Розробка макету та верстка календаря книжкового типу засобами настільної видавничої системи Adobe InDesign

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Технічний коледж

Тернопільського національного технічного університету

імені І.Пулюя

Відділення професійної підготовки

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

„Розробка макету та верстка календаря книжкового типу засобами настільної видавничої системи Adobe InDesign”

Тернопіль 2016

Вступ

В світі дедалі більшого поширення набувають електронні видання книг, журналів, газет, календарів та інших інформаційних матеріалів. Але, за аналітичними дослідженнями, переважна більшість видань та іншої документації друкується в традиційній “паперовій” формі. Саме роздрукований певним способом аркуш паперу є традиційно основним елементом будь-якого офісу, фірми і т.д. Та навіть і в побуті неможливо собі уявити наше життя без друкованої продукції.

Однією із сфер застосування друкованої продукції є видання календарів. Особливо важлива роль належить створенню дизайну і виготовленю календарів. Через те, що календарі виходять в світ лише раз на рік, вони відрізняються більш низькою оперативністю подачі інформації, зате у них більше можливостей для докладного аналізу подій, роздумів, підведень підсумків тощо.

Календарі як правило, адресовані до будь-якої аудиторії. Відповідно, вони характеризуються певною тематичною спрямованістю: релігійні, народні, мисливські, медичні, риболовні і т.д.

Метою даної дипломної роботи є розробка макету та верстка календаря-цілителя. При цьому матеріал календаря повинен бути представлений в науково-пізнавальній формі. Верстання даного календаря буде здійснюватись програмою Adobe InDesign.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Розділ 1. Теоретичні основи верстки Календарних видань

1.1 Технічне завдання до дипломної роботи

В даній дипломній роботі потрібно виконати верстку видання тематично спряваного журналу для рибалок-любителів за допомогою професійної настільної видавничої системи Adobe InDesign. При цьому я використав останню на час написання дипломної роботи версію програми Adobe InDesign СC 2015.

В якості матеріалу та ілюстрацій для наповнення календаря я вибрав матеріали відомих друкованих та Internet-видань про народні цілебні прикмети, серед яких “Нородний цілитель”, “Лікарські трави”, “Народний лікар”, “Календар-цілитель 2016”, “Народний цілительний календар”, “Лікарський календар 2016

Свою розробку календар я вирішив назвати “Календар-цілителя 2016”, щоб продемонструвати професійну спрявоність та тематику видання.

Відповідно до спрямованості календаря я вирішив вибрати пізнавальні виписи, які б ставали у нагоді всім хто користуватиметься даним календарем

Календар, поділено на 12 місяців

Публікацію журналу потрібно зверстати на сторінках формату А4 (стандарт ISO 216), які будуть розміщуватись по дві на розвороті аркушів формату А3 (стандарт ISO 216).

Оскільки, смуга набору повинна складати 18,2х26,9см, то поля відступів на сторінках публікації будуть становити: верхнє - 1,4 см, нижнє - 1,4 см, внутрішнє - 1,4 см та зовнішнє - 1,4 см.

Кількість сторінок публікації повинна становити - в межах 12 сторінок.

1.2 Історія календарів

Календамр (від лат. calendarium -- боргова книжка) -- термін, що може використовуватися в залежності від контексту, в різних значеннях:

система відліку днів і довших відрізків часу, що базується на 2 періодичних астрономічних явищах: циклі зміни пір року, пов'язаних із обертанням Землі навколо Сонця і зміні фаз Місяця.

список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят.

періодичне довідкове видання з послідовним переліком днів, тижнів, місяців даного року, а також іншими відомостями різного характеру.

Слово календар походить від лат. calendae, цим словом римляни називали перші і останні числа місяця. Відповідно, боргові списки зі строками сплати боргів називались лат. calendarium.

Календар -- ритм, що являє собою вираження внутрішніх особливостей, якими одна культура відрізняється від іншої. Природно, що ставлення до час у всередині окремо взятої культури позначається насамперед на календарі. Однак календар є не тільки ритмом часу, але й ритмічною пам'яттю людства. Найдавніші з календарів, такі як сонячний календар Давнього Єгипту або сонячно-місячний календар Вавилону з їх періодично повторюваними циклами релігійних свят, завжди переслідували мету -- бути надійними хранителями пам'яті про те, що лежало в першооснові кожної з культур.

Єгипетський календар

У долині Нілу був створений календар, що проіснував разом з єгипетського цивілізацією близько 4-х тисячоліть. Походження цього календаря пов'язане із Сіріусом -- яскравою зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Сонячний календар древніх єгиптян лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж досі.

Проміжок часу між двома галактичними сходженнями Сіріуса (Сотіс), що збігалися в Давньому Єгипті з літнім сонцестоянням та передували розливу Нілу, становить 365,25 доби. Однак у довжину свого року єгиптянами було покладено ціле число днів -- 365. Таким чином, за кожні 4 роки сезонні явища випереджали календар на 1 добу. За відсутності високосних років, Новий рік проходив за 1460 (365 Ч 4) років усіма сезонами й повертався на початкове число. Період у 1460 років називався сонячним періодом, циклом, або Великим роком Сотіса.

Юдейський календар

Юдейський календар -- водночас релігійний і офіційний світський календар Ізраїлю. Являє собою комбінований сонячно-місячний календар. Роки обчислюються з початку створення Всесвіту, яке, згідно з юдаїзмом, відбулося в 3761 році до н. е. -- перший рік світу (Anno Mundi). Наприклад, 2010 рік за григоріанським календарем відповідає іудейському 5771 року. Ізраїльський народів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших -- 30 днів. Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї через кожні 3 роки на 4-й після 12-го місяця Адара додавали 13-й (у 29 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Китайський календар

Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї, Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60-річну циклічну систему, що утворилася в результаті об'єднання:

дванадцятирічного циклу («земні гілки»), за кожним роком якого було закріплено назву тварини, і

десятирічного циклу «стихій» («небесні гілки») -- дерево, вогонь, земля, метал, вода.

Кожна з яких відповідала двом циклічним знакам «їнь і ян», які уособлюють чоловічий і жіночий початок (тому в китайському календарі йдуть підряд роки, що відповідають різним тваринам, але одній стихії).

