наприклад, С:\ABC\TEXTY\MESSAGE\PROBA.TXT -- це шлях, який показує, що файл PROBA.TXT міститься в каталозі MESSAGE, який підпорядкований каталогу TEXTY, який, у свою чергу, підпорядкований каталогу ABC, що розташований на диску С:\ . Імена дисків -- це головні каталоги (Root Directories), які створюються системою, і їх не можна знищити або перейменувати, проте всі підпорядковані каталоги створюються користувачем, і їх можна переглядати, перейменовувати, переміщувати, видаляти так само, як і файли. Усі підпорядковані каталоги різняться за рівнями: каталог 1-го рівня підпорядкований головному каталогу, каталог 2-го рівня -- підпорядкований каталогу 1-го рівня і т. д. Кількість каталогів, що створює користувач для зручної організації доступу до файлів, практично необмежена -- все залежить від обсягу диска, в якому ці каталоги створюються, слід просто пам'ятати, що при створенні каталогу (порожнього) витрачається приблизно 1 Кбайт пам'яті на диску.
• У середовищі MS DOS робота не дуже зручна: користувач змушений працювати у командному режимі, тобто вводити команди й отримувати відповіді системи, при цьому більшість команд він має знати напам'ять або постійно користуватися довідниками. Тому дуже популярними є програми-оболонки. Вони забезпечують зручний спосіб спілкування з комп'ютером і є резидентними, тобто постійно перебувають в оперативній пам'яті комп'ютера і мають зручний інтерфейс для користувача. Найбільшим успіхом користується програма-оболонка Norton Commander компанії Piter Norton. Усі команди по роботі з файлами, дисками та каталогами подано в зручній формі, і користувачеві треба тільки вибрати відповідну й указати параметри для роботи.
• На сучасних комп'ютерах типу IBM PC найчастіше використовуються такі операційні системи:
• 1. UNIX та OS/2;
• 2. Windows 98 та Windows 2000 фірми Microsoft;
• 3. Windows NT Server та Windows NT Workstation фірми Microsoft;
• 4. NetWare версії 5.1 фірми Novell.
• На відміну від MS DOS операційна система Microsoft Windows підтримує довгі імена файлів (принцип 255 + 255) і допускає у запису імені та розширенні файлів символи проміжків. Каталоги у середовищі Microsoft Windows називають папками. Крім того, русифіковані версії операційної системи Microsoft Windows дозволяють надавати імена файлам та папкам за допомогою кирилиці.
• 2. Спеціальне програмне забезпечення провізора
• 2.1 Комп'ютерна програма Hortor
• Комп'ютерна програма Hortor призначена для прийняття управлінських рішень з оптимізації збалансованості асортименту ЛЗ в аптеках і локальних формулярах шляхом проведення автоматизованого інтегрованого ABC/FMR/XYZ/VED-аналізу (авторське свідоцтво 46373 від 13.11.2012). Hortor дозволяє проводити ABC, FMR, XYZ та VED аналізи, або будь-яку комбінацію з двох чи трьох вказаних аналізів. При побутові цієї комп'ютерної програми використаний лінійний алгоритм інтегрованого ABC/FMR/XYZ/VED-аналізу, запропонований В.П. Поповичем.
• На головні сторінці системи Hortor (рис. 2.1) є форма керування проведенням аналізу. Два перших поля дозволяють задати календарні його рамки. При активуванні курсором миші з'являється календар, який уможливлює вибір дати. Ці поля можна залишити незаповненими, тоді Hortor проводитиме аналіз за усім масивом завантажених даних.
• Рисунок 2.1 Головна сторінка програми Hortor
• Кнопки вибору виду аналізу позначаються галочками при активуванні при активуванні. Можна обрати будь-яку комбінацію необхідних аналізів, проте не більше трьох. Hortor працює з файлами даних у форматі CSV. Такий файл можна у будь-якому табличному редакторі, наприклад, Microsoft Excel, OpenOffice Calc, LibreOffice Calc тощо. Дані повинні бути сформатовані у таблицю з наступними колонками:

1. Номер за порядком;

• 2. Назва ЛЗ;
• 3. Дата відпуску (призначення) ЛЗ;

4. Кількість відпущеного (призначеного) ЛЗ;

5. Вартість відпущеного (призначеного) ЛЗ.

