Розглянемо основні форми:

Форма 1.scx створена для перегляду, сортування та пошуку даних.

Форма була створена звичайним способом. сучасні та інтуїтивно зрозумілі користувачу.

Форма 1.scx створена для відображення наявних в базі даних товарів побутової техніки.

Форма Table1.scx являється формою, що служить для добавлення та зміни даних по продукції яку реалізує дана служба. Користувач в кожному новому записі може добавити інформацію про назву продукції, її код та ціну за одиницю продукції, вводити новий товар та редагувати існуючий.

Форма створена за допомогою майстра форм.

Форма Table1.scx служить для відображення бази даних наявної продукції, що реалізується.

Форма avtor.scx - це форма яка містить основну інформацію про автора програми.

Visual FoxPro складається з окремих компонентів, що використовуються для збереження інформації, її відображення і редагування.

Висновки

У курсовій роботі були розглянуті прийоми проектування і реалізації реляційних баз даних і таблиць в СУБД Visual FoxPro 6.0. Була спроектована структура реляційної таблиці, в неї були внесені дані за допомогою спеціальних запитів. Операції над даними таблиці були виконані програмним шляхом за допомогою створення автономних модулів *.prg, що входять до складу проекту Visual FoxPro.

Автоматизація та інформатизація торкнулася всіх сфер людської діяльності. Завдання покладені на автоматизацію - полегшення умов праці звичайних людей. Автоматизація баз даних значно полегшує роботу відповідних підрозділів, робить її швидшою, якіснішою та ефективнішою.

Відомі два підходи до організації інформаційних масивів: файлова організація та організація у вигляді бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтованої, як правило, на одну прикладну задачу, та забезпечується прикладним програмістом. Така організація дозволяє досягнути високої швидкості обробки інформації, але характеризується рядом недоліків.

Характерна риса файлового підходу - вузька спеціалізація як обробних програм, так і файлів даних, що служить причиною великої надлишковості, тому що ті самі елементи даних зберігаються в різних системах. Оскільки керування здійснюється різними особами (групами осіб), відсутня можливість виявити порушення суперечливості збереженої інформації. Розроблені файли для спеціалізованих прикладних програм не можна використовувати для задоволення запитів користувачів, які перекривають дві і більше області. Крім того, файлова організація даних внаслідок відмінностей структури записів і форматів передання даних не забезпечує виконання багатьох інформаційних запитів навіть у тих випадках, коли всі необхідні елементи даних містяться в наявних файлах. Тому виникає необхідність відокремити дані від їхнього опису, визначити таку організацію збереження даних з обліком існуючих зв'язків між ними, яка б дозволила використовувати ці дані одночасно для багатьох застосувань. Вказані причини обумовили появу баз даних.

База даних може бути визначена як структурна сукупність даних, що підтримуються в активному стані та відображає властивості об'єктів зовнішнього (реального) світу. В базі даних містяться не тільки дані, але й описи даних, і тому інформація про форму зберігання вже не схована в сполученні «файл-програма», вона явним чином декларується в базі.

База даних орієнтована на інтегровані запити, а не на одну програму, як у випадку файлового підходу, і використовується для інформаційних потреб багатьох користувачів. В зв'язку з цим бази даних дозволяють в значній мірі скоротити надлишковість інформації. Перехід від структури БД до потрібної структури в програмі користувача відбувається автоматично за допомогою систем управління базами даних (СУБД).

Список використаної літератури