Китайський календар не рахує роки в нескінченній послідовності. Роки мають імена, які повторюються кожні 60 років. Історично, роки відраховуються з початку вступу імператора на престол. Ця традиція була скасована після революції 1911 року. Згідно з китайською традицією, перший рік правління напів міфічного Жовтого імператора Хуан-ді припав на 2698 рік до н. е. Альтернативна система заснована на тому, що перший історичний запис про початок 60-річного циклу був зроблений 8 березня 2637 до н. е.. Ця дата вважається датою винаходу календаря, і всі цикли відлічуються від цієї дати.

Японський календар

Японське літочислення -- китайський винахід. Кожен імператор Японії, сходячи на престол, стверджував девіз, під яким буде проходити його правління. У стародавні часи імператор іноді міняв девіз, якщо початок правління було невдалим. Початок дії девізу вважався першим роком нового правління, починалася нова епоха. Усі девізи унікальні, тому їх можна використовувати як універсальну шкалу літочислення.

За часів Реставрації Мейдзі (1868 року) була введена єдина система японського літочислення, що бере свій початок з 660року до н. е. -- легендарної дати заснування імператором Дзімму японської держави. Активно ця система використовувалася тільки до кінця Другої світової війни.

Індуїстські календарі

Тривала ізоляція індійських князівств один від одного призвела до того, що майже в кожному з них була своя місцева календарна система. До недавнього часу в країні застосовувалося декілька офіційних цивільних календарів і близько тридцяти місцевих, що служили для визначення часу різних релігійних свят і обрядів. Серед них можна зустріти сонячні, місячні і місячно-сонячні.

Найпопулярнішим в Індії є самватський календар (Вікрам Самват), в якому тривалість сонячного року до певної міри пов'язана з тривалістю місячних місяців. Джавахарлал Неру у своїй книзі «Відкриття Індії», написаній в 1944 році, вказує на велику поширеність самватського календаря. У квітні 1957року по всій Індії широко відзначалися урочистості, присвячені 2000-річчю з часу введення ери Вікрам самват. Літочислення за ерою Вікрам самват починається з 57 року до н. е.

У південній частині країни велике поширення має цивільний календар Сака, в якому початок років йде від 15 березня78 року. Новий рік за ним відзначають близько 12 квітня з розбіжністю в два-три дні.

У Індії довгий час застосовувалися й інші ери:

ера Калі-юги, яка веде свій початок з 18 лютого 3102 до н. е.

ера Нірвана, яка веде свій рахунок з 543року до н. е. -- дати смерті будди Сак'я-Муні

ера Фазлі -- одна з останніх історичних ер в Індії, що була введена падишахомАкбаром (1542-1606) 10 вересня 1550року, але нею користувалися лише в офіційних документах.

Широке поширення має і григоріанський календар, який в Індії стали застосовувати з 1757 року. У наш час майже усі видання датуються григоріанським календарем, але часто зустрічається подвійна датування також і за місцевим календарем.

Заплутаність календарних систем виявилася такою значною, що уряд Індії вимушений був провести реформу і ввестиЄдиний національний календар. Для цієї мети в листопаді 1952 року під головуванням професора Мегхнада Сахабув створений спеціальний комітет з реформи календаря. За рішенням уряду він був прийнятий в Індії з 22 березня 1957для цивільних і громадських цілей. Для виконання релігійних обрядів немає заборони користуватися місцевими календарями.

Календар майя

Календар майя бере початок з міфічної дати -- 13 серпня 3113 року до нашої ери. Від неї індіанці-майя відлічували минулі роки і дні. Початкова точка грає у майя ту ж роль, що в європейському літочисленні дата Різдва Христового. Імовірно цей день, у пам'яті народу майя, був ознаменований катаклізмом типу всесвітнього потопу.

У календарі майя час розділено на цикли або «Сонця». Всього їх шість. Кожний цикл, стверджували жерці майя, закінчується нібито повним руйнуванням земної цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю знищили чотири людські раси, і лише деякі люди вижили і повідали про те, що сталося.

«Перше Сонце» тривало 4008 років і завершилося землетрусами.

«Друге Сонце» тривало 4010 років і закінчилося ураганами.

«Третє Сонце» налічувало 4081 -- земля була знищена «вогняними дощами», що пролилася з кратерів величезних вулканів.

«Четверте Сонце» увінчалося повенями.

«П'яте Сонце», закінчилось 21 грудня2012 року.

Шостий цикл в календарі порожній, бо майбутнє жерцям було невідоме.

Ісламський календар

Омар I (581-644), другий з «праведних»халіфів Арабського халіфату, ввів мусульманський календар. До цього у арабських племен літочислення велося від «Ери слонів» -- 570 року, пов'язаного з нашестям ефіопської армії на Мекку. Початок сучасного ісламського літочислення ведеться від п'ятниці 16 червня 622 року, коли Мухаммед(570-632) переселився з Мекки до Медіни. Тому в мусульманських країнах календар називають календарем Хіджри

Мусульманський рік на 10 або 11 днів коротший року за григоріанським календарем. 2008 григоріанський рік починався майже одночасно з 1429 мусульманським роком, а 20 840-й рік стане спільним для обох календарних систем.

Давньогрецькі календарі

Давньогрецькі календарі були місячно-сонячними з примітивними і нерегулярними правилами інтеркаляції. Приблизно з 500 року до н. е. набули поширення октатерії (грец. octaeteris) -- 8-річні цикли, в яких п'ять звичайних років за 12 місяцями поєднувалися з трьома роками по 13 місяців. Пізніше ці правила були запозичені римським календарем. Октатерії в Греції продовжували використовуватися навіть після реформи Юлія Цезаря. Початок року припадав на середину літа.

У другій половині III століття до н. е. давньогрецьким істориком Тімеєм і математиком Ератосфеном було введено літочислення від перших Олімпійських ігор. Ігри проводилися один раз на чотири роки в дні, близькі до літнього сонцестояння. Починалися вони на 11-й і закінчувалися на 16-й день після молодика. Відлік років вівся за порядковим номером ігор та номером року в чотириріччі. Перші Олімпійські ігри відкрилися 1 липня 776 року до н. е. за юліанським календарем. У 394 році імператором Феодосієм I олімпійські ігри були заборонені. Римляни називали їх «otium graecum» (грецьким неробством). Однак літочислення за олімпіадами ще деякий час зберігалося.