• Перша колонка є звичайним нумерованим списком тому труднощів у заповненні не викликає. У другій колонці записують назву лікарського засобу Якщо дані для аналізу булиодержані з різних організацій цілком можливо, що один і той же ЛЗ може бути записаний по різному. Наприклад позиція "Антраль табл. 0.2 N30" і "Антраль таб. 0,2 №30" будуть сприйняті програмою як два різних ЛЗ. Тож необхідно пильно прослідковувати наповнення файлу даними.
• У наступній колонці вказується дата відпуску ЛЗ з аптеки чи дата призначення ЛЗ у стаціонарі. Дата обов'язково повинна бути записана у вигляді ДД.ММ.РРРР. У четвертій колонці вказуються кількість ЛЗ у натуральному показнику (напр., кількість відпущених упаковок). Ці дані будуть використані для проведення FMR-аналізу.
• В останній (п'ятій) колонці необхідно вказати вартість відпущеної кількості ЛЗ. Дані з цієї колонки використовуються для проведення ABC-аналізу. Якщо дослідник не має певного виду даних для заповнення конкретної колонки таблиці, то її необхідно залишити порожньою для збереження структури таблиці. ЛЗ, який був відпущений кільком відвідувачам за 1 день може бути записаний різними рядками. Hortor автоматично відшукає продажі одного ЛЗ за день і підсумує їх. Після завершення формування файлу з даними необхідно його зберегти у форматі CSV та завантажити до програми Hortor, що можна здійснити на головній сторінці натисканням кнопки "Провести аналіз".
• Обсяг категорій при проведенні ABC, FMR чи XYZ-аналізів може бути заданий довільно на вкладці "Налаштування". Також можна обрати варіант проведення формального VED-аналізу - пошук аналізованих ЛЗ у Державному формулярі третього або четвертого випусків.
• Залежно від обсягу внесених даних та комбінації аналізів виведення результатів може відбутися від декількох секунд до 1-2 хв. від моменту завантаження файлу. Готову матрицю можна переглянути на екрані або експортувати до програм Microsoft Word або Excel (рис. 2.2).
• Рисунок 2.2 Фрагмент матриці результатів ABC/XYZ/VED-аналізу
• 2.2 Комп'ютерна програма Читанка
• Створена для аналізу складності текстів навчальних видань. Програма Читанка створена для автоматичного обрахунку індексів читабельності, що характеризують легкість сприйняття тексту людиною, а саме: індекс туманності Ганінга, індекс Флеща-Кінкейда, автоматизований індекс читабельності,індекс Колеман-Ліу (Coleman-Liau index) та індекс SMOG. Ця програма придатна для визначення вищевказаних індексів для української та російської мови і реалізована у вигляді моделі надання програмного забезпечення як сервісу (Software as a Service, SaaS) у безкоштовному варіанті. Це модель пропозиції програмного забезпечення споживачеві, при якій постачальник розробляє веб-додаток, розміщує його і здійснює підтримку з метою надання доступу користувачам через інтернет.
• Основні переваги такої моделі - відсутність необхідності встановлювати програмне забезпечення, одночасний доступ багатьох користувачів, легкість у модернізації та оновленні системи. Для проведення аналізу необхідно відсканувати фрагмент тексту, перенести його у приймаюче поле програми і натиснути кнопку аналізу. Формули індексів вимагають для коректних результатів аналізувати неперервні витяги з тексту. Проте, позаяк заголовки та підзаголовки не є повними реченнями, то при виборі фрагменту для аналізу їх слід пропускати.
• Процедура обробки математичних формул не визначена, тому їх також слід уникати в аналізованих фрагментах. Запропонована комп'ютерна програма вміє визначати наявність абревіатур, оскільки при обчисленні індексів читабельності прийнято вважати абревіатуру за одне слову з кількістю складів, рівною кількості літер. За вимогами до підрахунку деяких індексів читабельності достатньо витягу з тексту обсягом щонайменше 100 слів, а для коректного обчислення індексу SMOG необхідно щонайменше 30 речень. Тому для уніфікації методики прийнято рішення аналізувати 3 неперервні витяги з тексту обсягом по 10 речень з початку, середини та кінця навчального видання. Комп'ютерна програма Читанка була апробована при діагностиці складності навчальної літератури для студентів фармацевтичних факультетів з дисциплін «Організація та економіка фармації» та «Менеджмент та маркетинг у фармації».

• Рисунок 2.3 Головна сторінка програми Читанка
• 2.3 Комп'ютерна програма Ecofin
• Створена для аналізу фінансово-господарської діяльності аптек
• На майданчику створення нових знань також вільно доступною є опрацьована комп'ютерна програма Ecofin, яка за даними звітних документів (форма 1 "Баланс" і форма 2 "Звіт про фінансові результати") оцінює економічний стан конкретної аптеки. На стартовій сторінці комп'ютерної програми Ecofin передбачено два інтерактивних бланки звітних документів (форма 1 і форма 2). Бланки наділені властивостями самоперевірки заповнення та автоматичного обрахунку. Наприклад, при роботі користувача з бланком форми №1 спеціальний скрипт буде слідкувати чи збігаються суми балансу активу та пасиву, чи відповідає значення, внесене в поле "сума за розділом" - сумі елементів цього розділу. Система автоматичного обрахунку дозволяє у визначених чарунках (позначених підкресленням) задіяти подвійним кліком мишки вбудований калькулятор. Наприклад, натиснувши двічі на полі №030 "Чистий дохід від реалізації" одержимо різницю рядків №010 та №020 (за наявності заповнених відповідних рядків) тощо. Після заповнення користувачем необхідних полів звітних форм та натискання кнопки проаналізувати, спрацьовує відповідний скрипт, який використовуючи закладений алгоритм розрахунків, та логічні оператори: "ЯКЩО", "І", "АБО", в залежності від етапу експрес-аналізу видає відповідну таблицю розрахунків та генерує висновок стосовно фінансового положення та наявних тенденцій в економічних результатах діяльності аптеки (рис. 2.4).
• Рисунок 2.4 Частина автоматичного експрес-аналізу діяльності аптеки, проведеного комп'ютерною програмою Ecofin.
• 2.4 Комп'ютерна програма Expertus
• Створена для автоматизованого аналізу експертних оцінок
• Метод експертних оцінок часто використовується у наукових дослідженнях фармацевтичного напрямку. Інтерпретація його результатів сильно залежить від різних чинників, в тому числі від узгодженості суджень експертів. Даний метод часто використовують у своїх дослідженнях молоді науковці: студенти-дипломники, магістранти, аспіранти, здобувачі і відчувають утруднення в проведенні даного виду аналізу. При тому, що існують різноманітні програмні пакети для статистичного аналізу даних (SPSS, Statistica тощо), більшість із них недоступні молодим науковцям або через значну вартість, або через високу складність в опануванні вказаного прикладного програмного забезпечення. Тож, вважаємо, що назріла необхідність у створенні безкоштовного веб-сервісу для автоматизації проведення аналізу експертних оцінок спрямованого допомогти проводити дослідження молодим науковцям. Тому нами розроблена комп'ютерна програма для автоматизації аналізу експертних оцінок, яка функціонує у вигляді вільно доступного веб-сервісу

Комп'ютерна програма написана на скриптовій мові програмування PHP, використано програмний інтерфейс Google Visualization API для побудови інтерактивних діаграм - Google Charts. Опрацьована програма працює із вхідними файлами формату CSV. Такий файл можна підготувати у будь-якому табличному редакторі (Microsoft Excel, OpenOfficeCalc, LibreOfficeCalc тощо). Дані повинні бути сформатовані у таблицю, кількість колонок, якої відповідає кількості аналізованих факторів, а кількість рядків - кількості експертів, що брали участь у дослідженні. Комп'ютерна програма працює за наступним алгоритмом. Спочатку формується таблиця перетворених рангів, позаяк у відповідях експертів різні фактори можуть бути оцінені однаковим рангом.Наступним кроком обчислюється коефіцієнт конкордації W, та критерій ч2. Шляхом порівняння розрахованого критерію ч2 із табличним значенням робиться висновок про узгодженість суджень експертів. На наступному кроці проводиться перевірка узгодженості відповідей респондентів по кожному фактору зокрема з виведенням відповідного висновку користувачеві. Завершальним етапом є побудова діаграми за сумами рангів факторів.