Найвідомішими були афінський, або аттичний календар, та македонський календар. Перший із них широко використовували грецькі астрономи, другий став популярним після завоювання Александра Македонського.

Юліанський календар

Перша спроба реформувати древній єгипетський календар була зроблена ще задовго до Юлія Цезаря Птолемеєм III Евергетом, який у своєму відомому «Канопському декреті» (238 року до н. е.) вперше ввів поняття високосного року, вирівнюючи тим самим помилку в 1 добу, що набігає за 4 роки. Таким чином, кожен четвертий рік став дорівнювати 366 добам. Реформа ця не мала успіху, занадто сильними були древні традиції. Тільки в епоху Римського пануванняВеликий рік Сотіса перестав існувати як реальна календарно-астрономічна міра. Гай Юлій Цезар з допомогою відомого александрійського астронома Созигеназамінив римський календар реформованим єгипетським календарем «Канопського декрету». У 46 році до н. е. Рим з усіма володіннями перейшов на новий календарний відлік, який отримав з тих пір назву юліанського літочислення. Саме цей календар ввійшов в основу історії християнської культури.

Юліанський календар виявився недостатньо точним і давав помилку на 1 день за 128 років.

Вже в перші століття становлення християнства робилися спроби перекинути хронологічний міст між сучасністю і священними подіями, описаними в Біблії. У результаті проведених підрахунків виникло близько 200 різних варіантів ери «від створення світу», чи «від Адама», в яких період часу від створення світу до Різдва Христового нараховував від 3483 до 6984 років. Найбільшого поширення набули три так звані світові ери:

александрійська (вихідна точка -- 5501 рік, фактично 5493 рік до н. е.),

антіохійська (5969 рік до н. е.);

візантійська.

У VI столітті у Візантії почала використовуватися світова ера з початком від 1 березня 5508 року до н. е. Відлік часу в ній вівся від Адама, який, виходячи з біблійних писань, був створений у п'ятницю 1 березня 1 року даної ери. Виходячи з того, що це відбулося в середині шостого дня творіння, за аналогією було прийнято вважати, що Ісуснародився в середині шостого тисячоліття, бо у 1582 році весняне рівнодення за юліанським календарем змістилося назад на (1582-325) / 128 = 10 днів. Через важливість цього свята для християнського світу католицька церквабула переконана в необхідності календарної реформи, яка пройшла у 1582 році за Папи Григорія XIII. Усім християнам Папа велів вважати 5 жовтня 1582 року 15 жовтня. Календар став іменуватися григоріанським.

Григоріанський календар

У григоріанському календарі початком відліку вважається рік народження Ісуса Христа (свого часу його неправильно визначили), дати обчислюються назад (донової ери) і вперед (нової ери). Період між повними фазами Місяця у природі дорівнює 29,5 добам, але західний календар використовує календарний місяць з 30 або 31 днем (лише в лютому 28), загалом -- 365 днів. Оскільки рік триває приблизно на 6 годин більше, то раз на чотири роки до лютого додається один додатковий день (високосний рік).

На григоріанський календар Російська імперія перейшла лише в 1918 році -- майже через 350 років пізніше Європи. Була введена поправка в 13 діб: після 31 січня 1918 відразу настало 14 лютого. Але православна церква й досі відзначає свої свята за юліанським календарем, саме тому Різдво святкують не 25 грудня, а 7 січня. У 2100 році, якщо церква не перейде на Григоріанський календар, різниця зросте до 14 днів і Різдво почнуть святкувати 8 січня.

1.3 Види та особливості календарів

Існує величезна кількість календарів: перекидні, кишенькові, настільні, у вигляді плагінів, брошур та ін Але найпопулярнішими вважаються квартальні. Вони дають інформацію відразу про три місяці і буваю, одно-і трехспіральнимі. Вироби останнього виду, як зізнаються працівники друкарень, замовляють набагато частіше. По-перше, такі конструкції зручно складати, по-друге, ними легше користуватися. Складаються вони з верхнього постера (топ-слайду), трьох рекламних підкладок і календарних блоків.

Настінний, настільний або кишеньковий фірмовий календар - один з кращих елементів сучасної поліграфії, який може послужити як у рекламних цілях, так і у щоденному користуванні. Більшість компаній кожен рік випускають свої фірмові календарі, і тому і в цьому питанні конкуренція піднялася на досить високий рівень. Щоб календар вашої фірми прослужив свій термін і був затребуваний, необхідно відповідально підійти до дизайну і макетом календаря.

Календар - дійсно популярний і незамінний вид друкованої продукції. Ми використовуємо календарі круглий рік, вони займають постійне місце на нашому робочому столі, вірно служать нам день у день. Він завжди повинен бути під рукою.

Цей календар повинен бути зрозумілим: сітка з цифрами, днями тижня і назвами місяців - усе це має прочитуватися на ньому без праці. Зовнішнє оформлення календаря при його виборі теж грає не останню роль: нам подобається красиві календарі, в яких видно талант і роботу дизайнера і професійного фотографа. Адже ми дивимося на нього цілий рік, за цей час календар не повинен набриднути своєму власникові.

Існує дуже багато видів календарів: настінні, настільні, кишенькові, календарі-складень, будиночки, табель-календарі та інші види. Розміри календарів варіюються від найменших - у кишенькових календарів (6 * 9 см), до великих розмірів формату листа А2 (60 на 44 см) - у листових, перекидних, настінних календарів. Блоки для календарів, як правило, друкуються на матовому крейдованому, глянцевому крейдованому, або офсетному папері. Топ і підкладка - з односторонньо крейдованого картону. Календар також може бути додатково оброблений при друку.

Важко придумати і інший настільки ж універсальний подарунок. У багатьох великих компаніях намагаються випускати власний календар щорічно і підносити його партнерам в якості новорічного сувеніра. Протягом усього наступного року він буде нагадувати їм про існування дружньої фірми. Та й силу впливу корпоративного календаря на власних співробітників навряд чи можна переоцінити.