Позитивним для молодих науковців є не лише швидкість і простота в одержанні результатів аналізу, а й можливість відслідкувати порядок дій програми та хід основних розрахунків.

• Рисунок 2.5 Результати аналізу експертного оцінювання, проведене програмою Expertus
• 3. Формалізація та алгоритмізація медичних задач

3.1 Основні поняття

Під алгоритмом розуміють правило, що вказує дії, в результаті виконання яких приходимо до шуканого результату. Таку послідовність дій називають алгоритмічним процесом, а кожну дію - його кроком. Етап алгоритмізації в загальному випадку настає лише тоді, коли зрозуміла постановка задачі, коли існує чітка формальна модель, в рамках якої буде, власне, відбуватися розв'язання задачі.

З цієї точки зору процес підготовки задачі передбачає:

-Постановку задачі - визначення її змісту та вихідних даних.

-Розробку алгоритму розв'язання - вибір методу розв'язування та опис послідовності дій.

• -Представлення алгоритму розв'язання - побудова структурної схеми алгоритму.

Формалізація - процес подання інформації про об'єкт у вигляді алгоритму. В результаті аналізу задачі визначається специфіка даних, вводиться система умовних позначень, встановлюється приналежність її до одного з класів задач (наприклад, математичні, фізичні, медичні тощо).

Якщо певні аспекти розв'язуваної задачі можна виразити в термінах якої-небудь формальної моделі (визначеної структури, що використовується для подання даних), то це, безумовно, необхідно зробити, оскільки в цьому випадку в рамках формальної моделі можна дізнатись, чи існують методи й алгоритми розв'язання поставленої задачі. Навіть якщо вони не існують, то використання засобів і властивостей формальної моделі допоможе в побудові розв'язку задачі.

Формалізована медико-біологічна задача повинна бути алгоритмізованою. Під алгоритмізацією розуміють метод опису систем або процесів шляхом створення алгоритмів їх функціонування.

У IX ст. узбецький математик Мухаммед, уродженець Хорезма (арабською «аль-Хорезмі»), розробив правила виконання чотирьох арифметичних дій над числами в десятковій системі числення. Множину цих правил назвали алгоритмом (algorithmi - від латинського написання імені аль-Хорезмі), а потім словом «алгоритм» почали позначати сукупність правил певного виду, а не тільки правил виконання арифметичних дій. За аль-Хорезмом, алгоритм -- це упорядкований скінченний набір чітко визначених правил для розв'язування задач за скінченну кількість кроків.

Говорячи про алгоритми, необхідно розглянути джерела їх виникнення.

Перше джерело - це практика, наше повсякденне життя, що надає можливість, а іноді й вимагає отримувати алгоритми шляхом описання дій з розв'язування різних задач. Такі алгоритми називаються емпіричними.

Друге джерело - це наука. З її теоретичних положень і встановлених фактів можуть бути виведені алгоритми. Так, на основі теоретичних законів можна побудувати алгоритми для управління різними технологічними процесами.

Третім джерелом є різні комбінації і модифікації вже наявних алгоритмів. Прикладами алгоритмів є правила приготування ліків в аптеці, інструкції прийняття ліків, процес лікування хворого тощо.

Алгоритм повинен володіти такими властивостями:

• 1. Визначеність. Алгоритм не повинен містити вказівок, зміст котрих може бути сприйнятий неоднозначно. Крім того, після виконання чергової вказівки алгоритму не має виникати ніяких суперечностей відносного того, яка вказівка буде виконуватися наступною. Інакше кажучи, при виконанні алгоритму ніколи не повинна з'являтися потреба у прийнятті будь-яких рішень, котрі непередбачені укладачем алгоритму.
• 2. Масовість. Алгоритм складається не для розв'язання однієї конкретної задачі, а для цілого класу задач одного типу. В простому випадку ця варіативність алгоритму забезпечує можливість використання різних допустимих вихідних даних.
• 3. Дискретність. Процес, який описується алгоритмом, має бути поділений на послідовність окремих дій. Описання, що при цьому виникає, являє собою послідовність чітко відокремлених одна від однієї вказівок, котрі утворюють дискретну структуру алгоритмічного процесу - лише виконавши вимоги однієї вказівки, можна перейти до наступної.
• 4. Результативність - обов'язкова властивість алгоритмів. ЇЇ суть полягає у тому, що при точному виконанні всіх вказівок алгоритму процес прийняття рішення (отримання результату) повинен закінчитися через скінчену кількість кроків і при цьому має бути отримана відповідь на поставлені в задачі питання.
• 3.2 Способи подання алгоритмів

Існує кілька способів подання алгоритмів: словесний, символічний, графічний.