Друк настільних календарів

На сучасному етапі розвитку настільні календарі - аксесуар будь-якого офісного столу. Це не повинно дивувати, тому що настільні календарі - надійні помічники робочого процесу. Такий календар необхідний кожній діловій людині. Уявіть собі, що він цілий рік, день у день настільний календар буде у Вас на очах. А це значить, що він повинен бути не лише зручним. Настільні календарі - це універсальність і зручність одночасно. Зачаровують настільні перекидні календарі можуть стати відмінним сувеніром для друзів, колег, партнерів і клієнтів Вашої компанії.

Друк кишенькових календарів

Форма і розмір кишенькових календарів обумовлена їх цільовим використанням. Стандартні габарити кишенькових календарів - 70х100мм. Ці календарі ми постійно носимо при собі: у кишені, записника, гаманці, в книзі. Кишенькові календарі весь час своєї дії, а це цілий рік, піддаються механічному впливу. З огляду на це, при виготовлення календарів кишенькових використовується ламінування або покриття спеціальним лаком. Кишенькові календарі можуть бути різноманітними: як для ділових цілей (рекламна акція компанії), так і для особистих (зображення улюбленої людини). Тут є, де розгулятися Вашої фантазії.

Друк квартальних календарів

Особливою популярністю у виготовленні календарів настінних користуються квартальні календарі. В даний час складно уявити будь-який кабінет без квартального календаря. Тому що квартальні календарі відрізняються своєю зручністю у використанні. Крім цього, квартальні календарі - відмінний рекламний носій. Квартальні календарі індивідуального крою і стандартних видів. Це традиційний елемент оформлення робочого місця, помічник у плануванні часу і корисний корпоративний подарунок. Природно, календар краще виконує всі свої функції, якщо з ним приємно мати справу завдяки красивою заставці, оригінальним і добре читаним календарним сіток, гармонійному поєднанню всіх елементів календаря. Саме таким ми намагаємося зробити кожен квартальний календар. Виробництво квартальних календарів має кілька основних особливостей.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Розділ 2. Порядок верстки календаря-цілителя в програмі Adobe InDesign

2.1 Обробка графічних зображень та підготовка макету календаря

При створенні нового документа в InDesign необхідно відповісти на багато питань в діалоговому вікні New Document (додаток Б.1). Для його відкриття потрібно в меню File вибрати New, а в ньому команду Document. На екрані з'явиться діалогове вікно New Document (додаток Б.1).

Спочатку слід визначити формат сторінки створюваної публікації. Для створюваного мною календаря сторінка повинна відповідати згідно стандарту ISO-216 формату А4 (210 х 297 мм). Отже, в полі Page Size вікна New Document (додато Б.1) слід вибрати відповідний параметр формату сторінки та вибрати опцію вертикального її розміщення.

Для встановлення вертикальної орієнтації сторінки використовується розділ Orientation, де слід вибрати параметр Portrait.

У випадаючому списку Intent потрібно вибрати тип публікації. В даному випадку слід вибрати Print - публікація для друку.

В полі Number of Pages потрібно вказати кількість сторінок створюваного документу. Згідно із технічним завданням (див. розд. 1.1) мною встановлено 12.

Якщо відмітити опцію Facing Pages, то сторінки документу будуть розміщуватись розворотом - по дві сторінки на аркуш паперу. Для даної публікації слід відмітити цю опцію.

Опція Primary Text Frame дозволяє автоматично поміщати текстовий фрейм у вікно шаблону (Для даної публікації не використовувалась).

В полях розділу Margin встановлюються поля відступів на сторінці. Для верстки календаря я вибрав:

Top - відступ зверху - 12,7 мм);

Bottom - відступ знизу - 12,7мм;

Inside - відступ зсередини - 12,7мм;

Outside - відступ ззовні - 12,7 мм.

Після цього в розділі Columns слід задати кількість колонок (Number) і ширину пропуску між ними - Gutter. Поскільки на різних сторінках публікації буде використовуватись різна кількість колонок, то я вирішив цей параметр залишити за замовчуванням рівним 1.

Після натискування OK, програма сформує документ (додаток Б.2). Сторінка документу оточена ділянкою, що називається монтажним столом. Користувач може залишати на ньому різні об'єкти, які можуть знадобитися пізніше. Об'єкти, що знаходяться на монтажному столі, на друк не виводяться.

Для змінювання параметрів документу слід виконати команди File Document Setup, щоб відкрити однойменне діалогове вікно (додаток Б.1). Після цього можна внести необхідні зміни до наступних параметрів: кількість сторінок, розворот, формат сторінки, орієнтація.

Першим етапом розробки публікації є створення користувацьких кольорів. Для роботи з кольорами та градієнтними заливками використовується спеціальна палітра Swatches (додаток Б.3), яка викликається однойменною командою із меню Window підменю Color або функціональною клавішею F5.

Щоб створити новий відтінок кольору потрібно викликати системне меню палітри (кнопка в правому верхньому куті) і вибрати команду New Color Swatch. Відкривається вікно створення нового кольору (додаток Б.4), де слід зняти опцію Name with Colour Value і в полі Swatch Name вказуємо назву створюваного кольору.

Далі потрібно у випадаючому списку Color Type вибрати тип кольротворення (я вказав Process, тобто по моделі кольорів), та в списку Colour Mode - назву моделі кольорів (мною вибрано CMYK).

Для створення відповідного відмітку потрібно за допомогою повзунків або полів справа вказати у відостках вміст основних кольорів, що виділяються для утворення відтінку кольору: Cyan - блакитний, Magenta - пурпуровий, Yellow - жовтий та Black - чорний.

В Календарі розроблено користуватські кольори представлені в додат. Б.5.

Тепер можна приступати до розробки макету календаря. Календар буде складатись із окремих місяців, які будуть розташовані на окремих сторінках. Для початку нам необхідно поділити робочу області нашої сторінки на дві частини. Верхня частина буде використовуватись для розміщення тематичного зображення, нижня - для відображення календарних днів.

В верхній частині розміщуємо контейнер Rectangle Frame Tool куди, пізніше, будуть поміщені зображення.

В нижній частині розміщуємо два Type Tool. В першому поміщуємо текст, що відповідає поточному рокові, в другому - поточному місяцю.

Ще нижче створюємо сітку з числами місяця за допомогою діалгового вікна Step and Repeat (додаток Б.6), яке викликається за допомогою команд Edit-> Step and Repeat. В даному вікні ми створюємо таблицю 7х7.

Верхій рядок використовуватиметься для позначення днів тижня. Наш календарний тиждень розпочинатиметься із Понеділка і закінчуватиметься Неділею.

На цьому створення макету нашого календара завершено. Залишилось скопіювати лише його на решту сторінок.

Для роботи із сторінками використовується панель палітри Pages (додаток Б.7), яка викликається клавішею F12 або командою Page Layout із меню Window.

Остаточний вигляд сторінки місяця календаря показано на додатку Б.8

Аналогічним чином слід створити інші сторінки.

Після створення макету видання, можна приступити до обробки графічних зображень, що будуть використовувтись в публікації.

Для обробки зображень я використовував графічний редактор Adobe Photoshop CS6. Щоб відкрити ілюстрацію потрібно вибрати в меню File Open… або Ctrl+O. Для того, щоб поміняти модель кольорів необхідно в меню задати Image Mode CMYK Color (рис. Б.9).

Для встановлення роздільної здатності та розмірів малюнка потрібно в пункті меню Image вибрати Іmage size…, або Alt+Ctrl+I. Відкривається вікно зображене на додатку Б.10.

В полі Resolution вказуємо 300 pixel/inch, після цього встановлюємо ширину малюнка в полі Width (ширину кожного малюнка вибираєм в залежності від потрібного розміру в макеті публікації). Для того, щоб графічне зображення змінювалось пропорційно потрібно відмітити опцію Constrain Proportions.

Деякі графічні зображення потрібно налаштувати по параметрах яскравості, контрасту та насиченості кольорів. Для цього в меню Image вибираємо Adjustments, а тоді Brightness/Contrast. Відкривається вікно (дод. Б.11). За допомогою шкали Brightness регулюємо яскравість, Contrast - контрастність.

Деякі настройки кольорів я регулював через криву, для цього в меню Image Adjusments Curves (додаток. Б.12).

Контури деяких зображень потрібно обрізати (обтравити) і забрати фон. Для цього можна скористатись інструментами: Lasso Tool - обрізка плавного контура довільної форми, Poligonal Lasso Tool - обрізка контура по ламаній лінії, Magnetic Lasso Tool - обрізка контура з автоматичним його визначенням.

Для деяких ілюстрацій фоновий колір я забирав за допомогою інструментів: Background Eraser Tool - знищує фоновий колір, Magic Eraser Tool - витирає колір, автоматично визначаючи його межі.

Після обробки графічного зображення, його потрібно зберегти. Для цього в головному меню виконуємо команди File Save As…, або Ctrl+S. Відкривається вікно де вказуємо ім'я файлу та в випадаючому списку Format вибираємо тип файлу. Для ілюстрацій встановлюємо тип файлу PhotoShop PSD, щоб забезпечити найкращу сумісність із програмою InDesign, особливо щодо використання шарів та прозоростей.

2.2 Створення стилів форматування

Стиль форматування символу та стиль форматування абзацу можна використовувати окремо один від іншого, якщо вони не пов'язані між собою.

Для роботи із стилями абзаців використовується панель Paragraph Style (додаток Б.13). Щоб створити новий стиль потрібно в цій панелі вибрати кнопку системного меню, а в ній команду New Style або натиснути у нижній частині палітри кнопку Create New Style.

В будь-якому випадку відкривається вікно із дев'ятнадцяти розділів (закладок). Спочатку потрібно вибрати розділ General (додаток Б.14) і в полі Style Name вказати назву стилю (при використанні в назві кириличних літер деякі символи не будуть відображатись).

Далі у випадаючому списку Based On можна вказати на основі якого стилю будуватиметься поточний. Цей параметр доречно використовувати, коли новий стиль подібний до вже існуючого. В даному випадку значення цього параметра слід залишити No Paragraph style. Випадаючий список Next Style визначає, який стиль застосовуватиметься для наступного абзацу (можна залишити Same Style - такий самий як в поточного абзацу). В полі Shortcut можна вказати клавіатурний еквівалент для застосування цього стилю. У полі Style Settings коротко описані властиві цього стилю.

Для того, щоб присвоїти клавіатурний еквівалент для стилю, слід активувати додаткову цифрову клавіатуру клавішею NumLock. Користувач може створювати комбінації з використанням клавіш Shift та Ctrl разом з цифрами додаткової клавіатури і не може створювати комбінації з використанням літер чи цифр буквено-цифрової клавіатури.

Наступний розділ-закладка Basic Character Formats (додаток Б.15) містить атрибути символу, такі як:

Font Familiy гарнітура шрифту;

Font Style - стиль написання;

Size - кегль шрифту;

Kerning - кернінг (регулювання віддалі між парами символів в залежності вд їх форми);

Case - регістр символів;

Leading - інтерліньяж;

Tracking - трекінг (регулювання віддалі між символами в залежності від їх форми в цілому рядку);

Position - вертикальне зміщення символів;

Underline - підреслення символів;

Strikethrogh - перекреслення символів;

Ligatures - лігіатура символів;

No Break - заборона розриву слова (заборона переносів).

Додаткові параметри форматування символів вказуються в закладці Advanced Character Formats. Параметри даної закладки в створюваних мною стилях форматування не використовувались, тому мною розглядатись не будуть.

Розділ Intends and Spacing (додаток Б.16) містить атрибути виключки, відступи справа та зліва, абзацний, міжабзацні відступи.

В цій закладці можна встановити наступні параметри:

Alignment - виключка абзацу по двох краях із вирівнюванням останнього рядка по лівому краю (Left Justify);

Balance Ragged Lines - збалансувати рядки із сусідніми колонками;

Ignore Optical Margins - заборонити оптичне регулючання міжрядкової віддалі;

First Line Indent - відступ першого рядка абзацу;

Left Indent - відступ до абзацу зліва;

Right Indent - відступ до абзацу справа;

Space Before - відступ до абзацу зверху;

Space After - відступ до абзацу знизу;

Align to Grid - вирівнювання базових ліній по умовній сітці сторінки. Поскільки буде здійснюватись зведена верстка, то мною вибрано параметр All Lines - вирівняти всі рядки абзацу по базових лініях сторінки.