Словесний спосіб полягає в описуванні алгоритму в термінах звичайної мови. Даний спосіб застосовується рідко, оскільки запис при цьому досить громіздкий і можуть виникнути суперечливі тлумачення алгоритму.

Символічний спосіб полягає в записі алгоритму за допомогою умовних символів. Даний спосіб подання алгоритму робить запис алгоритму дуже стислим, і не наочним.

Графічний спосіб - зображення алгоритму у вигляді структурної схеми, котра складається з окремих блоків. Цей спосіб подання алгоритму є найбільш зручним і наочним.

При поданні задачі графічним способом застосовують такі основні види блоків:

-Блок у вигляді прямокутника символізує виконання певних вказівок задачі. Стрілками позначається напрям ходу виконання умов задачі.

-Блок у вигляді ромба символізує перевірку виконання певного твердження з метою прийняття рішення про напрям ходу подальшого виконання умови задачі. Всередині блока описується умова, яку треба перевірити. Можливі операції вказуються на виходах - лініях, що виходять з блока.

• - Початок і кінець алгоритму позначаються у вигляді овальних блоків.
• - Якщо існує потреба звести кілька ліній в одну, то використовують сполучне коло.

При складанні структурної схеми алгоритму необхідно дотримуватися наступних вимог, так званих правил для складання структурної схеми алгоритму:

• - Будь-який алгоритм повинен мати початок і кінець.
• - Усі блоки, крім перевірки умови, мають тільки один вихід.
• - Усі блоки алгоритму мають не більше одного входу.
• - Лінії алгоритму не можуть розгалужуватися.
• 3.3 Типи алгоритмів та їх структурні схеми

Лінійні алгоритми

Алгоритм, який містить лише вказівки про безумовне виконання деякої послідовності дій, без повторень або розгалужень (просте слідування) називають лінійним.

Розглянемо задачу, яку можна формалізувати за допомогою лінійного алгоритму.

При гострих та хронічних бронхітах; зниженні апетиту, погіршенні травлення лікар, зокрема, рекомендує пацієнту приймати трави материнки. Спосіб її застосування та дози подано на упаковці у вигляді тексту наступного змісту: 10 г трави (2 ст. ложки) материнки поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 стакан) кип'яченої води кімнатної температури, закривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв. Охолоджують при кімнатній температурі 45 хв., проціджують, залишок віджимають до процідженого настою. Настій доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають в теплому вигляді по Ѕ стакани 2 рази на день за 15 хв. до їди.

Розгалуження - це така форма організації дій, при якій в залежності від виконання або невиконання деякої умови здійснюється або та, або інша послідовність дій.

Умова - це будь-яке твердження або запитання, що допускає лише дві можливі відповіді «так» (істинне твердження) або «ні» (твердження хибне).

• Для виконання певної вказівки S треба спочатку визначити хибне чи істинне твердження Р. Якщо твердження Р істинне, то виконуємо вказівку S1 і на цьому вказівка S закінчується. Якщо ж твердження Р хибне, то виконується вказівка S2 (або вона не передбачена умовою задачі) і на цьому вказівка S закінчується.

Розглянемо задачу, яка формалізована за допомогою розгалуженого алгоритму.

При діагностиці захворювання шлунково-кишкового тракту визначають кислотність середовища РН-метрії користуються наступними критеріями: PH<7 - середовище кисле, PH=7 - середовище нейтральне, PH>7 - середовище лужне.

Алгоритми в яких передбачено багаторазове повторення деякої послідовності дій називають циклічними.