П'ятий розділ (закладка) Tabs містить параметри для настройки табулятора: тип вирівнювання, межа пересування, заповнення. Для створюваного табулятра слід вибрати піктограму його типу, а тоді клацнути на вимірній лінійці в точці його розміщення або вказати значення в полі X. В полі Leader можна вказати символ заповнення простору між табуляторами. Параметри цієї закладки в розроблених мною стилях форматування не використовувались.

Шоста закладка Paragraph Rules призначена для створення ліній відбивки зверху та знизу абзацу. Оскільки, таких параметірв форматування для абзаців я не використовував, то вони розглядатись мною детально не будуть.

Cьома закладка Paragraph Shading встановлює фонову заливку для окремого абзацу. Параметри цієї закладки теж не використовуються у розроблених мною стилях, тому описуватись мною не будуть.

Восьма закладка Keep Options регулює параметри, що забезпечують відсутність висячих рядків у колонці. Опція Keep with Next встановлює кількість рядків яку можна відокремлювати від абзацу на іншу сторінку.

В наступній закладці Hyphenation слід встановити опції для автоматичних переносів (додаток Б.17). Для того щоб в стилі форматування дозволити автоматичні переноси потрібно відмітити опцію Hyphenate та вказати параметри переносів:

Words with at Least - мінімальна довжина слова для якого можна застосувати перенос;

After First - мінімальна кількість символів слова, що повинні залишитись в попередньому рядку тексту;

Before Last - мінімальна кількість символів слова, що можуть бути перенесені на наступний рядок тексту;

Hyphen Limit - найбільш кількість переносів, що можуть знаходитись в абзаці підряд;

Hyphenation Zone - ширина смуги переносу;

Hyphenate Capitalized Word - дозволити переноси в словах написаних лише великими літерами;

Hyphenate Last Word - дозволити переноси в слові, що є останнім словом абзацу;

Hyphenate Across Column - дозволити переноси в словах, що переходять між колонками.

У десятій, закладці Justification визначаються відступи та зміщення літер і спеціальних символів. Для створюваних в дипломній роботі стилів форматування параметри цієї закладки не викорстовуються.

В одинадцятій закладці Span Columns можна встановити поділ абзацу на колонки. Оскільки, параметри даної закладки в стилях форматування, створених для публікації не використовувались, мною розглядатись не будуть.

Дванадцята закладка Drop Caps and Nested Styles встановлює буквицю та динамічні підстилі. Параметри цієї закладки теж не використоувались у створених мною стилях, тому описуватись не будуть.

Наступна закладка GREP Styles вікна створення стилів форматування абзаців встановлює параметри GREP стилів. Оскільки, дана функція Adobe InDesign в стилях форматування, розроблених для верстки даної публікації не використовувалась, мною розглядатись теж не будуть.

В чотирнадцятій закладці Bullets and Numbering встановлюються параметри автоматичної нумерації та маркування абзаців. Параметри цієї закладки теж в створюваних мною стилях форматування не використовувались.

У закладці Character Color (додаток Б.18) встановлюються параметри кольору для символів абзацу.

Спочатку вибираємо кнопку і встановлюємо колір заливки літер, а тоді кнопку та вибираємо колір контуру символів. Якщо в символів контур відсутній, то кнопка набуває вигляду - . В полі Tint встановлюється насиченість кольору.

Шіснадцята закладка ОрепТуре Features регулює параметри шрифтів типу ОрепТуре. Оскільки, для публікації мною вибрано шрифт True Type, то дану закладку я теж використовувати не буду.

В сімнадцятій закладці Undeline Options встановлюються параметри підкреслювання літер тексту. Оскільки, підкреслювання символів в тексті публікації використовуватись не буде, то параметри даної закладки не встановлюються.

Вісімнадцята заклакда Strikethrough Options, що визначає перекреслення символів для даного стилю форматування теж не використовується.

Остання закладка Export Tagging встановлює параметри експортованих тегів. Оскільки теги в стилях форматування не використовувались, то параметри даної закладки розглядатись не будуть.

В публікації журналу я створив стилі форматування абзаців представлені в додатку Б.19.

2.3 Процес верстки публікації

Після створення стилів форматування та розробки макету сторінок можна приступати до процесу верстки публікації. В Adobe InDesign всі об'єкти та текст розміщуються в спеціальних блоках, які називаються фреймами.

Фрейми - це контейнери, куди поміщається графіка або текст. Фрейми можуть також використовуватися як графічні форми. Існує три типи фреймів: порожні, графічні і текстові.

Порожні фрейми створюються за допомогою інструментів Rectangle Tool (Прямокутник), Ellipse Tool (Еліпс) і Polygon Tool (Багатокутник та Зірка). Вибрані порожні фрейми є рамкою із мітками-обмежувачами. Ці фрейми корисні у тому випадку, коли потрібно додати колір або обрамлення в певну ділянку без вставки графічного символу або тексту.

Після створення стилів форматування та розробки макету сторінок можна приступати до процесу верстки публікації.

Для побудови текстового блоку в Adobe InDesign необхідно в панелі інструментів вибрати Type Tool і при натиснутій лівій клавіші миші обвести прямокутну ділянку, де він повинен розміщуватись. Перед цим рекомендують встановити модульну сітку, по якій буде зручно розміщувати контури створюваних текстових блоків.

Вміст текстового блоку можна заповнювати шляхом введення з клавіатури, копіювати через буфер обміну даними із текстового редактора або вставити із файлу на диску. В останньому випадку необхідно розмістити курсор у відповідне положення блоку, тоді в пункті меню File вибрати команду Place (комбінація клавіш Ctrl+D) і у вікні, що відкриється визначити назву файлу текстового документу для імпортування. Цей спосіб є найбільш прийнятним для створення великих фрагментів тексту, поскільки в текстових редакторах зручніше здійснювати введення тексту ніж в самій видавничій системі.

Якщо весь імпортований текст не поміщається в рамках одного блоку, то в правому нижньому куті блоку з'явиться маркер у вигляді червоного знаку “+”, клацнувши по якому можна текстовий блок продовжити в іншому місці публікації.

Всі графічні зображеня використані в публікації спочатку слід обробити в графічному редакторі Adobe Photoshop.

Для вставки графічного зображення із файлу потрібно в пункті меню File вибрати підпункт Place або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+D. Відкривається вікно, де слід вибрати назву графічного файлу.

Окрім розміщення “на око”, InDesign дозволяє розміщувати як текстові, так і графічні матеріали із високою точністю, не доступною при застосуванні першого способу. Для точного розміщення графічних і текстових матеріалів використовуються: введення цифрових значень в палітрі Transform, направляючих, колонок, лінійок, панелі Align (додаток Б.20). Більшість елементів інтерфейсу, що описуються в цьому розділі, вже згадана в попередніх розділах. Там же приведена інформація про масштаб відображення сторінок публікації у вікні документа.

Вирівнювання здійснюється верхнім рядом кнопок панелі. Ліва група із трьох кнопок задає спосіб вирівнювання по вертикалі, а права - по горизонталі. Набори кнопок для вертикального і горизонтального вирівнювання абсолютно однакові і виконують ті ж функції:

- по лівому краю;

- по середній лінії;

- по правому краю;

- по верхньому краю;

- по середній лінії;

- по нижньому краю.

Маніпулюючи цими кнопками, можна задати будь-який типи вирівнювання по вертикалі і/або по горизонталі. Після натиснення будь-якої з цих кнопок до виділених об'єктів застосовується задане вирівнювання. На жаль, при вирівнюванні по середній лінії немає способу задати “вірно розташований” об'єкт, щоб всі решту вирівнювалися по ньому. Вирівнювання відбувається по середній лінії “всієї групи” виділених об'єктів. Таким чином, жоден з об'єктів, що вирівнюються, як правило, не залишається на колишньому місці. При вирівнюванні по лівих або правих межах об'єктів залишається на місці відповідний найлівіший або найправіший об'єкт, решту вирівнюються по ньому. Аналогічно зміщуються об'єкти при вирівнюванні по вертикалі.

верстка календар аdobe

2.4 Конвертування публікації в PDF-формат та друк

У стандартний засобах Adobe InDesign відстутні інтрументи для спускання смуг публікації, тому я здійснив її конвертування у формат PDF, а вже тоді, скориставшись можливостями Adobe Acrobat здійснив спускння смуг та друк публікації.

Процес верстки публікації закінчується її виведенням на друк. Як і для інших видавничних систем кращим варіантом є конвертування публікації в PDF формат, який є незалежним від друкуючого пристрою. Конвертування в PDF-формат практично нічим не відрізняється від друку публікації. Просто потрібно у вікні налаштування параметрів друку замість принтера вибрати Adobe PDF.

Перед конвертуванням в PDF для публікації потрібно встановити спускання смуг, тобто розмістити сторінки таким чином, щоб журнал можна було зшити в зошит. Для створення брошури із одночасним конвертування в PDF-формат використовується команда Print Booklet, яка викликається в пункті меню File. В результаті вибору цієї команди відкривається вікно (додаток Б.21) з активною закладкою Setup.

В цій закладці встановлюємо опцію All для конвертування в PDF-формат всіх сторінок публікації. Якщо вибрити опцію Range, то можна вказати діапазон сторінок для конвертації.

У випадаючому списку Booklet Type встановлюється спосіб фальцування та спускання смуг. Для даної публікації я вибрав 2-up Saddle Stitch - тобто, розміщення сторінок на розвороті в порядку: перша - остання, друга - передостання і так далі.

В полі Creep можна встановити величину смуги для скріплення аркушів журналу. В даному полі я встановив значення 0 мм.

В розділі Margins встановлюються поля відступів після конвертування. В даному випадку я відмітив опцію Automaticaly Adjust to Marka and Bleeds, щоб встановити автоматичні поля згідно параметрів встановлених при створені публікації.

Для того, щоб вибрати параметри друку необхідно натиснути командну кнопку Print Settings. Відкривається вікно із восьми закладок. До групи універсальних настройок (додаток Б.34) належать вибір пристрою у полі Printer, налаштування установок PPD - опис поведінки принтеру PostScript та попередніх параметрів стилю друку. В полі Copies слід вказати кількість копій для друку (приймаємо 1).

Опція Reverse Order встановлює зворотній друк з останньої сторінки (для публікації не використовується).

В наступному розділі Pages встановлюються сторінки, які будуть друкуватися. При встановлення конвертування у формат PDF, цей розділ недоступний.

В розділі Options вказуються додаткові параметри друку:

Print Non-Printing Object - друкувати приховані об'єкти. Для публікації дана опція не використовується;

Print Blank Page - друкувати порожні сторінки. Для публікації не використовується;

Print Visible Guides and Baseline Grids - друкувати вирівнювальні та базові лінії. Цей параметр я не встановлював.

Для виконання операції конвертування у PDF-формат я використовувала також параметри закладки Setup. Інші закладки не використовувались, тому рзглядитись на будуть.

В закладці Setup (рис.22) я встановив наступні параметри:

Paper Size - розмір сторінки на якій буде здійснюватися друк. Оскільки, мною встановлено розміщення двох сторінок на розвороті аркуша А4, то в даному полі я вибрав параметр - А3;

Orientation - розміщення аркуша. У зв'язку з використанням розвороту (див. попередню опцію), потрібно встановити горизонтальне розміщення аркуша;

Scale - масштаб зміни сторінки після конвертування . Для даної публікації я встановив масштаб 100% у горизонтальному та вертикальному напрямках;

Page Position - розміщення розвороту відносно аркуша. Мною вибрано Center - по центру аркуша.

Встановивши вище вказані параметри нажимаєм Print. В результаті чого відкривається перехід до вікна Print Booklet (додаток Б.23).

Щоб переглянути вигляд публікації після конвертування в PDF, потрібно вибрати закладку Preview. Якщо в процесі спускання смуг або визначення параметрів друку виникають помилки, то інформація про них буде відображатись в розділі Warning.

У випадку, коли всі настройки зроблено правильно, то нажимаємо командну кнопку Print. Розпочинається процес конвертування. На проміжному етапі з'являється вікно, де потрібно вказати назву PDF-файлу. По завершенні конвертування створений документ відкриється у вікні Adobe Acrobat.

.