Цикл - це форма організації дії, при якій та сама послідовність дій виконується кілька разів доти, поки виконується деяка умова. Розрізняють два типи циклів:

У структурі «цикл-ПОКИ» для виконання вказівки S спочатку треба перевірити, істинне чи хибне твердження Р. Якщо Р істинне, то виконується вказівка S1 і знову повертаються до перевірки істинності твердження Р. Якщо ж твердження Р хибне, то виконання вказівки S вважається закінченим

У структурі «цикл-ДО» спочатку виконується вказівка S1, а потім перевіряється істинність твердження Р. Якщо твердження Р хибне, то знову виконується вказівка S1 і перевіряється істинність твердження Р. Якщо твердження Р істинне, то виконання вказівки S вважається закінченим (рис.

Розглянемо задачу, яка формалізована за допомогою розгалуженого алгоритму.

• Подати у графічному вигляді алгоритм визначення значень тиску крові в аорті у діапазоні (с) з кроком (с). Р0 - початкове значення тиску крові, х - гідравлічний опір аорти, k - еластичність аорти.

Згідно умови задачі одна й та сама дія виконується багаторазово при послідовно зростаючому значенні t.

• Рисунок 1 Класифікація всіх алгоритмів представлена схемою нижче

комп'ютерний програма провізор алгоритм

• Використані джерела
• 1. Авторське право 46373 Україна. Комп'ютерна програма «Система автоматизованого інтегрованого ABC/FMR/(XYZ)/VED-аналізу» / Д.В Горілик, Б.П. Громовик, В.П. Попович. - 13.11.2012. - 1 с.
• 2. Гаєвський О.Ю. Інформатика (Навчальний посібник) -К.: Видавництво А.С.К., 2003
• 3. Горілик А.В. Освітні майданчики віртуальної системи неперервної фармацевтичної освіти / А.В. Горілик // Актуальні питання дистанційної освіти та телемедицини 2012 : матер. наук.-метод. відеоконф. / Запорожский медицинский журнал. - 2012. - №6. - С.123
• 4. Горілик А.В. Робота з дистанційним курсом «Економічний аналіз діяльності аптек» у віртуальному навчальному середовищі eFront»: методичні рекомендації / А.В. Горілик, Б.П. Громовик. - Львів: Проблемна комісія «Фармація» МОЗ та НАМН України, 2012. - 20 с.
• 5. Горілик А.В. Розробка методики порівняльного комплексного аналізу навчальної літератури (на прикладі дисципліни "Організація та економіка фармації") / А.В. Горілик, Б.П. Громовик, П.В. Глуховський // Український медичний альманах. - 2012. - Том 15, №5, додаток 1. - С.82-85
• 6. Горілик А.В. Створення дистанційного курсу «Економічний аналіз діяльності аптечних закладів» у віртуальному навчальному середовищі еFront / А.В. Горілик, Б.П. Громовик // Матеріали навчально-медичної конференції „Підготовка спеціалістів фармації у вищих навчальних закладах:здобутки та перспективи майбутнього”. - Луганськ, 10 листопада 2011. - С.22-23.
• 7. Громовик Б.П. Неперервна фармацевтична освіта в Україні: науково-методичні аспекти управлінсько-економічної підготовки : монографія / Б.П. Громовик, А.В. Горілик. - Львів: РАСТР-7, 2012. - 166с.
• 8. Громовик Б.П. Освітня веб-платформа для неперервної фармацевтичної освіти / Б.П. Громовик, А.В. Горілик // Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі : матер. X ювілейної Всеукраїнської навч.-наук. конференції з міжнародною участю, Тернопіль. - 2013.- Частина 1. - С.117-121
• 9. Гуржій А.Н., Зарецька І.Т., Колодяжний Б.Г. Інформатика (підручник), 10-11 кл., Факт, Навчальна книга, 2002, 2004, 2006.
• 10. Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько. Інформатика 10 клас. Рівень стандарту.: Київ «Ґенеза», 2010
• 11. І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, О.Ю.Соколов Інформатика . підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (у двох частинах частина 1, частина 2. Київ «Форум», 2004.
• 12. Інструмент для проведення автоматизованого інтегрованого ABC/FMR/(XYZ)/VED- аналізу / Д.В. Горілик, А.В. Горілик, В.П. Попович, Б.П. Громовик // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2011. - №3-4. - 175-178.
• 13. Я.М. Глинський Інформатика. Інформаційні технології книжка 2., Алгоритмізація і програмування книжка 1., Деол , 2008 р. ст. 51-56
• Размещено на Allbest.ru