.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Розділ 3. Наукова організація праці, техніка безпеки та безпека життєдіяльності при роботі на пк

Сучасний розвиток науки та техніки привносить принципові нововведення у всі сфери матеріального виробництва, докорінно змінюючи знаряддя та предмети праці, технологію, методи обробки інформації. Разом з тим, захопившись вдосконаленням засобів праці їх творці залишили поза увагою проблеми людини в рамках своєрідної технічної та комп'ютерної революції. З широким впровадженням автоматизації та комп'ютеризації виникла потреба врахування психологічних можливостей людини, таких як швидкість реакції, особливості пам'яті та уваги, емоційний стан та ін. Поява операторської діяльності призвела до суттєвих змін у фаховій структурі праці. Зменшились фізична важкість праці, ризик виробничого травматизму, однак разом з тим, на працюючу людину посилюється вплив нових, раніше не відомих чи мало вивчених несприятливих виробничих факторів фізичного, хімічного і особливо психофізіологічного характеру.

Праця людини, що протікає в умовах надмірного нервово-емоційного напруження, довготривалих статичних навантажень, обмеженої рухової активності призводить до неврозів, відхилень у психіці, захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи тощо. Комп'ютери, телебачення, системи зв'язку та інші засоби, що використовують досягнення радіоелектроніки є генераторами цілої низки електромагнітних випромінювань, вплив яких на організм людини ще не зовсім вивчений.

За даних умов зростає роль та значення охорони праці, як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Адже в кінцевому рахунку плоди науково-технічного прогресу можуть бути ефективними лише в тій мірі, в якій вони забезпечують людині безпеку, комфортність і зручність трудової діяльності

Методологічною основою охорони праці є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, їх властивостей, особливостей впливу на організм людини. На підставі даного аналізу розробляються заходи та засоби, спрямовані на мінімізацію несприятливого впливу виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Охорона праці - це комплексна наука, яка тісно пов'язана з гігієною та фізіологією праці, антропометрією, науковою організацією праці, інженерною психологією, ергономікою, технічною естетикою.

Оскільки головним об'єктом охорони праці є людина в процесі її трудової діяльності, то при розробленні найбільш зручних робочих місць, засобів праці, вимог щодо виробничої санітарії необхідні результати досліджень окремих медичних наук (антропометрії, фізіології та гігієни праці).

Необхідність в комплексному, системному підході до вивчення аспектів взаємодії людини з технікою особливо гостро проявилась в другій половині XX століття, коли в результаті використання складних технічних машин, зокрема електронно-обчислювальних, зросли нервово-емоційні перевантаження, з'явились професійні захворювання, почастішали аварії, катастрофи та інші небажані наслідки. Виникла така ситуація, коли досконалі технічні пристрої не давали очікуваного ефекту у зв'язку з тим, що при їх конструюванні не були враховані фізіологічні та психічні можливості людини.

Проектування трудової діяльності з урахуванням рекомендацій інженерної психології дозволяє створювати такі умови праці, при яких людина не стомлюється і зберігаються її високі психофізіологічні можливості.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Висновки

В дипломній роботі здійснено розробку макету та верстку друкованого видання тематичного пізнавального журналу для рибалок “Риболов профі”.

В першому роздлі зроблено теоретичний опис особливостей верстки календарних видань. При цьому розглянуто композиційні особливості календарних видань та специфіку їх верстки.

В другому розділі детально описано всі етапи розробки макету публікації та її верстки. При цьому для верстки календаря я 12 сторінок на кожен місяць окремо. В цьому розділі мною розглянуто процес створення стилів форматування та стилів оформлення графічних об'єктів. При верстці публікації я створив та використовував чотири стилі форматування абзаців. На завершення другого розділу я описав процес конвертування зверстаної публікації журналу в формат PDF.

Третій розділ присвячений опису загальних вимог охорони праці.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Список використаних джерел

1. Городенко Л. Системи верстки. - К.: СПД Паливода А.В., 2007. - 520с.:ил.

2. Донской Г.М.Функции художественно-графического оформления учебников. - М.: Просвещение, 1986.-127с.: ил.

3. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. Навчальний посібник. - Вид. 2-ге., доп. - Львів.: Афіша, 2000. - 176с.

4. Л.А. Волкова “Издательско-полиграфическая техника и технология”, издательство МГУП “Мир книг”, 1999. - 240с.

5. Тхір І.Л., Калушка В.П., Юзьків А.В. Посібник користувача ПК. Третє видання. - Тернопіль: Помібники та підручники, 2006. - 1024с.:іл.

6. Тхір І.Л. Методичні вказівки до випускної дипломної роботи для учнів спеціальності “Оператор комп'ютерної весртки”. - Тернопіль: Технічний коледж ТНТУ, 2015. - 72 с..

Размещено на http://www.allbest.ru//

Додаток Б.1 Вікно New Document

Додаток Б.2 Вікно документу із монтажним столом

Додаток Б.3 Палітра Colors із системним меню

Додаток Б.4 Вікно створення нового відтінку

Додаток Б.5

Користуватські кольори розроблені в публікації

Green: Cyan - 100%, Magenta - 0%, Yellow - 100%, Black - 60%;

Fiolet - Cyan - 59%, Magenta - 55%, Yellow - 1%, Black - 0%;

Blakytny: Cyan - 50%, Magenta - 18%, Yellow - 0%, Black - 0%;

Red: Cyan - 13%, Magenta - 100%, Yellow - 100%, Black -4%;

Black_Red: Cyan - 27%, Magenta - 100%, Yellow - 73%, Black - 24%;

Orange: Cyan - 12%, Magenta - 61%, Yellow - 95%, Black -1%;

Blue: Cyan - 96%, Magenta - 86%, Yellow - 5%, Black -0%;

Black_Blue: Cyan - 100%, Magenta - 100%, Yellow - 0%, Black - 10%.

Додаток Б.6 Панель Step and Repeat

Додаток Б.7 Панель Pages

Додаток Б.8 Остаточний вигляд сторінки

Додаток Б.9 Встановлення моделі кольорів CMYK

Додаток Б.10 Встановлення розмірів та роздільної здатності зображення

Додаток Б.11 Вікно налаштування яскравості та контрастності

Додаток Б.12 Вікно Curves регулювання кольорів